ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.Н.

КАРАЗІНА

ННІ “Каразінська школа бізнесу”

Кафедра управління та адміністрування

КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Менеджмент»

на тему: Розробка та реалізація управлінських рішень на підприємстві

Студента 2 курсу групи М-21

Кашкін С.Д.

Керівник: к.е.н., доцент

Рекун Г.П.

Кількість балів: ________

м. Харків – 2021 рік

 2

ЗМІСТ

ВСТУП...........................................................................................................3
Розділ 1. Теоретичні засади прийняття управлінських рішень................5
1.1 Сутність та підходи до визначення управлінських рішень........5
1.2. Класифікація та рівні прийняття управлінських рішень..........10
Розділ 2. Аналіз прийняття управлінських рішень в компанії
«Київстар»
2.1 Характеристика підприємства.............................................................15
2.2 Аналіз чинників, що впливають на розробку управлінських рішень
на підприємстві......................................................................................................18
2.3 Дослідження реалізації управлінських рішень на підприємстві......25
Розділ 3. Рекомендації щодо реалізації управлінських рішень в компанії
«Київстар»..............................................................................................................29
ВИСНОВОК.................................................................................................33
Список використаних джерел....................................................................35
 3

ВСТУП
У міру того, як середовище стає конкурентоспроможним, організації
повинні розвивати здатність швидко адаптуватися до змін, стаючи гнучкими
і чуйними. Процес прийняття рішень повинен бути швидшим і
наполегливим, провідним до дій. Організації повинні робити правильний
вибір і реалізовувати його відповідно до прийнятих рішень. Важливо, щоб
організації знали про реалізацію рішень і їх вплив. Моніторинг реалізації
рішення і аналіз його результатів - основний спосіб оцінки самого
вирішального процесу.
Протягом всього бізнес-циклу потрібно надавати фінансову, технічну
або іншу інформацію в якості вхідних даних, щоб допомогти у прийнятті
рішень на більш високих рівнях управління для досягнення максимальної
віддачі від активів бізнес-підприємства. Рішення зазвичай приймаються для
досягнення цілей бізнесу. У бізнесі, велике або маленьке підприємство,
відбуваються зміни в стані, відбуваються кадрові перестановки, виникають
непередбачені обставини.
Більш того, потрібно приймати рішення тільки для того, щоб запустити
колеса і змусити їх рухатися. Кожен аспект функцій управління, таких як
планування, організація і контроль, визначається рішеннями, результатом
яких є продуктивність в організації. Прийняття рішень життєвоважливо для
всієї управлінської діяльності. Це допомагає ставити певні цілі, складати
плани дій, визначати організаційну структуру, мотивувати персонал і
впроваджувати інновації.
Обрана тема є актуальною, оскільки прийняття рішень є одним з
основних складових будь-якого управлінського процесу. Стійке
функціонування світової економіки і майбутній її зростання в значній мірі
зумовлені ефективністю прийняття управлінських рішень.
Тема є достатньо дослідженою серед вітчизняних та зарубіжних
вчених. Варто зазначити про школи та підходи до прийняття управлінських
 4

рішень та внесок таких науковців як Ф. Тейлора, Р. Емерсона, А. Файоля, М.

Вебера, Л. Урвік і ін. Серед національних вчених, що зробили внесок в
теорію прийняття рішень, можна виділити , Виханского О.С., Логінова, В.
Н., Фірсову, І. А
Мета даної курсової роботи полягає у виявленні сутності
управлінських рішень, а також в аналізі процесу розробки і прийняття
рішення керівником підприємства.
Об’єктом є управлінська діяльність в компанії «Київстар».
Предмет дослідження даної роботи - процеси розробки управлінських
рішень в умовах сучасного інформаційного середовища.
Для досягнення мети курсової роботи ми поставили перед собою
важливим вирішення наступних завдань:
 Визначити сутність управлінського рішення
 Класифікувати управлінські рішення за актуальними типами
 Охарактеризувати діяльність компанії «Київстар»
 Проаналізувати чинники, що впливають на побудування
управлінських дій на підприємстві
 Дослідити рівень прийняття управлінських рішень в компанії
«Київстар»
 Дати рекомендації щодо поліпшення процесу реалізації
впровадження управлінських рішень на підприємстві
 5

Розділ 1. Теоретичні засади прийняття управлінських

рішень

1.1 Сутність та підходи до визначення управлінських рішень.

Люди приймають рішення щодня. Ці рішення можуть побутовими,
наприклад, вибір місця для вечері, а можуть мати зовсім інший,
управлінський, характер. Загалом, прийняття рішення - це дія або процес
обмірковування можливих варіантів і вибору одного з них.
Прийняття рішень - невід'ємна частина сучасного менеджменту. По
суті, прийняття раціональних або обґрунтованих рішень є основною
функцією менеджменту. Кожен керівник підсвідомо або свідомо приймає
сотні і сотні рішень, роблячи їх ключовим компонентом у ролі менеджера.
Рішення грають важливу роль, оскільки вони визначають як організаційну,
так і управлінську діяльність. Рішення можна визначити як курс дій,
спеціально вибраний з набору альтернатив для досягнення організаційних
або управлінських цілей або завдань. Процес прийняття рішень є
безперервним і незамінним компонентом управління будь-якою організацією
або бізнесом. Рішення приймаються для підтримки всіх видів ділової
активності і функціонування організації.
За словами П.Ф. Друкера: «Все, що менеджер робить, він робить за
допомогою прийняття рішень». Всі питання, що стосуються планування,
організації, керівництва, координації і контролю, вирішуються менеджерами
за допомогою рішень, які втілюються в життя операторами підприємства.
Завдання, завдання, стратегії, політика і організаційна структура повинні
бути визначені, щоб регулювати ефективність бізнесу.

