You are on page 1of 11

Автор Баланюк Любов,

психолог Косівського ІРЦ


Програма танцювально-експресивного тренінгу
"Пізнай себе в танці! Розкрий себе в танці! "
(корекційно-відновлювальна робота з підлітками)
1. Пояснювальна записка
На даний час перед практичними психологами постає завдання пошуку нових ефективних
діагностичних та психокорекційних методів. Одним з таких методів є танець. На сьогоднішній
день традиційним є використання танцю як засобу вираження емоцій, зняття психологічної
напруги, покращення емоційного стану, стимулювання творчої активності і т. д. /5; 15; 17; 18;
20/.
Офіційне визначення танцювальної терапії, дане Американською асоціацією танцювальної
терапії (ААТТ), звучить так: "...психотерапевтичне використання руху як процес, який сприяє
емоційній, свідомій та фізичній інтеграції індивіда".
Танцювальна терапія з’явилася як професія в 40-х роках ХХ століття завдяки праці Меріон
Чейс. Танцівниця, вона почала викладати танець модерн після того, як закінчила свою кар’єру в
компанії Денішоун в 1930 р. Вона помітила на своїх класах, що деякі студенти більше
цікавились почуттями, які виражалися в танці (самотність, переляк, страх і т.д.), і мало
цікавились самою технікою танцю. І тоді вона стала допомагати їм більше звертатись до
свободи руху, а не до механіки танцю.
Загальним для відомих шкіл танцтерапії є те, що вони виходять із спонтанної поведінки під
час руху в танці, що в американській літературі позначається як «Basic Dance» (основний
танець). «Основний танець — це екстерналізація тих внутрішніх почуттів, які не можуть бути
вираженими осмисленим мовленням, але передаються в ритмічній, символічній дії» (Chace M.,
1975). Тісний зв’язок тілесного та психічного вираження підкреслюється у всіх школах
танцтерапії. Із різноманітних шкіл можна згадати наступні: танцтерапевтичний метод роботи по
M. Chace, яка в своїй танцтерапії розробила чотири вагомі аспекти: «body action» (дія тіла), при
якому шляхом активізації тіла і особливо патологічно перенапружених областей готується
пропрацювання психічних конфліктів; символізм — означає, що долучаються в терапію і
пропрацьовуються символічні рухи та положення тіла. Крім цього, вона розробила поняття
кінестетичної емпатії, тобто терапевт реагує на невербальні повідомлення, переймає їх своїм
тілом і, таким чином, може сприймати почуття пацієнта. Ще один вагомий пункт — це
«ритмічна групова активність» («rhythmic group activity»). Вона зрозуміла значення ритму, який
є основною передумовою та умовою для координації. Сумісне відчуття ритму створює відчуття
солідарності та спільності.
Танцювальна терапія в групах передбачає вирішення, щонайменше, чотирьох завдань.
- Одним із них є поглиблення усвідомлення членами групи власного тіла та можливостей його
використання. Більшості підлітків потрібна лише деяка допомога в укріпленні м’язів,
покращенні координації рухів, зарядці енергією.
- Друге завдання танцювальної терапії, і воно в більшій мірі відноситься до підлітків, полягає в
підсиленні почуття власної гідності в учасників шляхом відпрацювання у них більш
позитивного образу тіла і підвищення самооцінки особистості. Танець дозволяє зробити образ
свого тіла більш привабливим, що прямо пов’язано з більш позитивним образом ''Я''.
Оволодіння новими рухами та позами означає і оволодіння новими почуттями.
- Також танцювальна терапія використовується для розвитку соціальних навичок. Танцювальні
рухи являють собою своєрідний засіб зв’язку з оточуючими під час вивчення елементарних
навичок спілкування. В групах створюються умови для стимуляції творчого потенціалу

