Лекція 2

КРЕАТИВНІСТЬ ЯК
ІНТЕГРАЛЬНА ТВОРЧА
ЗДІБНІСТЬ
 Питання для розгляду
1 Сутність індивідуальної креативності

2 Механізми індивідуальної креативності

3 Інтеракціоністський підхід

4 Організаційна креативність. Творчий потенціал організації

1 Сутність індивідуальної креативності
 Підходи до визначення креативності
[
Філософський підхід: ]
• Креативність – життєве, творче ядро здібностей до плідної
діяльності: фантазія, інтуїція, імпровізація в мисленні,
оригінальність, обдарованість, гнучкість особистості,
конструктивне науково-технічне мислення, натхнення,
художні здібності і ін [1]

Психологічний підхід:
• Креативність – рівень творчої обдарованості,
здатності до творчості, що становить відносно стійку
характеристику особистості [2]

Підхід з позиції менеджменту:

• Креативність – здатність створювати продукт, який володіє
новизною, є необхідним з точки зору потреб суспільства і
при цьому відповідає духу часу [Лендрі ]

1.Философский словарь. URL: http://www.harc.ru/slovar/1047.html

1
2.Большая психологическая энциклопедия. URL: https://psychology.academic.ru/1001
 Типи креативного мислення [ 1 ]

Інтуїтивний тип Новаторський тип Образний тип Надихаючий тип

мислення мислення мислення мислення
оперує попереднім сконцентрований притаманний людям, властивий людям,
досвідом, на проблемах, які можуть які втілюють у
забезпечує цілісне фактах і точних представляти життя соціальні
ситуацію, оперувати
сприйняття задачі експериментах. зміни й цілком
образами предметів,
та її рішення за Ттиповий для що її створюють, присвячують себе
відсутності вчених , інженерів спираючись на колективній справі
видимого та винахідників власну уяву.
алгоритму

1 Білецька К.В. Засади формування креативного лідера як менеджера нового покоління. Економічний часопис Східноєвропейського національного університету
імені Лесі Українки. 2015. № 4. С. 58–64. URL: https://economic-journal.ideil.com/ content/files/1g/aj/1gajnap1sv71u5edmgsmr1j881j2im7g.pdf
 Що таке індивідуальна креативність
[1]?
Риси творчого
Здатність породжувати незвичайні ідеї, знаходити оригінальні мислення:
рішення, відхилятися від традиційних схем мислення Пластичність: творчі
люди пропонують
безліч рішень там, де
звичайна людина
Здатність виявляти нові способи вирішення проблем і нові знаходить одне чи два.

?
способи вираження (Роджерс)
Гнучкість: для нього не
складає труднощів
перейти від одного
Здатність отримувати цінні результати нестандартним аспекту проблеми до
способом (Гейвін) іншого, не
обмежуючись однією
точкою зору.
Процес прояву чутливості до проблем, дефіциту знань, їх Оригінальність: воно
дисгармонії, фіксації цих проблем; пошуку їх рішень, висунення породжує несподівані і
гіпотез; формулювання результату (Торренс) незвичні рішення.

1.Довгань Л.Є., Ситник Н.І. Креативний менеджмент. Навч. посібник. К: ВД Винниченко. 2014. 248 с
Види індивідуальної креативності
.

ВИДИ ВИДИ
КРЕАТИВНОСТІ КРЕАТИВНОСТІ
[1] [2]

Культурна Особиста Історична

Наївна
побороти досвід, побутові ситуації, суспільно-значимі
за відсутності
відійти від буденне життя досягнення
досвіду
стереотипів

ВИДИ КРЕАТИВНОСТІ
[2]

Трансформаційна:
Експериментальна:
Комбінаційна: зміна частин цілої
генерація нових ідей
нові комбінації структури, в результаті
шляхом дослідження
знайомих ідей чого з’являються нові
структурованих понять
структури

1 Torrance E.P. Torrance test of creative thinking: Directiond manual and scoring guide . Lexington. 1974
2. Boden M.A. The creative mind: myths and mechanisms. Second edition. London and New York: Routledge Taylor and Francis Group, 2004. 344 р
 Інтелектуальні здібності, що визначають
креативність за Д. Гілфордом [1]
Здібність до виявлення і
постановки проблем

