Протокол BMJ Амебіаз. Етіологія. Петогенез. Клініка. Діагностика. Лікування

Амебіаз
Правильна клінічна інформація, там де вона необхі дна
Останнє оновлення: May 29, 2018

Зміст
Анотація 3
Головні положення 4
Визначення 4
Епідеміологія 4
Етіологія 4
Патофізіологія 4
Класифікація 6
Профілактика 8
Первинна профілактика 8
Скринінг 8
Вторинна профілактика 8
Діагноз 9
Анамнез захворювання 9
Поступовий діагностичний підхід 9
Фактори ризику 11
Історія та фактори дослідження 11
Діагностичні дослідження 13
Диференційний діагноз 15
Лікування 16
Поступовий підхід лікування 16
Загальні відомості про лікування 16
Варіанти лікування 17
Подальше спостереження 20
Рекомендації 20
Ускладнення 21
Прогноз 21
Методичні рекомендації 23
Діагностичні, методичні рекомендації 23
Рекомендації з лікування 23
Посилання 24
Зображення 27
Відмова від відповідальності 33

Анотація
◊ Амебіаз є поширеною причиною діареї у дітей в країнах з низьким рівнем доходів. Амебіаз
також зумовлює розвиток коліту, який проявляється діареєю та/або дизентерією, що може
мати гострий перебіг або тривати більше 1 тижня. Для амебного коліту характерними є
больова чутливість черевної порожнини та зниження маси тіла.
◊ Амебний абсцес печінки проявляється болем у правому підребер'ї. Діарея може бути відсутня,
але, як правило, в анамнезі наявні дані щодо нещодавньої діареї.
◊ Рідко спричиняє абсцес мозку.
◊ Більшість пацієнтів відвідували або проживали в ендемічному регіоні протягом останніх 12

місяців до маніфестації захворювання.
◊ Діагноз підтверджують за допомогою виявлення антигену або ДНК Entamoeba histolytica в

калі чи позитивними результатами серологічних обстежень.
◊ Лікування проводиться нітроімідазолами (зокрема, метронідазолом або тинідазолом)

з подальшим застосуванням "просвітних" амебоцидів, наприклад, паромоміцину або
ділоксаніду фуроату, для попередження розвитку рецидиву.
Амебіаз Головні положення
Визначення
Амебіаз викликаний паразитом Entamoeba histolytica. Цей мікроорганізм зумовлює розвиток
діареї та коліту. Поширення інфекції з кишківника може спричинити формування абсцесу печінки
ГОЛОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
(гематогенною дисемінацією). Прорив абсцесу печінки може призводити до появи плеврального або
перикардіального випоту. Іноді може виникати абсцес мозку.[1] [2] [3] [4] [5] [6]
Епідеміологія
У країнах, що розвиваються, захворюваність на амебіаз вища, ніж у розвинених країнах, хоча надійні
дані про показники поширеності недоступні. Переважна більшість випадків амебних інфекцій
реєструється у Центральній та Південній Америці, Африці й Азії.[2] За оцінками, поширеність
інфекції, спричиненої амебами, варіює в межах 1–40% в Центральній та Південній Америці, Африці
та Азії та 0,2–10,8% в ендемічних районах розвинених країн, як-от США.[8] [9] [10] [11]Інфекція,
спричинена збудником Entamoeba histolytica в США, найчастіше спостерігається в іммігрантів і
мандрівників з ендемічних районів, при цьому щорічно реєструють близько 3000 випадків.[4] У
більшості випадків хвороба маніфестує протягом першого року після повернення або приїзду в
країну.
Кишкова інфекція, спричинена E. histolytica, уражає людей будь-якого віку і в рівній мірі обох статей.
Попри це, 90% амебних абсцесів печінки спостерігаються у чоловіків віком 20–40 років.[1] [2] [3]
[4] [5] Це також спостерігається у чоловіків, що мають статеві контакти з чоловіками (хоча в даному
випадку непатогенна амеба E. dispar зустрічається частіше, ніж E. histolytica).[1] [2] [12]
Відмічалися спалахи захворювання у спеціальних закладах, особливо для людей з розумовою

відсталістю.[1] [2] Чоловіки, що мають статеві стосунки з чоловіками, фекально-оральна
контамінація, нижчий рівень освіти, а також старечий вік асоціюються з підвищеним ризиком
розвитку амебіазу в людей, які добровільно звернулися за консультацією та тестуванням на ВІЛ-
інфекцію у Тайвані.[13]
В усьому світі E. histolytica є причиною діареї у 2–4% людей, що надходять до лікарні чи клініки.[1]
[2] [3] [4] [5] [6] [7]
Етіологія
Амебіазом можна заразитися, проковтнувши цисти Entamoeba histolytica, що міститься в фекально-
забруднених продуктах харчування та воді. Передача може також відбуватися непрямим шляхом
через статевий акт або контакт з контамінованими фекаліями об’єктами. У зовнішньому середовищі
цисти стабільні, стійкі до хлорування та висушування.
[Fig-1]
Патофізіологія
Життєвий цикл E. Histolytica починається з вживання у їжу фекально-забруднених продуктів
харчування або води. Паразит у формі інфекційної цисти проходить крізь шлунок і тонкий
кишківник. У просвіті кишки відбувається вихід паразита з цисти й утворення рухливих і потенційно
інвазивних трофозоїтів.
4 Цей PDF файл теми BMJ Best Practice грунтується на веб-версії, яка останній раз оновилася: May 29, 2018.
Теми BMJ Best Practice регулярно оновлюються, та нову версію тем можливо
побачити на bestpractice.bmj.com . Використання цих матеріалів належить нашим
Відмова від відповідальності. © BMJ Publishing Group Ltd 2020. Всі права захищені.
У більшості випадків трофозоїти скупчуються у слизовій оболонці кишки і утворюють нові цисти,
призводячи до розвитку асимптомної інфекції, яка проходить самостійно. Разом з тим, галактоза/
N-ацетил-галактозамін (Gal/GalNAc) лектинова адгезія до та лізис епітелію товстої кишки може у
деяких випадках сприяти початку інвазії трофозоїтів у товсту кишку.
Нейтрофіли, які відповідають на інвазію, сприяють руйнуванню клітин у місці інвазії. Після інвазії в
епітелій кишки можливим стає їх поширення за межі кишки: у черевну порожнину, печінку та інші
органи.
До чинників, що контролюють інвазію або утворення цист, належать відчуття достатньої кількості
паразитів, яке опосередковується взаємодіями Gal/GalNAc-лектину амеб з бактеріальною флорою
кишки, а також вроджена та набута імунна відповідь організму.
Трофозоїти завжди наявні у кишці пацієнтів, які хворіють на амебну діарею і дизентерію (діарею
з кров'ю або слизом). Діагностику слід спрямувати на ідентифікацію паразиту в калі шляхом
виявлення антигену та виявлення антитіл у сироватці внаслідок розвитку імунної відповіді проти
інвазивного паразиту.[1] [2]
Інвазія трофозоїтів через епітелій кишки призводить до амебної діареї та коліту. При інвазії
спостерігається унікальний процес руйнування слизової оболонки кишки під впливом паразиту, що
має назву амебний трогоцитоз.[14]
Поширення гематогенним шляхом через портальну венозну систему призводить до виникнення

