1

Для заказа доставки диссертации введите ее название в форму

поиска на сайте

http://mydisser.com/ru/search.html?srchwhat=.

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ

УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

На правах рукопису

ДМИТРИК ОЛЬГА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 347.73

ДЖЕРЕЛА ФІНАНСОВОГО ПРАВА

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня

доктора юридичних наук

Науковий консультант
Кучерявенко Микола Петрович,
доктор юридичних наук, професор,
 2
академік Національної академії правових
наук України

Харків – 2011

З М І С Т

ВСТУП......…………………………………………………………............... 4
РОЗДІЛ 1

Природа джерел фінансового права і підстави їх класифікації

17

1.1. Поняття і значення джерел фінансового права.................................

17
1.1.1. Сутність джерел фінансового права 17
1.1.2. Загальні та особливі характеристики джерел фінансового
37
права

1.2. Система та види джерел фінансового права України ..........................

61
1.2.1. Поняття та ознаки системи джерел фінансового права
61
...............
1.2.2. Класифікація джерел фінансового права та проблеми їх
89
упорядкування ………………………………………………………..
Висновки до розділу 1 ................................................................................... 106
РОЗДІЛ 2
114
Нормативно-правовий акт як джерело фінансового права

2.1. Поняття, особливості й види нормативно-правових актів – джерел

114
фінансового права
2.1.1. Поняття та значення нормативно-правових актів при 114
 3
врегулюванні фінансових відносин
2.1.2. Конституція держави як основоположне джерело
132
фінансового права
2.2. Фінансовий закон у системі джерел фінансового права 153
2.2.1. Поняття та ознаки фінансового закону 153
2.2.2. Особливості реалізації фінансового закону. Підзаконна 186
нормотворчість у сфері публічної фінансової діяльності
Висновки до розділу 2 214
РОЗДІЛ 3
216
Судовий прецедент як джерело фінансового права

3.1. Поняття та значення судового прецеденту при правовому

216
регулюванні публічної фінансової діяльності
3.1.1. Поняття судового прецеденту та передумови його
216
застосування при упорядкуванні фінансових відносин
3.1.2. Місце рішень Конституційного Суду України в системі джерел
фінансового права
3.2. Характеристика Рішень Конституційного суду України як джерел
фінансового права 261
3.2.1. Рішення Конституційного суду України як форма регулювання
бюджетних відносин
3.2.2. Рішення Конституційного суду України як форма
регулювання податкових відносин
3.2.3. Рішення Конституційного суду України як форма
регулювання інших видів фінансових відносин
Висновки до розділу 3 311
РОЗДІЛ 4 320
Нормативно-правовий договір як джерело фінансового права 320
4.1. Фінансово-правовий договір як засіб урегулювання фінансових 320
 4
відносин
4.2. Міжнародні договори як джерела фінансового права 358
Висновки до розділу 4 374

379
ВИСНОВКИ

399
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 5

ВСТУП

Актуальність теми. Докорінні зміни, що нині відбуваються в державі,

зумовлюють формування принципово нових засад правового регулювання у сфері
фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування. Становлення
України як самостійної і незалежної держави супроводжується інтенсивним
розвитком фінансових відносин, їх ускладненням, що потребує розроблення нової
моделі регулювання таких суспільних зв’язків і збагачення юридичного
інструментарію для їх оформлення. Названі фактори у сукупності з розвитком та
удосконаленням ринкових відносин зумовлюють бурхливий розвиток
нормативно-правових актів, у тому числі й тих, що регулюють публічну
фінансову діяльність. Процес удосконалення фінансового законодавства став
своєрідною ознакою останніх років: прийнято нову редакцію Бюджетного кодексу
України та Податковий кодекс України, виносяться рішення Конституційного
Суду України, які стосуються фінансів. Це є важливим етапом розвитку
регламентації оновлених фінансових відносин, який можна охарактеризувати як
більш послідовний і детальний. За таких умов на порядку денному постає
проблема з’ясування природи джерел фінансового права, яка набуває особливої
актуальності та значимості.
Поряд з тим треба вказати, що проблема джерел фінансового права є
далеко не новою: практично кожен підручник чи учбовий посібник з фінансового
права має окремий розділ або параграф, присвячений її висвітленню. Однак
комплексне дослідження джерел фінансового права й окремих його інститутів
(податкового, бюджетного, банківського права), а також деяких видів джерел
було започатковано зовсім недавно у роботах таких українських та російських
вчених як М. С. Бондар, Г. А. Гаджиєв, С. Г. Єрьомін, О. М. Козирін, І. А. Кривих,
Ю. О. Крохіна, М. П. Кучерявенко, С. Г. Нотін, С. Г. Олейнікова, О. П. Орлюк,
С. Г. Пепєляєв, К. А. Сасов, Г. П. Толстоп’ятенко, О. А. Фоміна, Н. І. Чужикова та
 6
ін.
Незважаючи на це, широке коло питань у цій сфері залишається не
вирішеними. Проблема джерел на загальнотеоретичному, методологічному рівні
незрівнянно менше розроблена у фінансово-правовій науці, ніж категорії предмет
та метод фінансового права. Вона дуже відстала у своєму розвитку від потреб як
практики публічної фінансової діяльності, так і фінансово-правової теорії. Тож
очевидно, що в даний час проблеми джерел фінансового права не втрачають, а
навпаки, набувають великої актуальності.
Найбільш важливими в науковому плані для авторки під час роботи над
дисертацією стали теоретичні висновки фахівців радянської доби й сучасної
юридичної науки, зокрема: Н. Г. Александрова, С. С. Алексєєва, М. Й. Байтіна,
М. В. Баглая, О. В. Богатової, С. В. Бошно, А. Б. Венгерова, Т. В. Гурової,
О. М. Дроздова, Л. С. Зівса, С. Ф. Кечекьяна, Д. А. Керимова, О. В. Константого,
О. О. Кутафіна, М. М. Марченка, П. О. Недбайла, В. С. Нерсесянца,
П. М. Рабіновіча, С. В. Резніченка, Н. М. Пархоменко, В. Ф. Погорілка,
О. В. Полякова, О. Ф. Скакун, В. Д. Сорокіна, А. В. Сурилова, Ю. О. Тихомирова,
В. О. Толстіка, Р. Б. Тополевського, В. Л. Федоренка, Р. Й. Халфіної,
Г. О. Христової, В. М. Шаповала, О. П. Шебанова, Л. С. Явича, О. М. Ярошенка
та ін. Низка положень спирається на висновки класиків російської юриспруденції,
які працювали на межі ХІХ-ХХ ст.: Г. Е. Блосфельдта, О. Д. Градовського,
М. А. Гредескула, Г. В. Демченка, М. М. Коркунова, В. О. Лебедєва,
П. М. Майкова, Ф. І. Кожевникова, С. С. Дністрянського, В. І. Сергєєвича,
Л. І. Петражицького, Г. Ф. Шершенєвича та інших знаних вчених.
Окремі висновки щодо з’ясування проблем джерел фінансового права
зроблені із використанням положень, представлених у роботах таких вчених-
фінансистів як Є. О. Алісов, Д. О. Білінський, О. О. Борзунова, Д. В. Вінницький,
Л. К. Воронова, О. М. Горбунова, О. Ю. Грачова, Е. С. Дмитренко,
С. В. Запольський, І. Б. Заверуха, М. В. Карасьова, І. Є. Криницький,
Т. А. Латковська, А. А. Нечай, О. М. Пастушенко, О. Г. Пауль, Г. В. Петрова,
 7
Н. Ю. Пришва, Ю. А. Ровинський, І. В. Рукавишникова, А. О. Селіванов,
Е. Д. Соколова, В. В. Сорокін, Н. І. Хімічева, А. М. Худик, А. І. Худяков,
В. Д. Чернадчук та ін. При здійсненні дослідження використано також праці
інших закордонних правознавців, що мають вагоме значення для розкриття теми
дисертації, а саме: Ж.-Л. Бержеля, Р. Давида, Й. Ланг, Ш. - Л. Монтеск’є,
Р. Польсона, А. Сміта.
Отже, теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження стали наукові
розробки вітчизняних і зарубіжних учених, які висвітлюють різні аспекти джерел
фінансового права. Поряд із працями з фінансового права у дисертації
використані роботи вчених з філософії, логіки, загальної теорії держави та права,
конституційного, адміністративного права та інших галузевих правових наук. На
підставі їх аналізу й узагальнення законодавства дисертанткою вироблено,
обґрунтовано й викладено в даній роботі певні висновки і пропозиції.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана на кафедрі фінансового права Національного університету «Юридична
академія України імені Ярослава Мудрого» відповідно до цільових комплексних
програм «Права людини та проблеми організації і функціонування органів
держави і місцевого самоврядування в умовах становлення громадянського
суспільства» (номер державної реєстрації 0106u002285) та «Проблеми правового
забезпечення справляння податків та зборів в Україні» (номер державної
реєстрації 0111u000965).
Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні вченої ради
Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (протокол
№ 11 від 29.06.2004 р.).
Мета і завдання дисертаційного дослідження полягає у поглибленні
наукових знань і комплексній розробці положень стосовно джерел фінансового
права та підготовці науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення
чинного фінансового законодавства.
Відповідно до поставленої мети в процесі роботи над дисертацією
 8
вирішувалися такі основні завдання:
– розкрити сутність та значення джерел фінансового права, удосконалити
поняття джерел фінансового права;
– визначити та розкрити загальні та специфічні ознаки джерел фінансового
права;
– проаналізувати сучасну систему джерел фінансового права України,
особливості окремих її елементів, з’ясувати їх взаємозв’язки і взаємозалежності;
– окреслити місце і роль Конституції України у системі джерел фінансового
права, створенні засад фінансово-правового регулювання;
– виявити особливості та провести класифікацію нормативно-правових актів
- джерел фінансового права;
– з’ясувати поняття та особливості реалізації фінансового закону, а також
його місце серед джерел фінансового права;
– дослідити співвідношення різних нормативно-правових актів - джерел
фінансового права;
– визначити співвідношення таких понять як фінансове законодавство та
джерела фінансового права;
– визначити правову природу та значення рішень Конституційного Суду
України, Європейського суду з прав людини, Вищого Адміністративного Суду
України, Вищого Господарського Суду України та Верховного Суду України при
упорядкуванні фінансових відносин;
– з’ясувати правову природу договорів, що застосовуються при здійсненні
публічної фінансової діяльності та обґрунтувати їх місце як елемента системи
джерел фінансового права;
– дослідити правову природу міжнародних договорів, які стосуються сфери
публічної фінансової діяльності;
– сформулювати та обґрунтувати пропозиції та рекомендації, спрямовані на
вдосконалення правового регулювання фінансових відносин та практики
застосування фінансового законодавства.
 9
Об’єктом дослідження виступає сукупність суспільних відносин, що
виникають при правовому регулюванні публічної фінансової діяльності.
Предметом дослідження є джерела фінансового права.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного
дослідження є сукупність прийомів і методів наукового пізнання, а саме:
діалектичного, історичного, порівняльно-правового, формально-юридичного,
методу системного аналізу й синтезу та ін. При здійсненні дослідження основним
став діалектичний метод, за допомогою якого з’ясовано сутність досліджуваних
явищ у єдності їх матеріального змісту та юридичної форми. Системно-
структурний метод дозволив розкрити систему джерел фінансового права,
виявити ієрархічні зв’язки їх видів (п.п. 1.2.1), а також вплив рішень
Конституційного Суду України та рішень Європейського суду з прав людини на
правове регулювання фінансових відносин та практику застосування фінансового
законодавства в Україні (п.п. 3.1.1, 3.1.2). Застосування порівняльно-правового
методу дозволило провести аналіз правового регулювання фінансових відносин в
Україні і порівняти його з іноземним (п.п. 2.1.1, 2.1.2, 2.2.1, 3.1.1). Історичний
метод дозволив проаналізувати еволюцію поглядів щодо визначення поняття
джерел права та джерел фінансового права, а також стосовно розвитку
фінансового законодавства (п. 1.1, 2.2). За допомогою методу інтегрального
аналізу вивчено результати досліджень, проведених ученими щодо позначених
проблем (п.п. 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2, 4.1, 4.2). Формально-юридичний метод
застосовано при аналізі нормативно-правових джерел дослідження, що дозволило
виявити недоліки чинного законодавства та сформулювати пропозиції щодо його
вдосконалення (п.п. 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2, 4.1, 4.2). Усі ці загальнонаукові і
спеціальні методи комплексно використовувалися для повного і всебічного
дослідження проблем джерел фінансового права.
Науково-інформаційну базу дослідження становили Конституція України,
закони України, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної
податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, рішення
 10
Конституційного Суду України, рішення Європейського суду з прав людини, акти
органів судової влади іноземних держав, праці вітчизняних і зарубіжних
дослідників у наукових виданнях і матеріали наукових конференцій.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація являє собою перше у
вітчизняній фінансово-правовій літературі комплексне монографічне
дослідження, в якому розглянуто теоретичні та практичні проблеми джерел
фінансового права.
У результаті проведеного дослідження дисертантом сформульовано такі
основні наукові результати, які мають наукову новизну та практичну значимість:
вперше:
1) виокремлено та розкрито специфічні ознаки джерел фінансового права, до
яких віднесено: предметну ознаку; множинність; відсутність єдиного
кодифікованого акта; виключна спрямованість на реалізацію публічного інтересу;
чіткість та ясність формулювання у їх змісті прав та обов’язків учасників
фінансових правовідносин;
2) доведено, що правотворення не може бути напрямом фінансової
діяльності держави та органів місцевого самоврядування, оскільки не у перебігу
фінансової діяльності ухвалюються відповідні нормативно-правові акти, а для
належного здійснення такої діяльності відбувається регламентування правом
відповідних відносин;
3) обґрунтовано недоцільність розробки та прийняття Фінансового кодексу
в Україні, оскільки в умовах тривалого перехідного періоду, коли фінансові
відносини розвиваються нерівно і стрімко, фінансова система зазнає істотних
змін, а отже, і фінансове законодавство є нестабільним, кодекс не здатен виконати
функції стабільного угрупування фінансово-правових приписів;
4) аргументовано, що органічну, цілісну систему джерел фінансового права
складають: нормативно-правові акти, що містять фінансово-правові норми; судові
прецеденти, відбиті в актах Конституційного Суду України та Європейського
суду з прав людини з питань фінансового права; нормативно-правові договори, в
 11
яких відбиті норми фінансового права, та доведено необхідність законодавчого
закріплення системи джерел фінансового права;
5)  сформовано поняття нормативного фінансово-правового договору як
правового акту, що є формально визначеним, нормативним, обов’язковим і
загальновідомим та має на меті забезпечення реалізації публічних інтересів,
укладається між двома або більш суб’єктами фінансового права, виражає їх
погоджену волю і направлений на правове регулювання відносин у сфері
публічної фінансової діяльності;
удосконалено:
1) визначення поняття «джерела фінансового права» як різноманітних
загальнообов’язкових, нормативних, загальновідомих, ієрархічних форм
встановлення і вираження (об’єктивізації) норм щодо мобілізації, розподілу й
використання коштів централізованих і децентралізованих публічних фондів, що
видаються компетентними органами держави та місцевого самоврядування, і
складають певну систему;
2) визначення поняття «система джерел фінансового права» як органічної,
цілісної, динамічної, ієрархічної, структурно упорядкованої сукупності
взаємозалежних та взаємодіючих чинних правових актів, покликаних
урегульовувати відносини у сфері публічної фінансової діяльності;
3) положення стосовно нетотожності системи фінансового законодавства та
системи джерел фінансового права, оскільки остання ширша за своїм змістом,
тоді як фінансове законодавство має становити собою сукупність саме фінансових
законів;
4) характеристика підстав для виділення серед усієї сукупності нормативно-
правових актів фінансового закону, який спрямований на регулювання кола
відносин, що виникають, змінюються і припиняються у сфері публічної
фінансової діяльності, має верховенство стосовно інших нормативно-правових
актів, приймається та набуває чинності за особливою процедурою, відбиває
нормативне вираження інтересів держави у сфері публічних фінансів, поєднує
 12
гнучкість та стабільність фінансово-правового регулювання та містить чіткі,
визначені, реалістичні й об'єктивні приписи, що стосуються мобілізації, розподілу
та використання грошових коштів публічних фондів;
5) поняття стабільності фінансового закону як його здатності протягом
тривалого часу ефективно та раціонально врегульовувати широке коло фінансових
відносин, не потребуючи суттєвих змін норм, що він містить;
набули подальшого розвитку:
1) положення щодо необхідності розробки та прийняття закону України
«Про публічні фінанси», який би виконав поєднуючу роль між різними
інститутами та підгалузями фінансового права та заклав цілу низку підстав для
подолання існуючих проблем як на стадії прийняття фінансових нормативно-
правових актів, так і при їх застосуванні;
2) теза щодо необхідності закріплення у проекті закону України «Про
публічні фінанси» фундаментальних положень фінансового права, зокрема:
принципів публічної фінансової діяльності; джерел фінансового права; меж
компетенції органів влади у сфері регулювання публічних фінансів; поняття
фінансового закону й особливостей його прийняття; принципів, підстав і порядку
укладання фінансово-правових договорів тощо;
3) класифікація джерел фінансового права залежно від: особливостей
правового регулювання і характеру установлення; галузевої належності; обсягу;
часу та території дії; обсягу фінансово-правового регулювання; юридичної сили;
суб’єкта нормотворчості; характеру норм, що містяться у ньому;
4) твердження щодо недоцільності включення норм фінансового права, і
особливо податкового, до нефінансових нормативно-правових актів, які за
предметом і методом правового регулювання належать до інших галузей права
(цивільного, господарського, адміністративного, права соціального забезпечення
тощо) і, навпаки, щодо недоцільності включення господарських, цивільних та
інших правових норм до фінансових нормативно-правових актів;
5) обґрунтування включення до системи джерел фінансового права норм
 13
Конституції, що містять принципи, які є основою змісту публічної фінансової
діяльності, відображають характер конституційного регулювання фінансових
відносин, мають базове значення для фінансового права, виступають підґрунтям
для поточного фінансового законодавства і визначають його характер, та за
допомогою яких створюються умови для функціонування фінансової системи
держави;
6) опрацювання проблема делегування повноважень органам виконавчої
влади стосовно прийняття фінансових нормативно-правових актів, що не має
призводити до внесення змін у чинні фінансові закони, оскільки лише дотримання
кожною гілкою влади своєї компетенції здатне забезпечити відповідне юридичній
силі ставлення до різних видів фінансових нормативно-правових актів, а також
зміцнити верховенство фінансового закону в їх системі;
7) зважаючи на законодавчо встановлену обов’язковість рішень
Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини
обґрунтовано необхідність включення до системи джерел фінансового права
судового прецеденту, відбитого у рішеннях Конституційного Суду України та
Європейського суду з прав людини з питань фінансового права. При цьому
нормативного характеру набувають не лише висновки Конституційного Суду
України щодо неконституційності нормативно-правових актів, а й його правові
позиції;
8) опрацювання проблема відповідності змісту нормативно-правових актів,
що містять фінансово-правові норми, сутності й розвитку регульованих ними
фінансових відносин, від найшвидшого вирішення якої певною мірою залежить
виконання дохідної та видаткової частин публічних фондів;
9) теза, що актам Вищого адміністративного суду України, Вищого
господарського суду України і Верховного Суду України не властиві ознаки
джерел фінансового права і вони не можуть входити до системи останніх;
10) позиція, що підставами, які дозволяють розглядати правові договори у
якості джерел фінансового права, є такі: їх виникнення в сфері публічної
 14
фінансової діяльності; нормативний характер; укладання компетентними
суб’єктами, повноваження яких стосовно договірного регулювання визначені у
фінансовому законі; обов’язкова відповідність змісту конституційним приписам і
нормам фінансових законів.
Практичне значення одержаних результатів. Дослідження має як
теоретичний, так і прикладний характер. Одержані висновки та пропозиції
можуть бути використані: у науково-дослідній сфері – для подальшого
опрацювання проблем джерел фінансового права, і зокрема, для подальшої
розробки теоретико-методологічних та практичних проблем правового
регулювання фінансових відносин; у сфері правотворчості – при підготовці
пропозицій щодо внесення змін до чинного фінансового законодавства України з
метою удосконалення правового регулювання відносин у сфері публічної
фінансової діяльності, зокрема, для вдосконалення нормотворчої роботи
Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів
України та інших державних органів, які беруть участь у регулюванні публічних
фінансів; у сфері практичної діяльності – при узагальненні практики реалізації
фінансово-правових норм різними суб’єктами, а також при проведенні науково-
методичних семінарів із працівниками фінансових органів і платниками податків
з проблем застосування фінансового та податкового законодавства; у навчальному
процесі – під час викладання дисциплін «Фінансове право» та «Податкове право»,
а також при підготовці підручників і навчальних посібників із зазначених
дисциплін.
Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає також
у тому, що теоретичні положення та висновки, які становлять наукову новизну
роботи, представлені авторкою у конкретних рекомендаціях і пропозиціях щодо
вдосконалення чинного законодавства на основі внесення відповідних змін і
доповнень до нормативних актів України; здійсненні попередніх експертиз
проектів фінансових законодавчих та інших нормативно-правових актів.
Особистий внесок здобувача полягає в розробці теоретичних проблем
 15
джерел фінансового права, окресленні їх системи, дослідженні особливостей і
взаємодії їх видів. Дисертаційне дослідження підготовлене авторкою самостійно.
У працях, опублікованих у співавторстві, відзначається важливий внесок
здобувачки. Зокрема, у роботах «Научно-практический комментарий Бюджетного
кодекса Украины» / Бех Г. В., Воронова Л. К., Кучерявенко Н. П. и др.; под. общ.
ред. Н. П. Кучерявенко та «Бюджетний кодекс України. Науково-практичний
коментар» / за ред. Л. К. Воронової, М. П. Кучерявенка – здобувачкою досліджено
питання реалізації міжбюджетних відносин, у перебігу яких укладаються
фінансово-правові договори; у навчальних посібниках «Податкове право
України» / Л. К. Воронова, М. П. Кучерявенко, Н. Ю. Пришва; за ред.
М. П. Кучерявенка, «Податкове право України» / за ред. М. П. Кучерявенка
здобувачкою опрацьовано проблеми регулювання податкових відносин, і зокрема,
щодо правового регулювання певних податків та зборів; у постатейному
коментарі Податкового кодексу України / В. В. Білоус, Л. К. Воронова,
О. О. Головашевич та ін.; за ред. М. П. Кучерявенка проаналізовано проблеми
делегування повноважень органам виконавчої влади стосовно прийняття
підзаконних фінансових нормативно-правових актів. Окрім того теоретичні
розробки використовувались дисертанткою при підготовці наукових висновків
щодо ряду конституційних подань та конституційних звернень до
Конституційного Суду України, а також під час викладання лекційних курсів
«Фінансове право» та «Податкове право» у Національному університеті
«Юридична академія України імені Ярослава Мудрого».
Апробація результатів дослідження. Дисертація виконана й обговорена на
кафедрі фінансового права Національного університету «Юридична академія
України імені Ярослава Мудрого».
Основні наукові положення й висновки дисертаційного дослідження, а
також практичні рекомендації щодо вдосконалення фінансового законодавства
України викладено дисертанткою у доповідях на наукових і науково-практичних
конференціях та інших наукових заходах, зокрема на: Регіональній науково-
 16
практичній конференції «Регіональні проблеми боротьби з економічною
злочинністю» (м. Донецьк, 19 трав. 2004 р.); Міжнародній науково-практичній
конференції «Проблеми удосконалення правового регулювання місцевого
самоврядування в Україні» (м. Харків, 25 трав. 2004 р.); Міжнародній науково-
практичній конференції «Проблемы развития аудита в странах с переходной
экономикой» (м. Баку, 15 верес. 2004 р.); Міжнародній науково-практичній
конференції «Господарське судочинство: подальше його вдосконалення та
проблемні питання розгляду спорів, пов’язаних із державним регулюванням
економічних відносин»
(м. Харків, 20-21 жовт. 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції
«Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового права» (м. Ірпінь, 23–24
листоп. 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених
та здобувачів «Юридична наука очима молодих вчених» (м. Харків, 2008 р.);
Міжнародній науково-практичній конференції «Финансовая система России: опыт
и перспективы правового регулирования» (м. Красноярськ, 4-5 верес. 2008 р.);
Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених «Осінні юридичні
читання» (м. Харків, 12-13 листоп. 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній
конференції «Сучасні проблеми юридичної науки» (м. Харків, 21 листоп. 2008 р.);
ІІІ конференції школи педагогічної майстерності Національної юридичної
академії України імені Ярослава Мудрого «Навчальний процес, проблеми теорії
та практики» (м. Харків, 2009 р.); Науково-практичній конференції «Проблеми
правового забезпечення економічної політики держави на сучасному етапі»
(м. Харків, 11 груд. 2009 р.); Міжнародному круглому столі «Дискусійні питання
теорії фінансового права» (м. Ірпінь, 15 трав. 2009 р.); ІХ Міжнародній науково-
практичній конференції молодих вчених «Традиции и новации в системе
современного российского права» (м. Москва, 2-3 квіт. 2010 р.); Міжнародній
науково-практичній конференції «Роль и значение контроля в повышении
прозрачности и борьбе с коррупцией» (м. Баку, 18-19 верес. 2008 р.);
Міжнародній науково-практичній конференції «Системообразующие категории в
 17
финансовом праве: состояние и перспективы трансформации» (м. Харків, 15–16
квіт. 2010 р.); Науково-практичній конференції «Особливості розгляду
податкових спорів в контексті прийняття Податкового кодексу України» (м. Харків,
11 лют. 2011 р.).
Публікації. Ключові й окремі наукові положення та висновки дисертації
знайшли своє відображення у 52 публікаціях, серед яких одна одноосібна
монографія (загальним обсягом 16,55 д. а.), одна монографія у співавторстві (3,5
д. а.), 21 стаття в наукових фахових виданнях (загальним обсягом 13 д.а.); п’ять
навчальних посібників (у співавторстві), один підручник (у співавторстві), три
науково-практичних коментарі (у співавторстві), 2 статтях у наукових виданнях,
які додатково відображають результати наукового дослідження, а також тезах 18
доповідей на науково-практичних конференціях та засіданнях тематичних
«круглих столів».