Здатність вирішувати Популярний тест Пола

проблеми, тобто здібність до Швидкість думки – кількість Торренса заснований на
аналізу і синтезу ідей в одиницю часу оцінці чотирьох показників
індивідуальної креативності
[2]:
Здатність удосконалити об'єкт,
додаючи деталі, тобто
Оригінальність – здатність  Швидкість
продукувати віддалені  Гнучкість
розробленість ) асоціації та нетривіальні ідеї
 Оригінальність
 Розробленість
Гнучкість – здатність
продукувати різноманітні
ідеї

1. Guilford Y.P. The nature of human intelligence /Y.P.Guilford. New York: McGraw–Hill,1967. 538 p.
2 Torrance E.P. Torrance test of creative thinking: Directiond manual and scoring guide. Lexington. 1974.
2 Механізми індивідуальної креативності
 Звідки береться креативність[1]?
РЕАКТИВНИЙ ПІДХІД: ПРОАКТИВНИЙ ПІДХІД:

 Боже озаріння: креативність є  Настійливість: для впровадження

уродженою здібністю, яку складно ідей потрібна кропітка праця, щоб
розвинути, отже нею не можна проштовхнути їх через супротив до
управляти .
змін.
 Щасливий випадок: ідеї виникають
випадково,управляти креативністю не  Метод: творчими особистостями не
можна. народжуються, а стають.
 Заплановане везіння: внутрішня Креативності можливо вчитись, її
налаштованість на пошук альтернатив можливо розвивати як інші людські
і можливостей. Треба створювати здібності. Те, що одним дано від
умови щоб «везіння» стало більш природи, інші повинні
ймовірним (креативна оргкультура). цілеспрямовано розвивати.

2
1 Окорський В.П., Валюх А.М. Креативний менеджмент: Підручник. Рівне : НУВГП, 2017. 344 с.
 Механізми індивідуальної
креативності [Гілфорд]
КОНВЕРГЕНТНЕ МИСЛЕННЯ: ДИВЕРГЕНТНЕ МИСЛЕННЯ:

Використання логічних, послідовних Використання синтезу, інтуїції, нових

суджень і вже відомих алгоритмів алгоритмів вирішення проблеми.
вирішення певної задачі. Мета – висування багатьох варіантів,
Мета – знайти єдино правильне що збільшує вірогідність знаходження
рішення.
Пов’язане з функціонуванням лівої нового рішення.
півкулі мозку. Пов`язане з функціонуванням правої
півкулі мозку.
Операції конвергентного мислення: Операції дивергентного мислення:
• Логіка • Мрії, уява
• Слова • Синтез
• Числа • Інтеграція
• Організація • Почуття
• Планування • Простір
• Аналіз • Ритм, розмірність,
• Послідовність • Колір
• Структурованість •
Guilford Y.P. The nature of human intelligence. New York: McGraw–Hill,1967. 538 p.
Емоції
2
 Латеральне мислення де Боно [1]
Порівняння вертикального і латерального мислення
Вертикальне мислення Латеральне мислення
Латеральне мислення, або «мислення
вшир» – це пошук рішення й аналіз Відбирає і оцінює явища, виходячи Породжує зміни ради змін
можливостей в напрямах, неочевидних для з їх відповідності нормі
звичного мислення.
Традиційне, вертикальне, або шаблонне Зосереджено на пошуку рішень Зосереджено на пошуку питань
мислення означає перехід від одного рівня
знань до іншого і є безперервним за В ухваленні рішень орієнтовано на В прийняті рішень орієнтоване
характером, тоді як латеральне мислення однозначність відповідей – «так» на «і…», «а також»
або «ні»
переривчасте і стрибкоподібне. Кожен розумовий крок логічно Розумові ходи логічно не
При вертикальному мисленні логіка керує обумовлений попереднім зв'язані
розумом, тоді як при латеральному вона
його обслуговує. Висновок слідує за доказом Висновок може випереджати
Де Боно не протиставляє вертикальне і доказ
латеральне мислення, а відзначає, що Зосереджено на тому, що має Використовує щасливі
латеральне мислення розширює можливості відношення до проблеми випадковості.
вертикального мислення, роблячи його більш
ефективним. Передбачуване і націлене на Провокаційне і націлене на
сьогоднішній час майбутнє

