Міністерство освіти і науки України

ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД «ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ К. Д.
УШИНСЬКОГО»
Соціально-гуманітарний факультет

Реферат
на тему:

«Історія розвитку уяви»

Підготувала:
Студентка магістратури
Таран Лариса Олександрівна
спеціальності «053 Психологія»
Викладач: Савенкова І.І.

Одеса – 2023

1
Вступ……………………………………………………………………..….3
Основні поняття про уяву у психології………………………………...4-5
Розвиток уяви…………………………………………………………..….5-6
Види уяви………………………………………………………………..…6-8
Основні компоненти розвитку уяви………………………………...….9-13
Основні характеристики уяви………………………………………….14-15
Образи мислення і уяви………………………………………………….15-17
Висновки…………………………………………………………………...18-19
Список використаної літератури…………………………………………20

2
 Вступ
Уява є невід'ємною частиною людського досвіду і має глибокі історичні
корені. З розвитком філософії та психології уява отримала нові розуміння та
дослідження. Цей реферат присвячений історії розвитку уяви та її впливу на
людську культуру та психологію.
Вона відіграла важливу роль у давніх культурах. В античній Греції,
наприклад, уява була пов'язана з міфологією та творчістю поетів і митців. Люди
віріли в наявність богів та героїв, і уява допомагала їм переживати ці історії та
візуалізувати світ міфології.
У середньовіччі уява була розглянута переважно з релігійного погляду.
Церква використовувала уяву для передачі біблійних оповідей та духовних
відчуттів. Широко використовувалися релігійні символи та образи, щоб
сприяти містичному досвіду та розумінню святого.
Уява отримала нове розуміння під впливом просвітницької філософії.
Філософи, такі як Рене Декарт та Іммануїл Кант, розглядали роль уяви в
пізнанні та створенні нових ідей. Вони підкреслювали важливість розуму та
його здатності до творчості та інновацій.
Декарт уяву розглядав як ключовий елемент пізнання та розуміння світу.
Він вважав, що уява допомагає нам формувати образи, уявлення та ідеї, які
використовуються для аналізу та розв'язання проблем. Він розглядав уяву як
механізм, який дозволяє нам утворювати образи речей, які ми ніколи не бачили,
але можемо уявити їх у нашому розумі.
Уява, на думку Декарта, була ключовим компонентом творчого мислення.
Він вірив, що здатність до творчості полягає у нашій здатності утворювати нові
комбінації та образи на основі наших уявлень. Це дозволяє нам генерувати нові
ідеї, розв'язувати проблеми та здійснювати інновації.

3
 У сучасній психології уява вивчається в контексті когнітивної психології та
креативності. Вивчення уяви охоплює такі аспекти, як образне мислення,
візуалізація, фантазування та творчий процес. Дослідження уяви допомагають
розуміти, як ми формуємо уявлення, створюємо образи та сприймаємо світ.
Креативність, яка сильно пов'язана з уявою, є предметом досліджень у
галузі психології творчості. Вивчення творчого процесу та ролі уяви в ньому
допомагає зрозуміти, як люди генерують нові ідеї, вирішують проблеми та
розвиваються як особистості.
Уява і фантазія розвиваються в нормі за звичайними законами розвитку
вищих психічних функцій — від мимовільної уяви до довільної, від
репродуктивної до творчої. Проте цей процес може порушуватися як унаслідок
невдалих педагогічних впливів (є, наприклад, версія, згідно з якою шкільне
навчання у його стандартних формах «гасить» творчий потенціал дитини), так і
завдяки використанню точних психологічних прийомів формування. Так, не
викликає сумніву, що розвиткові творчої уяви, зокрема дитини, сприяють
казки, художня література, хороші фантастичні твори, загалом мистецтво,
природа.
Історія розвитку уяви має глибокі коріння, що відображаються в різних
аспектах життя людства. У цьому рефераті розглянемо основні етапи розвитку
уяви та її значення в різних історичних періодах.
Первісне суспільство та магічна уява Первісне суспільство відрізнялося
особливим способом мислення, де уява займала центральне місце. Люди дотепер
вірили в магічну силу уяви, вважаючи, що їхні уявлення і бажання можуть мати
реальний вплив на світ навколо них. Це проявлялося у віруваннях, ритуалах,
обрядах та міфології, що використовувалися для впливу на природу, оточуючі
явища та спільноту.
Античність та філософська уява У античній Греції та Римі розвиток уяви
отримав філософське осмислення. Філософи, такі як Платон та Аристотель,
розглядали уяву як важливу складову розуму та пізнання. Вони розвивали теорії
про природу уяви, її зв'язок з реальністю та роль у формуванні знання.