амебного абсцесу печінки та локалізації інфекції в інших ділянках тіла, як-от мозок, хоча цей варіант
зустрічається рідко.[1] [2] [3] [4] [5]
Цей PDF файл теми BMJ Best Practice грунтується на веб-версії, яка останній раз оновилася: May 29, 2018.
5
ГОЛОВНІ ПОЛОЖЕННЯ Амебіаз Головні положення
Життєвий цикл Entamoeba histolytica

Відтворено з New England Journal of Medicine (2003); використано з дозволу
[Fig-3]
[Fig-4]
[Fig-5]
[Fig-6]
Класифікація
Таксономічна класифікація[6]
Інфекційний:
• Абсцес головного мозку, зумовлений Entamoeba histolytica

Умовно-патогенний:
• Entamoeba dispar
• Entamoeba moshkovskii.
• Entamoeba bangladeshi.
• Escherichia coli.
• Entamoeba hartmanni.
• Entamoeba polecki.
• Entamoeba gingivalis.
Клінічна маніфестація[2]
1. Асимптомна колонізація:
• Наявність E. histolytica у випорожненнях за відсутності коліту чи позакишкових проявів

2. Кишковий амебіаз.
3. Позакишковий амебіаз:
• Амебний абсцес печінки.

• Абсцес селезінки.
• Емпієма
• Перикардит.
• Абсцес головного мозку.
7
Амебіаз Профілактика
Первинна профілактика
Первинна профілактика полягає у превентивних заходах проти потрапляння всередину
контамінованих фекаліями води та їжі, особливо в ендемічних регіонах, зокрема, попередження
вживання водопровідної води та харчових продуктів, які могли бути промиті забрудненою водою.[1]
Скринінг
Необхідно провести скринінг серед членів родини, які мешкають разом з пацієнтом, в якого виявлено
ехінокок.[2]
Вторинна профілактика
Наявні дані, які свідчать про передачу амебіазу в побутових умовах, тому скринінг усіх осіб, які
контактують з хворим у побуті, на амебіаз є доцільним, для чого використовуються тести на
виявлення антигену в калі й антитіл у сироватці.[1] [5]
ПРОФІЛАКТИКА
Щоб зменшити ризик передачі інфекції, пацієнтам слід рекомендувати регулярно мити руки і не
користуватися спільними рушниками у побуті.
Амебіаз Діагноз
Анамнез захворювання
Анамнез захворювання #1
Жінка віком 23 роки скаржиться на діарею, яка триває декілька тижнів. Вона втратила вагу,
лихоманка і кров у калі відсутні. Діарея почалася під час подорожі до Мексики.
Анамнез захворювання #2
Чоловік віком 39 років потрапив у відділення невідкладної допомоги зі скаргами на біль у
правому плечі, який турбує протягом 2 місяців. Пацієнт зазначає, що біль іррадіює у спину.
Чоловік скаржиться на пітливість і озноб вночі, а також зниження маси тіла на 4,5-6,8 кг.
Також протягом 3 днів спостерігався біль у черевній порожнині та непродуктивний кашель.
Пацієнт народився в Ірані та емігрував нещодавно до США. Під час фізикального обстеження
виявлено гепатомегалію та ослаблення дихання у двох нижніх третинах правої легені. Результати
неврологічного обстеження в межах норми.
Інші описи випадку захворювання

У 80% випадків амебіаз перебігає безсимптомно. Діарея є найбільш поширеним захворюванням,
викликаним Entamoeba histolyticа, хоча ця кишкова інфекція може перебігати у вигляді дизентерії
(діарея з кров’ю або слизом), а не тільки діареї. У товстій кишці може також виявитися амебома,
що є новоутворенням грануляційної тканини, зовнішньо подібним до карциноми товстої кишки.
Менш поширеними позакишковими проявами інфекції є перитоніт, спричинений перфорацією
кишківника і плевральні або перикардіальні випоти, спричинені проривом абсцесу печінки та
абсцесу мозку (майже у всіх пацієнтів з абсцесом мозку, спричиненим E. histolytica, також є абсцес
печінки).[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]
ДІАГНОЗ
Поступовий діагностичний підхід
Пацієнтам з підозрою на амебіаз діагностичні тести слід проводити до початку терапії. Діагноз
підтверджують за допомогою виявлення антигену Entamoeba histolytica у зразках фекалій,
позитивними результатами серологічних обстежень чи за допомогою ПЛР. Оскільки жоден із
тестів не має 100-відсоткової чутливості, виправданим є використання двох діагностичних методів
одночасно, зокрема серологічного дослідження у поєднанні з ПЛР або з виявленням антигену в калі.
Клінічна картина
Амебіаз слід розглядати у кожного пацієнта з діареєю або абсцесом печінки, хто відвідував або
проживав у ендемічному регіоні протягом останніх 12 місяців. До інших популяцій з підвищеним
ризиком розвитку інфекції належать особи, які перебувають у спеціальних закладах, а також
чоловіки, які мають статеві стосунки з чоловіками.
Перебіг захворювання у більшості випадків підгострий. Основними симптомами інфекції є

