Податок, який стосується кожного працюючого та кожного, хто отримує доходи в Україні?

Податок,
який займає 2-ге місце (після ПДВ) в загальних обсягах податкових надходжень Державного бюджету?
Так, це податок на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Започаткування системи оподаткування в Україні почалося з ухвалення 25 червня

1991 р. Закону «Про систему оподаткування» №1251-ХІІ (далі Закон №1251), де було
визначено засади побудови системи оподаткування, її мету, об’єкти, суб’єкти,
сукупність податків і зборів, а також алгоритму їх нарахування та сплати. Наступний
важливий крок реформування податкової системи було зроблено, коли Верховна Рада
України ухвалила 2 грудня 2010 р. Податковий кодекс України, який набув чинності з
1 січня 2011 р.
В умовах нестабільної економічної ситуації особливу увагу необхідно приділяти
податку з доходів фізичних осіб, адже група цих платників є дуже великою – все
працездатне населення країни. Держава регулює ПДФО на шляху формування
оптимальної моделі адміністрування та наступного розподілу податку. На рис. 1.2
наведено схему становлення основних принципів та ставок податку з доходів фізичних
осіб у Україні.
У сучасних умовах поряд з фіскальною особливу увагу держава приділяє
регулюючій функції податку з доходів фізичних осіб, так як вона чинить серйозний
вплив на рівень і структуру доходів населення, його платоспроможний попит. На рис.
1.3 наведено основні функції цього податку на фоні державного впливу та
регулювання.
ПЕРІОД 1991-1993 рр. 1993-2003 рр. 2004-2010 рр. 2011 р. – до
теперішнього часу

Назва Закон Української Декрет КМУ від Закон України від Податковий Кодекс
основного РСР від 05.07.1991 26.12.1992 «Про 25.05.2013 №889-ІV України від 02.12.2010
регулюючого №1306-ХІІ «Про прибутковий «Про податок доходів №2755-VI (Розділ ІV
документа та податковий податок податок з фізичних осіб» мав 31 «Про податок доходів
кількість його з громадян України, громадян», мав 30 редакцію фізичних осіб»),
редакцій іноземних громадян редакцій внесено більше 200
та осіб без змін
громадянства», мав
4 редакції

12%, 15%, 20%,

30% - до доходів за
місцем основної 10%, 20%, 35%, 50% - 15% до доходів, крім 15% (17% ( з 2015 р. –
роботи; за місцем основної процентів на депозити 20%)) до доходів у
2%, 3%, 5%, 6%, роботи; не більше та процентні доходи тому числі, але не
9%, 10%, 11%, 12%, 70% із сум авторської (дисконтні) за виключно у формі
- до доходів, винагороди; ощадними заробітної плати,
визначених у ст.14; 20% - до доходів, сертифікатами (5%), до інших заохочувальних
2%, 3%, 5%, 6%, одержуваних не за виграшів або призів та та компенсаційних
9%, 10%,11%, 12%, основним місцем інших доходів, виплат тощо;
15%, 20%, 30% - із роботи; нарахованих на 5% до процентних та
сум авторських 15% - до дивідендів користь нерезидентів інших доходів
винагород, що за акціями та (30%) тощо. (визначених у п. 167.2
визначених у ст. 17 внаслідок розподілу ПКУ);
60%, 65%,70%, прибутку (доходу) 30% (34%) до доходів,
75%, 80%, 85%, підприємств. нарахованих як
90% - виграш чи приз;
застосовується до 10% - щодо доходів у
сум винагород формі заробітної плати
спадкоємцям шахтарів.
З 2016 р. – основна
Ставки авторів повторно
податку (неодноразово) і ставка 18%. Для
на знижується на 50% окремих видів
початок для спадкоємців застосовують ставки
періоду віком до 18 років та 0%, 5%, 9%
жінок, яким за 55
років та чоловікам,
яким за 60 років.
Також визначались
ставки для
оподаткування
доходів від
підприємницької
діяльності та інших
доходів громадян.

Немає, але до Є у розмірі Немає. Але Немає, але є

доходів, що не мінімальної визначено поняття податкові соціальні
Застосу- підлягали заробітної плати податкової пільги
вання оподаткуванню соціальної пільги
нерпо- відносились доходи
даткова- у розмірі 158 крб.
ного
мунімуму
 Економічна ♦ відчуження частини власності платника на користь держави

Фінансова ♦ відчуження частини власності платника на користь держави

Політична ♦ узгодження інтересів різних верств суспільства

♦ - зачіпає інтереси економічно активного населення країни;

згладжує ступінь нерівності в доходах;
Соціальна впливає на рівень заощадження населення, обсяг, динаміку і
структуру внутрішнього попиту, якість життя, демографічні та
інші показники соціальної сфери

Рис. 1.3. Функції податку на доходи фізичних осіб

 Основні складові елементи оподаткування податком на доходи фізичних осіб
згідно норм чинного податкового законодавства наведно на рис. 1.4.

Платник

Податковий агент Фізична особа-резидент Фізична особа-нерезидент

Загальний місячний (річний) оподаткований дохід

Об’єкт
оподаткування
Доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно
оподатковуються під час їх нарахування (виплати,надання)

Іноземні доходи

18% Базова ставка

Для 0,5 розміру мінімальних місячних заробітних плат,

Ставка 0% але не вище граничного розміру доходу до якого можна
податку застосувати податкову соціальну пільгу -2940 грн-2020р
Елементи податку на доходи фізичних осіб

5% Для доходів у вигляді дивідендів по акціях та

корпоративних правах, нарахованих резидентами –
платниками податку на прибуток підприємства

Оподаткування пенсій розмір яких перевищує рівень 3

15% МЗП

Загальний оподаткований дохід

База
оподаткування Чистий оподаткований Загальний оподаткований дохід – податкова
дохід пільга

Податковий період Податковий місяць, квартал,рік

Порядок обчислення
податку Якщо доходи платника нараховуються у біль-
якій не грошовій формі, базою оподаткування де Сn – ставка
є вартість такого доходу, розрахована за податку
звичайними цінами, помножена на коефіцієнт

Строк сплати За результатом Протягом 10 робочих днів після встановленого

декларування терміну подання декларації

Під час виплати оподаткованого доходу єдиним платіжним

Громадянин та особа, яка проводить До 01 травня року, що

незалежну професійну діяльність настає за завітом
Строк подання
декларації
Фізичні особи- Протягом 40 календарних днів, що настають за останнім
підприємці календарним днем звітного (податкового) кварталу
(року)

Рис. 1.4. Складові елементи податку на доходи фізичних осіб

 Обсяги надходження податку на доходи фізичних осіб до бюджетів залежать від
рівня бюджету та від його місця в структурі бюджетної системи України. На рис. 1.5
наведено перерозподіл надходжень податку в межах держави та областей.

Механізм розподілу ПДФО

М.Київ Міста обласного значення Міста районного значення,

та ОТГ селища, села, що не увійшли
до складу ОТГ

25% до державного 25% до державного бюджету

бюджету

60% до державного 15% до обласного бюджету 15% до обласного бюджету

бюджету

40% до власного бюджету 60% до власного бюджету 60% до районного бюджету

Рис. 1.5. Складові елементи податку на доходи фізичних осіб

Податкові надходження є вагомою часткою у формуванні зведеного бюджету

держави і територіальних одиниць. Проаналізуємо, яка ситуація із формуванням
доходів обласного бюджету склалася у Львівській області (табл. 1.4).
Таблиця 1.4
Доходи зведеного бюджету Львівської області (млн грн)
роки
показники
2014 2015 2016   2017 2018 2019
1 2 3 4 5 6 7
Податкові
надходження, у т. 4222,8 5334,6 8662,3 11667,1 14933,9 15567,4
ч.:
- податок на
доходи фізичних 3189,2 3035,3 4623,5 6642,3 8422,44 10166,3
осіб
 Продовження табл. 1.4
1 2 3 4 5 6 7
- податок на
прибуток 2,3 110,6 180,6 166,3 245,63 296,5
підприємств
- збори та рентна
плата за
спецвикористання 453,4 77,3 94,4 1065 1324,9 203,4
природних
ресурсів
- місцеві та інші
484,1 1220,8 1947,4 2588,9 3106,7 4901,1
податки та збори
Неоподатковані
513,4 845,1 1100,5 1301,8 1640,27 1455,1
надходження
Офіційні
4489,8 550,6 504,2 1529,4 1988,9 16841,4
трансферти
Всього доходів 13645,7 18853,1 23955,7 33064,2 43314,1 42309,4
Питома вага
ПДФО у
75,5 56,9 53,4 56,9 56,4 65,3
податкових
надходженнях, %
Питома вага
ПДФО у доходах, 23,4 16,1 19,3 20,1 19,5 24,0
%
Питома вага
податкових
30,9 28,3 36,2 35,3 34,5 36,8
надходжень у
доходах, %
Питома вага
неподаткових
3,8 4,5 4,6 3,9 3,8 3,4
надходжень у
доходах, %
Питома вага
трансфертів у 32,9 2,9 2,1 4,6 4,6 39,8
доходах, %

