8 клас, історія України

Тема. Люблінська унія. Початок польського володарювання на українських

землях
Мета: визначити передумови об'єднання Великого князівства Литовського та
Польського королівства в одну державу та наслідки, які мала ця подія для українських
земель; формувати предметні компетентності шляхом розвитку в учнів уміння
аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, визначати їх причини та
передумови, працювати з джерелами інформації і на основі їх робити певні висновки
та узагальнення; виховувати почуття патріотизму та гордості за український народ,
який за тяжких умов іноземного панування зумів зберегти притаманні йому
особливості мови, культури та побуту.
Основні поняття: «унія» «Річ Посполита», «республіка», «шляхетська демократія»,
«сейм», «воєводства», «воєвода», «староста.
Обладнання: презентація, проектор, документи, портрет В.-К. Острозького,
фрагмент фільму, підручник з історії України для 8-го кл. В.С.Власова
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
 показувати на карті територіальні зміни, які сталися внаслідок підписання
Люблінської унії; володіння Речі Посполитої та її сусідів; українські воєводства та
їхні центри;
 пояснювати причини підписання та наслідки Люблінської унії;
 аналізувати зміни, які відбулися на українських землях внаслідок Люблінської
унії ;
 удосконалити навички роботи в групах, з картою та джерелами інформації;
 розвинути уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки та визначати
значення історичних подій.
 ХІД УРОКУ
І. Актуалізація чуттєвого досвіду і опорних знань учнів
Евристична бесіда
1. Пригадайте умови Кревської та Городельської уній.
2. Коли і між якими державами вони були укладені?
3. Яке значення вони мали для цих держав?
4. Як ці унії рішення вплинули на становище українських земель?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. У другій половині XV — на початку XVI ст. розгортаються процеси

централізації, посилюється вплив Польщі та прогресує занепад Литви, який був
зумовлений певними факторами:
а) тривалим протистоянням з Москвою;
б) спустошливими нападами татар;
в) постійною боротьбою за великокнязівський престол.
Намагаючись уникнути повного занепаду, литовці звертаються по допомогу до
Польщі. Переговори між двома державами закінчилися у 1569 р. компромісом
— укладенням Люблінської унії, яка об'єднала Польську державу і Велике
князівство Литовське в єдине ціле — Річ Посполиту.
Тема
Люблінська унія. Початок польського володарювання на українських землях
План
1. Передумови укладання Люблінської унії
2. Позиції сторін щодо нового державного утворення
3. Люблінський сейм 1569 р.
4. Суспільно-політичні зміни в українських землях після Люблінської унії
Завдання
 Визначити причини об’єднання Великого князівства Литовського та
Польського королівства;
 описувати перебіг подій Люблінського сейму 1569 р.;
 виявити територіальні зміни, які відбулися на українських землях
унаслідок Люблінської унії;
 проаналізувати зміни суспільно-політичного життя на українських
землях після Люблінської унії
 Протягом уроку пропоную вам подумати над таким завданням:
Доведіть або спростуйте думку: ” Люблінська унія, яка формально не суперечила
тогочасним законам, за сутністю була актом захоплення українських земель
Польщею ”

III. Сприймання та усвідомлення учнями нового навчального матеріалу

Робота в групах

Вчитель. Ми вже знаємо, що королівство Польське і Велике князівство Литовське

у 1385 р. робило спробу об’єднати свої землі, проте не довели цей процес до
завершення. В середині XVI ст. ця проблема знову стала актуальною. Давайте
визначимо якими були передумови об’єднання цих держав.

 Пригадайте, яким було становище Великого князівства Литовського в

середині ХVІ ст. Чого прагнули досягти в об’єднанній державі литовська,
польська, українська сторона? (2-3 відповіді учнів)

Вчитель. Як ми бачимо, цілі сторін були різними, різними були й їхні погляди на
майбутнє державне утворення. У нас сьогодні на уроці присутні представники
Польщі, Литви та України і ми попросимо їх висловити позиції їхніх земель.