Де Боно Э. Латеральное мышление. М.: Попурри, 2005. 240 c. 2

 Модель сніжинки Перкінса [1]
Готовність ризикувати і помилятися,
здатність навчатися на власних
помилках і працювати на грані
можливостей
Внутрішня мотивація: творці Сильне внутрішнє спонукання,
заглиблюються у процес діяльності за обов'язок перед власними принципами:
власним бажанням, не заради зовнішніх творець схильний до ускладнення,
матеріальних стимулів, їхню роботу реорганізації, асиметрії; він одержує
каталізує насолода, задоволення і насолоду, кидаючи виклик хаосу і
користь від роботи пробиваючись до ррішення і синтезу
Прийняття сторонніх точок зору: Здатність виходити за межі при
здатність не тільки критично розглядати вирішенні проблем: фокус на питаннях,
власні ідеї , але й адекватно сприймати які дають цікаві, несподівані відповіді,
чужу думку чи критику, готовність вийти що дозволяє поглянути на проблему з
за межі свого "Я« для перевірки ідей іншого боку, отримати креативне
рішення чи зробити відкриття
Ментальна мобільність, міркування
«всупереч», що дає можливість
знаходити нові перспективи
1. Роу А. Дж. Креативное мышление. пер. с англ. В.А. Островский. М.: НТ Пресс, 2007. 176 с.
.

Інвестиційна теорія креативності

Р. Стернберга і С. Любарта [1]
Індивідуальна креативність визначається трьома аспектами інтелекту: синтетичність, аналітичність та практичність

Синтетичність – здатність генерувати нові ідеї

високої якості у відповідності до поставленого
завдання. Включає здатність до
переформулювання проблем і дивергентного
мислення

Аналітичне (критичне) мислення Практичність – здатність використовувати

використовується у творчому процесі, щоб інтелектуальні здібності у практичному
оцінювати цінність власних ідей, бачити їх аспекті, щоб «продати» креативну ідею –
сильні і слабкі сторони, пропонувати вміти роз’яснити її сутність, знайти
шляхи їх покращення прихильників, просувати і довести до
практичної реалізації

Sternberg R. A three–facet model of creativity / R. Sternberg, T. Tardif (eds). The nature of creativity. Cambridge: Cambridge University Press, 1988. P. 125–147.
2
 Творчий потенціал і його структура [1]

Творчий потенціал
Творчий потенціал – це міра можливостей
особистості до творчої діяльності,
сукупність творчих здібностей, що
використовуються для генерування нових
Творчі здібності Особистісні ідей
(креативність) характеристики

Здібні люди, наділені високим творчим

Знання, вміння
Дивергентне
навички
потенціалом, становлять 2,5 – 20 %
мислення (інтуїція?)
населення.
Вольова сфера, Більшість революційних творчих досягнень
Конвергентне мотивація
мислення (інтелект?) належать незначній частині людей. Майже
в кожній професійній сфері існує таке
Уява Емоції співвідношення: 50% «нижчих» створюють
менше, ніж 10% професійної еліти.

1. Ильин Е. П. Психология творчества, креативности, одаренности. СПб: Питер, 2009. 448 с 2

 Інтуїція: психологічний феномен
несвідомого в творчості [1]
ВИЗНАЧЕННЯ:
Інтуїція є лише скороченим стрибком пізнання, за яким наука зі А. Ейншейн:
своїми доказами може плестись століттями (С. Міхоелс). «Для мене не підлягає
сумніву, що наше
Інтуїція – здатність бачити ті взаємозв’язки і відношення, які
найпростішим шляхом ведуть до цілі (А. Менігетті). мислення протікає в
основному оминаючи
Інтуїція – це спосіб взаємодії з невизначеністю ситуації. символи (слова) і до
Невизначеність ситуації може проявлятися в недостатності того ж несвідомо».
інформації, невизначеності результату и в невизначеності
преференцій людини.

ОЗНАКИ ІНТУЇТИВНИХ ПРОЦЕСІВ:

 мимовільність – людина не здатна включити механізм інтуїції вольовим зусиллям
 непередбачуваність – людина не може спрогнозувати появу інтуїтивного рішення
 швидкоплинність, раптовість – інтуїтивний акт відбувається одномоментно, як озаріння, інсайт
 неусвідомленість – інтуїція знаходиться поза контролем свідомості
 ірраціональність – людина не може пояснити, звідки взялися певні здогадки чи ідеї, оскільки вони не є
продуктом логічного мислення
 автономність.

1.Ильин Е. П. Психология творчества, креативности, одаренности. СПб: Питер, 2009. 448 с.