Отже, аналізуючи інформацію з табл. 1.4 ми можемо стверджувати, що у доходах

бюджету Львівської області надходження сум податку на доходи фізичних осіб
складає 24% у 2019 році і ця частка зросла у порівнянні з усіма іншими роками. Частка
податку на доходи фізичних осіб у податкових надходження бюджету Львівської
області складає 65,3%, що свідчить про те, що саме цей податок є на першому місці за
обсягами серед усіх інших податків і зборів, а отже, ефективність його
адміністрування з боку держави має пріоритетне значення. Автори О. В. Божанова, Л.
В. Петрова провели ґрунтовне дослідження систем оподаткування доходів фізичних
осіб в різних країнах. У табл. 1.5 наведено порівняння ставок податку на доходи
фізичних осіб у різних країнах світу.
Таблиця 1.5
Порівняння ставок податків на фонд заробітної плати
Країна Мінімальна зарплата на Базова ставка податку Шкала оподат-
початок 2020 року кування
1 2 3 4
Азербайджан 77,61 EURO до 2500 манат - 14%; більше 2500 манат - Прогресивна
25% шкала
Білорусь 159,29 EURO 13% до усіх доходів, крім тих щодо яких Єдина ставка
встановлена інша ставка
Вірменія 136,172 USD єдиний прибутковий податок - 23% Єдина ставка

Естонія 540 USD прибутковий податок - 20% Фіксована ставка

Грузія не має даних 20% не залежно від отриманого доходу Єдина ставка

Казахстан 100 EURO (110 USD) прибутковий податок складає 10 % для Єдина ставка
резидентів та 20 % для нерезидентів

Киргизстан 20,39 EURO (1854 сомов) прибутковий податок 10%-20% Прогресивна

шкала
Латвія 430 EURO 20%, якщо сума доходу в місяць не Прогресивна
перевищує 1667 euro і працівник подав шкала
податкову книжку роботодавцю. 23% для
тієї частини заробітної плати, яка
дорівнює або перевищує 1667 євро, якщо
працівник не подав податкову книжку
роботодавцю, тоді 23% застосовується до
всієї суми заробітної плати. якщо до
працівника застосовується система
соціального страхування іншої країни,
тоді місячний дохід, що перевищує 4583
євро, оподатковується за ставкою 31,4%

Литва 607 EURO прибутковий податок з населення: 20% Прогресивна

(якщо заробітна плата не перевищує 120 шкала
сзп (середня заробітна плата), то є 136
344 євро в рік), 27% (якщо зарплата
перевищує 120 сзп)
Молдова 114 EURO єдина ставка прибуткового податку - Єдина ставка
12%
Таджикистан 41 USD єдина ставка прибуткового податку 13 % Єдина ставка

Туркменістан 248 USD прибутковий податок поширюється на Прогресивна

все населення незалежно від сфери шкала
діяльності. його розмір залежить
безпосередньо від заробітної плати
особи. чим більше у людини оплата
праці, тим вище відповідно буде податок

Узбекистан 71,03 USD основна ставка податку на доходи Єдина ставка

фізичних осіб -12%
Україна 199 USD 18 % Єдина ставка
 Оплата праці
Статтею 14 Закону про оплату праці визначено систему договірного регулювання оплати праці,
яке здійснюється на основі системи угод, що укладаються на державному (генеральна угода),
галузевому (галузева угода), регіональному (регіональна угода) та виробничому (колективний
договір) рівнях відповідно до Закону України "Про колективні договори і угоди" від 01.07.93 р. №
3356-ХП . Закон України "Про колективні договори і угоди" регламентує сферу колективно-
договірного регулювання соціально-трудових відносин, у тому числі з питань оплати праці.
Статтею 5 цього Закону визначено, що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до
чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх
уклали.
У табл. 1.6 наведено перелік базових документів щодо забезпечення обліку розрахунків за
виплатами працівникам на підприємстві.
Таблиця 1.6
Основні законодавчі та нормативні документи з питань оплати праці
Дати прийняття,
№ Назва нормативного
реєстраційний Короткий зміст
п/п (законодавчого) акту
номер
Кодекс законів про N 322-VIII від Регулюються трудові відносини між роботодавцем та
1
працю 10.12.71 працівниками
Закон України „Про 24.03.95 р. Визначаються економічні, правові, організаційні основи
оплату праці” №108/95-ВР оплати праці працівників, які знаходяться у трудових
2
відносинах на основі трудового договору з
підприємствами
Закон України „Про 15.11.96 №504/96- Встановлюються державні гарантії, права на відпустки,
3 відпустки” ВР умови, термін та порядок надання їх працівникам для
відновлення працездатності, виховання дітей тощо
Закон України „Про 14.10.92 р. Визначаються основні положення щодо реалізації
охорону праці” №2694-ХІІ конституційного права громадян на охорону їх життя,
здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює з
4 участю відповідних державних органів відносини між
власником та працівником з питань безпеки, гігієни
праці та виробничої атмосфери, встановлює єдиний
порядок організації охорони праці в Україні
Закон України „Про 01.07.93р. Розглядаються основні положення щодо укладання
5 колективні договори і №3356-ХІІ колективних договорів і угод на підприємствах
угоди”
Постанова КМУ „Про 08.02.95р. №100 Розглядається порядок обчислення середньої заробітної
затвердження порядку плати
6
обчислення середньої
заробітної плати”
Інструкція із Затверджена Розкривається суть фонду основної заробітної плати,
статистики заробітної наказом додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та
11 плати Держкомстату компенсаційних виплат і виплат, що не належать до
України від фонду оплати праці
13.01.2004р. №5

Відповідно до Господарського кодексу при найманні (призначенні, обранні) власником або

уповноваженим ним органом керівника підприємства на посаду з ним укладається контракт (договір,
угода), в якому визначаються права, строки найму, обов'язки і відповідальність керівника
підприємства перед власником та трудовим колективом, умови його матеріального забезпечення і
звільнення з посади, із урахуванням гарантій, передбачених контрактом (договором, угодою) та
законодавством України. Укладення контракту з керівником госпрозрахункового підприємства є
обов'язковим .
Оплата праці працівникам підприємства передбачає, що заробітна плата виступає об’єктом
оподаткування. Норми внесків і податків з заробітної плати встановлюються низкою нормативно-
правових актів (табл. 1.7).
 Таблиця 1.7
Нормативні документи із оподаткування заробітної плати та інших виплат
№ Назва нормативного документу Дата, Короткий зміст
п/п реєстраційни
й номер
1 2 3 4
2. Основи законодавства України від 14 січня Регламентують сферу соціального страхування в
про загальнообов’язкове 1998 року N Україні, наводиться інформація про перелік фондів
державне соціальне страхування 16/98-ВР соціального страхування та їх специфіку роботи.

3. Закон України «Про збір на Від Встановлюється розмір утримання із доходів та

загальнообов’язкове державне 09.07.2003р. розмір нарахувань на них підприємством та
пенсійне страхування» №1058- ІV встановлюються терміни сплати до ПФУ

4. Закон України «Про Від 18.01.01р. Встановлюються обставини за якими виплачується

загальнообов'язкове державне №2240-ІІІ зі допомога по тимчасовій непрацездатності,
соціальне страхування у зв'язку з змінами і встановлюється умови виплати допомоги при
тимчасовою втратою доповненням народженні та похованні, визначається відсоток
працездатності та витратами, и нарахування та утримання із доходів до фонду
зумовленими похованням»
5. Закон України «Про Від Визначаються умови визнання безробітним, та
загальнообов’язкове соціальне 02.03.2000р. встановлюється відсоток нарахування і утримання
страхування на випадок №1533-ІІІ із доходів працюючих до фонду.
безробіття» [
6 Закон України «Про Від 23.09.99р. Визначаються відсоток нарахувань у фонди
загальнообов’язкове державне №1105-ХІV соціального страхування
соціальне страхування від
нещасного випадку на
виробництві та професійного
захворювання, які спричинили
втрату працездатності»
7. Податковий кодекс України від 2 грудня Встановлюється відповідний відсоток стягнення
2010 року податку на доходи фізичних осіб – найманих
№ 2755VІ працівників підприємства, а також регламентується
порядок врахування нарахованої заробітної плати
та нарахувань на неї в процесі обчислення податку
на прибуток підприємств
8. Закон України „Про збір та від Встановлюється розмір утримання із доходів та
облік єдиного внеску на 08.07.2010р. розмір нарахувань на них підприємством та
загальнообов’язкове державне №2464-VI встановлюються терміни сплати до ПФУ єдиного
соціальне страхування” соціального внеску в залежності від категорії
ризику платника

Нарахування заробітної плати на підприємстві призводить до виникнення податкового

