Зовнішнє незалежне оцінювання 2011 року (пробне)

Частина 1
Українська мова
Прочитайте текст і виконайте завдання 1–7.
(1) Гордий птах змахнув крильми і злетів на/зустріч новим пригодам. (2) Він уважно приглядався до всього, що було
внизу. (3) Птах мав (…) зір і добре бачив, як люди збивалися з ніг, поралися по городах, згрібаючи на купи сухе картоплиння та
спалюючи його разом із зів’ялим листям. (4) Дим від вогнищ тягнуло в долину, але він не стелився пасмами, а зразу ж піднімався
до/гори підфарбовуючи все не/баченою досі прозоро-блакитною аквареллю. (5) А небо, навпаки, залишалося високим і чистим, і
в тій височині розкошланими клаптями вати плавали не/великі хмарки.

1. Замість пропуску в третьому реченні має бути слово

А проникливий Б слабкий В власний Г гострий

2. Фразеологізмом є вислів з тексту

А змахнути крильми Б збиватися з ніг В зів’яле листя Г стелитися пасмами

3. Простим є речення
А перше Б друге В третє Г п’яте

4. Окремо в тексті пишеться сполука слів

А на/зустріч Б до/гори В не/баченою Г не/великі

5. Іменник виділено в рядку

А до всього, що було внизу Б птах добре бачив В спалюючи його разом із листям Г прозоро-блакитною аквареллю

6. Вставне слово є в реченні

А першому Б другому В третьому Г п’ятому

7. Пунктуаційну помилку допущено в реченні

А другому Б третьому В четвертому Г п’ятому

8. М’який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка

А малесен..кий, по-угорс..кому, базікаєш.. В радіс..ть, нен..чин, розливаєт..ся Д близ..ко, болгарс..кий, нян..ці
Б п’ятнадцят..ох, лан..цюг, сіл..ський Г л..лється, їдал..ня, волинс..кий

9. Орфографічну помилку допущено в рядку

А Ініціатором олімпійського руху є П’єр де Кубертен. Г На новій трасі почалися тренування велосипедистів.
Б Компетентне жюрі оголосило результати чемпіонату. Д Фінішували марокканський та андоррський атлети.
В Для гімнасток розроблено сувору дієту й режим дня.

10. У реченні «Зміни до Конституції ухвалюються голосами … народних депутатів» замість пропуску має бути слово
А триста Б трьохста В трьохсот Г трьохстох Д трьомастами

11. Прочитайте речення.

Пр(1)їхавши до Одеси, обов’язково прогуляйтеся Пр(2)бульваром, помилуйтеся пр(3)чудовим оперним театром,
пр(4)лучіться до колоритної публіки на Дерибасівській і відпочиньте біля теплого моря, що барвінково міниться від
пр(5)західного сонця. Літеру е треба писати на місці цифри
А1 Б2 В3 Г4 Д5

12. Разом пишуться всі слова в рядку

А дев’яносто/літній, мимо/волі, повсяк/час, стоп/кран Г десяти/значний, фото/аматор, напів/морок, кілька/сот
Б віце/адмірал, глухо/німий, авто/власник, важко/хворий Д військово/спортивний, косто/прав, сто/річчя, гори/цвіт
В мовно/стильовий, полу/мисок, міні/футбол, пів/огірка

13. Неправильно утворено форму кличного відмінка іменника у варіанті

А Високоповажна пані Соломіє! В Дорогенька бабусю Ганно! Д Милий мій синку Максиме!
Б Вельмишановний пане Андріє! Г Шановний пане полковнику!

14. Розділові знаки при звертанні правильно вжито в реченні

А Зійди дощику, дрібнесенький, Скропи травицю-муравицю, Нехай я вийду на вулицю.
Б Пусти мене, мати погуляти, Бо вже челядоньки не видати.
В Ой куди ви, голубоньки, та й полетите, Куди моє дівування та й занесете?
Г Прочини господарю, ворота, Занесем тобі віночка з золота.
Д Зеленая, дібровонько, Чого так рано спустошена, Трава на сіно покошена?

