План-конспект заняття з дисципліни «Малюнок»

Тема: Композиція. Багатофігурна композиція.

Мета:
1. Освітня – ознайомити студентів з поняттям «багатофігурна
композиція», вивчити основні прийоми композиції (ритм, симетрія,
асиметрія, статика, динаміка, рівновага частин композиції, виділення
сюжетно-композиційного центра), навчити визначати їх у творах
художників та використовувати під час створення своїх робіт;
2. Розвиваюча – розвити вміння зображувати групу людей сполучених
однією дією.
3. Виховна – виховувати у студентів художній смак, відчуття композиції,
зацікавленість творами образотворчого мистецтва.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання:
 Для викладача : план-конспект уроку, репродукції картин відомих
художників, наочний матеріал, виготовлений викладачем, дошка,
крейда.
 Для студентів: папір, олівець, пензлі, гумка, гуаш, палітра.
 Хід заняття
І. Організаційна частина.
Привітатися зі студентами. Перевірити присутність на занятті. А також
перевірити готовність студентів до заняття – наявність потрібних матеріалів
для виконання практичної роботи.
ІІ. Основна частина.
1. Актуалізація опорних знань.
Композиція — це побудова художнього твору, яка обумовлена його змістом,
призначенням і характером. А з іншого боку композицією називають і сам
твір, тобто кінцевий результат діяльності художника. Композиція є одним з
основних організуючих компонентів кожного художнього твору. Саме
композиція надає йому цілісність, підпорядковує його елементи один одному
і цілому. Композиція «тримає» простір, організує його і підпорядковує так
званим законам композиції.
Ритм – це чергування яких-небудь елементів в певній послідовності. У
живописі, графіці, скульптурі, декоративному мистецтві ритм присутній як
один з найважливіших виразних засобів композиції, беручи участь не тільки
в побудові зображення, але і часто додаючи змісту певну емоційність.
Сюжет – будь-який об’єкт живої натури, або наочного світу, узятий для
зображення, у тому числі і одиничний предмет. У сюжетній картині –
конкретна подія або явище, змальоване в творі. У образотворчому мистецтві
сюжетними в першу чергу є твори побутового й історичного жанрів.
Динамічність(у образотворчому мистецтві) – рух, відсутність спокою. Тут
це не завжди зображення руху – фізичної дії, що є переміщенням в просторі,
але і внутрішня динаміка образу як у живих істот, так і у неживих предметів.
Динамічність досягається композиційним рішенням, трактуванням форм і
манерою виконання.
Симетрія – це коли усі частини композиції врівноважені, розташовані майже
дзеркально стосовно центральної осі координат. Симетрія в мистецтві
заснована на реальній дійсності, що буяє симетрично улаштованими
формами. Закон симетрії властивий пейзажам, портретам, іконописному виду
живопису.

Єдність — це поєднання всіх елементів у єдине ціле. Незважаючи на те, що

композиція складається з багатьох різних частин, вони повинні бути так
взаємозалежні, щоб композиція в цілому робила гармонічне враження. Свій
внесок в досягнення єдності можуть робити рівновага, переміщення,
пропорційність, контраст і колір, а також інші прийоми.

Асиметрія – це порушення симетрії, тобто елементи форми не врівноважені

щодо центра. Асиметричність – засіб, який дозволяє органічніше пов’язувати
окремі елементи між собою, ув’язуючи їх в цілісні гармонійно-функціональні
системи.

2. Пояснення нової теми.

