«Хочу почути ваші роздуми щодо моєї проблеми, як би ви її вирішували на моєму місці?

», «я зараз
розповім ситуацію, а ви скажіть – що у вас зрезонувало?», «я відчуваю, що щось упускаю, чогось не
бачу, мені потрібно більше ясності» - такі запити до #peergroup пір-групи є чи не найчастішими,
коли збирається група керівників бізнесу, до чиїх професійних компетенцій належить мистецтво
знаходження розв’язків та прийняття рішень, що базується одночасно і на твердому
прагматичному раціональному підґрунті, і на непевній багатозначній інтуїції. Подібне залучення
«колективного розуму» для погляду на робочі проблеми дає інколи зовсім неочікуваний, але
завжди дієвий результат: добудовується «big picture», поповнюється інструментарій підходів та
розв’язків, отримується і надається відчуття розділеності та непоодинокості перед непростими
викликами, підтримується стан приналежності до спільноти «своїх», з’являються нові ідеї та
наснаженість рухатися далі. Такі переваги участі в пір-групах керівників бізнесу у світі відомі вже
давно – впродовж декількох десятків років, тому не дивно, що цей формат зустрічей є досить
популярним. В Україні він тільки набирає обертів, але зараз, з безпрецедентним рівнем
невизначеності та кардинальних змін у всіх сферах нашого життя, пір-групи можуть слугувати в
якості корисного способу значно пришвидшити способи адаптації бізнесу до нових умов та
вистояти.

Як організаційний супервізор та коуч (стандарт УССК/ANSE), я є модератором пір-груп керівників

бізнесу впродовж п’яти років, тому хочу поділитися своїм досвідом та розповісти детальніше про
те, як вони працюють та з якими типами запитів найчастіше мають справу (але не обмежуються
ними).

Поняття «peer» вичерпно описує принцип створення такої групи. По-перше, це «рівність» в
значенні однакового професійного статусу: група складається з керівників одного рівня із різних
неконкуруючих компаній, або керівників одного рівня із однієї компанії. По-друге, це специфічний
спосіб комунікації в групі (його називають одноранговим, або peer-to-peer). Він базується на
отриманні та наданні зворотного зв’язку, є неупередженим, конструктивним і обмеженим «я-
повідомленнями», що не приписують визначень та не диктують дій (в якості дуже узагальненого
прикладу «я-повідомлень» можна навести таку конструкцію: «коли я слухаю твою історію, мені
згадується такий мій досвід … можливо, він стане тобі в нагоді або підкаже щось, що варте твоєї
уваги»). В такий спосіб під час роботи групи створюється своєрідний віртуальний простір для
розміщення в ньому точок зору, ставлень, розумінь, пріоритетів, способів реагування, які
доповнюють один одного як частини великого пазлу. Це різноманіття опрацьовується за
допомогою групової рефлексії – такого способу думання, коли учасниками групи якась ситуація
розглядається ніби на відстані, з різних боків, під різними кутами, з намаганням приділити увагу
всім її складовим, що в підсумку повертає відчуття керованості ситуацією і зрозумілістю власної
позиції в ній. Також, не в останню чергу, рефлексія запускає генерацію свіжих ідей та дає
поштовхи для необхідних дій через стабілізацію внутрішнього стану. В цьому сенсі можна сказати,
що пір-групи також одночасно є і рефлексивними групами, і тому слугують ще регулярним
практикумом рефлексивного мислення – без перебільшень, superskill 21 століття.

Група складається з невеликої кількості учасників (4-6), що дає можливість кожному висловитися,
розгорнути думку та почуття, обмінятися позиціями та сформувати результат обговорення. Вона
працює впродовж 2 годин і збирається 1-4 рази на місяць в залежності від складу та потреб групи.
З точки зору процедури кожна зустріч, як правило, присвячена обговоренню теми, яку вносить
один із учасників. Роль модератора полягає в структурованій підтримці перебігу групової
взаємодії. Вся інформація, що обговорюється в групі, є конфіденційною.

Які корисні можливості надає пір-група?

1. Подивитися на складну проблему з позицій декількох перспектив.