Існують декілька підходів до визначення поняття управлінського

рішення. Автори трактують термін виходячи з різних структур, базові з них
пропонуємо роздивитися в таблиці нижче.
 6

Таблиця 1.1 – Систематизація підходів до визначення поняття

управлінське рішення
Автор Визначення
Балдін К. В. Директивний вибір цілеспрямованого впливу на об’єкт
управління, оформлений у вигляді документа
Виханский О.С. Результат творчого процесу щодо пошуку адекватних цілей
колективу з урахуванням об’єктивних закономірностей
функціонування керованої системи
Зуб А. Т Вольовий акт втручання суб’єкта управління в діяльність об’єкта
управління
Логінов В. Н Результат вибору альтернатив для досягнення конкретної мети
системи менеджмент
Фірсова І. А Вибір, який повинен зробити керівник для виконання посадових
обов’язків
Джерело: створено автором за [5,7,12,14,24]
Отже, управлінське рішення - це процес або набір процесів для
поліпшення і оптимізації елементів дій. Метою управління рішеннями є
оптимізація процесу управління за рахунок використання всієї доступної
інформації для підвищення точності, узгодженості і гнучкості рішень та
прийняття правильних кроків з урахуванням відомих ризиків і тимчасових
обмежень. В управлінні прийняттям рішень використовуються такі
інструменти, як бізнес-правила, бізнес-аналітика (BI), штучний інтелект (AI)
і прогнозна аналітика.
Системи управління рішеннями розглядають рішення як повторно
використовувані активи і впроваджують технології в точках прийняття
рішень для автоматизації процесів діяльності підприємства. Рішення можуть
бути повністю автоматизовані, або вони можуть бути представлені як
можливі варіанти вибору для людини. Все частіше організації, що
займаються фінансовими послугами, банківською справою і страхуванням,
інтегрують програмне забезпечення для прийняття рішень в свої системи
бізнес-процесів, а також в свої додатки для роботи з клієнтами. Цей підхід
особливо корисний для прийняття масових рішень, оскільки автоматизація
таких рішень може забезпечити більш ефективні, засновані на інформації та
узгоджені реакції на події.[9]
 7

Рішення приймаються на кожному рівні управління для забезпечення

досягнення організаційних або бізнес-цілей. Крім того, рішення складають
одну з основних функціональних цінностей, яку кожна організація приймає і
реалізує для забезпечення оптимального росту і керованості з точки зору
пропонованих послуг і / або продуктів.
Основна частина прийняття рішення включає аналіз певного набору
альтернатив за критеріями вибору. Ці критерії зазвичай включають витрати і
вигоди, переваги і недоліки, а також відповідність перевагам. Наприклад, при
виборі місця для відкриття нового бізнесу критерії можуть включати вартість
оренди, наявність кваліфікованої робочої сили, доступ до транспорту і
засобів розподілу, а також близькість до клієнтів. Ґрунтуючись на відносній
важливості цих факторів, власник бізнесу приймає рішення, яке найкраще
відповідає критеріям.[8]
Особа, яка приймає рішення, може зіткнутися з проблемою при спробі
оцінити альтернативи з точки зору їх сильних і слабких сторін. Це може бути
особливо складно, коли необхідно враховувати безліч чинників. Обмеження
за часом і особисті емоції також грають роль в процесі вибору між
альтернативами. Більш детальне обговорення і збір інформації часто вимагає
додаткового часу, і особам, які приймають рішення, часто доводиться робити
вибір, перш ніж вони відчують себе повністю підготовленими. Крім того,
чим більше поставлено на карту, тим більше емоцій може проявитися в грі, і
це може спотворити судження.
Психологи стверджують, що від того, хто приймає управлінські
рішення, залежить ефективність діяльності організації. Оскільки не кожна
людина може ефективно вирішувати питання, то доцільно розглянути
основні психологічні особливості керівників.
Управлінські потреби як джерело психологічних рішень можуть бути
відсутні у людей або мати різну мотивуючу силу. Для деяких важливо
проявити себе в якості менеджера, інші не мають таких цілей. Однак
 8

наявність управлінських потреб — необхідна умова призначення кандидата

на керівну посаду.

Структура потенційного психологічного джерела управлінських рішень

Управлінські потреби Здібності Індивідуальна управлінська концепція керівника

Діагностичні Організаційні Проблемне наповнення Управлінські задумки

Творчі Надзадача

Рисунок 1.1. Структура психологічного джерела управлінських рішень

Джерело: Створено автором [3]
Крім потреб керівник повинен володіти здібностями до управління.
Найважливіші з них: діагностичні, творчі і організаторські. Діагностичні
здібності дають змогу формувати чітке уявлення про наявний та і майбутній
стан організації; творчі — виробляти рішення, відповідні задачам організації;
організаторські— забезпечувати їх практичну реалізацію.
Індивідуальна управлінська концепція керівника — це спосіб
розуміння і трактовки проблем управління. Вона залежить від життєвого
кредо.
Надзадача представляє індивідуальний зміст діяльності людини у
великі проміжки часу (юність, зрілість, старість). Воно визначає зв’язок і
умови життєвого шляху людини, служить психологічним стереотипом,
навколо якого розгортаються різноманітні вчинки і дії. Для керівника воно
може виступати конкретною ціллю.
 9

Проблемне наповнення — це система завдань, на вирішення яких

керівник направляє свою активність. Одні з проблем для керівника є в центрі
його уваги, інші — на периферії. Від якості керівництва залежить, які з них
будуть пріоритетними.
Управлінські задуми— стандартні та звичні для керівника способи
розв’язання проблем. У різних керівників вони можуть бути різними.
Наприклад, підвищення продуктивності праці досягається декількома
шляхами: поліпшенням організації праці, зміною технології виробництва
тощо. Якщо ці задуми стереотипні і не змінюються при зміні економічної
ситуації та соціальних умов господарювання, виникає небезпека відставання
менеджера від сучасного життя.[6]
Також в організаційному контексті варто зазначити, що для прийняття
рішень необхідна правильна інформація, повна інформація та здатність
синтезувати і розуміти інформацію. Хоча перші два атрибути залежать від
зовнішніх джерел, здатність приймати поінформовані рішення - це риса
особистості. Отже, успішні генеральні директори - це ті, хто може брати до
уваги різні точки зору і різні точки зору і прийти до правильного рішення.
Сучасний бізнес-ландшафт рясніє прикладами компаній, які скоїли
стратегічні помилки, і в основному вони пов'язані з відсутністю належних
рішень, прийнятих генеральними директорами і менеджерами цих фірм.
Наприклад, нездатність Chrysler і Ford (основні автомобільні компанії в
США) протистояти конкуренції з боку японських автомобільних компаній,
таких як Toyota, в основному пояснюється відсутністю творчих рішень, які
могли б узгоджено відреагувати на загрозу. Інша справа, що ці компанії
(зокрема, Chrysler) під керівництвом Лі Якокка змогли успішно витримати
конкуренцію з боку японців завдяки вжитим їм твердим рішенням.[22]
Інший аспект, пов'язаний з прийняттям рішень в організаційному
контексті, полягає в тому, що особі, що приймає рішення, повинна
надаватися повна і точна інформація. В економіці є термін «асиметрія
інформації», який вказує, як неповна або недостатня інформація призводить
 10