15. Закінчення -ий має прикметник, утворений від слова

 2
А тепер Б колись В субота Г вечір Д туман
16. Правильно утворено дієприкметник
А висохнути – висохший Б упіймати – упіймавший В умитися – умившийся Г одягнути – одягнений Д посадити – посадений

17. Розділові знаки правильно розставлено в реченні

А Отут серед цвіту, здається: що якби людина навчилася мудрості в дерев, то не була б ворогом самій собі й природі.
Б Сонце вже котилося на захід, над полями здіймалася легка пара, у небі, як листя осики, тріпотіли крильцями жайворонки,
зеленим соком пашіли трави, – у які причепурилися горбки.
В Уявімо що світ, який нас оточує – це поле, а слова, які називають предмети навколишнього світу – рослини на цьому полі.
Г Проміння ламалося в хвилі, блищало, миготіло, рябіло наче хто сипонув на воду блискучими іскрами.
Д Високо поросло розкішне дерево вгору, укриваючи холодком зелену землю, на котрій, чіпляючись колосками за гілки, буяє
розкішна рослина.

18. Правил уживання великої літери дотримано у варіанті

А Б

В Г

19. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка

А заощаджувати, ячання, майоліка В узлісся, зчорніти, восьмитонний Д узбережжя, яблунька, розмаїтість
Б перекладати, зав’язь, роз’ятрити Г колумбієць, щасливий, дзюдоїст

20. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Забілена в тумани Говерла чатує на
обрії...» вибрати
А й укриває мережаною тінню все довкола. Г де вже займається молоденький день.
Б деінде промайне крилом сполохана птаха. Д та зорі тремтять у нічній прохолоді.
В ніби роззираючись на всю Чорногору.

21. Неправильно вжито прийменник у рядку

А ростуть біля берега – ростуть при березі Г зупинився за два кроки – зупинився у двох кроках
Б посидь поруч зі мною – посидь поряд зі мною Д повернуся через місяць – повернуся за місяць
В схопився до схід сонця – схопився перед сходом сонця

22. Граматичну помилку допущено в реченні

А Розгляньмо зроблені висновки автором нового підручника з історії України.
Б Усі зусилля Ярослав спрямував на посилення єдності, централізації держави, її європеїзацію.
В Козацькі ватажки спромоглися на значні успіхи
Г Сучасники Скоропадського й історики констатують певне економічне відродження України в добу гетьманату.
Д Духовне життя в період «хрущовської відлиги» характеризується непослідовністю й суперечливістю реформ.

23. Звук [д] є на місці пропуску в обох словах рядка

А ві..бити, проїз..ний Б фу..бол, зорепа.. В б..жола, з..авна Г по..якував, ..ружба Д сві..чити, про..аж

24. З’ясуйте вид простих речень.

Вид речення Приклад
А Б В Г Д
1 означено-особове А Бракує арфі струн, співцеві слів.
1
2 неозначено-особове Б Учи народ, учися і в народу.
3 узагальнено-особове В Нас чекають, нас знають, нас люблять, нам вірять, нас ждуть. 2
4 безособове Г Благословіть в дорогу, матері. 3
Д Вийшла я на Княжу гору глянути на красень Львів. 4
 3
25. З’ясуйте, який відокремлений член речення є в кожному прикладі.
Відокремлений член речення Приклад
1 означення А А воно, могутнє світило, усе більше виповнювало собою світ.
2 прикладка (різновид означення) Б Від квітів, особливо пальм й аспарагусів, одразу повіяло життям.
3 додаток В Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в задумливому мареві.
4 обставина Г Обабіч шляху лежали незнайомі поля, перекраяні вузькими довгими нивами.
А Б В Г Д Д Виблискуючи проти молодого місяця мокрим днищем, серединою ріки повільно
1 плив за течією перекинутий човен.
2
3
4

26. З’ясуйте, який смисловий зв’язок існує між частинами безсполучникових складних речень.
Вид смислового зв’язку Приклад
1 частини речення виражають одночасність подій А Дзвенить у зорях небо чисте, палає синім льодом шлях.
2 друга частина виражає причину того, про що йдеться в першій Б Не навчив батько – не навчить і дядько.
3 перша частина виражає умову, за якої можлива дія другої частини В Далеко на сході стало червоніти небо: сонце сходило.
4 друга частина доповнює або розкриває зміст першої Г Роса блищить на сонці – чисте срібло.
А Б В Г Д Д Мені здається: твої очі світять з вишини.
1
2
3
4

27. Установіть антонімічні пари, утворивши з поданими частинами складні слова.