діарея, яка триває кілька днів або довше і біль у животі. Діарея, спричинена Entamoeba histolytica,
зазвичай без домішок крові або слизу в калі і тому її важко відрізнити від діареї, викликаної
9
цілою низкою інших ентеропатогенів. У деяких випадках наявна кров у калі. Зниження маси тіла
реєструють приблизно у 50% пацієнтів.[1] Біль у правому підребер'ї у чоловіка віком 20-40 років,
незалежно від наявності супутньої діареї, може вказувати на амебний абсцес печінки.[1] [2] [3]
[4] [5] Пацієнти можуть відзначати зміну психічного стану, якщо наявний абсцес мозку.
Фізикальне обстеження
При кишковій інфекції лихоманка спостерігається рідко, при печінковій формі - часто. При
печінковій інфекції можуть виявлятися жовтяниця, болісність у правому підребер'ї, а також
гепатомегалія. Абсцеси печінки можуть прориватися у плевральну або перикардіальну порожнини
(рідко), що призводить до появи ознак плеврального або перикардіального випоту. Абсцес
селезінки є рідкісним проявом амебіазу. У пацієнтів з абсцесом мозку можуть спостерігатися
неврологічні порушення, зокрема, слабкість кінцівок.
Лабораторна оцінка
За наявності клінічних ознак амебіазу остаточним тестом для діагностування захворювання є тест
TechLab E. histolytica II, спрямований на визначення антигену у зразках випорожнень. Це єдиний
тест, що є специфічним для E. histolytica; всі інші комплекти для виявлення амеб виявляють
комплекс різновидів E. Histolytica–E. dispar–E. Moshkovskii.[15]
Якщо проведення тесту на визначення антигену недоступне, ПЛР зразків випорожнень і кількісне
ПЛР-тестування в реальному часі (кПЛР) є альтернативними, високочутливими і специфічними
для виявлення E. histolytica.[16] Кількісна ПЛР (кПЛР) в реальному часі є більш чутливою,
порівняно з традиційною ПЛР під час дослідження зразків фекалій.[16] Мультиплексна ПЛР
зразків фекалій являється доступним методом обстеження згідно з запропонованими УПМ
шлунково-кишковими панелями обстежень.[17] [18]Результати ПЛР-аналізу сечі і слини в режимі
реального часу чутливі на 97% і 89% для виявлення ДНК E. histolytica у разі абсцедування печінки
та кишкової інфекції, відповідно.[19]
У пацієнтів з підозрою на амебіаз, особливо на можливу наявність амебоїдних абсцесів, які не

супроводжуються супутньої діареєю, слід проводити визначення сироваткових антитіл до E.
ДІАГНОЗ
histolytica.[15]
Необхідно проводити аспірацію абсцесу печінки, щоб з'ясувати етіологію захворювання. Гнійний
матеріал необхідно проаналізувати методом ПЛР або кількісної ПЛР, щоб визначити, чи є
причиною амебна інфекція, а також провести культивування інфекційного агента, щоб визначити,
чи є інфекція піогенною.[1] [2]
Мікроскопія не є специфічною для діагностування амебіазу, оскільки цисти E. histolytica і

трофозоїти не відрізняються від E. dispar та E. moshkovskii. Разом з тим, мікроскопія калу
щодо виявлення яєць, цист і паразитів є широкодоступною і дає змогу виявити інші причини
інфекції. Наявність еритрофагоцитуючих трофозоїтів наводить на думку про наявність інфекції,
спричиненої E. histolytica.
Колоноскопія
Може бути інформативною, якщо наявна клінічна підозра, а результати тестів на виявлення
антигену негативні.[2] Ендоцитоскопія може допомогти візуалізувати амеби у реальному часі у
вогнищі ураження при коліті.[20]
Візуалізаційні методи
Якщо є підозра на ураження печінки, слід першочергово провести ультразвукове дослідження
цього органу. Якщо клінічні дані вказують на випіт внаслідок прориву абсцесу, показано
проведення рентгенографії грудної клітки та КТ органів грудної клітки або черевної порожнини.
Пацієнтам з неврологічними симптомами слід провести КТ або МРТ головного мозку.[1] [5]
Фактори ризику
Сильні
контакти в ендемічних регіонах
• Більшість пацієнтів з амебіазом у США відвідували або проживали в ендемічному регіоні
протягом останніх 12 місяців.[1] [2] [3] [4] [5]
перебування розумово відсталих людей у спеціальних закладах

• Реєструвалися спалахи захворювання у спеціальних закладах для людей з розумовою
відсталістю.[1] [2] [3] [4] [5]
чоловіки, які мають статеві стосунки з чоловіками

• Коменсал-амеба Entamoeba dispar є причиною більшості інфекцій, але в цій популяції також
зустрічаються випадки інфекцій, спричинених Entamoeba histolytica.[1] [2] [3] [4] [5] [12]
• Оральний та анальний секс є чинниками ризику.[1] [2] [3] [12]
чоловіча стать
• 90% амебних абсцесів печінки зареєстровано у чоловіків віком 20-40 років.[1] [2] [3] [4] [5]
Історія та фактори дослідження
ДІАГНОЗ
Ключові діагностичні чинники
наявність чинників ризику (поширений)
• До основних чинників ризику належать контакти у ендемічних регіонах, перебування у
спеціальних закладах, чоловіки, які мають статеві стосунки з чоловіками, а також чоловіча
стать.
діарея (поширений)
• У пацієнтів може спостерігатися діарея протягом 1 тижня або довше на момент маніфестації
захворювання.[1] [15]Діарея, спричинена Entamoeba histolytica, зазвичай перебігає без
крові або слизу в калі, тож її важко відрізнити від діареї, викликаної цілою низкою інших
ентеропатогенів.
• Менше, ніж у половини пацієнтів з абсцесом печінки наявна діарея на момент маніфестації
захворювання, при цьому зазвичай в анамнезі відмічається діарея або дизентерія.
Інші діагностичні чинники

генералізований біль у черевній порожнині (поширений)
11
• Наявний у деяких пацієнтів з амебіазом.
біль у правому підребер'ї (поширений)

• Може вказувати на амебний абсцес печінки.[1] [5]
втрата маси тіла (поширений)