зобов’язання щодо податку на доходи фізичних осіб, щодо нарахування і сплати якого підприємство
що використовує найману робочу силу виступає податковим агентом. В контексті сплати ПДФО
необхідно також розглянути особливості нарахування і сплати Єдиного внеску на соціальне
страхування (ЄВСС).
Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Цей Закон визначає правові та організаційні
засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його
збір та ведення обліку.
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – консолідований
страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального
страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у
випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання
страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального
страхування
Єдиний внесок встановлюється у відсотках до бази нарахування єдиного внеску (за винятком
винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику
виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної
діяльності.
Суми єдиного внеску розподіляються за видами загальнообов'язкового державного соціального
страхування пропорційно до сум єдиного внеску (у відсотках). Завданнями Пенсійного фонду є
забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення
контролю за сплатою єдиного внеску.
Усім працівникам, які працюють за трудовим договором на підприємстві або у підприємця,
повинна щомісячно нараховуватися заробітна плата - винагорода за виконану працю.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-
ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства (ст. 1
Закону про оплату праці). Водночас заробітна плата не може бути менше законодавчо встановленого
мінімального розміру за умови повної зайнятості працівника. Розміри мінімальної зарплати в
місячному та почасовому розмірах встановлюються законом про державний бюджет на відповідний
рік.
Згідно з чинним законодавством виплати, що підпадають під поняття заробітна плата,
обкладаються:
- єдиним внеском на загальнообов’язковим державним соціальним внеском (ЄВСС);
- податком на доходи фізичних осіб (ПДФО).
ЄВСС також є одним з видів платежів підприємства до бюджету країни. Фонди фінансових
ресурсів цільового призначення є самостійною ланкою фінансової системи і входять до складу
державних фінансів. Основним централізованим фондом грошових коштів держави є бюджет. Кошти
бюджету знеособлені і забезпечують реалізацію функцій держави. Разом з тим у держави можуть
бути певні потреби, які мають особливе значення і потребують гарантованого фінансового
забезпечення. До таких потреб належать: надання певних соціальних гарантій населенню у разі
досягнення непрацездатного віку, втрати працездатності, годувальника, роботи, настання інших
непередбачуваних подій. Це і є причиною формування фондів цільового призначення [5].
Державні цільові фонди — це форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, що
залучаються державою для фінансування деяких суспільних потреб.
За допомогою цільових державних фондів можливо:
 впливати на процес виробництва через фінансування, субсидування і кредитування
підприємств;
 забезпечувати природоохоронні заходи, фінансуючи їх за рахунок спеціально визначених
джерел і штрафів за забруднення навколишнього середовища;
 надавати соціальні послуги населенню через виплату пенсій, соціальну допомогу,
субсидування соціальної інфраструктури в цілому.
Залежно від цільового призначення державні фонди поділяються на економічні і соціальні, а
відповідно до рівня управління — на державні і регіональні.
Джерела формування цільових державних фондів визначаються характером і масштабністю
завдань, для реалізації яких вони створені. На їх величину впливає економічний і фінансовий стан
держави на тому чи іншому етапі розвитку. Отже, джерела формування коштів державних цільових
фондів можуть мати як відносно стабільний, так і тимчасовий характер.
Напрями використання коштів залежать від призначення фондів, конкретних економічних умов
і змісту розроблених програм, що реалізуються. Деякі державні цільові фонди можуть бути
інвесторами і учасниками фінансового ринку у зв’язку з тим, що, по-перше, нерідко використання
грошових коштів не збігається у часі з їх надходженням, а по-друге, доходи від інвестицій є
додатковим джерелом фінансування витрат відповідного фонду.
Цільові державні фонди, як правило, перебувають у розпорядженні державних органів влади,
але оперативне управління здійснюється спеціально створеним адміністративним апаратом.
Управлінські структури мають відповідні права й обов’язки щодо використання фондів, визначені
законом.
Загалом принципи організації централізованих фондів фінансових ресурсів можна
сформулювати так:
  відрахування до фондів централізовано визначаються державою відповідними законами і є
власністю держави;
 відрахування до фондів є обов’язковими платежами й можуть стягуватися примусово;
 витрати з фондів здійснюються лише на певні потреби, які передбачені законом.
У західних країнах число таких фондів становить від 30 до 80. В Україні на даний час
створюються такі основні державні цільові фонди:
 Пенсійний фонд;
 Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
 Фонд соціального страхування на випадок безробіття;
 Фонд соціального страхування від нещасних випадків;
 Фонд захисту інвалідів.
У різні роки до складу фондів цільового призначення належали фонд ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, фонд розвитку паливно-енергетичного
комплексу, фонд конверсії, фонд охорони праці, державний інноваційний фонд та ін. Основну групу
серед цільових фондів становлять фонди державного соціального страхування.
Соціальне страхування — це самостійна галузь страхування, що охоплює сукупність відносин з
приводу формування і використання колективних страхових фондів, призначених для виплати
відшкодування за постійної чи тимчасової втрати працездатності або місця роботи [33].
У системі державного соціального страхування роль страховика виконує держава, яка бере на
себе зобов’язання щодо створення колективних страхових фондів і виплати страхового
відшкодування. На ринку страхових послуг можуть функціонувати також недержавні компанії
соціального страхування, які доповнюють і розширюють спектр страхових послуг.
Страхувальниками є підприємства й організації, громадяни, держава, а застрахованими —
працівники підприємств і організацій, а з деяких виплат і непрацюючі громадяни.
На сьогоднішній день на території України діє Податковий кодекс України. Зокрема, він
визначає, що платниками ПДФО є :
1) резиденти, що отримують доходи, джерелом походження яких є Україна, та іноземні доходи;
2) нерезиденти, що отримують доходи, джерелом походження яких є Україна;
3) податковий агент.
Загальний оподатковуваний дохід  будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню,
нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового
періоду.
Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних, у тому
числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат
або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв’язку з трудовими
відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову
лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Податкову соціальну пільгу застосовують до доходу, нарахованого платнику
податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до
неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його
розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму, діючого для
працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на коефіцієнт
1,4 та округленої до найближчих 10 грн. У 2022 році податкова соціальна пільга дорівнює
1240,50 грн. при граничному доході – 3470 гривень.
А для ПСП на дітей граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з
батьків у випадку та у розмірі передбаченому пп. 169.1.2 ПКУ, визначається як добуток 3470 грн
та відповідної кількості дітей.
 Розмір ПСП і граничний розмір доходу для її застосування у 2022 році
Податкова соціальна пільга з ПДФО (ПСП з ПДФО)
Граничний розмір
Категорії осіб, що можуть скористатись Розмір ПСП з
Сума доходу для
правом зменшення суми місячного ПДФО (у
ПСП з застосування
оподатковуваного доходу у вигляді відсотках до
ПДФО, податкової
зарплати на суму ПСП з ПДФО (ст. 169 загального
грн соціальної пільги,
ПКУ) розміру ПСП*)
грн**
Для будь-якого платника податку (пп.
100% 1240,50 3470
169.1.1 ПКУ)
Для платника податку, який утримує двох
1240,50 х одному з батьків
чи більше дітей віком до 18 років, – з
100% кількість 3470 х кількість
розрахунку на кожну таку дитину (пп.
дітей дітей
169.1.2 ПКУ)
Для платника податку, який (пп. «а», «б» пп.
169.1.3 ПКУ):
а) є одинокою матір'ю (батьком), вдовою
1860,75 х
(вдівцем) або опікуном, піклувальником – з 3470 х кількість
150% кількість
розрахунку на кожну дитину віком до 18 дітей
дітей
років;
б) утримує дитину-інваліда – з розрахунку
на кожну таку дитину віком до 18 років
Для платника податку, який (пп. «в» – «е»
пп. 169.1.3 ПКУ):
в) є особою, віднесеною законом до першої
або другої категорії осіб, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи,
включаючи осіб, нагороджених грамотами
Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх
участю в ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи;
г) є учнем, студентом, аспірантом,
ординатором, ад'юнктом;
ґ) є інвалідом I або II групи, у т.ч. з
150% 1860,75 3470
дитинства, крім інвалідів, пільга яким
визначена пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ;
д) є особою, якій присуджено довічну
стипендію як громадянину, що зазнав
переслідувань за правозахисну діяльність,
включаючи журналістів;
е) є учасником бойових дій на території
інших країн у період після ДСВ, на якого
поширюється дія Закону України «Про
статус ветеранів війни, гарантії їх
соціального захисту», крім осіб, визначених
у пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ
Для платника податку, який є (пп. «а» – «ґ»
пп. 169.1.4 ПКУ):
а) Героєм України, Героєм Радянського
Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або 200% 2481 3470
повним кавалером ордена Слави чи ордена
Трудової Слави, особою, нагородженою
чотирма і більше медалями «За відвагу»;
 б) учасником бойових дій під час Другої
світової війни або особою, яка у той час
працювала в тилу, та інвалідом I і II груп, з
числа учасників бойових дій на території
інших країн у період після Другої світової
війни, на яких поширюється дія Закону
України «Про статус ветеранів війни,
гарантії їх соціального захисту»;
в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та
інших місць примусового утримання під час
Другої світової війни або особою, визнаною
репресованою чи реабілітованою;
г) особою, яка була насильно вивезена з
території колишнього СРСР під час Другої
світової війни на територію держав, що
перебували у стані війни з колишнім СРСР
або були окуповані фашистською
Німеччиною та її союзниками;
ґ) особою, яка перебувала на блокадній
території колишнього Ленінграда (Санкт-
Петербург, Російська Федерація) у період з
8 вересня 1941 року до 27 січня 1944 року
 

Як бачимо, цифри змінилися. Але порядок надання податкової соціальної пільги залишився без
змін.

