Семінарське заняття

Тема: Обмеження «Нестача творчого підходу»

План:
1. Поняття про творчість.
2. Види творчості та їх характеристики.
3. Механізми формування творчого потенціалу особистості.
4. Сутність обмеження «Нестача творчого підходу»
5. Визначити характеристики людей, які не мають творчих здібностей.
6. Визначте характеристики людей, які мають творчий потенціал.
7. Чим небезпечне обмеження «Нестача творчого потенціалу»?
8. Запропонуйте засоби, які сприятимуть розвитку творчого підходу.

Бажаю успіху!

1.Творчість передбачає вихід за межі рольових установок особистості,

вміння дистанціюватися від ситуації, готує умови для досягнення однієї з
головних цілей розвитку людини — статусу творчої особистості, оскільки
творчість є виходом у сферу багатозначного, багатомірного,
парадоксального, бісоціативного розуміння реальності та її опанування;
творчість передбачає актуалізацію надситуативності, як здатності суб'єкта
виходити за межі однозначних конструкцій «зовнішньої доцільності».
Творчість — діяльність людини, спрямована на створення якісно нових,
невідомих раніше вус

2. Bиди творчості:

1. Наукова.

2. Технічна.

3. Літературна.

4. Музична.

5. Образотворча.

6. Ігрова.

7. Навчальна.

8. Побутова.

9. Військова.
10. Управлінська.

11. Ситуаційна.

12. Комунікативна.

Наукова творчість пов’язана з діяльністю людини в певній галузі науки,

наприклад у математиці, фізиці, хімії.

Технічна творчість спрямована на створення нових машин, пристроїв,

деталей і змінення їх функцій.

Художню творчість розглядають насамперед не в аспекті створення

чогось нового в певній галузі культури, а щодо самореалізації людини-
творця. 

Літературна, образотворча та музична творчість пов’язані з новими

здобутками в кожній із цих галузей (наприклад, зі створенням скульптури,
написанням роману, вірша, опери).

Ігрова творчість спрямована на участь суб’єкта в грі, де потрібні зміни,

нововведення, відгадка, пошук результату.

До навчальної творчості можна віднести всі види навчальної діяльності

із засвоєння нових знань і виконання нових завдань.

Військова й управлінська творчість мають багато спільного, тому що

вони спрямовані на керівництво колективами людей і їх діяльністю,
прийняття рішень у гострих ситуаціях бою, міжособистісних конфліктів і
т. ін.

Побутова (“домашня”) творчість відіграє надзвичайно важливу роль у

нашому житті. Вона пов’язана з вихованням дітей, розподілом бюджету,
готуванням їжі, організацією відпочинку тощо.

Ситуаційна (“життєва”) творчість пов’язана з виконанням завдань, які

постають перед людиною поза роботою та домом, наприклад розв’язання
задач переходу вулиці з інтенсивним транспортним рухом або пошуку
дороги.

Комунікативна творчість може проявлятись у різних видах спілкування

людей. Є багато її різновидів. Це й творчість оратора, якому зненацька
поставили складне запитання, і творчість закоханого, який, імпровізуючи
 освідчення, відчуває надмірне хвилювання, і творчість у бесіді, творчість
учителя тощо.

3.Прискорений темп науково-технічного розвитку, перманентність і

швидкість змін у всіх сферах людської діяльності, мозаїчність і візуалізація
інформації — характерні ознаки сучасного соціокультурного простору.
Загальні тенденції розвитку суспільства зумовлюють стимулювання людської
діяльності у різних сферах, необхідність більш успішної реалізації людських
ресурсів – в першу чергу творчого потенціалу окремої людини. Потреба
суспільства у всебічній творчій активності людини зростає і вимагає
формування діяльної, духовно багатої особистості, яка здатна творчо
розв’язувати безліч різноманітних нагальних проблем, конструктивно
працювати в динамічних умовах життя.
Пріоритети соціально-економічного розвитку підвищують вимоги до
освіти, яка виступає головним чинником у відтворенні інтелектуального,
духовного та економічного потенціалу суспільства. Сьогодні школярі мають
бути готовими жити в умовах постійних змін, непередбачуваних ситуацій,
повинні бути мобільними, гнучкими, творчими. Тому освіта має
спрямовуватись на розвиток творчого потенціалу особистості, самостійного
критичного мислення, ціннісних орієнтацій, формування спектра життєвих
компетентностей, адекватних соціокультурним реаліям.
Цілеспрямованих визначень творчого потенціалу в літературі дуже мало.
Це свідчить про те, що дане поняття характеризується багатоаспектністю та
складністю підходів щодо його вивчення. Найширшим є визначення творчого
потенціалу як фонду, сукупності можливостей реалізації нових напрямів
діяльності суб’єкта творчості. Стосовно окремого індивіда творчий потенціал
визначають як інтегруючу якість особистості, що характеризує міру її
можливостей ставити і вирішувати нові завдання у сфері її діяльності, яка
має суспільне значення.

4. Обмеження «Нестача творчого підходу» – це відсутність здатності

генерувати нові ідеї; невміння використовувати нові ідеї.

7.