• Приблизно половина пацієнтів може відмічати зниження маси тіла при підгострому перебігу
захворювання.[1]
кашель (поширений)
• Характерний для пацієнтів з абсцесом печінки. Спричинений подразненням діафрагмального
нерву та/або плевральним випотом.[1]
лихоманка (малопоширений)
• При кишкових інфекціях зустрічається рідко, але є характерною для позакишкових інфекцій,
зокрема абцесу печінки і мозку.[1]
зміна психічного стану або слабкість кінцівок (малопоширений)

• Спостерігаються при амебному абсцесі мозку.[1] [3] [5]
диспное (малопоширений)
• Прорив абсцесу печінки призводить до появи плеврального або перикардіального випоту.
напруження м'язів передньої черевної стінки або симптом подразнення очеревини

(малопоширений)
• Наявні при гострому некротизивному коліті, токсичному мегаколоні або перитоніті внаслідок
амебіазу.[1]
жовтяниця (малопоширений)
• Більш характерна для піогенного, ніж амебного абсцесу печінки.[1] [5]
ДІАГНОЗ
ослаблення дихання та перкуторного тону над правою легенею (малопоширений)

• Якщо наявний плевральний випіт.
Діагностичні дослідження
1 - ше дослідження для приписування ліків
Дослідження Результат
виявлення антигену в калі позитивний результат на
антиген паразиту
• Проводиться в пацієнтів з підозрою на амебіаз перед початком
лікування.
• Лише тести CellLab або TechLab Entamoeba histolytica II
специфічні щодо виділення E. histolytica; інші тести на
виявлення антигенів виявляють комплекс видів –E. histolytica–E.
dispar–E. Moshkovskii .[15]
ПЛР або кПЛР зразків фекалій або гною, виділеного з абсцесу ампліфікації амебної ДНК
печінки для визначення ДНК E. histolytica
• Якщо проведення тесту на визначення антигену недоступне,
ПЛР зразків випорожнень і кількісне ПЛР-тестування в
реальному часі (кПЛР) є альтернативними, високочутливими і
специфічними для виявлення E. histolytica.[16]
• Кількісна ПЛР (кПЛР) в реальному часі є більш чутливою,
порівняно з традиційною ПЛР під час дослідження зразків
фекалій.[16]
• Мультиплексна ПЛР зразків фекалій являється доступним
методом обстеження згідно з запропонованими УПМ шлунково-
кишковими панелями обстежень.[17] [18]
• ПЛР або кПЛР гною з абсцесу печінки є інформативним тестом
для діагностики амебного абсцесу печінки.
• Результати ПЛР-аналізу сечі і слини в режимі реального часу
чутливі на 97% і 89% для виявлення ДНК E. histolytica у разі
абсцедування печінки та кишкової інфекції, відповідно.[19]
аналіз антитіл сироватки позитивний на антитіла
проти амеби
• Слід проводити у пацієнтів з підозрою на амебіаз перед
початком лікування.[15]
ДІАГНОЗ
• Менш чутливий на момент маніфестації захворювання (60-70%)
порівняно з етапом одужання.
• Результати аналізу залишаються позитивними протягом років
після перенесеної інфекції.[15]
13
Інші дослідження для розглядання
Дослідження Результат
мікроскопія калу виділення Entamoeba з
випорожнень
• Не є настільки ж чутливою або специфічною, як інші тести, але
все ще використовується у клінічних умовах для підтвердження
кишкової амебної інфекції.[1] [2] [3] [4] [5]
колоноскопія гранульована, пухка
слизова оболонка з
• Матеріали для біопсії слід відбирати з краю виразки. У
виразками
результаті гістологічного дослідження можуть бути виявлені
трофозоїти.[2] Ендоцитоскопія може допомогти візуалізувати
амеби у реальному часі у вогнищі ураження при коліті.[20]
[Fig-4]
ультразвукове дослідження печінки гомогенне гіпоехогенне
округле або овальне
• Це дослідження є інформативним лише у пацієнтів з амебною
утворення
інфекцією печінки, але не кишки.[1]
• Неможливо відрізнити від піогенного абсцесу.[2]
рентген грудної клітки елевація правого
купола діафрагми
• Виконується, якщо клінічні дані вказують на випіт і наявність
або правосторонній
абсцесу печінки.
плевральний випіт
[Fig-5]
КТ печінки/грудної клітки/головного мозку округле утворення з
чіткими краями і слабким
• Неможливо відрізнити від піогенного абсцесу.[2]
затуханням сигналу; стінка,
[Fig-6]
як правило, посилюється
при контрастуванні;
плевральний випіт
МРТ головного мозку об'ємне (об'ємні) ураження

• Дослідження необхідне, якщо наявні неврологічні симптоми.
ДІАГНОЗ
Диференційний діагноз
Стан Диференційні ознаки / Диференційні

симптоми дослідження
Інфекційна діарея • Диференційний діагноз • Виявлення специфічного
проводиться з багатьма інфекційного агента у
патологіями, оскільки калі або за допомогою
різні бактерії, паразити, серологічного аналізу.
віруси можуть спричиняти
діарею.[21]
Неспецифічний виразковий • Подорожі до ендемічних • Негативні результати

коліт регіонів в анамнезі аналізу калу і виявлення
відсутні. антигену інфекційних
• Діарея з кров'ю. агентів.
• Характерні результати при
проведенні колоноскопії та
біопсії.
Піогенний абсцес печінки • Спостерігається переважно • Інфекційний агент

у жінок. виявлено при
• Жовтяниця більш бактеріологічному
характерна для піогенного дослідженні крові або
абсцесу печінки, ніж для гною.
амебного абсцесу печінки.
• Асоціюється з хворобою
печінки і жовчовивідних
шляхів.
Некротична гепатома • Подорожні до ендемічних • Негативні результати

регіонів діареї в анамнезі аналізу аспірату гепатоми
відсутні. на інфекційні агенти.
Фасціольоз (печінкові • Відсутні фізикальні • Основним діагностичним
ДІАГНОЗ
сисуни) диференційні ознаки. тестом є позитивні
антитіла на фасціольоз.
• Еозинофілія.
Ехінококова кіста печінки • Клінічні ознаки • Позитивні результати