до неправильних рішень і неправильного вибору. Ця концепція означає, що

наявність часткової або помилковою інформацією часто призводить до
«аналітичного паралічу», який є іншим терміном для позначення погану
здатність приймати рішення. Нарешті, навіть маючи надійну і точну
інформацію, особа, яка приймає рішення, має володіти хорошими навичками
вирішення проблем і проникливими здібностями приймати рішення, щоб
приходити до здорового глузду щодо повсякденних проблем і питань.[25]
Основне правило при прийнятті рішень полягає в тому, що особа, яка
приймає рішення, має мати легітимність і владу над людьми, щодо яких він
або вона приймає рішення. Іншими словами, особи, які приймають рішення,
домагаються успіху тільки тоді, коли їх рішення дотримуються і
виконуються людьми або групами, на які воно впливає. Причина згадки про
це ближче до кінця полягає в тому, що в багатьох випадках фрагментований
характер організацій з різними інтересами, представленими фракціями, часто
підриває можливості прийняття рішень особою, яка приймає рішення. Отже,
варто згадати, що такі повноваження повинні бути надані особі, що приймає
рішення.[7]
Отже, очевидно, що тема прийняття рішень включає в себе кілька
елементів. Ми сподіваємося більш детально висвітлити ці елементи в
наступних підрозділах.

1.2. Класифікація та рівні прийняття управлінських рішень

Керівники всіх рівнів повинні приймати рішення від імені компанії.
Різниця між рішеннями на різних рівнях полягає в обсязі зробленого вибору.
Довгострокові рішення, що впливають на компанію в цілому, приймаються
вищим керівництвом, в той час як рішення, що впливають на повсякденну
діяльність, приймаються нижньою керівництвом. Всі рішення прямо або
побічно належать до ширших функцій управління: планування, організації,
мотивація, контроль.
Правління або власник створює місію
 11

Вся ділова і управлінська діяльність випливає з місії компанії -

причини, по якій вона знаходиться в бізнесі. Правління або власники
компанії створюють місію та прописують її для внутрішньої і зовнішньої
аудиторії. Успіх у виконанні місії може приймати різні форми. Обрана форма
дає компанії своє бачення, ідеал, який бізнес прагне реалізувати.
Вищому керівництву потрібен стратегічний план
Найвище керівництво повинне згодом втілити велику місію і бачення в
конкретні досягнення. Іншими словами, вищому керівництву потрібен
стратегічний план. Рішення, які стосуються стратегії, стосуються
загальноорганізаційних питань, прийнятих в довгостроковій перспективі.
Цілі - це те, чого компанія сподівається досягти принаймні на рік, а частіше
за все на п'ять років у майбутньому.[7]
Потім керівництво вибирає загальну стратегію, таку як зростання або
диверсифікація, для досягнення стратегічних цілей. З усіх рівнів управління
вище керівництво витрачає найбільше часу на прийняття рішень, пов'язаних з
планами. У них також є влада прийняття рішень над менеджментом
середньої ланки.
Стратегія організації - це сума дій, які компанія має намір зробити для
досягнення довгострокових цілей. Разом ці дії становлять стратегічний план
компанії. На виконання стратегічних планів йде не менше року, що вимагає
участі всіх рівнів компанії. Вище керівництво створює більш широку
стратегію організації, в той час як менеджмент середньої та нижчої ланки
приймає цілі і плани для покрокового виконання загальної стратегії.[9]
Менеджмент середньої ланки досягає стратегічних цілей
Після того, як вище керівництво визначає загальний напрямок розвитку
компанії, керівництво середньої ланки має вибрати більш дрібні тактичні
цілі, які в сукупності дозволяють досягти стратегічних цілей. Менеджери
середньої ланки створюють тактичні плани, в яких більше деталей, ніж у
стратегічних.
 12

Вибір і плани менеджерів середньої ланки реалізуються через рік або

менше. Менеджери цього рівня контролюють інших менеджерів середньої
ланки або операційних менеджерів.
Першочергове або оперативне управління
Оперативне управління, також зване менеджментом першої лінії, є
рівнем, безпосередньо відповідальним за співробітників. Вибираючи власні
цілі на щоденно, щотижнево або щомісячній основі, менеджмент першого
рівня досягає цілей середнього менеджменту. Сфера оперативного
управління охоплює відділи, секції або команди.[11]
Інвентаризація, планування і складання бюджету - приклади планів і
рішень, які приймають операційні менеджери. Цілі можуть включати певну
кількість продажів за день.
У комерційному підприємстві менеджер повинен приймати різні
рішення для підтримки своїх обов'язків і відповідальності. Рішення
приймаються на різних рівнях управління. В організації необхідно прийняти
ряд рішень. Природа рішень різниться в залежності від потреби і характеру.
Виділяють наступні типи управлінських рішень:
1. За сферою охоплення:
1.1 Загальні. Такі рішення охоплюють всю організацію в кожному її
підрозділі.
1.2 Часткові. Рішення, що стосуються конкретних підрозділів, служб,
проблем тощо.
2. За рівнем прийняття:
2.1 Рішення на вищому, інституційному, рівні.
2.2 Рішення на середньому, управлінському, рівні.
2.3 Рішення на нижчому, технічному, рівні.
3. За способом прийняття:
3.1 Одноособові рішення, що приймаються в єдиному обличчі
керівника.
 13