ВИСНОВКИ
Аналіз сучасних проблем джерел фінансового права дозволив зробити певні
узагальнення та дійти деяких висновків. У найбільш стислому вигляді вони
стосуються такого.
Категорія «джерело фінансового права» має розглядатися в різних аспектах,
оскільки для найповнішого уявлення її трактування необхідно з’ясувати й ті
фактори, що зумовлюють виникнення й розвиток норм фінансового права, й ті
теорії, погляди, які є підґрунтям утворення фінансово-правової норми, і, звісно,
зовнішню форму вираження й установлення норм фінансового права. У такому
разі йтиметься про поняття «джерела фінансового права» в широкому розумінні,
що забезпечить отримання об’єктивних даних, які ґрунтуються на всебічному
аналізі певного явища. Проте це не виключає, а, навпаки, потребує ретельного
 18
розгляду джерел фінансового права у вузькому значенні – тільки як зовнішньої
форми об’єктивації встановлених відповідним суб’єктом фінансово-правових
норм.
Сьогодні джерела фінансового права розглядаються вченими-фінансистами
як форма вираження норм фінансового права за умови віднесення до них
правових актів, що видаються лише представницькими й виконавчими органами.
Однак такий підхід на сучасному етапі розвитку державотворення суттєво
обмежує їх коло. Окрім того, при певній схожості позицій правників їх суттєвим
недоліком є те, що у жодному з дефініцій відсутня указівка на ознаки
розглядуваного поняття, що з позицій логіки при визначенні поняття є
неприпустимим.
Аналіз еволюції поглядів правників та вчених-фінансистів на поняття
джерел фінансового права свідчить, що, приймаючи до уваги складність і
багатоаспектність даного явища, як сьогодні, так і раніше не було і немає, та,
напевно, і не може бути однозначної відповіді на питання стосовно його
визначення. Зважаючи на це необхідно перевести наукові дискусії в таку
площину, яка дозволить знайти відповіді на вкрай актуальні питання, а саме – які
ознаки повинен мати правовий акт, щоб його можна було вважати джерелом
права; як досягти і забезпечити цілісне, ефективне регулювання правом всіх
необхідних аспектів життєдіяльності нашої країни з метою досягнення
суспільного добробуту; які форми об’єктивізації фінансово-правових норм для
цього найкраще застосовувати; за допомогою яких форм права своєчасно та в
повному обсязі можливо забезпечити надходження грошових коштів до
публічних фондів, а потім з максимальною ефективністю, раціональністю і
результативністю розподілити і використати їх з метою виконання всіх завдань та
функцій держави.
Розробляючи поняття «джерело фінансового права», окреслюючи його
ознаки, треба виходити з того, що це, перш за все, певний спосіб встановлення
фінансово-правових норм, результатом якого є видання відповідного правового
 19
акта. Цей спосіб при фінансово-правовому регулюванні неодмінно пов'язаний з
діяльністю держави в особі відповідних представницьких, виконавчих і судових
органів. Це вказує на необхідність розмежування таких термінів, як
правотворчість і законотворчість, з якими пов’язано виникнення джерел
фінансового права. При цьому виникнення джерел фінансового права пов’язано з
правотворчістю держави, а якісний і кількісний склад суб'єктів правотворчості
історично мінливий. Він залежить зазвичай від економічного і культурного рівня
розвитку суспільства, а також від форми політичної організації держави.
Джерела фінансового права мають як загальні, так і особливі
характеристики. Так, загальними ознаками джерел фінансового права є:
формальна визначеність; нормативність; загальнообов’язковість; юридична сила;
загальновідомість; системність; видання уповноваженим органом (законність).
Особливими характеристиками джерел фінансового права можна назвати:
предметну ознаку; множинність; відсутність єдиного кодифікованого акта;
виключну спрямованість на реалізацію інтересів держави і забезпечення за їх
допомогою досягнення публічного інтересу; чіткість та ясність формулювання
прав та обов’язків учасників фінансових правовідносин. При цьому джерела
фінансового права можна визначити як різноманітні форми встановлення і
вираження (об’єктивізації) норм щодо мобілізації, розподілу й використання
коштів централізованих і децентралізованих публічних фондів, що видаються
компетентними органами держави та місцевого самоврядування, і складають
певну систему, мають загальнообов’язковий, нормативний, загальновідомий,
ієрархічний характер.
Джерело фінансового права регулює певне коло суспільних відносин.
Звідси у джерелах фінансового права знаходять своє закріплення саме його
норми – спеціальні приписи держави й органів місцевого самоврядування щодо
мобілізації, розподілу й використання коштів централізованих і
децентралізованих публічних фондів. Однак, це положення не дозволяє
виокремлювати у якості напрямку публічної фінансової діяльності
 20
правотворення, а також говорити про фінансову правотворчість, бюджетну
правотворчість. Правотворення не може бути напрямом фінансової діяльності
держави та органів місцевого самоврядування, оскільки не у перебігу фінансової
діяльності ухвалюються відповідні нормативно-правові акти, а для належного
здійснення такої діяльності відбувається регламентування правом відповідних
відносин. Отже, правотворчість не може бути фінансовою, податковою,
валютною тощо. В процесі її здійснення можуть створюватися різні за своїм
спрямуванням та метою закони та підзаконні нормативно-правові акти,
покликані урегульовувати фінансові, бюджетні, податкові, валютні та інші
відносини.
Наявність різноманітності джерел фінансового права має об’єктивне
походження, велике значення та свідчить, що у процесі об’єктивізації норм
фінансового права застосовуються різні форми. Це дозволяє забезпечити
найефективніше правове регулювання відносин з приводу мобілізації, розподілу
й використання коштів публічних фондів.
З огляду на розвиток джерел фінансового права сьогодні до їх кола
органічно входить сукупність взаємопов’язаних і взаємозумовлених нормативно-
правових актів, прецедентів, відбитих у актах Конституційного Суду України та
Європейського суду з прав людини, а також нормативно-правових договорів.
При цьому, незважаючи на той факт, що серед них традиційно визначальну роль
відіграють саме нормативно-правові акти, кожне джерело фінансового права має
своє власне місце, обумовлене особливістю його призначення, свою сферу
впливу у процесі упорядкування відносин, що виникають під час публічної
фінансової діяльності.
У чинному українському законодавстві відсутні правові норми, якими
були б закріплені система і види джерел права взагалі, і фінансового зокрема.
Окрім того система чинного вітчизняного фінансового законодавства не має
єдиного конститутивного нормативного акта. Це негативно позначається на
ефективності правозастосування. Зважаючи на позитивний досвід європейських
 21
держав в Україні необхідно на законодавчому рівні закріпити види та ієрархію
джерел права взагалі, і фінансового, зокрема. Однак, зважаючи на доволі
складний характер внесення змін до Конституції України, сьогодні в нашій
державі джерела права доцільніше визначити у відповідному законі «Про
нормативно-правові акти України» або «Про джерела права України».
Нині в Україні немає необхідності у прийнятті Фінансового кодексу. В
умовах тривалого перехідного періоду, коли фінансові відносини розвиваються
нерівно і стрімко, фінансова система зазнає істотних змін, а отже, і фінансове
законодавство є нестабільним, кодекс не здатен виконати свої функції.
Законодавець, приймаючи рішення про розробку та прийняття кодексу, має
виходити з того, що саме змістовні та функціональні характеристики такого
нормативно-правового акта, як кодекс є дуже принциповими для проведення
такої роботи. На сьогодні вже набув чинності Бюджетний кодекс та Податковий
кодекс України. За таких умов навряд чи Фінансовий кодекс буде здатний
забезпечити однакове регулювання без певного дублювання відповідних
аспектів. До того ж не лише завдяки кодифікації можна подолати колізії та
удосконалити фінансове законодавство.
Нині важливим є не прийняття Фінансового кодексу як такого чи взагалі
нових законодавчих актів, які регулюють ті чи інші види фінансових
(бюджетних, податкових, банківських) відносин, приміром, Банківського кодексу
України, а узгодження чинної сукупності фінансових законодавчих норм між
собою. Безумовно, логічним є вироблення і закріплення основних принципів
щодо фінансово-правового регулювання саме шляхом прийняття базового закону
«Про публічні фінанси». Метою такого законопроекту має стати усунення
невизначеності та суперечливості правового регулювання процесів мобілізації,
розподілу та використання коштів публічних фондів, забезпечення єдності і
вдосконалення правових норм у цій царині у зв'язку з проведенням економічних,
політичних, правових реформ, зокрема адміністративної, реформи податкової
системи, бюджетного процесу, фінансового контролю тощо. Він має стати
 22
базовим актом, що буде визначати чітку нормативну основу для правового
регулювання фінансової діяльності в Україні. Це закладе низку підстав для
подолання проблем як на стадії прийняття фінансових нормативно-правових
актів, так і при їх застосуванні. Цей закон дозволить усунути такі недоліки
фінансово-правового регулювання як: відсутність чітких, одноманітних
дефініцій фінансово-правових категорій; брак одностайного визначення
юридичної сили та ієрархічного співвідношення різних правових актів;
невизначеність поняття, змісту та особливостей фінансового закону; низьку
якість змісту фінансових нормативно-правових актів, безсистемність їх
підготовки і прийняттях актів; неврегульованість повноважень щодо офіційного
тлумачення фінансово-правових норм та ін.
З огляду на специфічний зміст публічної фінансової діяльності, метод
правового регулювання, а також нерівність, притаманну суб’єктам фінансових
правовідносин, джерела фінансового права мають містити чітко сформульовані
вимоги, виражені в категоричній формі, що не допускають їх вільної (за згодою
сторін) зміни чи відміни. Всі права та обов’язки, якими наділяються суб’єкти
фінансового права, мають точно і вичерпно визначатися. Завдяки цьому держава
в змозі забезпечити своєчасне і в повному обсязі надходження грошових коштів
до фондів, а також ефективне та результативне їх використання для реалізації
публічних інтересів.
Джерела фінансового права є доволі різноманітними. Їх можна
класифікувати залежно від низки підстав: особливостей правового регулювання і
характеру установлення; галузевої належності; обсягу; часу дії; території дії;
суб’єкта нормотворчості; характеру норм, що містяться у ньому.
Системність являє собою характеристику всього комплексу джерел, у
тому числі й фінансового права, у їх взаємозв’язку і взаємовпливі, взаємодії з
іншими джерелами за умови притаманності кожному джерелу у загальному
порядку регулювання суворо визначеного місця. Система джерел фінансового
права характеризується цілісністю, упорядкованістю, множинністю,
 23
самостійністю елементів, чітким місцезнаходженням кожного із елементів,
ієрархічністю. Вона складається з елементів, які взаємодіють. При цьому
ефективність правового упорядкування фінансових відносин буде тим вище, чим
більш злагодженою і цілеспрямованою буде їх системна дія на відносини щодо
мобілізації, розподілу і використання коштів публічних фондів, а також чим
досконалішими вони будуть за своїм змістом. Відповідне упорядкування
сукупності джерел фінансового права забезпечує їх ієрархія. Суворе дотримання
ієрархічності джерел фінансового права є запорукою ефективного
функціонування як взагалі правової системи, так і фінансової системи будь-якої
держави.
Система джерел фінансового права не тотожна системі фінансового
законодавства. При співвідношенні понять «фінансове законодавство» та
«джерела фінансового права» треба виходити з того, що останнє є ширшим за
змістом, оскільки до їх кола разом із законами належать також інші нормативно-
правові акти, які не включені до системи фінансового законодавства, судові
прецеденти і нормативно-правові договори
У системі джерел фінансового права ключову роль відіграють
нормативно-правові акти. Це обумовлено їх здатністю виявлення і
віддзеркалення у праві загальних, публічних інтересів; можливістю досягнення
найточнішого і повного вираження фінансово-правових норм, не допускаючи їх
довільної інтерпретації й застосування; можливістю оперативного оновлення і
реагування на зміну відповідних суспільних відносин; зручністю і традиційністю
використання, а також контролю за їх застосуванням; легкістю проведення
систематизації; орієнтованістю на численне застосування тощо.
Ніні фінансове право розвивається в нашій державі не планомірно і
системно, а, швидше, спонтанно: виникає потреба в урегулюванні певних
відносин – і тоді з'являється, часто поспішно, з безліччю вад, відповідний
фінансовий нормативно-правовий акт. Нормотворчість у цій галузі важко
назвати ефективною. Відсутні належні підготовка і відстеження системних
 24
зв’язків з іншими фінансово-правовими актами, а також актами інших галузей
законодавства. Окрім того, часто спостерігається включення норм фінансового
права, і особливо податкового, до нефінансових нормативно-правових актів, які
належать до інших галузей права — цивільного, господарського,
адміністративного, права соціального забезпечення тощо. Однак з метою
удосконалення правового регулювання публічної фінансової діяльності
необхідно відійти від такої негативної практики. Окрім того треба уникати
включення господарських, цивільних та інших правових норм до фінансово-
правових актів.
З урахуванням практики підготовки фінансових нормативно-правових
актів у європейських країнах, зокрема, Великої Британії, Франції та Швеції,
доцільно удосконалити процедури проведення відповідних експертиз фінансових
нормативно-правових актів. Однак, створювати в Україні нові (додаткові) органи
або комісії для провадження такої діяльності в умовах браку бюджетних коштів є
недоцільним. За таких обставин достатнім є встановлення персональної
відповідальність посадових осіб, які належним чином не виконали своїх
обов’язків щодо проведення та урахування результатів правових експертиз, а
також введення обов’язкового здійснення наукової правової експертизи та
обговорення з фахівцями.
Нормативно-правові акти – джерела фінансового права можна
класифікувати на: комплексні (покликані врегульовувати не тільки фінансові, а й
інші суспільні відносини), і фінансові (містять виключно фінансово-правові
норми). Таке розмежування дозволяє виокремити і розкрити специфіку саме
фінансових нормативно-правових актів, особливо фінансових законів, а також
з’ясувати їх системні зв’язки.
Фінансові нормативно-правові акти мають як загальні риси, притаманні
будь-яким нормативно-правовим актам, так і специфічні. Останні пов’язані із
спрямованістю фінансово-правового регулювання, за якої всі приписи, що в них
містяться, мають чітко виражену направленість на мобілізацію, розподіл або
 25
використання грошових коштів централізованих і децентралізованих публічних
фондів.
Особливу роль у системі джерел фінансового права відіграє Конституція
держави. Принциповим аспектом, пов'язаним з розумінням конституційних основ
публічної фінансової діяльності держави, є аналіз юридичних властивостей
Основного Закону, що відрізняють його від актів поточного законодавства.
Конституція України містить норми, які є основою змісту публічної фінансової
діяльності, відображають характер конституційного регулювання фінансових
відносин, мають базове значення для фінансового права, виступають основою для
поточного фінансового законодавства, визначають його характер, та за
допомогою яких створюються умови для функціонування фінансової системи
країни.
Аналіз положень Конституцій УРСР, України та європейських держав, що
стосуються регламентування фінансових відносин, свідчить, що фінансово-
правові норми розміщуються в текстах конституцій за певною системою – вони,
як правило, складають окремі спеціальні розділи, присвячені упорядкуванню суто
фінансових відносин. При цьому найчастіше особливий акцент у конституціях
робиться на регулюванні бюджетних, податкових і фінансово-контрольних
відносин. Це підкреслює величезну роль і підвищення значення таких відносин
для держави. Втім в Конституції України відсутній спеціальний розділ, що
присвячений регулюванню публічної фінансової діяльності. Досягти
одноманітного, злагодженого, системного урегулювання всього спектру
фінансових відносин, тим самим компенсувати відсутність у Конституції України
окремого розділу про публічні фінанси, можна, не вдаючись до змін і доповнень
Основного Закону України за допомогою інших прийомів, зокрема, завдяки
розробки та прийняття Закону «Про публічні фінанси».
Зважаючи на спрямованість законодавчого акту, закони, що є джерелами
фінансового права, можна розподілити на комплексні (міжгалузеві) та фінансові.
Комплексні (міжгалузеві) закони спрямовані на упорядкування як фінансових, так
 26
і інших видів суспільних відносин, містять фінансово-правові норм поряд з
нормами інших галузей права. Їх особливістю є поєднання різних режимів
правового регулювання. Таке розмежування обумовлює: пред’явлення
досконалих вимог до змісту саме фінансових законодавчих актів; необхідність їх
структурної побудови як закінченої конструкції; наявність у них чітких вихідних
положень, що мають стати підґрунтям для розгалуженої системи фінансових
підзаконних нормативно-правових актів; формування узгодженості всієї
сукупності фінансових правових норм; дієвість як їх системи в цілому, так і
кожної окремої норми, що регулює фінансові відносин.
Фінансовий закон має загальні характеристики, притаманні будь-яким
законодавчим актам, а також особливості. До останніх віднесено: регулювання
найбільш важливих відносин у сфері публічної фінансової діяльності;
верховенство щодо інших правових актів; нормативне вираження інтересів
держави саме у сфері публічної фінансової діяльності; особливий порядок
розроблення та прийняття; специфічна процедура набуття чинності; поєднання
стабільності та гнучкості його приписів; чіткість і визначеність його фінансово-
правових норм.
Ґрунтуючись на принциповому підході щодо верховенства фінансового
закону, наділення лише одного джерела фінансового права – фінансового закону і
передусім Основного Закону нашої держави, вищою юридичною силою здатне
гарантувати та забезпечити єдину спрямованість при фінансово-правовому
регулюванні. Саме фінансовий закон є правовою основою для видання інших
видів нормативних правових актів. Він безпосередньо окреслює головні тенденції
фінансово-правового регулювання в підзаконних нормативно-правових актах та
визначає підстави прийняття останніх, їх зміст, предмет регулювання, юридичну
силу, а також їх види.
Фінансовий закон, зазвичай, розробляється та приймається за спеціальною
процедурою. Це забезпечує найретельніше його складання та уважний розгляд у
парламенті, оскільки такий законодавчий акт має врегульовувати перерозподільні
 27
відносини в суспільстві, встановлювати односторонні обов'язки приватного
власника на користь публічної влади. При цьому можна говорити про
встановлення своєрідних: (1) правил розроблення таких законопроектів, (2) кола
суб’єктів, яким надано право внесення на розгляд до парламенту таких зактів, (3)
процедури розгляду таких проектів.
Незважаючи на об’єктивну необхідність кожного року приймати закон про
Державний бюджет, а також, за певних обставин, перегляду правового механізму
податку, що дозволяє краще реагувати на зміни у провадженні соціально-
економічної та фінансової політики, основи правового регулювання публічних
фінансів мають бути стабільними. Стабільність фінансового закону це його
здатність протягом тривалого часу ефективно та раціонально врегульовувати
широке коло фінансових відносин, не потребуючи суттєвих змін норм, що він
містить.