2
 Бізнес-інтуїція
Бізнес-інтуїція – суміш різних інгредієнтів:
Перший «інгредієнт» – глибоке знання ринку, на якому працює організація,
розуміння ситуації, ввідних даних для ухвалення рішень.
Другий – уміння аналізувати, порівнювати, бачити аналогії і схожість в логіці
розвитку ситуацій і процесів.
Третій – уміння екстраполювати, коректно переносити досвід, отриманий в
конкретній ситуації, на випадки, які можуть мати місце в майбутньому.
Четвертий – вчитися на помилках. Помилки менеджерів часто не менше, ніж вдалі
рішення, допомагають навчитися «відчувати» обставини, довіряти не лише Інтуїція в професійній сфері:
очевидним фактам, а й мало помітним на перший погляд «підказкам», відчуттям і Ті менеджери, що спираються не
враженням. тільки на логіку, а й на власну
інтуїцію, добиваються більших
Ситуації, де задіяний механізм інтуїції: успіхів, ніж ті, хто завжди
– одночасна робота з великою кількістю складних проблем; намагається слідувати
– невизначеність результатів діяльності; формальній логіці. В
– комплекси взаємозв'язаних і слабко структурованих проблем; юриспруденції завдяки інтуїції
– обмеження в часі і ресурсах; забезпечується 41% професійних
– необхідність діяти до формування і осмислення повної картини ситуації. досягнень, в філології – 31%, в
математиці – 27% [2]

Компетенцію інтуїтивного вирішення проблем можна і потрібно розвивати. «Інтуїція – це

результат тренування, досвіду і накопиченого знання» [1].
1. Simon H.A. Making management decisions: the role of intuition and emotion //Academy of Management Executive.1987. 1.(1). P. 57–64.
2. Довгань Л.Є., Ситник Н.І. Креативний менеджмент. Навч. посібник. К: ВД Винниченко. 2014. 248 с.
2
 Інтелект: загальне уявлення
• Інтелект – це здібність до здійснення процесу пізнання і до
ефективного вирішення проблем, зокрема при оволодінні
новим колом життєвих задач. Часто цю здатність
характеризують по відношенню до виживання, оскільки з
еволюційної точки зору виживання – це основне завдання
людини, інші – лише похідні від нього [1].
• Векслер (вчений , що створив в 1939 році першу шкалу Інтелект як здатність
інтелекту для дорослих) вважав, що «інтелект – це реалізується за допомогою
глобальна здатність | розумно діяти, раціонально мислити і інших здібностей, таких як:
добре справлятися із життєвими обставинами», тобто, здатності пізнавати, навчатися,
здатність індивідуума адаптуватися до навколишнього мислити, систематизувати
середовища [2].
інформацію, класифікувати,
• За уявленнями акад.Н.Н. Моїсєєва інтелект це, перш за все, знаходити в ній зв'язки,
постановка мети, планування ресурсів і побудова стратегії закономірності і відмінності,
досягнення мети [1]. асоціювати її з подібною тощо

1. Ильин Е. П. Психология творчества, креативности, одаренности. СПб: Питер, 2009. 448с.

2. Дружинин В.Н. Психология общих способностей, СПб: Питер. 2007. С. 27-28. 5.
2
 Двохфакторна модель інтелекту
Спірмена
G адаптованість до навколишнього середовища. У всіх людей є в різній
A L
За Ч. Спірменом, кожна людина характеризується певним рівнем
загального інтелекту (G – генеральний фактор) від якого залежить її
мірі розвинені спеціальні здібності (S – спеціальний фактор), що
виявляються у вирішенні конкретних завдань (математика, хімія,
бізнес). Групові фактори (A, M, L) відповідають за здібності в групах з
декількох напрямків діяльності і є проміжними між генеральним і
спеціальними факторами.

M «Фактор G» важко заміряти. Однак є вимірювані показники, які є

S S приблизними оцінками G. Один з них – коефіцієнт інтелекту (IQ).
Психолог Джеймс Флінн перший провів масштабні дослідження в
області динаміки IQ в різних країнах світу показав, що IQ безперервно
S S S зростав протягом останніх 50 років (Ефект Флінна)

