Untitled

Міністерство охорони здоров’я України
Львівський національний медичний університет

імені Данила Галицького
НЕВРОЛОГІЯ
Змістовий модуль 2 «Нейростоматологія»
Навчально-методичні рекомендації
для аудиторної та самостійної роботи студентів
IV курсу стоматологічного факультету
вищих медичних учбових закладів
III-IV рівнів акредитації
Львів – 2013
Навчально-методичні рекомендації підготували викладачі кафедри
неврології Львівського національного медичного університету імені Данила
Галицького: д.м.н., проф. Негрич Т.І.; к.м.н., доц. Король Г.М.; к.м.н., доц.
Мар’єнко Л.Б.; к.м.н., доц. Боженко Н.Л.; к.м.н., доц. Матвієнко Ю.О.; к.м.н.,
доц. Малярська Н.В.; к.м.н., асист. Шоробура М.С.; к.м.н., асист. Мар’єнко
К.М.; к.м.н., асист. Пшик П.С.; к.м.н. Сиротіна О.С.; асист. Вівчар Р.Я.
Відповідальний редактор: завідувач кафедри неврології Львівського

національного медичного університету імені Данила Галицького д.м.н., проф.
Пшик С.С.
Відповідальний за випуск: проректор з навчальної роботи Львівського

національного медичного університету імені Данила Галицького, д.м.н., проф.
Гжегоцький М.Р.
Рецензент: завідувач кафедри внутрішньої медицини №1, д.м.н., проф.

Абрагамович О.О.
Навчально-методичні рекомендації розглянуті та затверджені

профільною методичною комісією Львівського національного медичного
університету імені Данила Галицького (протокол № 18 від 13.09.2012 р.)
2
ПЕРЕДМОВА
Враховуючи специфічні особливості сучасного стану професійної

підготовки та активізацію науково-інформаційних процесів, подвоєння обсягів
наукової інформації, складність навчальної програми, зростання темпів
навчання, програма курсу неврології в т. ч. нейростоматології для студентів
IV курсу стоматологічного факультету підготована з урахуванням
вищевказаних сучасних теоретичних і практичних вимог до знань, умінь і
навичок, необхідних майбутнім лікарям при наданні медичної допомоги
хворим з неврологічною і нейростоматологічною патологією.
Навчально-методичні рекомендації складені на основі навчальної

програми, затвердженої 2012 р., та наказу МОЗ України від 02.12.2012 р. №
929 (зі змінами, внесеними наказом МОЗ України від 08.07.2012 року №541) у
навчальний план підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня
«спеціаліст» кваліфікації «лікар-стоматолог» у вищих медичних навчальних
закладах IV рівня акредитації.
Навчальна програма складена у відповідності із нормативними

документами: освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-
професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими
наказами МОН України від 16.04.03 за № 239 «Про затвердження складових
галузевих стандартів вищої освіти з напрямку підготовки 1101 «Медицина».
Рекомендації складені для студентів вищих медичних закладів освіти України
IV рівня акредитації за спеціальністю «Стоматологія».
Розподіл навчального процесу:
Всього академічних годин: 45 год., що складає 1.5 кредитів ECTS. Лекції –

10 год. Практичні заняття – 30 год. Самостійна робота – 5 год. Дисципліна
структурована на 1 модуль, який включає 2 змістові модулі: Змістовий модуль
1. Неврологія. Змістовий модуль 2. Нейростоматологія.
Вивчення неврології, в т. ч. нейростоматології, здійснюється впродовж 4-

го року навчання в університеті.
Кредитно-модульна система організації навчального процесу спонукає

студентів систематично вчитися протягом навчального року. Теми лекційного
курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів неврології і
нейростоматології.
Видами навчальної діяльності студенів згідно з навчальним планом є: а)

лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС).
1 кредит ECTS – 30 год.
Аудиторне навантаження – 88.9%, СРС – 11.1%.
3
Опис навчального плану з дисципліни “Неврологія в т. ч.
Нейростоматологія” для студентів стоматологічного факультету
Структура Кількість годин, з них Рік Вид
навчаль- Всього Аудиторних СРС нав- контро-
ної чання лю
дисцип- Лек- Практик-
ліни цій них
занять
45 10 30 5 4
Кредитів 1,5
ЕСТS
Модуль 1: 15 год. / 2 12 1 Поточ-
Змістовий 0,5 ний /
модуль 1 креди- підсумко-
ту вий
ЕСТS
Змістовий 30 год. / 8 18 4 Поточ-
модуль 1 1 ний /
кредит підсумко-
ЕСТS вий
В тому 3 год. / 2 1 Поточ-
числі, 0,1 ний /
підсумко- креди- підсумко-
вий ту вий
модульний ЕСТS
контроль
Тижневе 0,9
наванта- год. /
ження 0,03
креди-
тів
ЕСТS
Головною метою курсу з неврології та нейростоматології є навчання
студентів теоретичним основам, навичкам обстеження нейростоматологічних
хворих, методології постановки діагнозу неврологічного захворювання,
вибору тактики лікування та надання термінової допомоги при невідкладних
станах. Студенти стоматологічного факультету, які вивчатимуть курс
неврології та нейростоматології по запропонованій програмі, повинні знати
клінічну анатомію і фізіологію нервової системи та симптоми ураження різних
її: інтерпретувати реалізацію довільних рухів; пояснювати симптоми
центрального і периферичного парезів; аналізувати анатомо-фізіологічні
особливості стріо-палідарної системи, мозочка та синдроми ураження;
інтерпретувати поняття про чутливість, види чутливих розладів, топічні типи
чутливих порушень; аналізувати анатомо-фізіологічні особливості та
патологію нюхового і зорового аналізаторів; інтерпретувати синдроми
4
ураження окорухових, трійчастого, лицьового, присінково-завиткового нервів
та патологію IX –XII пар черепних нервів; бульбарний і псевдобульбарний
синдроми; визначити патологію вегетативної нервової системи; аналізувати
синдроми ураження кори головного мозку.
Студенти також повинні оволодіти практичними навичками дослідження
стану неврологічного статусу хворого; аналізувати дані обстеження
нейростоматологічних хворих; визначати провідні симптоми і синдроми при
найпоширенішій неврологічній патології; планувати тактику ведення
стоматологічного хворого з неврологічною патологією; проводити
диференційну діагностику захворювань у клініці нейростоматології;
проводити обстеження нейростоматологічних хворих; ставити попередній
клінічний діагноз і діагноз при невідкладних станах станах у клініці нервових
хвороб; надавати медичну допомогу при невідкладних станах у клініці
нервових хвороб та нейростоматології.
За новою навчальною програмою вивчення дисципліни «Неврологія в т. ч.
нейростоматологія», побудованою на засадах Болонської системи, 5 годин
(11,1%) навчального плану займає самостійна робота студента (самостійна
підготовка до практичного заняття, вивчення позааудиторних тем, відробка
практичних навиків, оформлення історії хвороби, індивідуальна самостійна
робота з елементами наукової і практичної роботи, обов’язкова підготовка до
підсумкового модульного контролю). Рекомендується студентам на
практичних заняттях коротко записувати теоретичний матеріал, дані про
перебіг неврологічного захворювання у конкретного хворого.
Предмет неврологія, в т. ч. нейростоматологія є унікальним, він визначає
самостійність, своєрідність та особливість науки, чим відрізняється від інших
дисциплін, тому тут постійно необхідно вдосконалювати методологію – тобто
сукупність прийомів, способів та принципів, за допомогою яких
досліджуються неврологічний статус здорової людини, а також при різних
нейростоматологічних захворюваннях; виявляються патологічні симптоми і
синдроми; встановлюється клінічний діагноз; призначається сучасне
лікування; вірішуються ситуаційні задачі та задачі за типом ліцензійного
іспиту «Крок-2».
5
Тема 9: БІЛЬ ГОЛОВИ
І. Актуальність теми
Біль голови – найчастіша скарга хворих в лікарській практиці. Це одна з
найактуальніших та найважчих проблем медицини. Вважається, що якість
життя хворих з хронічним болем голови можна порівняти з рівнем життя
хворих цукровим діабетом або перенесеним інфарктом міокарду. За
результатами епідеміологічних досліджень болями голови страждають більш
70% населення світу. Біль голови може бути основною, а іноді єдиною
скаргою більше 45 різних захворювань.
Діагностика первинних і вторинних БГ має принципове значення для
тактики лікування, попередження больового пароксизму та зменшення його
інтенсивності. Для діагностики БГ, їх характеру, окрім загального
соматичного та неврологічного обстеження слід широко застосовувати
додаткові методи обстеження (КТ, МРТ, обстеження очного дна, УЗДГ).
Лікування БГ направлено на досягнення таких основних завдань:
– зменшення симптомів захворювання, тобто інтенсивності БГ;
– зниження ступеню втрати фізичної та розумової працездатності;
– покращення якості життя пацієнта.
Необхідно уникати стандартних підходів до лікування, прагнути до
індивідуалізації лікування, враховуючи психологічні особливості пацієнта та
його відношення до хвороби. Необхідними умовами ефективності лікування є
постійне спостереження, індивідуальний підхід, оцінка результатів лікування з
необхідною терапевтичною корекцією.
Тепер з’явилась ціла група БГ, які спричинені тривалим прийомом деяких
медикаментозних препаратів (ерготамінів, барбітуратів, бензодіазепінів).
Такий біль називають абузусним і він вимагає корекції лікування.
Отже, діагностика і лікування БГ є важливою загальномедичною,
соціально-економічною проблемою, яка вимагає ґрунтовного комплексного
підходу з врахуванням не лише медичних аспектів, але й способу життя і
праці хворого, соціальних факторів.
Майбутній лікар зобов’язаний виявити наявність ГБ, розпізнати їх
характер, оскільки від своєчасної діагностики судинних порушень залежить
надання терапевтичної допомоги, включаючи й ургентну, оскільки із ГБ
стикаються не лише неврологи, але й лікарі інших спеціальностей.
II. Навчальні цілі заняття
Студент повинен знати:
1. Систему формування болю.
2. Класифікацію болів голови.
3. Патогенетичні механізми болів голови.
4. Клінічні прояви та діагностику болів голови.
5. Діагностичні критерії різних видів болю голови.
6. Лікування ГБ різного генезу.
Студент повинен вміти:
1. Обстежувати хворого з болями голови.
2. Оцінювати стан хворого з ГБ.
6
3. Провести діагностику та диференційну діагностику ГБ.
III. Виховні цілі заняття
Сформувати у студентів логічне мислення при постановці топічного та
клінічного діагнозу. Виховати у майбутнього лікаря чуйність, гуманне
відношення до пацієнта з болями голови, а також вміння співчувати хворому,
в якого виявлено порушення.
IV. Структурно-логічна схема теми
Система формування болю та захисту від нього
Ноцицептивна Антиноцицептивна
Ноцирецептори Нервові структури стовбура мозку,
що виділяють опіоїдні пептиди
Аферентні волокна гр. А та С Серотонінергічні нейрони мозкового
периферичних, трійчастого та стовбура
блукаючого нервів
Задні корінці спинного мозку, Система низхідних зв’язків ядер
корінці трійчастого та блукаючого ретикулярної формації мозкового
нервів стовбура
Центральні ноцицептивні апарати Норадренергічна система мозкового
(таламус, гіпоталамус, лімбіко- стовбура
ретикулярний комплекс, кора
зацентральної звивини та тім’яної
частки)
Причини цефалгій
Самостійні Мігрень
патологічні форми Пучковий головний біль
головного болю Головний біль напруги
Абузусний біль голови
Основні фактори, Черепно-мозкові травми
що сприяють Захворювання серцево-судинної системи
виникненню Внутрішньочерепні процеси несудинної природи
симптоматичного (підвищення або зниження внутрішньочерепного
головного болю тиску, оклюзія та гідроцефалія)
Інфекції (менінгіт, енцефаліт, остеомієліт кісток
черепа, позамозкові інфекційні захворювання)
Метаболічні порушення (гіпоксія, гіперкапнія,
тощо)
Ендокринні порушення
Захворювання очей, вух, навколоносових пазух,
скронево-нижньощелепного суглоба
Ураження черепних нервів (невралгії V, IX пар)
Інтоксикації та прийом різних хімічних речовин,
лікарських препаратів (алкоголь, чадний газ,
кофеїн, вазодилятатори), безконтрольне вживання
анальгетиків класу триптанів
7
Головні болі, що не пов’язані із структурними
ураженнями, зникають після припинення дії
причинного фактора (при стисканні голови тісним
головним убором, у разі дії холодових стимуляторів
– холодна погода, прийом води з льодом;
кашльовий головний біль, головні болі, що
пов’язані з сексуальною активністю)
Класифікація мігрені та її ускладнення

Мігрень без аури (проста)
Мігрень з аурою Офтальмічна (класична), офтальмоплегічна,
сімейна геміплегічна, ретинальна,
бацилярна, мігренозна аура без болю
Ускладнення мігрені Мігренозний статус, мігренозний інсульт
Діагностичні критерії мігрені

Однобічна локалізація головного болю
Пульсуючий характер болю
Інтенсивність болю, що знижує фізичну активність хворого і підсилюється
у разі монотонної фізичної роботи та ходьби
Наявність хоча б одного з таких симптомів: нудота, блювання, світло- та
звукобоязнь
Тривалість нападу від 4 до 72 год
Не менше 5 нападів в анамнезі
Для мігрені з аурою ще такі ознаки:
Тривалість симптомів аури не більше 60 хв.
Повна зворотність одного або декількох симптомів аури
Тривалість світлового проміжку між аурою і початком головного болю
менше 60 хв.
Лікування мігрені
Мігренозного нападу Мігренозного статусу Профілактичне
Ацетилсаліцилова Седуксен Антагоністи
кислота та її похідні у внутрішньовенно, серотоніну
поєднанні з кофеїном меліпрамін, лазикс (сандомігран)
Селективні агоністи Еуфілін Бета–адреноблокатори
серотоніну внутрішньовенно (анаприлін)
(суматриптан)
Препарати Преднізолон Блокатори кальцієвих
ерготамінового ряду внутрішньовенно каналів (німотоп,
крапельно верапаміл)
Нестероїдні Антигістамінні Антидепресанти,
протизапальні засоби препарати антиконвульсанти
(топірамат)
Фізметоди
8
Типи головного болю (за патогенетичними механізмами)
Судинний Ангіпотонічний, ангіоспастичний, венозний (у разі
артеріальної гіпертензії, церебрального
атеросклерозу, вегетато-судинної дистонії, мігрені,
пучкового головного болю)
Ліквородинамічний У разі підвищення або зниження
внутрішньочерепного тиску (пухлини та інші
об’ємні процеси головного мозку та оболонок,
набряк мозку, гідроцефалії)
Невралгічний При подразненні язико-глоткового, трійчастого та
потиличного нервів
Психалгічний За наявності неврозів, прихованої депресії
М’язово-тонічний При хронічних стресах, захворюваннях шийного
відділу хребта
Змішаний
Патогенез мігрені
Вроджена дисфункція із зниженням впливу ноци- та антиноцицептивних
систем мозку
Активація периваскулярних нервових тригемінальних волокон із
виділенням вазо активних нейропептидів
Надмірне звільнення серотоніну, норадреналіну та окису азоту
Гіпофункція симпатичної нервової системи
Зниження прогестерону та підвищення естрадіолу
Перебіг мігренозного нападу

1. Генералізоване порушення вазомоторної іннервації
2. Вазоспазм екстра- або інтракраніальних судин
3. Дилатація артерій, артеріол, вен з підвищенням амплітуди пульсових
коливань стінки судин
4. Перивазальний набряк
5. Зворотній розвиток змін
V. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття
9
№ Тестові завдання Еталон
п/п відповіді
1 Хвора М. прийшла на прийом до невролога із скаргами А
на болі в половині голови пульсуючого
приступоподібного характеру, тривалістю до двох діб,
які супроводжуються нудотою, світлобоязню та
посилюються при навантаженні. Лікар діагностував
мігрень. Вкажіть, що є найбільш інформативним для
діагностики цього стану?
А) збір анамнезу та неврологічний огляд

В) КТ або МРТ головного мозку
С) РеоЕГ, Ехо-ЕГ
D) ЕМГ, ЕЕГ
Е) люмбальна функція
2 У хворої А., що прийшла на прийом до невролога, А
діагностовано мігрень з аурою. Вкажіть, що є найбільш
характерним для продромального періоду мігрені?
А) перепади настрою, безсоння, нудота

В) запаморочення, шум у вухах
С) порушення нюху
D) порушення смаку
Е) вогнищева неврологічна симптоматика
3 У хворої К., що прийшла на прийом до невролога, D
діагностовано мігрень з аурою. Вкажіть, якими
розладами найчастіше проявляється аура при мігрені?
А) шумом у вухах
В) розладами рівноваги
С) порушенням координації
D) зоровими феноменами (скотоми, фотопсії)
Е) розладами смаку
4 Хвора С., прийшла на прийом до невролога із скаргами В
що супроводжуються нудотою, світлобоязню та
посилююься при навантаженні. При неврологічному
огляді вогнищевої неврологічної симптоматики не
виявлено. Яка тривалість болю голови при мігрені?
А) 5-10 хв.
В) 4-72 год.
С) 20-45 хв.
D) 1-2 год.
Е) більше 1 місяця
10
5 Хворий О., прийшов на прийом до невролога із В
скаргами на болі в половині голови пульсуючого
приступоподібного характеру, тривалістю до 72 годин,
посилюються при навантаженні. При неврологічному
виявлено. ЕЕГ, МРТ – варіант норми. Що найбільш
доцільним буде призначити при нападі мігрені?
А) анальгін
В) суматриптан
С) персен
D) но-шпа
Е) гідазепам
6 У хворої О., яка поступила в приймальний відділ із А
приступоподібного характеру, що супроводжуються
нудотою, світлобоязню, зоровими феноменами
(скотомами, фотопсіямит, зигзагами) та посилююься
при навантаженні, повторюються протягом 3 діб, не
знімаються прийомом анальгетиків. При
неврологічному огляді вогнищевої неврологічної
симптоматики не виявлено. ЕЕГ, МРТ – варіант норми.
Яке з ускладнень мігрені найімовірніше у хворої?
А) мігренозний статус
В) мігренозний інсульт
С) судомний синдром
D) базилярна мігрень
Е) вегетативний криз
7 Хворий О., прийшов на прийом до невролога із С
приступоподібного характеру, тривалістю до кількох
хвилин (20-45 хв.), що супроводжуються
почервонінням лиця, сльозотечею та посилююься при
навантаженні. Приступи тривають «серіями» по 2
тижні. При неврологічному огляді вогнищевої
неврологічної симптоматики не виявлено. ЕЕГ, МРТ –
варіант норми. Кластерні болі голови тривають:
А) 5-10 хв.
В) 4-72 год.
С) 20-45 хв.
D) 1-2 год.
Е) більше 1 місяця
8 Неврологу у хворого, який прийшов на прийом із А
11
скаргами на приступи головного болю, необхідно
провести диференційний діагноз між мігренню, ГБН та
кластерними болями. Які супутні симптоми характерні
для кластерних болів голови?
А) вегетативні прояви (с-м Горнера, сльозотеча)

В) неврологічна симптоматика (геміпарез, атаксія)
С) виражений загальномозковий синдром
D) психомоторне збудження
Е) менінгеальний синдром
9 Неврологу у хворого, який прийшов на прийом із В
скаргами на приступи головного болю, необхідно
провести диференційний діагноз між мігренню, ГБН та
кластерними болями. Яка тривалість приступу
кластерних болів?
А) 24-72 год.
В) 20-45 хв.
С) 30 діб
D) 2-3 хв.
Е) 1-2 год.
10 Хвора Л., прийшла на прийом до невролога із скаргами А
на болі голови, переважно двобічної локалізації,
стискаючого характеру, середньої інтенсивності, які
тривають вже більше 1 місяця, посилюються при
емоціях. При неврологічному огляді вогнищевої
неврологічної симптоматики не виявлено. Головний
біль напруги є:
А) давлячий, переважно в потилиці

В) гострий, колючий, в основному, в оці
С) пульсуючий, приступоподібний, в скронях
D) ранковий біль, супроводжується шумом у вухах
Е) сильний біль в шиї,який наростає у положенні стоячи
№ Ситуаційні задачі Еталон
1 Хвора М. прийшла на прийом до невролога із скаргами А
які супроводжуються нудотою, шумом у вухах,
головокружінням та посилююься при навантаженні.
Тривалість приступів до 72 годин. Буває 2-3 приступи
на півроку. Подібні приступи спостерігались у мами та
бабусі. При неврологічному огляді вогнищевої
неврологічної симптоматики не виявлено. Дані
додаткових обстежень без змін. Вкажіть, яка форма
12
мігрені є у даної хворої?
А) базилярна
В) ретинальна
С) геміплегічна
D) абдомінальна
Е) хронічна
2 У хворої А., що прийшла на прийом до невролога, А
діагностовано класичну мігрень. Вона скаржиться на
інтенсивні болі в половині голови пульсуючого
приступоподібного характеру, тривалістю 4-7 годин, які
супроводжуються нудотою, фонофобією та
фотофобією, та посилюються при навантаженні. Буває
2-3 приступи на місяць. Подібні приступи
спостерігались у мами та бабусі. При неврологічному
виявлено. Дані додаткових обстежень без змін. Вкажіть,
що є найбільш інформативним для продромального
періоду мігрені?
А) перепади настрою, інсомнія, нудота