Використання закону при урегулюванні фінансових відносин має певну
специфіку. Вона полягає у дії групи узгоджених та взаємозалежних законів із
чітко вираженими відсильними нормами, а також у забезпеченні їх реалізації за
допомогою широкої системи актів підзаконних. При цьому, зважаючи на
положення Конституції України, не підзаконні акти, а саме фінансові закони
повинні стати основним джерелом фінансового права. Всі інші підзаконні
нормативні акти мають бути видані виключно на його підставі й обов’язково йому
відповідати. Неодмінною вимогою, пропонованою до будь-якого фінансового
нормативно-правового акта, поряд з необхідністю його видання в рамках
компетенції відповідного державного органу, його суворої визначеності тощо, має
стати вимога його відповідності актам вищих органів.
Зважаючи на застосування імперативного методу правового регулювання,
нормативно-правові акти, що регламентують фінансові відносини, мають
відповідати певним вимогам: містити чіткі, конкретні формулювання понять;
мати чітку, логічну структуру; не застосовувати багатозначних слів тощо. Для
уникнення помилок при вживанні різних понять, неоднозначного трактування
 28
фінансово-правових норм необхідно точно встановлювати значення
використовуваних категорій з метою їх уживання тільки в суворо визначеному
контексті, який відбиває спрямованість інтересу держави в особі законодавця
щодо руху коштів публічних коштів.
Нагальними проблемами у сфері підзаконної нормотворчості є недостатня
ефективність прийнятих нормативно-правових актів, що містять фінансово-
правові норми; їх велика кількість (причому як законів, так і підзаконних
нормативних актів); безліч змін і доповнень до вже прийнятих актів; зовнішні й
внутрішні протиріччя їх положень. Окрім того більша частина таких актів не має
достатньої наукової обґрунтованості, що призводить до неоднозначної
інтерпретації фінансово-правових приписів. За таких обставин вбачається вкрай
необхідним надати фінансовим нормативно-правовим актам стабільності,
сталості, визначеності, оскільки саме такі риси нині обумовлюють існування саме
стійкої системи регулювання фінансових відносин. При цьому стабільність
фінансових нормативно-правових актів не означає їх незмінності.
Сьогодні серед передумов застосування актів судової влади при
урегулювання фінансових відносин можна виокремити: масштабне реформування
фінансової системи держави; недосконалість нормативно-правових актів, що
регулюють публічну фінансову діяльність; відсутність ясності і однозначності у
розумінні змісту фінансово-правових норм; виникнення численних колізій та
суперечностей фінансово-правових норм; відсутність у Конституції України
вичерпного переліку джерел права; відхід від позитивізму як домінуючого
праворозуміння в Україні; необхідність пошуку нових ефективних джерел
фінансового права; поява органу конституційної юрисдикції – Конституційного
Суду України та ін. При цьому саме рішення Конституційного Суду України та
Європейського суду з прав людини набувають найважливішого значення при
реалізації норм фінансового права.
Фінансово-правова наука, яка покликана відобразити найбільш загальні
закономірності в розвитку фінансових відносин, не може ігнорувати на користь
 29
традиції ті основні тенденції розвитку юридичної практики, які свідчать, що
правове регулювання відносин в сфері публічної фінансової діяльності не може
сьогодні повноцінно здійснюватися лише на базі законів. З визнанням судової
влади незалежною і самостійною гілкою єдиної державної влади, змінюється і
роль судових актів у ній. Втім, незважаючи на беззаперечний вплив рішень
Конституційного Суду на реалізацію фінансово-правових норм, їх правова
природа є не визначеною. Це не сприяє ефективному правовому регулюванню
фінансових відносин і вказує на необхідність на законодавчому рівні визначити їх
місце у системі джерел права і фінансового, зокрема.
Дотримуючись формального підходу, закладеного Законом України «Про
виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,
рішення Європейського суду з прав людини, які стосуються певних аспектів
здійснення публічної фінансової діяльності, необхідно відносити до джерел
фінансового права. Обов’язковість прецеденту міжнародного суду для
національних судів обумовлює й обов’язковість приписів такого рішення для
будь-якого учасника регульованих відносин.
Характеристика рішень Конституційного Суду України як джерел
фінансового права передбачає порівняння ознак таких актів з рисами джерел
фінансового права. Так, ознаками, що допускають вважати рішення органів
конституційної юрисдикції судовими прецедентами і джерелами фінансового
права, є такі. Так, прецедентом, як правило, визнають рішення вищих судових
інстанцій. Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної
юрисдикції в Україні. Рішення Конституційного Суду є неперсоніфікованими,
тобто вони не мають точно визначеного і обмеженого кола адресатів своєї дії; їх
реалізація може відбуватися багато разів протягом тривалого періоду.
Конституційний Суд, висловивши свою позицію одного разу, згодом посилається
на неї при вирішенні інших справ. Існує певна паралель стосовно необхідності
регулярного оприлюднення прецедентів і рішень Конституційного Суду. У
Рішеннях Конституційного Суду містяться відповіді на питання не факту, а права.
 30
У таких актах по суті формулюються критерії нового законодавчого фінансово-
правового регулювання, тим самим певним чином конструюються «моделі» нових
фінансово-правових норм», оскільки у ньому містяться норми фінансового права
або правові позиції.
Навряд чи в Україні можна вести мову про прецедент, під яким розуміється
будь-яке рішення суду, що містить норму права і є надалі обов’язковим для
застосування як самим судом, що виробив таку норму, так і іншими судами. На
сучасному етапі мова може йти про запозичення деяких його вихідних постулатів,
оскільки нині лише окреслюються певні тенденції щодо схожості рішень судів
конституційної юрисдикції з судовими прецедентами, що дозволяє їх відносити
до джерел фінансового права. Іншими словами, можна наполягати на визнанні
актів певних судів прецедентами за змістом, якщо відповідне судове рішення, яке
містить правові позиції, набуває цінності, авторитетності, а також нормативності
й обов’язковості як для самого суду, так і інших суб’єктів фінансового права.
Сьогодні немає достатніх підстав для визнання актів всіх вищих судових
органів, зокрема Верховного Суду, Вищого господарського суду, Вищого
адміністративного суду України, судовими прецедентами. Про це свідчить перш
за все доволі суперечлива практика прийняття рішень такими судами, а це, звісно,
не сприяє належній реалізації приписів фінансових законів і негативно
позначається в цілому на ефективності правового регулювання публічної
фінансової діяльності. Із законодавчим закріпленням актів усіх вищих судових
інстанцій як судових прецедентів в нашій державі не треба поспішати. Не треба
забувати, що поряд з позитивним значенням, яке мають такі акти щодо
забезпечення одностайності розуміння фінансово-правових норм, не виключена
можливість проявів свавілля. До того ж, як свідчить практика, рішення названих
судів, на жаль, поки не мають авторитету.
Не можна говорити про загальнообов’язковість правових позицій
Конституційного Суду України у відриві від самих формальних актів, якими є
рішення. Правова позиція набуває значення тільки у зв’язку з прийняттям
 31
відповідного рішення, а не сама по собі. Тому джерелом фінансового права треба
вважати Рішення Конституційного Суду України, а не його позиції. Враховуючи
складні законодавчі процедури та динаміку правотворчості в Україні в загалі,
саме рішення Конституційного Суду дають можливість якісно та оперативно
усувати існуючи недоліки фінансово-правових норм. За допомогою прецеденту,
відбитого у рішеннях Конституційного Суду, значно деталізуються і
конкретизуються положення фінансових законів, у них викладаються єдині
положення, стандарти, необхідні для ефективного функціонування фінансової
системи в цілому. Акти конституційного суду набувають нормативного
характеру, обов'язкового для дотримання всіма суб'єктами фінансового права, за
їх допомогою здійснюється значний регулюючий вплив у сфері публічної
фінансової діяльності.
Наполягаючи на визнанні рішень Конституційного Суду та Європейського
суду з прав людини джерелами фінансового права, ми не закликаємо внести до
правового регулювання фінансових відносин якісь новації, а, навпаки,
пропонуємо законодавчо закріпити те, що не один рік існує в реальній дійсності.
Це дозволить забезпечити законність цієї форми фінансового права з урахуванням
фактичної ролі, яку вони виконують у перебігу упорядкування фінансових
відносин в умовах сьогодення.
Аналіз діяльності Конституційного Суду України свідчить, що ним за період
з 1997 р. – на початок 2011 р. було прийнято більше 30 рішень, які безпосередньо
торкаються проблем правового рулювання публічної фінансової діяльності. У
таких Рішеннях розглядаються різні аспекти функціонування фінансової системи
нашої держави. Зокрема, залежно від виду фінансових відносин, на
упорядкування яких спрямовані такі рішення, їх можна згрупувати на ті, що
стосуються: 1) упорядкування бюджетних відносин; 2) регулювання податкових
відносин; 3) регулювання банківської діяльності; 4) визначення засад публічно-
правового регулювання страхування і ціноутворення; 5) визначення правового
статусу органів, що здійснюють публічну фінансову діяльність. При цьому така
 32
класифікація є доволі умовною, оскільки часто у одному рішенні висловлюються
правові позиції стосовно різних аспектів публічної фінансової діяльності. Але,
поряд з тим, застосовуючи саме пропонований підхід, можливо провести
системний аналіз актів Конституційного суду, що безумовно позначилися на
упорядкуванні правом відносин у різних напрямках публичної фінансової
діяльності.
Характерно, що Рішення, у яких Конституційний Суд розглядає проблеми
бюджетної діяльності є найчисельнішими. У них Суд вирішував питання щодо
змісту закону про Держбюджет і можливості внесення ним змін до поточного
законодавства, формування і встановлення розміру видатків бюджетів,
функціонування місцевих бюджетів тощо. Критичний аналіз рішень
Конституційного Суду, що торкаються проблем встановлення переліку суб’єктів,
які мають право законодавчої ініціативи щодо Закону про Державний бюджет,
висвітлює проблеми недосконалості, неточності, а також остаточності рішень
Конституційного Суду.
Сучасний етап розвитку України характеризується підвищенням значення й
ролі нормативно-правового договору при упорядкуванні фінансової діяльності
органів держави та місцевого самоврядування. Поряд з тим для фінансово-
правової доктрини нормативно-правовий договір як джерело фінансового права є
достатньо новим явищем. Це обумовлено, поміж іншим, застосуванням при
правовому регулюванні фінансових відносин імперативного методу, відносно
невеликим терміном застосування договірних конструкцій при упорядкуванні
відносин у сфері публічної фінансової діяльності.
Підвищення ролі договірного регулювання всіх сфер життєдіяльності
країни, у тому числі і фінансової, визначається багатьма чинниками. Серед них
можна виділити: докорінне реформування та мобільність фінансових
правовідносини; глобалізація економіки; бажання держави урахувати специфіку
суб’єктів фінансових відносин, а також проводити ефективну фінансову
діяльність; взаємозв’язок приватного і публічного інтересу; неможливість в
 33
законодавстві передбачити всі без винятку варіанти розвитку фінансових
відносин.
Можна виокремити декілька підходів вчених-фінансистів, що сформувалися
стосовно визначення правової природи договорів, які укладаються у перебігу
публічної фінансової діяльності і, відповідно, їх включення до системи джерел
фінансового права. Згідно з першим – будь-який договір при фінансово-
правовому регулюванні розглядається лише як юридичний факт, засіб
індивідуально-правового регулювання. Відповідно до другого – усі договори
неодмінно мають включатися до системи джерел фінансового права. Відповідно
до третього – тільки певні фінансово-правові договори можуть вважатися
джерелами фінансового права. Саме останній підхід ми вважаємо
конструктивним, оскільки в умовах сьогодення лише низка правових договорів,
що виникають в сфері публічної фінансової діяльності, мають нормативний
характер. Їх застосування передбачено саме нормами фінансового права. А це є
підставами, які поряд з іншими, дозволяють нам розглядати їх саме у якості
джерел фінансового права.
Застосування правового договору при врегулюванні фінансових відносин не
означає того, що фінансове право поряд з імперативним використовує й
диспозитивний метод регулювання. Метод фінансово-правового регулювання
являє собою сукупність юридичних засобів та прийомів (дозволів, приписів,
заборон), за допомогою яких здійснюється вплив на поведінку суб’єктів
фінансових відносин. За таких обставин мова йде саме про застосування
конкретних прийомів, засобів, які складають органічну систему єдиного метода
правового регулювання фінансових відносин – імперативного. При цьому
визначення сутності фінансово-правового договору та особливостей його
застосування пов'язано з проблемами взаємодії імперативних і диспозитивних
норм у фінансовому праві, узгодженням приватних і публічних інтересів,
ступенем втручання держави в економічні відносини.
Субєкти фінансових правовідносин не можуть укладати фінансово-правові
 34
договори без відповідного дозволу держави, оскільки регулювання фінансових
відносин здійснюється імперативним методом. Виходячи з принципового
положення, що регулювання фінансових відносин здійснюється саме
імперативним методом, підставою для укладання фінансово-правового договору є
наявність згоди держави. Вона виступає у формі попереднього дозволу на
встановлення норм фінансового права в договірному порядку, що відбивається у
фінансових законах.
Фінансово-правові договори мають такі ознаки: (1) укладаються в рамках
здійснення публічної фінансової діяльності; (2) укладаються між учасниками
фінансових відносин; (3) мають чітку спрямованість – задоволення публічного
інтересу, що передбачає забезпечення збирання, розподілу або використання
грошових коштів держави і органів місцевого самоврядування; (4) підстави і
умови їх укладення визначені у фінансовому законі.
Різноманітність договірних форм упорядкування фінансових відносин
обумовлює необхідність їх класифікації. Так, всі фінансово-правові договори
залежно від їх нормативності та загальнообов’язковості можна поділити на
індивідуальні та нормативні. Беручи за основу класифікації вид фінансових
відносин, які підлягають договірному урегулюванню, можна виокремити
договори, що виникають: (1) при формуванні і виконанні різних видів бюджетів;
(2) з приводу фінансування державних і муніципальних підприємств; (3) при
справлянні податків і зборів; (4) по державному внутрішньому боргу; (5) стосовно
державного позабюджетного фінансування; (6) у сфері державного страхування;
(7) у царині грошового обороту і розрахунків. Використовуючи у якості підстави
для розподілу порядок укладання та сферу дії таких угод, нормативні фінансово-
правові договори класифіковано на внутрішньодержавні та міжнародні.
Для характеристики фінансово-правових договорів як джерел фінансового
права необхідні аргументи, які знаходяться у площині порівняння їх ознак з
характерними рисами джерел фінансового права. Нормативні фінансово-правові
договори укладаються компетентними суб’єктами. Їх повноваження стосовно
 35
договірного регулювання мають обов’язково визначатися у фінансовому законі.
Істотною рисою таких договорів є також обов'язкова відповідність їх змісту
конституційним приписам і розпорядженням фінансових законів. Такі договори
стосуються певних аспектів публічної фінансової діяльності. Зміст фінансово-
правового договору визначає перед усім предмет регулювання, а саме відносини у
сфері мобілізації, розподілу і використання коштів публічних фондів. Вони мають
нормативний характер, що усуває індивідуалізацію стосовно окремих суб’єктів, та
обов’язковий до виконання характер. За звичай, укладаються такі угоди для
досягнення публічних інтересів. Вони містять правила поведінки не тільки й не
стільки безпосередніх учасників правочинів, оскільки стосуються й інших
суб’єктів фінансових відносин. Фінансовим законодавством передбачені чітка
процедура їх укладання; неможливість в односторонньому порядку змінити або
відмовитись від виконання договірних умов; а також обов’язкове їх офіційне
оприлюднення.
Нормативний фінансово-правовий договір – це правовий акт, що має на меті
забезпечення реалізації публічних інтересів, укладається між двома або більш
суб’єктами фінансового права, виражає їх погоджену волю, направлений на
правове регулювання відносин у сфері публічної фінансової діяльності та є
формально визначеним, нормативним, обов’язковим та загальновідомим.
Для подальшого вдосконалення практики застосування нормативних
фінансово-правових договорів необхідно закріпити у фінансовому законі: (1) коло
питань, по яких можуть укладатися такі договори; (2) строки і порядок їх
обнародування або доведення до відома відповідних осіб та набуття ними
чинності; (3) коло осіб, які мають право ініціації, прийняття таких угод; (4)
обов’язкову участь зацікавлених сторін у підготовці проектів нормативно-
правових договорів.
Міжнародні договори (конвенції, угоди) важливого значення набувають при
врегулюванні різних фінансових відносин, приміром, що стосуються подвійного
оподаткування, інших питань оподаткування, бюджетної сфери, взаємної
 36
співпраці фінансових органів щодо. Але їх використання як джерела фінансового
права не завжди однозначно, що вказує на необхідність проведення подальших
наукових пошуків у цій сфері.
Міжнародні договори, що стосуються упорядкування публічної фінансової
діяльності, не є однорідними. Ґрунтуючись на положеннях чинного законодавства
їх можна розподілити на міждержавні, міжурядові й міжвідомчі. При цьому не всі
міжнародні договори мають пріоритет над фінансовими законами України,
оскільки міжурядові й міжвідомчі міжнародні договори є підзаконними. Це
зумовлено законодавчо встановленою компетенцією відповідних суб’єктів.
Визнання міжнародного договору джерелом фінансового права і визначення
його місця у системі джерел фінансового права характеризується певними
особливостями. По-перше, включення міжнародних договорів до системи
законодавства України визначається Конституцією України. По-друге,
джерелом національного фінансового права стають не будь-які
міжнародні договори, укладені Україною, а тільки ті , згода на
обов'язковість застосування яких надана Верховною Радою України. У певних
випадках для їх вживання вимагається видання внутрішньодержавних актів. По-
третє, якщо міжнародним договором, учасником якого є Україна, встановлено
інше правило поведінки, ніж закріплене законом, то діє пріоритет норм
міжнародного договору. По-четверте, міжнародний договір України повинен бути
опублікований у встановленому порядку. По-п’яте, він виходить за межі
нормотворчості на рівні держави і передбачає врахування інтересів та участь як
мінімум двох держав, тобто виникає як певний «наддержавний акт». По-шосте,
після відповідних процедур, стає елементом національного фінансового
законодавства. За своєю юридичною природою являє собою особливий правовий
акт, який за допомогою поєднання зовнішньої ініціативи певних суб’єктів та
внутрішнього узаконення опосередковує його спеціальне місце в системі джерел
фінансового права України. По-сьоме, міжнародний фінансово-правовий договір
має тлумачитися із обов’язковим урахуванням вимог щодо інтерпретації
 37
міжнародно-правових норм.
 38
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агарков М.М. Обязательство по советскому гражданскому праву: Учен.