4
 Середньовіччя та релігійна уява У середньовіччі уява була сильно пов'язана
з релігією. Церква та релігійні традиції контролювали уяву людей, пропонуючи
конкретні образи, символи та вірування.
Мистецтво, таке як живопис, скульптура та архітектура, відігравало
важливу роль у розвитку уяви впродовж середньовіччя. Християнська
іконографія та фрески у церквах передавали релігійні образи, які стимулювали
уяву вірян. Крім того, легенди, містика та фантастичні оповіді також сприяли
розвитку уяви середньовічних людей.
Відродження та художня уява Епоха Відродження принесла з собою новий
погляд на уяву та її роль у мистецтві та науці. Художники, такі як Леонардо да
Вінчі та Мікеланджело, досліджували можливості уяви і відтворювали
реалістичні образи на полотнах та в скульптурах. Ідея гармонії людини з
природою та всесвітом, яку вони втілювали в своїх творах, спонукала глядачів
до розширення своєї уяви та пошуку нових ідей.
Новітній час та розвиток літературної уяви У новітній час розвиток уяви
здобув нові форми в літературі. Романтичні письменники, такі як Вільям
Вордсворт та Едгар Аллан По, зосереджувались на емоційному відображенні
світу та використовували сильну уяву для створення вражаючих образів.
Літературна фантастика також відкрила широкі можливості для розвитку уяви,
дозволяючи читачам погрузитися в нові світи та вигадані сценарії.
Від первісного суспільства до сучасних часів, уява виконувала різноманітні
функції і впливала на різні сфери людського життя. Вона спонукала до
творчості, розвитку наукових концепцій, формування ідентичності та соціальних
стереотипів.
Розвиток уяви був невід'ємно пов'язаний з розвитком культури і соціуму.
Люди впродовж історії використовували уяву для передачі знань, сприйняття
світу, розваг, а також для вираження своїх бажань і мрій. У кожній епохі уява
набувала нових форм і виявлялася через різні види мистецтва, літератури, релігії,
філософії та наукових досліджень.

5
 Сучасний світ, з його технологічними досягненнями і глобалізацією, надає
нові можливості для розвитку уяви. Кіно, комп'ютерні ігри, віртуальна
реальність, література та інші форми медіа дозволяють нам досліджувати
незвичайні світи, створювати альтернативні реалістичні сценарії та відчувати
емоції, які раніше були неможливими.
Розвиток уяви є важливим для інтелектуального, емоційного та творчого
розвитку людини. Вона допомагає нам бачити світ з нових перспектив,
розширює наші горизонти і стимулює нашу творчість. Уява є необхідним
інструментом для розв'язання проблем, пошуку інноваційних рішень та розвитку
суспільства в цілому.
Таким чином, історія розвитку уяви є багатогранною і цікавою,
демонструючи, як цей психічний процес змінювався і адаптувався до потреб і
вимог суспільства на різних етапах історії. Від магічної уяви первісного
суспільства до художньої, літературної та наукової уяви сучасності, уява
продовжує залишатися важливим компонентом нашого мислення та сприйняття
світу.
Розуміння історії розвитку уяви допомагає нам краще розуміти себе, наші
культурні та соціальні впливи, а також розширює наші можливості для
креативності і інновацій. Розвиток уяви є невичерпним джерелом ідей,
відкриттів і нових способів сприйняття світу, що надає нам можливість
еволюціонувати як індивіди та суспільство.
Таким чином, вивчення історії розвитку уяви є важливим завданням, що
дозволяє нам краще розуміти саму природу людського мислення, його потенціал
та вплив на нашу культуру та соціальний прогрес. Розвиток уяви відбувався та
продовжує відбуватися на різних рівнях і в різних аспектах нашого життя, від
внутрішнього світу фантазій до зовнішнього виявлення у мистецтві, літературі,
науці та інших сферах людської діяльності.