T T П. Торренс та Д. Гілфорд виявили високe позитивнe кореляцію IQ і

T T
T креативності. П. Торренс запропонував теорію інтелектуального
Модель інтелекту Ч. Спірмена [1]
Де G – генеральний фактор, А, М, L – групові фактори,
S – спеціальні фактори, T – тести спеціальних
здібностей
креативності. Що вищий рівень інтелекту, то більша ймовірність того,
що досліджуваний матиме високу креативність, хоча в осіб із
високорозвиненим інтелектом можуть траплятися і низькі показники
порогу: за IQ нижче від 115-120 балів інтелект і креативність
утворюють єдиний фактор; за IQ понад 120 – творчі здібності та
інтелект стають незалежними факторами [2].
1. Ильин Е. П. Психология творчества, креативности, одаренности. СПб: Питер, 2009. 448с
2. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/креативність
2
3 Інтеракціоністський підхід
Сутність інтеракціоністського підходу [1]
Адекватний опис поведінки працівника «Креативний
вимагає урахування того соціального процес є частиною
контексту, в якому він перебуває і діє.
більш широкого
Індивідуальні відмінності у креативності
можуть бути пояснені як індивідуальними соціального
характеристиками людини, так і процесу.
комплексом ситуаційних і контекстуальних Він є глибоко
характеристик. соціальним,
Контекстуальні характеристики – це певні вкоріненим в
риси робочого середовища, що потенційно соціальній групі
впливають на креативність працівника, колег і у
наприклад, організаційна культура, тип внутрішньому
завдання, система винагороди і мотивація, розумінні людиною
часові обмеження і т.п. [1,2] творчої сфери» [1]

В межах інтеракціоністського підходу розвинулися теорії колективного пізнання,

мутуалізму та ситуативного пізнання
1. Hutchins E. Cognition in the wild. Cambridge: MIT Press, 1995
2. Dourish P. Where the action is: the foundations of embodied interaction. Cambridge: MIT Press, 2001. 256 р.
 Організаційна креативність як
взаємодія за Вудманом [1]
Вхід: Трансформація: Результат:
креативні люди, групи, креативний процес,
організація креативні ситуації
креативний продукт

Індивідуальні характеристики:
когнітивні здатності/стиль, особистісні
риси, внутрішня мотивація, знання Креативна поведінка
Групові характеристики:
гнучкість, норми, розмір, ролі, завдання і
підходи до їх вирішення, різноманітність
Організаційні характеристики:
культура, ресурси, нагорода, стратегія,
структура,технології
Організаційна
креативність
Креативна ситуація:
стимулятори, бар’єри
Модель фокусується на тому, як характеристики
особистісного, групового та організаційного рівня
в сукупності впливають на креативну поведінку,
що модерується креативною ситуацією, яка може
стимулювати, або гальмувати креативність.

1. Woodman, R., Sawyer, J., & Griffin, R.. Toward a Theory of Organizational Creativity. The Academy of Management Review. 1993. 18(2), Р. 293-321. doi:10.2307/25876
3
Теоретичні основи організаційної креативності
Теорія колективного • Рушійною силою процесу генерації ідей є колективне пізнання: кожний
учасник групи робить свій внесок у спільну справу і окремі індивідуальні
пізнання (Distributed частини інтегруються разом, щоб створити новий продукт. Більшість
ідей будуються на ідеях інших людей шляхом формування нових
Cognition) знаннєвих структур [1].

• Теорія базується на уявленні, що знання є невіддільним від діяльності:

воно виникає і розвивається з практики, що має соціальний, культурний
Теорія ситуативного і фізичний контексти. Інтелектуальна діяльність не може бути вилучена з
контексту, і тому отримання нових знань розглядається в термінах
пізнання поступово зростаючої ефективності діяльності в різних ситуаціях, а не в
термінах накопичення знань як таких [2, 3].

• Мутуалізм вважає, що когнітивна діяльність не може бути відділена від

фізичного світу з його складною системою соціальних зв’язків.
Мутуалізм поділяє з теорією ситуативного пізнання прагнення уникнути
Мутуалізм редукціонізму, тобто пояснення інтелектуальної діяльності дією одного
фактору, наприклад розумовими здібностями. Він акцентує увагу на
дослідженні цілісного феномену креативності у всій його складності [4].