тр. ВИЮН / М.М. Агарков. – Вып. 3. – М.: Юрид. лит., 1940. – 192 с.
2. Адріанов К. Правова природа рішень Європейського Суду з прав людини /
К.Адріанов // Право України. – 2002. – № 3. – С. 37-42.
3. Александров Н.Г. К вопросу о роли договора в правовом регулировании
общественных отношений / Н.Г. Александров // Уч. тр. ВИЮН. – М., 1946. –
Вип.VI. – С. 61-72.
4. Александров Н.Г. Понятие источника права / Н.Г. Александров // Уч. тр.
ВИЮН. – 1946. – Вып. 8. – С 47-54.
5. Алексеев С.С. Государство и право: начальный курс; [учеб. пособ.] /
С.С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1993. – 176 с.
6. Алексеев С.С. Общая теория права: учеб.: в 2-х т. – [Т. 2.] / С.С.
Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1982. – 359 с.
7. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: опыт комплексного
исследования / С.С. Алексеев. – М.: Статут 1999. – 712 с.
8. Алексеев С.С. Теория права / С.С. Алексеев. – М.: БЕК, 1994. – 224 с.
9. Алисов Е.А. Правовое регулирование валютных отношений в Украине:
моногр. / Е.А. Алисов – Х.: Консум, 1998. – 142 с.
10. Алисов Е.А. Финансовое право Украины: учеб. пособ. / Е.А. Алисов. –
Х.: Эспада, 2000. – 288 с.
11. Анакіна Т. М. Судовий прецедент у праві Європейського Союзу:
автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.11. / Т.М. Анакіна. – Х., 2008. – 19
c.
12. Андреев Г.Н. Экономическая конституция в зарубежных странах:
моногр. / отв. ред. В.В. Маклаков. – М.: Наука, 2006. — 268 с.
13. Антология мировой правовой мисли: в 5-ти т. – [Т. 3.] / рук. науч.
проекта Г.Ю. Семигин. – справоч. изд. – М.: Мысль, 1999. – 830 с.
 39
14. Антологія української юридичної думки: у 6–ти т. / редкол.: Ю.С.
Шемшученко та ін. – [Т. 1: Загальна теорія держави та права, філософія та
енкциклпедія права / упоряд.: В. Д. Бабкін, І.Б. Усенко, Н.М. Пархоменко; відп.
ред.: В.Д. Бабкін, І.Б Усенко]. – К.: Вид. Дім «Юрид. кн.», 2002. – 568 c.
15. Афанасьєв К.К. Адміністративний договір як форма державного
управління (теоретико-правовий аспект): дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.14 /
К.К. Афанасьєв. – Луганськ, 2002. – 191 с.
16. Баглай М.В. Конституционное право Российской Федерации: учеб. /
М.В. Баглай. – М.: Норма, 2005. – 784 с.
17. Баев С.А. Соглашения об избежании двойного налогообложения между
Россией и государствами – членами ЕС : Сравнительно-правовое исследование:
моногр. / С.А. Баев. – М.: Волтерс Клувер, 2007. – 192 с.
18. Байтин М.И. Сущность права (современное нормативное
правопонимание на границе двух веков) / М.И. Байтин. – Саратов: СГАП, 2001. –
416 с.
19. Барциц И.Н. Источники служебного права: учеб. / И.Н. Барциц, С.В.
Бошно – М.: Изд-во РАГС, 2007. – 272 с.
20. Бахрах Д.Н. Предмет и источники административного права России //
Административное право на рубеже веков: [ межвуз. сб. науч. тр.]. –
Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 2003. – C. 11-12.
21. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / М.М. Бахтин; [cост.
С. Г. Бочаров]. — М.: Искусство, 1979. — 424 с.
22. Башняк О.С. Принципи оподаткування та їх реалізація у податковому
законодавстві України: дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / О.С. Башняк. –
Х., 2004. – 184 с.
23. Белоконь Н.В. Лингвистические ошибки в нормативно-правовых
документах: выступление на науч.-практ. конф. «Конституционные чтения» / Н.В.
Белоконь // [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: http //www.law.edu.ru/doc/.
24. Белых В. С. Налоговое право России: краткий учебн. курс / В.С. Белых,
 40
Д.В. Винницкий. – М.: Норма, 2004. – 320 c.
25. Бержель Ж. Л. Общая теория права / Ж. Л. Бержель ; [под общ. ред.
В. И. Даниленко] ; пер. с фр. – М. : НОТА ВЕNЕ, 2000. – 576 с.
26. Биля-Сабадаш І.О. Нормотворча техніка як інструмент забезпечення
системності законодавства / І.О. Биля-Сабадаш // Форум права. – 2010. – № 1. – С.
24 – 33.
27. Бирюков П.Н. Международное право: учеб. пособ. / П.Н. Бирюков.– М.:
Юристъ, 1999. – 258 с.
28. Битяк Ю. Правова природа адміністративних договорів / Ю. Битяк,
О. Константий // Вісн. Акад. прав. наук України. – 2001. – № 3. – С. 101-109.
29. Білінський Д.О. Проблеми кодифікації податкового законодавства:
дис. ... канд. юрид. наук.: спец. 12.00.07 / Д.О. Білінський. – Х., 2009. – 192 с.
30. Блищенко И.П. Международное и внутригосударственное право: моногр.
/ И.П. Блищенко. – М.: Госюриздат, 1960. – 238 с.
31. Блищенко И.П. Некоторые проблемы советской науки международного
права / И.П. Блищенко // Сов. гос-во и право. – 1991. – № 3. – С. 133-144.
32. Блосфельдт Г.Э. «Законная сила» Свода законов в свете архивных
данных / Г.Э. Блосфельдт; под ред. В.А. Томсинова. – М.: Зерцало, 2006. – 292 с.
33. Богатова О.В. Нормативно-правовой акт как источник права
(теоретический аспект): дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 / О.В. Богатова. –
М., 2004. – 185 c.
34. Богуславский М.М. Международное частное право: учеб. – М.:
Междунар. отношения, 1997. – 416 с.
35. Бондарь Н.С. Конституционализация социально-экономического
развития российской государственности (в контексте решений Конституционного
Суда РФ) / Н.С. Бондарь. − М.: ООО «Викор-медиа», 2006. − 223 с.
36. Борзунова О.А. Теория и практика кодификации в налоговом праве:
моногр. / О.А.Борзунова. – М.: ЮНИТИ-ДАНА: Закон и право, 2009. – 255 с.
37. Борисов Г.А. Общие принципы социалистического строя и советское
 41
права: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 / Г.А. Борисов. – Х., 1997.
– 17 с.
38. Борисов Г.А. Отправные нормативные установления советского
законодательства: автореф. дис. … д-ра юрид. наук: спец. 12.00.01 / Г.А. Борисов.
– Х, 1991. – 45 с.
39. Бошно С.В. Форма права: теоретико-правовое исследование: дис. ... д-ра
юрид. наук: спец. 12.00.01 / С.В. Бошно. – М., 2005. – 440 с.
40. Брагинский М. И. Договорное право. Общ. положения. Кн. I / М.И.
Брагинский, В.В. Витрянский. – М.: Статут, 2008. – 847 с.
41. Брызгалин А.В. Судебная практика по налоговым и финансовым
спорам. 2004 год. / Брызгалин А.В., Берник В.Р., Головкин А.Н. ; [под ред.
А. В. Брызгалина]. – Екатеринбург: Налоги и финансовое право, 2005. – 480 с.
42. Буроменский М.В. Действие международных договоров Украины во
внутреннем правопорядке Украины / М.В. Буроменский // [Електрон. ресурс]. –
Режим доступа: http://www.judges.org.ua/seminar9-1.htm>.
43. Буроменський М.В. Звернення до Європейського суду з прав людини:
практика суду та особливості українського законодавства / М.В Буроменський. –
Х.: Фоліо, 2000. – 32 с.
44. Бутрименко В.В. Застосування незареєстрованих (нечинних)
нормативно-правових актів у правовому полі України: проблеми та шляхи їх
подолання / В.В. Бутрименко // Економіка, фінанси, право. – 2003. – № 8. – С. 25-
27.
45. Бюджетний кодекс України від 21 черв. 2001 р. // Відом. Верхов. Ради
України. – 2001. – № 37-38. – Ст. 189.
46. Бюджетний кодекс України від 8 лип. 2010 р. // Голос України. – 2010. –
№ 143.
47. Бюджетный кодекс Российской Федерации // Собрание законодательства
Российской Федерации. – 1998. – №31. – Ст. 3823.
48. Василюк С. Спірні питання тлумачення Конституційним Судом України
 42
Конституції та законів України / С. Василюк // Вісн. Акад. прав. наук України. –
2005. – № 1 (40). – С. 44-55.
49. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов.
ред. В. Т. Бусел. — К. : Ірпінь : ВТФ «Перун», 2001. — С. 1262.
50. Венгеров А.Б. Теория государства и права: учеб. / А.Б. Венгеров. –. – М.:
Омега – Л, 2006. – 608 c.
51. Венгеров А.Б. Теория государства и права: ч. 2 / [Теория права]. – М.,
1996. – Т. 1. – 168 с.
52. В и л ь н я н с к и й С.И. Значение судебной практики в гражданском
праве / С.И. В и л ь н я н с к и й // Уч. тр. ВИЮН. – Вып. IX. – 1947. – С. 239-252.
53. Винницкий Д.В. Российское налоговое право: проблемы теории и
практики / Д.В. Винницкий. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2003. – 397 с.
54. Витрук Н.В. Конституционный суд РФ и законотворчество / Н.В. Витрук
// Современное состояние российского законодательства и его систематизация:
материалы «круглого стола» 23-24 сентября 1998 г. – Москва-Тула, 1999. – С. 37.
55. Вознесенский Э.А. Дискуссионные вопросы теории социалистических
финансов: моногр. / Э.А. Вознесенский. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1969. – 158 с.
56. Волкова Н.С. Правовые позиции Конституционного Суда Российской
Федерации и парламент: моногр. / Н.С. Волкова, Т.Я. Хабриева. – М.: Норма,
2005. – 176 с.
57. Воронова Л.К. Финансовое право: учеб. пособ. / Воронова Л.К.,
Криницкий И.Е., Кучерявенко Н.П. – Х.: Право, 2006. – 384 с.
58. Воронова Л.К. Фінансове право України: підруч. / Л.К.Воронова.– К.:
Прецедент, Моя книга, 2006. – 448 с.
59. Гаврилюк Р.О. Джерела фінансового права України: навч.-метод. посіб. /
Р.О. Гаврилюк. – Чернівці: Рута, 2003. – 88 с.
60. Гаврилюк Р.О. Дія норм податкового права в часі, просторі та за колом
осіб: моногр. / Р.О. Гаврилюк. – Чернівці: Рута, 2002. – 392 с.
61. Гаврилюк Р.О. Конституція держави і публічні фінанси: проблеми
 43
теорії / Р.О. Гаврилюк // Право України. – 2006. – №12. – С.15-19.
62. Гаврилюк Р.О. Фінансовий закон: проблеми теорії та практики /
Р.О.Гаврилюк // Право України. – 2005. – № 7. – С. 37-41.
63. Гаджиев ГА. Предприниматель-налогоплательщик – государство: учеб.
пособ. / Гаджиев ГА., Пепеляев С.Г. – М.: ФБК-ПРЕСС, 1998. – 592 с.
64. Горбунова О.Н. Финансовое право и финансовый мониторинг в совреме-
нной России: моногр. / О.Н. Горбунова. – М.: Профобразование, 2003. – 160 с.
65. Господарський кодекс України // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. –
№ 18, 19-20, 21-22. – Ст. 144.
66. Государственное право Германии: [в 2-х т.] / Т. 2. – М.: Ин-т гос-ва и
права РАН, 1994. – 238 с.
67. Градовский А.Д. Начала русского государственного права: в 2 т. /
А. Д. Градовский; [под ред. и с предисл. В.А. Томсинова]. – М.: Зерцало, 2006. –
Т. 1: О государственном устройстве. – 470 с.
68. Грачева Е.Ю. Финансовое право: учеб. пособ. / Е.Ю. Грачева, Э.Д.
Соколова. – М.: Юриспруденция, 2000. – 375 с.
69. Гурова Т.В. Актуальные проблемы теории источников права: дис. ...
канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 / Т.В. Гурова. – Самара, 2000. – 188 с.
70. Давид Р. Основные правовые системы современности (сравнительное
право) / Р. Давид; [пер. с фр. ]; вступ. ст. Туманова В. А. – М.: Прогресс, 1988. –
494 с.
71. Демин А.В. Нормативный договор как источник административного
права / А.В. Демин // Гос-во и право. – 1998 – № 2. – С. 15-21.
72. Демин А.В. Общие вопросы теории административного договора /
А.В. Демин. – Красноярск: Краснояр. гос. ун-т, 1998. – 92 с.
73. Демків Р. Роль закону в нормативно-правовому регулюванні діяльності
міліції / Р. Демків // Право України. – 2006. – № 8. – С. 88-91.
74. Демченко Г.В. Неясность, неполнота и недостаток уголовного закона /
Г.В. Демченко // Журн. Мин-ва юстиции. – 1904. – № 8. – С. 431.
 44
75. Денисов В.Н. Статус міжнародних договорів в Конституції України /
В.Н. Денисов // Вісн. Акад. прав. наук України. – 1997. – № 1. – С. 29-34.
76. Деякі питання адміністрування податку на додану вартість:
розпорядження Кабміну України від 9 верес. 2009 р. № 1120-р. // Офіц. вісн.
України. – 2009. - № 73. – Ст. 2513.
77. Дмитренко Е.С. Фінансове право України. Загальна ч.:[навч. посіб] / Е.С.
Дмитренко. – К.: Алерта, КНТ, 2006 – 376 с.
78. Дмитрик О.А. Содержание и классификация финансовых
правоотношений: моногр. / О.А. Дмитрик; [под ред. Н.П. Кучерявенко]. – Х.:
Легас, 2004. – 160 с.
79. Дмитрик О.О. Деякі міркування стосовно визначення місця актів судової
влади у системі джерел фінансового права / О. О. Дмитрик // Актуальні пробл.
держави і права: зб. наук. пр. Вип. 50. – Одеса, 2009. – С. 459-466.
80. Дмитрик О.О. Джерела фінансового права: сутність, види, система / О.О
Дмитрик // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: зб. наук. пр. –
Донецьк: Дон. юрид. ін-т МВС при ДонНУ, 2005. – № 2. – С. 124-132.
81. Дмитрик О.О. Джерела фінансового права: трансформація підходів до
визначення / О.О. Дмитрик // Держ. буд-во та місц. самоврядування: зб. наук. пр.:
Вип. 10. – Х.: Право, 2005. – С. 105-112.
82. Дмитрик О.О. Ієрархія джерел фінансового права / О. О. Дмитрик //
Пробл. законності. Вип. 108. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2010. – С. 150-151.
83. Дмитрик О.О. Конституція України у системі джерел фінансового права /
О.О. Дмитрик // Держава і право: зб. наук. пр.: [спецвипуск]. – К.: Ін-т держави і
права ім. В.М. Корецького НАН України, 2007. – С. 243 – 248.
84. Договор в публичном праве: сб. науч. ст. / под ред. Е.В. Гриценко, Е.Г.
Бабелюк. – М.: Волтерс Клувер, 2009. – 280 с.
85. Документы истории Великой французской революции: учеб. пособ. [Т.1]
/ отв. ред. А.В. Адо. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. – 528 с.
86. Дроздов О.М. Джерела кримінально-процесуального права України:
 45
автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 / О. М. Дроздов. – Х., 2000.- 19 с.
87. Дроздов О.М. Джерела кримінально-процесуального права України:
моногр. / О.М. Дроздов; [за наук. ред. Грошевого Ю.М.]. – Х.: Вид. ФОП
Вапнярчук Н.М., 2008. – 207 с.
88. Еремин С.Г. Договор в финансовом праве: дис. … канд. юрид. наук:
спец. 12.00.14 / С.Г. Еремин. – М., 2008. – 184 с.
89. Железнова Н.Д. Судебно-юридическая практика: понятие, функции и
структура / Н.Д. Железнова // Рос. судья. – 2003. – № 5. – С. 7-12.
90. Жук Л.В. Джерела податкового права: автореф. дис. … канд. юрид. наук:
спец. 12.00.07 / Л.В. Жук. – Ірпінь, 2005. – 19 с.
91. Заверуха І.Б. Проблеми правового регулювання державного боргу
України: дис. … д-ра юрид. наук: спец. 12.00.07 / І.Б. Заверуха. – Львів, 2007. –
442 c.
92. Загайнова С.К. Судебный прецедент: проблемы правоприменения:
моногр. / С.К. Загайнова. – М.: Норма, 2002. – 159 с.
93. Загальна теорія держави і права (основні поняття, конструкції та наукові
концепції): навч. посіб. / [за ред. О.В. Зайчука, Н. М. Оніщенка]. – К.: Юрінком
Інтер, 2008. – 400 с.
94. Загальна теорія держави і права: підруч. / [за ред. М .В. Цвіка,
В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина]. − Х. : Право, 2002. – 432 с.
95. Законотворчество в Российской Федерации: науч.-практ. и учеб. пособ. ;
[авт. кол. : А. И. Абрамова, Т.В. Голубева, А. В. Мицкевич и др. ; под ред.
А.С. Пиголкина]; / А. И. Абрамова, Т. В. Голубева, А. В. Мицкевич. – М.: Формула
права, 2000.– 608 с.
96. Запольский С.В. Дискуссионные вопросы теории финансовго права:
моногр. / С.В. Запольский. – М.: РАП, Эксмо, 2008. – 160 с.
97. Запольский С.В. О предмете финансового права / С.В. Запольский //
Правоведение. – 2002. – № 5. – С. 23–27.
98. Зарубежный опыт и отечественные традиции в российском праве:
 46
материалы всерос. науч.-методолог. семинара 8-30 июня 2004 г. ; [под общ. ред.
В.П. Сальникова, Р.А. Ромашова]. – СПб., 2004 – 416 с.
99. Зивс Л.С. Источники права: моногр. / Л.С. Зивс. – М.: Наука, 1981. – 239
с.
100. Иванов В.В. К вопросу о теории нормативного договора / В.В. Иванов //
Журн. рос. права. – 2000. – № 7. – C. 85-97.
101. Иванов Р.Л. Принципы советского права: автореф. дис. … канд. юрид.
наук: спец. 12.00.01 / Р.Л. Иванов. – Л., 1988. – 16 с.
102. Игнатенко Г.В. Взаимодействие внутригосдарственного и
международного права: учеб. пособ. / Г.В. Игнатенко. – Свердловск: УрГУ, 1981.
– 60 с.
103. Ильин И.А. О сущности правосознания: [cоч. в 10-ти т. – т. 4.] / сост. и
коммент. Ю. Т Лисицы. – М.: Рус. кн., 1994. – 576 с.
104. История государства и права: учеб.: [в 2-х ч. – ч.1.] / под ред.
О.А. Жилкова, Н.А. Крашенинниковой.– М.: НОРМА, 2001. – 480 с.
105. История древнего мира / под. ред. И.М .Дьяконова, В.Д. Нероновой, И.С.
Свенцицкой. – М.: Наука, 1989. – 476 с.
106. Кабрияк Р. Кодификации: моногр. / Р. Кабрияк; [пер. с фр. Л.В. Головко].
– М.: Статут, 2007. – 476 с.
107. Канашевский В.А. Нормы гражданского права и гражданское
законодательство России: моногр. / В.А. Канашевский. – М.: Междунар.
отношения, 2004. – 272 с.
108. Капліна О.В. Правозастосовне тлумачення норм кримінально-
процесуального права: моногр. / О. В. Капліна. – Х. : Право, 2008. – 296 с.
109. Карасева М.В. Предмет и система финансового права: Доклад на
Международной научно-практической конференции по проблемам финансового
права (Бюджет-налоги-право) / М.В. Карасева // Гос-во и право. – 1998. – № 10. –
С. 11.
110. Карасева М.В. Финансовое право: общ. ч.: [учеб.] / М.В. Карасева. – М.:
 47
Юристъ, 1999. – 256 с.
111. Карасева М.В. Финансовое правоотношение: моногр. / М.В. Карасева. –
М.: НОРМА, 2001. – 288 с.
112. Карнаух Т. Постанови Пленуму Верховного Суду України: правова
природа та місце в системі джерел права / Т. Карнаух // [Електрон. ресурс]. –
Режим доступу: http://www.yurincom.com/ua/analytical_information /?id=3497
113. Кашанина Т.В. Корпоративное право. Право хозяйственных товариществ
и обществ: учеб. / Т.В. Кашанина. – М.: Норма, 1999. – 815 с.
114. Керимов Д.А. Законодательная техника: науч.-методич. и учеб. пособ. /
Д.А. Керимов.– М.: НОРМА. – 2000. – 127 с.
115. Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы
философии права) / Д. А. Керимов. – М.: Авнта+, 2001. – 560 с.
116. Кечекьян С.Ф. О понятии источника права / С.Ф. Кечекьян // Уч. записки
МГУ. – Вып. 116. – Тр. юрид. ф-та. – Кн. 2. – М., 1946.
117. Клепницкий И.А. Преступление, административное правонарушение и
наказание в России в свете Европейской конвенции о правах человека /
И. А. Клепницкий // Гос-во и право. – 2000. – № 3. – С. 65–74.
118. Ковальчук А.Т. Ефективність законодавчого забезпечення фінансової
політики в Україні / А.Т. Ковальчук // Право України. – 2006. – № 4. – С. 44-48.
119. Ковальчук А.Т. Финансовое право в рыночных системах (теоретическое