В) запаморочення, шум у вухах
С) порушення нюху
D) порушення смаку
Е) вогнищева неврологічна симптоматика
3 Хвора С. доставлена в неврологічний відділ із скаргами В
на болі в лівій половині голови пульсуючого
приступоподібного характеру, тривалістю до трьох діб,
посилюються при навантаженні. Поряд із звичними для
хворої симптомів мігрені з’явилась слабість у правих
кінцівках. При неврологічному огляді виявлено
правобічний геміпарез. На МРТ – ішемічне вогнище
зліва. Який Ваш діагноз?
А) мігренозний статус
В) мігренозний інсульт
С) геміплегічна мігрень
D) базилярна мігрень
Е) класична мігрень
4 Хворий О. прийшов на прийом до невролога із скаргами С
приступоподібного характеру, тривалістю до 72 годин,
посилюються при навантаженні. При неврологічному
13
виявлено. ЕЕГ, МРТ – варіант норми. Приступи
турбують 5-6 раз в місяць. Який з препаратів найбільш
доцільно буде призначити для профілактики мігрені?
А) анальгін
В) суматриптан
С) топірамат
D) аспірин
Е) персен
5 Хвора Л., прийшла на прийом до невролога із скаргами D
на болі голови переважно двобічної локалізації
стискаючого характеру, середньої інтенсивності, які
тривають вже більше 2 місяців, посилюються при
емоціях, зміні погоди. Після прийому анальгетиків
ефект незначний і короткочасний. З приводу частих
болів голови зловживала знеболювальними засобами.
При неврологічному огляді вогнищевої неврологічної
симптоматики не виявлено. Дані додаткових обстежень
без змін. Який з видів болю голови є у хворої?
А) головний біль напруги

В) кластерний біль голови
С) краніальна невралгія
D) абузусний біль
Е) класична мігрень
VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і
оволодіння професійними вміннями і навиками
Основні завдання Вказівки Примітки
Вивчити: Намалювати схему
1. Анатомію кровопостачання
кровопостачання головного та спинного
головного та мозку
спинного мозку
2. Клінічні ознаки Скласти таблицю
різних видів болів диференційної
голови діагностики болів голови
3. Етіологію та Перерахувати етіологічні
патогенез різних чинники виникнення
видів болів голови болів голови
4. Методику Перерахувати типові
обстеження ознаки різних болів
хворого з болями голови
голови
5. Методи
лікування болів
голови різного
14
генез
Оволодіти: Перевірити в наступній Звернути увагу на

1. Методикою послідовності: ЧМН, ознаки дискоординації
обстеження м’язовий тонус, сила, та порушення рівноваги,
хворого із ГБ. рухи, рефлекси, мову, зміни мови та ходи.
ходу, координацію, Звернути увагу на
чутливість, менінгеальний наявність порушень
с-м ЧМН,
загальномозкового та
менінгеального
синдрому
2. Проведенням При обстеженні: з’ясувати Звернути увагу на
курації хворого із скарги хворого, зібрати наявність у хворого
ГБ. анамнез, визначити ознак порушення
неврологічні синдроми, свідомості
встановити топічний
діагноз, встановити
клінічний діагноз,
провести диференційний
діагноз, призначити
лікування при приступі
ГБ та в міжприступний
період
VII. Література
Основна
1. Скочій П.Г. Нервові хвороби (пропедевтика). – Тернопіль: ТДМУ, 2005.
– 328 с.
2. Неврологія за ред. Проф. Вінничука. – К., Здоров’я, 2008. – 664 с.
3. Шевага В.М., Паєнок А.В. Захворювання нервової системи. – Львів:
Світ, 2004. – 519 с.
Додаткова
1. Дубенко Є.Г., Вінничук С.М. Нервові хвороби. – К.: Здоров’я, 2001. –
696 с.
2. Вінничук С.М. Неврологія. – К.: Здоров’я, 2008. – 659 с.
3. Скоромец А.А., Скоромец Т.А. Топическая диагностика заболеваний
нервной системы. Руководство для врачей. – 2-е изд. – СПб.: 1996. – 320 с.
4. Яхно Н.Н. Боль. – М.: Медпресс-информ, 2009. – 302 с.
5. Хмелин А.В., Игнатов Ю.Д., Скоромец А.А. Мигрень. – СПб.: Санкт-
Петербургское медицинское издательство, 2001. – 200 с.
15
Тема 10: ПАТОЛОГІЯ ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
Вегетологія є важливим розділом неврології і в той же час
міждисциплінарною по своїй суті проблемою.Практично немає форм
патології, в патогенезі та саногенезі яких не приймала б участь вегетативна
нервова система.
На основі анатомо-функціональних даних нервову систему прийнято
поділяти на соматичну, яка відповідає за зв'язок організму із зовнішнім
середовищем, і вегетативну, котра регулює фізіологічні процеси внутрішього
середовища організму, забезпечуючи його сталість та адекватні реакції на
вплив зовнішнього середовища. Вона іннервує не тільки внутрішні органи, а й
органи чуттів та м'язову систему. Трофотропна функція спрямована на
підтримку фізико-хімічних, біохімічних, ферментативних, гуморальних та
інших констант внутрішнього середовища організму, а ерготропна — на
вегетативно-метаболічне забезпечення різноманітних форм адаптивної
цілеспрямованої поведінки (розумової та фізичної діяльності, реалізації
біологічних мотивацій — харчової, статевої, мотивацій страху та агресії,
адаптації до мінливих умов зовнішнього середовища).
Клінічні симптоми вегетативної дисфункції відносяться до найбільш
частих симптомів у лікарській практиці, однак нами будуть в першу чергу
вивчатися вегетативні функції, які першочергово допоможуть у визначенні
топічного діагнозу.
1. Анатомо-фізіологічні дані про вегетативну нервову систему.
2. Будову сегментарного і надсегментарного відділів вегетативної нервової
системи та їх функцію.
3. Функціональні особливості симпатичного і парасимпатичного відділів
нервової системи.
4. Симптоми ураження краніального і сакрального відділів
парасимпатичної нервової системи.
5. Симптоми ураження надсегментарних утворів вегетативної нервової
системи.
1. Оволодіти методикою дослідження вегетативної нервової системи.
2. Викликати вегетативні рефлекси - рефлекторний дермографізм,
піломоторний рефлекс, окосерцевий рефлекс Ашнера, ортостатичний і
клиностатичний рефлекси.
3. Оцінити результати обстеження вегетативної нервової системи.
4. Встановити топічний діагноз з використанням вегетативних розладів.
Формувати у студентів - майбутніх лікарів, уважного, чуйного ставлення
до хворих. Виховувати у них почуття відповідальності, гуманізму; розвивати
клінічне мислення; сприяти засвоєнню студентами основних принципів етики
і деонтології в неврології.
16
ІV. Структурно-логічна схема теми
РІВНІ ВЕГЕТАТИВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
Надсегментарний: Сегментарний Сегментарний
гіпоталамус, симпатичний парасимпатичний:
ретикулярна формація, відділ: ядра III, ХІІІ, ІХ, Х
мигдалик, лімбічна нейрони бокових черепних нервів;
система, таламо-лімбіко- рогів сакральний відділ:
ретикулярний комплекс (СVІІІ - LІІ сегментів) бокові роги SІІІ - SV
сегментів
РОЗЛАДИ РІЗНИХ РІВНІВ ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Розлади функції надсегментарного відділу вегетативної нервової
системи
Пароксизмальні Перманентні порушення
стани
Симпатоадреналові і Вазомоторні, Порушення сну і
вагоінсулярні кризи нейроендокринні, неспання
вегетативно-судинні, порушення пам'яті
нейродистрофічні, порушення емоцій
нейром'язові, порушення синдром скроневої
гомеостазу та епілепсії
терморегуляції
Розлади функції симпатичного відділу вегетативної нервової системи
трофічні порушення шкіри, нігтів, бокові роги (СVIII - ThІ) – птоз, міоз,
волосся, остеоартропатії енофтальм
Розлади функції парасимпатичного відділу вегетативної нервової
системи
III пара: X пара: ІХ, ХІІІ пари: Сакральні
екзофтальм, вазомоторні, порушення смаку, центри:
мідріаз, секреторні, сльозовиділення, порушення
розширення очної карді альні слиновиділення, сечовипускання
щілини порушення пригнічення і дефекації
серцевої
діяльності
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІЙ ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ

СИСТЕМИ
Клінічні проби: Медикаментозні Інструментальні методи:
рефлекси (окосерцевий, проби: дослідження
клиностатичний, аспіринова, терморегуляції,
ортостатичний, пілокарпінова, капіляроскопія,
піломоторний), адреналінова, плетизмографія, реографія,
дермографізм, атропінова електроенцефалографія,
холодова проба електрокардіографія
17
18
1 Пацієнт звернувся до невролога поліклініки зі скаргами C
на підвищене потовиділення та слиновиділення і
посилену перистальтику кишківника. При огляді:
зіниці звужені, AT 90/60 мм рт. ст., частота пульсу – 59
уд/хв., дихання дещо сповільнене. Який відділ нервової
системи постраждав у цієї хворої?
A) центральна нервова система

B) симпатична нервова система
C) парасимпатична нервова система
D) периферійна нервова система
E) все вказане вірно
2 Хворий Б., 27 років, поступив у приймальний покій зі A
скаргами на затримку сечі та закрепи. При обстеженні
виявлено:AT - 143/92 мм рт. ст, пульс 105 уд/хв., ЧД
21/хв., розширені очні щілини та зіниці. В крові
підвищений рівень глюкози. Який відділ нервової
системи постраждав у хворого?
A) симпатична нервова система

B) парасимпатична нервова система
C) лімбіко–ретикулярний комплекс
D) периферійна нервова система
E) центральна нервова система
3 Жінка, 37 років, звернулася дo сімейного лікаря зі D
скаргами на затруднене сечовипускання. Їй було тяжко
розпочати сечовипускання, сеча виділялася з
труднощами, хоча сечовий міхур випорожнювався
неповністю і в проміжках між відвідуванням туалету у
неї самовільно виділялась невелика кількість сечі.
Вкажіть назву цього клінічного синдрому.
A) нестабільність детрузора
B) гіперрефлексія детрузора
C) детрузорно-сфінктерна дисенергія
D) арефлексія детрузора
E) стресове нетримання сечі
4 Чоловік, 40 років, звернувся до сімейного лікаря зі A
скаргами на зростання маси тіла на 45 кг за 2 роки,
збільшення в розмірах рук та ніг, частий головний біль
та пониження лібідо. При огляді лікар виявив
бітемпоральну геміанопсію, а також гінекомастію. При
лабораторному обстеженні - низький рівень
тестостерону та високий рівень пролактину. Вкажіть
19
вогнище ураження.
A) гіпофіз
B) кора головного мозку
C) спинний мозок
D) зоровий перехрест
E) зоровий горб
5 У хворого після перенесеної операції з приводу E
видалення злоякісної пухлини спинного мозку були
уражені спінальні сегменти S2-S4. Яка форма
порушення сечовипускання може виникнути у
хворого?
A) періодичне нетримання сечі

B) імперативні поклики
C) анурія
D) затримка сечі
E) справжнє нетримання сечі
6 Пацієнт К, 37 років, впродовж одного року лікується в E
неврологічній клініці з приводу наступних
вазомоторних порушень: схильності до почервоніння
обличчя, похолодання пальців кистей та стоп, часті
стани зомління в душному приміщенні, зниження
працездатності, швидку втомлюваність. Вкажіть
методи дослідження, які необхідно провести хворому.
A) капіляроскопія
B) реовазографія
C) плетизмографія
D) місцевий дермографізм
E) все перераховане вірно
7 У пацієнта, що переніс недавно спинномозкову травму, A
розвинувся правобічний птоз, енофтальм і міоз. Які
сегменти спинного мозку були уражені?
А) С8-Тh1
В) С1-С2
C) С4-С6
D) Th3-Th4
E) Th5-Th7
8 У хворого, після перенесеного оперативного втручання D
в ділянці шиї з приводу злоякісного онкологічного
новоутвору, справа виникло опущення повіки,
звуження зіниці, западіння очного яблука. Як
називається цей синдром?
20
A) Валенберга-Захарченко
B) Броун-Секара
C) Аргайл-Робертсона
D) Бернара-Горнера
E) Мійяр-Гублера
9 У хворого К., 45 років, впродовж останього року D
епізодично виникають напади з болем у серці,
коливаннями AT, задухою, запамороченням; також
турбує загальна м'язова слабість, безсоння, а в розмові
з психологом вказав на відчуття страху смерті. Вкажіть
вогнище ураження.
A) кора головного мозку

B) зоровий горб
C) ретикулярна формація
D) гіпоталамус
E) мозочок
10 Жінка, 35 років звернулася до сімейного лікаря зі B
скаргами на коліки в животі та періодичні закрепи.
Серед інших скарг - частий головний біль, підвищена
пітливість і запаморочення. Дослідження шлунково-
кишкового тракту не підтвердили гастроентерологічної
патології. Який нейромедіатор відповідальний за
подібні прояви?
A) адреналін
B) ацетилхолін
C) ГАМК
D) гістамін
E) серотонін
11 У хворого після перенесеної закритої черепно-мозкової A
травми розвинулися напади, які характеризуються
загальною слабкістю, утрудненим диханням,
підвищеною пітливістю, нудотою, сповільненим
пульсом, зниженим артеріальним тиском, покликами
до дефекації, частим болем в животі. Як називається
даний синдром?
A) вагоінсулярний криз
B) симпато-адреналовий криз
C) дроп-атака
D) абсанс
Е) синдром Рейно
21
12 У хворого 55 років, який хворіє упродовж 10 років C
цукровим діабетом, після психотравмуючої ситуації
виникла імпотенція. Що характерно для нейрогенної
імпотенції на відміну від психогенної?
A) гострий початок
B) зниження лібідо
C) відсутність ранкових ерекцій
Е) дотермінова швидка ейякуляція
Е) все перераховане вірно
13 У молодої жінки від переохолодження виникають Е
напади затерплості пальців на руках, симетричне
збліднення їх кінчиків, зниження чутливості. Через 10-
15 хвилин після початку нападу виникають парестезії,
пізніше забарвлення і температура шкіри
відновлюються. Як називається даний синдром?
A) вагоінсулярний криз
B) симпато-адреналовий криз
C) дроп-атака
D) абсанс
Е) синдром Рейно
14 У хворого під час неврологічного огляду було виявлено A
птоз, міоз, енофтальм справа. Крім цього, на
гомолатеральній половині обличчя спостерігається
сухість і почервоніння шкіри. Що є найбільш частою
причиною цього синдрому?
A) рак Панкоста
B) розсіяний склероз
C) туберкульоз
D) менінгіт
E) лімфома
15 У хворої, 19 років, часто виникає головний біль, C
запаморочення, тахікардія, підвищений артеріальний
тиск, пітливість. В поліклініці встановлено діагноз –
симпатикотонічна форма вегето-судинної дистонії, яка
характеризується:
А) дистальним акроціанозом
B) пітливістю
C) тахікардією.
D) зниженням маси тіла
E) діареєю
22
16 Поєднані розлади - ковтання і фонації; парезу мякого D
піднебіння і відсутність глоткового рефлексу;
брадикардії і порушення ритму дихання. Про ураження
якого черепного нерва свідчать вказані розлади?
А) під’язикового
B) язикогорлового
C) додаткового
D) блукаючого
E) трійчастого
1 У хворого С, 35 років, який хворіє десять років D
розсіяним склерозом, посилилось запаморочення,
наросла слабість в лівій нижній кінцівці, стало
турбувати часте сечовипускання - вночі прокидається
кожні дві години і відвідує туалет. Об'єктивно: AT-
130/85 мм рт.ст. Пульс - 80 в 1 хв. Тони серця дещо
послаблені. Дихання везикулярне. В неврологічному
статусі - свідомість збережена, емоційно лабільний.
Асиметрія носогубних складок, легка девіація язика
вліво. М'язова сила знижена в нижніх кінцівках,
м'язовий тонус , навпаки, підвищений. Сухожилкові
рефлекси на руках знижені, на нижніх кінцівках -
високі колінні, полікінетичні ахілові рефлекси. Черевні
рефлекси не викликаються. Гіпотрофія м'язів гомілок.
Розлади чутливості за провідниковим типом з рівня
пахової складки на лівій нозі. Викликаються
патологічні рефлекси - Бабінського, Чадока на обох
стопах. Вкажіть за яким типом виникли розлади
сечовипускання?
А) затримка сечі
В) мимовільне випорожнення сечового міхура
С) періодичне нетримання сечі
D) імперативні позиви на сечовипускання
Е) парадоксальне нетримання
2 Учениця 10 класу періодично стала пропускати заняття В
в школі через погіршення стану здоров'я. Скарги на
частий біль голови, інтенсивність болю посилюється у
другій половині дня, переважно після занять в школі та
спортивній секції з баскетболу. Турбує запаморочення,
загальна слабкість, знижена пам'ять, розлади сну,
підвищена пітливість, серцебиття. Після проведенного
ретельного дослідження соматичного і неврологічного
статусов встановлено - спадковість не обтяжена.
23
Блідість шкірних покривів, загальний та локальний
гіпергідроз переважно в дистальних відділах кінцівок.
Дихання ритмічне - 20 в 1 хв., AT - 115/60 мм рт.ст.
Нестійкість пульсу - 84 - 90 в 1 хв., задовільного
наповнення.Тони серця ритмічні. Дихання везикулярне.
Живіт м'який, не болючий при пальпації. В
неврологічному статусі - вогнищевої патології не
виявлено. Назвіть провідний патологічний синдром:
А) транзиторні ішемічні атаки

В) вегето-судинна дистонія
С) панічні атаки
D) абсанси
Е) дроп-атаки
3 Хворому Ш., 27 років, на основі скарг, клінічних D
симптомів та висновку МРТ вперше встановлено
діагноз - сирінгомієлія. В неврологічному статусі: з
боку черепних нервів - ліва очна щілина і ліва зіниця
звужені. Асиметрія носогубних складок. Язик по
середній лінії. Гіпергідроз обличчя. Гіпестезія
поверхневих видів чутливості на лівій руці та лівій
половині тулуба. Центральний парез нижніх кінцівок,
переважно виражений у лівій нозі, високі сухожилкові
рефлекси, знижена м'язова сила в ногах, патологічні
двобічні стопні рефлекси Бабінського, Пусепа.
Координаторні проби виконує невпевнено. Виконує
пробу Ромберга з легкою атаксією. Функція тазових
органів збережена. Вкажіть вегетативні симптоми
ураження.
А) лівобічна гіпестезія руки і тулуба

В) патологічні стопні рефлекси
С) парез нижних кінцівок
D) міоз, енофтальм, звужена очна щілина
Е) гіпергідроз та асиметрія складок обличчя
4 Хворий С, 15 років, впав з велосипеда і травмував D
голову, свідомості не вграчав. Через 5 годин загальний
стан раптово погіршився, виникли нудота і блювання,
хворий став дезорієнтованим. Каретою швидкої
допомоги доставлений в приймальне відділення
лікарні. Свідомість пригнічена - стан сопору, очі
закриті , словесний контакт обмежений , на больові
подразники реагує. Тахікардія - 96 в 1хв.. AT- 150/90
мм рт.ст. Дихання ритмічне . Окорухова функція
обмежена, фотореакції ослаблені з двох зіниць,
корнеальні рефлекси викликаються. Анізокорія - права
24
зіниця розширена. Носогубні складки рівномірні.
Сухожилкові рефлекси на верхніх і нижніх кінцівках
викликаються, одинакові з двох сторін. Патологічні
рефлекси Бабінського, Пуссепа на лівій стопі.
Менінгеальні симптоми від'ємні, однак на пальпацію
очних яблук реагує больовою гримасою. Який
патологічний симптом свідчить про рівень ураження
стовбура головного мозку?
А) пригнічена свідомість, дезорієнтація

В) патологічні рефлекси на лівій стопі
С) відсутність мови
D) мідріаз правої зіниці
Е) тахікардія і підвищений AT
5 У хворої М. 54 років, яка хворіє цукровим діабетом, С
тип II, виникли біль, слабкість в ногах, переважно у
гомілках і стопах, відчуття затерплості, поколювання,
печіння у підошвах, часті корчі в пальцях і литкових
м'язах, неможливість ходити на великі відстані через
виникнення різкого болю в литках, який зумовлює
часті зупинки. Вночі біль посилюється. Свідомість
ясна. З боку черепних нервів - знижена гострота зору,
легка асиметрія носогубних складок. Рухи обмежені в
нижних кінцівках. М’язова сила знижена в стопах і
пальцях. Сухожилкові та періостальні рефлекси на
верхніх кінцівках викликаються, одинакові з двох
сторін, на нижніх - знижені колінні рефлекси, ахілові
не викликаються. Гіпестезія в ділянці гомілок і стоп. В
цих же ділянках знижена температура шкірних
покривів - холодна на дотик; ціаноз, набряки,
гіперкератоз шкіри підошвів стоп, деформація нігтів на
пальцях стоп. Визначіть трофічні розлади на стопах.
А) збліднення, ціаноз стоп