Основні поняття про уяву у психології відображають сутність та

особливості цього психічного процесу. Уява є важливим елементом когнітивного

6
функціонування людини і відіграє велику роль в сприйнятті світу, творчості,
плануванні, проблемному мисленні та інших аспектах нашої життєдіяльності.
Уява як психічний процес: Уява є процесом створення, репрезентацією та
маніпуляцією образів, які не присутні в даний момент у реальному світі. Вона
включає у себе здатність утворювати візуальні, звукові, смислові та емоційні
образи в свідомості людини.
Види уяви: Уява може бути візуальною, звуковою, кінестетичною,
смисловою та емоційною. Візуальна уява включає формування образів уявлення
візуальної природи, звукова уява - утворення звукових образів, кінестетична
уява - сприйняття рухових образів, смислова уява - розуміння змісту образів та
емоційна уява - відтворення емоційного стану.
Компоненти уяви: Уява складається з таких компонентів, як сприйняття,
утворення образів, маніпуляція образами та репрезентація. Сприйняття
передбачає сприйняття інформації зі світу навколо нас. Утворення образів
полягає у створенні нових образів на основі сприйнятої інформації. Маніпуляція
образами означає зміну, комбінування та перетворення образів у процесі
мислення.
Види уяви в психології відображають різні аспекти та способи
функціонування цього психічного процесу. Основними видами уяви є візуальна,
звукова, кінестетична, смислова та емоційна уява. Розглянемо кожен з них
детальніше:
Візуальна уява: Цей тип уяви пов'язаний з здатністю людини утворювати
візуальні образи у свідомості. Вона дозволяє нам "побачити" відсутні об'єкти,
сцени або ситуації. Візуальна уява може бути досить живою і реалістичною,
здатною відображати деталі, кольори, форми та просторові відношення.
Звукова уява: Цей вид уяви пов'язаний з здатністю людини відтворювати
звукові образи у своїй свідомості. Ми можемо "почути" різні звуки, мелодії,
голоси або звукові послідовності, навіть якщо вони фактично не присутні у
нашому оточенні. Звукова уява дозволяє нам розпізнавати та відтворювати
звукові характеристики об'єктів та подій.

7
 Кінестетична уява: Цей тип уяви пов'язаний зі сприйняттям рухових образів
та відчуттями у своїй свідомості. Ми можемо "відчути" рух, дотик, напруження
м'язів або будь-які інші фізичні відчуття навіть без прямого фізичного впливу.
Кінестетична уява дозволяє нам імітувати рухи, відчувати себе в різних фізичних
ситуаціях та реалістично сприймати рухові дії.
Смислова уява в психології відображає здатність людини розуміти і
відтворювати смисловий зміст образів у своїй свідомості. Вона орієнтована на
сприйняття і розуміння значення та значущості об'єктів, подій, ідей та
концепцій.
Ця форма уяви дозволяє людині працювати з абстрактними поняттями та
символами, розпізнавати взаємозв'язки між різними об'єктами та поняттями, а
також розуміти концептуальні засади різних явищ. Смислова уява дає
можливість людині формувати та відтворювати у своїй уяві цілісні смислові
конструкції, які не обмежені конкретними об'єктами або ситуаціями.
Приклади смислової уяви включають сприйняття символів, які
представляють поняття або ідеї (наприклад, поняття любові або свободи),
розуміння метафор та алегорій, відтворення абстрактних концепцій, таких як
справедливість чи сенс життя. Смислова уява має важливе значення в мисленні,
творчості, філософії та розвитку культури.
Цей вид уяви також сприяє розумінню та інтерпретації різних видів
мистецтва, літератури та музики, де смисловий зміст є ключовим елементом. Він
допомагає нам переживати інтелектуальну, емоційну та естетичну задоволеність
від сприйняття творів мистецтва та їх тлумачення.
Отже, смислова уява грає важливу роль у формуванні нашого світогляду,
розумінні світу та взаємодії з ним. Вона дозволяє нам не тільки сприймати світ
навколо нас, але й інтерпретувати його, надавати йому значення та розуміння.
Смислова уява допомагає нам аналізувати, оцінювати та інтерпретувати
отриману інформацію. Вона дозволяє нам розуміти глибинні зв'язки між
явищами, відчувати емоційне навантаження, що супроводжує певні події, та
усвідомлювати значущість певних ідей чи концепцій.