исследование в практическом контексте): моногр. / А.Т. Ковальчук. – К.:
Парламент. изд-во, 2008. – – 506 с.
120. Кодифікація законодавства України: теорія, методологія, техніка /
Ю. С. Шемшученко [та ін.] ; ред. О. І. Ющик. – К.: Парлам. вид-во, 2007. – 208 c.
121. Кожевников Ф.И. Русское государство и международное право (до ХХ
века) / под. ред. Л. Н. Шестакова. – М.: Зерцало, 2006. – 312 с.
122. Козлов Ю.Н. Предмет советского административного права /
Ю.Н. Козлов. – М.: Изд-во МГУ, 1967. – 160 с.
123. Козырин А.Н. Публичные финансы: взаимодействие государства и
 48
общества / А.Н. Козырин. – М.: Статут, 2002. – 37 с.
124. Козырин А.Н. Соотношение частного и публичного в финансовом
праве / Материалы науч. конф. «Интерес в публичном и частном праве» /
А.Н. Козырин // Журн. рос. права. – 203. – № 1. – С. 142.
125. Колісник В.П. Конституційне визначення сфер виключного
законодавчого врегулювання / В.П. Колісник // Конституція України: досвід
реалізації та шляхи удосконалення: матеріали „круглого столу”, організованого і
проведеного Наук.-дослід. ін-том держ. будівництва та місц. самоврядування
АПрН України з нагоди 10-ї річниці прийняття Конституції України (м. Харків,
21 червня 2006 р.) / ред. кол.: Ю.П. Битяк, І.В. Яковюк, Г.В. Чапала. – Х.: Право,
2006. – С. 5-7.
126. Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію
доходів, одержаних злочинним шляхом від 8 листоп. 1990 р., ратифікована
Законом України від 17 груд. 1997 р. // Офіц. вісн. України. – 1998. – № 13. –
Стор. 304.
127. Константий О.В. Джерела адміністративного права України: автореф.
дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / О.В. Константий. – Х., 2000. – 19 с.
128. Конституции государств Европы: в 3-х т. – [Т.1] / под общ. ред. Л.А.
Окунькова. – М.: НОРМА, 2001. – 824 с.
129. Конституции государств Европы: в 3-х т. – [Т.2] / под общ. ред. Л.А.
Окунькова. – М.: НОРМА, 2001. – 840 с.
130. Конституции государств Европы: в 3-х т. – [Т.3] / под общ. ред. Л.А.
Окунькова. – М.: НОРМА, 2001. – 792 с.
131. Конституции зарубежных государств: учеб. пособ. / сост. В.В. Маклаков.
– М.: Волтерс Клувер, 2003. – 624 с.
132. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: учеб.: [в 4-
х т. – Т. 1-2. – Ч. Общая] / отв. ред. Б.А. Страшун. – М.: БЕК, 2000. – 784 с.
133. Конституционное правосудие в странах СНГ и Балтии: сб. норматив.
актов / под ред. В.К. Бобровой, М.А. Митюкова (рук. кол.), А.А. Подавалова. – М.:
 49
Зерцало, 1998. – 800 с.
134. Конституції зарубіжних країн: навч. посіб. / авт. упоряд.: В.О.
Серьогін, Ю.М.Коломоєць, О.В. Марцеляк та ін. / за заг. ред. В.О.  Серьогіна. –
Х.: Вид-во «ФІНН», 2009. – 664 с.
135. Конституція України // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. –
Ст. 146.
136. Конституція УРСР від 30 січня 1937 р. // Зб. законів і розпоряджень
Робітничо-селянського Уряду УРСР. – 1937. – № 30. – Ст. 121.
137. Концепция стабильности закона (серия «Конфликт закона и общества») /
отв. ред. В.П. Казимирчук. – М.: Проспект, 2000. – 176 с.
138. Конюхова Т.В. О системе российского бюджетного законо-дательства /
Т.В. Конюхова // Журн. рос. права. – 2001. – № 6. – С. 41-52.
139. Копєйчиков В.В. Питання кодифікації законодавства України /
В.В. Копєйчиков // Вісн. Акад. прав. наук України. – 1994. – № 2. – С. 44-51.
140. Коркунов Н.М. Лекции по общей теории права / Н. М. Коркунов ;
предисл. И. Ю. Козлихина. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2003. – 430 с.
141. Костюк В.Л. Джерела трудового права України: автореф. дис. … канд.
юрид. наук: спец. 12.00.05 / В.Л. Костюк. – К, 2000. – 14 с.
142. Коток В.Ф. О предмете и источниках конституционного права
социалистических стран / В.Ф. Коток // Конституц. право социалист. стран. – М.:
АН СССР, 1963. – С. 39-42.
143. Кошелева В.В. Акты судебного толкования правовых норм: вопросы
теории и практики: дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 / В.В. Кошелева. –
Саратов, 1999. – 210 с.
144. Кривых И.А. Источники налогового права Российской Федерации:
понятие, проблемы классификации, основные принципы действия: автореф. дис.
… канд.. юрид. наук: спец. 12.00.14 / И. А. Кривых. – Екатеринбург, 2009. – 26 с.
145. Криницький І.Є. Теоретичні проблеми податкового процесу: моногр. /
І.Є. Криницький. – Х.: Право, 2009. – 320 с.
 50
146. Кросс Р. Прецедент в английском праве / Р. Кросс; [пер. с англ.; под общ.
ред.: Решетников Ф.М.]. – М.: Юрид. лит., 1985. – 238 c.
147. Крохина Ю.А. Бюджетное право и российский федерализм: моногр. /
Ю.А. Крохина ; [под ред. Н.И. Химичевой]. – М. : НОРМА, 2001. – 390 с.
148. Крохина Ю.А. Рецензия. Горбунова О.Н. Финансовое право и
финансовый мониторинг в современной России. – М., 2003 / Ю.А. Крохина //
Финансовое право. – 2004. – № 2. – С. 68-69.
149. Крохина Ю.А. Финансовое право России: учеб. / Ю.А. Крохина. – М.:
Норма, 2004. – 704 с.
150. Крылов С.Б. Международное частное право: учеб. / С. Б. Крылов. — М. :
Междунар. отношения, 1965.
151. Кутафин О.Е. Источники конституционного права Российской
Федерации: моногр. / О.Е. Кутафин. – М.: Юрист, 2002. – 348 с.
152. Кутафин О.Е. Предмет конституционного права: моногр. / О.Е. Кутафин.
– М.: Юристъ, 2001. – 444 с.
153. Кухнюк Д.В. Судовий прецедент у кримінальному процесі: проблеми
впровадження / Д.В. Кухнюк // Вісн. Верхов. Суду України. – 2008. – № 4. – С. 42-
45.
154. Кучерявенко М.П. Податкові процедури: правова природа і класифікація:
моногр. / М.П. Кучерявенко. – К.: Алерта; КНТ; ЦУЛ, 2009. – 460 с.
155. Кучерявенко Н. П. Курс налогового права: в 6-ти т. – [Т. І: Генезис
налогового регулирования]. – Х.: Легас; Право, – 2002. – 665 с.
156. Кучерявенко Н.П. Курс налогового права: в 6-ти т. – [Т 2: Введение в
теорию налогового права]. – Х.: Легас, 2004. – 600 с.
157. Лазарев Л.В. Правовые позиции Конституционного Суда России / Л.В.
Лазарев. – М.: Издат. дом «Городец»; Формула права, 2003. – 528 с.
158. Ланг И. Проект Кодекса налоговых законов для государств Центральной
и Восточной Европы: [пер. с нем.] / И. Ланг. – Бонн: Федерал. м-во финансов,
1993. – LV. – 464 с.
 51
159. Латковська Т.А. Рішення Конституційного Суду України – джерела
банківського права? / Т.А. Латковська // Підприємництво, господарство, право. –
2006. – №. 7. – С. 70-74.
160. Лебедев В.А. Финансовое право: учеб. – М.: «Статут» (в серии «Золотые
страницы российского финансового права России»), 2000. – 461 с.
161. Лисицын Д.А. Финансовая деятельность государства: содержание,
методы осуществления: дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.14 / Д.А. Лисицын. –
Челябинск, 2004. – 215 с.
162. Лисицын Д.А. Финансовая деятельность государства: содержание,
методы осуществления: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.14 /
Д.А. Лисицын. – Челябинск, 2004. – 16 с.
163. Лист Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної
політики від 03 серп. 2009 р. № 04-27/794 // [Электрон. ресурс] / ИПС «Лига
Закон». – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN48774.html.
164. Лукашук И.И. Международное право в судах государств / И.И. Лукашук.
– СПб.: Россия-Нева, 1993. – 302 с.
165. Лукьянова Е.А. Закон как источник советского государственного права:
моногр. / Е.А. Лукьянова. – М.: Изд-во МГУ, 1988. – 152 с.
166. Лунц Л.А. Курс международного частного права: общ. ч. / Л.А. Лунц. —
М. : Междунар. отношения, 1973. – 384 с.
167. Магазинер Я.М. Избранные труды по общей теории права / отв. ред. А.К.
Кравцов. – СПб.: Изд-во Р. Асланова «Юрид. центр Пресс», 2006. – 352 с.
168. Майков П.М. О Своде законов Российской Империи / П.М. Майков; под
ред. В.А.Томсинова. – М.: Зерцало, 2006. – 293 с.
169. Майстренко О. Деякі питання вирішення колізій у податковому
законодавстві України / О. Майстренко // Право України. – 2005. – № 9. – С. 95
– 99.
170. Майстренко О.В. Роль тлумачень та роз’яснень законодавства /
О.В. Майстренко // Бюл. Мін-ва юстиції України. – 2007. – № 2(64). – С. 110-118.
 52
171. Малишев Б.В. Чи є рішення Конституційного Суду України судовими
прецедентами / Б.В. Малишев // Часоп. Київ. ун-ту права. – 2007. – №3. – С. 73-78.
172. Марочкин С.Ю. Действие норм международного права в правовой
системе Российской Федерации / С.Ю. Марочкин. – Тюмень: Тюменский гос. ун-
т, 1998. – 199 с.
173. Мартиненко П. Місце роль Конвенції про захист прав і основних свобод
людини 1950 року в конституційно-правовому механізмі України / П. Мартиненко
// Вісн. Конституц. Суду України. – 2002. – №2. – С. 64.
174. Марченко М.Н. Источники права: понятие, содержание, система и
соотношение с формой права / М.Н. Марченко // Вестн. Моск. ун-та. – Сер. 11.
Право. – 2002. – № 5. – С. 19-29.
175. Марченко М.Н. Источники права: учеб. пособ. / М.Н. Марченко. – М.:
ТК Велби, Проспект, 2005. – 760 с.
176. Марченко М.Н. Теория государства и права: учеб. / М.Н. Марченко. –М.:
ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. – 648 с.
177. Международное право: учеб. / отв. ред. Г.В. Игнатенко, О.И. Туинов. –
М.: Норма-Инфра-М, 1999. – 584 с.
178. Мицкевич А.В. Акты высших органов Советского государства / А.В.
Мицкевич. – М.: Юрид. лит., 1967. – 172 с.
179. Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму від 9
листоп. 1999 р., ратіфікована Законом України від 12 верес. 2002 р. // Відом. Верх.
Ради України. – 2002. – № 43. – Ст. 316.
180. Монастирський Д.А. Поняття та природа стабільності закону / Д.А.
Монастирський // Університет. наук. записки. – 2005. – № 1-2 (13-14). – С. 61-65.
181. Мороз С.П. Договор займа: понятие и особенности / С.П. Мороз //
[Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://law.edu.ru/doc/document.asp?
docID=1236177
182. Морозов Н.Л. Договор как средство реализации публичного права /
Морозов Н.Л., Морозова Л.А. // Современные проблемы юридической науки: сб.
 53
науч. тр. сотрудников Ин-та права; [отв. ред.: Пучнин В.М.; редкол.: Баев В.Г.,
Захаров А.В., Кириллов С.И. и др.]. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р. Державина,
2005. – С. 148-161.
183. Морозова Л.А Договор в публичном праве: юридическая природа,
особенности, классификация / Л.А. Морозова // Гос-во и право. – 2009. – № 1. – С.
15-22.
184. Музика О.А. Фінансове право: навч. посіб. / О.А. Музика. – К.: Вид.
Паливода А.В., 2004. – 220 с.
185. Муромцев Г.И. Источники права в развивающихся странах Азии и
Африки: система и влияние традиции. – М.: Изд-во УДН, 1987. – 148 с.
186. Муромцев С.А. Право и справедливость / С.А. Муромцев // Сев. вестн. –
1892. – № 2. – С. 250-259.
187. Налоги и налогообложение: учеб. / Д.Г. Черник, Л.П. Павлова и др. – М.:
ИНФРА-М, 2001. – 415 с.
188. Налоговое право в решениях Конституционного суда Российской
Федерации 2006 года: по материалам ІV Междунар. науч.-практ. конф. 13-14
апреля 2007 г., Москва: [сб.] / [сост. В.М.Зарипов]; под ред. С.Г.Пепеляева. –
М.: Волтерс Клувер, 2007. – 256 с.
189. Налоговое право в решениях Констиуционного Суда Российской
Федерации 2005 года: по материалам 3-й Междунар. науч.-практ. конф. 14-15 апр.
2006г. Москва: [сб.] / под ред. С.Г. Пепеляева. – М.: Волтерс Клувер, 2007. – 384
с.
190. Налоговое право в решениях Констиуционного Суда Российской
Федерации 2007 года: по материалам V Междунар. науч.-практ. конф. 11-12
апреля 2008г., Москва: [сб.] / под ред. С.Г. Пепеляева. – М.: Волтерс Клувер, 2007.
– 304 с.
191. Налоговое право России: учеб. / отв. ред. Ю.А. Крохина. – М.: Норма,
2003. – 656 с.
192. Налоговое право: учеб. / под ред. С.Г. Пепеляева. – М.: Юристъ, 2005. –
 54
591 с.
193. Налоговые процедуры: учеб. пособ. / под ред. А.Н. Козырина. – М.:
Норма, 2008. – 256 с.
194. Налоговый кодекс Российской Федерации // [Электрон. ресурс] / ИПС
«Консультант Плюс». – Режим доступа: http://www.consultant.ru/popular/nalog1
195. Недбайло П.Е. Применение советских правовых норм: моногр. /
П. Е. Недбайло. – М.: Госюриздат, 1960. – 511 с.
196. Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства: учеб. /
В.С. Нерсесянц. – М.: Норма, 2002. – 552 с.
197. Нерсесянц В.С. Юриспруденция. Введение в курс общей теории права и
государства / В.С. Нерсесянц. – М.: Норма- инфра-М, 1998. –288 с.
198. Нечай А.А. Мета та напрямки подальшого розвитку фінансового права в
сучасних умовах / А.А. Нечай // [Электрон. ресурс]. – Режим доступу:
http://www.nechai_dopovid_internet_konf_2009_final
199. Нечай А.А. Проблеми правового регулювання публічних фінансів та
публічних видатків: моногр. / А.А. Нечай. – Чернівці: Рута, 2004. – 264 с.
200. Нешатаева Т.Н. К вопросу об источниках права – судебном прецеденте и
доктрине / Т.Н. Нешатаева // Вестн. Высш. арбитр. суда. – 2000. – №5. – С. – 106-
111.
201. Николюк Д.А. Формальні джерела права / Д.А. Николюк // Держава і
право: зб. наук. пр. – Вип. 34. – С. 81-87.
202. Нотин С.А. Судебная практика в системе источников налогового права:
дис. … канд. юрид. наук: спец.12.00.14 / С.А. Нотин. – М., 2003. – 198 с.
203. О валютном регулировании и валютном контроле: Федеральный закон
Российской Федерации от 10 дек. 2003 г. // Собрание законодательства
Российской Федерации. – 2003. – № 50. – Ст. 4859.
204. О нормативных правовых актах Республики Беларусь: Закон Республики
Беларусь от 10 янв. 2000г. № 361-З // Нац. реестр нормативн. актов Республики
Беларусь. – 2000. – №7. – 2/136.
 55
205. О референдуме Российской Федерации: Федеральный конституционный
закон от 10 окт. 1995 г. // [Электрон. ресурс] / ИПС «Консультант Плюс». – Режим
доступа: http//www.consultant.ru
206. Общая теория государства и права: академический курс в 2-х т. / под ред.
М.Н. Марченко; [Т. 2]. – М.: Зерцало, 1998. – 610 с.
207. Общая теория права: курс лекций / под ред. В.К. Бабаева. – Н. Новгород,
1993. – 486 с.
208. Ожегов С.И. Словарь русского языка / под ред. Н.Ю. Шведовой. – 23-е
изд. – М.: Рус. яз., 1991. – 917 с.
209. Олейникова С.Г. Источники налогового права Российской Федерации:
дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.14 / С.Г. Олейникова. − Саратов, 2005. – 197
с.
210. Опришко В. Питання гармонізації законодавства України з міжнародним
правом і національними правовими системами / В. Опришко // Право України. –
2000. – № 2. – С. 12-16.
211. Орлюк О.П. Теоретичні питання банківського права і банківського
законодавства: моногр. / О.П. Орлюк. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 100 с.
212. Орлюк О.П. Фінансове право: академічний курс:[ підруч. ] / О.П. Орлюк.
– К.: Юрінком Інтер, 2010. – 808 с.
213. Орлюк О.П. Фінансове право: навч. посіб. / О.П. Орлюк. – К.: Юрінком
Інтер, 2003. – 325 с.
214. Основы теории государства и права / под ред. Н.Г. Александрова. – М.:
Юрид. лит., 1963. – 319 с.
215. Пархоменко Н.М. Джерела права: проблеми теорії та методології:
[моногр.] / Н.М. Пархоменко. – К.: ТОВ «Вид-во «Юрид. думка», 2008. – 336 с.
216. Пархоменко Н.М. Договір у системі права України: автореф. дис. ... канд.
юрид. наук: спец. 12.00.01 / Н.М. Пархоменко. – К., 1998. – 18 с.
217. Пастушенко Е.Н. Правовые акты Центрального банка Российской
Федерации: финансово-правовые аспекты теории: дис. … д-ра юрид. наук: спец.
 56
12.00.14 / Е.Н. Пастушенко. – Саратов, 2006. – 518 с.
218. Пауль А.Г. Процессуальные нормы бюджетного права: моногр. /
А.Г.Пауль; [под общ. ред. М.В. Карасевой]. – СПб.: Питер, 2003. – 208 с.
219. Пацурківський П.С. Правові засади фінансової діяльності держави:
проблеми методології: моногр. / П.С. Пацурківський. – Чернівці: Чернівецьк. ун-т,
1997. – 244 с.
220. Пацурківський П.С. Проблеми теорії фінансового права: моногр. /
П.С. Пацурківський. – Чернівці: Рута, 1998. – 276 с.
221. Пацурківський П.С. Соціологічна (природно-позитивна) доктрина
фінансового права / П.С. Пацурківський // Право України. – 2005. – № 6. – С. 39-
33.
222. Пепеляев С.Г. Основы налогового права: учеб.-метод. пособ. / под ред.
С. Г. Пепеляева.– М.: Инвест.Фонд, 1995. – 496 с.
223. Первомайський О. До питання про джерела цивільного права /
О. Первомайський // Право України. – 2001. – № 2. – С. 34-37, 52.
224. Петражицкий Л.И. Теория права и государства в связи с теорией
нравственности. – Т.ІІ. – Спб., 1907. – 475 с.
225. Петрова Г.В. Налоговые отношения: теория и практика правового
регулирования: моногр. / Г.В. Петрова. – М.: Олита, 2003. – 360 с.
226. Петрова Г.В. Проблемы развития системы финансового
законодательства: материалы науч.-теорет. конф., посвященной 75-летию ИЗиСП
«Каким быть законам XXI века?» / Г. В. Петрова // Журн. рос. права. – 2001. –
№3. – С. 34-35.
227. Петрова Г.В. Финансовое право: учеб. / Г.В.Петрова. – М.: Проспект,
2009. – 288 с.
228. Питання Загального реєстру податкових накладних: розпорядження
Кабміну України від 23 верес. 2009 р. № 1178-р // Офіц. вісн. України. – 2009. – №
77. – Ст. 2626.
229. Погорелов Є.В. Кодифікаційна діяльність в правовій системі України:
 57
дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 / Є.В. Погорелов. − Х., 2000. − 166 с.
230. Погорілко В. Джерела конституційного права України: поняття, види,
система / В. Погорілко, В. Федоренко // Право України. – 2002. – № 3. – С. 11-15.
231. Погорілко В. Джерела права України (загальна теорія джерел
конституційного права) / В. Погорілко, В. Федоренко // Вісн. Акад. прав. наук
України. – 2002. – № 1 (28). – С. 46-59.
232. Погребняк С.П. Основоположні принципи права (змістовна
характеристика): моногр. / С.П. Погребняк. – Х.: Право. – 2008. – 240 с.
233. Податковий кодекс України від 2 груд. 2010 р. // Голос України. – 2010. –
№ 229-230.
234. Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права /
Покровский И. А. – М. : Статут, 1998. – 353 с.
235. Поленина С.В. Научные основы типологии нормативно-правовых актов в
СССР / С.В. Поленина, Н.В. Сильченко. – М.: Наука, 1987. – 102 с.
236. Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів
