Professional Documents
Culture Documents
Презентация 16
Презентация 16
• Дідусь Франца був кошерним м’ясником, але на відміну від всіх членів сім’ї,
Кафка
став вегетаріанцем. Письменник пояснював це тим, що побачивши м’ясо він від
чував моторошну огиду, ступор і навіть впадав у депресію, і не міг його їсти.
• Здоров’я.
• Я загадав стільки
загадок і головоломок, що
ученим буде потрібно
століття, щоб
розгадати, що ж я мав на
увазі, і це єдиний шлях
забезпечити безсмертя
• Ірландський англомовний письменник,
один із засновників європейського
модернізму , митець-новатор, який
докорінно змінив обличчя художньої
прози. Його творчість
позначена масштабними
експериментами з міфом, різними
шарами реальності, історією,
часом, засобами
зображення внутрішнього світу
людини, мовою та стилем. Однією
з найяскравіших новацій письменника
є «потік свідомості».
Біографія
• 2. 02. 1882 р. - народився в Дубліні у родині податкового службовця.
Від батька успадкував зацікавленість проблемами політичного
життя Ірландії, від матері - католицький устрій думок. Освіту здобував
у єзуїтському пансіоні, школі Християнських братів, престижному
Бельведер-коледжі. Студіював англійську та італійську літератури
в Дублінському католицькому університеті. У студентські
роки зблизився з видатними представниками дублінської творчої
інтелігенції, захопленої ідеями національного відродження.
• 1900 р. - виступив зі статтею «Нова драма Ібсена» в лондонському
журналі «Двотижневий огляд». Публікація привернула увагу читачів і
самого Г. Ібсена. 1904 р. - оселився в Трієсті, де заробляв на
життя приватними уроками англійської мови.
• 1914 р.- вийшла друком збірка новел «Дублінці», завершено
твір «Джакомо Джойс». 1915-1920 рр. - жив у Цюриху. 1916 р. -
написав роман «Портрет митця замолоду». 1920-1939 рр. - жив у Парижі.
• 1922 р. - був опублікований роман «Улісс», що зажив світової слави.
• 1939 р. - завершив працю над романом «Поминки за Фіннеганом».
• На початку Другої світової війни переїхав до Швейцарії.
• 13. 01. 1941 р. - помер у Цюриху.
Марсель Пруст
У 1890 р., закінчивши службу, повернувся у Париж і за наполяганням батьків вступив на юридичний
факультет Сорбонни. У Сорбонні він слухав лекції Анрі Бергсона. У 1892 р. Пруст та його ліцейські друзі
заснували журнал «Бенкет» («La Banquet»), у якому Пруст публікував численні статті, замітки, літературно-
критичні есе. У 1893 році він одержав диплом з права, а 1895 року — диплом з філософії.
У 1895 р. Пруст закінчив університет і отримав позаштатну посаду асистента у бібліотеці Мазаріні. Проте невдовзі
він попросив річну відпустку і почав працювати над серією шкіців до роману «Жан Сантей» («Jean Santeuil»).
Утім, Пруст не закінчив цього твору. Перший роман письменника — традиційна розповідь про життя молодого
чоловіка, зосереджене у його враженнях та відчуттях, дитячих спогадах. Проте романна техніка Пруста ще далека
від досконалості: він надто дотримується автобіографічності, твір не має чіткої структури.
Навесні 1922 р. Пруст завершив рукопис роману «У пошуках утраченого часу». Закликавши до себе в кімнату
свою служницю, він сказав: «Знаєте, сьогодні вночі сталася видатна подія... Це велика новина. Сьогодні вночі я
написав слово «кінець». Тепер я можу померти».
Слова Пруста виявилися пророчими. 18 листопада 1922 р. помер через важку форму астми у своїй паризькій
квартирі. Похований у Парижі на цвинтарі Пер-Лашез.