1. Hutchins E. Cognition in the wild. Cambridge: MIT Press, 1995.

2. Greeno J. G. The situativity of knowing, learning, and research. American Psychologist. 1998. V. 53 (1). P. 5–26.
3. Suchman L. A. Plans and situated actions: the problem of human–machine communication.New York: Cambridge University Press, 1987.
4. Still A. W. Against cognitivism: alternative foundations for cognitive psychology. A. W. Still, A. Costall A. (eds.). Hemel Hempstead: Harvester Wheatsheaf, 1991.
 4 Організаційна креативність. Творчий
потенціал організації
 Визначення організаційної
креативності
Організаційна креативність – це розвиток ідей щодо продуктів, практик,
послуг чи процедур, які є новими (унікальними) і потенційно
корисними стосовно можливостей їх використання в організації, тобто Організаційна
такими, що мають пряму чи опосередковану цінність [1] креативність не є
сумою креативностей
осіб, що працюють в
організації, однак, не
Організаційна креативність – складний процес, в якому креативний
продукт є результатом поведінки людини у специфічному контексті – маючи у своєму
організаційному середовищі [2] складі креативних
особистостей,
організації важко бути
креативною.
Організаційна креативність – творча здатність груп і колективів людей
до генерування інноваційних ідей, що реалізуються в продуктах чи
послугах нового призначення, нової цінності і нової якості, і
відкривають нові продуктивні ніші економічної діяльності [3]

4
1 Амабайл Т.М. Как убить творческую инициативу Креативное мышление в бизнесе. Классика Harvard Business Review. пер. с англ. М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. С.9-36.
2 Woodman R.W. Toward a model of organizational creativity . Academy of Management Review. 1993. V.18. P. 293–321.
3. Довгань Л.Є., Ситник Н.І. Креативний менеджмент. Навч. Посібник. К: ВД Винниченко. 2014. 248 с.
ОРГАНІЗАЦІЙНА КРЕАТИВНІСТЬ
– ЦЕ ВЗАЄМОДІЯ !!!
 Організаційна креативність: оцінка
КРЕАТИВНЕ ПРОТИРІЧЧЯ ОРГАНІЗАЦІЇ [1]: Ч. Хенді:
Додана вартість організації = Інтелект * Інформація * Ідеї

Організаційна креативність = F (Індивідуальна

Дисципліна креативність учасників, Взаємодія між ними, Групові
Творчий безлад
Систематизація
Малокерований характеристики, Групові процеси, Контекстуальні впливи).
процесів
творчий процес
Планування
Де: Групові характеристики – цінності, прийняті норми,
ступінь солідарності,
Групові процеси – спільні підходи до вирішення проблем,
Контекстуальні впливи – середовище, організаційна
культура, менеджмент
Механізми організаційної та індивідуальної
креативності багато в чому співпадають