1
особистості, також разом з керівником групи та іншими учасниками відбувається пошук
власного стилю в спілкуванні та самовираженні.
- Ще одним завданням танцювальної терапії є допомога членам групи вступити в контакт з
власними почуттями шляхом встановлення зв’язку з рухами, що значно покращує фізичний та
емоційний стан людини.
Реалізація поставлених завдань в танцювальній терапії досягається за допомогою наступних
методичних прийомів:
1. Використання переважно спонтанного, неструктурованого танцю для самовираження та
вираження відносин.
2. Цілеспрямований вибір музики (як терапевтом, так і самими учасниками).
3. Кінестетична емпатія.
4. Ритмічна синхронізація.
5. Експериментування з рухом.
6. Цілеспрямований вибір теми танцювальної вправи.
7. Зворотній зв’язок.
Все вищесказане дозволяє використовувати танець не тільки як спосіб самовираження, але і
як засіб діагностики та корекції відносин в групі. На основі практичного досвіду та
теоретичного аналізу результатів, накопичених в рамках танцювальної психотерапії та
соціально-психологічного тренінгу, нами була створена програма танцювально-експресивного
тренінгу. В основу даної програми покладені наступні уявлення:
1. Про танець як специфічну форму невербального спілкування та самовираження.
2. Про психотерапевтичні та соціально-психологічні функції танцю.
3. Про тісний взаємозв’язок між образом, ставленням та вираженням (експресією).
Необхідність проведення даного тренінгу викликана особливістю умов навчання та
проживання дітей в гімназії-інтернат: учні майже весь час перебувають в класному приміщенні,
мають велике навантаження на інтелектуальну, емоційну сферу та фізично виснажуються. З
метою збереження психічного та фізичного здоров’я учнів, профілактики емоційного та
фізичного виснаження і було вирішено проводити заняття танцювальної терапії.
Мета та завдання тренінгу:
 забезпечити збереження фізичного та психічного здоров’я учнів гімназії (особливо в
підлітковому періоді);
 сформувати розуміння себе та інших через спілкування на невербальному рівні;
 домогтися розуміння необхідності формування здорового способу життя як комплексу
фізіологічних, соціальних, психологічних аспектів поведінки;
 здійснювати естетичне й статеве виховання в нерозривному зв’язку з моральним
вихованням;
 продовжувати гендерне виховання, яке допоможе формуванню психології чоловіка ата
жінки;
 підготувати відповідальне ставлення до власного здоров’я;
 домогтися розуміння себе, розкриття власного "Я", подолання комплексів неповноцінності,
пов’язаних із зовнішністю;
2
 навчити мови рухів, основ самопрезентації, аутотренінгу.

Особливості проведення занять


Основна форма організації заняття - танець. Необхідне використання танців різних типів:
елементи класичних танців, бальних танців, латино-американських танців, модерн, фентезі,
народні танці, танці-жарти, "танці-емоції" тощо.
Критерієм комплектування групи стали: підлітки (12-14 р.) у яких результати діагностування
та спостереження показали занижену самооцінку, надмірну сором’язливість, швидку
втомлюваність та виснаженість нервової системи, високий рівень тривожності, дратівливість,
невротичні реакції, конфліктність у спілкуванні тощо. Кількість учасників групи: 12 - 16.
Організація занять
Місце проведення – просторе, тепле, світле приміщення з дерев’яною підлогою. (В нашому
випадку – спортзал). Перед заняттям проводиться підбір музичного супроводу, який відповідає
темі заняття.
На початку заняття – ритуальне привітання учасників, висловлювання очікувань, настрою.
Потім – основна частина. На завершення - ритуальне прощання, оплески самим собі. Зворотній
зв’язок після кожної вправи
( учасники беруть участь в обговоренні тільки за бажанням).
Учасники занять одягнуті у спортивну форму, або в одяг, який не сковує рухів, добре впитує
вологу, не синтетичний. Після заняття діти переодягаються.
Програма розрахована на 20 годин: 10 занять по 2 години. (Час, рекомендований для
проведення вправ включає в себе час, витрачений на обговорення). Заняття проводяться 1 раз
на тиждень.
2. Тематичний план занять
Заняття № 1
1. Ритуал привітання “Квітка розпускається”
Мета: створити відчуття єдності групи, зняття відчуття тривожності.
Час: 2-3 хв. Матеріали: музичний запис “Місячна соната” (Л.-В. Бетховен).
Опис проведення: діти стають у коло, беруться за руки та сходяться до центру. Коли починає
звучати музика, діти імітують розпускання бутону квітки: піднімають догори руки, відходять
від центру кола та трохи нахиляють тулуб назад.
2. Розминка «Кривий танець».
Мета: зняти напругу у членів групи, створити доброзичливу атмосферу та позитивний
настрій; експериментування учасників з різними рухами та міжособистісними позиціями.
Час: 20-30 хв. Матеріали: музичні записи різних стилів.
Опис проведення.
Група шикується в ряд. Звучить музика і учасники починають рухатися, при цьому перший
учасник стає ведучим і веде за собою інших, ніби петляючи по залу . В якості ведучого учасник
групи спонтанно та вільно самовиражається, максимально використовуючи свій танцювально-
експресивний репертуар. Всі члени групи слідують за ним, намагаючись повторювати його
рухи. Через деякий час перший учасник переходить в кінець ряду – з’являється новий ведучий.
І так, поки всі учасники не побудуть в ролі ведучого.
Питання для обговорення:
— Що ви відчували, коли були ведучими танцю?
— Що ви відчували, коли повторювали рухи інших ведучих?
— Коли вам було найбільш комфортно?