В) сильний біль,поколювання
С) гіперкератоз підошвів
D) гіпестезія гомілок і стоп
Е) додатня холодова проба
25
Вивчити: Скласти таблицю з
1. Анатомо-фізіологічні класифікацією
особливості і ознаки
ураження симпатичного і
парасимпатичного відділів
вегетативної нервової
системи.
2. Сегментарні і Повторити анатомію і
надсегментарні відділи фізіологію вегетативної
нервової системи. нервової системи
3. Методика дослідження Перерахувати основні клінічні і
вегетативної нервової параклінічні методи
системи, особливості діагностики.
дослідження у дітей.
4. Симптоми ураження Назвати основні симптоми і
надсегментарних рівнів синдроми
вегетативної системи.
5. Симптоми ураження Звернути увагу на локалізацію
краніального відділу ядер парасимпатичних нервів
парасимпатичної нервової (ніжки мозку, довгастий мозок)
системи.
6. Симптоми ураження Звернути увагу на інервацію
сакрального відділу сечового міхура
парасимпатичної нервової
системи.
7. Симптоми ураження Звернути увагу на характер
сегментарного відділу больового відчуття, трофічні
симпатичної нервової сис- порушення шкіри, нігтів,
теми. волосся, остеоартропатії
Оволодіти методикою Звернути увагу на характер
обстеження хворого: больового відчуття, парестезії,
1. Опитування хворого пітливість, "морозіння" тіла,
порушення функції тазових
органів, серцевої діяльності,
дихання
2. Зовнішній огляд Звертають увагу на ширину
зіниць, рівномірність очних
щілин, колір шкіри, набряки,
температуру, тріщини, стан
волосся, суглобів, пролежні,
виразки
3. Вегетативні рефлекси: Досліджують:
місцевий дермографізм загостреним предметом
26
рефлекторний штриховим подразненням
дермографізм вістрям шпильки
піломоторний рефлекс щипком шкіри або
подразненням ефіром задньої
поверхні плечей
окосерцевий рефлекс натисканням на очні яблука з
Ашнера підрахуванням пульсу до
натискання і через 30 сек. після
його початку
ортостатичний рефлекс підрахуванням пульсу при
переході з горизонтального
положення у вертикальне
клиностатичний рефлекс підрахуванням пульсу при
переході з вертикального
положення в горизонтальне
4. Стан периферійних Визначити частоту пульсу,
судин, артеріального тиску величину AT, записати
реовазограму
Основна
1. Дубенко Є.Г., Вінничук С.М. Нервові хвороби. – К: 3доров’я, 2001. –
696 с.
2. Неврологія / С.М. Віничук,Т.І. Ілляш,О.А. Мяловицька та ін. За ред.
С.М. Віничука. - К.: Здоров’я, 2008. – 664 с.
3. Скочій П. Г. Невропатологія (лекції з основ топічної діагностики). –
Львів, 1993. - 131 с.
– 328 с.
нервной системы. Руководство для врачей. – СПб, 1996. – 320 с.
6. Шевага В.М., Паєнок А.В. Захворювання нервової системи. - Львів:
Світ, 2004. – 519 с.
Додаткова
1. Бондаренко Л.П.,Семенова О.В. Топическая диагностика поражений
нервной системы (в вопросах и ответах) / Под ред. акад. Е.Л. Мачерет. – Киев,
2010. - 178 с.
2. Вегетативные расстройства: Клиника, лечение, диагностика / Под ред.
А.М. Вейна. – М.: Медицинское информационное агентство, 2000. – 752 с.
3. Віничук С.М., Ілляш Т.І. Збірник тестових питань та задач з нервових
хвороб для вищих медичних закладів. – Київ, 1994 - 137 с.
2. Квалификационные тесты по неврологи / Под ред. проф. В.Н. Штока. –
М.: МЕДпресс-информ, 2007. – 208 с.
27
Тема 11: ТРІЙЧАСТИЙ, ЛИЦЕВИЙ, ПРИСІНКОВО-ЗАВИТКОВИЙ
НЕРВИ ТА СИМПТОМИ ЇХ УРАЖЕННЯ
I. Актуальність теми
Вивчення функції V, VII і VIII пар черепно-мозкових нервів та виявлення
симптомів їх ураження дає можливість проводити топічну діагностику
захворювань нервової системи. Симптоми ураження чутливих черепно-
мозкових нервів часто є першими та єдиними симптомами при деяких
неврологічних хворобах: абсцесах та пухлинах головного мозку, розсіяному
склерозі, травмах голови, спинній сухотці, арахноїдитах, енцефалітах.
Симптоматика з ураженням даної групи черепно-мозкових нервів
спостерігається не тільки при неврологічних хворобах, але і при
нейрохірургічних, хворобах вуха, горла та носа, при офтальмологічних,
стоматологічних, соматичних та інфекційних захворюваннях. Тому знання
топічної діагностики даної групи черепно-мозкових некрвів допомагає в
діагностиці захворювань не лише неврологами, але і спеціалістами інших
спеціальностей.
1. Анатомію і фізіологію V, VII і VIII пар ЧМТ.
2. Функцію та симптоми їх ураження.
1. Користуватися методикою дослідження V, VII і VIII пар ЧМТ.
2. Правильно визначати локалізацію патологічного процесу.
3. Ставити топічний діагноз.
Навчити студентів відчуття відповідальності за наслідки своєчасності дій
лікаря.
Сформувати в студентів розуміння єдності вищої нервової діяльності з
структурами стовбура мозку, а саме з ядрами та провідниками чутливих
черепно-мозкових нервів.
Закріпити у студентів здатність розуміння важливості ретельного і
правильного встановлення топічного, а в результаті й клінічного діагнозу з
проявами ураження чутливих черепно-мозкових нервів.
Виховати у майбутніх лікарів почуття відповідальності обраному фаху,
гуманізму, навичок медичної етики і деонтології, патріотизму і відданості
професії українського лікаря.
28
НЕРВИ СИМПТОМИ УРАЖЕННЯ МЕТОДИКА
ДОСЛІДЖЕННЯ
Трійчастий Біль Чутливість
анестезія точки Валле
парестезії рефлекси
арефлексія напруження
парез жувальних м’язів жувальних мязів
рухи нижньою
щелепою
трофіка
Лицевий Прозопоплегія Скорочення
реакція переродження мімічних мязів
синкінезія Белла електрозбудливість
гіперакузія визначення
надбрівного
рефлексу
Проміжний Ксерофтальмія Виявлення
агевзія розладів смаку
ксеростомія слино- та
сльозовиділення
Слуховий Шум Гострота слуху
анакузія, гіпакузія проби Рінне,
Вебера
Присінковий Головокружіння Ністагм
блювота проба Ромберга
ністагм координація
атаксія хода
обертові проби
V. Матеріали методичного забезпечення заняття
29
№ п/п Тестові завдання Еталон
відповіді
1 У хворої 34 років, після перенесеного грипу В
з”явилися напади гострого болю в ділянці верхньої
щелепи, що тривають 1-2 хвилини та провокуються
жуванням. Між нападами біль не турбує,
визначається гіпералгезія на шкірі в зоні верхньої
губи, щоки та привушної ділянки. Вкажіть, функція
якого черепного нерва постраждала.
А) лицевий
В) трійчастий
С) додатковий
D) слуховий
Е) вестибулярний
2 У хворого 26 років при огляді виявлено обмеження D
рухів щелепи при жуванні. Справа спостерігається
гіпотрофія жувальних м”язів. При рентгенологічному
дослідженні нижньої щелепи виявлено зміщення
вправо. Вкажіть, функція якого черпного нерва
постраждала.
А) лицевий
В) підязиковий
С) язиковоглотковий
D) трійчастий
Е) додатковий
3 20-літній юнак після переохолодження відчув Е
слабкість в мімічних мязах обличчя справа: не може
закрити праве око, наморщити чоло справа, втримати
воду у роті, скласти губи в «трубочку». При огляді
лікаря поліклініки діагностовано правобічний
периферійний прозоппарез. Вкажіть, де знаходиться
вогнище ураження?
А) ніжки мозку
В) Вароліїв міст
С) довгастий мозок
D) ядро нерва
Е) нерв
4 Протягом півроку хворого турбує біль голови, шум у С
лівому вусі, періодично головокружіння, блювота. За
останні три тижні став погано закривати ліве око, в
ньому розвинулася сухість. При обєктивному огляді
лікаря виявлено: згладжену ліву носогубну
складку,опущений кутик рота зліва, не може «задути
30
свічку», ліва очна щілина повністю не закривається,
на чолі не утворюються складки зліва. Сухість лівого
ока. Вкажіть вогнище ураження.
А) Вароліїв міст
В) довгастий мозок
С) нерв в каналі
D) периферійний нерв
С) кора головного мозку
№п/п Ситуаційні задачі Еталон
відповіді
1 Хворий 48 років, скаржиться на шум і дзвін у лівому В
вусі, зниження слуху на ньому, а також
головокружіння у вигляді втрати рівноваги і
похитування предметів.(АТ - 130/70 мм.рт.ст.), пульс
72 уд. в 1 хвилину. Випадіння кореального рефлексу
зліва, зниження слуху на ліве вухо (шепітна мова
справа 6 м, зліва – 2 м). Кісткова провідність
вкорочена зліва. Яке захворювання у хворого?
А) невринома слухового нерва

В) неврит слухового нерва
С) невралгія трійчастого нерва
D) пухлина мосто-мозочкового кута
Е) Валенберга-Захарченко синдром
2 Хвора 45 років скаржиться на напади В
головокружіння, які супроводжуються нудотою;
виникають декілька разів на рік. Відомо з анамнезу,
що не може їздити в автомобілі, літати в літаку,
кататись на гойдалці. Останній напад був важчим за
попередні: головокружіння утримувалося декілька
годин, спостерігалося блювання. Неврологічний
статус: лежить із заплющеними очима, просить не
турбувати. При огляді функції окорухових нервів
спостерігається погіршення стану. Виявлено ністагм,
невпевненість при виконанні пальце-носової проби
та адіадохокінез з обох сторін. Перевірити пробу
Ромберга не вдається. При спробі встати –
головокружіння посилюється, виникають позиви до
блювання. Розладів чутливості не виявлено.
Сухожилкові та періостальні рефлекси симетричні.
Виявлено зниження слуху на праве вухо. Назвіть вид
атаксії, яка розвинулася у пацієнтки.
А) мозочкова
В) вестибулярна
31
С) лобна
D) сенситивна
Е) істерична
3 У хворого 69 років після переохолодження виник С
сильний біль в лівій половині голови, ділянці чола та
лівого ока. Через 3 дні, на фоні температури тіла 38,2
С зявилися висипання на чолі зліва та лівій верхній
повіці. Функція інших черепних нервів збережена.
Сухожилкові рефлекси симетричні. Координаторних
розладів не виявлено. Вкажіть, де знаходиться
патологічне вогнище.
А) довгастий мозок
В) Вароліїв міст
С) Гасеровий вузол
D) периферійний нерв
Е) таламус
4 У молодого чоловіка 26 років, після В
переохолодження (поїздки біля відкритого вікна)
перестало закриватися ліве око, рот перекосило в
правий бік, зникли горизонтальні складки на чолі,
відсутні мімічні рухи на всій лівій половині обличчя.
Лікар, який проводив огляд, вказав на втрату
надбрівного та рогівкового рефлексів з лівого боку.
Сухожилкові рефлекси викликаються симетрично.
Патологічних рефлексів не виявлено. Розладів
чутливості та координації не спостерігається.
Вкажіть де знаходиться вогнище ураження?
В) лицевий нерв
С) проміжний нерв
D) ядро лицевого нерва
Е) нерв у фаллопієвому каналі
5 Після МРТ головного мозку у хворого 35 років D
діагностовано пухлину. При огляді: слабкість м’язів
мімічної мускулатури зліва, сухість ока, гіперакузія
та розлади смаку на передніх 2/3 язика зліва. Функція
інших черепних нервів не постраждала. Сухожилкові
та періостальні рефлекси симетричні. Патологічних
знаків, розладів чутливості та координ ації не
спостерігається. Де знаходиться патологічне
вогнище?
В) ядро лицевого нерва
32
С) корінець лицевого нерва
D) нерв в каналі
Е) кортико-нуклеарний шлях
6 У хворого 64 років на грунті високого артеріального D
тиску розвинулось гостре порушення мозкового
кровообігу за ішемічним типом. При огляді:
слабкість правих кінцівок за центральним типом.
Наявність патологічних стопних знаків: Бабінського
та Штрюмпеля справа. Периферійний прозоппарез
мімічних мязів зліва: не закривається ліве око, з його
зовнішнього кутика постійно стікає сльоза. Вкажіть,
де знаходиться патологічне вогнище?
В) ядро лицевого нерва
С) корінець лицевого нерва
D) варолієвий міст
Е) довгастий мозок
7 Хвора 25 років після переохолодження, виявила В
асиметрію обличчя, сухість лівого ока, утруднення
при прийомі їжі, підвищення температури тіла до
38,7 С. При обєктивному огляді: не може нахмурити
лоб зліва та закрити ліве око. Згладжена ліва
носогубна складка. Опущений кутик рота зліва, не
може скласти губи в трубочку. Надбрівний рефлекс
зліва не викликається. Сухожилкові рефлекси
симетричні. Патологічних знаків не виявлено.
Вкажіть, який патологічний стан розвинувся у
хворої?
А) невралгія трійчастого нерва

В) неврит лицевого нерва
С) неврит язиковоглоткового нерва
D) невралгія язиковоглотковго нерва
Е) неврит підязикого нерва
Завдання Вказівки Примітки
Вивчити: Намалювати схеми V, VII і VIII пар
1. Анатомію V, VII і черепно-мозкових нервів
VIII пар черепно-
мозкових нервів, їх
шляхи до кори
головного мозку,
особливості кіркової
іннервації.
33
2. Симптоми Скласти таблицю диференційної
ураження лицевого діагностики різних рівнів ураження
нерва
ураження слухового та діагностики різних рівнів ураження
вестибулярного
аналізатора
ураження системи діагностики різних рівнів ураження
трійчастого нерва
Оволодіти: Виконувати в наступній
1. Методикою послідовності:
обстеження V, VII і 1. при дослідженні системи
VIII пар черепно- трійчастого нерва визначають
мозкових нервів. поверхневу чутливість кожної з 3-х
гілок а також в зонах Зельдера.
2. при дослідженні VIII пари для
диференційної діагностики
звукопровідного та
звукосприймаючого апарату
використовують проби Рінне та
Вебера
3. для дослідження VII пари
перевіряти наявність асиметрії
обличчя, шкірні складки, очні
щілини, рівень стояння кутиків
рота, можливість зажмурювати очі,
піднімати брови вверх та
досередини, показувати оскал
зубів, надувати щоки, складати
губи для поцілунку, а також
збереження смакових відчуттів на
передніх 2/3 язика, навність
слиновиділення та сльозотечі.
2. Діагностичними 1. вивчити скарги хворого
алгоритмами та 2. зібрати анамнез захворювання
проводити 3. провести фізікальне обстеження
диференційну 4. визначити патологічні симптоми
діагностику уражень та синдроми
різних рівнів V, VII і 5. узагальнити отримані дані
VIII пар черепно- 6. встановити топічний діагноз
мозкових нервів
Основна
1. Скочій П.Г. Невропатологія (лекції з основ топічної діагностики). –
Львів, 1993. – 131 с.
34
2. Скочій П.Г. Нервові хвороби (пропедевтика) – Тернопіль: ТДМУ, 2005.-
328 с.
3. Дубенко Є.Г., Віничук С.М. Нервові хвороби. – К:, Здоров’я, 2001.-696с.
5. Шевага В.М., Паєнок А.В. Захворювання нервової системи. – Львів:
Світ, 2004. – 519 c.
6. Неврологія / За ред. Віничука С.М. - К.; Здоров’я, 2008. – 664 c.
нервной системы. Руководство для врачей. 2-е изд. – СПб, 1996. – 320 с.
35
Додаткова
хвороб для Вищих медичних закладів. – Київ; 1994. – 137 с.
2. Морис Виктор, Аллан Х.Роппер / Руководство по неврологии по Адамсу
и Виктору. – МИА, 2006. – 671 с.
3. Бондаренко Л.П., Семенова О.В. Топическая диагностика поражений
нервной системы. - К.; 2010. – 167 с.
4. Квалификационные тесты по неврологии / Под ред. проф. В.Н. Штока. -
М.; МЕДпрессИнформ, 2007. – 208 с.
36
Тема 12: ПАТОЛОГІЯ IX-XII ПАР ЧЕРЕПНИХ НЕРВІВ. БУЛЬБАРНИЙ
ТА ПСЕВДОБУЛЬБАРНИЙ СИНДРОМИ
Вивчення функції IX, X, XI, XII пар черепно-мозкових нервів та виявлення
симптомів ураження цих нервів та довгастого мозку є важливим для
проведення топічної діагностики захворювань нервової системи. Клінічні
синдроми ураження каудальної групи черепно-мозкових нервів або їх ядер
часто спостерігаються при розладах мозкового кровообігу в стовбурі мозку,
при сирінгобульбії, пухлинах задньої черепної ямки, краніоспінальних
пухлинах, пухлинах глотки, комбінованій трамі голови і шиї,
поліоенцефаломієліті, кліщовому енцефаліті, дифтерійному поліневриті,
боковому аміотрофічному склерозі та інших захворюваннях нервової системи.
Неврологи та нейрохірурги, окулісти та отоларингологи, терапевти та
реаніматологи, педіатри та стоматологи часто зустрічаються з цієї проблемою
в своїй практиці. Лікарям багатьох спеціальностей необхідно знати симптоми
ураження бульбарної групи черепно-мозкових нервів, вміти диференціювати
бульбарний та псевдобульбарний синдроми.
II. Навчальні цілі
1. Анатомію та фізіологію стовбура головного мозку.
2. Функцію та симптоми ураження IX, X, XI, XII пар черепних нервів.
3. Прояви бульбарного то псевдобульбарного синдрому (подібність та
відмінність у проявах клінічної симптоматики).
4. Диференційну діагностику рівня ураження мозкового стовбура.
1. Використовувати методику дослідження рухових та змішаних черепних
нервів каудальної групи.
2. Навики догляду за хворими та харчування пацієнтів з бульбарним
паралічем.
3. Застосувати адекватну інтенсивну терапію при бульбарному паралічі та
проводити профілактику можливих ускладнень.
Навчити студентів відчуття відповідальності за наслідки своєчасності дій
лікаря. Сформувати в студентів розуміння єдності вищої нервової діяльності з
структурами стовбура мозку, а саме з ядрами та провідниками бульбарної
групи черепно-мозкових нервів.
Закріпити у студентів здатність розуміння важливості ретельного і
правильного встановлення топічного, а в результаті й клінічного діагнозу з
проявами ураження бульбарної групи черепно-мозкових нервів.
Виховати у майбутніх лікарів почуття відповідальності обраному фаху,
гуманізму, навичок медичної етики і деонтології, патріотизму і відданості
професії українського лікаря.
37
БУЛЬБАРНІ СИМПТОМИ УРАЖЕННЯ МЕТОДИКА
НЕРВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Язикоглотковий Агевзія задньої третини язика Смак
анестезія верхньої половини ковтання
глотки
дисфагія
Блукаючий Парез м’якого піднебіння Фонація
афонія ковтання
втрата глоткового та фібрилярні
піднебінного рефлексів скорочення м’якого
дисфагія посмикування
тахікардія рефлекси: глотковий,
з м’якого піднебіння
частота пульсу і
дихання
Додатковий Периферійний парез Підняття плечей,
грудинно-ключично- трофіка м’язів
сосковидного і
трапецієподібного м’язів
Під’язиковий Периферійний парез м’язів Висування язика
половини язика трофіка мязів язика
БУЛЬБАРНИЙ ПАРАЛІЧ ПСЕВДОБУЛЬБАРНИЙ

ПАРАЛІЧ
Синдроми Дизартрія Дизартрія
ураження дисфагія дисфагія
атрофія м’язів язика рефлекси орального
фібрилярні посмикування автоматизму
арефлексія насильницький сміх, плач
реакція переродження
тахікардія
38
№п/п Тестові завдання Еталон
відповіді
1 У хворого 57 років, м”язи правої половини язика Д
атрофовані, при висуванні язик відхиляється вправо.
Права половина м”якого піднебіння звисає, права
голосова зв’язка повністю паралізована. Глотковий
рефлекс відсутній. Мова гугнява, ковтання
утруднене. Який патологічний синдром описаний?
А) Горнера
В) Аргайля-Робертсона
С) псевдобульбарний
D) бульбарний
Е) Вебера
2 У хворого 46 років гостро розвинулася центральна В
правобічна геміплегія, правобічна геміанестезія,
периферійний параліч мімічних мязів лівої половини
обличчя; надбрівний рефлекс зліва не викликається.
Визначіть локалізацію вогнища ураження.
А) Вароліїв міст справа

В) вароліїв міст зліва
С) ніжки мозку зліва
D) внутрішня капсула
Е) медіальна петля зліва
3 У хворого розвинувся інсульт. При огляді А
спостерігається: опущена права повіка, очне яблуко
відведено назовні, зіниця широка, нерухома. В лівих
кінцівках центральний геміпарез. Патологічний
симптом Бабінського зліва. Вкажіть, де знаходиться
патологічне вогнище.
С) хіазма
D) ромбовидна ямка
Е) міст
4 Хворий 65 років, в анамнезі перенесений інфаркт С
міокарду. Зранку, після пробудження виявив у себе
слабкість в правих кінцівках. Ліг у ліжко , за деякий
час хотів встати і не зміг: розвинулася правобічна
геміплегія. Больова чутливість в правих кінцівках
збережена. Де знаходиться патологічне вогнище?
А) кора головного мозку

В) ніжки мозку
39
С) міст
D) довгастий мозок
Е) внутрішня капсула
5 У хворого з гіпертонічною хворобою, раптово В
розвинулася слабкість в лівих кінцівках. При огляді:
очі повернені вправо, в лівих кінцівках – центральна
геміплегія. Вкажіть, які структури постраждали?
А) кора головного мозку