1. Хэмел Г. , Прахалад К., Томас Г., О′Нил Д. Стратегическая гибкость.. Пер с англ. СПб.: Питер, 2005. 384 с. (Серия "Теория менеджмента"). 4
 Творчий потенціал організації
Творчий потенціал організації – це інтегральна здібність організації до творчості й інновацій
ворчий потенціал організації є:
 фактором
конкурентоспроможності
 суб’єктивною умовою
здійснення інноваційної
діяльності
 засобом досягнення
стратегічних цілей організації
 одним з найважливіших ресурсів
її успішного функціонування і
розвитку,
 фактором підвищення її
ефективності.
Структура творчого потенціалу організації:
Творчий потенціал персоналу: сукупність знань,
здібностей, навичок, особистої майстерності,
системного мислення спеціалістів, які провадять
інноваційну діяльність.
Організаційне середовище: Креативне лідерство: менеджмент
структура, організація і умови праці, надихає, спрямовує, забепезпечує
комунікації, ієрархічність, доступ до постановку творчих завдань,
інформації, співпраця з партнерами і організовує, мотивує і контролює їх
виконання
клієнтами, корпоративна культура
4
 Показники творчого потенціалу організації
Групи показників Показники
1 Кваліфікація і 1.1. Кількість працівників з науковим ступенем доктора, кандидата серед науково-дослідного персоналу
професіоналізм 1.2. Кількість наукових публікацій у поточному році (за останні 5 років)
персоналу 1.3. Кількість отриманих наукових ступенів у поточному році (за останні 5 років)
1.4. Досвід роботи в інноваційній сфері науково-дослідного персоналу
1.5. Частка науково-дослідного персоналу по відношенню до всього персоналу організації
1.6. Частка працівників з вищою освітою по відношенню до інших груп працівників
1.7. Рівень професіоналізму персоналу
1.8. Рівень підвищення кваліфікації персоналу
2. Ефективність 2.1. Рівень інноваційної культури
інноваційного 2.2. Організаційна структура
менеджменту в 2.3. Організація праці
організації 2.4. Стиль управління
2.5. Рівень міжфункціональної співпраці у проведенні НДДКР
2.6.Система інформування персоналу
2.7. Рівень ефективності системи стимулювання раціоналізаторства. Оплата праці
2.8. Рівень співпраці з іншими організаціями в інноваційній сфері
2.9. Психологічний клімат
2.10. Умови праці
3. Ефективність 3.1. Кількість запропонованих ідей у поточному році (за останні 5 років)
творчої 3.2. Кількість реалізованих ідей у поточному році (за останні 5 років)
діяльності 3.3. Рівень новизни інновацій
3.4. Кількість нагород, отриманих на конкурсах і виставках за інновації
3.5. Кількість (вартість) проданих ліцензій у поточному році (за останні 5 років)
3.6. Кількість зареєстрованих патентів у поточному році (за останні 5 років)
4. Психометричні дані 4.1. Особисті психологічні характеристики працівників
Довгань Л.Є., Ситник Н.І. Креативний менеджмент. Навч. посібник. К: ВД Винниченко. 2014. 248 с.
4
 Оцінка стилю творчості персоналу
організації
Інновативний і адаптивний стилі М. Кіртона [1] 4 стилі творчості М. Басадура [2]:
Інноватори схильні до зміни заданого Ініціатор «відкриває» творчий процес, краще за інших
формулювання проблеми. Пропонують багато ідей, відчуває проблемну ситуацію, здатний зробити проблему
не очевидно прийнятних для вирішення проблеми
очевидною, сформулювати і переформулювати. Він відмінно
(намагаються "зробити по-іншому") і
використовують нові дані для зміни існуючої орієнтується в інформації з проблеми, шукає принципове
структури і парадигми рішення в різних напрямках, мало піклуючись про
подробиці.
Адаптори схильні приймати проблему як вона є, з Концептуалізатор будує систему з безлічі ідей, пов'язує різні
усіма існуючими обмеженнями. Віддають перевагу підходи. Він мислить і асоціативно і абстрактно, пропонує
більш релевантним і прийнятним рішенням, які логічно стрункі цілісні теоретичні конструкції, але не
відносно легко реалізувати (прагнуть "зробити цікавиться практичною стороною створюваних моделей.
краще") і воліють включати нові дані в існуючу Оптимізатор з вираженими аналітичними здібностями
структуру (контекст) завдання, а інноватори
оцінює висунуті ідеї, оптимізує і перетворює їх в практичні
Стиль творчості дуже стійкий - він не змінюється з
віком, досвідом, кваліфікацією або соціальною проекти.
позицією. Серед менеджерів –чоловіків Реалізатор краще за всіх втілює нові задуми, орієнтований на
переважають інноватори, серед жінок – адаптори. практичний результат, готовий ризикувати, слідує методу
«проб і помилок».

4
1. Kirton, M. J. Adaptors and Innovators – Why New Initiatives Get Blocked. Long Range Planning. 17 ( 2). P. 137–143. URL: https://www.sciencedirect.com.
2. Basadur, M., Head, M. Team Performance and Satisfaction: A Link to Cognitive Style Within a Process Framework. Journal of Creative Behavior. 2001. № 35 (4). P. 227–248 URL:
https://mac sphere.mcmaster.ca
 Список
Теорія використаних
інтелекту джерел
Х. Гарднера [1]
1. Амабайл Т.М. Как убить творческую инициативу Креативное мышление в бизнесе. Классика Harvard Business Review. пер. с англ. М.: Альпина Бизнес Букс,
2006. С.9-36.
X. Гарднер: загального інтелекту не існує, є сім видів інтелекту = обдарованості
2. Большая психологическая энциклопедия. URL: https://psychology.academic.ru/1001
3. Білецька К.В. Засади формування креативного лідера як менеджера нового покоління. Економічний часопис Східноєвропейського національного
університету імені Лесі Українки. 2015. № 4. С. 58–64. URL: https://economic-journal.ideil.com/ content/files/1g/aj/1gajnap1sv71u5edmgsmr1j881j2im7g.pdf
4. Википедия. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/творчество
Лінгвістичний
5. Вікіпедія. інтелект, заснований на чутливості до змісту слів і ефективній
URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/креативність
Інтелектуальний розвиток
6. Де Боно Э. Латеральное
вербальній мышление. М.: Попурри, 2005. 240 c.
пам'яті
7. Довгань Л.Є., Ситник Н.І. Креативний менеджмент. Навч. посібник. К: ВД Винниченко. 2014. 248 с. відбувається головним чином
8. Дружинин В.Н. Психология общих способностей, СПб: Питер. 2007. С. 27-28. в перші 20 р. життя, причому в
9. Ильин Е. П. Логічно-математичний інтелект – одаренности.
Психология творчества, креативности, здатність досліджувати категорії,
СПб: Питер, 2009. 448 с. взаємини і структури
шляхом маніпулювання
10. Роу А. Дж. Креативное мышление. пер. соб'єктами, символами,
англ. В.А. Островский. М.: поняттями
НТ Пресс, 2007. 176 с.
різному віці із різною
11. Окорський В.П., Валюх А.М. Креативний менеджмент: Підручник. Рівне : НУВГП, 2017. 344 с. швидкістю. До 6 р. він
12. Олах А. Творческий потенциал и личностные перемены. Реферативный журнал: Общественные науки за рубежом. Серияздійснюється «Науковедение». 1968.більше,
№ 4. С. 69–ніж на
73. Просторовий інтелект – здатність сприймати і створювати зорово-
просторові|
13. Хэмел Г. , Прахалад К., Томас Г.,композиції, маніпулювати
О′Нил Д. Стратегическая гибкость. об'єктами в думці
Пер с англ. СПб.: третину, до 8 років –
Питер, 2005. 384 с. (Серия "Теория менеджмента").