3.2 Колегіальні рішення — готуються групою спеціалістів, а приймає їх

певна колегія керівників.
3.3 Колективні рішення — приймаються загальними зборами,
відповідним колективом.
4. За характером:
4.1 Економічні рішення. Стосуються питання щодо фінансової
складової підприємства та його економічної діяльності.
4.2 Технологічні рішення. Вирішення питання щодо виробничих
заходів та ресурсної забезпеченості;
4.3 Соціально-психологічні рішення. Рішення такого характеру
приймаються в конфліктних ситуаціях в колективі або між партнерами.
4.4 Адміністративні рішення. Регламент роботи, зони відповідальності
та структурні зміни – це все питання, вирішення яких потребують
управлінських рішень.[17]
 14

Отже, в визначення поняття управлінське рішення ми звернулися до

різних авторів, та враховуючи їх підходи та внесення щодо сутності поняття,
ми звели, що прийняття рішень - невід'ємна частина сучасного менеджменту.
По суті, прийняття раціональних або обґрунтованих рішень є основною
функцією менеджменту. Кожен менеджер підсвідомо або свідомо приймає
сотні і сотні рішень, роблячи їх ключовим компонентом у ролі менеджера.
Рішення грають важливу роль, оскільки вони визначають як організаційну,
так і управлінську діяльність. Рішення можна визначити як курс дій,
спеціально вибраний з набору альтернатив для досягнення організаційних
або управлінських цілей або завдань. Процес прийняття рішень є
безперервним і незамінним компонентом управління будь-якою організацією
або бізнесом. Рішення приймаються для підтримки всіх видів ділової
активності і функціонування організації.
Управлінські рішення приймаються на різних рівнях організаційної
діяльності – від вищого курівництва до оперативного управління. Звичайно,
степінь поширення рішень залежить від рівня її прийняття. Тому, якщо
власник створює місію та задає напрямок діяльності компанії, то оперативні
керівники приймають рішення щодо роботи структурних підрозділів.[4]
Класифікують управлінські рішення також в залежності від рівня,
способом, характером прийняття та сферою охоплення. Однак незалежності
від класифікації, кожне управлінське має значний вплив на хід роботи
компанії. Тому важливо обрати правильний підхід до цього прийняття,
враховуючи всі інформативні вхідні. Практичний вплив управлінських
рішень та залежність компанії від ходу їх прийняття ми роздивимося в
наступних розділах.
 15

Розділ 2. Аналіз прийняття управлінських рішень в

компанії «Київстар»

2.1 Характеристика підприємства

Київстар – мобільний оператор №1 та один з найкращих брендів
України
Свою історію в Україні компанія почала ще 1994 року, а вже 9 грудня
1997-го в мережі Київстар пролунав перший дзвінок.
Найбільший оператор телекомунікацій України, який надає послуги
зв'язку та передачі даних на основі широкого спектра мобільних і фіксованих
технологій, у тому числі 4G. Абонентами компанії є понад 26 млн клієнтів
мобільного зв'язку і понад 1 млн клієнтів фіксованого широкосмугового
інтернету.
Київстар входить до складу VEON, однієї з найбільших у світі
інтегрованих телекомунікаційних компаній, з головним офісом у
Нідерландах. Компанія працює на ринках країн СНД, Європи, Азії, Африки,
а її акції знаходяться у вільному обігу на біржі NASDAQ (Нью-Йорк) та
Euronext (Амстердам).
Київстар досяг значних успіхів завдяки інвестиціям в розвиток
мобільної мережі, яка охоплює всі великі та малі міста України, а також
понад 28 тис. сільських населених пунктів, усі основні національні й
регіональні траси, більшість морських та річкових узбереж. Компанія надає
роумінгові послуги в 195 країнах на п'яти континентах.
Як національний телеком-оператор, Київстар активно сприяє
модернізації телеком галузі Україні и впроваджує інноваційні послуги. Так,
1998 року компанія першою запропонувала абонентам послугу SMS, а 2000-
го — першою почала надавати доступ до мережі інтернет за технологією
WAP.
 16

Компанія, першою серед телеком-операторів України, повністю

модернізувала комутаційну мережу для підготовки до запровадження
технологій швидкісної мобільної передачі даних. У мережі Київстар
встановлено новітнє обладнання, що підтримує стандарти зв'язку 3G, 4G та
LTE.
Щороку Київстар реалізує суспільно значущі та благодійні програми, а
також є одним з найбільших платників податків, кращим роботодавцем
України та компанією з найвищою репутацією на телеком ринку.[16]
Станом на 31 грудня 2020 року та 2019 року акціонери та, відповідно,
їхні частки в капіталі Компанії представлені таким чином:
Таблиця 2.1 – Економічні результати компанії
2019 2020
Частка Кількість Частка Кількість
участі акцій участі акцій
VEON Holdings B.V. 73,804% 13 094 562 99,995% 13 094 562
(Нідерланди)
VEON Ltd. (Бермудські 0,004% 700 0,005% 700
острови)
Акції Компанії, набуті іншим 26,192% 4 647 127 - -
чином, які обліковуються у
депозитарному обліку на
рахунку Компанії
100,000% 17 742 389 100,000% 13 095 262
Джерело: створено автором за [16]
2 грудня 2019 року акціонери Компанії затвердили рішення про
анулювання 4 647 127 акцій Компанії, набутих іншим чином. Цей процес
було завершено 3 листопада 2020 року. [16]
Станом на 31 грудня 2020 року та 31 грудня 2019 року Компанія мала
інвестиції у дві дочірні компанії, що знаходилися в її повній власності, –
Товариство з обмеженою відповідальністю «Старавто» та Товариство з
обмеженою відповідальністю «СтарМані».
Компанія також підготувала консолідовану фінансову звітність
відповідно до МСФЗ для Компанії та її дочірніх підприємств (далі -
«Група»). У консолідованій фінансовій звітності дочірні підприємства, які є
компаніями, в яких Група володіє, прямо чи опосередковано, понад
 17