Для застосування податкової соціальної пільги платник податку подає працедавцю заяву про
самостійне обрання місця застосування такої пільги, а також підтверджуючі документи для
отримання підвищеної податкової соціальної пільги.
Якщо платник податку має право на податкову соціальну пільгу з двох і більше підстав,
зазначених у табл. то таку пільгу застосовують один раз з підстави, що передбачає її найбільший
розмір (тільки за одним місцем нарахування доходу). Граничний розмір доходу, що дає право на
отримання податкової соціальної пільги одному з батьків, визначають, враховуючи кількість дітей.
Податкову соціальну пільгу не можна застосувати до таких доходів:
- доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;
- заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з
доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів,
аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачують з бюджету;
- доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної
професійної діяльності.
Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу
у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Податкова соціальна
пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання
роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують
таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або
незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про
застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.
Нарахування заробітної плати на ТзОВ «Промінь» і сплата податку на доходи фізичних осіб та
єдиного соціального внеску наведено у табл.1.8
Таблиця 1.8
Нарахування заробітної плати та виникнення зобов’язань в розрахунках за страхуванням на ТзОВ
«Промінь»
 Сума,
Зміст господарських операцій Дебет Кредит
грн.
Нарахована зарплата працівникам 23 661 7000,0
виробництва. “Виробництво” “Розрахунки за
заробітною платою”
Нарахований збір до Пенсійного 23 651 1540,0
фонду у розмірі Єдиного “Виробництво” “Розрахунки із
соціального внеску (7000 * 22% : загальнообов'язкового
100=1540,00 грн.) державного соціального
страхування”
Утриманий податок з доходу 661 “Розрахунки з 641 1260,0
фізичних осіб (18%) оплати праці” ”Розрахунки за
податками”
Утримано військовий збір 661 “Розрахунки з 641 105,0
оплати праці” ”Розрахунки за
податками”
Виплачено заробітну плату 661 “Розрахунки з 301, 311 5635,0
оплати праці”

Базою нарахування ЄСВ для ФОП на загальній системі оподаткування є сума доходу
(прибутку), що підлягає оподаткуванню ПДФО. Для підприємців – платників єдиного податку
першої – третьої груп базою нарахування ЄСВ є сума, визначена такими платниками
самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на
місяць і встановлена у розмірі 22% від мінімальної заробітної плати для всіх платників
єдиного внеску (крім пільгових категорій). Ця норма регулюється статтею 8 Закону України №
1774-VІІІ від 06.12.2016 р.
Мінімальний страховий внесок з ЄСВ:

 1430 грн.

Максимальна база для нарахування ЄСВ:

 – 97 500 грн.

Заробітна плата і лікарняні працівників-інвалідів - з 2019 року всі

роботодавці нараховують і сплачують 8,41% на фонд оплати праці

До виплат працівникам на підприємстві можна також віднести виплати працівникам за

відрядженням. Особливості врахування витрат на відрядження з цієї дати визнаються пп. 140.1.7
ПКУ. Згідно з цією нормою сума добових визначається у разі відрядження:
— у межах України та країн, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності
візи (дозволу на в’їзд), — згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними
документами;
— до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу
на в’їзд), — згідно з наказом про відрядження та відмітками уповноваженої службової особи
Державної прикордонної служби України у закордонному паспорті або документі, що його замінює.
Максимальний розмір добових витрат для працівників підприємств усіх форм власності, крім
державних службовців та осіб, які направляються у відрядження підприємствами, що повністю або
частково утримуються за рахунок коштів бюджетів, для яких встановлені окремі норми Постановою
КМУ «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що
направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або
частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 02.02.2011 р. №98, які
можна віднести до витрат без документального підтвердження визначається згідно з пп. 140.1.7 ПКУ

Добові для відряджень в Україні встановлені в розмірі не більш ніж 0,1 розміру мінімальної

заробітної плати, визначеної станом на 1 січня податкового року, за кожен день відрядження
(пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ).  Тому зростання мінімальної зарплати з 1 січня 2022 року до 6500 грн.
призвело до збільшення суми неоподатковуваних добових по Україні. Але для відряджень за
кордон така сума залишається незмінною - не більше 80 евро за кожен календарний день такого
відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, з розрахунку за
кожен такий день.
Країна Максимальний розмір добових витрат
відрядження із розрахунку на кожен день відрядження

Україна у 2021 році - не більше 650,00 грн

Закордон не більше 80 евро

 ***

Податковий агент ПК в пп. 4.1.180 визначає податкового агента  як особу, яка зобов’язана нараховувати,
утримувати та сплачувати ПДФО до бюджету від імені та за рахунок фізособи з доходів, що виплачуються
такій фізособі, вести податковий облік, подавати податкову звітність та нести відповідальність за порушення.

Податковим агентом можуть бути: юрособи; самозайняті особи; представництва нерезидентів - юросіб;
інвестори (оператори) за угодою про розподіл продукції. По зарплаті ПКУ містить пряму вказівку, що за
нарахування ПДФО 2 та утримання ПДФО відповідає роботодавець (п.171.1 ПКУ), незалежно від того чи це
юрособа, чи фізособа-підприємець.

Коли фізособа платить “сама за себе”? Фізособи не є податковими агентами, якщо не мають статусу суб’єкта
підприємницької діяльності та не зареєстровані в органах ДФС як особи, які провадять незалежну професійну
діяльність. Вони самостійно відповідають за сплату ПДФО у випадках, коли джерело виплати належить також
особам, які також не є податковими агентами, наприклад: платіж однієї фізособи іншій за певні послуги
(обидві сторони не зареєстровані як підприємці); дарування майна однією фізособою іншій; якщо дохід
отримано закордоном тощо. Виплата доходу підприємцям.

Податковому агенту не треба утримувати ПДФО, якщо платіж здійснюється: підприємцю на загальній системі
оподаткування (виплата доходу від здійснення ним підприємницької діяльності); підприємцю на сплаті
єдиного податку. В усіх таких випадках фізособа-підприємець має надати копію документу, що підтверджує її
держреєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Виплата зарплати підприємцю.
Цей виняток не поширюється на виплату підприємцю доходу у вигляді зарплати. У такому разі роботодавець є
податковим агентом та має зобов’язання здійснити утримання та сплату ПДФО.
 Додаткова інформація
 
 
Заробітна плата за першу половину місяця

Передусім наголосимо: ч. 1 ст. 115 КЗпП передбачає виплату зарплати не рідше ніж двічі на місяць

через проміжок часу, що не перевищує 16 к.дн., та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який
здійснюють виплату. Тому невиплата авансу (зарплати за першу половину місяця) — це пряме
порушення трудового законодавства. Детальніше про строки виплати авансу 
Строки та періодичність виплати зарплати працівникам зазначені у ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону
України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР.
Цими нормами передбачено, що виплата зарплати повинна здійснюватися:
1) у робочі дні за графіком роботи підприємства;
2) не рідше ніж двічі на місяць, а проміжок часу між цими двома виплатами не має
перевищувати 16 к.дн.;
3) не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Визначаючи в колдоговорі (іншому нормативному акті роботодавця, погодженому з профспілкою)
конкретні дати для виплати зарплати, роботодавцям необхідно дотримуватись одночасно всіх наведених
вище умов.
З огляду на це, можна визначити конкретні числа місяця, у які потрібно вкластися під час виплати
зарплати за першу половину місяця (аванс) і за звітний місяць:
1. Зарплату за місяць мають виплачувати не пізніше 7 числа місяця, а отже, виплату повинні
здійснювати в період із 1 по 7 число.
2. Якщо зарплату за місяць виплачують із 1 по 7 число місяця, тоді, аби дотриматися проміжку не
більш ніж 16 к.дн. між виплатами, аванс мають виплачувати із 16 по 22 число. Аналогічні дати наводило
й Мінсоцполітики в листі від 09.12.2010 р. № 912/13/155-10.
Тому й виходить, що підприємство може визначити в колдоговорі такі дати виплати зарплати й
авансу, відповідно:
 1 та 16 (17) числа;
 2 та 17 (18) числа;
 3 та 18 (19) числа;
 4 та 19 (20) числа;
 5 та 20 (21) числа;
 6 та 21 (22) числа;
 7 та 22 числа.
Чому на 23 число не можна виплачувати аванс?
А все через те, що виплата має бути проведена не пізніше 7 дня, який слідує за першою половиною
місяця, а після 15 числа 7 день припадає якраз на 22 число.