Частина слова Антонімічна частина слова
1 ясно… А низько… А Б В Г Д
2 високо… Б сухо… 1
3 ранньо… В різно… 2
4 рівно… Г темно… 3
Д пізньо… 4

28. З’ясуйте, якими частинами мови є виділені слова (цифра позначає наступне слово).
І (1)нащо село роками сміється з нещасної Дарусі? Вони (2)самі собі помогти не можуть, (3)хіба їм (4)до неї? (М. Матіос).
А займенник Б прислівник В прийменник Г сполучник Д частка
А Б В Г Д
1
2
3
4
Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання 29–36.

Василь Симоненко

(1–3) Жив вiн у нашiй благословеннiй провiнцiї, де люди так невибагливi до слiв, де так швидко заокруглюються в колi
найпримiтивнiших iнтересiв. Де так легко потонути в тенетах усіляких дрiбниць i заблукати мiж деревами, за якими не видно лiсу.
(4–8) Ось був, скажiмо, чоловiк як чоловiк, закiнчив аспiрантуру, поїхав до Черкас, у найжвавiший центр їх –
педiнститут, – i десь дiлися борозни з мозку й навiть зморшки на обличчi. Натренувався жити – i все заокруглилося: голова
кругла, обличчя кругле, думки круглi, почуття круглi – iдеальний м’яч, який котиться без перешкод асфальтом кар’єри!..
(9–14) Василь уперто, насуплено дивився в корiнь. Сам вiн, наче корiнь, вийшов із землi, з органiчною любов’ю до неї i
свого селянського роду. Вiн добре знав, чим i як глибоко вона напоєна, i не забував про це нi на хвилину. Вiн знав народ у його
побутi як селянський син. Знав село по своїх заболочених чоботях як працiвник газети. Але вiн дивився на життя не як
«представник», а як людина, як син дивиться на безпорадну матiр.
(15–19) Вiн пiднявся до верхнiх щаблiв сучасної культури i вмiв бачити колгоспника на тлi космiчного вiку – весь
дiапазон крайностей життя та «парадоксiв доби»:
Цiлую руки, що крутили жорна
У переддень космiчної доби.
(20–23) Громадянське кредо Симоненка пiдноситься над тисячами дзвiнких патрiотичних декларацiй! У його простотi ви
вiдчуваєте людину високої iнтелектуальної культури – масштабний розум, який умiє вiдсiвати дрiбницi й оголювати суть.
(24–29) Пригадую вечiр у Черкаському педiнститутi. Виступ Василя був найцiкавiшим, найяскравiшим. Але хтось із тих,
які не дуже заслухуються вiршами, завдяки вродженій або натренованій пильності зафiксував непевний звук i, щоб налякати,
послав записку: «Яку це Ви самостiйну Україну маєте на увазi, коли пишете: «Хай мовчать Америки й Росiї...»; «Маю я святе
синiвське право з матiр’ю побуть на самотi»?
(30–32) Василь спокiйно i наче недбало прочитав цю записку та сказав: «У мене Україна одна. Якщо автор запитання
знає другу – хай скаже. Будемо вибирати». Ось його лаконiчна й по-справжньому народна простота й мудрiсть.
(33–38) З ним не можна було сперечатися. Вiн не висловлював квапливих напiвдумок, вiн про все подумав i там, де iншi
багато й неясно балакають, мовчав. Уся наша втiха, що його стиль вiдбився в тому, що вiн залишив нам. Але вiн залишив для нас
 4
тiльки свiй початок сходження на верховину. У важкiй боротьбi з собою, з атмосферою дрiмотної байдужості й мертвого
стандарту вiн вибився на свiй шлях i тiльки почав ним iти.
(39–44) Вiн тiльки навчився всупереч усiм вiтрам вiдчувати радiсть боротьби й силу, що переливається в людину вiд
сили земного тяжiння:
Земле рiдна! Мозок мiй свiтлiє
I душа нiжнiшою стає,
Як твої сподiванки i мрiї
У життя вливаються моє.
(45–51) Вiн тiльки навчився вичленовувати з пороху буденності великi проблеми життя – проблему збереження
людської iндивiдуальності i нової думки у свiтi категоричних стандартiв, проблему красивої ходи i власної дороги серед
камiнних потвор, що
Роззявляли пащi, мов кратери,
I гукали: – Ми символ доби!
Хто не з нами – той проти всiх!
(52–53) Вiн навчився i тим самим навчив нас. Вiн житиме невiд’ємною часткою нас самих, як живий розум i совiсть, що
не гасне.
(54–57) А між тим Василь Симоненко абсолютно доступний формою кожнiй грамотнiй людинi і глибоко хвилюючий
змiстом. Вiн постійно говорить про те, що тривожить людей, про що й вони говорять, але без тiєї громадянської висоти, ясності
розуму і пристрасті слова.
(58–60) Кожен його вiрш нагадуватиме нам i тим, які будуть пiсля нас, елементарнi iстини, без яких не можна змiстовно жити –
Ти знаєш, що ти людина...
(61–63) Дорогою цiною дався йому прорив. Але за свою коротку і вбогу юнiсть вiн зумiв назавжди утвердити свою
неповторнiсть. Свою важку, але цiлком усвiдомлену дорогу до правди.
(64–66) Це – життя. Нашi прадiди запорожцi вимiрювали його, не роздрiбнюючи. Вони клали життя для життя, не
дозуючи крові. Той, хто виходить на поле честі, виносить усе життя.
(67–70) То яке ж моральне право маємо ми гратися в правду, гратися в слова, як паяц на аренi цирку грається в
серйознiсть. Симоненко гидував духовними карликам й паяцами. Вiн просто йшов на повен зрiст, вiн красиво йшов, як його
«перехожий», – i дивився перед себе мужнiми очима мужицького сина.
(71) Стежка його має чарiвну силу випрямляти горбатi душi. За Є. Сверстюком (728 слів)

