НОРМАТИВНІ ТЕОРІЇ ПРЕСИ (ШІСТЬ ТЕОРІЙ

ПРЕСИ)
 Нормативні теорії преси (шість теорій преси)

Нормативні теорії преси – це сукупність концепцій, які описують та пояснюють,

якою повинна бути роль преси в суспільстві. Аналіз нормативних теорій преси
вперше розробили Ф. Зіберт, Т. Петерсон й У. Шрамм у 1956 році. Виділяють чотири
– нормативні теорії преси авторитарну, лібертаріанську, соціальної
відповідальності та радянських медіа.
У науці триває постійний аналіз нормативних теорій, їхньої життєздатності. На хвилі
критики чотирьох класичних нормативних теорій Макквейл запропонував ще дві –
теорію медіа розвитку і теорію демократичної участі (партиципаторну теорію).
 Деніс Мак-Квейл
(12 квітня 1935 - 25 червня 2017)
провідний англійський науковець, соціолог,
був провідним спеціалістом у сфері медіа та
комунікації.
Деніс Мак-Квейл народився 12 квітня
1935 року у Веллінгтоні, англійському
графстві Суррей.
Наукові досягнення:
• Один з найвидатніших дослідників у сфері масової комунікації
• Автор книги "Теорії масової комунікації", яка стала класикою
• Досліджував політичний та культурний вплив медіа на суспільство

Основні публікації:
• "Теорії масової комунікації" (1983)
• "Влада медіа" (1994)
• "Медіа та суспільство" (2005)
 Деніс Мак-Квейл
Помер 25 червня 2017 р., Лондон,
Велика Британія.
 Нормативні теорії
Нормативні теоріїпреси (шість
преси теорій
(шість преси)
теорій преси)

Авторитарна теорія преси з'явилася в XVI-XVII століттях,

коли монархи та інші авторитарні правителі прагнули
контролювати інформацію, що поширюється в їхніх
володіннях. Ця теорія тісно пов'язана з авторитарними
політичними режимами, де свобода слова та свобода преси
жорстко обмежуються. Авторитарна теорія
протиставляється лібертаріанській теорії преси, яка
наголошує на важливості вільного та незалежного
медіасередовища.
 Нормативні теорії преси (шість теорій преси)

Лібертаріанська теорія, також відома як теорія

вільної преси, є однією з найвпливовіших
теорій, що пояснює роль та функції ЗМІ у
суспільстві. Її основні принципи ґрунтуються
на свободі слова та вільному обміні
інформацією без цензури з боку держави.
 Нормативнітеорії
Нормативні теоріїпреси
преси(шість
(шістьтеорій
теорійпреси)
преси)

Теорія соціальної відповідальності преси – це

модель, яка описує відповідальність преси
перед суспільством. Ця теорія ґрунтується на
переконанні, що преса має бути чесною, точною
та неупередженою. Теорія соціальної
відповідальності виникла у Сполучених Штатах
на початку 20 століття. Її розвивали такі
філософи, як Джон Дьюї та Уолтер Ліппман.
 Нормативні теорії преси (шість теорій преси)

Теорія радянських медіа - це концептуальний підхід, що аналізує функціонування та

роль засобів масової інформації в колишньому Радянському Союзі. Ця теорія розглядає
медіа не лише як інформаційні канали, але й як інструменти політичного контролю,
ідеологічної пропаганди та формування громадської думки.
 Нормативні теорії преси (шість теорій преси)

Теорія медіарозвитку. Згідно з цією

теорією медіа мають підтримувати
владу, поки країна не досягне
належного рівня розвитку. Ця теорія
характерна для країн третього світу.
 Нормативні теорії преси (шість теорій преси)

Теорія демократичної участі, також відома як партиципаторна теорія медіа,

ґрунтується на ідеї про те, що медіа повинні бути інструментом для активної участі
громадян у суспільному житті.

Основні принципи теорії демократичної участі:

1. Децентралізація

2. Різноманіття

3. Інтерактивність

4. Підзвітність