ехінококової кісти печінки тесту на наявність
можуть бути відсутні антитіл проти ехінококу в
(іноді це є випадковою сироватці.
знахідкою у пацієнта, • Слід уникати аспірації
який не скаржиться на кісти, оскільки це може
розлади з боку органів викликати анафілаксію.
черевної порожнини).
Може маніфестувати разом
з анафілаксією, причиною
якої є вихід вмісту кісти у
черевну порожнину.
15
Амебіаз Лікування
Поступовий підхід лікування

Потрібно лікувати всі інфекції, спричинені Entamoeba histolytica.[1] [5] Лікування розпочинають
одразу після того, як виникла підозра щодо діагнозу і після відбору матеріалу для дослідження,
оскільки амебіаз є потенційно летальним захворюванням.
Пацієнтам з наявністю симптомів слід першочергово призначити нітроімідазол (метронідазол або

тинідазол). Нітроімідазоли можуть проникати у тканини і активні як проти порожнинної, так і проти
інвазивної інфекції. Відсутні дані про резистетність до цього класу антиамебних препаратів. Це
лікування слід продовжити із застосуванням "просвітних" амебоцидів (зокрема, паромоміцину або
ділоксаніду), щоб ерадикувати колонізацію кишки та попередити розвиток рецидиву.[1] [5] [22] [23]
[23] Хоча вони різняться за своїми побічними ефектами, для більшості цих лікарських засобів побічні
ефекти незначні, тоді як інфекція являється потенційно летальною.
Пацієнти, симптоми в яких відсутні, також потребують лікування, тому що наявний ризик розвитку
подальшого інвазивного захворювання.[1] [5] Їх лікування слід проводити із застосуванням тільки
"просвітних" амебоцидів.[24]
Амебний абсцес
Проведення черезшкірної аспірації може бути необхідне для тих пацієнтів, в яких відсутні
позитивні результати лікування нітроімідазолом протягом 5-7 днів або які мають великі ураження
(діаметром >5 см) або ураження лівої частки органу.[1] [2] [5] [25] [26]
Загальні відомості про лікування

Будь ласка, зверніть увагу, що лікарські форми та дози можуть різнитися між назвами препаратів,
формулярами лікарських засобів або місцевостями. Рекомендації щодо лікування є специфічними
для груп пацієнтів: див. заяву про відмову від відповідальності
Гостра ( анотацію )
симптоматичний амебіаз
1ше нітроімідазол
плюс "просвітні" амебоциди
якщо позитивні результати допоміжний аспірація

лікування абсцесу засіб
нітроімідазолом протягом
5-7 днів відсутні,
наявні великі ураження
(діаметром >5 см) або
ураження лівої частки
безсимптомний амебіаз
ЛІКУВАННЯ
1ше "просвітні" амебоциди
Варіанти лікування
Будь ласка, зверніть увагу, що лікарські форми та дози можуть різнитися між назвами препаратів,
формулярами лікарських засобів або місцевостями. Рекомендації щодо лікування є специфічними
для груп пацієнтів: див. заяву про відмову від відповідальності
ЛІКУВАННЯ
17
Гостра
симптоматичний амебіаз
1ше нітроімідазол
Початкові варіанти
» метронідазол: дітям: 35–50 мг/кг/добу

перорально, дозу ділять на 3 прийоми,
протягом 7–10 днів; дорослі: 500–750 мг
перорально тричі на добу протягом 7–10
днів
АБО
» тинідазол: діти: 50 мг/кг перорально

один раз на день протягом 3 днів (або
протягом 5 днів, за наявності абсцесу
печінки), максимум 2000 мг/добу;
дорослі: 2000 мг перорально один раз на
добу протягом 3 днів (або протягом 5 днів,
за наявності абсцесу печінки)
» Лікування розпочинають одразу після

того, як виникла підозра щодо діагнозу і
після відбору матеріалу для дослідження,
оскільки амебіаз є потенційно летальним
захворюванням.[1] [5]
» Нітроімідазоли можуть проникати у

тканини і активні як проти порожнинної, так
і проти інвазивної інфекції.
» Після лікування нітроімідазолом

застосовують "просвітні" амебоциди, які
дозволяють ерадикувати колонізацію
кишки.[22] [23]
» Хоча вони різняться за своїми побічними

ефектами, для більшості цих лікарських
засобів побічні ефекти незначні, тоді як
інфекція являється потенційно летальною.
плюс "просвітні" амебоциди
Лікування рекомендується для ВСІХ пацієнтів
у вибраній групі пацієнтів
» паромоміцин: дітям і дорослим: 25–35

мг/кг/добу перорально, розділивши на 3
прийоми, протягом 5–10 днів
ЛІКУВАННЯ
АБО
» ділоксаніду фуроат: дітям: 20 мг/

кг/добу перорально, розділивши на 3
прийоми, протягом 10 днів; дорослі: 500
Гостра
мг перорально тричі на день протягом 10
днів
» Люмінальні агенти застосовуються після

закінчення гострої терапії нітроімідазолом,
щоб знищити інфекцію у кишківнику, а,
отже, знизити ризик розвитку рецидиву
інфекції.[23]
якщо позитивні результати допоміжний аспірація
лікування абсцесу засіб
Лікування рекомендується для ДЕЯКИХ
нітроімідазолом протягом
пацієнтів у вибраній групі пацієнтів
5-7 днів відсутні,
наявні великі ураження » Проведення аспірації амебного абсцесу
(діаметром >5 см) або може бути необхідне для тих пацієнтів, в
ураження лівої частки яких відсутні позитивні результати лікування
нітроімідазолом протягом 5-7 днів або які
мають ризик розриву.[1] [2] [5] [25] [26]
безсимптомний амебіаз
1ше "просвітні" амебоциди

» паромоміцин: дітям і дорослим: 25–35

мг/кг/добу перорально, розділивши на 3
прийоми, протягом 5–10 днів
АБО
» ділоксаніду фуроат: дітям: 20 мг/

кг/добу перорально, розділивши на 3
прийоми, протягом 10 днів; дорослі: 500
мг перорально тричі на день протягом 10
днів
» Пацієнти, симптоми в яких відсутні,

потребують лікування, тому що наявний
ризик розвитку подальшого інвазивного
захворювання.[1] [5] Їх лікування слід
проводити із застосуванням тільки
"просвітних" амебоцидів.[24]
ЛІКУВАННЯ
19
Амебіаз Подальше спостереження
Рекомендації
Моніторинг
ПОДАЛЬШЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
Проведення контрольного тесту на виявлення антигену в калі після завершення лікування