8
 Смислова уява також допомагає нам формувати цілі, планувати дії та
приймати рішення. Вона дає нам змогу уявити майбутні ситуації, передбачити
можливі наслідки та розвивати стратегії дій. Це особливо важливо в контексті
творчості та інноваційного мислення, де смислова уява сприяє генерації нових
ідей та розвитку творчих концепцій.
Крім того, смислова уява має важливе значення для міжособистісних
взаємин. Вона допомагає нам сприймати та розуміти емоції, потреби та
мотивації інших людей, встановлювати емоційні зв'язки та спілкуватися на
емоційному рівні.
У психології смислова уява вивчається як важлива складова когнітивних
процесів та психічного розвитку.
Компоненти уяви в психології відображають основні елементи цього
психічного процесу.
Сприйняття. Цей компонент передбачає сприйняття інформації зі світу
навколо нас. Він включає здатність людини сприймати зовнішні подразники,
такі як звуки, зображення, запахи, дотики тощо. Сприйняття є першим кроком у
процесі утворення уяви, оскільки воно надає початкові дані, на основі яких
створюються образи у свідомості.
Утворення образів. Цей компонент включає створення нових образів на
основі сприйнятої інформації. Утворення образів може відбуватись на різних
рівнях - візуальному, звуковому, кінестетичному тощо. Наприклад, після
сприйняття зображення об'єкта людина може уявити його форму, колір, розмір і
розташування в просторі. Утворення образів може бути відтворювальним
(репродуктивним) або творчим, коли формуються нові, уявні образи.
Маніпуляція образами.Цей компонент означає зміну, комбінування та
перетворення образів у процесі мислення. Людина може маніпулювати
утвореними образами, змінюючи їх розмір, форму, колір, розташування та інші
параметри. Наприклад, можна уявити об'єкт в різних масштабах, перетворити
його форму або перемістити його уявний образ з одного місця до іншого.

9
 Маніпуляція образами дозволяє розробляти нові ідеї, розв'язувати проблеми
та генерувати творчі рішення. Цей компонент уяви дає можливість перебирати
різні варіанти і поєднувати їх у нові способи. Наприклад, в процесі розв'язання
проблеми людина може маніпулювати уявними образами, шукати альтернативні
шляхи, випробувати різні варіанти розв'язку.
Маніпуляція образами також використовується в творчому процесі. Митець
може маніпулювати утвореними образами, комбінувати їх, змінювати та
адаптувати, щоб створити нові твори мистецтва. Цей процес дозволяє виражати
унікальні ідеї, експериментувати з формою, кольором, композицією тощо.
Маніпуляція образами також впливає на наші емоції та поведінку. Уявні
образи можуть викликати емоційну реакцію, навіть якщо фактичного стимулу
немає присутнього. Наприклад, при уявленні страшного образу може виникати
страхова реакція. Маніпуляція образами також може впливати на нашу
мотивацію та допомагати досягати поставлених цілей.
Отже, маніпуляція образами є важливим компонентом уяви, який допомагає
нам розвивати творчість, розв'язувати проблеми та досягати успіху в різних
сферах життя. Вона відкриває безмежні можливості для формування нових ідей,
розширення світогляду та досягнення особистого росту.
Уява складається з кількох компонентів, які взаємодіють між собою і
формують її основу.
Основні компоненти уяви включають:
Сенсорні відчуття. Цей компонент уяви пов'язаний з сприйняттям і
репрезентацією сенсорних відчуттів, таких як зорові образи, звукові сигнали, а
також відчуття запахів, смаків і дотику. Він дозволяє уявити собі реальні об'єкти,
ситуації або події, які ми можемо сприймати за допомогою наших органів чуття.
Рухова уява. Цей компонент уяви пов'язаний з уявленням руху і дії. Він
дозволяє нам уявити собі рух об'єктів, рухи наших тіл або дії, які ми можемо
виконувати. Рухова уява важлива для сприйняття імпульсів, відтворення рухів
або експериментування з різними рухами у віртуальних ситуаціях.