Мінімальний розмір авансу: особливості визначення

Розмір зарплати за першу половину місяця (авансу) визначають у колективному договорі чи
нормативному акті роботодавця, погодженому з виборним органом первинної профспілки чи іншим
уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а за відсутності таких органів ―
представниками, обраними й уповноваженими трудовим колективом).
Розмір авансу не може бути меншим від оплати за фактично відпрацьований час із розрахунку
тарифної ставки (посадового окладу) працівника (ч. 3 ст. 115 КЗпП, ч. 3 ст. 24 Закону України «Про
оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР, далі ― Закон про оплату праці).
Першою половиною місяця вважаються перші 15 к.дн. місяця (див. лист Мінпраці від 09.12.2010
р. № 912/13/155-10).
Отже, працівникові повинні виплатити аванс у сумі, не меншій за фактично відпрацьовані робочі дні
(години) із 1 по 15 число поточного місяця, виходячи із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу).
Дні відпустки, хвороби, відсутності з інших причин не вважають відпрацьованим робочим часом і не
беруть участі в розрахунку суми авансу. Але дні відрядження необхідно враховувати під час обчислення
суми авансу, адже ці дні вважаються відпрацьованим робочим часом.

Кількість робочих днів, які відпрацьовує працівник протягом першої половини місяця, може
відрізнятися в різних календарних місяцях, а отже, фактична оплата за відпрацьований час буде
різною.
Зокрема, наприклад, для 5-денного робочого тижня у 2019 році в першій половині місяця було:
 у січні — 9 р.дн. (із 21-го);
 у лютому — 11 р.дн. із 20-ти;
 у березні — 10 р.дн. із 20-ти;
 у квітні — 11 р.дн. із 21-го, а якщо було перенесення — 11 р.дн. із 20-ти;
 у травні — 9 р.дн. із 21-го, а якщо було перенесення — 10 р.дн. із 22-х;
 у червні — 10 р.дн. із 18-ти;
 у липні — 11 р.дн. із 23-х;
 у серпні — 11 р.дн. із 21-го;
 у вересні — 10 р.дн. із 21-го;
 у жовтні — 10 р.дн. із 22-х;
 у листопаді — 11 р.дн. із 21-го;
 у грудні — 10 р.дн. із 21-го (незалежно від перенесення днів).

Як бачимо, у деяких місяцях (лютий, квітень, червень, серпень, листопад 2019 року) кількість
відпрацьованих робочих днів протягом першої половини місяця навіть більша, ніж у другій половині.
Тому лише встановити розмір авансу в розмірі 50% тарифної ставки (посадового окладу) не вийде.

Варіант перший можливий: аванс = «грязна» = «чиста»

Як було на підприємстві раніше до змін КЗпП?
1. Визначали суму зарплати за першу половину місяця:
5000,00 грн : 21 р. дн. × 10 р. дн. = 2380,95 грн.
Саме цю суму виплачували «на руки» працівнику.
2. Розраховували ПДФО та ВЗ, виходячи з того, що базою оподаткування є сума «на руки» — 2380,95 грн:
ПДФО = 2380,95 грн × 18 % = 428,57 грн.
ВЗ = 2380,95 грн × 1,5 % = 35,71 грн.
ЄСВ = 2380,95 грн × 22 % = 523,81 грн.
У мою «картину світу» такий підхід не вписується, позаяк база оподаткування ПДФО, ВЗ та нарахування
ЄСВ — це «грязна» сума зарплати і вона ніяк не може дорівнювати сумі зарплати «на руки».
ПРИМІТКА Як правило, зарплату за першу половину місяця у бухгалтерському обліку не нараховують, а
відображають тільки її виплату. Аналогічно в бухобліку також не проводять нарахування ЄСВ, ПДФО та
ВЗ з суми авансу: відображають тільки їх перерахування до бюджету. Зауважте, що суми
перераховуваних ПДФО та ВЗ банки не контролюють, а от з ЄСВ — складніше. Проте питання можуть
бути у фіскалів при перевірці, адже формально, якщо 2380,95 грн — це сума «на руки», то базою
оподаткування має бути більша сума. Фактично маємо недоплату ПДФО, ВЗ та ЄСВ. Тож такий варіант
розрахунку ризикований. А от Держпрацю такий варіант влаштує адже виплата на руки така як необхідно.

Варіант поширений: аванс = «грязна»

Припустімо, розрахована сума авансу — це «грязна» сума зарплати, з якої потрібно утримувати ПДФО та
ВЗ і на яку треба нараховувати ЄСВ. Відповідно, суми ПДФО, ВЗ та ЄСВ визначені правильно (див. вище
розрахунки), але «на руки» працівникові виплачуємо менше.
Сума зарплати за першу половину місяця («чиста») = 2380,95 − 428,57 ПДФО − – 35,71 ВЗ = 1916,67 (грн).
При виплаті зарплати за другу половину місяця треба врахувати і виплачену суму зарплати, і сплачені
суми ПДФО, ВЗ та ЄСВ.
Зарплатні платежі при виплаті зарплати за другу половину місяця:
ПДФО = 5000,00 грн × 18 % − 428,57 грн = 471,43 грн.
ВЗ = 5000,00 грн × 1,5 % − 35,71 грн = 39,29 грн.
ЄСВ = 5000,00 грн × 22 % − 523,81 грн = 576,19 грн.
Зарплата за другу половину місяця
(«чиста») = 5000,00 − 1916,67 аванс «чистий» − 428,57 ПДФО аванс − 35,71 ВЗ аванс − 471,43 ПДФО ЗП за вересень − –
39,29 ВЗ ЗП за вересень = 2108,33 (грн).
ПРИМІТКА. У ч. 3 ст. 115 КЗпП та ч. 3 ст. 24 Закону про оплату праці чітко не зазначено, що оплата за
фактично відпрацьований час є «чистою на руки». Тому є всі підстави до виплати утримати з неї ПДФО та
ВЗ. Саме такий варіант є на практиці найпростішим та найпоширенішим. Фіскалами все одно, а от
Держпраця може зацікавитися.
У цьому випадку суми ПДФО та ВЗ визначають з такої розрахованої суми (2380,95 грн), але «на руки»
працівник отримає суму за вирахуванням ПДФО (18 %) та ВЗ (1,5 %). Відповідно, ЄСВ нараховують на
розраховану суму (2380,95 грн).

Варіант найкращий: аванс = «чиста»

Ще один варіант: розраховану суму авансу вважають «чистою» сумою. А як тоді розрахувати базу
оподаткування ПДФО, ВЗ та нарахування ЄСВ? Адже «натуральний» коефіцієнт для ВЗ не передбачений.
ПРИМІТКА Такий варіант теж існує. Але! В цьому випадку база оподаткування визначається не за
допомогою «натурального» коефіцієнта, передбаченого п. 164.5 ПКУ, а за математичними правилами.
Зокрема, щоб визначити базу, треба розраховану суму авансу (2380,95 грн) помножити на коефіцієнт, що
враховує всі стягувані податки: 1,242236 (100 : (100 − 18 ставка ПДФО − 1,5 ставка ВЗ)). Інакше кажучи, ми від
«чистої» суми зарплати йдемо до «грязної» суми. Розрахунки будуть такими.
Сума зарплати за першу половину місяця («чиста») = 2380,95 грн.
База оподаткування та нарахування ЄСВ = 2380,95 грн × 1,242236 = 2957,70 грн.
ПДФО = 2957,70 грн × 18 % = 532,39 грн.
ВЗ = 2957,70 грн × 1,5 % = 44,37 грн.
ЄСВ = 2957,70 грн × 22 % = 650,69 грн.
При виплаті зарплати за другу половину місяця треба врахувати і виплачену суму зарплати, і сплачені
суми ПДФО, ВЗ та ЄСВ.
Зарплатні платежі при виплаті зарплати за другу половину місяця:
ПДФО = 5000,00 грн × 18 % − 532,39 грн = 367,61 грн.
ВЗ = 5000,00 грн × 1,5 % − 44,37 грн = 30,63 грн.
ЄСВ = 5000,00 грн × 22 % − 650,69 грн = 449,31 грн.
Зарплата за другу половину місяця («чиста») = 5000,00 − 2380,95 аванс «чистий» − – 532,39 ПДФО аванс −
44,37 ВЗ аванс − 367,61 ПДФО ЗП за вересень − 30,63 ВЗ ЗП за вересень = 1644,05 (грн).
Зауважте, що в ч. 3 ст. 115 КЗпП та ч. 3 ст. 24 Закону про оплату праці зазначено, що розмір зарплати
за першу половину місяця має бути, зокрема, не менше оплати за фактично відпрацьований час з
розрахунку тарифної ставки (окладу) — для працівників з почасовою формою оплати праці. За такого
варіанта аванс виплачується у більшій сумі, тому ці вимоги законодавства не порушуються. Отже цей
варіант задовільнить і фіскалів і держапрацю.
 Матеріальна допомога
Види матеріальної та благодійної допомоги на підприємствах
№ Вид допомоги Нормативно-правовий акт Характеристика допомоги
з/
п
1 Благодійна допомога пп. 170.7.4. ст. 170 ПКУ допомога, що надається під
цільового характеру пп. 165.1.19. ст.165 ПКУ визначені умови та напрями її
витрачання
2 Благодійна допомога пп. 170.7.3. ст. 170 ПКУ допомога, яка надається без
нецільового характеру встановлення додаткових умов
або напрямів
3 Систематична п.2.3.3 Інструкції зі допомога на оздоровлення, у
матеріальна допомога статистики зарплати № 5 зв’язку з екологічним станом
пп. 164.2.1.ст.164 ПКУ надана всім або більшості
працівників
4 Матеріальна допомога п. 3.31 Інструкції зі допомога у зв’язку із
разового характеру статистики зарплати № 5 сімейними обставинами, на
пп. 170.7.3. ст. 170 ПКУ оплату лікування, поховання,
оздоровлення дітей