В) стовбур мозку
С) внутрішня капсула
D) таламус
Е) окоруховий нерв
6 Хворий 74 років спостерігається спостерігається в D
поліклініці з приводу церебрального атеросклерозу.
При огляді виявлено: мова у хворого не зрозуміла,
при ковтанні часто поперхується. Легкий парез
мякого піднебіння. Рефлекси глотковий та з мякого
піднебіння живі. Язик злегка відхилений вліво.
Виражений симптом Марінеску-Радовічі з обох
сторін, хоботковий рефлекс. Спостерігається
плаксивість. Визначте клінічний синдром?
А) Вебера
B) Мійяра-Гублера
C) бульбарний
D) псевдобульбарний
E) Валенберга-Захарченко
7 У хворого після повторного інсульту розвинулося А
поперхування при ковтанні, мова у пацієнта
немодульована. При огляді: язик висуває важко,
атрофії мязів язика не спостерігається, мяке
піднебіння при фонації звисає, глотковий рефлекс
високий, насильницький сміх та плач, викликаються
рефлекси орального автоматизму. Який патологічний
синдром розвинувся у хворого?
А) псевдобульбарний
В) бульбарний
С) Горнера
D) Аргайля-Робертсона
Е) Мійяра-Гублера
8 У хворого в результаті тромбозу хребтової артерії В
виникло поперхування при ковтанні, голос став
тихим, з носовим відтінком. При огляді: ліва
половина мякого піднебіння провисає, глотковий
40
рефлекс зліва відсутній, при висуванні - язик
відхиляється вліво, мязи лівої половини язика
атрофовані, в них спостерігаються фасцикуляції.
Який розлад мови розвинувся у хворого?
А) монотонна затухаюча мова

В) дизартрія
С) моторна афазія
D) скандована мова
Е) сенсорна афазія
9 Хвора 56 років тривалий час спостерігає у себе D
підвищення артеріального тиску. Гіпотензивні
препарати приймає не систематично. Вчора себе
почувала погано: виник біль голови, порушення
мови. При огляді лікаря: в контакт вступає, всі
вказівки лікаря виконує правильно, на питання
відповідає, мова погано модулюється, нерозбірлива з
гнусавим відтінком. Читання, письмо, рахунок не
порушені. Вкажіть який розлад мови спостерігається
у хворої?
А) скандована
В) затухаюча
С) моторна афазія
D) дизартрія
Е) сенсорна афазія
відповіді
1 Хвора 30 років, поступила у відділ щелепно-лицевої В
хірургії для оперативного втручання з приводу
пухлини підщелепової ділянки справа. Після операції
розвинулася утруднена мова, ковтання та змінився
голос. При обстеженні виявлено: анізокорію зіниць
S>D, права очна щілина вужча, легкий енофтальм.
Голос афонічний, поперхується при ковтанні,
глотковий рефлекс знижений, девіація язика вправо.
Лівобічний геміпарез. Який патологічний синдром
загрожує життю хворої?
В) бульбарний
С) Клода-Бернара-Горнера
D) Вебера
Е) Мійяра-Гублера
2 У неврологічний відділ поступив хворий 48 років з В
проявами інсульту. В анамнезі – гіпертонічна
41
хвороба близько 5 років. Минулого року при АТ
200/100 мм.рт.ст. розвинулася слабкість в лівих
кінцівках, затерпання в них. Такий стан тривав
близько 30 хвилин, і всі явища минули. Протягом
двох днів у хворого змінилася мова, зявилось
поперхування при ковтанні . При огляді: інструкції
лікаря виконує, правильно відповідає на запитання,
мова частково нерозбірлива, змазана. Читання,
письмо і рахунок не порушені. Глотковий рефлекс і
рефлекс з мякого піднебіння збережені. Виражений
хоботковий рефлекс і Марінеско – Радовічі.Хворий
став не критичним до свого стану, періодично плаче.
Який патологічний синдром описаний у хворого?
А) бульбарний
В) псевдобульбарний
С) Аргайля-Робертсона
D) Вебера
Е) Валенберга-Захарченко
42
Основні завдання Вказівки до виконання Примітки
завдань
Вивчити: Намалювати схеми
1. Анатомо-фізіологічні кортико-нуклеарних
особливості рухових та шляхів, вказати
змішаних черепних нервів IX, розміщення ядер черепних
X, XI, XII та їх шляхи, нервів
особливості кіркової інервації
2. Симптоми ураження Скласти таблицю
підязикового нерва, диференційної
диференційні ознаки діагностики
периферійного та центрального периферійного та
парезів язика центрального парезів
язика
3. Клінічні симптоми Скласти таблицю
бульбарного та диференційних ознак
псевдобульбарного синдромів бульбарного та
псевдобульбарного
синдромів
4. Симптоми ураження Перерахувати типові
додаткового нерва симптоми ураження
додаткового нерва
6. Діагностичні алгоритми та Вивчити скарги хворого.

проводити диференційну Зібрати анамнез
діагностику бульбарних та захворювання.
псевдобульбарних паралічів Провести фізикальне
обстеження хворого.
Визначити патологічні
симптоми, синдроми.
Узагальнити отримані
дані.
Встановити топічний
діагноз
43
Оволодіти: Виконувати у наступній
1. Методикою спілкування з послідовності:
хворим, оцінка зовнішнього 1. досліджувати функцію
вигляду та характер розмови, IX, X пар черепних нервів
модуляція голосу разом, тому що
уражаються одночасно та
часто з обох сторін
2. досліджуючи функцію
IX, X пар звертають увагу
на розлади ковтання, зміну
голосу, розміщення
мякого піднебіння, язичка,
зміну рефлексів: з мякого
піднебіння та глоткового,
порушення смаку на
задній третині глотки та
зміну чутливості горла та
гортані
3. для дослідження XI
пари хворому пропонують
повернути голову та шию
в сторони, дозаду та
допереду, підняти руки,
звести лопатки
4. при дослідженні XII
пари звертають увагу на
рухи язика, чи є
відхилення його,
фібрилярні посмикування,
розлади мови.
2. Надання невідкладної 1. Розписати оптимальну
допомоги хворим з бульбарним схему лікування для
паралічем та оволодіти пацієнтів з бульбарним
методами догляду та синдромом у залежності
харчування цих хворих. від ступеня важкості.
2. Визначити роль
реанімаційного відділу
при розвитку даної
патології.
3. Знати особливості
догляду і харчування
хворих з бульбарними
паралічем.
44
Основна
1. Скочій П.Г. Невропатологія (лекції з основ топічної діагностики). –
Львів, 1993. - 131 с.
– 328 с.
3. Дубенко Є.Г., Віничук С.М. Нервові хвороби. – К:, Здоров”я, 2001. - 696
с.
4. Шевага В.М., Панок А.В. Захворювання нервової системи – Львів: Світ,
2004. - 519 c.
5. Неврологія / За ред. Віничука С.М. – К.: Здоров’я, 2008. – 664 c.
нервной системы. Руководство для врачей. – СПб, 1996. - 320 с.
Додаткова:
хвороб для Вищих медичних закладів. – Київ, 1994. – 137 с.
2. Морис Виктор, Аллан Х. Роппер. Руководство по неврологии по Адамсу
и Виктору. – МИА, 2006. – 671 с.
3. Бондаренко Л.П.,Семенова О.В. Топическая диагностика поражений
нервной системы. - К.: 2010. – 167 с.
4. Квалификационные тесты по неврологии / Под ред. проф. В.Н. Штока. –
М: МЕДпресс-Информ, 2007. – 208 с.
45
Тема 13. НЕВРАЛГІЯ ТРІЙЧАСТОГО НЕРВА
Медична наука вважає, що немає болю сильнішого, ніж біль при невралгії
трійчастого нерва. Біль половини обличчя, що супроводжується відчуттям
електричного розряду, провокуєтьсяпри жуванні, чищенні зубів, на холодному
вітрі, є класичною при цій патології. Біль ніколи не переходить на іншу
половину обличчя, не віддає у шию, потилицю, язик, за вухо. Невралгію
трійчастого нерва часто лікують стоматологи, намагаючись видалити зуби на
відповідній половині щелепи.
Однак, існують різноманітні ефективні варіанти лікування цієї патології.
Тому, якщо у хворого невралгія трійчастого нерва, то це не означає, що йому
судилося прожити життя, сповнене болем. Майбутні лікарі повинні знати, як
діагностувати і ефективно лікувати невралгію трійчастого нерва та інші
прозопалгії за допомогою лікарських препаратів, ін’єкцій або проведення
операції.
ІІ. Навчальні цілі заняття
1. Анатомію і фізіологію трійчастого нерва, його гілок.
2. Функцію та симптоми ураження трійчастого нерва та його гілок.
3. Клінічну симптоматику в залежності від рівня ураження трійчастого
нерва.
1. Користуватися методикою дослідження трійчастого нерва.
2. Правильно визначати локалізацію патологічного процесу.
3. Вибрати діагностичний алгоритм неврологічних синдромів та провести
диференціальну діагностику невралгії трійчастого нерва з іншими
прозопалгіями.
4. Вибрати оптимальну тактику лікування невралгії трійчастого нерва та
його гілок.
ІІІ. Виховні цілі заняття
Формувати в студентів почуття відповідальності за своєчасне і правильне
встановлення діагнозу, а також проведення диференційного діагнозу для
усвідомлення залежності успіхів та результату лікування від грамотних і
організованих дій лікаря.
Усвідомлення необхідності індивідуального підходу до хворого та
важливості уважного ставлення до скарг пацієнта на інтенсивний біль при
невралгії трійчастого нерва, інших видах болю обличчя.
IV. Структурно-логічна схема
НАЙПОШИРЕНІШІ ПРОЗОПАЛГІЇ
Невралгія трійчастого Невралгія трійчастого нерва
нерва периферійного центрального генезу
генезу
Етіологія Внутрішньочерепні Дисфункція стовбурових і
артеріо-венозні підкірково-кіркових ділянок
мальформації, внаслідок порушення
46
стиснення в мосто- регіонарного кровообігу
мозочковому куті
аневризмою петлі
верхньої мозочкової
артерії, природжені
дефекти або набуте
звуження
підочноямкового або
нижньощелепового
каналу, компресія
периферійних гілок у
круглому та овальному
отворах, вузьких
кісткових каналах ,
обємні процеси в мосто-
мозочковому куті,
туберкульоз, герпетична
інфекція, розсіяний
склероз, синусит,
стоматологічні
захворювання,
церебральний
арахноїдит,
нейросаркоїдоз
Патогенез Демієлінізація волокон головним чином глибокої
чутливості верхньньо-, нижньощелепових нервів
призводить до порушення аферентного сенсорного потоку
з подальшим формуванням алгогенної системи
пароксизмального типу в центральних структурах
ураженого нерва (периферичний і центральний фактори
патогенезу)
Клінічна Короткотривалий, пароксизмальний, іррадіюючий,
картина стріляючий, пекучий, ріжучий тощо біль в обличчі, що
виникає зазвичай удень, провокуються подразненням губ,
обличчя, шелепи та супроводжуються больовою гримасою,
тризмом, набряком, сльозотечею, гіперемією склер
Діагностика Рентгенографія зубів, УЗДГ ГДА, ТД, МРТ
щелеп, лицевої зони, КТ, головного мозку, перфузія
МРТ головного мозку (КТ, МРТ), фМРТ, МРС, ПЕТ
(+ ангіографія)
Лікування Антиконвульсанти (карбамазепін, габапентин),
міорелаксанти (баклофен), похідні беладонни,
нейрохірургічна декомпресія нерва
Седативні, антидепресанти, діуретики (фуросемід),
вазоактивні, метаболічні препарати, немедикаментозні
методи: фізіотерапія, масаж, акупунктура
47
№ з/п Тестові завдання Еталон
відповіді
1 У хворого, котрому встановлено діагноз червоного А
вовчка скарги на біль в ділянці обличчя протягом
кількох годин, зміни настрою, порушення сну. Про
яку патологію йдеться?
А) атипова прозопалгія
В) типова прозопалгія
С) синдром Чарліна
D) спадкова нейродегенерація
Е) невралгія трійчастого нерва
2 В амбулаторію звернулася жінка 47-ми років зі D
скаргами на періодичний сильний біль в ділянці
верхньої щелепи справа, що виник після
переохолодження місяць тому, що часом
супроводжують набряки. Який провідний симтом
невралгії?
А) тризм
В) асиметрія обличчя
С) зони Зельдера
D) тригерні зони
Е) гіпалгезія
3 Хвора 70-ти років скаржиться на частий тривалий А
біль в ділянці обличчя, неспокій, підвищення АТ,
порушення сну. Хвора викликає швидку допомогу.
Яка патологія у хворої?
А) психалгія
В) синдром Фрей
С) синдром Грей
D) синдром крокодилячих сльоз
Е) дентальна плексалгія
4 Хвора 38-ми років скаржиться на сильний В
нападоподібний тривалий біль ниючого характеру
ділянки верхньої щелепи зліва, не може спати,
розгублена. Пройшла санацію у стоматолога. Про яке
ураження можна думати?
А) синдром Сладера
В) пульпіт
С) синдром Гей-Люсака
D) періодонтит
Е) синдром Брудзінського
48
5 У хворого виявлено зміни при додаткових методах С
обстеження. Що з нижчепереліченого є найчастішою
причиною невралгії трійчастого нерва?
А) травма
В) ішемія в ділянці мосто-мозочкового кута
С) стиснення аневризмою мозкової судини
D) екзогенні інтоксикації
Е) депривація сну
6 У хворого часті напади болю ріжучого характеру С
тривалістю біля 30 сек, тризм, вегетативні прояви,
тривожні думки. Які з нижчеперелічених препаратів
рекомендовано для профілактичного лікування таких
станів?
А) типові нейролептики
В) знеболювальні
С) протиепілептичні
D) антидепресанти
Е) препарати брому
7 Хворий 60 років, звернувся до стоматолога зі С
скаргами на постійний біль, відчуття оніміння,
повзання мурашок у ділянці чола, кореня носа,
верхньої повіки, на очному яблуці справа;
періодично біль посилюються, стає різким. Хворіє
протягом 10-12 років, неодноразово лікувався
амбулаторно, стаціонарно у неврологів та
стоматологів. Хворому були проведені спиртові
блокади. Больові пароксизми періодично зникали,
але згодом відновлювалися. Останні 2-3 роки напади
стали менш частими, слабо вираженими. Біль набув
постійного характеру, виникло відчуття печії й
парестезії. Об’єктивно: менінгіальних симптомів
немає. Відзначається болючість у точці виходу І
гілки трійчастого нерва справа. Зниження больової та
тактильної чутливості в ділянці чола, верхньої
повіки. Різко знижений кореальний і надбрівний
рефлекси. Асиметрія носо-губних складок. Язик по
середній лінії. Парезів немає. Сухожилкові та
періостальні рефлекси викликаються, симетричні.
Патологічних рефлексів не виявлено. Статика й
координація не порушені. Встановіть, ймовірний
клінічний діагноз:
A) неврит ІІ гілки трійчастого нерва справа

B) невралгія ІІІ гілки трійчастого нерва справа
49
C) неврит І гілки трійчастого нерва справа
D) неврит І гілки трійчастого нерва зліва
E) невралгія ІІ гілки трійчастого нерва зліва
8 Хвора 27 років, поступила в неврологічне відділення А
зі скаргами на нападоподібний біль в нижній щелепі
зліва. Напад болю виникає під час їжі, розмови,
миття обличчя, на вулиці у вітряну погоду. Тривають
болі протягом 1-2 хвилин. Захворіла три місяці тому,
коли з’явилися гострі болі в ділянці 7-го зуба
нижньої щелепи зліва. Стоматолог змін не виявив,
зуб був видалений. Біль припинилися, але виник
знову через два тижні. Об’єктивно: менінгіальних
симптомів нема. Болючість під час пальпації в точці
виходу ІІІ гілки трійчастого нерва, гіперестезія
больової чутливості на підборідді. Тригерні зони 6-5
зубів зліва. Інші черепні нерви без патології. Рухи,
сила, м’язовий тонус у кінцівках збережені.
Сухожилкові та періостальні рефлекси підвищені,
симетричні. Патологічних рефлексів не виявлено.
Визначте локалізацію патологічного процесу:
A) ramus mandibularis трійчастого нерва зліва

B) ramus maxillaris трійчастого нерва зліва
C) ramus mandibularis трійчастого нерва справа
D) ramus maxillaris трійчастого нерва справа
E) Гасерів вузол
9 Хворий 65 років, звернувся в поліклініку до D
стоматолога зі скаргами на нападоподібний біль, як
«удар струму», в правій половині обличчя. За день
виникло 10-12 нападів тривалістю 2-3 хвилини.
Захворів близько місяця тому, після
переохолодження. Лікувався у невролога, але
полегшення не відзначив, напади почастішали,
особливо на холоді, під час жування і розмови.
Об’єктивно: менінгіальних симптомів нема.
Гіперестезія больової і температурної чутливості
справа в ділянці щоки, підборіддя. Болючість у
точках виходу ІІ та ІІІ гілок трійчастого нерва справа.
Патології інших ЧМН не виявлено. Парезів нема.
Сухожилкові та періостальні рефлекси збережені,
нижньощелеповий справа вищий, ніж зліва.
Виражений хоботковий рефлекс. Натиснення біля
крила носа справа спровокувало напад з тонічною
судомою м’язів обличчя. Встановіть ймовірний
діагноз:
50
A) Неврит ІІ і ІІІ гілок трійчастого нерва зліва
B) Неврит І і ІІІ гілок трійчастого нерва справа
C) Неврит ІІ і ІІІ гілок трійчастого нерва справа
D) Невралгія ІІ і ІІІ гілок трійчастого нерва справа
E) Невралгія ІІ і ІІІ гілок трійчастого нерва зліва
10 Хворий 53 роки, звернувся у неврологічне відділення В
зі скаргами на напади пекучого болю в ділянці
скроні, щелепного суглобу, зовнішнього слухового
отвору справа. Напади болю супроводжуються
гіперемією та гіпергідрозом у вигляді великих
крапель поту в ділянці іннервації вушно-скроневого
нерва, особливо під час прийому їжі. Захворів рік
тому. В анамнезі – операція біля привушної залози.
Об’єктивно: менінгіальних симптомів нема.
Болючість у ділянці скронево-нижньощелепного
суглобу справа. Парезів нема. Сухожилкові та
періостальні рефлекси жваві, симетричні.
Патологічних рефлексів не виявлено. Жувальні рухи
без споживання їжі подібних нападів не
спричинюють. Назвіть, який синдром виник у
пацієнта:
A) синдром Чарліна
B) синдром Фрей
C) синдром Сладера
D) синдром Бріссо-Сікара
E) епілептичний напад
11 Хворий 35 рокві, скерований у стоматологічну В
поліклініку окулістом, зі скаргами на напади
інтенсивного болю в ділянці правого очного яблука,
очної поверхні надбрів’я і носу. Напади частіше
виникають вночі, супроводжується сльозотечею,
виділенням слизу з правої половини носа, тривають
20-30 хвилин. Напади провокують жування, розмова.
Хворіє на протязі 2-ох тижнів. Захворювання
пов’язує із перенесеною ГРВІ. Об’єктивно:
менінгіальних симптомів нема. ЧМН без патології.
Болючість в ділянці правого внутрішнього кута ока,
висипка на шкірі лоба, носа, рогівки. Повіки
гіперемійовані, відзначається сльозотеча. Іншої
неврологічної симптоматики не виявлено. Встановіть
клінічний діагноз:
A) невралгія вушно-скроневого нерва

B) невралгія носо-війкового нерва
C) неврит правого лицевого нерва
51
D) невралгія трійчастого нерва
E) невралгія язико-горлового нерва
№з/п Ситуаційні задачі Еталон
відповіді
1 В
Хворий Ф., 63 років, пенсіонер, звернувся в
приймальний відділ зі скаргами на наявність частих
больових нападів в правій верхній щелепі, що
виникають удень, тривають близько 1-2 хвилин,
поширюються на половину обличчя і
супроводжуються виділення сльози, закладанням
носа, почервонінням, набряканням обличчя вранці,
при прийомі йжі та розмові. Хворіє 6 років, початок
хвороби пов’язує з перестудою. Лікування в
невролога ефекту не дало. Об'єктивно: з боку
внутрішніх органів без патології. Артеріальний тиск
— 150/85 мм рт. ст., , пульс — 75 уд. у хв.
Неврологічно: зіниці симетричні, черепні нерви —
легка болючість при пальпації лівого підочного
отвору. Рухи в кінцівках збережені. Чутливість не
порушена, включно з зоною обличчя. Сухожильні
рефлекси на руках і ногах симетричні, дещо
пожвавлені. Патологічних рефлексів не виявленоі
мозочкових симптомів немає. Менінгеальні ознаки
відсутні. Поставте клінічний діагноз?
А) нейропатія лицевого нерва

В) невралгія трійчастого нерва
С) невралгія лицевого нерва
D) невралгія язикогорлового нерва
Е) невралгія проміжного нерва
2 В
Хворий Р., 25 років, студент медінституту, звернувся
до терапевта, котрий скерував до невролога зі
скаргами на біль в ділянці верхньої щелепи зліва, що
супроводжується відчуттям сильного печіння, хворий
завмирає на кілька хвилини, а після цього тре
обличчя. Такі напади повторюються кілька разів на
тиждень під час чищення зубів. Об'єктивно: з боку
внутрішніх органів патології не виявлено.
Артеріальний тиск — 110/80 мм рт. ст., пульс — 72
уд. у хв. Очні щілини, зіниці симетричні, рухи очей
збережені. Легка чутливість в ділянці
підочноямкового отвору зліва. Інші черепні нерви без
патології. Рухи, м'язова сила і тонус у кінцівках
збережені в повному обсязі. Сухожильні і
52
періостальні рефлекси на руках і ногах жваві,
рівномірні. Патологічних рефлексів, мозочкових
симптомів і розладу чутливості немає. Встановіть
клінічний діагноз.
А) неврит лицевого нерва

