5.

Методи доведення управлінських рішень до виконавців

оловним результатом управлінської діяльності є управлінські рішення. Для них

характерне є те, що вони не можуть бути реалізовані самими керівниками без участі
працівників. У літературі з менеджменту навіть з'явилося поняття "продаж рішення",
яке підкреслює необхідність переконання підлеглих у правильності прийнятого
рішення. Це поняття акцентує увагу на тому, що в самій сутності управлінського
рішення закладена залежність його ефективності від дій інших людей.

Керівник не здатний самостійно реалізувати рішення, а може тільки ознайомити з

тим, що необхідно робити, та мотивувати працівників. Будь-яке рішення передбачає
певні зміни у діяльності працівників. Тому дуже важливо, щоб працівники добре
розуміли, яких змін у поведінці від них очікують і яких змін у поведінці інших людей
вони можуть очікувати.

Кращою є ситуація, коли працівники беруть участь у розробці рішення, тоді воно
стає для них своїм і не виникає необхідності ознайомлення їх із цим рішенням.
Проте реалізувати цей принцип вдається не завжди, особливо це стосується
великих навчальних закладів. У зв'язку з цим доведення управлінських рішень до
виконавців є важливим завданням, від реалізації якого досить відчутно залежить
ефективність управління.

Управлінське рішення містить інформацію про різні аспекти навчально-виховного

процесу та управління ним, перелік вказівок та рекомендацій. Управлінське рішення
має трансформуватися в управлінський вплив, а управлінський вплив — у вико-
навчу діяльність. Від того, як ознайомлюють виконавців з управлінським рішенням,
значною мірою залежить рівень керованості навчальним закладом. Цей рівень
характеризує відсоток управлінських рішень, які виконуються в навчальному
закладі.

Під час доведення до підлеглих управлінського рішення керівник розв'язує такі

завдання:

—ознайомлює підлеглих зі змістом майбутньої діяльності;

—допомагає зрозуміти цілі передбаченої рішенням діяльності;

—пов'язує колективні цілі з цілями працівника і надає діяльності особистісного

сенсу;

—допомагає працівникові повірити у свої сили, спроможність виконати нові

завдання;

—обговорює можливі ускладнення в процесі виконання рішення;

—разом з працівником визначає, які знання та вміння необхідні для виконання

рішення;
Yandex Games
ANNONCE

Granny - free online games

Playing games is easy with Yandex Games. 10000 games. No

installs or downloads.
Find out more

—якщо рішення не регламентує шляхи його виконання, то визначає їх разом з

працівником;

—разом з працівником визначає, якого результату можна досягти, виконуючи

рішення і за якими критеріями можна оцінити цей результат;

—допомагає зрозуміти, що дасть навчальному закладу і працівникові особисто

реалізація рішення.

Однак, реалізуючи перелічені завдання, керівник має пам'ятати про головний

принцип ефективного доведення прийнятого рішення до виконавців,
сформульований П. Друкером: інформувати працівників лише про найсуттєвіші
зміни в їхній діяльності, робити це чітко й точно, не допускати неоднозначного
тлумачення фактів.

Зміни в діяльності навчального закладу, що передбачені управлінським рішенням,

це не тільки інтелектуальний, а й психологічний процес. Працівник має розуміти
необхідність та обґрунтованість змін, їх спрямованість на поліпшення справ.

Важливо, щоб працівник не вважав ці зміни поспішними. Він не повинен втратити

психологічні орієнтири, що визначають межі, в яких він почувається комфортно:
його розуміння роботи, яку він виконує, його стосунки з колегами, його концепції
кваліфікації, престижності, соціального статусу певних видів роботи. Зміни не
спричиняють опору, якщо вони справді підвищують психологічну захищеність
працівника.

У працях з менеджменту можна помітити дві протилежні думки. Одні фахівці

вважають, що люди чинять опір змінам, а інші — що люди бажають змін. І перші, й
другі мають рацію. Ще К.Г. Юнг поділив людей на раціональних та ірраціональних.
Саме раціональні люди за своєю природою дещо консервативні, їм імпонують
усталені системи, необхідність змін порушує їхню рівновагу. Ірраціональні люди або
бажають змін, або спокійно їх сприймають.

У зв'язку з тим, що ці особистісні особливості працівників визначають способи

доведення управлінського рішення, керівник має вміти проводити діагностику
раціональності та ірраціональності.