10
 Символічна уява. Цей компонент уяви пов'язаний з використанням символів
і знаків для представлення абстрактних ідей або концепцій. Він дозволяє нам
уявити собі нещо, що не може бути сприйняте безпосередньо через сенсорні
відчуття. Наприклад, ми можемо уявити собі поняття любові, справедливості чи
свободи за допомогою символів і знаків, які вони представляють.
Емоційна уява. Цей компонент уяви пов'язаний з відтворенням емоційних
станів і вражень.
Він дозволяє нам уявити собі емоційні реакції і переживання, які можуть
виникати у певних ситуаціях або при сприйнятті певних образів і ідей.
Наприклад, ми можемо уявити собі радість, сум, страх, захоплення, любов, гнів і
багато інших емоційних станів. Цей компонент уяви допомагає нам розуміти і
відтворювати емоційний вимір досвіду і відчути певні емоції безпосередньо в
уявному просторі.
Всі ці компоненти уяви взаємодіють і доповнюють один одного, створюючи
багатогранний світ уяви. Вони дозволяють нам розширювати межі реальності,
експериментувати з новими ідеями і створювати нові можливості. Уява є
потужним інструментом у психології, мистецтві, наукових дослідженнях та в
багатьох інших сферах життя, де креативність, інновації та розвиток є
важливими.
Розвиток уяви є важливим аспектом когнітивного розвитку людини. Він
охоплює процеси, за допомогою яких уява стає більш гнучкою, різноманітною і
розвиненою. Розвиток уяви відбувається протягом усього життя і може бути
сприяним різними чинниками, такими як досвід, навчання, творчість та
стимулююче середовище.
Візуалізація уяви - це процес утворення візуальних образів у свідомості за
допомогою уяви. Це здатність уявляти реальні об'єкти, місця, сцени або вигадані
елементи і відтворювати їх в уяві з відчуттям реалістичності.
Основні аспекти візуалізації уяви:
Візуалізація включає утворення живих і чітких образів у свідомості. Це
може бути уявлення яскравих кольорів, деталей, форм і текстур об'єктів.

11
 Здатність уявляти просторові відношення, такі як розташування об'єктів у
просторі, відстані між ними, перспективу та глибину.
Візуалізація може включати уявлення руху і зміни в часі. Це означає
здатність уявляти рух об'єктів, зміну сцен або послідовність подій.
Здатність уявляти деталі об'єктів і сцен, такі як форма, текстура, риси
обличчя, архітектурні деталі тощо.
Здатність змінювати, поєднувати або трансформувати візуальні образи в
уяві. Це дає можливість створювати нові сцени, комбінувати різні об'єкти і
елементи, а також експериментувати з формами і кольорами.
Візуалізація уяви має велике значення в багатьох сферах життя, включаючи
творчість, спорт, навчання та досягнення особистих цілей.
Творчість уяви - це здатність генерувати нові ідеї, концепції і образи за
допомогою уяви. Це процес створення чого-небудь нового, оригінального і
унікального, використовуючи свою творчу уяву.
Генерація ідей: Творчість уяви включає здатність генерувати нові ідеї і
концепції. Це може включати створення нових образів, сценаріїв, героїв або
концептуальних рішень.
Експериментування: Творчість уяви спонукає до експериментів і спроб
нових підходів. Вона дає змогу поєднувати різні елементи, випробовувати
нестандартні ідеї і знаходити неочікувані рішення.
Уявна реалізація: Творчість уяви може включати уявне втілення ідей і
концепцій. Це означає, що ви можете уявити себе в реалістичних ситуаціях і
відтворити їх у своїй уяві для подальшого розвитку ідей.
Розширення границь: Творчість уяви допомагає розширювати межі того, що
можливо. Вона дозволяє нам уявити нові реалітети, випробувати альтернативні
сценарії і діяти за межами установлених рамок.
Використання символів і метафор: Творчість уяви використовує символи і
метафори для вираження ідей і понять. Вона дозволяє нам переосмислювати
відоме, надавати нові інтерпретації і розкривати глибинний сенс.

12
 Сценарії та імпровізація уяви є важливими аспектами творчості, які
дозволяють нам створювати уявні ситуації, історії та взаємодії. Вони
відкривають безмежні можливості для розвитку і вираження нашої творчої уяви.
Ось кілька способів, якими сценарії та імпровізація уяви виявляються:
Створення сценаріїв: Сценарії уяви можуть бути створені для розповіді
історій або ситуацій. Ми можемо уявляти себе у різних ролях, в різних
оточеннях і з різними персонажами. Це дає нам можливість розробляти
характери, створювати конфлікти, розвивати сюжетні лінії та відтворювати
емоційні моменти.
Імпровізація: Імпровізація уяви включає безпосереднє творення і розвиток
сценаріїв та ситуацій. Ми можемо спонтанно реагувати на уявні події,
взаємодіяти з уявними персонажами, робити рішення та експериментувати з
різними можливостями. Імпровізація розширює наші межі уяви і допомагає
розвивати гнучкість та креативність.
Рольова гра: Уява може використовуватися для рольової гри, де ми
уявляємо себе у різних ролях або відтворюємо реальні або уявні ситуації. Це дає
нам можливість відчувати, як би ми поводилися, реагували і взаємодіяли в
певних ситуаціях.