В) невралгія трійчастого нерва
С) невралгія язикоглоткового нерва
D) неврит очного нерва
Е) невралгія мандибулярного нерва
3 А
Хвора С., 68 років, пенсіонерка, поступила в
неврологічний відділ зі скаргами на розпираючий ,
пекучий біль в ділянці чола зліва. За 3 тижні до
госпіталізації лікувалася амбулаторно в невролога з
приводу болю в цій ділянці, після переохолодження,
висипання міхурців, змазувала їх фукорцином
підвищеної температури, турбували і надалі
долягають загальна слабість, біль голови, поганий
сон, апетит, серцебиття, температура 38°С. При
обстеженні; температура — 36,8°С, пульс — 88 уд. у
хв., аритмічний, артеріальний тиск — 140/80 мм рт.
ст. Зіниці однакової величини, ліва очна щілина трохи
звужена, реакція зіниць на світло жвава. Ковтання,
фонація не порушені. Язик висуває по середній лінії.
Активні рухи і сила у всіх кінцівках збережені в
повному обсязі. Сухожилкові та періостальні
рефлекси на руках і ногах S=D, жваві. Патологічні
рефлекси відсутні. Відзначається зниження больової і
температурної чутливості, пігментація чола зліва.
Ваш клінічний діагноз?
А) постгерпетична невралгія
В) синдром Чарліна
С) невропатія лицьового нерва
D) невралгія язикоглоткового нерва
Е) синдром Горнера
4 Хворий 54 роки, звернувся у неврологічне відділення В
зі скаргами на пекучі, ниючі болі пульсуючого
характеру із радіацією у нижню щелепу. Приступи
болю супроводжуються гіперемією шкіри у навколо-
вушній ділянці та гіпергідрозом у вигляді великих
крапель поту в ділянці іннервації вушно-скроневого
нерва. Болючість виникала під час прийому їжі.
Назвіть, який синдром виник у пацієнта:
53
А) Чарліна
В) Фрей
С) Сладера
D) міофасціальний
E) Бріссо
5 Хворий 32 роки, скаржиться на приступи різкого В
болю в ділянці правого очного яблука, очної поверхні
надбрів’я і носа. Напади частіше виникають вночі,
супроводжується сльозотечею, виділенням слизу з
носа, тривають 20-30 хвилин. Об’єктивно: болючість
в ділянці правого внутрішнього кута ока, повіка
гіперемована, іншої неврологічної симптоматики не
виявлено. Встановіть клінічний діагноз:
А) невралгія вушноскроневого нерву

В) невралгічний синдром Чарліна
С) неврит правого лицевого нерву
D) невралгія трійчастого нерву
Е) неврит трійчастого нерву
54
Завдання Вказівки до Примітки
виконання завдання
Вивчити: Скласти таблицю: Звернути увагу на
симптомів, тривалість проявів
1. Особливості та дифдіагностики
обстеження черепно- нейростоматологічних Звернути увагу на час,
мозкових нервів, синдромів послідовність та
класифікацію переважання у хворого
прозопалгій Перерахувати основні тих чи інших ознак
фактори ураження рухових розладів,
2. Етіологічні фактори черпних нервів психіки тощо
лицьового болю.
Розібрати основні
3. Клінічні синдроми синдроми
4. Клінічні форми Перерахувати та
прозопалгій. пояснити їх
Оволодіти: симптоматику
1. Неврологічним Використати схему

оглядом черепно- дослідження
мозкових нервів. Виділити патологію,
2. Дослідженням синдроми
функції систем. Визначити клінічну
3. Інтерпретацією форму
знайденої
симптоматики.
Призначити
4. Лікарською тактикою обстеження та
невролога. лікування
5. Проведенням курації При обстеженні:
хворого з патологією
черпних нервів 1) з’ясувати
скарги
1) зібрати
детально анамнез
2) визначити
неврологічні синдроми
3) встановити
топічний і клінічний
діагноз
4) Провести
55
диференціну
діагностику
Призначити схему
обстеження та
лікування
Основна
1. Грицай Н.М., Кобзиста Н.О. Нейростоматологія.—К.: Здоров'я 2001
р. —144 ст.
1. Неврологія: неврологічна патологія лицевої ділянки: навч. посіб. /О.І.
Коленко, Ф.Г. Коленко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2010. – 111 с.
2. Вінничук С.М., Ілляш Т.І. Неврологія. – К.: Здоров”я, 2008. – 664 с.
3. Нервові хвороби: Підручник / За ред. С.М. Віничука і Є.Г. Дубенка.—
К.: Здоров’я, 2001.— 696 с.
4. Скочій П.Г. Нервові хвороби (част. 1).— Львів, 2000.— 795 с.
Додаткова
1. Алиферова В.Ф. Патология черепных нервов.— К.: Здоров’я, 1990.—
192 с.
2. Карлов В. А. Неврология лица.—М.: Медицина, 1991. – 288 с.
56
Тема 14. НЕВРОПАТІЯ ТРІЙЧАСТОГО НЕРВА ТА ОКРЕМИХ ЙОГО
ГІЛОК. ЯТРОГЕННІ НЕВРОПАТІЇ ТРІЙЧАСТОГО НЕРВА
Термін «невропатія» останнім часом все більше використовується у
неврології замість терміну «неврит», оскільки ураження різних відділів
периферійної нервової системи далеко не завжди має запальний характер. Про
невропатію говорять за наявності рухових, чутливих та вегетативних розладів,
зумовлених патоморфологічними змінами незапального характеру в нерві.
Система трійчастого нерва є однією із найбільш складних, а сам
трійчастий нерв є особливим анатомічним утвором. Саме із-за складності його
анатомічної будови та функціональних взаємозв”язків перед лікарями
постають великі проблеми у процесі діагностики та лікування невропатій
трійчастого нерва та окремих його гілок.
У зв’язку з тим, що раніше лікування невралгії трійчастого нерва у
більшості випадків починали з нейродеструктивних операцій (проведення
спиртово-новокаїнових блокад, нейроекзерез, деструкція вузла трійчастого
нерва), нині дуже великий відсоток складають токсико-травматичні нейропатії
трійчастого нерва, які мають особливу клінічну картину і виділені в окрему
нозологічну форму. До розвитку цього захворювання призводять медичні
маніпуляції, тому воно має назву «ятрогенна невропатія».
1. Анатомічну будову трійчастого нерва.
2. Анатомічну будову гілок трійчастого нерва (нижнього альвеолярного,
щічного, язикового, верхнього альвеолярного нервів).
3. Фактори, які можуть призвести до ятрогенних невропатій трійчастого
нерва.
1. Діагностувати патологію ураження трійчастого нерва та його окремих
гілок.
2. Визначити етіологічні фактори розвитку невропатії трійчастого нерва.
3. Призначити адекватну терапію при невропатії трійчастого нерва та його
окремих гілок.
Акцентувати увагу студентів на негативному впливові
нейродеструктивних маніпуляцій не трійчастому нерві та його окремих
гілках, короткочасному анальгезуючому їх ефектові та можливості
виникнення ятрогеній. Сформувати почуття відповідальності за перебіг і
прогноз захворювання у хворого. Студент повинен навчитися співпереживати
за пацієнта та співчувати його болю.
57
Невропатія трійчастого нерва
Визначення Ураження трійчастого нерва за наявності рухових,
чутливих та вегетативних розладів, зумовлених
патоморфологічними змінами незапального характеру
в ньому
Морфологічні Порушення у структурі мієліну, а також осьового
зміни циліндра, наявність вогнищ геморагій у самому нерві
Етіологічні Інфекції, інтоксикації, травми, запальні, алергічні та
чинники автоімунні процеси
Характер болю Тупий, переважно постійний, супроводжується
змінами чутливості (як суб’єктивними, так і
об’єктивними) в ділянці іннервації ураженого корінця
Додаткові У разі невропатії 3-ї гілки – розлади функції
клінічні жувальних м’язів, при травматичних та токсичних
симптоми невропатіях – порушення трофіки тканин, що
іннервуються ураженим корінцем
Лікування Етіологічне (антибіотики, нестероїдні протизапальні
засоби).
Нейротрофічні препарати (вітаміни групи В;
аскорбінова кислота; кальциферол; ноотропи:
ноотропіл, пірацетам, глютамінова кислота;
амінокислотні препарати: церебролізин; рибоксин;
АТФ; 40% розчин глюкози).
Десенсибілізуючі препарати.
Знеболюючі засоби (анальгетики, нейролептики,
антидепресанти, седативні, транквілізатори).
Судинні препарати (нікотинова кислота, курантил,
трентал, реополіглюкін).
Фізіотерапевтичне лікування (УФО, УВЧ,
діодинамічні струми, фонофорез гідрокортизонової
мазі, електрофорез нікотинової кислоти,
голкорефлексотерапія).
Хірургічне лікування
Невропатія окремих гілок трійчастого нерва

Нерви Етіологія Клініка
Нижній Стоматологічні маніпуляції Тупий постійний біль та
альвеолярний на зубах нижньої щелепи отерплість слизової
нерв (травма-тичне видалення оболонки альвеолярного
зубів, особливо з приводу відростка нижньої
дистопії та ретенції третіх щелепи, підборіддя і
молярів, проведення нижньої губи. У гострій
мандибулярної анестезії, стадії – болісні зведення
виведення пломбува-льного щелеп у поєднанні з
58
матеріалу за періапікальні парезом жувальних
тканини, травматичний та м’язів. Зниження всіх
токсичний періодонтит, видів чутливості на
остеомієліт нижньої щелепи) шкірі та слизовій
оболонці нижньої
щелепи
Щічний нерв Стоматологічне втручання на Постійний біль ниючого

нижніх молярах, після характеру на
видалення ангіом або ліпом вестибулярній поверхні
на щоці (щічний нерв ясен (здебільшого у
проходить разом з щічними ділянці премолярів та
судинами), травми щічної молярів), а потім
ділянки, періостит, запальні поширюється на всю
захворювання нижніх ділянку іннервації
премолярів та молярів щічного нерва. Біль
буває хвилеподібний
наростаючий, що може
розціню-ватися хворими
як больові напади.
Зниження всіх видів
чутливості на щоці та
вестибулярній поверхні
ясен у ділянці нижніх
пре молярів та молярів.
Язиковий Захворювання дна ротової Постійний біль на
нерв порожнини, травматичні передніх 2/3 половини
(глосалгія) видалення зубів на нижній язика. Гіпестезія у тій
щелепі, травми тканин дна же ділянці. Сухість у
ротової порожнини роті та авгезія на
передніх 2/3 відповідної
половини язика.
Верхній Склеротичні процеси у Біль в зубах та яснах
альвеолярний підочноямковому каналі, верхньої щелепи,
нерв травматичні маніпуляції на затерплість у цих
молярах, хронічні пульпіти, ділянках, зниження або
періодонтити молярів, відсутність чутливості
хронічний гайморит з на яснах вестибулярної
утворенням спайок у поверхні. Знижена або
верхньощелепній пазусі, відсутня
рубці після хірургічних електрозбудливість
стоматологічних втручань на пульпи у відповідних
верхній щелепі (резекція зубах верхньої щелепи.
верхівки кореня, видалення
гранульоми або кісти),
травматизація коронками.
59
Ятрогенні невропатії трійчастого нерва
Етіологія Спиртово-новокаїнові блокади, нейроекзерез, деструкція вузла
трійчастого нерва
Анатомія ІІ та ІІІ гілки трійчастого нерва
Клініка - Постійний, ниючий, пекучий, тягучий тупий біль у ділянці
іннервації ураженого нерва
- Невралгічні парсизми з іррадіацією болю за дерматомами
Зельдера
- Різні види парестезій на шкірі обличчя ( отерплість, печія, «
повзання мурашок»
- Розлади чутливості ( гіперпатії або гіперстезія)
- Трофічні зміни слизової оболонки ротової порожнини
(гінгівіт), зубощелепової системи (прогресуючий пардонтит)
та шкіри обличчя (пігментація або депігментація, сухість,
лущення, атрофія мяких тканин)
- Вегетативні реакції ( почервоніння і набряк шкіри обличчя,
місцеве підвищення температури, сльозотеча, слинотеча)
- Больова судома щелеп
- Невиражені тригерні ділянки
- Невралгічний статус
1 Хворий В., 46 років, звернувся до невролога зі скаргами В
на постійного характеру, тупий, ниючий біль у ділянці
нижньої щелепи, отерплість у цій зоні та сухість і
лущення шкіри. Під час їди у нього розвиваються
напади больових судом, із-за чого він вживає їжу через
соломинку. Пароксизмального характеру болі у ділянці
нижньої щелепи турбують пацієнта близько 1 місяця.
Тоді лікарем-стоматологом йому було проведено
чотири спиртово-новокаїнові блокади у ділянці виходу
периферичних гілок трійчастого нерва справа. Ваш
діагноз.
А) класична невралгія трійчастого нерва

В) ятрогенна невралгія трійчастого нерва
С) післягерпетичне ураження гілок трійчастого нерва
D) одонтогенна невралгія трійчастого нерва
Е) невропатія нижнього альвеолярного нерва
2 Вкажіть на етіологічні чинники, що призводять до Е
розвитку невропатії трійчастого нерва:
А) інфекції
В) інтоксикації
60
С) травми
D) автоімунний стан
Е) все перераховане вірно
3 Хвора К, лікувалася у стоматолога з приводу С
остеомієліту нижньої щелепи. Через 3 тижні після
стабілізації її стану у пацієнтки виник тупий постійний
біль та отерплість слизової оболонки альвеолярного
відростка нижньої щелепи, підборіддя і нижньої губи.
При огляді виявили зниження всіх видів чутливості на
слизовій оболонці нижньої щелепи. Ваш діагноз.
А) невропатія щічного нерва

В) невропатія верхнього альвеолярного нерва
С) невропатія нижнього альвеолярного нерва
D) невропатія язикового нерва
Е) невралгія трійчастого нерва
4 Хворий Л, 56 років скаржиться на постійний біль на D
передніх 2/3 язика, сухість у роті. При огляді виявили
гіпестезію цієї ділянки, а також явища авгезії. Тиждень
перед цим у стоматологічній клініці у пацієнта було
травматичне видалення двох зубів на нижній щелепі.
Ймовірний діагноз.
А) невропатія щічного нерва

В) невропатія верхнього альвеолярного нерва
С) невропатія язикового нерва
D) невропатія нижнього альвеолярного нерва
Е) ятрогенна невралгія трійчастого нерва
Завдання Вказівки
Оволодіти Виконувати у такій послідовності:

методикою - визначити поверхневу і глибоку чутливість за
обстеження гілками і за зонами Зельдера
трійчастого нерва - визначити наявність трофічних розладів
та його гілок - визначити наявність вегетативних розладів
Визначити Звернути увагу на тривалість болю, його вираженість
характер болю та провокуючі фактори
Вивчити - вивчити скарги хворого
діагностичні - зібрати анамнез захворювання
алгоритми та - провести фізикальне обстеження
проводити - визначити патологічні симптоми і синдроми
диференційну ураження
61
діагностику - узагальнити отримані дані
уражень різних - встановити топічний діагноз
гілок трійчастого - встановити клінічний діагноз
нерва - призначити лікування
Основна
1. Грицай Н.М., Кобзиста Н.О. Нейростоматологія.—К.: Здоров'я 2001 р. —
144 ст.
4. Нервові хвороби: Підручник / За ред. С.М. Віничука і Є.Г. Дубенка.— К.:
Здоров’я, 2001.— 696 с.
Додаткова
192 с.
62
Тема 15: СИНДРОМИ УРАЖЕННЯ ЛИЦЕВОГО НЕРВА
За частотою ураження серед черепних нервів невропатія лицевого нерва
становить до 40% усіх випадків невропатій і невралгій, займає друге місце
серед захворювань периферійної нервової системи. Вона спостерігається у 25
осіб на 100 тисяч населення. Уперше в літературі захворювання було описано у
1836 р. Белом і тому в літературі інколи зустрічається під назвою «параліч Бела».
З патологією системи лицевого нерва зустрічаються не тільки лікарі-
неврологи (стовбуровий енцефаліт, патологічні процеси мосто-мозочкового
кута), а й фахівці інших спеціальностей: отоларингологи (мезотимпаніт, отит,
мастоїдит), нейрохірурги (травма головного мозку, пухлина стовбура мозку),
стоматологи (переломи піраміди скроневої кістки, травма нерва під час
оперативних втручань на обличчі,під час проведення анестезії). Для фахівця
стоматолога важливо також вміти диференціювати центральний і
периферійний параліч мімічних м’язів обличчя для своєчасного скерування
пацієнта до невролога в разі центрального ураження.
1. Анатомію та фізіологію VII пари черепних нервів.
2. Етіологічні чинники, клінічні прояви, методи діагностики та
диференційну діагностику ураження VII пари черепних нервів, колінчастого
вузла та відієвого нерва.
3. Діагностичні критерії ураження VII пари черепних нервів.
1. Обстежити хворого з проявами невропатії лицевого нерва, гангліоніту
вузла колінця, Відієвого нерва.
2. Провести диференційну діагностику ураження лицевого нерва на різних
рівнях.
3. Призначити додаткові дослідження для діагностики хвороби.
4. Оволодіти навичками інтерпретації додаткових обстежень.
Сформувати у студентів почуття відповідальності за своєчасне
встановлення топічного діагнозу прозоплегії/прозопарезу. Розвинути
усвідомлення залежності успіхів лікування від цілеспрямованих дій лікаря.
Завжди пам’ятати про індивідуальний підхід до пацієнта, уважне ставлення до
його скарг на особливості больових і рухових феноменів в ділянці обличчя.
ІV. Структурно-логічна схема заняття
Невропатія лицевого нерва
Етіологія 1) ідіопатичні, що розвиваються після переохолодження та
мають сезонний характер;
2) інфекційно-алергічні, що розвиваються на тлі
інфекційних захворювань (тонзиліт, паротит, пневмонія);
3) ішемічні, що розвиваються внаслідок порушення
кровообігу у нервовому стовбурі (у разі колагенозу,
діабетичної aнгіопатії, артеріальної гіпертензії, васкуліту);
63
4) отогенні (мезотимпаніт, отит, мастоїдит);
5) травматичні (у paзi переломів піраміди скроневої кістки,
травм нерва під час оперативних втручань на обличчях, під
час проведення анестезії);
6) спадкові (автосомно-домінантний тип успадкування з
низькою пенетрантністю гена).
Патогенез Під впливом одного з етіологічних чинників виникає
порушення кровообігу в судинах нерва. Внаслідок цього
виникає гіпоксія оболонки та нервового стовбура з розвитком
набряку і защемлення нерва у вузькому лицевому каналі. У
зв'язку з тим що лицевий нерв проходить у каналі разом з
проміжним нервом, у клінічній картині наявні також ознаки
ураження проміжного нерва
Клінічна Клінічна картина невропатії лицевого нерва залежить від
картина рівня його ураження і характеризується паралічем
мімічних м’язів, чутливими та вегетативними
порушеннями. Основний клінічний прояв - слабкість
мімічних м’язів половини лиця (прозопарез), або
нерухомість цих м’язів (прозоплегія). Хворий на ураженій
стороні не може заплющити око (лагофтальм), наморщити
чоло, звести брови. При спробі заплющити очі на стороні
ураження з’являється біла смужка склери (симптом Белла),
хворий не може надути щоки, вискалити зуби (симптом
«знаку оклику»), обличчя перекошене у здоровий бік.
Центральний парез лицевого нерва. Кірково-ядерний
шлях лицевого нерва робить до верхньої половини (або
верхнього окремого ядра) частковий перехрест, а до
нижньої половини ядра (або нижнього окремого ядра) —
повний перехрест, тому в разі однобічного ураження
кірково-ядерного шляху виникає порушення іннервації
мімічних м'язів лише тих, які іннервуються нижнім ядром
лицевого нерва на боці, протилежному від ураження
(мімічні м'язи, розташовані нижче від кута ока). У такому
разі хворі не можуть симетрично надути щоки,
усміхнутися, задути «свічку», в стані спокою кут рота
трохи опущений. Центральний парез виникає при
енцефалітах, інсультах, пухлинах головного мозку тощо.
Ядерне ураження. У таких випадках у хворих спосте-
рігаються ознаки альтернуючих синдромів (парез
лицевого нерва на боці ураження та геміпарез на
протилежному боці - синдром Мійяра-Гублера), що
пов'язано із втягненням у патологічний процес розташова-
ного поряд з ядром пірамідного шляху. У разі такого рівня
ураження інколи зустрічаються посмикування мімічних
м'язів на боці ураження (геміспазм), що пов'язане із
подразненням тіл ще живих нейронів (синдром Бріссо-
64
Сікара). В разі залучення в патологічний процес ядер VII і
VI пар ч.м.н. розвивається альтернуючий синдром Фовілля.
Ураження корінця лицевого нерва в ділянці виходу з
мозкового стовбура. У таких випадках у хворих разом з
парезом мімічних м'язів виявляються ознаки ураження
вестибулокохлеарного нерва (зниження слуху,
запаморочення).
Ураження лицевого нерва в каналі до відходження n.
petrosus major. Разом з прозопарезом виявляються ознаки
ураження проміжного нерва (ксерофтальмія,
гіперакузія, ксеростомія, порушення смаку).
Ураження лицевого нерва після відходження n. рetrosus
major. Клінічна картина має ті ж симптоми, крім
ксерофтальмії, замість неї внаслідок подразнення n.
lacrimalis та слабкості колового м’яза ока виникає
сльозотеча.
Ураження лицевого нерва після відходження n.
stapedius. У хворих не спостерігаються ознаки
ксерофтальмії та гіперакузії, але разом з прозопарезом є
ксеростомія, сльозотеча та порушення смакосприйняття.
Ураження нерва при виході з каналу. У таких випадках у
хворих спостерігається тільки прозопарез, частіше разом із
сльозотечею
Діагностика Електроміографія, МРТ головного мозку (за показами)
Лікування Протизапальні та антибактеріальні препарати, вазоактивні,
сечогінні препарати, вітамінотерапія. При значному
порушенні функції нерва можна застосовувати
глюкокортикоїдну терапію. Преднізолон призначають за 5-
денною схемою, починаючи з 30-60 мг на добу (через
кожні 5 днів доза зменшується на 5 мг). У гострий період
(перші 12-14 днів) не можна використовувати
антихолінестеразні засоби. Через 2 тижні призначають
фізіопроцедури (озокерит, грязьові аплікації на здоровий та
паретичний бік, голкорефлексотерапію),
масаж,антихолінестеразні засоби
Синдром ураження вузла колінця