Виступи делегатів (орієнтовні )

Литва.
Ми, литовські магнати, є прихильниками незалежності Великого князівства
Литовського. Тому погоджуємось на об'єднання лише за умови існування окремого
сейму і фактичного забезпечення нашого привілейованого становища в державі.
Середня ж і дрібна шляхта, незадоволена пануванням у князівстві великих
землевласників, сподівається внаслідок об'єднання дістати можливість
безпосередньо впливати на вирішення державних справ.
Польща
Я говорю від імені польських магнатів, середньої і дрібної шляхти. Ми в цілому
підтримуємо ідею об'єднання двох держав. Ми розраховуємо, що це відкриє нам
нові можливості для отримання орних земель і залежних селян. Тому ми
відкидаємо пропозиції литовських магнатів і виступаємо за включення Литви до
складу Польщі.
Україна
Від імені українських князів я висуваю пропозицію об'єднати Україну, Польщу
та Литву в одну державу на рівних засадах . Ми наполягаємо на збереженні
свободи віросповідання і місцевих звичаїв. Дрібна і середня шляхта, що не мають
таких привілеїв, як магнати, підтримують об'єднання, розраховуючи здобути
юридичну рівність з магнатами і набути впливу на перебіг політичних подій у
державі.
Вчитель. Інтереси українців послідовно обстоював видатний український
громадський діяч і один з найвпливовіших князів Василь-Костянтин Острозький.

Історична довідка
Князь Василь-Костянтин Острозький
• Видатний український політичний і культурний діяч.
• Володів великими маєтностями на Волині, Київщині, Поділлі та в Галичині.
• Був старостою володимир-волинським, воєводою київським і з 1569 р. —
сенатором.
• Один з найбільш впливових постатей того часу, послідовно захищав політичні
права українців.
• Був одним із лідерів опозиції, яка не підтримувала укладення Люблінської
унії.
• Виступав за те, щоб Україна увійшла на рівних правах з Польщею та Литвою
до нового федеративного державного утворення.

Вчитель. Звичайно, при таких суперечливих поглядах не варто очікувати

швидкого і безпроблемного об’єднання, чи не так? Це повністю довів
Люблінський сейм. Як відбувалися його події ми дізнаємося, переглянувши
уривок фільму.
Перегляд фільму.
Вчитель. Підсумком Люблінського сейму стало укладання унії. Для того щоб
дізнатися, на яких умовах утворилася нова держава – Річ Посполита, нам потрібно
від реставрувати архівний документ. Він зберігся у двох екземплярах, проте деякі
місця в ньому пошкодженні. Попрацюйте в парах для кращого і точнішого
відтворення документу.
Робота в парах. (додатки 1)
Один учень зачитує відредагований текст.
Робота зі схемою.
 Які ознаки самостійності зберігали Польща і Литва? Що в них ставало
спільним? Яка з умов Люблінської унії найсуттєвіше вплинула на
українські землі?
Вчитель. Справді, після об’єднання Литви та Польщі українські землі відійшли
під порядкування останньої.
Робота за картою. Розгляньте карту і визначте, які українські землі ввійшли до
складу Польщі, а які залишилися під Литвою?
Вчитель. Як ви думаєте, чи відбудуться на наших землях якісь зміни? Вони
будуть позитивними чи негативними для українців?
Робота в групах. (робота з підручником)
Запитання і завдання для роботи в групах
Завдання для групи 1. "Зміни в територіально-адміністративному устрої".
— Поясніть значення історизмів: "унія", "територіально-адміністративний
устрій", "воєводство", "повіт", "земля".
— Назвіть та покажіть на мапі шість воєводств, що внаслідок Люблінської
унії утворювалися на українських територіях Речі Посполитої. Назвіть і
покажіть на мапі їхні адміністративні центри.
— Розкрийте систему управління воєводствами. Доведіть, що така система
сприяла утвердженню польської влади на тогочасних українських територіях.
Завдання для групи 2. "Зміни в економіці".
— Поясніть значення історизмів: "унія", "статут", "Третій Литовський статут",
"кріпацтво".
— Обчисліть, скільки років минуло між прийняттям Першого і Другого,
Другого і Третього Литовських статутів?
— Коротко, одним реченням, розкрийте зміст і наслідки Третього Литовського
статуту для економічного життя на тогочасних українських територіях.
Завдання для групи 3. "Зміни у релігійному житті".
— Поясніть значення історизмів: "унія", "церковна унія", "католицизм",
"єзуїти", "братства".
— Обчисліть, скільки років минуло від укладення польсько-литовської Люб-
лінської унії до ухвалення Берестейської церковної унії.
— Визначте негативний та позитивний вплив Люблінської унії на становлення
релігійного життя на теренах тогочасної України та розвиток духовності її
мешканців.
Виступи представників груп. Під час виступу учні заповнюють узагальнюючу
таблицю «Наслідки Люблінської унії для України»