7
14. Философский словарь. URL: http://www.harc.ru/slovar/1047.html наполовину і до 12 років – на
15. Basadur, M., Head, M. Team Performance and Satisfaction: A Link to Cognitive Style Within a Process Framework, Journal of Creative триBehavior. 2001. Ці
чверті. № 35 (4). P. 227–
роки складають
Тілесно-кинестетичний інтелект – здатність використовувати кінестетичні
248. URL: https://mac sphere.mcmaster.ca
навички
16. Boden M.A. The Creative в спорті,
Mind: Myths Andвиконавському
Mechanisms. Secondмистецтві,
edition. Londonв and
ручній праці
New York: критичний
Routledge Taylor and Francis Group, 2004. 344 р. період, що
17. Dourish P. Where The Action Is: The Foundations Of Embodied Interaction. Cambridge: MIT Press, 2001. 256 р. визначають майбутнє
18. Guilford Y.P. TheМузичний
Nature Of Human Intelligence.
інтелект New York: McGraw–Hill,1967.
– здатність 538 p.
виконувати, створювати | емоційно людини. Те, як доросла
19. Hutchins E. Cognition in the wild. Cambridge: MIT Press, 1995.
сприймати музику
20. Greeno J. G. The Situativity Of Knowing, Learning, And Research. American Psychologist. 1998. 53 (1). P. 5–26 людина сприймає і пізнає світ,
розмірковує, виносить оцінки
21. Kirton, M. J. Adaptors and Innovators – Why New Initiatives Get Blocked. Long Range Planning 17 (2), April 1984. 137–143. URL: https://www.sciencedirect.com.
22. Sternberg R. A Three–facet Model Of Creativity / R. Sternberg, T. Tardif (eds). The nature of creativity. Cambridge: Cambridge University Press, 1988. P. 125–147.
Інтраперсональний
23. Simon H.A. Making Management Decisions: інтелект
The Role–Ofздатність розуміти
Intuition And і пізнавати
Emotion. Academy власні Executive.
of Management від почуття і самовиражається, у великій
1987. V. 1.(1). P. 57–64.
24. Still A. W. Against Cognitivism: Alternative Foundations For Cognitive Psychology /A. W. Still, A. Costall A. (eds.). Hemel Hempstead:мірі
Harvesterвизначається
Wheatsheaf, 1991. тим, як
25. Suchman L. A. Plans And Situated Actions: The Problem Of Human–machine Communication. New York: Cambridge University Press, сформувалися
1987. її розумові
Інтерперсональний|
26. Torrance інтелект
E.P. Torrance Test Of Creative Thinking:–Direction
здатність помічати
manual і розрізняти
and scoring темперамент
guide. Lexington. 1974. , структури в дитинстві.
27. WoodmanмотивиR.W. Toward A Model
і наміри іншихOf Organizational
людей Creativity. Academy of Management Review. 1993. 18. P. 293–321.
28. Woodman, R., Sawyer, J., & Griffin, R. Toward a Theory of Organizational Creativity. The Academy of Management Review, 1993. 18(2), P. 293-321. doi:10.2307/25876
Gardner H. Creating Minds / H. Gardner. –New York: Basic NY: Basic Books, 1993.
2