3
3. Танець « Познайомимось!»
Мета: напрацювати навички самопрезентації учасників; запуск інтерпретаційних механізмів
у групі.
Час : 60 хв. Матеріали: музика вибирається учасниками.
Опис проведення:
Група стає в коло. Один із учасників виходить в центр кола і танцює танець “Приємно
познайомитись – це я !” Після закінчення, танцює наступний учасник. Так, поки всі не
“познайомляться”.
Питання для обговорення:
- Що відчували учасники – коли спостерігали і коли танцювали?
- Як в декількох словах можна охарактеризувати танець того чи іншого учасника групи?
4. Вправа «Танець-хоровод».
Мета: допомогти учасникам в актуалізації архетипічних переживань захищеності, співучасті
(танець в колі — найдревніша форма танцю); підвищити рівень групової згуртованості.
Час: 15-20 хв. Матеріали: муз. запис - “Веселий хоровод” (І. Кишко)
Опис проведення.
Учасники стають в коло та беруться за руки. Звучить музика і учасники починають
спонтанно рухатися, слідуючи ритму музики та своєму власному ритму, доповнюючи
загальний танець своїми індивідуальними рухами.
5. Ритуал прощання “Квітка стуляє пелюстки”
Час: 2-3 хв. Матеріали: та ж музика, що і на привітання.
Опис проведення:
Учасники стають у коло та показують квітку (привітання). Під музику діти-“пелюстки”
стуляються докупи – учасники піднімають руки та сходяться до центру кола.
Оплески.
Заняття № 2
1. Ритуал привітання (див. заняття № 1)
2. Розминка “Прогулянка лісом”
Мета: зняти емоційну та фізичну напругу; створити невимушену атмосферу в групі.
Час: 50 хв. Матеріали: муз. записи “Танок зайчика і лисички”(обр. Н.Шевченко),
“Ворона”, “Мишка”(Н. Шевченко), “Білочка”(І. Кишко), “Сорока” (І. Островерхий).
Опис проведення: учасники уявляють собі, що вони гуляють лісом і бачать різних тварин.
Показують цих тварин своїм танцем.
Питання для обговорення:
- Яких тварин ти бачив у лісі?
- Кого тобі найбільше сподобалось показувати танцем?
- Які відчуття виникали під час виконання танцю?
3. Танець “Вальс квітів”
4
Мета: нейтралізувати тривожні стани.
Час: 50 хв. Матеріали: рікнокольорові шматки тканини (приблизно 60х60 см), муз. запис
“Вальси” (Й. Штраус).
Опис проведення.
Учасники за бажанням вибирають собі тканину та уявляють, що вони квіти, які танцюють
вальс. Кожен танцює, максимально використовуючи свій танцювально-експресивний
репертуар.
Питання для обговорення:
- Якою квіткою ти був?
- Що ти відчував під час танцю?
4. Ритуал прощання (див. заняття № 1).

Заняття № 3
1. Ритуал привітання.
2. Розминка “Тролейбус”
Мета: стимулювати здатність до імпровізації, самовираження учасників.
Час: 40 хв. Матеріали: муз. запис “Тролейбус” (І. Островерхий).
Опис проведення.
Учасники під музику танцюють, зображаючи людей, які їдуть у тролейбусі. Діти можуть
стояти, вільно рухатися по залу, сидіти, тобто вільно самовиражатися.
Питання для обговорення:
- Що ти переживав, коли їхав у тролейбусі?
- Ким ти був? Який характер був у цієї людини? Що тобі в ній сподобалося, а що ні?
3. Танець “Почуття та емоції: сум, гнів, радість …”
Мета: допомогти учасникам вступити в контакт з власними почуттями та емоціями.
Час: 60 хв. Матеріали: муз. записи – “Італійський концерт” (І.-С. Бах), “Rammstein”,
“Блискове каприччіо” (Ф. Мендельсон- Бартольді).
Опис проведення.
Під музику учасники за допомогою танцю зображають різні почуття, емоції.
Питання для обговорення:
- Що ви переживали під час танцю?
- Які почуття та емоції вам було показувати легко, а які складно?
4. Ритуал прощання.