(синдром Ханта)
Етіологія Захворювання спричиняється вipycoм Herpes zoster, який
потрапляє у чутливі вузли черепних нервів i активізується
за умови різних станів, що супроводжуються зниженням
активності імунної системи організму.
Клінічна 1. Больовий синдром, який локалізується у ділянці
картина зовнішнього слухового ходу, інколи - м’якого піднебіння.
2. Герпетична висипка в ділянці іннервації проміжного
нерва (барабанна порожнина, барабанна перетинка,
65
зовнішній слуховий хід, м’яке піднебіння, а інколи -
мигдалик).
3. Прозопарез
4. Вегетативні прояви у вигляді ін'єкції судин склери,
сльозотечі, набряку слизової оболонки щоки на стороні
ураження
Діагностика Вірусологічне дослідження
Лікування Противірусна терапія – зовіракс внутрішньовенно та для
місцевого використання у вигляді мазі, препарати, що
підвищують утворення ендогенного інтерферону: курантил
- по 0,025 г 2 рази на день, дибазол (порошок) - по 0,02 г 2
рази на день.
Для знеболювання призначають аналгетики,
ціанокобаламін по 1000 мкг внутрішньом’язово щоденно,
новокаїн внутрішньошкірно перед зовнішнім слуховим
ходом або методом електрофорезу.
Невралгія відієвого нерва (синдром Файля)

Відієвий нерв - це з’єднання великого поверхневого та глибокого
кам’янистого нервів. Перший - це гілка лицевого нерва, а другий - гілка
симпатичного сплетення внутрішньої сонної артерії
Етіологія Запальні процеси приносових пазух та піраміди скроневої
кістки, травми скроневої кістки та порушення процесів
обміну речовин.
Клінічна Напади болю у ділянці очної ямки та носа з ірадіацією в
картина зуби, обличчя, вухо, шию. У зв’язку з тим, що нерв
зв’язаний з крилопіднебінним вузлом та вузлом колінця,
біль може поширюватися на відповідну половину обличчя
та потиличну ділянку. Біль виникає вночі, триває від
кількох хвилин до кількох годин.
Діагностика Конс. ЛОРа, рентгенографія приносових пазух
Лікування Анальгетики. Залежно від етіологічного чинника
призначають антибіотики, протизапальні засоби. Показаний
прийом вітамінів групи В (тіамін, ціанокобаламін).
V. Матеріали методичного забезпечення практичного заняття

1 Лицевий нерв забезпечує інервацію м’язів: С
А) жувальних
B) язика
C) мімічних
D) окорухових
66
2 Який з нижчеперелічених нервів пошкоджується при C
локалізації патологічного процесу у ділянці мосто-
мозочкового кута:
А) язикоглотковий і під’язиковий
Б) блоковий і лицевий
С) лицевий і слуховий
D) під'язиковий і слуховий
E) лицевий і відвідний
3 При ураженні лицевого нерва при виході з каналу B
спостерігаються наступні симптоми:
А) пронизливий біль у половині обличчя

В) прозопарез і слоьозотеча
С) прозопарез і втрата смаку на половині язика
D) прозопарез і глухота
E) прозопарез і гіперакузія
4 Вкажіть, які клінічні ознаки, окрім паралічу мімічної С
мускулатури, зустрічаються при ураженні лицевого
нерва до відходження n.petrosus major:
А) втрата слуху, сльозотеча, ксеростомія, біль в оці

B) гіперакузія, гіпогевзія, сльозотеча, ксеростомія
C) ксерофтальмія, гіпогевзія, ксеростомія, гіперакузія
D) біль в половині обличчя, ксеростомія, глухота,
сльозотеча
E) гіперакузія, гіпогевзія, сльозотеча, ксеростомія
5 Етіологічним чинником розвитку синдрому Ханта є: Е
А) стрептокок
B) менінгокок
C) вірус Епштейн-Бара
D) мікоплазма
E) вірус герпесу
6 Вкажіть локалізацію вогнища при центральному парезі А
мімічної мускулатури обличчя:
А) нижній відділ прецентральної закрутки

B) міст
C) ядро лицевого нерва
D) лицевий нерв у мосто-мозочковому куті
E) лицевий нерв на виході із фаллопієвого каналу
7 Ядерне ураження лицевого нерва від над'ядерного його В
ураження відрізняється наявністю:
А) девіації язика
67
B) парезу мімічних м’язів половини обличчя
C) супутнього ураження слухового нерва
D) парезу мімічних м’язів нижної частини обличчя
E) розладів мови
8 Вкажіть локалізацію патологічного вогнища при А
синдромі Мійяра-Гублера:
А) міст мозку
B) довгастий мозок
C) середній мозок
D) внутрішня капсула
E) зоровий горб
9 Вкажіть локалізацію патологічного вогнища при B
розвитку периферійного прозопарезу:
B) міст
C) довгастий мозок
D) кірково-ядерні шляхи обох півкуль мозку
E) кірково-ядерні шляхи з однієї півкулі мозку
10 Які черепні нерви уражаються при розвитку E
альтернуючого синдрому Фовілля:
А) VIII i VI
B) V i VII
C) V I VI
D) VII i VIII
E) VI i VII
1 Після переохолодження у хворого з’явився біль у С
правому зовнішньому слуховому проході, підвищення
температури. Наступного дня відмітив перекос
обличчя, не зміг закрити праве око, навколо вуха
з’явилась висипка. Який синдром розвинувся у
хворого?
А) Мійяра-Гублера
В) Файля
С) Ханта
D) Бріссо-Сікара
Е) Фовілля
2 Хворий С., 51 року поступив до неврологічного В
відділення зі скаргами на напади нічного болю у
ділянці очної ямки та носа з ірадіацією в зуби, обличчя,
вухо, шию. Тривало лікувався з приводу гаймориту.
При огляді змін з боку черепних нервів не виявлено.
68
Який синдром розвинувся у пацієнта?
В) Файля
С) Ханта
Е) Фовілля
3 Хвора К., 70 років поступила в неврологічне відділення В
із скаргами на перекос обличчя вправо, незмикання
лівої верхньої повіки, слабкість в правих кінцівках. При
огляді - АТ 200/100 мм. рт. ст., пульс - 89 уд. Праве око
не закривається, при спробі вискалити зуби, кут рота
зміщується вправо. Слабкість в правих кінцівках,
підвищення сухожилкових рефлексів справа,
позитивний симптом Бабінського. Вкажіть локалізацію
патологічного вогнища.
А) ліва внутрішня капсула

В) права половина моста
С) променистий вінець зліва
D) ліва ніжка мозку
Е) зоровий горб справа
4 У неврологічний відділ поступив хворий 48 років із D
скаргами на посмикування м’язів лівої половини
обличчя. В анамнезі – гіпертонічна хвороба близько 5
років. Минулого року при АТ 220/100 мм.рт.ст.
розвинулася слабкість в правих кінцівках, затерпання в
них. Такий стан тривав близько 30 хвилин, всі явища
минули. Протягом декількох днів в стаціонарі у
хворого наросла слабкість в правих кінцівках при
збереженні мимовільних рухів в м’язах обличчя зліва..
При огляді виявлено: Спастичний геміпарез справа,
ознаки гемі спазму мімічних м’язів зліва.. Який
патологічний синдром розвинувся у хворого?
В) Файля
С) Ханта
Е) Фовілля
5 Хвора к.,19 років. Звернулась до невролога із скаргами С
на те, що вранці «перекосило» обличчя. Помітила це
під час чищення зубів, коли не змогла втримати воду в
роті. Напередодні мила вікна в холодну погоду. Об-но:
Очна щілина зліва розширена, око не закривається, кут
рота опущений, симптом Белла зліва. Втрата смаку на
69
лівій половині язика, незначна сухість в роті.
Сльозотеча з лівого ока. Інші черепні нерви без
патології. Сухожилкові рефлекси рівномірні.
Патологічних знаків немає. Статика, координація не
порушені. Визначте локалізацію ураження лівого
лицевого нерва.
А) мосто-мозочковий кут
В) після відходження n . p e t r o s u s m aj or
С) після відходження n.stapedius
D) після відходження chorda tympani
Е) на виході з каналу
70
Вивчити: 1. Намалювати схеми
1. Анатомо- кортико-нуклеарних
фізіологічні особливості шляхів, вказати
рухових та зміщаних розміщення ядер
черепних нервів та їх черепних нервів.
шляхи; особливості кіркової 2. Скласти таблицю
інервації. диференційної
2. Симптоми діагностики
ураження лицевого нерва, периферійного та
диференційна діагностика центрального параліча
периферійного та мімічної мускулатури
центрального парезів 3. Вміти
мімічної мускулатури. диференцювати прояви
3. Клінічні прояви невралгії та невропатії,
невралгії відієвого нерва та клінічні прояви та
невропатії лицевого нерва. особливості
4. Діагностичні симптоматики.
алгоритми альтнрнуючих 4. Вивчити скарги
синдромів Мійяра-Гублера, хворого, зібрати
Бріссо-Сікара, Фовілля. анамнез захворювання.
5. Провести фізикальне
обстеження хворого. 6.
Визначити патологічні
симптоми та групувати
в синдроми.
7. Встановити топічний
діагноз.
Оволодіти: Розписати оптимальну
1. Методикою схему лікування для
спілкування з хворим, пацієнтів з невропатією
оцінити зовнішній вигляд та лицевого нерва,
характер патологічного синдромом Ханта,
ураження лицевої невралгією відієвого
мускулатури нерва.
2. Методикою Знати особливості
невідкладної допомоги клінічної картини,
хворим з гострою діагностки та лікування
невропатією лицевого для хворих з
нервая, синдромом Ханта. невралгією та
невропатією.
Основна
144 ст.
71
Здоров’я, 2001.— 696 с.
Додаткова
192 с.
72
Тема 16: СИНДРОМИ УРАЖЕННЯ ЯЗИКОГЛОТКОВОГО,
БЛУКАЮЧОГО ТА ПІД’ЯЗИКОВОГО НЕРВІВ
З патологією ІХ, Х та ХІІ пар черепних нервів зустрічаються не тільки
лікарі-неврологи (стовбуровий енцефаліт, патологічні процеси мосто-
мозочкового кута, поліневрит), а й спеціалісти інших спеціальностей:
отоларингологи (ураження голосових зв'язок при запальних процесах, раку
гортані), нейрохірурги (травма головного мозку, пухлина стовбура мозку),
інфекціоністи, педіатри (бульбарний синдром при дифтерійному поліневриті),
стоматологи (невралгія язиковоглоткового нерва при пухлині мосто-
мозочкового кута чи гортані, аневризмі внутрішньої сонної артерії, невралгія
барабанного нерва при запальних чи судинних процесах вух, невралгія
верхнього гортанного нерва при запальних процесах ротоглотки).
Думаємо, що кожному спеціалісту необхідно знати симптоми ураження
бульбарної групи черепних нервів, уміти диференціювати ураження нервів та
ядер, бульбарний та псевдобульбарний синдроми, вміти правильно поставити
топічний та клінічний діагноз і, найважливіше, своєчасно скеровувати
пацієнтів до вузьких спеціалістів.
1. Анатомію та фізіологію ІХ-ХІІ пар черепних нервів.
2. Етіологічні фактори, клінічні прояви, методи діагностики та
диференційну діагностику ураження ІХ-ХІІ пар черпних нервів.
3. Діагностичні критерії невралгії та невропатії при ураженні ІХ-ХІІ пар
черпних нервів.
1. Обстежити хворого з проявами невралгії та невропатії.
2. Провести диференційну діагностику різних невралгії та невропатій.
3. Призначити додаткові дослідження для діагностики хвороби.
4. Оволодіти навичками інтерпретації додаткових обстежень.
Сформувати у студентів почуття відповідальності за своєчасне
встановлення топічного діагнозу невралгії чи невропатії. Розвинути
усвідомлення залежності успіхів лікування від цілеспрямових дій лікаря.
Завжди пам’ятати про індивідуальний підхід до пацієнта, уважне ставлення до
його скарг та особливість больового феномену і місця його локалізації.
73
Невралгія язико-глоткового нерва
Етіологія Травматизація мигдалика збільшеним шилоподібним
відростком, кальцифікація шилопід’язикової зв’язки,
пухлина мостомозочкового кута та гортані, аневризма
внутрішньої сонної артерії. Має значення порушення
обміну речовин, атеросклеротичні процеси, тривалі
інтоксикації, хронічні гнійні процеси у мигдаликах.
Клінічна Больові пароксизми тривалістю до кількох хвилин,
картина починаються з кореня язика та мигдалика i поширюються
на горло, вухо, інколи віддаюють у кут нижньої щелепи,
око, шию.
Напад болю провокується розмовою, вживанням гарячих
або холодних страв, подразненням кореня язика та
мигдалика.
Біль завжди однобічний.
Під час нападу - сухість у pоті, горлі, а після нападу -
гіперсалівація на боці больового пароксизму.
Діагностика Рентгенографія шийного відділу хребта, МРТ головного
мозку + ангіографія.
Лікування карбамазепін (за схемою), нейролептики, антидепресанти,
транквілізатори, ін’єкції 2 % розчину новокаїну у корінь
язика, нейрохірургічна декомпресія нерва.
Невралгія барабанного нерва (с-м Рейхерта)

Етіологія Найвірогідніша роль відведена інфекції та судинним
розладам
Клінічна Напади гострого, стріляючого болю у ділянці зовнішнього
картина слухового ходу.
Напади бувають до 5-6 разів на добу.
Діагностика Конс. ЛОРа, МРТ стовбура мозку.
Лікування Ненаркотичні аналгетики, нейролептики, транквілізатори,
антигістамінні препарати, вітаміни групи В.
Невралгія вушного нерва

Етіологія Захворювання виникає при ангіні, грипі, сифілітичному
ураженні.
Клінічна напад болю, локалізований у ділянці зовнішнього
картина слухового ходу та барабанної перетинки. Біль
супроводжується нудотою, інколи - блюванням.
Діагностика Конс. ЛОРа.
Лікування Антибіотики, нестероїдні протизапальні препарати,
вітаміни групи В.
Невралгія верхнього гортанного нерва

Етіологія При хронічному фарингіті, а також після проведення
74
тонзил- та струмектомії.
Клінічна Больові пароксизми виникають у ділянці гортані.
картина Біль однобічний, часто виникає під час їди або ковтання,
інколи віддає у нижню щелепу або вухо.
На боковій поверхні шиї, вище щитоподібного хряща, є
больова точка.
Під час нападу виникають кашель та загальна слабість.
Діагностика Конс. ЛОРа, рентгенографія шийного відділу хребта.
Лікування Анальгетики у поєднанні з антигістамінними препаратами,
анестетики (0,5 % розчин новокаїну внутрішньовенно),
ціанокобаламін - по 1000 мкг дом’язово, тiaмін.
Невропатія під’язикового нерва

Етіологія Інфекційні захворювання (ангіна, менінгіт, енцефаліт,
запальні процеси зубощелепної ділянки), травми
(оперативні втручання у порожнині рота, конкрементозний
сіалоаденіт підщелепної слинної залози), інтоксикації,
пухлини тканин порожнини рота.
Клінічна Параліч або парез м’язів язика проявляється: девіацією
картина язика у бік ураженого м’яза, атрофією м’язів язика,
фібрилярними посіпуваннями (у разі ядерного ураження
нерва) на боці ураження, дизартрією, дисфагією.
У разі двобічного ураження виникає параліч м’язів язика
(глосоплегія), що призводить до різких порушень акту
жування та ковтання, дизартрії та неможливості висування
язика із порожнини рота.
Діагностика МРТ стовбура мозку + ангіографія
Лікування Лікування основного захворювання.
75
№ п/п Тестові завдання Еталон
відповіді
1 Язикоглотковий нерв забезпечує спеціальну В
чутливість:
А) на обличчі
Б) на передніх 2/3 язика
В) на задній 1/3 язика
Г) на слизовій рота
Д) на слизовій глотки
2 Який з нижчепереличених нервів пошкоджується при А
локалізації патологічного процесу у ділянці яремного
отвору?
А) язикоглотковий
Б) блоковий
В) відвідний
Г) під'язиковий
Д) лицевий
3 Для невралгії язикоглоткового нерва характерно: Б
А) пронизливий біль у половині обличчя

Б) пароксизмальний біль на основі язика
В) перекіс обличчя у здоровий бік
Г) перекіс обличчя у хворий бік
Д) вимушений плач та сміх
4 Вкажіть, які клінічні ознаки найчастіше Д
зустрічаються при невралгії?
А) втрата руху
Б) атрофія мязів
В) мармуровий малюнок шкіри
Г) гіпотрофія мязів
Д) біль
5 Найчастішою причиною виникнення невралгій є: В
А) алкоголізм
Б) травма
В) інфекція
Г) спадкова особливість
Д) ангіопатія
6 Вкажіть локалізацію вогнища при центральному Б
парезі м’язів язика:
А) нижній відділ прецентральної закрутки

Б) кірково-ядерні шляхи
76
В) ядро підязикового нерва
Г) підязиковий нерв
Д) язикоглотковий нерв
7 Ядерне ураження під'язикового нерва від В
над'ядерного його ураження відрізняється наявністю:
А) девіації язика
Б) обмеження рухомості язика
В) фібриляцій
Г) супутнього ураження блукаючого нерва
Д) розладами мови
8 Вкажіть локалізацію патологічного вогнища при А
бульбарному синдромі:
А) ядра ІХ, Х, ХІІ пар черепних нервів

Б) ядро та корінець ХІ пари
В) ядро та корінець ХІ пари
Г) ядра V, VI, VII пар черепних нервів
Д) зоровий горб та стріопалідарна система
9 Вкажіть локалізацію патологічного вогнища при Г
псевдобульбарному синдромі:
Б) міст
Г) кірково-ядерні шляхи обох півкуль мозку
Д) кірково-ядерні шляхи з однієї півкулі мозку
10 Вкажіть клінічну ознаку диференційної діагностики Б
невралгії трійчастого та язикоглоткового нерва:
А) біль локалізований за вухом