Правила, прийоми і засоби композиції допомагають художнику
будувати її і належати до менш постійних категорій, ніж закони, що діють
тривалий час в історії розвитку образотворчого мистецтва. Правила, прийоми
і засоби є лише композиційною технікою, хоча в основі своїй випливають із
закономірностей природи. Вони розвиваються і збагачуються творчою
діяльності нових поколінь художників різних країн. На зміну віджилим
закономірностям приходять інші, які породжуються новими завданнями, що
постають перед мистецтвом.
Можна виділити наступні композиційні правила: передача
руху(динаміки), спокою(статики), золотого перетину (одна третина). Согодні
ми з вами розглянемо передачу руху та відтворимо набуті знання у створенні
багатофігурної композиції.
Засоби композиції включають: формат, простір, композиційний центр,
рівновагу, ритм, контраст, світлотінь, колір, декоративність, динаміку і
статику, симетрію і асиметрію, відкритість і замкнутість, цілісність. Таким
чином, засоби композиції – це все, що необхідне для її створення, зокрема її
прийоми і правила. Вони різноманітні, інакше їх можна назвати засобами
художньої виразності композиції.
 Ритм – універсальна природна властивість. Він присутній в багатьох
явищах дійсності. Більшість явищ зі світу живої природи так чи інакше
пов'язані з ритмом (космічні явища, обертання планет, зміна дня і ночі,
циклічність пір року, ріст рослин і мінералів). Ритм завжди має на увазі рух.
У творах образотворчого мистецтва художники прагнуть відобразити
перебіг часу. Рух в картині - виразник часу. На живописному полотні, фресці,
в графічних малюнках та ілюстраціях звичайний рух сприймається нами у
зв'язку з сюжетною ситуацією. Глибина явищ і людських характерів
найяскравіше виявляється в конкретній дії, у русі. Навіть у таких жанрах, як
портрет, пейзаж або натюрморт, дійсні художники прагнуть не просто
відобразити, але наповнити зображення динамікою, виразити його суть у дії,
в ході певного періоду часу або навіть представити майбутнє. Динамічність
сюжету може бути пов'язана не тільки з переміщенням яких-небудь об'єктів,
але і з їх внутрішнім станом.
Створюючи композицію, необхідно визначити, що буде головним в
картині і як виділити це головне, тобто, сюжетно-композиційний центр, який
часто також називають "смисловим центром" або "зоровим центром"
картини. Звичайно, в сюжеті не все однаково важливо, і другорядні частини
підкоряються головному. Центр композиції включає сюжетну зав'язку,
основну дію і головних дійових осіб. Композиційний центр повинен, в першу
чергу, привертати увагу. Центр виділяється освітленістю, кольором,
укрупненням зображення, контрастами і іншими засобами.
Не тільки у творах живопису, але й у графіці, скульптурі,
декоративному мистецтві, архітектурі виділяють композиційний центр.
Наприклад, майстри Відродження вважали за краще, щоб композиційний
центр співпадав з центром полотна. Розміщуючи головних героїв таким
чином, художники хотіли підкреслити їх важливу роль, значущість для
сюжету.
Головне в картині можна виділити кольором, тоном і виразністю
форми. Другорядні образи зображують більш узагальнено, менш чітко, щоб
вони не привертали до себе багато уваги, лише доповнювали і допомагали
розкривати ідейний зміст картини.
Важливим є дотримання правил симетрії і/або асиметрії в композиції.
Художники різних епох використовували симетричну побудову картини.
Симетричними були багато стародавніх мозаїк. Живописці епохи
Відродження часто будували свої композиції за законами симетрії. Така
побудова дозволяє досягти враження спокою, величності, особливої
урочистості і значущості подій. В асиметричній композиції розташування
об'єктів може бути найрізноманітнішим залежно від сюжету і задуму твору,
при цьому ліва і права половини неврівноважені.
Рівновагу, симетрію й асиметрію, як і решту елементів композиції,
художник використовує для виявлення задуму картини. "Рівновага
композиції характеризується рівномірним розподілом образів на картинній
площині, особливо ліворуч і праворуч, а також вгорі і внизу". Урівноважене
розміщення образів у композиції відповідає зоровому сприйманню дійсності.
Інколи свідоме порушення композиційних правил стає творчим
успіхом, якщо допомагає художникові точніше утілити свій задум, тобто
бувають виключення з правил.
3. Практична робота.
Створення багатофігурної композиції на довільну тему.
Етапи створення роботи:
1. Вибрати тему композиції;
2. Закомпонувати фігури на аркуші паперу;
3. Намітити ледь помітними лініями вісі, схематично показати рух фігур;
4. Побудувати фігури починаючи з простих геометричних фігур;
5. Узагальнити фігури, передати пластику, об’єм, виразно показати дію в
картині;
6. Намітити в малюнку світло і тінь;
7. Виконання роботи в кольорі, враховуючи світлотіньову тональність.
ІІІ. Заключна частина.

1. Оцінити результат роботи.

2. Домашнє завдання – домалювати композицію, принести на наступне
заняття папір, олівець, гуаш.