Завдання до творів Лесі Українки

«Стояла я і слухала весну»

1. Визначте літературний рід твору.
1. Епос.
2. Ліро-епос.
3. Лірика.
2. Визначте жанр твору.
1. Послання.
2. Ліричний вірш.
3. Ода.
3. Визначте твір, написаний у тому жанрі, що й твір «Стояла я і слухала
весну».
1. «Катерина».
2. «І мертвим, і живим…».
3. «Заповіт».
4. Визначте вид твору.
1. Інтимний.
2. Патріотичний.
3. Пейзажний.
5. Визначте літературний напрям, у якому написаний твір. Запишіть
визначення цього напряму.
1. Неоромантизм.
2. Символізм.
3. Неореалізм.
6. Визначте види тропів.
1. «Стояла я і слухала весну…».
2. «Весна мені багато говорила, / Співала пісню дзвінку, голосну /
То знов таємно-тихо шепотіла».
3. «Вона мені переспівала знов / Те, що давно мені співали мрії».
7. Визначте вид римування.
1. Парне.
2. Перехресне.
3. Суміжне.

«Слово, чому ти не твердая криця…»

1. Визначте літературний рід твору.
1. Епос.
2. Ліро-епос.
3. Лірика.
2. Визначте твір, написаний у тому ж літературному роді, що й твір
«Слово, чому ти не твердая криця…».
1. «Катерина».
2. «Тополя».
3. «Кавказ».
3. Визначте жанр твору.
1. Ліричний вірш.
 2. Романс.
3. Ода.
4. Визначте вид твору.
1. Інтимний.
2. Патріотичний.
3. Громадянський.
5. Визначте літературний напрям, у якому написаний твір. Запишіть
визначення цього напряму.
1. Неоромантизм.
2. Символізм.
3. Неореалізм.
6. Визначте види тропів.
1. «Брязне клинок об залізо кайданів, / Піде луна по твердинях
тиранів».
2. «Вигострю, виточу зброю іскристу…»
3. «Ти, моя щира, гартована мова…»
7. Визначте вид римування.
1. Парне.
2. Перехресне.
3. Кільцеве.

«Contra spem spero!»

1. Визначте літературний рід твору.
1. Епос.
2. Ліро-епос.
3. Лірика.
2. Визначте жанр твору.
1. Послання.
2. Романс.
3. Ліричний вірш.
3. Визначте вид твору.
1. Інтимний.
2. Філософський
3. Патріотичний.
4. Визначте літературний напрям, у якому написаний твір. Запишіть
визначення цього напряму.
1. Неореалізм.
2. Неокласицизм.
3. Неоромантизм.
5. Визначте види тропів.
1. «Гетьте, думи, ви хмари осінні! / То ж тепера весна золота!»
2. «Я на вбогім сумнім перелозі / Буду сіять барвисті квітки, / Буду
сіять квітки на морозі, / Буду лить на них сльози гіркі».
3. «І від сліз тих гарячих розтане / Та кора льодовая, міцна…»

«Мріє, не зрадь»
1. Визначте літературний рід твору.
 1. Епос.
2. Ліро-епос.
3. Лірика.
2. Визначте твір, написаний у тому ж літературному роді, що й твір «Мріє,
не зрадь».
1. «Наймичка».
2. «Тополя».
3. «Сон».
3. Визначте жанр твору.
1. Послання.
2. Ліричний вірш.
3. Ода.
4. Визначте твір, написаний у тому самому жанрі, що й твір «Мріє, не
зрадь».
1. «Заповіт».
2. «Катерина».
3. «Мойсей».
5. Визначте вид твору.
1. Інтимний.
2. Патріотичний.
3. Філософський.
6. Визначте літературний напрям, у якому написаний твір. Запишіть
визначення цього напряму.
1. Неоромантизм.
2. Символізм.
3. Неореалізм.
7. Визначте види тропів.
1. «Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила, / Стільки безрадіс-
них днів, стільки безсонних ночей…»
2. «Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари / В серце жадібне
моє…»
3. «Вдарив час, я душею повстала сама проти себе, / І тепер вже
немає мені вороття».
4. «Хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною…»
8. Визначте вид римування.
1. Парне.
2. Перехресне.
3. Кільцеве.
«Лісова пісня»
1. Випишіть слова, які мають стосунок до твору.
Лірика, епос, драма, новела, роман, драма-феєрія, оповідання, комедія,
неореалізм, імпресіонізм, неоромантизм, експресіонізм, Мавка, Чугайстер,
Перелесник, Лісовик, Водяник, Русалка, Повітруля, зрада, пісня, дворянство,
сопілка, арфа, скрипка, селяни, панщина, рабство, бідність, природа, море, вітер,
вовк, заєць, лисиця, доля, поле, пшениця, ліс.
2. Визначте художній твір, написаний у тому ж літературному роді, що
й твір «Лісова пісня».
 1. І. Карпенко-Карий «Мартин Боруля».
2. М. Коцюбинський «Тіні забутих предків».
3. Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