Заняття № 4
1. Ритуал привітання.
2. Розминка “Опудало”
Мета: допомогти учасникам подолати внутрішні психологічні бар’єри, що заважають їм у
спілкуванні; навчити відчувати своє тіло; зняти фізичну напругу.
Час: 30 – 40 хв. Матеріали: старі куртки, капелюхи, великі черевики, хустини. Муз. запис
“Опудало” (І. Островерхий)
Опис проведення.
Учасники одягаються (за бажанням) в лахміття. Звучить музика і учасники по черзі
виконують танець опудала.
Питання для обговорення:
- Що ти відчував, коли був опудалом?
- Як в декількох словах можна описати танець кожного учасника?
- Чи страшно бути опудалом?
3. “Вирощуємо зернятко любові всередині себе”
5
Мета: допомогти учасникам нейтралізувати власні негативні психічні стани; домогтися
загального заспокоєння та примирення з багатогранністю життя.
Час: 60-70 хв. Матеріали: шерстяні килимки для кожного учасника (спортивні мати). Муз.
записи: “Шоста симфонія, 2 ч.” (Л.-В. Бетховен), “Ave Maria, Анданте з квартету” (Ф.Шуберт).
Опис проведення.
Учасники сідають (лягають) на килимки. Під музику учасники за допомогою власного
танцювально-експресивного репертуару намагаються виростити всередині себе зернятко
любові. Потім зернятко пускає пагони любові…
Питання для обговорення:
- Як ви себе почуваєте?
- Яким було ваше зернятко любові?
4. Ритуал прощання.

Заняття № 5
1. Ритуал привітання.
2. Розминка “Море”
Мета: створення довірливої атмосфери в групі; підняття загального життєвого тонусу,
поліпшення самопочуття учасників.
Час: 30 хв. Матеріали: стрічки (50 см.). Муз. запис “Море. Місячне світло” (К. Дебюссі).
Опис проведення.
Учасники за бажанням беруть в руки стрічки. Під музику танцюють, зображаючи хвилі моря.
Питання для обговорення:
- Яким було наше море – (спокійне, сердите, лагідне …)?
- Що ви відчували, коли були хвилями моря?
3. Танець “Прибирання” або “Викидаємо непотрібні речі зі своєї душі”
Мета: допомогти учасникам у створенні ними позитивного образу власного “Я”, подолати
комплекси неповноцінності, допомогти повернути стан рівноваги.
Час: 60-80 хв. Матеріали: музика підбирається учасниками.
Опис проведення.
Учасники в довільному танці намагаються “прибрати” у своїй душі, “викинути всі непотрібні
речі”.
Питання для обговорення:
- Що ви викинули зі своєї душі?
- Чи важко було прибирати?
- Як ви себе почуваєте зараз?
4. Ритуал прощання.

Заняття № 6
1. Ритуал привітання.
2. Розминка “Малюки”
Мета: допомогти учасникам в досягненні гармонізації, психічної врівноваженості,
впевненості в собі, соматичної стабільності.
Час: 20-30 хв. Матеріали: муз. записи: “Гусенятко”, “Курчатко”, “Індичатко” (І.
Островерхий), “Цуценя” (М. Ведмедеря).
Опис проведення.
Учасники під музику танцюють, зображаючи по бажанню малюків домашніх тварин.
Питання для обговорення:
- Ким ти був?
- Як воно – бути маленьким?
3. Танець “Ми – найкращі діти у світі!”
Мета: допомогти учасникам у пробудженні активності, гармонізації, стабілізації, позитивній
самореалізації.
6
Час: 60-70 хв. Матеріали: муз. запис “Дитячі танцювальні пісні” (П. Чайковський)
Опис проведення.
Учасники виконують танець “Ми – найкращі діти у світі!”. Танцюють довільно, можуть
взаємодіяти один з одним, придумати загальну хореографічну композицію тощо.
Обговорення танцю (залежно від результату).
5. Ритуал прощання.
Заняття № 7
1. Ритуал привітання.
2. Розминка “Сонце”
Мета: знятти емоційну та фізичну напругу учасників; створити атмосферу доброзичливості в
групі.
Час: 20 хв. Матеріали: обруч. Муз. запис “Сонце” (А. Житкевич).
Опис проведення.
Учасники об’єднуються в пари, тримаються за руки. Один учасник з пари тримається за
обруч. Таким чином діти стають “промінчиками” сонця. Група виконує танець сонця. Через
деякий час учасники в парах міняються місцями.
Питання для обговорення:
- Що ти відчував, коли був “промінчиком” сонця?
- Де тобі було комфортніше – ближче до сонячного диска, чи дальше?
- Чи сподобався тобі танець?
3. “Гуцулка не дасть сумувати!”
Мета: сприяти позитивному самосприйняттю учасників; зарядити енергією; допомогти у
подоланні нерішучості при виборі партнерів по танцю.
Час: 80 хв. Матеріали: муз. запис “Гуцулка” (обр. Й. Волощука).
Опис проведення.
Психолог показує основні елементи танцю “Гуцулка”, основну картину танцю. Учасники
виконують танець.
Питання для обговорення:
- Як ви себе почували під час виконання танцю?
- Що вам сподобалося? Що вам не сподобалося?
4. Ритуал прощання.

