Professional Documents
Culture Documents
Мистецтво як засіб естетичного виховання
Мистецтво як засіб естетичного виховання
Естетичне виховання відноситься до тих проблем, від рішення яких багато в чому залежить
подальший розвиток людської культури. У другій половині XX століття проблема естетичного
виховання розглядається багатьма дослідниками по-новому: загострюється гуманістична
направленість проблеми у зв'язку з глобальним завданням збереження та розвитку культури. У
сучасному суспільстві надзвичайно гостро постало питання надання нового статусу задачі
формування особистості і перш за все її естетичному вихованню, яке сприяє зародженню,
укріпленню та розвитку естетичних, етичних, художніх цінностей та мотивацій у кожної людини.
Естетичне виховання має історичний характер. Так, наприклад, Ф. Шіллер увів сам термін
"естетичне виховання" та вважав його за достатню умову для докорінних соціальних перетворень,
коли завдяки естетичному впливу на психіку людини можуть бути розв'язані усі, навіть найважчі,
соціальні проблеми.
Важливо зазначити, що естетичне виховання в усій сукупності своїх методів, засобів, форм триває
протягом усього життя людини. Воно нейтралізує суперечності, що виникають через неспівпадання
рівня естетичної культури людства та володіння нею окремою особистістю.
o Естетичне виховання пов'язане з іншими аспектами розвитку суспільства, які впливають на його
сутність та процес протікання;
Мистецтво виховує в людях не лише потребу художньої насолоди, а,й здатність творчого
ставлення до всіх природних та суспільних явищ. Завдяки особливостям свого впливу на людину
(чуттєва безпосередність, емоційна насиченість, спонукальна сила, духовний підйом, почуття
насолоди) мистецтво може виконувати дуже важливу функцію виховання та є одним з
найважливіших складових частин духовної культури суспільства. Воно задовольняє незліченні
людські запити та виконує численні суспільні функції - комунікативну, пізнавальну, виховну,
естетичну, компенсаторну та інші. Мистецтво є складовою частиною світу цивілізації і культури;
воно продукує різноманітні типи світоглядного ставлення до дійсності, сприяє становленню людини
як культурної істоти.