3. Обміркуйте, як ви зрозуміли слова. Підготуйтесь до розповіді фрагментів.

1. «Ой ті люди / З-під стріх солом’яних! Я їх не зношу! / Я не терплю солом’яного
духу! / Я їх топлю, щоб вимити водою / Той дух ненависний».
2. «Грайся з вітром, / Жартуй із Перелесником, як хочеш, / Всю силу лісову і водяну,
/ Гірську й повітряну приваб до себе, / Але минай людські стежки, дитино, / бо там
не ходить воля, — там жура / Тягар свій носить. Обминай їх, доню: / Раз тільки
ступиш — і пропала воля!»
3. «Не задивляйся ти на хлопців людських. / Се лісовим дівчатам небезпечно».
4. «А я й не знав, що в них така розмова. / Я думав — дерево німе, та й годі. / Німого
в лісі в нас нема нічого».
5. «У тебе голос чистий, як струмок, / А очі — непрозорі».
6. «Ну, дівонько, хоч ти душі не маєш, / Та серце добре в тебе. /Пробачай, що я
нагримав зопалу».
7. «Якби ж воно такеє говорило, / що тямить, ну, то й слухав би, а то… / “Відьом із
лісу”! — де ж є відьма в лісі? / Відьми живуть по селах».
8. «Що лісове, то не погане, сестро, / Усякі скарби з ліса йдуть».
9. «Не зневажай душі своєї цвіту, / Бо з нього виросло кохання наше! / Той цвіт від
папороті чарівніший — / Він скарби творить, а не відкриває».
10. «Ні, любий, я тобі не дорікаю, / А тільки смутно, що не можеш ти / Своїм
життям до себе дорівнятись».
11. «Так! хто не зріс між вами, / Не зрозуміє вас! Ну, що се значить «накинулась»?
Що я тебе кохаю? / Що перша се сказала? Чи ж то ганьба, / Що маю серце не скупе,
що скарбів / Воно своїх не криє, тільки гойно коханого обдарувало ними, / Не
дожидаючи вперед застави?»
12. «Ні, то ти забула, / Яке повинно буть кохання справжнє! / Кохання — як вода, —
плавке та бистре, / Рве, грає, пестить, затягає й топить. / Де пал — воно кипить, а
стріне холод — / Стає мов камінь. От м о є кохання! / А те твоє — солом’яного
духу /Дитина квола. Хилиться од вітру, / Під ноги стелеться. Зостріне іскру — /
Згорить не борючись, а потім з нього / Лишиться чорний згар та сивий попіл. / Коли
ж його зневажать, як покидьку, / Воно лежить і кисне, як солома, / В воді холодній
марної
досади, / Під пізніми дощами каяття».
13. «Доню, доню, / Як тяжко ти караєшся за зраду!.. / Кого я зрадила? / Саму себе».
14. «А тільки ти / жебрацькі шмати скинути не хочеш, / Бо ти забула, що ніяка туга /
Краси перемагати не повинна».
15. «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! / Я в серці маю те, що не вмирає».
16. «Ой колись я навесні / Тут по гаю ходила, / По стежках на признаку / Дивоцвіти
садила. / Ти стоптав дивоцвіти / Без ваги попід ноги… / Скрізь терни-байраки, та й
нема признаки, / Де шукати дороги».
17. «О, не журися за тіло! / Ясним вогнем засвітилось воно, / Чистим, палючим, як
добре вино, / Вільними іскрами вгору злетіло. / Легкий, пухкий попілець / Ляже,
вернувшися, в рідну землицю, / Вкупі з водою там зростить вербицю, / Стане
початком тоді мій кінець».
4. Запишіть у таблицю проблеми, пов’язані зі зрадою.
Персонаж Зрада Мавка Лукаш Мама Лукаша

