Тема: Мої друзі.

Мета: створювати у класі дружнє середовище, вчити цінувати дружбу і

друзів; допомогти дітям з’ясувати критерії справжньої дружби; формувати
доброзичливе ставлення до людей; розвивати бажання налагоджувати
дружелюбні стосунки, уміння висловлювати свої почуття; виховувати бажання
мати друзів і бути справжнім другом.
Обладнання: картки з позитивними і негативними якостями дуга, плакат
«Справжній друг», олівець-закладка.

Хід роботи

І. Організація класу.
Добрий день! Мене звати Аня. Я сьогодні завітала до вас на урок.
Для того щоб наша зустріч була вдалою, пропоную вам виконати таку
вправу.
«Крапельки тепла». Подумайте про щось добре, посміхніться,
«подихайте» посмішкою в долоньки. Здмухніть з долоньки крапельки тепла і
подаруйте їх, разом із посмішкою, своїм однокласникам.

ІІ. Заповнення календаря.

Що це у вас за календар? Я такого ніколи не бачила. Допоможіть мені його
заповнити (діти заповнюють комірки: число, день, місяць, пора року, погода,
настрій). Настрій у вас точно має бути чудовий, адже ви тільки що поділилися
посмішко один з одним.

ІІІ. Повідомлення теми ранкового кола.

Ви допомогли мені заповнити календар, отже ви тепер мої друзі. Підніміть
руки у кого є багато друзів, або хоч один надійний друг (діти піднімають руки).
Пропоную вам сьогодні поговорити про дружбу.

ІV. Основна бесіда.

Хто такий друг?

Хто такий на вашу думку друг (діти висловлюють свою думку)? Друг – це
людина, з якою можна поділитися таємницями, хто допоможе тобі у біді, з ким
можна повеселитися і звернутись по допомогу.

Якості характеру справжнього друга.

Вправа «Характер друга». На картках написані якості друга. Потрібно
обрати позитивні якості (ці якості прикріплюємо до плакату, який розміщується
на дошці).
Позитивні якості: скромний, добрий, доброзичливий, веселий, сміливий,
вірний, відповідальний, чесний, ввічливий.
Негативні якості: скупий, злий, байдужий, хвалькуватий, заздрісний,
брехливий.
 Мирилки
Трапляється в житті , що іноді друзі сваряться, ображаються, програючи у
іграх чи змаганнях. Як цьому завадити? Як помиритися з другом? (діти
висловлюють свої думки: підійти до товариша, посміхнутися, перепросити,
якщо завинив, помиритися.)
Іноді, для того щоб помиритися з другом використовують мирилки.
• Ось моя мирикла, яка допомагала мені помиритися з подругою:
«Мирилка летіла, на плече сіла, сказала тихенько: мирімось швиденько».
• Мирись, мирись, мирись і більше не сварись (діти кажуть самі).
• Досить дутись та сердитись. Нумо, вже скоріш миритись! Геть, образо,
відійди, жде нас дружба назавжди (написано на плакаті).
Сподіваюся одна з цих мирилок стане вам в пригоді.

Казка про дружбу.

Пропоную послухати казку про дружбу і відчути емоції головного героя
(емоції зображати у вигляді смайлів на шаблоні олівця-закладки).
У родині рудих лисиць нещодавно народився хлопчик. Такий же рудий, як
і його тато, з таким же пухнастим хвостом, як і його мама, та з добрим та
чуйним серцем. Назвали його Рудиком.
— Ну, що це за лис? — гарчав іноді тато, коли його син Рудик замість
того, щоб уполювати якусь пташку, прибігав додому й розповідав про
яскравого метелика.
— Ох, важко тобі буде, синку, — зітхала мама, коли Рудик повертався з
прогулянки з букетиком польових квітів для неї.
Усім на світі Рудик готовий був допомогти, з усіма поділитися.
На перший день народження до маленького лиса завітало багато лісової
дітлашні. Святкували весело й гамірно, ласували цукерками й тістечками. А
дідусь подарував своєму онукові справжній годинник. Рудикові цей подарунок
дуже сподобався (які емоції виникають у вас, коли ви отримуєте подарунки?
). Іменинник одразу вдягнув цей подарунок на руку, та потім давав поміряти й
роздивитися свій новий годинник усім своїм гостям.
— Мамо, у мене стільки друзів! — із захопленням казав Рудик, коли мама
вкладала його в ліжечко спати.
— Синку, справжніх друзів зазвичай не буває багато.
— А в мене всі друзі справжні, — не погоджувався син. Та вранці Рудик
прийшов до мами дуже сумний.
— Що трапилося, синку?
— Мамо, мій новий годинник зламався (які емоції у вас виникають, коли у
вас ламається улюблена іграшка? ).
— Як зламався? — запитав тато, почувши розмову.
— З нього зникла стрілка, — плачучи, промовив Рудик.
— Стрілка сама собою зникнути не може, — суворо дивлячись на сина,
пояснив тато. — Якщо стрілки немає, отже, її хтось поцупив.
— Ні, тату, вона, мабуть, сама загубилася.
Мама вирішила підтримати сина:
— Якщо стрілка загубилася, отже, ми її знайдемо!
 Цілий день уся родина лисів шукала стрілку годинника: і в шухлядах, і під
столом, і за шафою, та все марно — стрілки ніде не було.
— Я побіжу до своїх друзів і запитаю, можливо, хтось випадково її взяв, —
сказав Рудик.
Увесь день маленьке довірливе лисеня бігало лісом, зазираючи до кожного
й питаючи про стрілку годинника. Та всі тільки знизували плечима, мовляв, не
знаємо, не бачили… й продовжували займатися своїми справами (які емоції у
вас виникаю, коли ніхто не хоче допомогти? ). Один тільки сірий зайчик
запропонував свою допомогу в пошуках. Разом із зайчиком шукали стрілку
годинника. І хоча стрілки вони так і не знайшли, та маленький лис все-таки
повеселішав. Увечері він сказав своїм батькам:
— Знаєте, а я радий, що стрілка годинника загубилася. Стрілки я сьогодні
не знайшов, зате знайшов справжнього друга!
Наступного дня лісовий майстер полагодив годинник, а маленький лис
зрозумів, що мама мала рацію: справжніх друзів зазвичай не буває багато! (які
емоції викликало у вас закінчення цієї казки? ).

V. Підсумок.
Про що ми говорили сьогодні з вами на ранковому колі (про дружбу,
друзів, якості друга)?
Які позитивні якості справжнього друга ви запам’ятали (вони написані на
плакаті)?
Бажаю вам бути хорошим другом і мати багато друзів. Адже, як казала
мама Рудика, «хороших друзів багато не буває». А закладка, яку ми з вами
створили, нехай приносить вам приємні емоції про нашу зустріч. Дякую вам за
роботу (діти дякують собі та один одному за роботу оплесками).