Добре відоме сьогодні поняття «харизматичний лідер» (тобто лідер, який

веде за собою не стільки глибинною силою переконання, скільки власним
надихаючим прикладом). Інколи такого впливу вимагають і від учителя,
дорослого, який працює з дітьми, лідера творчого колективу та ін.
Кажуть, що творчий учень є дзеркальним відображенням творчого вчителя.
При цьому від дорослого вимагають творчості найвищого, об'єктивного рівня,
не тільки педагогічного, а й предметно-змістового натхнення, яке завойовує
серця, харизми — надзвичайної надихаючої обдарованості, яка викликає у
кожного учня «почуття повної довіри», «готовність дотримуватися того, чого
вчить учитель» (І. В. Бестужев-Лада).

13
 Однак такий підхід не зовсім продуктивний, по-перше, тому, що ця
характеристика не може (і не повинна) торкатися кожного з мільйонів учителів,
керівників гуртків і студій, тренерів-професіоналів та інших дорослих, які
професійно працюють із дітьми. По-друге, проста констатація зв'язку творчості
вчителя і творчості учня, непомірні вимоги до творчої майстерності вчителя
зменшують його потенціальні можливості в оволодінні методиками розвитку
творчості. Проте слід зважити на існуючу сьогодні можливість виявлення й
експлікації механізмів формування творчості, створення відповідних
технологізованих методик і прийомів. Інша річ, що в принципі можливості
розвитку та реалізації творчого потенціалу не мають обмежень.
Уява властива лише людині і є необхідною умовою її трудової діяльності.
Уява виникла й розвинулась у процесі праці людини, вона завжди спрямована
на практичну діяльність. Уява залежить від спрямованості особистості: її
інтересів, прагнень, потреб, переконань. Людина також заздалегідь уявляє, що і
як вона буде робити, яким буде кінцевий результат праці. Так, у Д. Менделєєва
майже раптово виникла ідея про можливість зіставлення хімічних елементів за
їх атомною вагою, але цьому передувало 15 років виснажливої праці вченого.
Уява пов’язана з мисленням, пам’яттю, відчуттями та емоціями. Одне й те ж
завдання може розв’язуватись як за допомогою уяви, так і за допомогою
мислення. Якщо початкові дані завдання відомі, то хід їх розв’язання
підпорядковується переважно законам мислення. Уява працює на тому етапі
пізнання, коли невизначеність проблемної ситуації досить велика, необхідна
інформація відсутня або неповна, а вихідні дані не піддаються точному аналізу.
У цьому випадку уява дає змогу «перескочити» через якісь етапи мислення й
уявити кінцевий результат.
Уява відрізняється від пам’яті новизною відтворених нею асоціацій щодо
тих, які зберігаються в пам’яті. Пам’ять зберігає сліди образів та видає їх знову
свідомості у відчутній формі уявлень, а уяві належить тільки нова комбінація
цих елементів, збережених пам’яттю. Отже, образи уяви відрізняються від

14
образів пам’яті тим, що в уяві ми змінюємо згадуване або створюємо щось таке,
чого не було в нашій пам’яті.
Між образами пам’яті й уявою є різні внутрішні взаємозв’язки й складні
співвідношення. Образи пам’яті – одна з істотних основ уяви. Чим багатший
зміст пам’яті й чим активніше людина може оперувати її образами, тим
сприятливіші психологічні передумови для розвитку уяви. Але й за цієї умови
співвідношення між пам’яттю й уявою не однозначне. Точне відтворення
минулого без його нового осмислювання й видозміненої реконструкції знижує
до мінімуму роль уяви в цьому процесі.
Найскладнішим є питання про співвідношення і взаємозв’язок уяви й
мислення. З цього приводу в психологічній літературі висловлені різні погляди
й припущення. Одне з них – ототожнення уяви з мисленням. Помилковість
такого твердження полягає у неврахуванні своєрідності пізнавального апарату
уяви, його психологічних механізмів. Відповідно до іншої думки, уява й
мислення розуміються в роздільності їхніх проявів.
На відміну від розглянутих поглядів на мислення й уяву в їхньому
співвідношенні пропонується положення про їх тісний внутрішній Зв’язок.
Зокрема на думку І.А. Гончарова, «у мистецтві розум повинен бути у спілці з
фантазією».
Відокремити процес уяви від процесів відчуття і пам'яті, а також мислення
не так уже й легко. Уява, як і мислення, виникає в проблемній ситуації, тобто
тоді, коли потрібно віднайти нове рішення. Однак саме характер проблемної
ситуації визначає або діяльність мислення або роботу уяви. Уява працює на тому
етапі пізнання, коли невизначеність проблемної ситуації досить велика.
Відсутність необхідної повноти знань дозволяє "перескочити" якісь етапи
мислення й уявити кінцевий результат. Тому шляхи розв'язання не завжди
правильні.
Образи уяви відрізняються від образів пам'яті тим, що в уяві ми змінюємо
згадуване або створюємо щось таке, чого не було в нашій пам'яті. Уява