нітроімідазолом та "просвітними" амебоцидами є виправданим, але не обов'язковим, щоб
підтвердити, що колонізацію було ерадиковано.
Після завершення терапії не потрібно проводити контрольне візуалізаційне дослідження у

пацієнтів з амебним абсцесом печінки.
Інструкції пацієнтів
Пацієнтів, які лікувалися з приводу амебіазу, слід попередити щодо побічних ефектів
застосовуваних лікарських засобів і необхідності подальшого прийняття "просвітних" амебоцидів,
що дозволить ерадикувати колонізацію (а, отже, попередити рецидив), а також щодо симптомів і
ознак, які вказують на ускладнення амебіазу.
Ускладнення
Ускладнення Період часу Ймовірність
токсичний мегаколон короткотривалі низькі
Спостерігається менше, ніж у 1% пацієнтів.
Частота може збільшуватися при використанні кортикостероїдів.
Потребує проведення хірургічного втручання, тому що в більшості випадків позитивні результати

лікування за допомогою антиамебних препаратів відсутні.[1] [5]
гострий некротизуючий коліт короткотривалі низькі

перфорація товстої кишки з перитонітом короткотривалі низькі

амебома мінливі низькі
Кільцева грануляційна тканина у сліпій кишці або висхідній ободовій кишці, яка простягається від
стінки в напрямку просвіту. Може бути помилково ідентифікована як карцинома товстої кишки.
Результати медикаментозного лікування позитивні.[1]
Прогноз
Амебний коліт
Рівень смертності становить нижче 2%.
До ускладнень відносять токсичний мегаколон, перфорацію товстої кишки з подальшим перитонітом,

а також амебому (грануляційну тканину в просвіті кишки).[1] [2] [5]
Абсцес печінки
Рівень смертності становить нижче 2%.
21
До ускладнень належать прорив абсцесу в черевну порожнину, плевральну порожнину або перикард,
а також гематогенна дисемінація у мозок, легені, шкіру.[1] [2] [3] [5]
Абсцес головного мозку.

Рідкісне ускладнення, відсутня інформація щодо прогнозу.
Амебіаз Методичні рекомендації
Діагностичні, методичні рекомендації
Європа
Interim public health operational guidelines for amoebiasis (Entamoeba histolytica)

Видано: Public Health England В останній раз видане: 2017
Рекомендації з лікування
Європа
Interim public health operational guidelines for amoebiasis (Entamoeba histolytica)

Видано: Public Health England В останній раз видане: 2017
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
23
Амебіаз Посилання
Ключові статті
• Haque R, Huston CD, Hughes M, et al. Amebiasis. New Engl J Med. 2003;348:1565-1573. Тезиси
ПОСИЛАННЯ
доповіді
• Stanley SL Jr. Amoebiasis. Lancet. 2003;361:1025-1034. Тезиси доповіді
• Chacin-Bonilla L, Bonillla E, Parra AM, et al. Prevalence of Entamoeba histolytica and other intestinal
parasites in a community from Maracaibo, Venezuela. Ann Trop Med Parasitol. 1992;86:373-380.
Тезиси доповіді
• Haque R, Mollah NU, Ali IKM, et al. Diagnosis of amebic liver abscess and intestinal infection
with the TechLab Entamoeba histolytica II antigen detection and antibody tests. J Clin Microbiol.
2000;38:3235-3239. Повний текст
• Drugs for parasitic infections. Medical Letter. 2004;46:e1-12.
• Gonzales ML, Dans LF, Martinez EG. Antiamoebic drugs for treating amoebic colitis. Cochrane
Database Syst Rev. 2009;(2):CD006085. Повний текст Тезиси доповіді
• Chavez-Tapia NC, Hernandez-Calleros J, Tellez-Avila FI, et al. Image-guided percutaneous procedure

plus metronidazole versus metronidazole alone for uncomplicated amoebic liver abscess. Cochrane
Database Syst Rev. 2009;(1):CD004886. Тезиси доповіді
Посилання
1. Haque R, Huston CD, Hughes M, et al. Amebiasis. New Engl J Med. 2003;348:1565-1573. Тезиси
доповіді
2. Petri WA Jr, Singh U. Diagnosis and management of amebiasis. Clin Infect Dis. 1999;29:1117-1125.
3. Solaymani-Mohammadi S, Lam M, Zunt JR. Entamoeba histolytica encephalitis diagnosed by