29. «Духовними карликами й паяцами» (рядок 69) автор називає людей

А неосвічених, обмежених, байдужих до культури та мистецтва
Б нещирих, які за правильними словами приховують ницість душі
В пересічних, які не підносяться вище за буденні потреби
Г байдужих, безпринципних, які не переймаються долею країни

30. У рядках 67–70 автор удається до

А сарказму Б моралізаторства В патетики Г описів

31. Фразеологізм, що має значення «доходити до суті справи», є в реченні

А Василь уперто, насуплено дивився в корінь (рядок 9).
Б Вiн знав народ у його побутi як селянський син (рядки 11–12).
В Стежка його має чарiвну силу випрямляти горбатi душi (рядок 71).
Г Той, хто виходить на поле честі, виносить усе життя (рядки 65–66).

32. Ужите в тексті слово «заокруглюються» (рядок 2) означає

А обмежуються Б гладшають В завершуються Г добрішають

33. Стиль тексту –

А науковий Б художній В розмовний Г публіцистичний

34. Із Симоненком важко було полемізувати, тому що

А «у його простотi ви вiдчуваєте людину високої iнтелектуальної культури — масштабний розум, який умiє вiдсiвати дрiбницi й
оголювати суть» (рядки 21–23).
Б «вiн не висловлював квапливих напiвдумок, вiн про все подумав i там, де iншi багато й неясно балакають, мовчав» (рядки 33–34).
В «у важкiй боротьбi з собою, з атмосферою дрiмотної байдужості й мертвого стандарту вiн вибився на свiй шлях i тiльки почав
ним iти» (рядки 36–38).
Г «вiн тiльки навчився всупереч усiм вiтрам вiдчувати радiсть боротьби й силу, яка переливається в людину вiд сили земного
тяжіння» (рядки 39–40).

35. Як стверджує автор, на життя народу Василь Симоненко ніколи не дивився очима
А людини Б представника В селянського сина Г працівника газети

36. Одним з аргументів до тези «Василь уперто, насуплено дивився в корінь» (рядок 9) є слова про те, що він
А «знав народ у його побуті» (рядки 11–12).
Б жив у «нашій благословенній провінції» (рядок 1).
В «не висловлював квапливих напівдумок» (рядки 33–34).
Г «навчився вiдчувати радiсть боротьби» (рядок 39).