міністерств, інших органів виконавчої влади: затв. Пост. Кабміну України від 28
груд. 1992 р. № 731 // [Електрон. ресурс]. – Верхов. Рада України (офіц. сайт). –
Режим доступу: http://zakon.rada.gov.u
237. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському
обліку: затв. наказом Мін-ва фінансів України від 24 трав. 1995 р. № 88 //
[Електрон. ресурс]. – Верхов. Рада України (офіц. сайт). – Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua
238. Поляков А.В. Общая теория права: проблемы интерпретации в контексте
коммуникативного подхода: [курс лекцій] / А.В. Поляков. – СПб.: Издат. дом С.-
Петерб. гос. ун-та, 2004. – 738 с.
239. Польсон Р. Введение в шведское налоговое право; [под ред.
Д. В. Винницкого]; пер. со швед. – М., Екатеринбург : Полиграфист, 2006. – 167 с.
240. Порядок ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових
актів та користування ним: затв. Пост. Кабміну України від 23 квіт. 2001 р. № 376
 58
// [Електрон. ресурс]. – Верхов. Рада України (офіц. сайт). – Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua.
241. Порядок використання у 2008 році коштів, передбачених у Державному
бюджеті для здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового
комплексу через механізм здешевлення кредитів: Пост. Кабміну України від 27
лют. 2008р. № 126 // Офіц. вісн. України. – 2008. – № 18. – Ст. 483.
242. Порядок використання у 2009-2013 роках бюджетних коштів, що
спрямовуються на підтримку підприємств агропромислового комплексу через
механізм здешевлення кредиту: Пост. Кабміну України від 26 лют. 2009 р. №
153 // Офіц. вісн. України. – 2009. – № 15. – Ст. 479.
243. Порядок застосування податкового компромісу органами державної
податкової служби в межах адміністративної апеляційної процедури: затв.
Наказом Держ. подат. адміністрації України від 26 квіт. 2001 р. // Офіц. вісн.
України. – 2001. – № 22.
244. Порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до
Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації: затв.
Наказом Мін-ва юстиції України 12 квіт. 2005 р. № 34/5 // Офіц. вісн. України. –
2005. – № 15.
245. Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань
(податкового боргу) платників податків: затв. Наказом Держ. подат. адміністрації
Україні від 24 груд. 2010 р., № 1036// Офіц. вісн. України. – 2011. – № 2. – Ст. 141.
246. Постатейный коментарий к Бюджетному кодексу РФ / под. ред.
А.Н. Козырина // [Електрон. ресурс] / ИПС «Консультант Плюс». – Режим
доступа: http // www. consultant.ru.
247. Постатейный комментарий к Налоговому кодексу Российской
Федерации: ч.1. / под общ. ред. В.И. Слома и А.М. Макарава. – М.: Статут, 2000. –
518 с.
248. Правовий тиждень. – 2008. – № 17-18. – С. 12.
249. Пришва Н. Ю. Правові проблеми регулювання обов’язкових платежів:
 59
моногр. / Н.Ю. Пришва. – К.: Екс Об, 2003. – 280 с.
250. Про банки та банківську діяльність: Закон України від 7 груд. 2000 р. //
[Електрон. ресурс]. – Верхов. Рада України (офіц. сайт). – Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua
251. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з
прав людини: Закон України від 23 листоп. 2006 р. // Відом. Верхов. Ради
України. – 2006. – № 30. – Ст. 260.
252. Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного
банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації,
Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях
інвестицій: Закон України вiд 3 черв. 1992 р. // Відом. Верхов. Ради України. –
1992. – № 33. – Ст. 474.
253. Про Державний бюджет України на 2006 рік: Закон України від 20 груд.
2005 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2006. – № 10-11. – Ст. 96.
254. Про Державний бюджет України на 2007 рік: Закон України від 19 груд.
2006 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2007. – № 7-8. – Ст. 66.
255. Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до
деяких законодавчих актів України: Закон України від 28 груд. 2007 р. // Відом.
Верхов. Ради України. – 2008. – № 5-6, 7-8. – Ст. 78.
256. Про державну податкову службу в Україні: Закон України в ред. від 24
груд. 1993 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1994. – № 15. – Ст. 84.
257. Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та
інших органів виконавчої влади: Указ Президента України від 3 жовт. 1992 р. №
493 // [Електрон. ресурс]. – Верхов. Рада України (офіц. сайт). – Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua
258. Про Єдиний державний реєстр нормативних актів: Указ Президента від
27 черв. 1996р. № 468/96 // [Електрон. ресурс]. – Верхов. Рада України (офіц.
сайт). – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
259. Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: Закон України
 60
від 9 лип. 2003 р. // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 49-51. – Ст. 376.
260. Про запровадження Єдиного державного реєстру нормативних актів та
здійснення правової інформатизації України: Пост. Кабміну України від 11 груд.
1996 р. № 1504 // [Електрон. ресурс]. – Верхов. Рада України (офіц. сайт). – Режим
доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1504-96-%EF
261. Про затвердження Порядку проведення державної реєстрації
нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та включення їх до
Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів: Наказ Мін-ва юстиції
України вiд 25 груд. 2002 р. № 102 / 5 // Офіц. вісн. України. – 2002. – № 48. – Ст.
2194.
262. Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на
здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту
населення за рахунок субвенцій з Державного бюджету: Пост. Кабміну України
від 4 берез. 2002 р. № 256 // Офіц. вісн. України. – 2002. – № 10. – Ст. 482.
263. Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) Української
РСР: Закон УРСР від 24 жовт. 1990 р. // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1990. – №
45. – Ст. 606.
264. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 16 трав. 2008 р. //
Відом. Верхов. Ради України. – 2008. – № 25. – Ст. 241.
265. Про комітети Верховної Ради України: Закон України від 4 квіт. 1995
р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – № 19. – Ст.134;
266. Про Конституційний Суд України: Закон України від 16 жовт. 1996 р. //
Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 272.
267. Про міжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами
територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань: Закон України від 1 лип.
2004 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2004. –№ 52. – Ст. 561.
268. Про міжнародні договори України: Закон України від 29 черв. 2004 р. //
Відом. Верхов. Ради України. – 2004. – № 50. – Ст. 540.
269. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 трав.
 61
1997 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – № 24. – 170.
270. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квіт. 1999 р. //
Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 20-21. – С. 190.
271. Про місцеві податки і збори: Декрет Кабміну України від 20 трав. 1993 р.
// [Електрон. ресурс]. – Верхов. Рада України (офіц. сайт). – Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua.
272. Про Національний банк України: Закон України від 20 трав. 1999 р. //
[Електрон. ресурс]. – Верхов. Рада України (офіц. сайт). – Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua.
273. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28 груд.
1994 р. // [Електрон. ресурс]. – Верхов. Рада України (офіц. сайт). – Режим
доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
274. Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері
господарської діяльності: Закон України від 5 квіт. 2007 р. // Відом. Верхов. Ради
України. – 2007. – № 29. – Ст. 389.
275. Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної
Ради України шостого скликання: Пост. Верхов. Ради України від 4 груд. 2007
р. // Відом. Верхов. Ради України України. – 2007. – № 51. – Ст. 533.
276. Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22 трав. 2003
р. // [Електрон. ресурс]. – Верхов. Рада України (офіц. сайт). – Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua.
277. Про податок на додану вартість: Закон України від 3 квіт. 1997 р.//
[Електрон. ресурс]. – Верхов. Рада України (офіц. сайт). – Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua.
278. Про податок на промисел: Декрет Кабміну України від 17 трав. 1993 р. //
[Електрон. ресурс]. – Верхов. Рада України (офіц. сайт). – Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua.
279. Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів
місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації: Закон України
 62
від 23 верес. 1997 р // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – № 49. – Ст. 299.
280. Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та
набрання ними чинності: Указ Президента України від 10 черв. 1997 р. // Офіц.
вісн. України. – 1997. – № 24. – Стор. 11.
281. Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами й державними цільовими фондами: Закон України від 21 груд. 2000 р.
// [Електрон. ресурс]. – Верхов. Рада України (офіц. сайт). – Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua.
282. Про порядок сплати та зарахування сум внесків на загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування, сплачених фізичними особами – суб'єктами
підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування : Пост.
Кабміну України від 21 трав. 2009 р., № 505// Офіц. вісн. України. – 2009. – № 39.
– Ст. 1306.
283. Про призупинення дії окремих постанов Кабінету Міністрів України:
Указ Президента України від 2 листоп. 2009р. // Офіц. вісн. України. – 2009. – №
85. – Ст. 2863.
284. Про призупинення дії пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів
України від 1 лип. 2009 р. № 757-р і розпорядження Кабінету Міністрів України
від 17 лип. 2009 р. №° 838-р: Указ Президента України від 2 верес. 2009 р. №
706/2009 // [Електрон. ресурс]. – Президент України (офіц. сайт). – Режим
доступу: http://www.president.gov.ua/documents/9799.html.
285. Про призупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 23
вересня 2009 р. № 1178: Указ Президента України від 29 жовт. 2009 р. // Офіц.
вісн. України. – 2009. – № 84. – Ст. 2838.
286. Про ратифікацію Конвенції між Кабінетом Міністрів України і Союзним
Урядом Союзної Республіки Югославія про уникнення подвійного оподаткування
стосовно податків на доходи та капітал: Закон України від 4 жовт. 2001 р. //
Відом. Верхов. Ради України. – 2002. – № 6. – Ст. 37.
287. Про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки
 63
Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових
ухилень стосовно податків на доходи і на майно: Закон України від 17 берез. 1999
р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 17. – Ст. 119.
288. Про ратифікацію Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки
Фінляндія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових
ухилень стосовно податків на доходи і майно: Закон України від 6 жовт. 1995 р. //
Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – № 36. – Ст. 246.
289. Про ратифікацію Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених
Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження
податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал: Закон України від 26
трав. 1995 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – № 20. – Ст. 147.
290. Про Регламент Верховної Ради України: Закон України від 10 лют. 2010 р.
// Відом. Верхов. Ради України – 2010. – №14-15, № 16-17. – Ст. 133.
291. Про роз'яснення особливостей застосування окремих норм Указу
Президента України від 3 лип. 1998 р., № 727 для фізичних осіб, які провадять
підприємницьку діяльність за межами України, в умовах світової фінансово-
економічної кризи: Пост. Кабміну України від 5 берез. 2009 р., № 236 // Офіц.
вісн. України. – 2009. – № 21. – Ст. 677.
292. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет
Кабміну України від 19 лют. 1993 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – №
17. – Ст. 184.
293. Про систему оподаткування: Закон України в ред. від 18 лют. 1997 р. //
Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – 16. – Ст. 119.
294. Про сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування фізичними особами – суб'єктами підприємницької діяльності, які
обрали особливий спосіб оподаткування: Пост. Кабміну України від 14 квіт. 2009
р., № 366 // Офіц. вісн. України. – 2009. – № 30. – Ст. 997.
295. Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів
малого підприємництва: Указ Президента України в ред. від 28 черв. 1999 р //
 64
Офіц. вісн. України. – 1998. – № 27. – С. 1.
296. Про стан виконання постанови спільного засідання Президії Верховного
Суду України та президії Ради суддів України від 3 квіт. 2009 р. № 7 "Про стан
здійснення судочинства адміністративними судами: Пост. Президії Верхов. Суду
України, Президії Ради Судів України від 13 листоп. 2009. № 47 // [Електрон.
ресурс]. – Верхов. Рада України (офіц. сайт). – Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0047700-09.
297. Про стан здійснення судочинства адміністративними судами: Пост.
Президії Верхов. Суду України і Президії Ради суддів України від 3 квіт. 2009 р.
№ 7 // Вісн. Верхов. Суду України. – 2009. – № 4. – С. 15-23.
298. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 лип. 2007 р. // Відом.
Верхов. Ради України. – 2010. – № 41-42, № 43, № 44-45. – Ст. 529.
299. Про схвалення Стратегічних напрямів та завдань щодо залучення
міжнародної технічної допомоги і співробітництва з міжнародними фінансовими
організаціями на 2009-2012 роки: розпорядження Кабміну України вiд 3 верес.
2009 р. № 1156-р // Офіц. вісн. України. – 2009. – № 76. – Ст. 2583.
300. Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду
(контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 груд. 2010 р.: Пост.
Кабміну України від 21 трав. 2009 р. № 502 // Офіц. вісн. України. – 2009. – № 39.
– Ст. 1303.
301. Про фіксований сільськогосподарський податок: Закон України від 17
груд. 1998 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 5-6. – Ст. 39.
302. Проблемы обшей теории права и государства: учеб. / под общ. ред. В.С.
Нересянца. – М.: НОРМА-ИНФРА М, 2002. – 832 с.
303. Проблемы теории государства и права: учеб. пособ. / под ред.
М.Н. Марченко. – М.: Юристъ, 2003. – 656 с.
304. Проект Податкового кодексу України за № 4099 // [Електрон. ресурс]. –
Режим доступу: http://www. minfin.gov.ua /control/publish/article/main?
art_id=85445&cat_id=70787.
 65
305. Проект Податкового кодексу України за № 6509 // Урядовий кур'єр. –
2010. – № 141. – від 3 серп. 2010 р.
306. Публичные финансы государств АТР. Бюджетное и налоговое
регулирование / под ред. А. Н. Козырина. – М. : Ось-89, 1998. – 198 с.
307. Пухтецька А. Адміністративні договори: ознаки та практика
застосування в адміністративному судочинстві / А. Пухтецька // Вісн. Вищ. амін.
суду України. – 2009. – № 3. – С. 58-62.
308. Рабинович П.М. Проблемы теории законности развитого социализма /
П.М. Рабинович. – Львов: Изд-во ЛГУ, 1979. – 203 с.
309. Рабінович П.М., Федик С.Є. Особливості тлумачення юридичних норм
щодо прав людини (за матеріалами практики Європейського суду з прав людини).
/ редкол.: П.М.Рабінович (голов. ред) та ін. / П.М. Рабінович, С.Є. Федик. – Сер. 1.
Дослідження та реферати. Вип. 5. – Львів: Астрон, 2004. – 124 с.
310. Резніченко С.В. Договір як джерело конституційного права України:
автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.02 / С.В. Резніченко. – Одеса, 1999.
– 20 с.
311. Ренненкампф Н.К. Юридическая энциклопедия. – Киев: Тов. печат. дела
и торговли П.П. Кушнерев и Ко, 1889. – 294 с.
312. Рихтер И. Шупперт Г.Ф. Судебная практика по административному
праву: учеб. пособ. / пер. с нем. – М.: Юристъ, 2000. – 452 с.
313. Рішення Європейського суду з прав людини «Ріс проти Сполученого
Королівства» від 17 жовт. 1986 р. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу:
http://www.eurocourt.org.ua.
314. Рішення Європейського суду з прав людини «Сорін проти Сполученого
Королівства» від 7 лип. 1989 p. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу:
http://www.eurocourt.org.ua.
315. Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним
зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного
тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа
 66
про тлумачення терміну «законодавство») від 9 лип. 1998 р., № 12-рп/98 // Офіц.
вісн. України. – 1998. – № 32. – Ст. 1209.
316. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
зверненням Акціонерного товариства «Страхова компанія «Аванте» щодо
офіційного тлумачення положень частини другої статті 1 Закону України «Про
систему оподаткування», статті 15 Закону України «Про оподаткування прибутку
підприємств» від 16 лют. 2010 р., № 5-рп/2010 // Офіц. вісн. України. – 2010. – №
18 – Ст. 808.
317. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
зверненням відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний
Банк» щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92
Конституції України, частин першої, третьої статті 2, частини першої статті 38
Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про
відповідальність юридичних осіб) від 30 трав. 2001 р., № 7-рп/2001 // Офіц. вісн.
України. – 2001. – № 24. – Ст. 1076.
318. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
поданням 73 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України
(конституційності) здійсненого Президентом України права вето стосовно
прийнятого Верховною Радою України Закону України "Про внесення змін до