Наслідки Люблінської унії для України

Позитивні Негативні

Робота з документом (вносимо доповнення до таблиці)

Документ 1.
«Люблінська унія мала для України як позитивні, так і негативні наслідки.
Позитивним її результатом було те, що в межах однієї держави об'єдналися
більшість українських земель. Це сприяло культурному й політичному
згуртуванню українського народу, створювало передумови для перетворення
його на націю, ...Запорозьке козацтво активно втягувалося в політичне життя і
швидко перетворювалося на самостійну політичну силу. В Україні розширилися
мережа освітніх закладів, зросли впливи культури Західної Європи.
Негативні наслідки Люблінської унії в Україні проявилися не відразу. Однак вони
призвели до болісних змін і потрясінь в українському суспільстві. Для селян і
міщан зросли повинності і податки. Українське населення стало зазнавати
національно-релігійних утисків: за належність до православної віри людей
переслідували, обмежували їхні політичні, економічні, станові та особисті права.
Багато українських князів і шляхтичів забували рідну мову і спольщувалися,
тобто уподібнювали себе з поляками, прийнявши їхню культуру, мову,
католицьку віру. Це означало, що українське суспільство втрачало свою еліту,
тобто соціальну верхівку, вищий привілейований прошарок. Польська держава не
могла оборонити українських земель ні від турецько-татарської агресії, ні від
шляхетського беззаконня та безчинств коронного війська». (Сас П. М. Історія
України, XVI-XVIIIст. — Львів: Дивосвіт, 2001 — С. 19-20)
IV. Узагальнення та систематизація знань
Робота з документами. Співбесіда.
— Прочитайте історичні джерела.
А. "Нічого втішного не можу написати вам звідси. Всі наші справи, як і
раніше, йдуть гірше й гірше, я вже не бачу ніяких засобів виправити їх. У суботу
король вирішив відокремити від нас Київ, і сьогодні, мабуть, буде присягати як
польський сенатор київський воєвода. Тому прошу вас сповістити, чи
прибудете ви до нас і коли? Це тим більше важливо, що поляки, віднявши в нас
усіх людей, бажають ще, щоб ми самі дали їм військо на захист держави, - для
того, думаю, вимагають цього, щоб тим скоріше погубити нас. Дядько мій
(Ієронім Ходкевич), трокський каштелян, наказав вам довго жити. Розмовляючи
в мене за обідом... про те, яку пагубу приносить нам ця унія, він, спонукуваний
любов'ю до батьківщини, сказав, що бажав би не дожити до неї, що й трапилося,
- він не дожив до ранку й віддав душу Богові. Писано 6 червня 1569 р."
Б. "...Знаючи, що це об'єднання приносило велику славу і користь
обом народам, ми спрямували на це діло нашу думку і волю, призначили
без дальшого загаяння тут спільний сейм, щоб вирішити і здійснити це
діло... так, щоб на майбутній час унія не тільки не могла бути перервана
і розладнана, а щоб приносила такі плоди, які б могли дати польському
й литовському народам насамперед можливо більший і твердий мир і
збереження в цілості, а потім славу й окрасу..."
В. "Польське королівство і Велике князівство Литовське становлять неподільне
тіло, одно зібрання, один народ... Головний сейм завжди повинен бути один, а не
окремі; крім того, повинен бути один ніколи не роздільний сенат для всіх справ і
потреб тих народів і ніколи вже не повинен він бути іншим, тобто не повинен
складатися лише з сенаторів того чи того народу".

— Назвіть загальну тему, що об'єднує ці джерела.

