6.

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ СТУДЕНТІВ

Перейдіть за посиланням і подивіться відео про те, як люди спілкуються з котом

https://www.youtube.com/watch?v=TPJwzL8awJk
Чи можна це назвати реальною комунікацією?

Fluentpet Connect дає голос вашому вихованцю

Для тих, хто хоче краще зрозуміти, що потрібно вихованцю або що він хотів би
зробити, компанія Fluentpet представила продукт Fluentpet Connect.
Використовуючи шестикутні пластини, які можна індивідуально оснастити
функціональними кнопками, собаки повинні просити обійматися, пити воду або
грати в м’яч і навіть мати можливість висловити свої почуття.

Принцип, звичайно ж, не новий – Fluentpet вже давно пропонує рішення у вигляді

відповідних кнопок, за допомогою яких тварини повинні мати можливість
спілкуватися (вони їх натискають лапами – цей «принцип рефлексів собаки
Павлова»). Connect поставляються з підключенням до Wi-Fi і, перш за все, з
програмою для смартфона. Користувачі можуть не лише надсилати віддалені
голосові повідомлення, але також відстежувати та оцінювати кожне натискання
кнопки собакою.

Люди, у свою чергу, можуть точно бачити, які кнопки використовуються особливо
часто і як зростає «словниковий запас» собаки.

Нещодавно стало відомо, що деякі тварини і птахи з легкістю розуміють людину,

тому що використовують схожі інтонації, жести і навіть окремі звуки для
спілкування між собою. Це змусило науковців переглянути своє скептичне
ставлення до історій про що говорять собак, котів, папуг і навіть конях.

Також прикладом є собака Стелла знає десятки слів і легко складає з них речення,
щоб спілкуватися з господарями.

В основі такої системи лежать вправи для маленьких дітей і додатки з наборами
слів, до кожного з яких додається картинка і аудіофайл. Освоїти її зможе будь-яка
собака за умови, що господар готовий до щоденних тренувань. 

Наглядові господарі розкажуть вам, що слово «гуляти», мовлене з різною

інтонацією, завжди розпізнається вихованцем як заклик для виходу на вулицю.
 Вчені знають, що будь-яка собака розрізняє в середньому близько 250 слів. Собака
по імені Чейсер виявилася більш тямущою і вивчила назви 1 022 предметів.

За кілька років вона навчилася розуміти, про що саме говорить її господар (за
сумісництвом вчений-дослідник) і розрізняти кількість предметів. Більш того,
Чейсер оволоділа методом виключення: якщо господар просив її принести іграшку,
ім'я якої собаці було невідомим, вона просто знаходила нову іграшку серед інших і
приносила її.
Також папуги жако кажуть, вважають, навчаються і володіють розвиненим
інтелектом на рівні дошкільника
Сім'я мавп, яка опанувала мову жестів, перейняла звички людей і навіть взяла
участь у написанні наукової роботи
Кінь Ганс спритно вважав в розумі і вгадував правильні відповіді на будь-які
питання

Але все ж таки наприклад людиноподібних мавп неможливо навчити людській

мові бо   в них не пристосований до людської мови голосовий апарат.

Чи можна це назвати реальною комунікацією?

Комунікація від природи є конститувальним фактором суспільного розвитку.

Немає спілкування – немає спільноти. Якщо ми, фантазуючи, припустимо, що
суспільство, яке не розвивається, може бути без науки, освіти, то без спілкування,
без передачі інформації суспільство існувати не може взагалі.

    На ранніх етапах суспільного розвитку комунікація має виключно

операціональний рефлекторно-поведінковий характер і залежить від вітальних,
тобто життєвозабезпечувальних потреб людей. Люди об’єднувалися в колективи,
групи з метою отримання їжі, будівництва житла тощо. У цій ситуації комунікація
була знаряддям об’єднання у групи.

    З суспільним розвитком і перетворенням комунікації у систему усвідомлених,

цілеспрямованих дій, скерованих на процес свідомого встановлення й підтримання
контактів між членами суспільства, спілкування могло набувати характеру
творчого процесу, коли реакція комуніката прогнозувалася мовцем, думка
"створювалася", "пророблялася" у своїй уяві і була ніби витвором мовця.

    Що загального між записом у щоденнику, переглядом телепередачі, бесідою з

друзями, розмовою по телефону і вивченням меню? Усе це – форми комунікації.
Підраховано, що люди витрачають на комунікацію більше часу, ніж на будь-яку
іншу діяльність. Проте більшість людей насилу зможе визначити, що таке
“комунікація” та чим вона відрізняється від “спілкування”.
     Комунікація – технічний процес обміну інформацією між двома і більше
індивідами (або групами). Коли ми говоримо про комунікацію, нас перш за все
цікавить те, як інформація передається. Поняття комунікація може вживатись у
значенні:

 соціальна комунікація, спілкування між людьми та іншими соціальними

суб’єктами;
 зв'язок за допомогою технічних засобів;
 певна система, за допомогою якої забезпечується сполучення між віддаленими
об'єктами, наприклад: підземні комунікації, транспортні комунікації, каналізаційні
комунікації тощо.