Ситуації, пов’язані з багатозадачністю, необхідністю зміни пріоритетів, критичною кількістю
 глухих кутів, НЕ-рішень та інших подібних станів можуть викликати втрату перспективи або
бути її наслідками. В таких випадках навіть простий «збір точок зору» учасників групи дає
можливість доповнити прогалини в урахуванні контексту, складових елементів, причин
виникнення та подальшої динаміки складних ситуацій, і, врешті-решт, окреслити способи
розв’язків, що до того були неочевидними.
Різноманіття потрібне для прийняття кращих рішень.
2. Згенерувати нові ідеї або піддати всебічному розгляду вже існуючі.
Бізнес це постійний рух, постійні зміни – в технологіях, якості, умовах, оточенні, контексті.
Все це викликає необхідність гнучкого реагування і вже випрацювання відповідних
внутрішніх змін. Але «точка переходу» може бути досить невловимою для її розпізнання, і
тоді виникають випадки, пов’язані з намаганнями використовувати звичні типові способи
реагування на нетипові ситуації. Це призводить до прикрих витрат часу та інших небажаних
наслідків. Тому безумовною цінністю є інтелектуальна творча активність учасників пір-
групи, обмін ідеями, що вже добре себе зарекомендували, і неупереджений розгляд
нових пропозицій, стосовно яких є коливання та сумніви. Інколи винесення на світло дня
якоїсь нової ідеї дає поштовх для її подальшого доопрацювання та втілення, чого не
сталося б, якби вона не була всебічно розглянута в доброзичливому та фаховому оточенні.
3. Отримати та надати підтримку, розуміння та прийняття у складні та кризові періоди.
Ролі керівників передбачають владу, але покладають відповідальність. У складні часи для
організацій та бізнесу у керівників шукають підтримки, на їх стійкість розраховують та
спираються, але керівники не всемогутні, і про це вони можуть поговорити в
конфіденційному колі колег з великим професійним та життєвим досвідом. Інколи
потрібно мати місце, де можна визнати свої невдачі, щоб піднятися та рухатися далі.
Цілюща глибина підтримки та розуміння групи в таких випадках є справжнім скарбом. Не
менш важливою та цінною є можливість підтримати і відчути свою силу.
4. Поділитися успіхом.
Як не дивно, розповіді про успіх потребують особливих умов і особливих слухачів. Не
мовою раціональних фактів - звітів та цифр, а мовою історій, випадкових збігів, якихось
зовсім неймовірних або буденних «закадрових» подробиць, для яких зазвичай не
знаходиться місця у їх визнанні «діючих осіб» складного шляху до успіху. Часто зовсім
нікому розповісти про «красу гри», бо її почують та зрозуміють тільки досвідчені гравці. На
пір-групах завжди є ті, кому цікаві подробиці і хто готовий дати визнання та підтвердження
реальності успіху, чого би це не стосувалося.
5. Навчання, мотивація, поштовх до розвитку.
Відома з 1990-х років метафорична формула розвитку лідерства 70-20-10 (70% досвіду
виконання робочих завдань, 20% - зворотний зв’язок від колег та начальства, 10% -
навчання), яку запропонували Майкл Ломбардо та Роберт Ейхінгер в своїй книзі
«Планувальник кар’єри архітектора», сьогодні вже виглядає як 50-25-20, мабуть, тому, що
за цей час продовжує змінюватися концепція управління та концепція організацій взагалі.
Для того, щоби бути адаптованим до викликів сьогодення, організаціям та управлінню
потрібно змінюватися. Це означає - безперервно оновлювати знання (донавчатися), а
також знаходитися в стосунках зворотного зв’язку як всередині, між власними
структурними елементами, так і ззовні, з елементами оточення.
Прекрасним способом і практикою розвитку лідерства є пір-групи, що забезпечують
безперервний професійний розвиток через обговорення важливих професійних тем,
безпосереднє отримання знань та безцінного досвіду колег стосовно різноманітних
практичних ситуацій, а також послідовно практикують комунікацію на основі зворотного
зв’язку. Участь у пір-групі наснажує та мотивує, і можна сказати, що такий результат є
наслідком практично кожної зустрічі.
 6. Чесна критика.
Інколи гіпотези, позиції, рішення та ідеї потрібно випробувати на міцність, щоб зробити їх
більш якісними. Неупереджена критика в форматі зворотного зв’язку є досить дієвим
способом створити більш реалістичне бачення питання, що піддається розгляду.
7. Експертиза.
Відомий вислів Нільса Бора про те, що експерт – це людина, що зробила всі можливі
помилки в досить вузькій області, якнайкраще, на мою думку, пояснює цінність отримання
експертних знань «просто в руки». На деяких зустрічах учасники можуть прямо попросити
інших надати пораду щодо дій в певних обставинах: «що б ви робили на моєму місці?» -
так найчастіше звучить цей запит. Коли група працює над подібним запитом для одного із
своїх членів, це приносить неймовірну якість обговорення, глибину та всебічність
дослідження питання. Для групи такий формат є корисним тренінгом пошуку рішень з
виходом за «край власної тарілки» та передачею багажу власних знань, набутих
практичним досвідом, а для власника запиту з’являється можливість подивитися очами
інших на свою проблему та урізноманітнити власний репертуар підходів та розв’язків - і
стосовно актуального випадку, і в майбутньому.

Наостанок декілька слів про те, яке ставлення учасників дозволяє скористатися перевагами пір-
груп в максимальному обсязі.
Велике значення має вмотивованість та бажання працювати над професійним розвитком,
досягненням цілей, позитивними змінами в кар’єрі та житті.
Також рівноважливим є дотримання прийнятої рамки роботи групи – регулярна присутність для
створення найбільшої цінності та якості групової роботи, дотримання принципів групової
взаємодії, дотримання конфіденційності стосовно будь-якої інформації, що стає відомою під час
роботи групи.
Для декого певним челенджем може стати необхідність поділитися власними перемогами, або,
що не менш важливо, поразками, але здобутий важкими зусиллями досвід – це те, що дає сенс та
сутність лідерству та виконанню обов’язків керівника, тому здатність розповісти про певні
обставини професійного шляху може бути дуже корисною та повчальною для інших.
В доповнення до всього вищеназваного, враховуючи, що наслідками зустрічей у форматі пір-групи
є такі складно вловимі речі, як підвищення якості управлінських рішень, покращення спілкування з
інвесторами та співробітниками, збільшення змістовності контактів, отримання більшого
задоволення від виконання своїх професійних дій - визнання та відслідковування цих аспектів
також буде грати важливу роль.