— Розташуйте уривки у логічній послідовності.

— Які зміни відбулися у державному управлінні Речі Посполитої та Великого
князівства Литовського після укладення Люблінської унії?
— Як поставилися до Люблінської унії найвпливовіші представники
тогочасної української еліти? Чим зумовлено таке ставлення?
V. Підсумок уроку
Відповідь на проблемне запитання.
Доведіть або спростуйте думку: ” Люблінська унія, яка формально не суперечила
тогочасним законам, за сутністю була актом захоплення українських земель
Польщею ”
VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Учневі підготувати повідомлення «Соцініанство як один із напрямків
протестантизму».
Додатки 1.
Матеріал для редагування тексту

Умови Люблінської унії

Текст 1
--------р. сейм виніс ухвалу про----------двох держав:------------та------------. Нову
державу - ______________ ---------------------, утворену внаслідок унії, мали
очолювати виборний ---------------, спільний------------і-------------. Угоди з іншими
державами належало укладати від імені Речі Посполитої. Литовська, українська й
польська шляхти зрівнювалася у правах та отримували право на володіння
маєтками по всій території Речі Посполитої. Ліквідовувалися митні кордони.
Литва зберігала певну самостійність: право й суд, адміністрацію, військо, скарб,
офіційну "руську" мову.

Умови Люблінської унії

Текст 2
1 липня 1569 р. сейм виніс ухвалу про унію двох держав: Великого князівства
Литовського та Польського королівства. Нову державу — Річ Посполиту,
утворену внаслідок унії, мали очолювати виборний король, спільний сейм і сенат.
Угоди з іншими державами належало укладати від імені---------------------.
Литовська,------------й------------ шляхти зрівнювалися у правах та отримували
право на-------------------по всій території Речі Посполитої.
Ліквідовувалися----------------. Литва зберігала певну самостійність:
------------------------------------------------------------.
Додатки 2.
Запитання і завдання для роботи в групах
Завдання для групи 1. "Зміни в територіально-адміністративному устрої".
— Поясніть значення історизмів: "унія", "територіально-адміністративний
устрій", "воєводство", "повіт", "земля".
— Назвіть та покажіть на мапі шість воєводств, що внаслідок Люблінської
унії утворювалися на українських територіях Речі Посполитої. Назвіть і
покажіть на мапі їхні адміністративні центри.
— Розкрийте систему управління воєводствами. Доведіть, що така система
сприяла утвердженню польської влади на тогочасних українських територіях.
Завдання для групи 2. "Зміни в економіці".
— Поясніть значення історизмів: "унія", "статут", "Третій Литовський статут",
"кріпацтво".
— Обчисліть, скільки років минуло між прийняттям Першого і Другого,
Другого і Третього Литовських статутів?
— Коротко, одним реченням, розкрийте зміст і наслідки Третього Литовського
статуту для економічного життя на тогочасних українських територіях.
Завдання для групи 3. "Зміни у релігійному житті".
— Поясніть значення історизмів: "унія", "церковна унія", "католицизм",
"єзуїти", "братства".
— Обчисліть, скільки років минуло від укладення польсько-литовської Люб-
лінської унії до ухвалення Берестейської церковної унії.
— Визначте негативний та позитивний вплив Люблінської унії на становлення
релігійного життя на теренах тогочасної України та розвиток духовності її
мешканців.
Додатки 3.