Б) пароксизмальний біль в корені язика
В) гемікранія
Г) глосалгія
Д) глосоплегія
11 Вкажіть, яка особливість больової симптоматики В
спостерігається при невралгії барабанного нерва?
А) біль в обличчі
Б) біль в шийному відділі хребта
В) біль в ділянці слухового ходу.
Г) гемікранія
Д) кластерний біль
12 Вкажіть клінічну симптоматику невралгії верхнього Г
гортанного нерва:
77
А) біль в ділянці обличчя
Б) біль в в зоні зовнішнього вуха
В) гемікранія
Г) біль в гортані
Д) біль в корені язика
13 Вкажіть клінічні ознаки невропатії під’язикового В
нерва:
А) зміна голосу
Б) біль в корені язика
В) глоссопарез
Г) розлади смаку на язиці
Д) посилене слиновиділення
14 Назвіть розлад мови, який виникає при ураженні В
під’язикового нерва:
А) афазія
Б) скандована мова
В) дизартрія
Г) афонія
Д) тиха, монотонна
відповіді
1 Після оперативного втручання з приводу аневризми С
внутрішньої сонної артерії, хворий втратив смак на
задній третині язика, скаржиться на різкий біль у
мигдаликах та дужках м'якого піднебіння з
іррадіацією за ліве вухо. Який нерв уражений?
А) трійчастий
В) лицевий
С) язиковоглотковий
Д) підязиковий
Е) додатковий
2 Хворий С., 51 рік, поступив до неврологічного В
відділення зі скаргами на охриплість голосу.
Періодично хворого турбує важкість при жуванні.
При огляді виявлено гіпотрофію м’язів правої
половини язика без фібрилярних посмикувань,
слабкість та гіпотрофію правого грудинно-
ключично-соскового м’язу і верхньої порції
трапецієвидного м’язу справа. Вкажіть розміщення
патологічного вогнища:
А) Вароліів міст
78
С) периферійні нерви
Д) м’язи плечогово поясу
Е) передні роги шийних сегментів
3 Хвора К., 30 років поступила в відділення щелепно- Д
лицевої хірургії для оперативного втручання з
приводу пухлини підщелепової ділянки справа. Після
операції розвинулась утрудена мова, ковтання та
змінився голос. При обстеженні виявлено
поперхування при ковтанні, знижений глотковий
рефлекс, девіація язика вправо. Лівобічний геміпарез.
Вкажіть, який патологічний синдром розвинувся у
хворої?
В) Вебера
С) Мійяра-Гублера
Д) бульбарний
Е) Горнера
4 У неврологічний відділ поступив хвор ий 48 років з В
проявами інсульту. В анамнезі – гіпертонічна
хвороба близько 5 років. Минулого року при АТ
220/100 мм.рт.ст. розвинулася слабкість в лівих
кінцівках, затерпання в них. Такий стан тривав
близько 30 хвилин, всі явища минули. Протягом
декількох днів у хворого змінилася мова, зявилося
поперхування при ковтанні. При огляді виявлено:
мова частков не розбірлива, змазана. Глотковий
рефлекс збережений. Виражений рефлекс Марінеску-
Радовічі. Хворий стає не критичним до свого стану,
періодично плаче. Який патологічний синдром
розвинувся у хворого?
А) бульбарний
В) псевдобульбарний
С) Вебера
Д) Горнера
Е) Валенберга-Захарченко
Вивчити: Намалювати схеми
1. Анатомо- кортико-нуклеарних
фізіологічні особливості шляхів, вказати
рухових та зміщаних розміщення ядер
79
черепних нервів та їх черепних нервів.
шляхи; особливості кіркової Скласти таблицю
інервації. диференційної
2. Симптоми діагностики
ураження під’язикового периферійного та
нерва, диференційна центрального язика.
діагностика периферійного Вміти диференцювати
та центрального парезів прояви невралгії та
язика. невропатії, клінічні
3. Клінічні прояви прояви та особливості
невралгії та невропатії при симптоматики.
ураженні язико-глоткового Вивчити скарги
нерва, його гілок та хворого, зібрати
підязикового нерва. анамнез захворювання.
4. Клінічні прояви Провести фізикальне
бульбарного та обстеження хворого.
псевдобульбарного Визначити патологічні
синдромів. симптоми та групувати
5. Діагностичні в синдроми.
алгоритми бульбарного, Встановити топічний
псевдобульбарного та діагноз.
альтенрнуючих синдромів.
Оволодіти: Розписати оптимальну
1. Методикою схему лікування для
спілкування з хворим, пацієнтів з бульбарним
оцінити зовнішній вигляд та синдромом у
характеру розмови, залежності від ступеня
модуляції голосу. важкості.
2. Методикою Знати особливості
невідкладної допомоги клінічної картини,
хворим з бульбарним та діагностки та лікування
псевдобульбарним для хворих з
синдромами. невралгією та
невропатією.
Основна
144 ст.
Здоров’я, 2001.— 696 с.
Додаткова
80
192 с.
81
Тема 17: ВЕГЕТАТИВНІ ПРОЗОПАЛГІЇ ТА ІНШІ НЕЙРОГЕННІ
ЗАХВОРЮВАННЯ ОБЛИЧЧЯ
Вегетативні прозопалгії та нейрогенні захворювання обличчя становлять
значний відсоток нейростоматологічних захворювань . У структурі їх провідне
місце належить гангліонітам. Неврогенні лицеві болі повязані з різними
патологічними процесами,що призводять до подразнення нерва або
вегетативного вузла. Це – запалення, травма, обмінно-дегенеративні процеси в
прилеглих кісткових структурах, компресія нервів в природждено вузьких або
патологічно змінених каналах. Появі або загостренню невралгій сприяють
локальні зміни кровообігу, переохолодження, інфекційні та алергічні
захворювання, ендогенні та екзогенні інтоксикації, обмінні порушення,
авітамінози. Переважна більшість хворих дуже страждають, мають
зхатруднення у трудовій діяльності,відповідно, погіршується якість їх життя.
Тому питання профілактики і лікування хворих з вегетативними
прозопалгіями та нейрогенними захворюваннями обличчя мають не тільки
медичне, а й велике соціальне значення.
Майбутній лікар зобов’язаний виявити наявність прзопалгій, розпізнати їх
характер, оскільки від своєчасної та правильної діагностики залежить надання
терапевтичної допомоги.
1. Вегетативну інервацію лиця.
2. Класифікацію вегетативних прозопалгій та нейрогенних захворюваннь
обличчя.
3. Симптоми ураження вегетативних прозопалгій та нейрогенних
захворюваннь обличчя.
4. Клінічні прояви та діагностику вегетативних прозопалгій та
нейрогенних захворюваннь обличчя.
5. Лікування вегетативних прозопалгій та нейрогенних захворюваннь
обличчя.
1. Обстежувати хворого з вегетативними прозопалгіями та нейрогенними
захворюваннями обличчя.
2. Досліджувати функцію нервової системи.
3. Оцінювати стан хворого з вегетативними прозопалгіями та
нейрогенними захворюваннями обличчя.
4. Провести діагностику та диференційну діфгностику вегетативних
прозопалгій та нейрогенних захворюваннь обличчя.
5. Призначити лікування хворим з вегетативними прозопалгіями та
нейрогенними захворюваннями обличчя.
Сформувати у студентів логічне мислення при постановці топічного та
клінічного діагнозу. Виховати у майбутнього лікаря чуйність, гуманне
відношення до пацієнта з лицевими вегеталгіями.
82
Захворюван- Етіологія і Особливості Диферен- Лікування
ня або патогенез клінічних ційний
синдром проявів діагноз
1. Невралгія Етмоїдит. Сильні болі в Невралгія I Знеболювання
носовійчас- Тромбоз медіальному гілки слизової
того нерва внутрішньої кутку ока з тійчастого оболонки ока
(cиндром сонної ірадіацією в нерва. дикаїном,
Чарліна, артерії. спинку носа. Синусит слизової
синдром Туберкульоз, Набряк, лобної чи оболонки носа
ціліарного сифіліс, гіперестезія і верхньо- - лідокаїном.
вузла) малярія, однобічна щелепної Таблетовано:
діабет. гіперсекреція пазухи. ненаркотичні
Зорове слизової Синдром анальгетики,
перенапру- оболонки Сладера. антигістамінні,
ження. носа. Ін’єкція Гостра спазмолітики,
Наслідки склер, глаукома. вітаміни групи
травми ока. іридоцикліт, Синдром В, кортикосте-
Захворю- кератит. Хортона. роїди, ЕНС.
вання Сльозотеча, Синдром
кон’юктиви і Світлобоязнь. Гарріса.
рогівки, Диференційно Синдром
глаукома. -діагностич- внутрішньої
ною ознакою є сонної
зникнення всіх артерії.
симптомів
після
кокаїнізації
слизової
оболонки
носа.
2. Синдром Подразнення Гіперемія Захворю- Анальгетики в
вушно- вегетативних шкіри і вання поєднанні з
скроневого волокон посилене слинних транквілі-
нерва вушно- потовиді- залоз заторами,
(синдром скроневої лення в вітаміни групи
Фрей) ділянки, навоколо- В і С, алое,
викликане вушно- новокаїнові
захворю- скроневій блокади,
ваннями ділянці під час лідаза,
слинної прийому їжі. ультразвук на
залози. Іноді відзнача- залози,
ються парафіно- і
гіперестезія, грязеліку-
83
печіння, вання. При
поколювання в неефектив-
зоні ності
гіпергідрозу. консерватив-
Холості ного лікування
жувальні рухи – перерізка
не супро- вушно-
воджуються скроневого
такими нерва.
ознаками.
3. Гангліоніт Подразнення Пароксизми Невралгія Протиепі-
війкового вегетативних інтенсивного носовій- лептичні
вузла волокон пекучого болю частого засоби
(синдром війкового в очному нерва. (карбамазе-
Опенгейма) вузла, яблуці Невралгія I пін, прега-
викликане тривалістю від гілки балін, габа-
захворю- 30 трійчастого пентин), віта-
ваннями хвилин до нерва. міни групи В,
очниці. кількох годин, Синусит новокаїнові
що супрово- лобної чи блокади,
джуються верхньо- антигістамінні,
сльозотечею і щелепної гангліобло-
світлобоязню, пазухи. катори
герпетичні Синдром
висипання на Сладера.
шкірі носа і Гостра
лоба, кератит, глаукома.
конюктивіт. Синдром
Хортона.
Синдром
Гарріса.
Синдром
внутрішньої
сонної
артерії.
4. Гангліоніт Подразнення Нападопо- Невралгія Протиепі-
крилопідне- вегетативних дібний носовійчас- лептичні
бінного вузла волокон інтенсивний того нерва. засоби
(синдром крилопідне- пекучий біль у Невралгія I (карбамазе-
Слюдера) бінного верхній гілки пін, прега-
вузла. щелепі, носі, трійчастого балін, габа-
що іррадіює у нерва. пентин),
внутрішній Синусит вітаміни групи
кут ока, вухо, лобної чи В, новокаїнові
84
скроню, шию верхньо- блокади, анти-
тривалістю від щелепної гістамінні,
кількох годин пазухи. гангліобло-
до 1-2 діб, що Гостра катори.
супроводжу- глаукома.
ється сльозо- Синдром
течею, гіпер- Хортона.
емією шкіри
та слизових,
набряком
обличчя, іноді
– головокру-
жінням,
нудотою.
5. Гангліоніт Подразнення Пароксизми Невралгія Протиепілеп-
вушного вушного інтенсивного носовійчас- тичні засоби
вузла вузла при пекучого болю того нерва (карбамазе-
прийомі та герпетичні Невралгія I пін, прега-
холодної чи висипання в гілки балін, габа-
гарячої їжі, ділянці трійчастого пентин),
переохоло- допереду від нерва. вітаміни групи
дженні на слухового Синусит В, новокаїнові
фоні проходу, що лобної чи блокади, анти-
тонзиліту, ірадіює у верхньо- гістамінні,
синуситу, нижню щелепної гангліоблокато
захворювань щелепу, пазухи. ри
зубів. підборіддя, Гостра
зуби, глаукома.
закладеність Синдром
вуха, Хортона.
гіперсалівація
на стороні
вогнища,
тривалістю від
кількох
хвилин до
години.
6. Гангліоніт Подразнення Постійний Невралгія 2- Протиепілеп-
підщелепного відповідного біль в 3 гілки тичні засоби
та під’язико- вузла при підщелепній трійчастого (карбамазе-
вого вузлів прийомі або нерва. пін, прега-
холодної чи під’язиковій балін, габа-
гарячої їжі, ділянці та пентин),
переохолодж язику, вітаміни групи
85
енні на фоні пекучого В, новокаїнові
тонзиліту, характеру, з блокади,
синуситу, гіперсаліва- антидепресан-
захворювань цією або су- ти, антигіс-
зубів. хістю в роті, тамінні, ган-
тривалістю від гліоблокатори
кількох
хвилин до
години.
7. Гангліоніт При Постійний чи Синдром Протиепілеп-
шийних ураженні на нападопо- Хортона. тичні засоби
симпатичних однойменній дібний Невралгія 2- (карбамазе-
вузлів стороні пекучий біль в 3 гілки пін, прега-
бокових підщелепній трійчастого балін, габа-
рогів VIII ділянці, шиї, з нерва пентин),
шийного і I гіперестезією вітаміни групи
грудного або гіпер- В, новокаїнові
сегментів патією сегмен- блокади,
спинного тарного типу, антидепресан
мозку, трофічними -ти, антигіс-
шийного розладами, с-м тамінні,
відділу Горнера. гангліо-
симпатич- блокатори,
ного ненаркотичні
стовбура, анальгетики
зв’язків між
ними, а
також
низхідних
нервових
шляхів до
бочних рогів
цих сег-
ментів в
стовбурі і
спинному
мозку.
8. Кластерна Приступ Різкий Синдром Протимігреноз
цефалгія провокується однобічний Хортона. ні – триптани.
(синдром стресом, непульсу- Невралгія Протиепілеп-
Хортона) втомою, ючий, в трійчастого тичні засоби
гістаміном, половині нерва, (карбамазе-
переохо- голови, мігрень, пін, прега-
лодженням нападоподіб- ГБН. балін, габа-
86
ний пекучий пентин), ві-
біль, що таміни групи
локалізується В, новокаїнові
в оці, лобі, блокади,
скроні, вусі, антидепре-
супроводжу- санти, анти-
ється гістамінні
сльозотечею,
гіперемією
шкіри та
слизових,
набряком
оболонки
носа,
ринореєю,
іноді,
нудотою,
трофічними
розладами, с-
мом Горнера.
Психомоторне
збудження.
Приступ
триває 10 хв. -
3 год., систе-
матично 2-4
тижні
9. Рециди- Конститу- Спочатку ре- Синдром Глюкокор-
вуючий ційне захво- цидивуючий, Ашера. тикостероїди,
параліч рювання з потім стійкий Трофічний антигістамінні
лицевого первинним набряк губ і набряк препарати, ві-
нерва ураженням лиця («лице Ноне- таміни групи
(синдром лімфатиної тапіра»). Ре- Мілроя- В, діуретики,
Росолімо- системи цидивуючий Мейжа. антихолін-
Мелькерсона голови. параліч лице- Гострий естеразні
-Розенталя, Частковий вого нерва. ангіонев- препарати,
синдром прояв Складчастий ротичний біогенні
Мелькерсона синдрому язик. Грану- набряк стимулятори.
-Розенталя) Беньє-Бека- льоматозний шкіри –
Шаумана глосит. набряк
(хронічний Ранніми Квінке.
генералізо- ознаками Бешихове
ваний гра- можуть бути: запалення
нульоматоз), парестезії лиця. Сло-
так як гісто- кінчиків новість губ.
87
логічно при пальців рук, Каверзнозна
ньому виз- мігренеподібні гемангіома.
начають ту- приступи,
беркулоїдну сльозотеча,
структуру. скотоми,
гіперакузія,
зниження
інтелекту,
проявами
ревматичного
захворювання.
Іноді зус-
трічаються в
комбінації з
гранульома-
тозним хей-
літом.
10. Синдром Колагеноз. Хронічне Синдром Полоскання
сухих Може мати системне Микулича. порожнини
слизових автосомно- захворювання рота
оболонок рецесивне з недостат- ізотонічним
(синдром успадку- ністю всіх розчином
Шегрена, вання. залоз зовніш- хлориду
синдром Етіологія і ньої секреції. натрію,
Гужеро- патогенез не Хворіють закапування
Шегрена). вивчені. переважно в «штучних
клімактерично сліз»,
му періоді або холіноміме-
в період тики
менопаузи, а
також молоді
жінки з
оваріальною
недостатністю.
Початок
захворвання
поступовий з
розвитком
сухості і кера-
тозу слизових
оболонок:
недостатність
сльозовиді-
лення, сухий
кон’юктивіт,
88
кератит, сухий
риніт,
фаринготра-
хеобронхіт,
сухий вульвіт,
ксеростомія,
відчуття пе-
чіння. Перебіг
рецидиву-
ючий.
11. Гемі- Може мати Поступово на Прогресу-
Радикального
атрофія лиця автосомно- одній половині юча ліпо-
лікування
(синдром рецесивне лиця атрофу- дистрофія.
немає. При
Ромберга, успадкуван- ються шкіра, Обмежена
тригемінальни
синдром ня. Етіологія підшкірна склеродер-
х болях -
Паррі-Ром- і патогенез не клітковина, мія.
карбамазепін.
берга, трофо- вивчені. мускулатура і Невропатія
Хірургічне
невроз Ром- Запальні пізніше кості. язикового
лікування.
берга). процеси Іноді нерва,
Анальгетики,
(тонзиліт, залучається глосалгія.
транквіліза-
ускладнений голосова тори і веге-
карієс), зв’язка, тотропні
локальна половина засоби (ганліо-
травма. гортані і язика, блокатори).
Провокуючі часто Новокаїнові
фактори: випадають блокади. В
куріння, волосся, вії і дечому терапія
вживання брови. тотожна тому,
алкоголю, що застосо-
переохо- вують при
лодження і гангліоніті
ін. піднижньо-
щелепного
вузла
V. Матеріали методичного забезпечення практичного заняття
89
1 Який небезпечний симптом при набряку Квінке може B
виникнути?
A) набряк слизових шкіри і пішкірного жирового

прошарку губ
B) набряк слизових оболонок роту, язичка, гортані і
надгортанника
C) набряк підшкірного шару орбіти
D) набряк слизових оболонок шлунково-кишкового
тракту
E) набряк язика
2 Які невідкладні заходи застосовують при наростанні D
асфіксії на фоні набряку Квінке?
A) церебролізин
B) анальгін
C) ампіцилін
D) дексаметазон
E) пірацетам
3 Яка з клінічних ознак характерна для синдрому C
Россолімо-Мелькерсона-Розенталя?
A) неврит трійчастого нерву

B) герпетичне висипання
C) макрохейлія
D) глоссалгія
E) амбліопія
4 Який симптом характерний для синдрому Россолімо- B
Мелькерсона-Розенталя?
A) девіація язика
B) асиметрія обличчя
C) розбіжна косоокість
D) герпетичні висипання
E) субкортикальні симптоми
5 Яка тріада характерна для синдрому Шегрена? C
A) птоз, міоз, енофтальм

B) неврит лицьового нерву, набряк лиця, складчастий
язик
C) паротит, кератокон’юктивіт, артрит
D) ксеростомія, глосодинія, дизартрія
E) птоз, мідріаз, екзофтальм
6 Які скарги притаманні синдрому Шегрена? A
90
A) відсутність сліз
B) асиметрія обличчя
C) приступи болей в язику
D) набряк губ
E) болі в вусі
7 При синдромі Шегрена в пізніх стадіях характерно: B
A) гіпоакузія
B) аносмія
C) симпаталгія
D) парез язика
E) геміанопсія
8 Для гангліоніту війкового вузла (синдром Оппенгейма) D
характерні такі клінічні симптоми:
A) болі в області скроні

B) болі в області нижньої щелепи
C) напади болю в язиці
D) напади болю в області орбіти
E) болі в області глотки
9 При гангліоніті крило-піднебінного вузла (синдром A
Слюдера) локалізація болей найхарактерніша в
наступних зонах:
A) область очей, носа, верхня щелепа