Отже, підсумовуючи інформацію з табл. 1 можна зробити такі висновки:

1) систематична матеріальна допомога прирівнюється до заробітної плати і, відповідно,
оподатковується за аналогічним правилами;
2) благодійна допомога нецільового характеру і разова матеріальна допомога з точки зору
законодавства є тотожними поняттями;
3) благодійну допомогу цільового характеру необхідно розглядати як окрему категорію, адже
вона,як правило, перераховується безготівковим розрахунком з розрахункового рахунку
підприємства різним закладам, які перелічені у пп. 170.7.4 ПКУ.

1) До оподатковуваного доходу платника податку НЕ включається сума нецільової благодійної

допомоги, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи
на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у
2020році – 2940 грн.).

Сума перевищення нецільової допомоги над вказаним розміром включається до загального

місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інші доходи і підлягає
оподаткуванню на загальних підставах податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та
військовим збором за ставкою 1,5%.

2) Відповідно до п. 3.31 розділу третього Інструкції зі статистики заробітної плати матеріальна

допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв'язку із
сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, не належить до фонду оплати
праці.
Згідно з постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170, матеріальна допомога разового характеру у
грошовій формі, що надається окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату
лікування, оздоровлення дітей, поховання, не оподатковується ЄСВ.
Від обкладення ПДФО такий вид допомоги звільняється в разі виконання таких умов:
а) благодійник, який виплачує допомогу, є резидентом України;
 б) допомога має нецільовий характер (тобто надається без усяких умов і без зазначення
напрямів її витрачання);
в) надання такого виду допомоги не передбачено в колективному договорі підприємства або в
трудовому договорі з працівником;
г) розмір допомоги протягом (звітного) року сукупно не перевищує – суми граничного розміру
доходу, встановленого на 1 січня такого року (у 2022 році = 3470). Сума перевищення включається
до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку й оподатковується за
ставкою 18%. Також сума перевищення обкладається військовим збором 1,5 %.
Розглянемо основні бухгалтерські проведення щодо обліку нецільової благодійної
(матеріальної) допомоги разового характеру. Виплата зазначеної допомоги не пов'язана ані з
виробничою, ані з адміністративною чи збутовою діяльністю. Це одноразова виплата соціально-
побутового спрямування, а отже, вона повинна включатися до складу інших операційних витрат за
рахунками:
- 949 «Інші витрати операційної діяльності» в кореспонденції з Кт 663 «Розрахунки за
іншими виплатами» в разі надання допомоги працівникам підприємства;
- 949 «Інші витрати операційної діяльності» в кореспонденції з Кт 685 «Розрахунки з іншими
кредиторами» в разі надання допомоги не працівникам підприємства.

Облік нецільової благодійної (матеріальної) допомоги разового характеру

№ Господарська операція Бухгалтерський Сума,
п/п облік грн.
Дт Кт
1. Нарахована зарплата 92 661 3000,00
2. Нарахована сума нецільової матеріальної допомоги 949 663 3600,00
у зв’язку із сімейними обставинами на підставі
заяви працівника
3. Нараховано ЄСВ 22% на суму 3000,00 грн. 92 651 660,00
4. Утримано ПДФО 18% із суми 3000,00 грн. 661 641/пдфо 540,00
5. Утримано ПДФО 18% із суми перевищення (3600- 663 641/пдфо 23.40
3470 = 130грн)
6. Утримано військовий збір 1,5% із суми 3000,00 661,663 641/ВЗ 46.9
грн. + 130 грн (сума перевищення)
7. Виплачено заробітну плату та суму матеріальної 661,663 301 5989.7
допомоги

Окремим різновидом нецільової благодійної (матеріальної) допомоги є допомога на поховання.

Така допомога може надаватися роботодавцем як у грошовій формі, так і у вигляді оплати послуг
сторонніх організацій або послуг, наданих силами самого роботодавця. Допомога видається
роботодавцем родичу померлого працівника (в тому числі і колишнього). Підставою для отримання
такої допомоги є заява отримувача про її видачу, копія свідоцтва про смерть і наказ роботодавця.
Порядок оподаткування такої допомоги буде таким:
а) якщо допомога виплачується за останнім місцем роботи померлого (у т. ч. перед виходом на
пенсію) та її сума не перевищує подвійного розміру суми, визначеної в пп. 169.4.1 ПКУ, тобто (3180
грн. х 2), то виплата не обкладається ПДФО;
б) якщо сума допомоги перевищує граничний розмір неоподатковуваної допомоги, то сума
перевищення підлягає обкладенню ПДФО на загальних підставах.
3) Відповідно до п. 2.3.3 п. 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати матеріальна допомога, що
має систематичний характер, надана всім працівникам або більшості (на оздоровлення, у зв’язку з
екологічним станом, крім сум, зазначених у п. 3.31 цієї Інструкції), належить до фонду оплати праці
у складі інших заохочувальних і компенсаційних виплат. Систематичність виплати матеріальної
допомоги полягає у здійсненні такої виплати більше одного разу на рік.
Сума матеріальної допомоги, яка надається працедавцем всім або більшості працівників і має
систематичний характер (на оздоровлення тощо), з метою оподаткування прирівнюється до зарплати,
і вся сума допомоги оподатковується ПДФО (18%), військовим збором (1,5%) та ЄСВ (22%).
Відповідно до п. 23 П(С)БО 16 «Витрати», матеріальна допомога, яка включається
(відноситься) до фонду оплати праці, включається до витрат підприємства з оплати праці. Під
час її нарахування здійснюється бухгалтерський запис: Дт 23, 91, 92, 93 – Кт 661 «Розрахунки за
заробітною платою». А в разі застосування 8-го класу рахунків – Дт 81 «Витрати на оплату
праці» – Кт 661 «Розрахунки за заробітною платою».

4) Цільова благодійна допомога, яка хоча і має грошовий вираз, але перераховується безготівковим
розрахунком з розрахункового рахунку підприємства різним закладам, які перелічені у пп. 170.7.4
ПКУ. Так, відповідно до пп. «а» 170.7.4 ПКУ, не оподатковується ПДФО і військовим збором цiльова
благодiйна допомога, але за наступних умов:
1) допомога надається резидентами - юридичними чи фiзичними особами;
2) у будь-якiй сумi (вартостi);
3) перераховані (надані, сплачені) закладу охорони здоров'я;
4) для компенсацiї вартостi платних послуг з лiкування платника податку або члена його сiм'ї
першого ступеня спорiднення, iнвалiда, дитини-iнвалiда або дитини, в якої хоча б один iз батькiв є
iнвалiдом; дитини-сироти, напiвсироти; дитини з багатодiтної чи малозабезпеченої родини; дитини,
батьки якої позбавленi батькiвських прав, у тому числi для придбання лiкiв (донорських компонентiв,
протезно-ортопедичних виробiв, виробiв медичного призначення для iндивiдуального користування
iнвалiдiв) у розмiрах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного
соцiального страхування, крiм витрат на косметичне лiкування або косметичну хiрургiю (включаючи
косметичне протезування, не пов'язане з медичними показаннями), водолiкування та гелiотерапiю, не
пов'язанi з хронiчними захворюваннями, лiкування та протезування зубiв з використанням
дорогоцiнних металiв, гальванопластики та порцеляни, аборти (крiм абортiв, якi проводяться за
медичними показаннями, або якщо вагiтнiсть стала наслiдком зґвалтування), операцiї з перемiни
статi; лiкування венеричних захворювань (крiм СНIДу та венеричних захворювань, причиною яких
стало нестатеве зараження або зґвалтування), лiкування тютюнової чи алкогольної залежностi;
придбання лiкiв, медичних засобiв та пристосувань, якi не включенi до перелiку життєво необхiдних,
затвердженого Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Інші випадки надання неоподатковуваної цільової благодійної допомоги перераховуються у пп.
«б» - «ж» пп. 170.7.4 ПКУ, серед яких отримувачами допомоги перелічені будинки малят (дитини),
будинки – інтернати, дитячі будинки сiмейного типу, пенiтенцiарні заклади, будинки-iнтернати для
громадян похилого вiку та інвалідів, аматорськi спортивнi органiзацiї, та багато інших закладів.
Також на підставі пп. 165.1.19 ПКУ кошти або вартість майна (послуг), що надаються як
допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку, у тому числі, але не виключно,
для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного
призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації
або його роботодавця. Слід наголосити, що норми цього підпункту можуть бути застосовані
роботодавцем платника податку за наявності відповідних підтвердних документів, тобто за фактом
проведення дій щодо лікування та медичного обслуговування платника. Отже, допомога, надана за
нормами пп. 165.1.19 ПКУ, не обкладається ПДФО та у формі №1ДФ відображається з ознакою
доходу 143 «Допомога на лікування тa медичне обслуговування». Оскільки, ці два різновиди цільової
благодійної допомоги розглядаються соціальним законодавством як допомога на лікування, то
відповідно до п. 14 розділу І Постанови КМУ № 1170, вона не є об’єктом для нарахування ЄВСС.
Облік господарських операцій щодо цільової благодійної допомоги
№ Господарська операція Бухгалтерський облік Сума,
п/п Дт Кт грн.
1. Нарахована сума допомоги на лікування та 949 685 10 000,00
медичне обслуговування на підставі заяви
працівниці
2. Виплачена допомога наступного дня після 377 301,311 10 000,00
отримання заяви особи
3 Відображено зарахування заборгованості 685 377 10000,00
відповідно до акту виконаних робіт щодо
медичного обслуговування