Заняття № 8
1. Ритуал привітання.
2. Розминка “Танок щастя”
Мета: зняти емоційну та фізичну напругу в учасників; створити веселу, доброзичливу
атмосферу в групі.
Час: 30 хв. Матеріали: муз. записи “Самба”, “Ча-ча-ча”, “Сальса”.
Опис проведення: учасники танцюють, намагаючись відчути щастя, “відпускаючи себе на
волю”.
Питання для обговорення:
- Як ви почували себе? Опишіть свої враження.
- Чи відчули щастя?
- Що б ви порадили іншим людям для того, щоб вони навчились відчувати щастя?
3. “Агент Сміт (ми всі однакові?..)”
Мета: допомогти учасникам у створенні позитивного образу “Я”; позитивній самореалізації;
відчуття власної індивідуальності та необхідності поваги до вираження індивідуальності інших
людей.
Час: 70 хв. Матеріали: муз. запис саундтрек фільму “Матриця”.
Опис проведення.

7
Учасники стають у коло. Один із учасників виходить у центр кола і танцює, вільно
самовиражаючись. Після завершення танцю, в коло виходить наступний учасник і так, поки всі
не потанцюють. Решта учасників підтримують виконавця ритмічними оплесками.
Питання для обговорення:
- Що ви намагались розповісти в танці?
- Як можна коротко описати танець кожного учасника?
- Які ми можемо зробити висновки?
4. Ритуал прощання.

Заняття № 9
1. Ритуал привітання.
2. Розминка“Танець розбійників”
Мета: зняти емоційну та фізичну напругу; допомогти учасникам позбутися агресії;
стимулювати почуття гумору; створити позитивний настрій.
Час: 40 хв. Матеріали: косинки, пов’язки на око, муз. запис “Розбійницька сонатина” (В.
Новак).
Опис проведення.
Учасники, максимально використовуючи свій танцювально-експресивний репертуар,
виконують “Танець розбійників”.
Питання для обговорення:
- Як ви себе почували в ролі розбійника?
- Що вам сподобалося в характері розбійника? А що не сподобалося?
3. Танець “Весна”
Мета: допомогти учасникам в досягненні гармонізації, психічної врівноваженості,
впевненості в собі, соматичної стабільності.
Час: 70 хв. Матеріали: муз. запис “Розквіт весни” (К. Еіднінг).
Опис проведення.
Учасники намагаються відтворити у своєму танці пробудження природи, яке відбувається
саме весною.
Питання для обговорення:
- Які почуття виникли у вас під час виконання танцю?
- Який у вас зараз настрій?
- Давайте, прислухаємося до музики весни, яка ще звучить всередині нас!
4. Ритуал прощання.

Заняття 10
1. Ритуал привітання.
2. “Бал особистостей”
Мета: підвести підсумки тренінгу.
Час: 100 хв. Матеріали: красиво оформлені запрошення на бал особистостей, які тренер
роздає учасникам за декілька днів до заняття; музичний супровід та одяг для своїх танців
учасники підбирають самостійно; муз. запис для загального танцю “Вальс сі-бемоль-мажор”
(Ф.Шопен).
Опис проведення.
Учасники по черзі виконують танець своєї особистості. На завершення всі виконують
загальний танець.
Питання для обговорення:
- Які почуття виникали у вас під час виконання танцю?
- Чи змінився ваш танець у порівнянні з танцем “Познайомимось”?
- Чи змінились наші особистості?
- Що ми заберемо з собою після тренінгу?
- Які побажання ви хочете висловити іншим учасникам групи? Тощо…
8
3. Ритуальне прощання.
Психолог бажає всім учасникам успіху у подальшому самовдосконаленні та самореалізації.