15
відрізняється від пам'яті новизною відтворених нею асоціацій щодо тих, які
зберігаються в пам'яті.
Уява відрізняється також і від відчуття, яке обов'язково спирається на
безпосередній контакт з подразником, який надходить із зовнішнього світу.
У складній єдності мислення й уяви домінуюче значення усе більше
здобуває мислення як вища форма пізнання, що не тільки не применшує
значення уяви, але є психологічною умовою підвищення його пізнавального
рівня.
У мисленні й уяві є загальне й особливе. Загальне полягає в їхній аналітико-
синтетичній основі. Процес актуалізації мислення й уяви також має загальні
риси: ці процеси проходять на високому рівні за наявності пізнавального
завдання й у всіх ситуаціях, що вимагають активної творчої перетворювальної
діяльності. Спільність їх проявляється й у функціях мислення й уяви:
пізнавальній, антиципірувальній, планувальній, регулювальній і контрольно-
корегуючій.
Водночас мислення й уява мають і свої особливості. Розумовий процес
проявляється в різних операціях: аналізі й синтезі; конкретизації, абстракції,
узагальненні; в описі, порівнянні, класифікації, систематизації й у причинному
поясненні досліджуваних явищ, в утворенні понять; виражається в зовнішній і
внутрішній спрямованості, у діях і формі звукової й внутрішньої мови. У
єдності із цими процесами проявляється й діяльність уяви, що здійснюється в
образній формі за допомогою своєрідних психологічних механізмів як способів
перетворення й створення нових образів.
Мислення - це процес, за допомогою якого людина сприймає і обробляє
інформацію, розмірковує, розв'язує проблеми, приймає рішення та генерує нові
ідеї. Це складний когнітивний процес, який включає розумову активність, аналіз,
синтез, абстрагування, уяву та логічне мислення.
Основні аспекти мислення включають:

16
 Мислення починається з процесу сприйняття інформації з навколишнього
світу через наші органи чуття. Ми сприймаємо сигнали, дані і враження, які
потім обробляємо у своїй свідомості.
Уява грає важливу роль у мисленні. Вона дозволяє нам утворювати
ментальні образи, відтворювати в пам'яті минулі події та відтворювати можливі
майбутні сценарії. Уява допомагає нам генерувати нові ідеї, експериментувати і
розв'язувати проблеми.
Мислення включає розумові процеси, такі як увага, сприйняття, пам'ять,
мислення, мовлення та розв'язання проблем. Ці процеси взаємодіють між собою і
допомагають нам обробляти інформацію, аналізувати її, засвоювати нові знання і
генерувати ідеї.
Логічне мислення використовує принципи логіки та раціонального мислення
для аналізу, класифікації, порівняння, висновків та розв'язання проблем.
Воно допомагає нам структурувати інформацію, розробляти аргументи та
приймати обґрунтовані рішення. Логічне мислення базується на здатності
аналізувати, розбирати на складові елементи та встановлювати логічні зв'язки
між ними. Це включає здатність до узагальнення, класифікації, порівняння,
розв'язання логічних завдань, висування припущень та формулювання висновків.
Логічне мислення є основою для критичного мислення, яке дозволяє нам
аналізувати і оцінювати інформацію, розпізнавати логічні помилки та приймати
об'єктивні рішення. Воно також допомагає нам розвивати аргументацію,
конструювати логічні ланцюжки та вести обгрунтовану дискусію.
Логічне мислення використовується в різних сферах життя, включаючи
наукові дослідження, математику, право, філософію, інженерію, управління та
багато інших. Воно допомагає нам розробляти раціональні аргументи, розуміти
складні проблеми, знаходити оптимальні рішення та досягати поставлених цілей.
Розвиток логічного мислення може бути покращений через тренування,
вправи на логіку, аналітичні завдання, головоломки та активне використання
мозку. Чим більше ми вправляємо своє логічне мислення, тим більш розвиненим
воно стає, що сприяє нашій здатності до аналітичного й критичного мислення.