B) область очей, носа, вуха
C) область носа, вуха, язика
D) область очей, язика, нижня щелепа
E) область потилиці, шиї, язика
10 Який характер болю спостерігається при гангліоніті C
шийних симпатичних вузлів?
A) стріляючий
B) ниючий
C) пекучий
D) стискаючий
E) розпираючий
11 Яка локалізація болей при невралгії вушного вузла? C
A) потилична
B) тім’яна
C) скронева
D) лобна
12 Чим супроводжується напад болю при невралгії C
91
вушного вузла?
A) сльозотеча
B) почервоніння склер
C) посилення слиновиділення
D) сухість в роті
E) глухота
13 Чим найчастіше провокуються больові пароксизми при C
ураженні піднижньощелепного та під’язикового вузлів?
A) переоходженням
B) перегріванням
C) прийомом їжі
D) зміною погоди
E) фізичним навантаженням
14 Який найбільш ефективний метод купіювання нападу C
при кластерному болю голови?
A) протиепілептичні засоби
B) електрофорез
C) інгаляція киснем
D) судиннопоширюючі засоби
E) протизапальні засоби
15 Які препарати застосовують для профілактики B
виникнення кластерних болів голови?
A) судиннопоширюючі
B) протиепілептичні
C) антиоксиданти
D) анксіолітики
E) антидепресанти
1 Пацієнт віком 49 р. скаржиться на пароксизмальні болі А
інтенсивного, пекучого, розриваючого характеру,
локалізовані в правій половині обличчя (ділянка
верхньої щелепи і носа), яка під час нападу набуває
червоного забарвлення, набрякає. Також пацієнт
скаржиться на сльозотечу, гіперсалівацію, виділення
секрету з правої половини носа. Болі турбують частіше
весною і восени протягом останніх декількох років.
Тривають від декількох хвилин до декількох годин,
частіше вночі. Який Ваш діагноз?
А) Синдром Слюдера
B) Синдром Оппенгейма
92
C) Кластерний біль голови
D) С-м Фрей
E) Гангліоніт шийних симпатичних вузлів
2 Пацієнтка 39 р. скаржиться на напади болю пекучого В
характеру в ділянці лівого очного яблука, сльозотечу,
гіперемію кон'юнктиви, світлобоязнь. Напад триває
близько 1 години. Також відмічається висипання на
шкірі носа і лоба та болючість при натисканні на ліве
око. З анамнезу – нещодавно лікувалась в ЛОРа з
приводу синуситу. Який Ваш діагноз?
А) Синдром Слюдера
B) Синдром Оппенгейма
C) Кластерний біль голови
D) Синдром Фрейя
E) Гангліоніт шийних симпатичних вузлів
3 Пацієнт 35 р. скаржиться на болі пекучого, ниючого, С
пульсуючого характеру в ділянці лівого вуха та скроні,
біль супроводжується гіперемією шкіри та
підвищенням потовиділення даної ділянки. Болі часто є
спровоковані їдою, фізичною роботою, палінням. Який
Ваш діагноз?
A) Синдром Оппенгейма
B) Кластерний біль голови
C) Синдром Фрей
D) Гангліоніт шийних симпатичних вузлів.
E) Гангліоніт піднижньощелепного та під'язикового
вузлів
4 Пацієнтка 34 р. скаржиться на постійний ниючий біль в Е
ділянці лівого нижньощелепного суглобу, біль іррадіює
в під’язикову ділянку і ліву половину язика,
посилюється під час їди і розмови, також
спостерігається гіперсалівація і болючість при
натисканні в підщелепному трикутнику, набряк язика і
м'яких тканин під нижньощелепної ділянки. Приблизна
тривалість нападу болю - 1 година. Який Ваш діагноз?
E) Гангліоніт піднижньощелепного тапід'язикового
вузлів
5 Пацієнт 45 р. скаржиться на болі пекучого характеру та D
відчуття «удару електричним струмом» у правій
93
половині тіла. Напади болю тривають декілька хвилин,
часто виникають після переохолодження, перевтоми,
стресів. Знижується температура шкіри правої
половини обличчя, з'являється її гіперемія, закладеність
і сухість половини носа, екзофтальм, мідріаз. На ЕНМГ
виявлені трофічні зміни в тканинах. Який Ваш діагноз?
E) Гангліоніт піднижньощелепного тапід'язикового
вузлів
VI.
Орієнтовна карта для організації самостійного
вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і
навиками
1.Оволодіти Виконувати в наступній Звернути увагу
методикою послідовності: скарги хворого, на обставини
обстеження збір анамнезу, візуальний огляд, виникнення
хворого з обстеження ЧМН, чутливості і висипу і болю,
вегетативними рухової функції в ділянці його тип,
прозопалгіями обличчя спадковість,
наявність
супутньої
неврологічної
симптоматики
2. Провести В ході обстеження виявити: тип і Звернути увагу
курацію частоту больових пароксизмів, їх на призначення
тематичного анатомічне розміщення, оцінити ПЕП залежно від
хворого прогноз захворювання, описати типу болю
ускладнення і коморбідну
патологію, призначити лікування
Основна
144 ст.
Здоров’я, 2001.— 696 с.
Додаткова
94
192 с.
95
Тема 18: ЗАХВОРЮВАННЯ ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
Захворювання периферійної нервової системи досить різноманітні за
своєю локалізацією, клінічним проявом, етіологією і патоморфологією. До
них належать ураження окремих нервових стовбурів, їх множинні ураження,
ураження нервових сплетень, спинномозкових вузлів і корінців спинного
мозку. Серед пацієнтів невролога, терапевта, хірурга чи стоматолога часто
зустрічаються хворі з захворюваннями периферійної нервової системи,
включаючи вертеброгенні.
Важливо знати також, що найчастішим симптомом, який виникає при
ураженні периферійних нервових структур, є біль. Тому лікування та
профілактика загострень, невідкладна допомога ззовні є важливим завданням
лікарям усіх спеціальностей. Не зважаючи на те, що існують високоефективні
методи лікування даного контингенту пацієнтів, лікарі різних спеціальностей
використовують їх досить мало. Останнім часом з’явилися нові аспекти
патогенезу, діагностики, терапії та реабілітації вказаних захворювань, що
потребують переосмислення досягнень в цій галузі медичної науки.
II. Навчальні цілі
1. Анатомо-фізіологічні дані про периферійну нервову систему.
2. Визначення, етіологічні фактори, клінічні прояви і підходи до лікування
плекситів (верхнього та нижнього плечового) і нейропатій (серединного,
ліктевого, променевого, сідничного, велико- та малогомілкового нервів)
кінцівок.
3. Ураження хребта, що викликають вертеброгенні захворювання нервової
системи, основні різновиди нейро-вертебральних синдромів, їх клінічну
картину, підходи до діагностки та лікування.
4. Етіологію, патогенез, клінічну картину, діагностику та лікування різних
варіантів полінейропатій, включаючи гострі (синдром Гієна-Барре).
1. Вміти дати визначення і провести диференційну діагностику між
невритом та невралгією.
2. Вміти пояснити етіологію полінейропатій, типовий симптомокомплекс,
що супроводжує їх виникнення, стратегії терапії.
Формувати в студентів почуття відповідальності за своєчасне і правильне
встановлення точного діагнозу захворювань нервової системи (невралгій,
моно- і поліневритів, радикулопатій), усвідомлення залежності успіхів та
результату лікування від грамотних і організованих дій лікаря. Усвідомлення
необхідності індивідуального підходу до хворого і важливості уважного
ставлення до скарг хворого на інтенсивний біль при захворюванні
периферійних нервів.
96
ДИФЕРЕНЦІАЛЬНА ДІАГНОСТИКА НЕВРИТУ І НЕВРАЛГІЇ
Клінічні Невралгія Неврит
компоненти
Чутливість Гіперестезія та больовий Гіпестезія та анестезія всіх
синдром із можливою видів чутливості в зоні
іррадіацією в зону іннервації ураженої
іннервації невральної структри
Моторика Локальні корчі Периферійний парез
м’язів, іннервованих
ураженим нервом
Вегетативні Ознаки локальної Ознаки локальної
функції вегетативної вегетативної гіпо- чи
гіперреактивності ареактивності (знижений
(гіпергідроз, слинотеча, тургор і мармуровий
посилене відтінок шкіри, випадання
сльозовиділення, волосся, локальний
гіперемія і т.д.) остеопороз і т.д.)
ПОЛІНЕЙРОПАТІЇ
Етіологія
Інфекційні Токсичні Метаболічні Медика- Спадкові
ментозні
Патогенез
Аксонопатія Мієлінопатія
Типи перебігу
Гострі Підгострі Хронічні
Ключові клінічні синдроми
Периферійні дистальні Гіпестезія чи анестезія Болі та вегето-трофічні
тетрапарези різних видів розлади кистей і стоп
чутливості в кистях та
стопах
Діагностика
Електроміографія Титр антитіл в Ліквородіагностика
сироватці до мієліну
периферійних нервів
Диференційна діагностика
Інші Хвороба Колагенози Хвороби Хвороби
полінейропа Рейно печінки крові
тії
Принципи лікування
Людський імуноглобулін, кортикостероїди, вітаміни групи В, ліпоєва
кислота, антихолінестеразні агенти, антивірусні середники, детоксикація,
дегідратація, корекція метаболічних зсувів, немедикаментозні підходи -
обмінний плазмаферез, гемосорбція, фізіотерапія, масаж, рефлексотерапія
97
ВЕРТЕБРО-НЕВРОЛОГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ
Етіологія
Аномалії Дистрофіч- Травми Новотвори Запальні і
ні ураження паразитарні
ураження
Тіла хребця, Остеохон- Тіла хребця, Первинні і Хвороба
диска, дроз, дисків, метаста- Бехтерева,
суглобових лігаментоз і відростків та тичні сподиліт,
відростків і т.д. дуг і т.д. ехінококоз і
т.д. т.д.
Механізми ураження
Компресій- Дисфікса- Дисгемічний Запальний Поєднаний
ний ційний
Вертебро-неврологічні синдроми
Вертебральні Невральні М’язові Нейросудинні
Класифікація вертебро-неврологічних синдромів по локалізації
Шийний рівень Грудний рівень Поперековий рівень
1. Цервікалгія, цервіко- 1. Торакалія 1. Люмбаго,
краніалгія, цервіко- 2. Радикулопатії люмбалгія,
брахіалгія люмбоішіалгія
2. Радикулопатії 2. Радикулопатії
3. Синдром
вертебральної артерії
Параклінічні методи діагностики вертебро-неврологічних захворювань
Спондило- Рентгено- КТ МРТ Мієлографія
графія скопія
Лікування вертебро-неврологічних захворювань
Фармакотерапія (див. Масаж, ЛФК, Фізіотерапія –
нижче) мануальна терапія, електрофорез,
акупунктура, ампліпульс, УВЧ,
медикаментозні діадинамічні струми
блокади
Фармакотерапія вертебро-неврологічних захворювань
Анальгетики (ненаркотичні та Протизапальні препарати
опіоїдні) – анальгін, баралгін, (конвенційні нестероїдні та
трамадол, морфін інгібітори ЦОГ-2, кортикостероїди)
– диклофенак, мелоксикам,
целекоксиб, діпроспан
Міорелаксанти – тізанидин, Дегідратуючі – фуросемід, магнезія
баклофен, мідокалм
Вазоактивні – нікотинова кислота, Хондропротектори – артростоп,
пентоксифілін, еуфілін терафлекс, артрон, афлутоп
Метаболіти – вітаміни групи В, Місцева фармакотерапія –
енелбін, ліпоєва кислота капсикам, апізартрон, дип-риліф.
98
99
№п/п Тестові завдання Еталон
відповіді
1 Що є найчастішою причиною плечових плекситів? А
А) травми
В) інфекції
С) ангіопатії
D) спадкова нейродегенерація
Е) алкоголізм
2 Що з нижчепеліченого найчастіше зустрічають при D
невралгії?
А) ангідроз
В) параліч
С) атрофію м’язів
D) біль
Е) мармуровість шкіри
3 Що є найхарактернішим для нейропатії променевого А
нерва?
А) феномен звисаючої кисті

В) феномен руки проповідника
С) феномен кігтистої руки
D) параліч пронації
Е) атрофія мізинця
4 Хворий не може стояти на п’яті, але вільно стоїть на В
пальцях ноги. Хода з явищами степпажу. Ахілловий
рефлекс збережений. Про ураження якого нерва
можна думати?
А) великомілкового
В) малогомілкового
С) стегнового
D) бічного шкірного нерва стегна
Е) сідничного
5 Що є найхарактернішим моторним проявом, типовим В
для більшості полінейропатій?
А) периферичний парез у проксимальних відділах

кінцівок
В) периферичний парез у дистальних відділах
кінцівок
С) периферичний парез у верхніх кінцівках
D) центральинй парез у кінцівках по гемітипу
Е) центральний парез по типу альтернуючої
геміплегії
100
6 Який патогенетичний механізм лежить в основі А
алкогольної полінейропатії?
А) дефіцит тіаміну
В) токсичний вплив алкоголю на нерви
С) індукована алкоголем демієлінізація
D) конституційна неповноцінність
Е) індукований алкоголем апоптоз
7 Який патофізіологічний механізм лежить в основі В
синдрому Гійєна-Барре?
А) дисметаболічний
В) автоімунний
С) імунодефіцит
D) вірусна інтоксикація
Е) ендогенна інтоксикація
8 Що з нижчепереліченого застосовують у лікуванні В
гострої стадії синдрому Гійєна-Барре?
А) кортикостероїди і цитостатики
В) плазмаферез і людський імуноглобулін
С) антибіотики та інтерферони
D) агресивна детоксикаційна терапія
Е) аналептики і адреноміметики
9 Що є первинним у патогенентичному процесі А
розвитку остеохондрозу хребта?
А) ураження пульпозного ядра

В) остеопороз
С) реактивні зміни в суміжних тілах хребців
D) склероз жовтої зв’язки
Е) склероз спинномозкових оболонок
10 Що з нижчепереліченого відноситься до С
вертеброгенних рефлекторних синдромів?
А) радикулоішемія
В) ішіас
С) цервікалгія
D) мієлоішемія
Е) радикуломієлоішемія
11 Які препарати є визначальними у патогенетичному А
лікуванні при асептико-запальному механізмі
остеохондрозу?
А) диклофенак, ібупрофен, бетаметазон

В) вітаміни групи В, нікотинова кислота
101
С) баклофен, діазепам
D) діуретики, сульфат магнію
Е) нейролептики, транквілізатори
відповіді
1 А
Хвора И., 18 років, студентка, поступила в
неврологічне відділення зі скаргами на подавлення
при їжі, зміна голосу, оніміння і слабість у руках і
ногах, переважно в дистальних відділах, утруднення
ходьби. За 3 тижні до госпіталізації лікувалася
амбулаторно в терапевта з приводу ангіни (болю в
горлі при ковтанні, загальна слабість, головний біль,
поганий сон, апетит, серцебиття, температура 38°С).
На 15 день від початку захворювання з'явилося
подавлення, голос став глухим, а через ще 4 дні —
оніміння і слабість у руках і ногах. При обстеженні;
температура —36,8°С, пульс—88 уд. у хв.,
аритмічний, артеріальний тиск—130/80 мм рт. ст.
(17,3/10,7 кПа). Зіниці однакової величини, права
очна щілина трохи звужена, реакція зіниць на світло
жива, ослаблена акомодація. Подавлювання при їжі,
рідка їжа попадає в ніс, голос хрипкий, з носовим
відтінком; піднебінна дужка звисає, при фонації
нерухома, глотковий рефлекс не викликається. Язик
висуває по середній лінії. Активні рухи у всіх
кінцівках збережені в повному обсязі з незначним
зниженням м'язової сили в кистях і стопах.
Сухожильні і періостальні рефлекси на руках і ногах
не викликаються. Патологічних рефлексів немає.
Відзначається зниження болючої і температурної
чутливості в дистальних відділах кінцівок, не
розрізняє напрямку пальців на ногах, похитування
при ходьбі. Який Ваш клінічний діагноз?
А) дифтерійна полінейропатія
В) міастенія
С) боковий аміотрофічний склероз
D) невралгія язикоглоткового нерва
Е) стовбуровий інсульт
102
2 Е
Хворий Б., 25 років, слюсар, звернувся в поліклініку
до нейрохірурга зі скаргами на відсутність рухів,
розгинання пальців правої руки. Занедужав 2,5 місяці
назад, коли при падінні з висоти одержав перелом
правої плечової кістки. Після накладення гіпсової
пов'язки помітив неможливість розгинати кисть і
пальці. Лікування в невропатолога безрезультатне.
При огляді артеріальний тиск — 120/80 мм рт. ст. 1
(16,0/10,7 кПа), пульс — 72 уд. у хв. Черепні нерви -
— норма. Рухи разгинальні в правій кисті і пальцях
відсутні. Визначається атрофія м'язів кисті, більше в
області тенара. Кисть «звисаюча». Карпорадіальный
рефлекс знижений праворуч. Гіпестезія болючої і
температурної чутливості по зовнішній поверхні
передпліччя, анестезія в області першого
міжпальцевого проміжку правої кисті. Сухожильні
рефлекси на руках і ногах викликаються, рівномірні.
Патологічних рефлексів і мозочкових симптомів не
виявляється. Ваш клінічний діагноз?
А) верхній брахіоплексит
В) нижній брахіоплексит
С) неврит серединного нерва
D) неврит ліктевого нерва
Е) неврит променевого нерва
3 А
Хвора М., 41 рік, інженер, поступила в неврологічне
відділення зі скаргами на болі в області попереку,
переважно зовнішньо-задньої поверхні правого
стегна і гомілки, на слабість у правій стопі. Болі
підсилюються при рухах, сидінні, ходьбі,
заспокоюються в положенні лежачи на здоровому
боці. Ці явища турбують на протязі 10 років. Уперше
болі виникли після підйому важкості, раптово як би
щось «прострілило» у попереку, не змогла відразу
випрямитися через це. Після прийому анальгетиків і
теплових процедур болі протягом 2-х днів пройшли.
Надалі подібні болі, але більш довгостроково,
з'являлися ще 2-3 рази. Три роки тому лікувалася вже
стаціонарно протягом місяця з приводу загострення
поперекових болів. За 10 днів до надходження в
стаціонар, після неспритного руху, послизнулась на
вулиці, але не упала, втрималася, з'явилися болі в
області попереку. Ці болі до вечора підсилилися,
через 2 дні почали іррадіювати у праву ногу, а ще
через день виникла слабість у правій стопі. При
103
обстеженні внутрішні органи без патології.
Артеріальний тиск — 130/80 мм рт. ст. (17,3/10,7
кПа), пульс — 74 уд. у хв. Черепні нерви, верхні
кінцівки без особливостей, обмежений обсяг рухів у
попереку і правому гомілковостопному суглобі.
Виявляється нерізко виражена атрофія і гіпотонія
малогомілкового і латерального литкового м'язів.
М'язова сила в правій стопі, особливо у великому
пальці знижена. Колінні рефлекси жваві, однакові;
праворуч ахілловий рефлекс не викликається.
Патологічних рефлексів немає. Болючість у
паравертебральних точках попереково-крижового
відділу хребта, у точках Валле праворуч. Позитивний
симптом Ласега по обидва боки, симптом Нері;
гіперстезія больової чутливості на латеральній
поверхні гомілки і на тилі стопи, більше в області IV-
V пальців. Функція тазових органів не порушена.
Сформулюйте клінічний діагноз.
А) остеохондроз хребта, дискоз L4-S1

В) cколіоз хребта
С) хвороба Бехтерева
D) ендокринна спондилопатія
Е) поперековий спондилоартроз
104
Завдання Вказівки до виконання завдання Примітки
Вивчити: 1) Вивчити скарги хворого із невралгіями,
діагностичний моно- і полінейропатіями,
алгоритм та вертеброгенними захворюваннями
диференційну нервової системи
діагностику 2) Зібрати анамнез захворювання і життя
різних рівнів 3) Встановити топічний діагноз (ураження
ураження нерва, сплетення, корінця)
периферійної 4) Визначити найнеобхідніші методи
нервової обстеження для постановки клінічного
системи діагнозу хвороби ПНС.
5) Провести диференційну діагностику між
різними лицевими нейропатіями,
полінейропатіями, вертебро-
неврологічними захворюваннями і
встановити кінцевий діагноз
Оволодіти: Виконувати у наступній послідовності:
методикою 1) Обстеження чутливих розладів
обстеження 2) Дослідження втраченого і збереженого
хворого з об'єму рухів
хворобами 3) Обстеження рефлекторно-рухової
периферійної функції
нервової 4) Встановлення больових точок і
системи симптомів натягу
Методикою 1) Визначити посистемно основні син-
надавання дроми невралгій і невритів і невідкладність
невідкладної госпіталізації
допомоги при 2) Знати основні принципи терапії
больовому (медикаментозної, фізіотерапевтичної,
синдромі і масажу, ЛФК, мануальної терапії) різних
знати хвороб ПНС (плекситів, невралгій, моно- і
принципи полінейропатій, вертетро-неврологічних
лікування та синдромів)
профілактики, 3) Проводити реабілітацію хворих з
питання ураженням периферійної нервової системи
реабілітації і 4) Вміти вирішити питання трудової
трудової експертизи при вищеназваних нозологіях
експертизи
Основна
1. Веселовський В.П., Шевага В.М., Пшик С. С. Вертеброневрологія.
Практикум: Навч. посібник.— Львів: Світ, 1992.— 132 с.
2. Нервові хвороби: Підручник / За ред. С.М. Віничука і Є.Г. Дубенка.—
К.: Здоров’я, 2001.— 696 с.
3. Нервові хвороби: Підручник: Пер. з рос. / О.Я. Ярош, І.Ф. Криворучко,
3.М. Драчова та ін.; За ред. О.А. Яроша.— К.: Вища шк., 1993.— 488 с.
105
4. Скочій П.Г. Нервові хвороби (спеціальна частина).— Львів, 1995.— 608
с.
Додаткова
192 с.
2. Гелли Р.Л., Спайт Д.У., Симон Р.Р. Неотложная ортопедия.
Позвоночник: Пер. с англ.. – М., 1995. – 428 с.
3. Попелянский Я.Ю. Болезни периферической нервной системы. – М.,
1989. – 464 с.
4. Тагер И.Л. Рентгенодиагностика заболеваний позвоночника. М., 1971.—
112 с.
5. Хабиров Ф.А. Клиническая неврология позвоночника. – Казань, 2001. –
470 с.
6. Хосе Биллер. Практическая неврология: лечение. Пер. с англ. – М.:
«Медицинская литература», 2005. – 400 с.
106
ЗМІСТ
Ст.
Тема №9 Біль голови 6
Тема №10 Патологія вегетативної нервової системи 16
Тема №11 Трійчастий, лицевий, присінково-завитковий нерви та 27

симптоми їх ураження
Тема №12 Патологія IX-XII пар черепних нервів. Бульбарний і 35

псевдобульбарний синдроми
Тема №13 Невралгія трійчастого нерва 43
Тема №14 Невропатія трійчастого нерва та окремих його гілок. 53

Ятогенні невропатії трійчастого нерва
Тема №15 Синдроми ураження лицевого нерва 59
Тема №16 Синдроми ураження язикоглоткового, блукаючого та 68

під’язикового нервів
Тема №17 Вегетативні прозопалгії та інші нейрогенні 76

захворювання обличчя
Тема №18 Захворювання периферичної нервової системи 89
107

Untitled

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Untitled

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Міністерство охорони здоров’я України

Львівський національний медичний університет

Змістовий модуль 2 «Нейростоматологія»

Відповідальний редактор: завідувач кафедри неврології Львівського

Відповідальний за випуск: проректор з навчальної роботи Львівського

Рецензент: завідувач кафедри внутрішньої медицини №1, д.м.н., проф.

Навчально-методичні рекомендації розглянуті та затверджені

Враховуючи специфічні особливості сучасного стану професійної

Навчально-методичні рекомендації складені на основі навчальної

Навчальна програма складена у відповідності із нормативними

Розподіл навчального процесу:

Всього академічних годин: 45 год., що складає 1.5 кредитів ECTS. Лекції –

Вивчення неврології, в т. ч. нейростоматології, здійснюється впродовж 4-

Кредитно-модульна система організації навчального процесу спонукає

Видами навчальної діяльності студенів згідно з навчальним планом є: а)

1 кредит ECTS – 30 год.

Аудиторне навантаження – 88.9%, СРС – 11.1%.

Класифікація мігрені та її ускладнення

Діагностичні критерії мігрені

Перебіг мігренозного нападу

А) збір анамнезу та неврологічний огляд

А) перепади настрою, безсоння, нудота

А) вегетативні прояви (с-м Горнера, сльозотеча)

А) давлячий, переважно в потилиці

А) перепади настрою, інсомнія, нудота

А) головний біль напруги

Оволодіти: Перевірити в наступній Звернути увагу на

РОЗЛАДИ РІЗНИХ РІВНІВ ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІЙ ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ

A) центральна нервова система

A) симпатична нервова система

A) періодичне нетримання сечі

A) кора головного мозку

А) транзиторні ішемічні атаки

А) лівобічна гіпестезія руки і тулуба

А) пригнічена свідомість, дезорієнтація

А) збліднення, ціаноз стоп

V. Матеріали методичного забезпечення заняття

А) невринома слухового нерва

А) невралгія трійчастого нерва

БУЛЬБАРНИЙ ПАРАЛІЧ ПСЕВДОБУЛЬБАРНИЙ

А) Вароліїв міст справа

А) кора головного мозку

А) кора головного мозку

А) монотонна затухаюча мова

6. Діагностичні алгоритми та Вивчити скарги хворого.

A) неврит ІІ гілки трійчастого нерва справа

A) ramus mandibularis трійчастого нерва зліва

A) невралгія вушно-скроневого нерва

А) нейропатія лицевого нерва

А) неврит лицевого нерва

А) невралгія вушноскроневого нерву

1. Неврологічним Використати схему

Невропатія окремих гілок трійчастого нерва

Щічний нерв Стоматологічне втручання на Постійний біль ниючого

А) класична невралгія трійчастого нерва

А) невропатія щічного нерва

А) невропатія щічного нерва

Оволодіти Виконувати у такій послідовності:

Синдром ураження вузла колінця

Невралгія відієвого нерва (синдром Файля)

V. Матеріали методичного забезпечення практичного заняття

А) пронизливий біль у половині обличчя

А) втрата слуху, сльозотеча, ксеростомія, біль в оці