3. Список використаної літератури

1. Абрамова 3. А. Древнейшие формы изобразительного творчества. // Ранние формы искусства.


— М., 1972. — С. 9-29.
2. Борев Ю. Б. Эстетика. — М.: Политиздат, 1988.
3. Бюхер К. Работа и ритм. — М., 1923.
4. Возвращенная молодость — это не сказка. Интервью с профессором, доктором медицинских
наук Беляевым В. С. // Труд. — 1995. — № 75.
5. Гельниц Г., Шульц-Вульф Г. Ритмика-музыкальная двигательная терапия, как основа
психогигиенического подхода к ребенку. // Психогигиена детей М.: Медицина, 1985. — С. 186-
208.
6. Дункан А. Моя жизнь. Танец будущего. — М, 1992.
7. Каган М. С. Морфология искусства. — Л. Искусство, 1972.
8. Кандинский В. В. О духовном в искусстве. — М., 1992.
9. Королева Э. А. Танец, его происхождение и методы исследования (по работам зарубежных
ученых XX века)// Советская этнография. — 1975. — №5. — С. 147-155.
10. Королева Э. А. Ранние формы танца. — Кишинев, 1977.
11. Круткин В. Л. Антология человеческой телесности. — Ижевск, 1993.
12. Куракина С. Н. Феномен танца ( социально-философский и культурологический анализ).
Автореф. на соиск. учен. Степ. канд. философск. наук. — Ростов-на-Дону, 1994.
13. Лабунская В. А. Введение в психологию невербального поведения. Ростов-на-Дону, 1994.
14. Менегетти А. Музыка души. Введение в музыкотерапию. — СПб, 1992.
15. Пасынкова Н. Б. Влияние музыкального движения на эмоциональную сферу
личности//Психол. журнал. — 1993. — №4. — С. 142-146.
16. Плеханов Г. В. Избранные философские произведения. Т. 5. — М., 1958.
17. Роджерс Н. Творчество как усиление себя //Вопросы психологии. — 1990. — №1. — С. 164-
168.
18. Роджерс Н. Путь к целостности: человеко-центрированная терапия на основе экспрессивных
искусств // Вопросы психологии. — 1995. — № 1. — С. 132-139.
19. Рудестам К. Групповая психотерапия. — М. : Прогресс, 1990.
20. Руднева С.Д., Пасынкова Н. Б. Опыт работы по развитию эстетической активности методом
музыкального движения// Психологический журнал. — 1982. — № 3. — С. 84-92.

9
21. Фейдимен Д., Фрейгер Р. Вильгельм Райх и психология тела // Личность и личностный рост.
Выпуск 2. — М., 1992.
22. Хейзинга Й. Homo ludens в тени завтрашнего дня. — М.: Прогресс, 1992.
23. Шкурко Т. А. Теоретическое обоснование использования танца как средства коррекции
отношении в семье // Современная семья: проблемы и перспективы. — Ростов-на-Дону, 1994.
— С. 67-68.
24. Berger Maria. Psychologie Untersuchungen zur Humanstrukturellen Tanztherapie //Dуnamic
Psychologie. — 1988. — № 108/109. — Р. 128-157.
25. Libowitz Gayle. Individual Dance Movement Therapy in an Inpatient Psychiatric Setting // Dance
Movement Therapy: Theory and Practice. — London. 1992. — Р. 102-122.
26. МасDоnаld J. Dance? Of course I can! Dance Movement Therapy for People with Learning
Difficulties //Ор. cit. — Р. 202-217.
27. Мееkums В. Тhe Love Bugs: Dance Movement Therapy in a Family Service Unit. //Ор. cit. — Р.
18-38.
28. Noak A. On a Jungian approach to Dance Movement Therapy //Ор. cit. — Р. 182-201.
29. Payne H. Shut in, shut out: Dance Movement Therapy with Children and Adolescents // Ор. cit. —
Р. 39-80.
30. Sachs C. World History of the Dance. N.Y., 1937.

10
11

You might also like