Подарунок

Особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати,
утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету ПДФО з доходу, що виплачується на
користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок (пп. «а»
п. 176.2 ПКУ).
При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як
у грошовій, так і негрошовій формах (п. 164.3 ПКУ).
При цьому податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на
користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його
рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (18%).
Тобто при нарахуванні (виплаті) найманій особі доходу ПДФО і військовий збір нараховуються,
утримуються та перераховуються до бюджету податковим агентом.
У разі якщо дохід фізичним особам нараховується (надається) у негрошовій формі, то для цього
має бути застосовано коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ПКУ. Тобто базою оподаткування ПДФО
є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких
встановлено ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 - Сп),
де Сп – ставка ПДФО, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Таким чином, дохід, що надається у негрошовій формі, для оподаткування ПДФО збільшується
на коефіцієнт, який для ставки ПДФО в розмірі 18% становить 1,219512 (далі – «натуральний»
коефіцієнт»).
При наданні фізичній особі (працівнику) доходу у негрошовій формі податковий агент має
нарахувати такий дохід у сумі, що фактично включає вартість подарунка (годинників) та суму
ПДФО, яка підлягає утриманню. Підприємство дарує фізичній особі подарунок і самостійно
сплачує ПДФО із суми нарахованого доходу у натуральному вигляді.
Отже, при виплаті «натурального» доходу саме його збільшення на «натуральний» коефіцієнт
дає змогу збільшити вартість такого доходу і утримати (сплатити) ПДФО виключно з цього
доходу, а не за рахунок інших оподатковуваних доходів фізичної особи (працівника).
Враховуючи вищевикладене, оскільки нарахування (надання) «натурального» доходу
працівникам підприємство здійснює за рахунок власних коштів, то воно ж як податковий агент за
рахунок цих (власних) коштів має сплатити (перерахувати до бюджету) ПДФО з вартості
«натурального» доходу (із суми такого доходу і за його рахунок, як це передбачено пп. 168.1.1
ПКУ). При цьому законодавство не передбачає утримання ПДФО із суми доходу, що надається у 
негрошовій формі, за рахунок іншого оподатковуваного доходу фізичної особи (працівника), у
тому числі із заробітної плати.
 
Приклад
Використаємо умови, зазначені в запитанні: 4444.25 грн – вартість подарунка. Ця сума
перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати. Тому сума перевищення оподатковується
на підставі пп. 165.1.39 ПКУ. Враховуючи, що станом на 01.01.2021 р. мінімальна заробітна
плата дорівнювала 6000 грн, оподаткуванню ПДФО і ВЗ підлягає вартість подарунка у
частині перевищення 1625 грн (6500 грн × 25%) як додаткове благо (пп. «е» пп. 164.2.17
ПКУ – вартість безоплатно отриманих товарів).
Отже, оподаткуванню ПДФО і ВЗ підлягає вартість подарунка в  сумі:
4444.25 – 1625= 2819.25 грн.
Базою оподаткування ПДФО є вищезазначена оподатковувана частина подарунка, збільшена
на «натуральний» коефіцієнт:
2819,25 грн × 1,219512 = 3048,78.
З цієї суми подарунка (оподатковуваного нарахованого «натурального» доходу) підприємство
як податковий агент самостійно сплачує (перераховує) до бюджету ПДФО в сумі:
3048,78 грн × 18% = 548,78 грн.
Водночас у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, здійснюється нарахування, утримання та
сплата (перерахування) військового збору до бюджету.
Отже, як і у випадку зі сплатою ПДФО, на підставі пп. 168.1.1 ПКУ податковий агент, який
нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку,
зобов’язаний утримувати військовий збір із суми такого доходу.
Тобто оподатковувана сума доходу у вигляді подарунка становить 2819.25 грн, з якої
утримується 1,5% військового збору та перераховується до державного бюджету:
= 42.29 грн.
Зважаючи на те, що нарахування «натурального» доходу (зокрема, у вигляді годинника)
здійснює підприємство, то воно як податковий агент повинно сплатити військовий збір з
вартості такого доходу, перерахувавши його суму до державного бюджету.

Подарунок, що отримала фізична особа від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення,
оподатковується за нульовою ставкою. Такі фізичні особи  не зобов’язані включати вартість такого
подарунка до складу загального річного оподатковуваного доходу та  можуть не подавати річну
податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для
подання декларації (зазначена норма передбачена пп. 164.2.10 ст. 164, п. 174.3 ст. 174, п. 179.2 ст. 179
ПКУ).
Фізична особа — резидент, яка отримує подарунок від фізичної особи — резидента, але не
відноситься до членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, сплачує податок на доходи
фізичних осіб за ставкою 5 % від вартості будь-якого подарунка, а також військовий збір за
ставкою 1,5 %.

Вартість навчання
Відповідно до пп. 165.1.21 ПКУ витрати будь-якої юридичної або фізичної особи на навчання
іншої фізичної особи не включаються до оподатковуваного доходу останньої за таких умов:

 суми за навчання сплачені на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних

навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку;
  розмір неоподатковуваної суми, сплаченої за навчання, становить трикратний розмір
мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного року, за кожний місяць навчання.

Отже, у 2021 році отримати оплату за навчання від іншої особи можна буде без сплати
ПДФО та ВЗ на суму 18000,00 грн за місяць.
Сума, що перевищує зазначену, підлягатиме оподаткуванню. I позаяк ідеться про негрошовий
дохід – із застосуванням «натурального» коефіцієнта за п. 164.5 ПКУ (у 2021році цей коефіцієнт,
як і раніше, становитиме 1,21951).