статті 98 Конституції України" та пропозицій до нього (справа щодо права вето на
закон про внесення змін до Конституції України) від 11 берез. 2003 р., № 6-рп /
2003 // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 16. – Ст. 710.
319. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
поданням Президента України щодо відповідності Конституції України
(конституційності) Закону України "Про Рахункову палату Верховної Ради
України" (справа про Рахункову палату ) від 23 груд. 1997 р., № 7-зп  / 1997 //
Офіц. вісн. України. – 1998. – № 1. – Ст. 151.
320. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України
 67
(конституційності) пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі
питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 8 верес. 2009 р., №
19-рп / 2009 // Офіц. вісн. України. – 2009. – № 71. – Ст. 2454.
321. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України
(конституційності) положень статей 19, 42 Закону України «Про Державний
бюджет України на 1999 рік» (справа про фінансування судів) від 24 черв. 1999 р.,
№ 6-рп / 1999 // Офіц. вісн. України. – 1999. – № 28. – Ст. 9118.
322. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частини
першої статті 93 Конституції України, частини першої статті 35 Закону України
«Про бюджетну систему України» (справа про зміни до закону про бюджет) від
17 трав. 2001 р., № 5-рп / 2001 // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 21. – Ст. 958.
323. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
поданням 54 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень
абзацу тринадцятого пункту 1 частини першої статті 20 Закону України "Про
Кабінет Міністрів України", частини другої статті 52, частини третьої статті 53,
частини другої статті 54 Бюджетного кодексу України в аспекті положень
частини першої статті 93, частини другої статті 96, пункту 6 статті 116
Конституції України (справа про право законодавчої ініціативи щодо внесення
змін до закону про Державний бюджет України) від 13 січ. 2009 р., № 1-рп/2009 //
Офіц. вісн. України. – 2009. – № 7. – Ст. 222.
324. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України
(конституційності) положень частин третьої, четвертої статті 59 Закону України
«Про Державний бюджет України на 2003 рік» (справа про соціальний захист
військовослужбовців та працівників правоохоронних органів) від 17 берез. 2004
р., № 7-рп/2004 // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 12 – Ст. 763.
325. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
 68
поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України
(конституційності) положень статей 44, 47, 78, 80 Закону України “Про
Державний бюджет України на 2004 рік” та конституційним поданням
Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України
(конституційності) положень частин другої, третьої, четвертої статті 78 Закону
України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» (справа про зупинення дії
або обмеження пільг, компенсацій і гарантій) від 1 груд. 2004 р., № 20-рп/2004 //
Офіц. вісн. України. – 2004. – № 50 – Ст. 3289.
326. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України
(конституційності) положень ст. 29, 36, частини другої ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст.
66, п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71, ст. 98, 101, 103, 111
Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про
соціальні гарантії громадян) від 9 лип. 2007 р., № 6-рп/2007 // Офіц. вісн. України.
– 2004. – № 52 – Ст. 2132.
327. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
поданням Президента України щодо відповідності Конституції України
(конституційності) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України» (справа про податки) від 5 квіт. 2001 р., № 3 рп /2001 // Офіц. вісн.
України. – 2001. – № 43. – Ст. 1933.
328. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
поданням Кабiнету Мiнiстрiв України про офiцiйне тлумачення положення ч. 2 ст.
95 Конституцiї України та словосполучення «збалансованiсть бюджету»,
використаного в ч. 3 цiєї статтi (справа про збалансованiсть бюджету) від 27
листоп. 2008 р., № 26-рп/2008 // Офіц. вісн. України. – 2008. – № 93 – Ст. 3088.
329. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
поданням Президента України щодо відповідності Конституції України
(конституційності) окремих положень нормативно-правового акта Верховної Ради
Автономної Республіки Крим «Про республіканський бюджет Автономної
 69
Республіки Крим на 1998 рік» (справа про бюджет Автономної Республіки Крим
на 1998 рік) від 2 черв. 1998 р., № 7-рп // Офіц. вісн. України. – 1998. – № 23. – Ст.
5464.
330. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України
(конституційності) положень частини п’ятої статті 6, частини першої статті 11,
частини четвертої статті 16, пунктів 3, 5, 6, 9, 10, 16 частини першої статті 26,
частин третьої і четвертої статті 41, частини шостої статті 42, статей 51, 52, 53, 54,
частини четвертої статті 61, частини першої статті 62, частин першої, шостої,
сьомої статті 63, частин четвертої, п’ятої, шостої статті 78, частин третьої, п’ятої,
сьомої статті 79, абзацу третього пункту 2 розділу V “Прикінцеві та перехідні
положення” Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (справа про
місцеве самоврядування) від 9 лют. 2000 р., № 1-рп/2000 // Офіц. вісн. України. –
2000. – № 30. – Ст. 16361.
331. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
поданням 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України
(конституційності) положень статті 57 Закону України «Про Державний бюджет
України на 2009 рік» від 20 трав. 2009 р., № 11-рп/2009 // Офіц. вісн. України. –
2009. – № 40 – Ст. 1357.
332. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
поданням 50 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень
частини третьої статті 53 Конституції України “держава забезпечує доступність і
безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної,
вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах” (справа про
доступність і безоплатність освіти) від 4 берез. 2004 р., № 5-рп/2004 // Офіц. вісн.
України. – 2004. – № 11. – Ст. 674.
333. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
поданням Світязької сільської ради Шацького району Волинської області про
офіційне тлумачення терміна «передача», який вживається у підпункті 5.1.17
 70
пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» по справі
про тлумачення терміна «передача земельних ділянок» від 5 лют. 2004 р., № 2-рп-
2004 // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 6. – Ст. 338.
334. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
поданням Кабінету Міністрів України щодо офіційного тлумачення положень
частини першої статті 5 Закону України "Про усунення дискримінації в
оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням
майна та коштів вітчизняного походження" та частини першої статті 19 Закону
України "Про інвестиційну діяльність" (справа про оподаткування підприємств з
іноземними інвестиціями) від 29 січ. 2002 р., № 1рп/2002 // Офіц. вісн. України. –
2002. – № 22. – Ст. 1068.
335. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень
частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини
чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про
місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів
місцевого самоврядування) від 16 квіт. 2009 р., № 7-рп/2009 // Офіц. вісн.
України. – 2009. – № 32 – Ст. 1084.
336. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
поданням Президента України щодо відповідності Конституції України
(конституційності) підпунктів 3.5, 3.6 пункту 3 статті 3 «Прикінцеві положення»
Закону України «Про Митний тариф України», абзацу восьмого частини другої
статті 9 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (справа про
тимчасову надбавку до діючих ставок ввізного мита) від 23 черв. 2009 р., № 15-
pп/2009 // Офіц. вісн. України. – 2009. – № 48 – Ст. 1629.
337. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
поданням Президента України щодо відповідності Конституції України
(конституційності) положень частини третьої, абзацу третього частини четвертої,
частин шостої, сьомої, восьмої статті  121 Закону України „Про використання
 71
ядерної енергії та радіаційну безпеку“, частини сьомої статті 1 Закону України
„Про систему оподаткування“, абзацу другого пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві
положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо
впорядкування питань соціального захисту населення, яке проживає на території
зони спостереження підприємств з видобування і переробки уранових руд,
ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними
відходами“ від 20 трав. 2010 р., № 14-рп/2010 // Офіц. вісн. України. – 2010. – №
41 – Ст. 1357.
338. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
поданням Президента України щодо відповідності Конституції України
(конституційності) положень частин першої, другої статті 1, пункту 44 статті 2,
частини другої статті 4, пункту 45 статті 6, пункту 58 статті 34, статті 341, пункту
5, абзацу четвертого пункту 7 частини першої, частини третьої статті 76 Закону
України „Про Державний бюджет України на 2009 рік“, частини п’ятої статті 5
Закону України „Про Національний банк України“, Закону України „Про
внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік“
та деяких інших законів України“ від 11 трав. 2010 р., № 13-рп /2010 // Офіц. вісн.
України. – 2010. – № 37 – Ст. 1265.
339. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України
(конституційності) положення частини другої статті 9 Закону України “Про
державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”
(справа про друковані періодичні видання) від 16 берез. 2004 р., № 6-рп/2004 //
Офіц. вісн. України. – 2004. – № 12 – Ст. 762.
340. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
поданням Національного банку України про офіційне тлумачення положень статті
86, частини другої статті 89 Конституції України, частини другої статті 15,
частини першої статті 16 Закону України “Про статус народного депутата
України” (справа про звернення народних депутатів України до Національного
 72
банку України) від 5 берез. 2003 р., № 5-рп/2003 // Офіц. вісн. України. – 2003. –
№ 12. – Ст. 544.
341. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
поданням 60 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України
(конституційності) положень частин третьої, п’ятої статті 23, частин першої,
другої статті 24, частини першої статті 25, частини першої статті 26 Закону
України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових
послуг“ від 2 жовт. 2008 р., № 19-рп/2008 // Офіц. вісн. України. – 2008. – № 79 –
Ст. 2662.
342. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України
(конституційності) положень частин першої, п'ятої, дванадцятої статті 6 Закону
України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", пунктів 1,
9 Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку,
затвердженого Указом Президента України від 14 лют. 1997 р. (справа про
Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку) від 1 квіт. 2008 р., № 3-
рп/2008 // Офіц. вісн. України. – 2008. – № 29. – Ст. 928.
343. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
поданням 60 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України
(конституційності) положень абзаців першого, другого частини першої, частини
другої статті 11 Закону України "Про природні монополії" (справа про
національні комісії регулювання природних монополій) від 8 лип. 2008 р., № 14-
рп/2008 // Офіц. вісн. України. – 2008. – № 52 – Ст. 1743.
344. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
поданням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України
щодо офіційного тлумачення положень пункту 11 частини першої статті 36
Закону України „Про страхування“, пункту 4 частини першої статті 28 Закону
України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових
послуг“ (справа про повноваження Держфінпослуг щодо нагляду за страховою
 73
діяльністю) від 3 груд. 2008 р., № 27-рп /2008 // Офіц. вісн. України. – 2008. – №
96 – Ст. 3175.
345. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положення пункту 18
частини першої статті 85 Конституції України від 26 лют. 2009 р., № 6-рп / 2009 //
Офіц. вісн. України. – 2009. – № 16 – Ст. 497.
346. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними
поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України
(конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66
розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України
на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101
народного депутата України щодо відповідності Конституції України
(конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу
II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення
змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту
закону про Державний бюджет України) від 22 трав. 2008 р., № 10-рп/2008 //
Офіц. вісн. України. – 2008. – № 38. – Ст. 1272.
347. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними
поданнями 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції
України (конституційності) положень статей 58, 60 Закону України “Про
Державний бюджет України на 2001 рік” та Верховного Суду України щодо
відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 2, 3, 4, 5,
8, 9 частини першої статті 58 Закону України “Про Державний бюджет України
на 2001 рік” і підпункту 1 пункту 1 Закону України “Про деякі заходи щодо
економії бюджетних коштів” (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій) від 20
берез. 2002 р., № 5-рп/2002 // Офіц. вісн. України. – 2002. – № 2. – Ст. 10.
348. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними
поданнями Вищого господарського суду України щодо офіційного тлумачення
положень частини першої статті 130 Конституції України (справа про фінансове
 74
забезпечення діяльності судів) від 11 берез. 2010 р., № 7-рп/2010 // Офіц. вісн.
України. – 2010. – № 21 – Ст. 881.
349. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними
зверненнями Центральної спілки споживчих товариств України та державного
підприємства Міністерства оборони України “Управління військової торгівлі
Прикарпатського військового округу” щодо офіційного тлумачення положення
пункту 1 частини третьої статті 1 Закону України “Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності” (справа про патентування підприємницької
діяльності) від 21 груд. 2000 р., № 16-рп/2000 // Офіц. вісн. України. – 2000. – №
52. – Ст. 2275.
350. Рішення Конституційного Суду України у справі щодо відповідності
Конституції України (конституційності) положень пункту 1.17 статті 1, статті 8
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" (справа про податкову заставу)
від 24 берез. 2005 р., № 2-рп/2005 // Офіц. вісн. України. – 2005. – №13. – Ст. 674.
351. Ровинский Е. А. Основные вопросы теории советского финан-сового
права: моногр. / Е.А. Ровинский. — М.: Госюриздат, 1960. – 191 с.
352. Романов А.К. Правовая система Англии: учеб. пособ. / А.К. Романов. –
М.: Дело, 2002. – 344 с.
353. Рукавишникова И.В. Договорно-правовой способ регулирования
финансовых отношений / И.В. Рукавишникова // Хозяйство и право. – 2005. – №
12. – С. 20-27.
354. Рукавишникова И.В. Договорные конструкции в финансовом праве /
И.В. Рукавишникова // Проблемы финансового права в условиях рынка в ХХ1
веке: сб. метериалов междунар. науч.-практ. конф. / отв. ред. О.Н. Горбунова. –
М.: ТК Велби, Проспект, 2005. – С. 43-51.
355. Рукавишникова И.В. Метод финансового права: моногр. /
И.В. Рукавишникова; [отв. ред. Н.И. Химичева]. – М. : Юристъ, 2006. – 248 с.
356. Савенко М. Роль міжнародно-правових актів у діяльності
 75
Конституційного Суду України з захисту прав свобод людини / М. Савенко //
Вісн. Конституц. Суду України. – 2001. – № 2. – С. 75.
357. Садовский В.Н. Основания общей теории систем. Логико-
методологический анализ: моногр. / В.Н. Садовский. – М.: Вищ. шк., 1974. – 278
с.
358. Саликов М.С. Проблемы науки конституционного права: моногр.; [под
ред. А.Н. Кокотова, М. И. Кукушкина]. – Екатеринбург: Изд-во УрГЮА, 1998. —
308 с.
359. Сасов К.А. Правовые позиции Конституционного Суда Российской
Федерации по налогообложению / К. А. Сасов; [под ред. С. Г. Пепеляева]. – М. :
Волтерс Клувер, 2008. – 320 с.
360. Свод законов Российской Империи. – Т.1. – Ч.1. – СПб., 1892.
361. Селезень П.О. Вплив рішень Європейського суду з прав людини на
розвиток податкової системи / П.О. Селезень // Форум права. – 2009. – № 1. – С.
491-497.
362. Селіванов А. Діалектика приватного і публічного в правовому
регулюванні / А. Селіванов, Н. Діденко // Право України. – 2001. – № 11. – С. 15-
22.
363. Селіванов А.О. Конституція. Суд. Професійні та суспільні погляди: наук.
видання / А.О. Селіванов. – К.: УАІД «Рада», 2009. – 560 с.
364. Селіванов А.О. Право тлумачити закони та юридичні наслідки
застосування офіційної інтерпретації / А.О. Селіванов // Вісн. Верхов. Суду
України. – 2006. – № 7. – С.2.
365. Семчик О.О. Держава і фінанси: правовй зв'язок: моногр. / О.О. Семчик;
[відп. ред. Л.К. Воронова]. – К.: Вид-во «Юридична думка», 2010. – 204 с.
366. Сергеевич В.И. Лекции и исследования по истории русского права /
В.И. Сергеевич. – СПб.: Тип. М. М. Стасюлевича, 1910. – 708 с.
367. Синюков В.Н. Российская правовая система. Введение в общую теорию /
В.Н. Синюков. – Саратов: Полиграфист, 1994. – 395 с.
 76
368. Систематизація законодавства України: проблеми та перспективи
вдосконалення / кол. авт.: Н.М. Пархоменко, В.Ф. Сіренко та ін. – К.: ІДП НАН
України, 2003. − 220 с.