половиною прав голосу або іншим чином має можливість здійснювати

контроль їхньої діяльності, були повністю консолідовані.
Користувачі цієї окремої фінансової звітності повинні читати її разом із
консолідованою фінансовою звітністю Групи станом на та за рік, що
закінчився 31 грудня 2019 року, для отримання повної інформації про
фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані Групи в
цілому.
Материнською компанією Компанії є компанія VEON Ltd. (Бермудські
острови) зі штаб-квартирою у м. Амстердам, Нідерланди.
Нижче вказані послуги (крім послуг з обов'язкового аудиту), які ТОВ
Аудиторська фірма “ПрайсвотерхаусКуперс (Аудит)” надавала Компанії та її
дочірнім підприємствам протягом періоду з 1 січня 2020 року по 31 грудня
2020 року:
• аудит консолідованої фінансової звітності спеціального призначення
(далі - “пакет звітності”), підготовленої відповідно до корпоративних
стандартів звітності Групи VEON, які основані на Міжнародних стандартах
фінансової звітності (МСФЗ);
• узгоджені процедури щодо системи внутрішнього контролю Компанії
відповідно до Закону Сарбейнса-Окслі, що діє у Сполучених Штатах
Америки.
Для того, щоб оцінити вплив зовнішніх факторів на діяльність
підприємства пропонуємо розробити PEST аналіз.
PEST-аналіз - це простий і широко використовуваний інструмент, який
допомагає вам аналізувати політичні, економічні, соціально-культурні та
технологічні зміни у вашій діловому середовищі. Це допоможе нам зрозуміти
«загальну картину» сил змін, до яких схильне підприємство, і, виходячи з
цього, скористатися можливостями, які вони надають.[12]
Аналіз PEST корисний при прийняття управлінських рішень за чотирма
основними причинами:
 18

Він допомагає визначати ділові або особисті можливості і дає завчасне

попередження про серйозні загрози.
Він показує напрямок змін у діловому середовищі. Це допоможе вам
сформувати те, що ви робите, щоб ви працювали зі змінами, а не проти них.
Це допоможе уникнути запуску проектів, які можуть зазнати невдачі з
незалежних причин. Також звільнитися від несвідомих припущень, коли
підприємство входить в нову країну, регіон або ринок; тому що це допомагає
сформувати об'єктивне уявлення про цю нову середовищі.
Таблиця 2.2 – PEST-аналіз компанії «Київстар»
Політичні Економічні
 Нестійкість політичної влади  Девальвація національної валюти
 Високий рівень бюрократизації та  Високий рівень безробіття
корупції  Низькі доходи населення
 Високий рівень податкового  Ступінь глобалізації та відкритості
навантаження економіки
 Воєнні дії в країні
Соціальні Технологічні
 Ставлення персоналу до роботи  Високий рівень технологічного
відповідальне за умови відповідного рівня розвитку галузі, використання передових
оплати праці зарубіжних технологій
 Вимоги до якості продукції помірно  Порівняно низькі витрати на
високі, споживча культура недостатньо дослідження та розробку
розвинена  Зростання темпів використання,
 Темпи росту населення від’ємні впровадження та передачі технологій
спричинені високим рівнем еміграції та
від’ємним показником природного
приросту
 Рівень міграції
Джерело створено автором [16]
Отже, ми бачимо, як зовнішнє середовище може вплинути на
діяльність підприємства. В розрізі даної компанії перераховані фактори
можуть значно змінити загальну картину та сформувати абсолютно різні
управлінські рішення.
2.2 Аналіз чинників, що впливають на розробку управлінських
рішень на підприємстві
На початку 2020 року нове захворювання, викликане коронавірусом
(COVID-19), почало швидко поширюватися по всьому світу, в результаті
 19

чого Всесвітня організація охорони здоров’я у березні 2020 року оголосила

про пандемію.
Заходи, що були вжиті багатьма країнами для стримання поширення
COVID-19, призвели до значної дестабілізації операційної діяльності
багатьох компаній і мали значний вплив на світові фінансові ринки. Вплив
COVID-19 значною мірою залежить від тривалості та охоплення світової та
української економік ефектами пандемії.
Компанія може зіткнутися з наслідками COVID-19 в результаті його
негативного впливу на світову економіку та основні фінансові ринки.
Значимість впливу COVID-19 на бізнес Компанії значною мірою залежить
від тривалості впливу пандемії на світ та українську економіку. В даний час
спалах COVID-19 має незначний вплив на діяльність
Компанії, більша частина наслідків пов'язана зі зменшенням доходу від
роумінгу від вихідного роумінгового трафіку до Європи, США та Росії та
зменшенням продажів у роздрібних магазинах.
Макроекономічна ситуація протягом перших місяців 2020 року сприяла
стабілізації фінансової системи України. У 2020 році темп інфляції
споживчих цін в Україні становив 5% (у порівнянні з 4,1% у 2019 році).
Проте внутрішні та зовнішні фактори, вплив яких на економіку України
розпочався у другому півріччі 2019 року та значно посилився у 2020 році,
призвели до девальвації гривні.[16]
Значна кількість компаній в Україні вимушена припиняти або
обмежувати свою діяльність на невизначений на дату підготовки цієї
фінансової звітності час.
Загалом фактори, що впливають на якість прийняття рішень можна
розділити на внутрішні та зовнішні.
Ядром управління є запрограмований процес прийняття рішень. Отже,
він проникає в усі види діяльності організації. Сили, умови або оточення в
межах організації є елементами внутрішнього середовища організації.
 20

Внутрішнє середовище зазвичай складається з тих елементів, які

існують всередині або всередині організації, таких як фізичні ресурси,
фінансові ресурси, людські ресурси, інформаційні ресурси, технологічні
ресурси, репутація організації, корпоративна культура тощо.[19]
Внутрішнє середовище включає в себе все, що знаходиться в межах
організації.
В цілому, внутрішні фактори, що впливають на прийняття
управлінських рішень можна вмістити в 5 основник категорій:
 Управлінська середа
 Співробітники
 Організаційна культура
 Ресурси
 Імідж компанії
Деякі з них є матеріальними, наприклад, фізичне обладнання,
технологія виробничої потужності, патентована технологія або ноу-хау; деякі
з них нематеріальні, наприклад, можливості обробки інформації і
комунікації, структура винагород і завдань, очікувані результати, можливості
управління структурою влади і динаміка культури організації.[23]
Ґрунтуючись на цих ресурсах, організація може створювати і
приносити користь споживачеві. Ця цінність є фундаментальною для
визначення мети організації та передумови, на якій вона прагне бути
прибутковою.
Реакція менеджера на зовнішнє середовище буде залежати від
доступності та конфігурації розгортання ресурсів в організації.
На вище керівництво покладено відповідальність за розподіл ресурсів
між поточними операціями/видами діяльності, а також з майбутніми
операціями, які мають стратегічний характер, тобто вони можуть принести
прибуток в якийсь час в майбутньому, що потребують ресурсів, які необхідно
підтримувати зараз, і пов'язане з деякими супутніми ризиками. Найвище
 21