Додаткова інформація

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної
звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на
доходи фізичних осіб» № 116-IX від 19.09.2019 внесено зміни до статті 51 ПКУ[2]. Зокрема
передбачено, що платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску,
зобов’язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені ПКУ для податкового
кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників
податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного
внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу. Тобто, відбулося поєднання двох форм звітності:
Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги,
компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування до органів доходів і зборів та Податкового розрахунку сум доходу,
нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них
податку (форми 1ДФ).
В наказі Міністерства фінансів України від 15 грудня 2020 року № 773 [3] зазначено, що
відповідно до Законів України від 19 вересня 2019 року № 115-IX «Про внесення змін до Закону
України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування»[4] та від 19 вересня 2019 року № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу
України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування і податку на доходи фізичних осіб», підпункту 5 пункту 4 Положення про
Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20
серпня 2014 року № 375 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України» внести
відповідні зміни до Наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4 «Про
затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь
фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання
податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь
фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» [5] і затвердити оновлену форму «Податковий
розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і
сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» та фактично включити
до свого складу таблиці Звіту з ЄСВ (далі – Розрахунок).
Розрахунок складається із [3]:
– заголовної частини;
– додатка 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення)
застрахованим особам»;
– додатка 2, який формується та подається лише районними (міськими) управліннями праці
та соціального захисту населення;
– додатка 3 «Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу»;
– додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на
доходи фізичних осіб та військового збору»;
– додатка 5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової
служби»;
– додатка 6 «Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб
відповідно до законодавства».
 Оновлений Розрахунок може мати такі типи: «звітний», «звітний новий», «уточнюючий» та
«довідковий».
• «Звітний» — якщо подаємо Податковий розрахунок за звітний (податковий) квартал;
• «Звітний новий» — якщо до закінчення граничного терміну подання Розрахунку проводимо
коригування інформації з попередньо поданих за такий звітний період Розрахунків з типом
«Звітний» або «Звітний новий»;
• «Уточнюючий» — якщо після закінчення граничного терміну подання Розрахунку проводимо
коригування даних на підставі інформації з попередньо поданих за минулий звітний (податковий)
період Розрахунків.
Такий Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по
місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним
днем звітного кварталу.
Наказом №773 встановлено, що Розрахунок за формою, затвердженою цим наказом, перший
раз подається за I квартал 2021 року [3]. Отже, за 1 квартал 2021 року «Об’єднану звітність з
ПДФО, ВЗ і ЄСВ» слід подавати не пізніше 11 травня 2021 року
Окремий Розрахунок за календарний рік не подається, якщо суб’єкт господарювання протягом
звітного кварталу не нараховував/не виплачував доходи фізичним особам та не мав трудових
(цивільно-правових) відносин з фізичними особами.
Отже, з початку 2021 року відбулося злиття двох звітів які подають роботодавці (податкові
агенти) за найманих працівників: квартальної форми № 1ДФ та щомісячного звіту з ЄСВ, і
отримано єдину квартальну звітність. Незважаючи на те, що звітність лише запроваджена і
проходить апробацію, Пенсійний фонд України вже оприлюднив проєкт змін до ПКУ, якими
пропонується змінити періодичність подання нової об’єднаної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ з
квартальної на щомісячну. Це має певні логічні основи, адже квартальна звітність породжує низку
проблемних аспектів, які, насамперед, пов’язані з виплатою лікарняних, допомоги по безробіттю,
пенсійних виплат тощо.

Список використаних джерел

1. Податковий кодекс від 02.12.2010 р. № 2755-VI / Верховна рада України. URL:
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2755-17 .
2. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб:
Закон України № 116-IX від 19.09.2019 р / Верховна рада України. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/116-20#Text
3. Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4: Наказ
Міністерства фінансів України від 15.12.2020 р № 773 / Верховна рада України. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1304-20#Text
4. Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування»: Закон України від 19 вересня 2019 року № 115-IX / Верховна рада
України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/115-20#Text
5. Про затвердження Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового
розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум
утриманого з них податку: Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-15#Text

Додатково інформаційно
ГУ ДПС у Сумській області надало роз’яснення про особливості заповнення нового
податкового розрахунку.
Форма Розрахунку складається із заголовної частини, у якій вказуються відомості про
роботодавця, його працівників (інших фізичних осіб – платників податку) та про склад
Розрахунку, основної (розрахункової) таблиці, яка складається з трьох розділів, а саме:
 розділ I «Нарахування доходу та єдиного внеску за найманих працівників в розрізі місяців
звітного кварталу»;
 розділ II «Нарахування грошового забезпечення та єдиного внеску за військовослужбовців,
поліцейських, осіб рядового і начальницького складу та на суми допомоги у зв’язку з
вагітністю та пологами в розрізі місяців звітного кварталу (крім військовослужбовців
строкової військової служби)»;
 розділ III «Нарахування грошового забезпечення та єдиного внеску за патронатних
вихователів, батьків – вихователів та прийомних батьків в розрізі місяців звітного
кварталу».

Розрахунок має шість додатків:

 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення)
застрахованим особам» (Д1, додаток 1);
 «Відомості про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та
відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею
трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини, та осіб із числа
непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників,.. які фактично
здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою…» (Д2, додаток 2);
 «Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу» (Д3, додаток 3);
 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи
фізичних осіб та військового збору» (4ДФ, додаток 4);
 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби» (Д5,
додаток 5);
 «Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до
законодавства» (Д6, додаток 6).
Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по
місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім
календарним днем звітного кварталу (тобто за I квартал, II квартал, III квартал та IV
квартал). Окремий Розрахунок за календарний рік не подається.
Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику
податку протягом звітного періоду.
Розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам
податку податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником ЄСВ суми
такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду.
Нагадаємо, що Звіт з ЄСВ надавався щомісяця. Це було пов’язано, зокрема, з
необхідністю призначення застрахованим особам пенсій, матеріального забезпечення та
страхових виплат за рахунок ФССУ. Із цією метою передбачено складання проміжного
Розрахунку і відповідних додатків до нього з типом «Звітний» як «Довідковий» з
позначкою «призначення пенсії» або «призначення матеріального забезпечення,
страхових виплат».

  Докладніше про подання додаткового розрахунку читайте у нашому матеріалі.

Водночас у відповідних звітних формах потрібно ставити позначку у рядках «для
призначення пенсії» чи «для призначення інших соціальних виплат».
Розділ I Розрахунку «Нарахування доходу та єдиного внеску за найманих працівників в
розрізі місяців звітного кварталу» нагадує таблицю 1 Звіту з ЄСВ.
Цей розділ містить інформацію в розрізі місяців звітного кварталу щодо сум нарахованої
заробітної плати за видами виплат, винагороди за договорами цивільно-правового
характеру, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, сум ЄСВ залежно
від ставок та інші подібні показники. У рядку 8 відображається загальна сума внеску, що
підлягає сплаті за звітний квартал.
Звертаємо увагу, що цей розділ містить рядок 5 «Сума пені, яка нарахована платником
єдиного внеску самостійно відповідно до частини другої статті 25 Закону України «Про
збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» що
підлягає сплаті за звітний квартал, усього (гр. 1 + гр. 2 + гр. 3 рядка 5.1)», у якому
відображається сума самостійно нарахованої платником ЄСВ пені у звітному кварталі (у
рядку 5.1 – за місяцями звітного кварталу).
Особливості заповнення Додатку 1 (Д1)
Додаток 1 (Д1) «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового
забезпечення) застрахованим особам» практично є аналогом таблиці 6 Звіту з ЄСВ.
Найбільш суттєва різниця полягає у тому, що таблиця додатку Д1 містить графу 25
«Ознака (0, 1)», у якій відображається ознака «0», якщо рядок потрібно ввести, чи ознака
«1», якщо рядок потрібно виключити. Графа 25 заповнюється тільки для «Звітного
нового» (при коригуванні сум внеску та реквізитів) та «Уточнюючого» (виключно при
коригуванні реквізитів) додатку. Тобто тепер маємо уніфікацію порядку виправлення
помилок з ЄСВ, ПДФО та військового збору (виправлення помилок буде здійснюватися як
у формі № 1ДФ).
Додаток Д1 призначений для щоквартального формування платниками ЄСВ щодо кожної
застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу,
грошового забезпечення) у розрізі місяців звітного кварталу.
Отже, за звітний квартал потрібно подавати три додатка Д1 – за перший, другий та
третій місяць такого кварталу (у рядку 02 додатку вказується номер місяця у звітному
кварталі – цифрове значення від 1 до 3).
Якщо платник ЄСВ у звітному кварталі не використовує працю фізичних осіб на умовах
трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством –
додаток Д1 за такий квартал не подається.
Особливості заповнення Додатку 4 (4ДФ)
Додаток 4 (4ДФ) «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого
податку на доходи фізичних осіб та військового збору» нагадує форму № 1ДФ.
Проте, у цьому додатку передбачено персоніфіковане відображення не тільки сум ПДФО,
а й військового збору. Тобто базу оподаткування, відповідні суми ПДФО та військового
збору необхідно вказувати для кожної фізичної особи.
Також зазначимо, що за звітний квартал потрібно подавати три додатка 4ДФ – за
перший, другий та третій місяць такого кварталу.
Особливості заповнення Додатку 5 (Д5)
Додаток 5 (Д5) «Відомості про трудові відносини та період проходження військової
служби» багато в чому нагадує таблицю 5 Звіту з ЄСВ, але з деякими особливостями.
Так, у таблиці додатку Д5 з’явилися графи:
 11 «Внутрішній сумісник (1 – так, 0 – ні)»;
 12 «Переведено, призначено на іншу посаду або роботу, переміщено до іншого підрозділу (1 –
так, 0 – ні)».
До того ж додані нові підстави для подання додатку Д5: особу переміщено з одного
структурного підрозділу до іншого, переведено на іншу постійну посаду або роботу у
того самого платника ЄСВ; особу призначено на нову посаду.
Особливості заповнення Додатку 6 (Д6)
Додаток 6 (Д6) «Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям
осіб відповідно до законодавства» так само, як і таблиця 7 Звіту з ЄСВ, призначений для
визначення платником ЄСВ періодів (строків) трудової або іншої діяльності, що відповідно
до законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від
загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, зараховуються при
визначенні права на відповідну пенсію, а також періоди страхового стажу, не пов’язані із
трудовою та/або професійною діяльністю.
Новою є графа 17 «Ознакa (0, 1)» у таблиці додатку Д6, яка призначена для виправлення
помилок. Цей додаток також подається окремо за кожен місяць звітного кварталу.