polymerase chain reaction of cerebrospinal uid. Trans R Soc Trop Med Hyg. 2007;101:311-313.
4. Snider C, Petri WA Jr. Travel Medicine. In: Rakel RE, ed. Conn's current therapy 2008. 61st ed. New
York, NY: W.B. Saunders; 2007.
5. Stanley SL Jr. Amoebiasis. Lancet. 2003;361:1025-1034. Тезиси доповіді
6. Diamond LS, Clark CG. A redescription of Entamoeba histolytica Schaudinn, 1903 (amended Walker,
1911) separating it from Entamoeba dispar Brumpt, 1925. J Eukaryot Microbiol. 1993;40:340-344.
7. Ali IKM, Hossain MB, Roy S, et al. Entamoeba moshkovskii infections in children in Bangladesh.
Emerg Infect Dis. 2003;9:580-584. Повний текст Тезиси доповіді
ПОСИЛАННЯ
8. Rivera WI, Tachibana H, Kanbara H. Field study on the distribution of Entamoeba histolytica and
Entamoeba dispar in the northern Philippines as detected by the polymerase chain reaction. Am J
Trop Med Hyg. 1998;59:916-921. Повний текст Тезиси доповіді
9. Haque R, Faruque AS, Hahn P, et al. Entamoeba histolytica and Entamoeba dispar infection in
children in Bangladesh. J Infect Dis. 1997;175:734-736. Тезиси доповіді
10. Chacin-Bonilla L, Bonillla E, Parra AM, et al. Prevalence of Entamoeba histolytica and other intestinal
parasites in a community from Maracaibo, Venezuela. Ann Trop Med Parasitol. 1992;86:373-380.
11. Braga LL, Mendonca Y, Paiva CA, et al. Seropositivity for and intestinal colonization with
Entamoeba histolytica and Entamoeba dispar in individuals in northeastern Brazil. J Clin Microbiol.
1998;36:3044-3045. Повний текст Тезиси доповіді
12. Watanabe K, Gatanaga H, Escueta-de Cadiz A, et al. Amebiasis in HIV-1-infected Japanese men:
clinical features and response to therapy. PLoS Negl Trop Dis. 2011;5:e1318. Тезиси доповіді
13. Hung CC, Wu PY, Chang SY, et al. Amebiasis among persons who sought voluntary counseling and
testing for human immunodeciency virus infection: a case-control study. Am J Trop Med Hyg.
2011;84:65-69. Тезиси доповіді
14. Ralston KS, Solga MD, Mackey-Lawrence NM, et al. Trogocytosis by Entamoeba histolytica
contributes to cell killing and tissue invasion. Nature. 2014;508:526-530. Повний текст Тезиси
доповіді
15. Haque R, Mollah NU, Ali IKM, et al. Diagnosis of amebic liver abscess and intestinal infection
with the TechLab Entamoeba histolytica II antigen detection and antibody tests. J Clin Microbiol.
2000;38:3235-3239. Повний текст
16. Roy S, Kabir M, Mondal D, et al. Real-time PCR assay for the diagnosis of Entamoeba histolytica
Infection. J Clin Microbiol. 2005;43:2168-2172. Тезиси доповіді
17. Buss SN, Leber A, Chapin K, et al. Multicenter evaluation of the BioFire FilmArray gastrointestinal
panel for etiologic diagnosis of infectious gastroenteritis. J Clin Microbiol. 2015 Mar;53(3):915-25.
Повний текст Тезиси доповіді
18. Binnicker MJ. Multiplex molecular panels for diagnosis of gastrointestinal infection: performance,
result interpretation, and cost-eectiveness. J Clin Microbiol. 2015 Dec;53(12):3723-8. Повний
текст Тезиси доповіді
19. Haque R, Kabir M, Noor Z, et al. Diagnosis of amebic liver abscess and amebic colitis by detection
of Entamoeba histolytica DNA in blood, urine, and saliva by a real-time PCR assay. J Clin Microbiol.
2010;48:2798-2801. Повний текст Тезиси доповіді
25
20. Hosoe N, Kobayashi T, Kanai T, et al. In vivo visualization of trophozoites in patients with amoebic
colitis by using a newly developed endocytoscope. Gastrointest Endosc. 2010;72:643-646. Тезиси
доповіді
ПОСИЛАННЯ
21. Pfeier ML, DuPont HL, Ochoa TJ. The patient presenting with acute dysentery - a systematic review.
J Infect. 2012;64:374-386. Тезиси доповіді
22. Drugs for parasitic infections. Medical Letter. 2004;46:e1-12.
23. Gonzales ML, Dans LF, Martinez EG. Antiamoebic drugs for treating amoebic colitis. Cochrane
Database Syst Rev. 2009;(2):CD006085. Повний текст Тезиси доповіді
24. Blessmann J, Tannich E. Treatment of asymptomatic intestinal Entamoeba histolytica infection. N

Engl J Med. 2002;347:1384. Тезиси доповіді
25. Chavez-Tapia NC, Hernandez-Calleros J, Tellez-Avila FI, et al. Image-guided percutaneous procedure
plus metronidazole versus metronidazole alone for uncomplicated amoebic liver abscess. Cochrane
Database Syst Rev. 2009;(1):CD004886. Тезиси доповіді
26. Bammigatti C, Ramasubramanian NS, Kadhiravan T, et al. Percutaneous needle aspiration in

uncomplicated amebic liver abscess: a randomized trial. Trop Doct. 2013;43:19-22. Тезиси доповіді
Амебіаз Зображення
Зображення
ЗОБРАЖЕННЯ
Діаграма 1: Цисти Entamoeba histolytica: йодна пляма на зразках калу
Відтворено з Current Concepts (2003); використано з дозволу
27
ЗОБРАЖЕННЯ Амебіаз Зображення
Діаграма 2: Життєвий цикл Entamoeba histolytica

Діаграма 3: Трофозоїти Entamoeba histolytica: трихромна пляма на зразках калу
Відтворено з Clinical Infectious Diseases (1999); використано з дозволу
29
Діаграма 4: Амебні виразки товстої кишки: виразки товстої кишки діаметром 1-2 мм при
макроскопічному дослідженні
Діаграма 5: Передньо-задня і бокова рентгенографія пацієнта з амебіазним абсцесом печінки: дані
рентгенографії охоплюють підвищення рівня правого купола діафрагми й ознаки ателектазу.
31
Діаграма 6: Абсцес мозку, спричинений Entamoeba histolytica

Відтворено з Transactions of the Royal Society of Tropical Medicine and Hygiene (2007); використано з
дозволу
Відмова від
Амебіаз відповідальності
Відмова від відповідальності
Ці матеріали передбачені для медичних працівників, які знаходяться за межами Сполучених Штатів
Америки та Канади. BMJ Publishing Group Ltd ( «BMJ Group») намагається упевнитися в тому, що
зазначена інформація достовірна та оновлена, але ми не гарантуємо, що це і не наші ліцензіари, які
надають певне наповнення поєднане або інакше доступне з наших інформативних матеріалів. BMJ
Group не захищає або підтверджує використання будь-якого препарату або терапії, яка міститься тут,
але при цьому не діагностує пацієнтів. Медичні працівники повинні використовувати свої власні
професійні оцінки в використанні цієї інформації та турботі за своїми пацієнтами, а інформація в
цьому документі не повинна розглядатися як заміна цьому.
Ця інформація не призначена для передбачення всіх можливих методів діагностики, лікування, курсу
реабілітації, медичних препаратів або яких - небудь протипоказань та побічних ефектів. Крім того,
такі стандарти та методи в зміні медичних засобів, згідно нових доступних даних, Вам потрібно
консультуватися з великою кількістю джерел. Ми суворо рекомендуємо, щоб користувачі самостійно
перевіряли встановлений діагноз, методи лікування, наступні спостереження та переконувались,
що це слушно для Вашого пацієнта у Вашому регіоні. Крім того, щодо рецептурних препаратів,
рекомендується перевіряти лист інформації про продукт, який супроводжує кожен препарат,
для перевірки умов використання та ідентифікування будь-яких змін в схемі застосування або
протипоказання, особливо якщо препарат який буде прийматися новий, використовується нечасто
або має вузький терапевтичний діапазон. Ви повинні завжди перевіряти, що лікарські засоби, на які
посилаються, ліцензовані для зазначеного використання та у встановлених дозах у вашому регіоні.
Ця інформація надана, «як» підстава та в повному обсязі, дозволеному законом, BMJ Group та її
ліцензіари приймають на себе відповідальності за будь - який аспект охорони здоров’я, яким керують
за підтримки цієї інформації або будь-якого іншого використання цієї інформації.
Повна інформація Правила та вимоги веб-сайту
Контакти
+ 44 (0) 207 111 1105
ВІДМОВА ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