керівництво повинне зрівноважити суперечливі вимоги обох, оскільки

ресурси завжди обмежені.
Однак для повного розуміння як формуються управлінські рішення в
компанії Київстар важливо дослідити організаційну структуру підприємства.
Особливості оптимальної організаційної структури:
Міцна організаційна структура повинна відповідати різним потребам
підприємства.
Нижче перераховані особливості оптимальної організаційної
структури:
1. Чітка лінія повноважень.
2. Адекватне делегування повноважень.
3. Менш високий рівень управління.
4. Належний діапазон контролю.
5. Проста та гнучка.[13]
Організаційна структура Київстар має чіткі ієрархічні поділи. Загалом,
в компанії функціонує 6 відділів: технологічний, адміністративний,
операційний, фінансовий, дистрибуційний та відділ з розвитку.[16]
 22

СЕО

Адміністра-тивний відділ Дистрибуція

Технологі-чний відділ Операційний відділ Відділ по розвитку

Управління персоналом Відділ реалізації

Відділ дослідження  Бухгалтерія Розвиток бізнесу

Технічна підтримка Адміністрація Корпоративний маркетинг Робота партнерами

Відділ по роботі з клієнтами

Фінансовий підрозділ
Продуктовий маркетинг

Рисунок 2.1 - Організаційна структура компанія «Київстар»

Джерело: створено автором за [16]
В даній організаційній структури короткострокових функцій
підкоряються довгострокові - реалізація і маркетинг хоч загалом і орієнтовані
на підвищення ефективності діяльності компанії, виконують дещо інші
функції: продажу більше фокусуються на короткостроковій перспективі, в
той час як маркетинг - на довгостроковій. Якщо маркетинг буде підзвітний
відділу реалізації, то він перетворюється в функцію підтримки продажів, а не
функцію довгострокового розвитку і стратегії. Це призведе до зниження
маркетингової ефективності компанії.
Технічна підтримка та операційний відділ є прикладами елементів
організаційної структури бізнесу, функція яких спрямована на досягнення
ефективності з точки зору витрат і економії. Тому підпорядкування їм
підрозділів, які спрямовані на ефективність з точки зору досягнення цілей
 23

(відділ досліджень і розробок, бухгалтерія) виглядає помилковим - розвиток і

інновації стримуються короткостроковим фокусом і пріоритетами.
Така структура не дозволяє провести межі повноважень, необхідних
для задоволення потреб клієнтів і точно визначити зони відповідальності
кожного підрозділу - спостерігається низький рівень або взагалі повна
відсутність відповідальності в своєму напрямку роботи.
Неоптимальна організаційна структура ускладнює діяльність компанії -
відбувається зниження продуктивності. Це проявляється в таких факторах:
- Зниження швидкості прийняття рішень.
- Збільшення часу виходу на ринок з новим продуктом і реакції на
зміну ринкової кон'юнктури.
- Додаткові витрати фінансових і людських ресурсів.
Процес прийняття рішень в таких структурах, як правило, складний і
неефективний, з точки зору витрат часу і людських ресурсів.
Використаємо SWOT-аналіз, щоб оцінити поточний стан організації.
SWOT означає сильні і слабкі сторони, можливості і загрози, тому SWOT-
аналіз - це метод оцінки цих чотирьох аспектів вашого бізнесу.
Ми можемо використовувати SWOT-аналіз, щоб отримати
максимальну користь з наявних організації.
SWOT-аналіз є одним з найбільш часто використовуваних інструментів
для оцінки внутрішнього і зовнішнього середовища компанії і є частиною
процесу стратегічного планування компанії. Крім того, SWOT-аналіз може
бути виконаний для продукту, місця, галузі або людини. SWOT-аналіз
допомагає як при стратегічному плануванні, так і при прийнятті рішень,
оскільки він відкриває перед компанією можливості як перспективний міст
до створення стратегічних альтернатив.
Таблиця 2.3 – SWOT – аналіз компанії «Київстар»
Strengths (сильні сторони) Weaknesses (слабкі сторони)
1) Київстар входить до складу VimpelCom 1) Пропозиція іншими мобільними
Ltd; однієї з найбільших у світі інтегрованих операторами більш вигідних тарифів та
телекомунікаційних компаній послуг;
 24

2) Широке покриття території мережею 2) Плинність кадрів.

(велика частка ринку 35%, І місце на ринку);
3) Використання власного, а не
орендованого обладнання;
4) Обладнання підтримує новітні
стандарти зв’язку 4G та LTE
5) Корпоративна соціальна
відповідальність як найважливіший пріоритет
діяльності;
6) Застосування нових інструментів (у
серпні 2016 року зареєстрував компанію
«Стармані»);
7) Компанія у 2015 році стала
прибутковою, отримавши чистого прибутку у
сумі 4973 млн грн., а у 2016 – збільшила свій
чистий прибуток на 19,6%;
8) Збільшення кількості абонентів (у 2016
році до 26,1 млн. осіб).
Opportunities (можливості) Threats (загрози)
1) Впровадження покриття 4G в Україні; 1) Інтенсивна конкуренція на ринку
2) Тенденція збільшення кількості смартфонів мобільного зв’язку в Україні;
та планшетних комп’ютерів у власності 2) Нестабільні політичні та економічні
населення; умови в країні;
3) Розвиток нових послуг; 3) Зниження показників привабливості
4)Підтримка державою розвитку сфери бізнесу в Україні для інвесторів.
інформаційних технологій. Компанія надала
майже 32 мільярди гривень інвестицій у
розвиток телеком-інфраструктури України;
5) Вихід оператора у фінансовий сегмент;
6)Наявність власного обладнання для
впровадження технологій 4G;
7) Придбання компанії «Воля».
Джерело: створено автором за [16]
За результатами проведеного аналізу слід зазначити, що ПрАТ
«Київстар» є майже монополістом серед операторів мобільного зв’язку
України. Воно має найбільше покриття мережею, 51% в діапазоні GSM 1800
контролює ПрАТ «Київстар», широкі можливості для подальшого розвитку
своєї діяльності, тому що має у власності обладнання, що підтримує новітні
стандарти зв’язку 4G та LTE, отже, першим запустив 4G і зможе забезпечити
запуск 5G, у якої є 37,5 + 37,5 МГц спектра.
Підприємство має досить розгалужену інформаційну систему як
всередині, так і зовні. ПрАТ «Київстар» знаходиться у складі VimpelCom
Ltd., але надає послуги під власним, суто українським брендом, що
позитивно впливає на імідж підприємства в українському суспільстві. Щодо
негативних тенденцій забезпечення інформаційними ресурсами ПрАТ
 25