5. Визначте проблеми, які автор розкрив у творі. Запишіть їх

1. Соціальна нерівність.
2. Зрада коханої людини.
3. Споживацьке ставлення людей до природи.
4. Бідність та безправність українських селян.
5. Нерозділене кохання.
6. Зрада свого покликання.
7. Побутові сварки за дрібні речі.
8. Бездуховне життя людей.
9. Люди зі слабкою волею.

6. Визначте автора слів. Запишіть імена ( Наприклад: 1- Лукаш, 2 – Мавка…)

1. «Хліб добрий, дівонько, а не людина. / Але, щоправда, я таки вподобав / Породу
вашу лісову».
2. «Так що ж мені робить, коли всі зорі / Погасли і в вінку, і в серці в мене?»
3. «Потрібні ті квітки! Таж я не маю / У себе в хаті дівки на виданню… / Йому квіти
та співи в голові!»
4. «Щоб наші людські клопоти збагнути, / То треба справді вирости не в лісі».
5. «Нас матуся положила / І м’якенько постелила, / Бо на ріння, на каміння /
Настелила баговиння…»
6. «Де ти барився? / Ти водяну царівну / Зміняв на мельниківну!»
7. «Ой ті люди / З-під стріх солом’яних! Я їх не зношу! / Я не терплю солом’яного
духу! / Я їх топлю, щоб вимити водою / Той дух ненависний».
8. «Не задивляйся ти на хлопців людських. / Се лісовим дівчатам небезпечно…»
9. «А, от ти хто! Я від старих людей / Про мавок чув не раз, але ще зроду / Не бачив
сам».
10. «Як солодко грає, / Як глибоко крає, / Розтинає білі груди, серденько виймає!»
11. «Щоб тобі здобути лісову корону, / Ми Змію-царицю скинемо із трону / І дамо
крем’яні гори в оборону!»
12. «Ні, ти сам для мене світ, миліший, кращий, / Ніж той, що досі знала я, а й той /
Покращав, відколи ми поєднались».
13. «А чи не годі вже того грання? / Все грай та грай, а ти, робото, стій!»
14. «Бач… їм така невістка не до мислі… / Вони не люблять лісового роду… / Тобі
недобра з їх свекруха буде!»
15. «Та в мене молока вже ніде й діти! / Коби ярмарок хутчій — куплю начиння. /
Корова в мене турського заводу».

7. Визначте види тропів.

Алегорія
Метафора
Метонімія
Синекдоха
Оксиморон
Епітет
Гіпербола
Літота
Уособлення
(Наприклад: 1- Метафора (співали гаї))
1. «Старезний, густий, предковічний ліс на Волині… Містина всядика, таємнича, але
не понура, — повна ніжної, задумливої поліської краси. На озері туман то лежить
пеленою, то хвилює од вітру, то розривається, одкриваючи блідо-блакитну воду».
2. «Візьму собі твою співочу душу, / А серденько словами зачарую… / Я цілуватиму
вустонька гожі, / Щоб загорілись, щоб зашарілись, / Наче ті квітоньки з дикої рожі! /
Я буду вабити очі блакитні, / Хай вони грають, хай вони сяють, / Хай розсипають
вогні самоцвітні!»
3. «І снилися мені все білі сни: / на сріблі сяяли яснії самоцвіти, /Стелилися незнані
трави, квіти, / Блискучі, білі… Тихі, ніжні зорі / Спадали з неба — білі, непрозорі / І
клалися в намети…Біло, чисто / Попід наметами. Ясне намисто / З кришталю грає
і ряхтить усюди… / Я спала. Дихали так вільно груди. / По білих снах рожевії
гадки / Легенькі гаптували мережки, / І мрії ткались золото-блакитні, / Спокійні,
тихі, не такі, як літні».