ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 1

1. Як сформувалася історія прикладної лінгвістики?

Виникнення прикладної лінгвістики як автономної наукової дисципліни

відносять до 20-х років ХХ століття.
У Радянському Союзі термін «прикладна лінгвістика» став широко
використовуватися у 50-ті роки як реакція на розробку комп'ютерних
технологій та появи систем автоматичної обробки. У російськомовній літературі
термін прикладна лінгвістика тлумачився тоді як комп'ютерна лінгвістика,
автоматична лінгвістика, інженерна лінгвістика.

2. Які основні завдання прикладної лінгвістики? Окресліть основні функції

мови.

До традиційних проблем прикладної лінгвістики належать укладання словників,

розробка алфавітів і систем письма, транскрипції усного мовлення,
транслітерації іншомовних слів і т.д.
З точки зору філософії та лінгвістичної теорії основні функції мови такі:
• комунікативна - фатична функція, інформаційна функція;
• епістемічна - уявлення про мовну систему як спосіб збереження та передачі
знань, зберігання знань, відбиття національної свідомості;
• когнітивна функції мови - пов'язана з мисленням людини і пізнанням
дійсності;
• cоціальна функція мови - мовне планування, мовна політика, орфографія,
орфоепія, теорія впливу, політична лінгвістика.

3. Наведіть основні методи прикладної лінгвістики.

Основними методами прикладної лінгвістики є метод класифікації, метод

моделювання, статистичні методи, методи теорії презентації знань та метод
експерименту.

3А. Проаналізуйте додатковий матеріал стосовно методу моделювання у

лінгвістиці, надайте його визначення та властивості моделі як образу об’єкта.

Моделювання – це спосіб дослідження будь-яких явищ, процесів або об'єктів

шляхом побудови й аналізу їх моделей.
Виділяють такі основні властивості моделей:
• поведінка моделі повинна бути схожа на поведінку об'єкта;
• модель завжди є деякою ідеалізацією об'єкта;
• будь-яка модель є конструкцією, логічно виведеною з гіпотез за допомогою
певного математичного апарату;
• будь-яка модель повинна бути формальною;
• будь-яка інтерпретована модель повинна мати властивість пояснювальної
сили.

3Б. Проаналізуйте моделі комунікації Шенона-Вівера та У.Еко. Наведіть

приклади технічної комунікації (не мовної). Поміркуйте, яка з моделей має
більшу пояснювальну силу стосовно саме мовної комунікації і чому? Які
складові моделі допомогли Вам дійти такого висновку?

Інтернет, ЗМІ, телефон.

Модель комунікації У.Еко має більш пояснювальну силу, тому що вона дає
можливість перетворити ідею у символи, зображення, рисунки, форми, звуки,
мову та можливість розпізнати отримувачем дану інформацію.

4. Зробіть короткий аналіз здобутків і викликів в рамках комп’ютерної

лінгвістики.

В ряді країн (Росія, США, Японія та ін.) побудовані експериментальні та

промислові системи машинного перекладу текстів з одних мов на інші,
побудований ряд експериментальних систем спілкування з ЕОМ природною
мовою, ведуться роботи щодо створення термінологічних банків даних,
тезаурусів, двомовних і багатомовних машинних словників, будуються системи
автоматичного аналізу і синтезу усного мовлення, ведуться дослідження в
області побудови моделей природних мов.

5. Зробіть невеличке онлайн-дослідження стосовно технології синтезування

мовлення у комп’ютерній лінгвістиці. Запропонуйте Google-перекладачу
перекласти фрагменти українською із 3-4 речень та натисність кнопку
*прослухати*результат. Чи вдалося застосунку відтворити переклад
англійською, чеською, фінською, туркменською, хорватською, словенською,
японською чи грузинською мовами? Від чого, на вашу думку, залежить, чи
завантажено синтезоване мовлення для якоїсь із цих мов?
На мій погляд, розробка синтезу мовлення мови будь-якої країни може
залежити від того, наскільки відома країна або через політичні та соціальні
проблеми.