Наслідки Люблінської унії для України

Позитивні Негативні

Документ 1.
«Люблінська унія мала для України як позитивні, так і негативні наслідки.
Позитивним її результатом було те, що в межах однієї держави об'єдналися
більшість українських земель. Це сприяло культурному й політичному
згуртуванню українського народу, створювало передумови для перетворення
його на націю, ...Запорозьке козацтво активно втягувалося в політичне життя і
швидко перетворювалося на самостійну політичну силу. В Україні розширилися
мережа освітніх закладів, зросли впливи культури Західної Європи.
Негативні наслідки Люблінської унії в Україні проявилися не відразу. Однак вони
призвели до болісних змін і потрясінь в українському суспільстві. Для селян і
міщан зросли повинності і податки. Українське населення стало зазнавати
національно-релігійних утисків: за належність до православної віри людей
переслідували, обмежували їхні політичні, економічні, станові та особисті права.
Багато українських князів і шляхтичів забували рідну мову і спольщувалися,
тобто уподібнювали себе з поляками, прийнявши їхню культуру, мову,
католицьку віру. Це означало, що українське суспільство втрачало свою еліту,
тобто соціальну верхівку, вищий привілейований прошарок. Польська держава не
могла оборонити українських земель ні від турецько-татарської агресії, ні від
шляхетського беззаконня та безчинств коронного війська». (Сас П. М. Історія
України, XVI-XVIIIст. — Львів: Дивосвіт, 2001 — С. 19-20)
Додатки 4.
Робота з документами.
— Прочитайте історичні джерела.
А. "Нічого втішного не можу написати вам звідси. Всі наші справи, як і
раніше, йдуть гірше й гірше, я вже не бачу ніяких засобів виправити їх. У суботу
король вирішив відокремити від нас Київ, і сьогодні, мабуть, буде присягати як
польський сенатор київський воєвода. Тому прошу вас сповістити, чи
прибудете ви до нас і коли? Це тим більше важливо, що поляки, віднявши в нас
усіх людей, бажають ще, щоб ми самі дали їм військо на захист держави, - для
того, думаю, вимагають цього, щоб тим скоріше погубити нас. Дядько мій
(Ієронім Ходкевич), трокський каштелян, наказав вам довго жити. Розмовляючи
в мене за обідом... про те, яку пагубу приносить нам ця унія, він, спонукуваний
любов'ю до батьківщини, сказав, що бажав би не дожити до неї, що й трапилося,
- він не дожив до ранку й віддав душу Богові. Писано 6 червня 1569 р."

Б. "...Знаючи, що це об'єднання приносило велику славу і користь

обом народам, ми спрямували на це діло нашу думку і волю, призначили
без дальшого загаяння тут спільний сейм, щоб вирішити і здійснити це
діло... так, щоб на майбутній час унія не тільки не могла бути перервана
і розладнана, а щоб приносила такі плоди, які б могли дати польському
й литовському народам насамперед можливо більший і твердий мир і
збереження в цілості, а потім славу й окрасу..."

В. "Польське королівство і Велике князівство Литовське становлять неподільне

тіло, одно зібрання, один народ... Головний сейм завжди повинен бути один, а не
окремі; крім того, повинен бути один ніколи не роздільний сенат для всіх справ і
потреб тих народів і ніколи вже не повинен він бути іншим, тобто не повинен
складатися лише з сенаторів того чи того народу".

— Назвіть загальну тему, що об'єднує ці джерела.

— Розташуйте уривки у логічній послідовності.
— Які зміни відбулися у державному управлінні Речі Посполитої та Великого
князівства Литовського після укладення Люблінської унії?
— Як поставилися до Люблінської унії найвпливовіші представники
тогочасної української еліти? Чим зумовлено таке ставлення?
Литва.
Ми, литовські магнати, є прихильниками незалежності Великого князівства
Литовського. Тому погоджуємось на об'єднання лише за умови існування окремого
сейму і фактичного забезпечення нашого привілейованого становища в державі.
Середня ж і дрібна шляхта, незадоволена пануванням у князівстві великих
землевласників, сподівається внаслідок об'єднання дістати можливість
безпосередньо впливати на вирішення державних справ.

Польща
Я говорю від імені польських магнатів, середньої і дрібної шляхти. Ми в цілому
підтримуємо ідею об'єднання двох держав. Ми розраховуємо, що це відкриє нам
нові можливості для отримання орних земель і залежних селян. Тому ми
відкидаємо пропозиції литовських магнатів і виступаємо за включення Литви до
складу Польщі.

Україна
Від імені українських князів я висуваю пропозицію об'єднати Україну, Польщу
та Литву в одну державу на рівних засадах . Ми наполягаємо на збереженні
свободи віросповідання і місцевих звичаїв. Дрібна і середня шляхта, що не мають
таких привілеїв, як магнати, підтримують об'єднання, розраховуючи здобути
юридичну рівність з магнатами і набути впливу на перебіг політичних подій у
державі.