«Київстар», то вони не відрізняються від проблем інших підприємств

мобільного зв’язку, а саме, висока конкуренція, непривабливі умови для
залучення інвестицій, пов’язані із ситуацією в країні. Крім того, негативні
тенденції спостерігаються в системі зворотного зв’язку, а саме, через досить
складну структуру управління неможливість працівників базової ланки
повноцінно спілкуватися з керівництвом компанії, що і є причиною незнання
вищим керівництвом проблем персоналу. В цілому, ж можна оцінити стан
забезпечення інформаційними ресурсами ПрАТ «Київстар» як задовільний,
оскільки воно має всі необхідні засоби інформаційного забезпечення та
можливості руху інформації та цих засобах.

Члени вищого керівництва регулярно приймають рішення, які

впливають на майбутнє організації і всіх її зацікавлених сторін, наприклад,
вирішують, чи розвивати нову технологію або лінійку продуктів. Хороше
рішення може дозволити організації процвітати і вижити в довгостроковій
перспективі, в той час як погане рішення може привести бізнес до
банкрутства. Менеджери на більш низьких рівнях організації зазвичай менше
впливають на виживання організації, але все ж можуть значно впливати на
свій відділ і його співробітників. [11]
Хоча деякі рішення прості, рішення менеджера часто бувають
складними, які включають в себе ряд варіантів і невизначені результати. При
виборі різних варіантів і невизначених результатів менеджерам необхідно
зібрати інформацію, яка приводить їх до іншого необхідного рішення:
скільки інформації необхідно для прийняття правильного рішення?
Менеджери часто приймають рішення без повної інформації; дійсно, одним з
характерних ознак ефективного лідера є здатність визначати, коли відкладати
рішення і збирати більше інформації, а коли приймати рішення,
використовуючи наявну інформацію. Занадто довге очікування для
прийняття рішення може бути так само шкідливо для організації, як і занадто
 26

швидке прийняття рішення.

2.3 Дослідження реалізації управлінських рішень на підприємстві

Як національна компанія, що була створена українцями для українців,
Київстар приділяє значну увагу соціальній відповідальності бізнесу і реалізує
проекти, що спрямовані на розвиток України. Кожен з проектів є результатом
ряду управлінських рішень, тому варто роздивитися ініціативи окремо та
детально.
«Зроби свій внесок» – загальнонаціональна соціально-освітня
ініціатива компанії «Київстар» у рамках глобальної програми «Make Your
Mark», яка реалізується міжнародною групою VEON. Проект орієнтований
на підтримку талановитих школярів, студентів-програмістів, стартаперів і
молодих підприємців. Ініціатива передбачає підтримку українських
школярів, які показують найкращі результати у точних дисциплінах –
природничих науках, технологіях, включаючи інформаційні, інженерії,
робототехніці та математиці;
Radar TECh - це технологічний кластер, що є частиною інноваційно-
креативного центру ВДНГ. Головна мета Radar TECh – створення
екосистеми, що передусім сприятиме реалізації ідей, зростанню та розвитку
секторів української економіки;
Kyivstar Business Hub. Цей проект має на меті розвиток духу
підприємництва та технологічних навичок у молоді. З-поміж іншого,
ініціатива «Зроби свій внесок» орієнтована на стимулювання створення та
розвитку молодими людьми соціально-значущих програмних продуктів, які
побудовані на мобільних технологіях;
Ініціативи, спрямовані на формування культури користування
мобільним зв'язком та безпечне користування інтернетом дітьми;
Активна участь у волонтерських програмах;
Системна допомога підшефним закладам для дітей-інвалідів та
геріатричним центрам.
 27

Для розвитку, керівництво мережі «Київстар» реалізує спеціальні

програми по управлінню персоналом:
 проводить спеціальні програми по мотивації співробітників,
тобто преміювання кращих;
 дає їм можливість швидко просуватися по кар'єрним сходам;
 постійно проводить майстер-класи по їх навчанню.[16]
Аналізуючи організацію загального управління, було помічено, що
організаційна структура фірми відповідає справжньому положенню і
існуючим цілям, надалі, при зміні стратегії, організаційну структуру
доведеться видозмінити. У організації відсутні процедури участі персоналу в
ухваленні якого-небудь управлінського рішення.[21]
Права і обов'язки покладені на співробітників, несучих
відповідальність за конкретну роботу. Проте спостерігається порушення
інформаційних потоків, що виявляються в нечіткості взаємодії між
підрозділами. У цьому напрямі ведеться робота, ведеться вивчення способів
використання систематизованих процедур і техніки в процесі ухвалення
рішень.[1]
У компанії «Київстар» особлива увага надана найму працівників. Найм
персоналу відбувається за допомогою спеціалізованого кадрового агентства,
з яким укладений договір про довгострокову співпрацю.
Управлінські рішення приймались на різних етапах функціонування
компанії. Варто розглянути, як зовнішні умови, що ми визначили в PEST –
аналізі вплинули
Процес прийняття рішень в компанії є відпрацьованим, однак має свої
недоліки через складну організаційну структуру. Представимо такий процес
на рисунку нижче.
Рисунок 2.2 – Процес прийняття рішень в компанії «Київстар»