    Спілкування – соціально – психологічний процес взаємодії двох і більше людей

з приводу повідомленого. Люди на відміну від телефонного апарата, не просто
передають інформацію. Вони її формують, уточнюють, розвивають, спотворюють,
переживають і реагують на повідомлене.

    

Мова тварин — набір символів та жестів, які складають основу спілкування тварин,
сукупність конкретних сигналів — звукових, нюхових, зорових і т. д., які діють в
даній ситуації і мимоволі відображають стан тварини в даний конкретний момент .
Мова тварин уроджена. Вчитися її тварині не доводиться. Якщо курча вилупилося
в ізоляції, то й воно володіє «словниковим запасом», який слід мати курці або
півневі. У спілкуванні тварин можна знайти низку особливостей, характерних для
мовного спілкування людини. Наприклад, сигнали, що використовує людина при
спілкуванні, вельми довільні, оскільки за своїми фізичними особливостями вони не
схожі на ті характеристики навколишнього світу, які вони позначають. Тварини
користуються «мовою», так би мовити, не навмисно. Сигнали виражають їх
емоційний стан і не призначені для своїх співтоваришів. «Мова» у них — не
знаряддя пізнання, а результат роботи органів чуттів. Гусак не повідомляє про
небезпеку, а криком заражає зграю своїм переляком.
У тварин існують сигнали-символи, які, подібно до слів у людських мовах, мають
фіксовані значення і передають інформацію про явища зовнішнього світу і
взаємодії між особинами. З'ясувалося, що такі сигнали поширені у тваринному
світі дуже широко — від ссавців до земноводних і риб.

Отже, дослідження сигналів-символів, або referencial signals, почав наприкінці

1980-х років учень відомого орнітолога Петера Марлера Крістофер Еванс. Вони
виявилися досить успішними і стали швидко прогресуючим напрямком сучасної
етології. Було показано, що сигнали-символи кардинально відрізняються від
сигналів-стимулів, які виражають тільки внутрішній стан (мотивацію) тварини —
рівень страху, агресії, статевого збудження і т.д. — і викликають в інших особин
стереотипні відповідні реакції.
Комуніка́ція (від лат. communicatio — єдність, передача, з'єднання, повідомлення,
пов'язаного з дієсловом лат. communico — роблю спільним, повідомляю, з'єдную,
похідним від лат. communis — спільний) —
це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між
двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних
засобів із метою передавання та одержання інформації.

Отже, на мою думку комунікація між хазяйкою та її котом все таки відбулася адже
комунікація -
Це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо)
між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і
невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації.
Як хазяйка так і кішка отримали певну інформацію , тобто зрозуміли одне одну.

Перегляньте перелік відмінностей між мовою людини і тварин, наведений нижче.

Вкажіть, які з них можна спостерігати на відео.

Arbitrariness / Умовність мовних знаків

The Need for Learning / Необхідність вчити мову
Duality / Дуальність / Подвійність мовного знака
Displacement / Заміщення об’єкта за допомогою знака
Creativity (Productivity) / Креативність уживання мови
Patterning / Мова будується за моделями

Завдання до пункту 6.
В оповіданні Едгара По "Вбивства на вулиці Морг" (“The Murders in the Rue
Morgue”) свідки чують на місці пригоди верескливий голос. Один із свідків вважає,
що це розмовляв італієць (сам він італійської не знає, проте зважає на інтонацію).
Другий гадає, що голос належав французу (сам свідок французькою не володіє).
Третьому здається, що це була німецька (її свідок не знає). Четвертий, який не
говорить англійською, стверджує, що це розмовляв англієць. П'ятий, не володіючи
російською,  припускає, що кричав росіянин … Згодом виявилось, що голос
належав людиноподібній мавпі − орангутану.
Поясність, чому мовлення чужою, незнайомою мовою здається
нечленороздільним − нерозбірливим настільки, що свідки  сплутали  з ним
горлання тварини. (Норман 2002, с. 7−8).

(У сучасних мавп засоби спілкування, комунікації відрізня-ються не тільки

своїм різноманіттям, але і вираженою спону-кальною функцією, яка спрямована на
зміну поведінки членів череди. Крім того, засоби спілкування мавп мають велику
виразність, вони подібні на емоційні засоби комунікації в людини. Однак на
відміну від людини, комунікативні засоби мавп — як звуки, так і рухи тіла —
позбавлені семантичної функції і тому не є знаряддям мислення.)
На мою думку, це відбулося тому що будь-яка мова це природно-знакова система;
система звукових і графічних знаків, що виникла на певному рівні розвитку
людства. В кожній мові певний знак означає певний звук чи слово. Мовний знак це
індекс. Кожна мова має свій унікальний набір мовних знаків-індексів тому
мовлення чужою, незнайомою мовою здається нам нечленороздільним. Адже в
одній мові певний знак означає одне явище предмет чи звук, а в іншій зовсім інше.