369. Системообразующие категории в финансовом праве: состояние и
перспективы трансформации: Материалы междунор. науч.-практ. конф., г.
Харьков, 15-16 апреля 2010 г. / редкол.: В.Я. Таций, Ю.П. Битяк, Л.К. Воронова и
др. – Х.: НИИ гос. стр-ва и мест. самоуправления, 2010. – 225 c.
370. Скакун О. Конституційний Суд як учасник правотворчості
(законотворчості) в Україні / О.Ф. Скакун // Юрид. Україна. – 2003. – № 1. – С. 27-
32.
371. Скакун О.Ф. Законотворча (правотворча) функція Конституційного Суду
України / О.Ф. Скакун // Актуальні пробл. політики. – 2003. – Вип. 16. – С. 60 –
68.
372. Скворцов С.С. Адміністративний договір як засіб управлінської
діяльності: дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.14 / С.С. Скворцов. – Х., 2005. –
206 с.
373. Слом В.И., Измайлов О.В. По поводу совершенствования финансового
законодательства / Слом В.И., Измайлов О.В. // Финансы. – 1976. – № 12.
374. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов /
А. Смит. – М.: Соцэкгиз, 1935. – 605 с.
375. Советское финансовое право: учеб. / отв. ред. Г.С. Гуревич. – М.: Юрид.
лит., 1985. – 272 с.
376. Советское финансовое право: учеб. / отв. ред. Л.К. Воронова,
Н.И. Химичева. – М.: Юрид. лит., 1987. – 464 с.
377. Советское финансовое право: учеб. / под ред. В.В. Бесчеревных,
С.Д. Цыпкина. – М.: Юрид. лит., 1982. – 424 с.
378. Советское финансовое право: учеб. / под ред. Е.А. Ровинского. – М.:
Юрид. лит., 1978. – 344 с.
379. Советское финансовое право: учеб. пособ. / авт. кол. Л.К. Воронова,
 77
И.В. Мартьянов. – К.: Вищ. шк., 1983. – 240 с.
380. Соколова Э.Д. Правовое регулирование финансовой деятельности
государства и муниципальных образований: моногр. / Э.Д. Соколова. – М.: ИД
«Юриспруденция», 2009. – 264 с.
381. Соколова Э.Д. Правовые основы финансовой системы России: моногр. /
Э.Д. Соколова; [ отв. ред. Е.Ю. Грачева]. – М.: ИД «Юриспруденция», 2006. – 112
с.
382. Сорокин В.В. О систематизации переходного законодательства / В.В.
Сорокин // Журн. рос. права. – 2001. – № 7. – С. 59-61.
383. Сорокин В.Д. Административный процесс и административно-
процессуальное право: моногр. / В.Д. Сорокин. – СПб.: Изд. Юрид. ин-та, 2002. –
474 с.
384. Сорокин В.Д. Метод правового регулирования. Теоретические проблемы
/ В.Д. Сорокин. – М.: Юрид. лит., 1976. – 142 c.
385. Спиридонов Л.И. Теория государства и права: учеб. / Л.И. Спиридонов. –
М.: Проспект, 1996. – 301 с.
386. Сравнительное конституционное право / под ред. В.Е. Чиркина. – М.:
Манускрипт, 1996. – 580 с.
387. Староверова О.В. Налоговое право: учеб. пособ. / под ред. М.М.
Рассолова, Н.М. Коршунова. – М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2001. – 413 с.
388. Стефанюк В.С. Адміністративний договір: необхідність впровадження /
В.С. Стефанюк // [Електрон. ресурс]. –  Режим   доступу : http:
//www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/F7E34709A45B0513C3256FBA003455AD ?
OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=F7E34709A45B0513C3256FBA
003455AD&Count=500&.
389. Судебная практика в советской правовой системе / отв. ред.
С.Н. Братусь. – М.: Юрид. лит., 1975. – 324 с.
390. Сурилов А.В. Теория государства и права: учеб. пособ. – К.; Одесса:
Вищ. шк., 1989. – 439 с.
 78
391. Сучасні проблеми юридичної науки і правозастосовної діяльності: тези
доп. та наук. повідомл. учасників наук. конф. молодих учених (м. Харків, 20-21
груд. 2001 р.) / за ред. М.І. Панова. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2002. – 216 с.
392. Сюкияйнен Л.Р. Система, источники и форма права // Право в странах
социалистической ориентации. – М.: Наука, 1979. – 346 с.
393. Табарин И.В. Современная теория права: новый научный курс: [науч.
моногр.]. – М.: изд. авт., 2008. – 624 с.
394. Талалаев А. Н. Юридическая природа международного договора : учеб.
пособие [Текст] / Талалаев А. Н. – М. : Междунар. отношения, 1963. – 208 с.
395. Тарановский В.Ф Учебник энциклопедии права / В.Ф. Тарановский. –
Юрьев: Тип. К. Миттисена, 1917. – 534 с.
396. Тарановский Ф.В. Юридический метод в государственной науке. Очерк
развития его в Германии. Историко-методологическое исследование /
В.Ф. Тарановский. – Варшава: Тип. Варшав. учеб. округа, 1904. – 331 с.
397. Тарасов П.И. Очерк науки финансового права: [Введение. Общ. ч.
Особен. ч.] / И. Тарасов. — Ярославль : Тип. губерн. правления, 1883. — 804 с.
398. Тархов В.А. Конституционные отношения / В.А. Тархов // Правоведение.
– 1981. – № 2. – С. 20-28.
399. Тацій В.Я. Проблеми становлення сучасного конституціоналізму в
Україні / В.Я. Тацїй, Ю.М. Тодика // Право України. – 2001. – № 6. – С. 7.
400. Тацій В.Я. Шлях «спроб та помилок» надто дорого обходиться
суспільству / В.Я. Тацій // Віче. – 2005. – № 9. – С. 56-57.
401. Тацїй В. Питання меж тлумачення Конституційним Судом Конституції
та законів України / В. Тацїй, Ю. Тодика // Вісн. Акад. прав. наук України. – 2001.
– № 4(27). – С. 31–40.
402. Теоретические вопросы систематизации советского законодательства /
под ред. С.Н. Братуся и И.С. Самощенко. – М.: Госюриздат, 1962. – 575 с.
403. Теория государства и права / под ред. М.М. Рассолова, В.О. Лучина, Б.С.
Эбзеева. – М.: Юнити-Дана, Закон и право, 2000. – 693 с.
 79
404. Теория государства и права : учеб. / под ред. В.К. Бабаева – М. : Юристь,
2002. – 592 с.
405. Теория государства и права: курс лекций / под ред. Н.И. Матузова и А.В.
Малько. – М.: Юристъ, 1997. – 672 с.
406. Теория государства и права: учеб. / [авт. кол. А.В. Мицкевич,
И.И. Муромцев и др.]. – М., 1998. – С. 190.
407. Тесленко М. Правова природа актів Конституційного Суду України /
М. Тесленко // Право України. – 2000. – № 2. – С. 6-9.
408. Тимофєєв О.О. Тлумачення категорії «публічний інтерес» у практиці
розгляду податкових спорів Європейського суду з прав людини /
О. О. Тимофєєв // Матеріали наук. семінарів та «круглих столів», проведених Нац.
юрид. акад. України імені Ярослава Мудрого спільно з Акад. прав. наук України в
рамках Фестивалю науки 15-16 трав. 2007 р. – Х.: Право, 2007. – C. 180-182.
409. Тихомиров Ю. А. Правовые акты : учеб.-практ. и справ. пособ. /
Ю. А. Тихомиров, И. В. Котелевская. – М. : Юринформцентр., 1999. – 380 с.
410. Тихомиров Ю.А. Введение в российское право: моногр. / Ю.А.
Тихомиров, Э.В. Талапина. – М.: ООО «Городец-издат», 2003. – 656 с.
411. Тихомиров Ю.А. Договор как регулятор общественных отношений /
Ю.А. Тихомиров // Правоведение. – 1990. – № 5. – С. 27-35.
412. Тихомиров Ю.А. Договоры в экономике / Ю.А. Тихомиров. – М.: Юрид.
лит., 1993. – 243 c.
413. Тихомиров Ю.А. Кодекс среди законов / Ю.А. Тихомиров // Право и
экономика. – 2002. – № 2. – С. 3-6.
414. Тихомиров Ю.А. Конституция, закон, подзаконный акт: моногр. /
Ю. А. Тихомиров. – М.: Юрид. лит, 1994. – 136 с.
415. Тихомиров Ю.А. Публичное право: учеб. / Ю.А. Тихомиров. – М.: БЕК,
1995. – 496 с.
416. Тихомиров Ю.А. Теория компетенции / Ю.А. Тихомиров. – М.: Изд-во г-
на Тихомирова М.Ю., 2001. – 355 c.
 80
417. Тодика Ю.М. Конституція України – Основний Закон держави і
суспільства: навч. посіб. / Ю.М. Тодика. – Х.:Факт, 2001. – 382 с.
418. Тодика Ю.Н. Конституция України: проблемы теории и практики:
моногр. / Ю.Н. Тодика. – Х.: Факт, 2000. – 608 c.
419. Толкачев Е.А. Нормативный договор в российской правовой системе:
автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 / Е.А. Толкачев. – Саратов, 2006.
– 26 с.
420. Толочко А.Н. Прецедентность актов Конституционного Суда Украины /
А.Н. Толочко // Пробл. законності. Вип. 58.– Х.: Нац. юрид. акад. України, 2003. –
С.132- 140.
421. Толстик В.А. Иерархия источников российского права : автореф. дис. … д-
ра юрид. наук: спец. 12.00.01 / В.А. Толстик. – Н. Новгород, 2002. – 54 с.
422. Толстик В.А. Иерархия российского и международного права: моногр. /
В.А. Толстик. – М.: Юрайт-М, 2001. – 128 с.
423. Толстопятенко Г.П. Европейское налоговое право. Сравнительно-
правовое исследование: моногр. / Г.П. Толстопятенко . – М.: НОРМА, 2001. – 336
с.
424. Тополевський Р.Б. Системні зв’язки юридичних джерел права: автореф.
дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 / Р.Б. Тополевський. – Х., 2004. – 19 с.
425. Туманов В.А. Европейский суд по правам человека: очерк организации и
деятельности / В.А. Туманов. – М.: НОРМА, 2001. – 304 с.
426. Угода між державами – учасницями Співдружності Незалежних Держав
про співробітництво і взаємну допомогу з питань додержання податкового
законодавства і боротьби з порушеннями в цій сфер від 4 червн. 1999 р.: затв.
Пост. Кабміну України від 28 лют. 2002р. № 226. // [Електрон. ресурс]. – Режим
доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=871-2006-%EF
427. Угода між Державною податковою адміністрацією України і
Міністерством внутрішніх справ Словацької Республіки про співробітництво та
обмін інформацією в галузі боротьби проти ухилень від сплати податків,
 81
незаконних фінансових операцій та інших економічних злочинів від 21 листоп.
2001 р. // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 25. – Ст. 1247.
428. Угода між Урядом Республіки Білорусь, Урядом Російської Федерації та
Кабінетом Міністрів України про співробітництво та обмін інформацією в галузі
боротьби з порушеннями податкового законодавства від 19 жовт. 1999 р. //
[Електрон. ресурс]. – Верхов. Рада України (офіц. сайт). – Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua.
429. Угода про партнерство та співробітництво між Україною і
Європейськими співтовариствами та їх державами-члєнами від 14 черв. 1994 р. //
[Електрон. ресурс]. – Верхов. Рада України (офіц. сайт). – Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua.
430. Угода про співробітництво держав – учасниць Співдружності
Незалежних Держав у боротьбі з податковими злочинами від 3 черв. 2005 р.: затв.
Пост. Кабміну України від 24 черв. 2006 р. № 871 // [Електрон. ресурс]. – Верхов.
Рада України (офіц. сайт). – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
431. Указы президента Российской Федерации: основные социальные и
правовые характеристики: моногр. / В.О. Лучин, А.В. Мазуров. – М.: Закон и
право, 2000. – 303 с.
432. Уолкер Р. Английская судебная система / Р. Уолкер; [пер. с англ.; отв.
ред. и предисл.: Решетников Ф.М.]. – М.: Юрид. лит., 1980. – 631 c.
433. Финансовое право: учеб. / отв. ред. Е.Ю. Грачева, Г.П. Толстопятенко. –
М.: Проспект, 2009. – 528 с.
434. Финансовое право: учеб. / отв. ред. Н.И. Химичева. – М.: БЕК, 1996. –
525 с.
435. Финансовое право: учеб. / отв. ред. Н.И. Химичева. – М.: Юристъ, 2002.
– 600 с.
436. Финансовое право: учеб. / под ред. О.Н. Горбуновой. – М.: Юристъ,
2000. – 400 с.
437. Финансовое право: учеб. пособ. / под ред. М.М. Рассолова. – М.:
 82
ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2002. – 444 с.
438. Філософський енциклопедичний словник / редкол. В.І. Шинкарук. – К.:
Абрис, 2002. – 742 с.
439. Фінансове право України : навч. посіб. / Кучерявенко М. П.,
Криницький І. Є., Лукашев О. А. та ін. ; за заг. ред. М. П. Кучерявенка. – X.:
Право, 2010. — 288 с.
440. Фінансове право України : навч. посіб. / [Л. К. Воронова,
М. П. Кучерявенко, Н. Ю. Пришва та ін.]. – К. : Правова єдність, 2009. – 395 с.
441. Фінансове право України: підруч. / Г. В. Бех, О. О. Дмитрик,
І. Є. Криницький та ін.; за ред. М. П. Кучерявенка. – К. : Юрінком Інтер, 2004. –
320 с.
442. Фінансове право: навч. посіб. / авт. кол. Д.А. Бекерська, Л.К. Воронова. –
К.: Вентурі, 1995. – 272 с.
443. Фінансове право: підруч. / [Є.О. Алісов, Л.К. Воронова,
С.Т. Кадькаленко та ін. ; за ред. проф. Л.К. Воронової]. – Х. : Консум, 1998. –
496 с.
444. Фомина О.А. Закон в системе источников налогового права (на примере
англосаксонской правовой системы): дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.12 /
О.А. Фомина. – М., 1996. – 211 с.
445. Фомина О.А. Международное налоговое право: понятие, основные
принципы / О.А. Фомина // Хозяйство и право. – 1995. – № 5. – С. 125-135.
446. Французская республика: Конституция и законодательные акты : [пер. с
фр.] /  под   ред .  и  с вступ. ст.  В .  А .  Туманова . – М. : Прогресс, 1989. – 446 с.
447. Хабриева Т.Я. Теория современной конституции / Т.Я. Хабриева,
В.Е. Чиркин. − М.: Норма, 2005. − 320 с.
448. Халфина Р.О. Право как средство социального управления /
Р.О. Халфина. – М.: Наука, 1988. – 254 с.
449. Химичева Н.И Субъекты советского бюджетного права: моногр. /
Н.И. Химичева; [под ред. В.М. Манохина]. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та,
 83
1979. –164 с.
450. Хорошковська Д.Ю. Роль судової практики в системі джерел права
України: теоретико-правове дослідження: автореф. … канд. юрид. наук: спец.
12.00.01 / Д.Ю. Хорошковська. – К., 2006. – 20 с.
451. Хохлов Е.Б. Судебные акты как источники российского трудового
права / Е.Б. Хохлов // Судебная практика в российской правовой системе. – СПб.:
Питер, юрид. фак. СПбГУ, 2003. – С. 103-136.
452. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права: учеб. пособ. /
под ред. З.М. Черниловского; сост. В.Н. Садиков. – М.: Гардарика, 1996. – 413 с.
453. Христова Г.О. До питання про зміст принципу остаточності рішень і
висновків Конституційного Суду України у світлі конституційно-правової
реформи / Г.О. Христова // Вісн. Конституц. Суду України. – 2006. – № 4. – С. 49-
56.
454. Христова Г.О. Юридична природа актів Конституційного суду України:
дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 / Г.О. Христова. – Х., 2004. – 226 с.
455. Христова Г.О. Юридична природа актів Конституційного суду України:
автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 / Г.О. Христова. – Х., 2004. – 20
с.
456. Худик А.М. Конституція України та європейські конституційні підходи
до регулювання публічних фінансів / А.М. Худик // Наук. вісн. Чернівец. ун-ту. –
2007. – Вип. 427: Правознавство. – С. 43-46.
457. Худик А.М. Поняття та форма конституціоналізації правового
регулювання публічних фінансів / А.М. Худик // Наук. вісн. Чернівец. ун-ту. –
2008. – Вип. 474: Правознавство. – С. 100-104.
458. Худяков А.И. Основы теории финансового права: моногр. /
А.И. Худяков. – Алматы: Жети жаргы, 1995. – 288 с.
459. Худяков А.И. Финансовое право Республики Казахстан: учеб.:[общ.
часть]. – Алматы: Каржы – каражат, 1995. – 224 с.
460. Цыпкин С.Д. Финансово-правовые институты и их роль в
 84
совершенствовании финансовой деятельности советского государства: моногр. /
С.Д. Цыпкин. – М.: Изд-во МГУ, 1983. – 80 с.
461. Чебан В.М. Правові форми фінансової діяльності: автореф. дис. … канд.
юрид. наук: спец. 12.00.07 / В.М. Чебан. – К., 1998. – 16 с.
462. Чекмышев К.Н. Судебные акты в системе налогово-правового
регулирования: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.14 /
К.Н. Чекмышев. – М., 2009. – 25 с.
463. Чернадчук В.Д. До питання бюджетної нормотворчості /
В.Д. Чернадчук // Система фінансового права: матеріали Міжнар. наук.-практ.
конф. (27-28 трав. 2009 р., Одеська нац. юрид. акад.). – О.: Фенікс, 2009. – С. 222-
227.
464. Чиркин В.Е. Закон как источник права в развивающихся странах //
Источники права: сб. ст. / отв. ред. С.А. Сосна. – М.: Наука, 1985. – С. 5-27.
465. Чужикова Н.И. Источники финансового права: автореф. дис. ... канд.
юрид. наук: спец. 12.00.14 / Н.И Чужикова. – Воронеж, 2004. – 23 с.
466. Чужикова Н.И. Источники финансового права: дис. ... канд. юрид. наук:
спец.12.00.14 / Н.И Чужикова. – Воронеж, 2004. – 227 с.
467. Шебанов А.Ф. Форма советского права / А.Ф. Шебанов. – М.: Юрид.
лит., 1968. – 215 с.
468. Шевчук С. Європейська конвенція про захист прав людини та основних
свобод: практика застосування та принципи тлумачення у контексті сучасного
українського праворозуміння / С. Шевчук // Практика Європейського суду з прав
людини. Рішення. Коментарі. – 1999. – № 2.
469. Шевчук С. Основи конституційної юриспруденції: моногр. / С. Шевчук.
– Х.: Консум, 2002. – 296 с.
470. Шевчук С. Щодо обов’язковості рішень Конституційного Суду у
контексті доктрини судового прецеденту / С. Шевчук // Право України. – 2000. –
№2. –
471. Шепенко Р.А. Влияние судебной практики на налоговые соглашения
 85
(Зарубежный опыт) / Р.А. Шепенко // Материалы междунар. науч.-практ. конф.
«Государство и право: вызовы ХХІ века (Кутафинские чтения)», тезисы докладов
по кафедре финансового права и бух. учета. – М.: ООО «Изд-во «Єлит», 2009. – С.
40-45.
472. Шершеневич Г.Ф. Общая теория права: учеб. пособие: [в 2-х т. – Т. 2. –
Вип. 2,3,4]. – М.: Юрид. колледж МГУ, 1995. – 362 с.
473. Шишкіна Е. Деякі аспекти правової природи рішень Європейського суду
з прав людини / Е. Шишкіна // Право України. – 2005. – № 9. – С. 102-105.
474. Шумилов В.М. Международное финансовое право: учеб. / В.М.
Шумилов. — М.: Междунар. отношения, 2005 – 432 с.
475. Щекин Д.М. Налоговое право государств – участников СНГ (общ. часть):
учеб. пособ. / под ред. С.Г. Пепеляева. – М.: Статут, 2008. – 412 с.
476. Щодо здійснення податковими органами контролю за додержанням
податкового законодавства: лист Вищ. амін. суду України від 31 лип. 2008 р. №
1331/100/13-08 // Бізнес: законодавство та практика. – 2008. – № 16.
477. Эффективность законодательства в экономической сфере: науч.-практ.
исследование / отв. ред. Ю.А. Тихомиров. – М.: Волтерс Клувер, 2010. – 384 с.
478. Юридический энциклопедический словарь / гл. ред. А.Я. Сухарев; ред.
кол.: М.М. Богуславский, М.И. Козырь, Г.М. Миньковский и др. – М.: Сов.
энциклопедия, 1984. – 415 с.
479. Явич Л.С. Общая теория права: курс лекций / Л.С.Явич. – Л.: Изд-во
ЛГУ, 1976. – 286 с.
480. Ярмухаметов Р.З. Договор как источник публичного права: дис. … канд.
юрид. наук: спец. 12.00.01 / Р.З. Ярмухаметов. – Уфа, 2002. –– 205 с.
481. Ярошенко О.М. Теоретичні та практичні проблеми джерел трудового
права України: моногр. / О.М. Ярошенко. – Х.: Вид. СПД ФО Вапнярчук Н.М.,
2006. – 456 с.