Олександр Даргомижський

1813-1869

Олександр Даргомижський - видатний російський композитор,

молодший сучасник та безпосередній продовжувач традицій М. Глінки. Він
виступив як перший представник реалістичного напрямку в російському
мистецтві середини 19 ст., як сміливий реформатор оперної драматургії і
вокального стилю, як автор нових вокально-драматичних жанрів.
Дитячі та юнацькі роки
Олександр Сергійович Даргомижський народився 2 лютого 1813 року у
селі Троїцьке на Смоленщині. Його батько служив чиновником, мати була
обдарованою жінкою, любила мистецтво та сама писала вірші. З дитинства
майбутній композитор виростав серед селянського побуту та чудової
природи. Коли ж хлопчику виповнилось 4 роки, родина переїхала до
Петербургу і з цим містом було пов’язане майже усе життя митця.
Даргомижський отримав блискучу та різносторонню домашню освіту. За
допомогою запрошених приватних вчителів він вивчав спів, гру на
фортепіано та скрипці. Дуже рано хлопчик почав писати і власні твори.
Також він захоплювався літературою та театром . Вже в 17-річному віці
Олександр був відомий в петербурзьких колах як прекрасний виконавець-
піаніст і автор ряду романсів та інструментальних творів.
Перший період творчості
(1834-1845)
Доленосним для Даргомижського став 1834 рік - рік зустрічі з М.
Глінкою. Саме знайомство і спілкування з ним сприяло професійному
зростанню композитора. Даргомижський почав глибоко вивчати теорію
музики , займатися організацією благодійних концертів, диригувати
оркестром. Він остаточно вирішив присвятити своє життя музиці.
В цей час Даргомижський починає своє знайомство з творчістю
російського поета О. Пушкіна і протягом багатьох років вірші цього митця
будуть надихати композитора .Саме «пушкінські» романси «Я вас любил»,
«Ночной зефир», «Юноша и дева», «В крови горит огонь желанья»
стали вершиною камерно-вокальної музики даного періоду.
Першою оперою митця була «Есмеральда» - твір на сюжет дуже
популярного в той час роману В. Гюго «Собор Паризької Богоматері». Її
постановки автор чекав 8 років, а прем’єра стала важким випробуванням
для Даргомижського. Став очевидним той факт, що тогочасне
суспільство було не готовим сприймати вітчизняну музику.
У 1844-1845 роках Даргомижський вперше подорожує по Європі. Він
відвідує Відень, кілька німецьких міст, Брюссель та Париж . Ця подорож
дала можливість побачити інший побут, познайомитись з мистецтвом та
культурою зарубіжних країн.
Період творчої зрілості
(1845-1865)
Після повернення на Батьківщину Даргомижський розпочинає роботу
над оперою «Русалка», яка своїм сюжетом пов’язана з творчістю Пушкіна.
Соціальна тематика твору розкрила нові невідомі грані пушкінського
таланту. Паралельно композитор пише низку романсів на вірші цього поета,
зокрема народно-комедійну сценку «Мельник» та монолог «Бог помочь
вам».
На вірші ще одного видатного поета М. Лермонтова Даргомижський
створює низку новаторських романсів - монологів «И скучно, и грустно» та
«Мне грустно». Вони якнайкраще відповідали думкам композитора про
байдужість сучасного суспільства
Опера «Русалка була виконана у Петербурзі у травні 1856 року.
Демократична публіка, якої було зовсім небагато, сприйняла твір із
захватом. Аристократія ж критикувала Даргомижського за »захоплення
національним, народним елементом».
В кінці 50-х років Даргомижський практично припиняє відвідування
петербуржських салонів і спілкується лише з найближчими друзями та
однодумцями. Дуже цікавою для митця стала його робота у редакції
журналу «Іскра», який в сатиричній формі жорстко критикував вади
тогочасного суспільства. На вірші талановитого поета і перекладача
В.Курочкіна, що був одним із засновників «Іскри», композитор пише
кілька своїх неперевершених шедеврів- сатиричну пісню «Червяк» та
драматичну пісню «Старий капрал»( переклад з Беранже).
Нова закордонна подорож Даргомижського розпочалась у листопаді
1864 року і тривала до травня 1865року.Він намагався розвіятися після
смерті батька і показати Європі свою музику. У Брюсселі концерти з творів
митця викликали багато позитивних відгуків і справжній тріумф.
Окрилений успіхом Даргомижський повертається до Росії.
Останні роки життя.
Це був час розквіту творчих сил і визнання композитора . У 1867
Даргомижський очолив Петербуржське відділення РМТ- концертну
організацію, що займалась пропагандою музичного мистецтва. У 60-ті роки
за вимогою музичної спільноти на театральну сцену повернулись його
опери «Есмеральда» та «Русалка».
В цей період композитор звернувся до нового для нього напрямку -
симфонічної увертюри - фантазії. Так з 1861 по 1867 роки були написані 3
твори: «Баба-Яга», «Український козачок» і « Чухонська фантазія».
Однак вершиною творчості композитора стала незавершена опера
Даргомижського «Кам’яний господар» - унікальний твір, оснований на
речитативних діалогах ( основа лібрето - маленька трагедія О. Пушкіна) .
Автор передчував свою смерть і працював над оперою, незважаючи на
важкі фізичні страждання. Але 5 січня 1869 року він помер і цю роботу
завершили композитори Кюї та Римський - Корсаков.