support@bmj.com
BMJ
BMA House
Tavistock Square
London
WC1H 9JR
UK
33
Учасники:
// Автори:
William A. Petri, Jr, MD, PhD, FACP

Wade Hampton Frost Professor of Epidemiology
Professor of Medicine, Microbiology, and Pathology, Chief, Division of Infectious Diseases and
International Health, University of Virginia, Charlottesville, VA
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ: WAP receives income from the University of Virginia for licensing fees
for amebiasis diagnostics produced by TechLab, Inc. These are donated in their entirety to the American
Society of Tropical Medicine and Hygiene by Dr Petri. WAP is also the author of a number of references
cited in this monograph.
Koji Watanabe, MD, PhD

Visiting Professor
Department of Infectious Diseases and International Health, University of Virginia, Charlottesville, VA
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ: KW declares that he has no competing interests.
// Експерти - рецензенти:
Ran Nir-Paz, MD
Senior Lecturer in Microbiology and Medicine
Department of Clinical Microbiology and Infectious Diseases, Hadassah-Hebrew University Medical Center,
Jerusalem, Israel
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ: RNP declares that he has no competing interests.
Christopher Huston, MD
Assistant Professor of Medicine
Division of Infectious Diseases, University of Vermont College of Medicine, Burlington, VT
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ: CH declares that he has no competing interests.

Протокол BMJ Амебіаз. Етіологія. Петогенез. Клініка. Діагностика. Лікування

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Протокол BMJ Амебіаз. Етіологія. Петогенез. Клініка. Діагностика. Лікування

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Амебіаз

Правильна клінічна інформація, там де вона необхі дна

Останнє оновлення: May 29, 2018

Відмова від відповідальності 33

◊ Рідко спричиняє абсцес мозку.

◊ Більшість пацієнтів відвідували або проживали в ендемічному регіоні протягом останніх 12

◊ Діагноз підтверджують за допомогою виявлення антигену або ДНК Entamoeba histolytica в

◊ Лікування проводиться нітроімідазолами (зокрема, метронідазолом або тинідазолом)

Відмічалися спалахи захворювання у спеціальних закладах, особливо для людей з розумовою

Поширення гематогенним шляхом через портальну венозну систему призводить до виникнення

Життєвий цикл Entamoeba histolytica

• Абсцес головного мозку, зумовлений Entamoeba histolytica

• Наявність E. histolytica у випорожненнях за відсутності коліту чи позакишкових проявів

• Амебний абсцес печінки.

Інші описи випадку захворювання

Перебіг захворювання у більшості випадків підгострий. Основними симптомами інфекції є

У пацієнтів з підозрою на амебіаз, особливо на можливу наявність амебоїдних абсцесів, які не

Мікроскопія не є специфічною для діагностування амебіазу, оскільки цисти E. histolytica і

перебування розумово відсталих людей у спеціальних закладах

чоловіки, які мають статеві стосунки з чоловіками

Історія та фактори дослідження

Інші діагностичні чинники

біль у правому підребер'ї (поширений)

втрата маси тіла (поширений)

зміна психічного стану або слабкість кінцівок (малопоширений)

напруження м'язів передньої черевної стінки або симптом подразнення очеревини

ослаблення дихання та перкуторного тону над правою легенею (малопоширений)

Інші дослідження для розглядання

МРТ головного мозку об'ємне (об'ємні) ураження

Стан Диференційні ознаки / Диференційні

Неспецифічний виразковий • Подорожі до ендемічних • Негативні результати

Піогенний абсцес печінки • Спостерігається переважно • Інфекційний агент

Некротична гепатома • Подорожні до ендемічних • Негативні результати

Фасціольоз (печінкові • Відсутні фізикальні • Основним діагностичним

Ехінококова кіста печінки • Клінічні ознаки • Позитивні результати

Поступовий підхід лікування

Пацієнтам з наявністю симптомів слід першочергово призначити нітроімідазол (метронідазол або

Загальні відомості про лікування

плюс "просвітні" амебоциди

якщо позитивні результати допоміжний аспірація

1ше "просвітні" амебоциди

» метронідазол: дітям: 35–50 мг/кг/добу

» тинідазол: діти: 50 мг/кг перорально

» Лікування розпочинають одразу після

» Нітроімідазоли можуть проникати у

» Після лікування нітроімідазолом

» Хоча вони різняться за своїми побічними

» паромоміцин: дітям і дорослим: 25–35

» ділоксаніду фуроат: дітям: 20 мг/

» Люмінальні агенти застосовуються після

1ше "просвітні" амебоциди

» паромоміцин: дітям і дорослим: 25–35

» ділоксаніду фуроат: дітям: 20 мг/

» Пацієнти, симптоми в яких відсутні,

Проведення контрольного тесту на виявлення антигену в калі після завершення лікування

Після завершення терапії не потрібно проводити контрольне візуалізаційне дослідження у

Ускладнення Період часу Ймовірність

Спостерігається менше, ніж у 1% пацієнтів.

Частота може збільшуватися при використанні кортикостероїдів.

Потребує проведення хірургічного втручання, тому що в більшості випадків позитивні результати

гострий некротизуючий коліт короткотривалі низькі

Спостерігається менше, ніж у 1% пацієнтів.

Частота може збільшуватися при використанні кортикостероїдів.

Потребує проведення хірургічного втручання, тому що в більшості випадків позитивні результати