17
18
 Висновки
Історія розвитку уяви свідчить про її продовження як важливого аспекту
людського досвіду. Від давніх часів до сучасності уява відігравала роль у
формуванні уявлень про світ, творчості та розв'язанні проблем.
З давніх культур і міфології до середньовіччя та релігійних вірувань, уява
використовувалася для передачі історій, створення образів та відтворення
містичних досвідів. З розвитком просвітництва уява стала розглядатись як засіб
творчого мислення та інновацій.
У сучасній психології та когнітивній науці уява продовжує досліджуватись
як ключовий елемент мислення та творчості. Вивчення уяви допомагає
розуміти, як ми формуємо уявлення, створюємо образи, генеруємо ідеї та
вирішуємо проблеми.
Уява продовжує впливати на культуру, мистецтво, літературу та інші сфери
життя. Вона є ключовим елементом творчого процесу та сприяє розвитку
інновацій та прогресу.
Історія розвитку уяви є багатогранною та охоплює різні аспекти людського
досвіду. Ось загальний огляд основних моментів у розвитку уяви:
Давність і середньовіччя: Уява відіграла важливу роль у давніх культурах. В
античній Греції, наприклад, уява пов'язувалась з міфологією та творчістю
поетів і митців. У середньовіччі уява була розглянута переважно з релігійного
погляду, як інструмент для розуміння містичного та духовного досвіду.
Просвітництво: Уява отримала нове розуміння під впливом просвітницької
філософії. Філософи, такі як Рене Декарт та Іммануїл Кант, досліджували роль
уяви в пізнанні та створенні нових ідей. Ідеї про розум та його здатність до
творчості стали акцентованими.
Психологія: У другій половині ХІХ століття психологія почала
досліджувати феномен уяви. Психологи, такі як Вільям Джеймс та Зигмунд
Фрейд, вивчали роль уяви в мисленні та психічному житті людини. Вони
розробляли концепції про несвідоме, сновидіння та творчий потенціал уяви.

19
 Сучасність: Сучасна наука продовжує досліджувати уяву в контексті
когнітивної психології, нейронауки та інших дисциплін. Вивчення уяви
охоплює такі аспекти, як образне мислення, візуалізація, фантазування та
творчий процес.
Отже, історія розвитку уяви свідчить про її постійну наявність та
значущість у людському досвіді, а також про продовження досліджень щодо її
ролі в мисленні, творчості та розвитку особистості.

20
 Список використаної літератури
1. Психологія / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук. – К.:
Либідь, 2003. – С. 185-216.
2. Пашукова Т.І., Допіра А.І., Дьяконов Г.В. Практикум із загальної
психології / За ред. Т.І. Пашукової. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. – 204 с.
3. Практикум по общей психологии: Учеб. пособие для студентов
пед. ин-тов / Под ред. А.И. Щербакова. – М.: Просвещение, 1990. – С. 136-
162.
4. Психологический словарь / Под общей ред. Ю.Л. Неймера. –
Ростов н/Д: Феникс, 2003. – 640 с.
5. Психология. Учебник. / Под ред. А.А. Крылова. – М.: Проспект,
1999. – С. 51-53, 102-112.
6. Романов К.М., Гаранина Ж.Г. Практикум по общей психологии.
Учеб. пособие / Под ред. К.М. Романова. – М.: Изд-во Московского
психолого-социального ин-та; Воронеж: Изд-во НПО МОДЭК, 2002. – С.
134-150.
http://psih.pp.ua/00201_11_5_%D1%83%D1%8F%D0%B2%D0%B0_
%D1%96_%D1%82%D0%B2%D0%BE
%D1%80%D1%87%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_
%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D1%83%D1%8F
%D0%B2%D0%B8_%D0%B2_%D1%82%D0%B2%D0%BE
%D1%80%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF
%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96_
%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BA%D0%BE_%D0%BF
%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD
%D0%B8%D1%82%D0%B8.html
https://osvita.ua/vnz/reports/psychology/9862/

21