Робоча група Питання 2 Керівник

Рішення

Питання 1 Підрозділ 1 Підрозділ 2 Підрозділ 3

 Підрозділ 4
Керівник
Робоча група
28

Труднощі з делегуванням та розподілом завдань і функцій. Рішення, які

повинні були прийматися на більш низьких рівнях управління, переходять на
більш високі рівні прийняття рішень. Як наслідок - кількість завдань і
зобов'язань генерального директора збільшується до значного обсягу, що
позбавляє його можливості приділяти достатньо уваги питанням
стратегічного розвитку бізнесу. Іншим проявом цих складнощів є ситуація,
коли кілька структурних одиниць беруть на себе виконання одних і тих же
функцій, що істотно знижує продуктивність роботи всієї компанії. Така
ситуація призводить до конфлікту інтересів в різних структурних підрозділах
однієї компанії.[10]
Робота менеджерів не закінчується на прийнятті рішень. Вони також
несуть відповідальність за отримання позитивних результатів від прийнятого
і реалізованого рішення.
Ефективність рішення можна зрозуміти за допомогою системи
систематичної і наукової оцінки, яка забезпечує зворотний зв'язок про те,
наскільки добре рішення виконується, які були результати і які поправки і
коригування були внесені для отримання бажаних результатів.
 29

Розділ 3. Рекомендації щодо реалізації управлінських

рішень в компанії «Київстар»

Організації приймають рішення кожен день, і, як ми згадували раніше,

ніж краще і швидше вони це зроблять, тим успішніше вони будуть. Але які
методи і інструменти використовують організації для прийняття правильних
рішень?
Пропонуємо роздивитися основні успішні моделі прийняття
управлінських рішень на практиці компанії «Київстар».
Прийняття раціональних рішень
Раціональна модель прийняття рішень передбачає, що рішення
ґрунтуються на об’єктивному, упорядкованому, структурованому зборі та
аналізі інформації. Модель заохочує тих, хто приймає рішення, зрозуміти
ситуацію, упорядкувати та інтерпретувати інформацію, а потім вжити
заходів. Існує вісім кроків для прийняття раціональних рішень:
Опишіть ситуацію. Важливо мати всі вхідні данні при прийняті рішень
та оцінки ситуації.
Визначити проблему. Коли ви маєте повну картину необхідно чітко
визначити проблему, яка потребує рішення та після структуризації проблем
варто обирати вектор направлення.
Визначте цілі. Якими критеріям має відповідати рішення? Надмірно
очевидно, що основною цілю є підвищення прибутку. Однак це лише
напрямок. [20]
Діагностуйте проблему. Це етап, на якому ви повинні визначити і
зрозуміти первопричини вашої проблеми. Можливо, ви вирішите, що весь
персонал, що працює з клієнтами, щодня відчитується за питаннями якості.
Розробіть альтернативи. У кінцевому результаті ви зможете скласти
довгий список альтернатив і не вибирати одне занадто швидко.
 30

Оцінить альтернативи. Коли у вас є всі варіанти продажу, ви можете

почати робити вибір. Кожна пропозиція співробітника, рекомендація щодо
роботи під час роботи повинна бути перед вами, і ви уважно розглядаєте
кожен варіант.[2]
Виберіть альтернативу. Один із ваших співробітників запропонував
двох додаткових членів для обслуговування персоналу в точці продажу,
оскільки нинішній рівень персоналу не доставляє якісного сервісу клієнтам.
Але інші бачать доцільним вітрити ще один магазин в тому же районі. Варто
обрати ефективну альтернативу при урахуванні всіх витрат та ризиків.
Реалізуйте альтернативу. Ви вирішите наняти двох додаткових членів
для обслуговування персоналу, розуміючи, що ваші клієнти оцінюють якість
чистих приміщень та місцевого загального користування. Ви затверджуєте
бюджет і публікуєте ці дві вакансії.
Мета моделі раціонального прийняття рішень - виключити можливість
помилок і упереджень. Передбачається наступне:
 У менеджерів є вся інформація про ситуацію.
 Менеджери обізнані про всі альтернативні варіанти і можуть їх
правильно оцінити.
 Менеджери прагнуть прийняти найкраще можливе рішення.
 Менеджери здатні усувати неправильні уявлення і упередження.
 Немає ніяких обмежень по вартості або часу.[4]
Модель обмеженої раціональності
Модель обмеженої раціональності передбачає, що безліч
організаційних та індивідуальних чинників обмежують прийняття
раціональних рішень. Це варіант прийняття рішень, який найчастіше
зустрічається в організаціях, тому що припущення цієї моделі набагато
ближче до істини:
 Ранні альтернативи і рішення швидко приймаються через
обмеження сприйняття.
 31

 Менеджери часто не мають доступу до всієї необхідної

інформації.
 Менеджери не знають всіх альтернатив і не можуть передбачити
наслідки кожної з них.
 Організаційні цілі обмежують прийняття рішень.
 Суперечливі цілі декількох зацікавлених сторін можуть привести
до компромісу у вирішенні.[5]
Оскільки людина обмежена в обсязі інформації, яку вона може
обробити, коли необхідно прийняти складне рішення, він або вона зменшить
проблему до керованого розміру. Обмежуючи кількість варіантів вибору і
обсяг необхідної інформації, продукт є прийнятним і задовільним рішенням.
Іноді це називають задовільною моделлю.
У моделі обмеженої раціональності ті ж кроки використовуються в
процесі прийняття рішень, тільки замість аналізу всієї інформації та всіх
альтернатив ці аспекти обмежуються сумою, яку особа, яка приймає рішення,
готова зібрати.[15]
Лінійна модель прийняття рішень
Ухвалення лінійного рішення включає в себе перерахування
позитивних і негативних чинників кожної альтернативи рішення. Якщо ви
коли-небудь складали список плюсів і мінусів певного рішення, значить, ви
приступили до лінійного прийняття рішень.
Щоб рішення було дійсно лінійним, особа, яка приймає рішення, має
потім привласнити числової «вага» кожного зі своїх плюсів і мінусів і
отримати загальну оцінку для кожної сторони. Наприклад, припустимо, ви
намагаєтеся вирішити, чи слід вам наймати дуже досвідченого, але дуже
дорогого кандидата на посаду в вашому офісі. Ви створюєте список, в кому
описуєте позитивні та негативні аспекти кожної альтернативи. [8]
Представимо поліпшений варіант прийняття рішень

Питання 1 Підрозділ 1
Рішенн

Робоча група
 Підрозділ 3
Питання 2
32
Підрозділ 4 Керівник
Рисунок 2.3 – Поліпшений процес прийняття управлінських рішень

Отже, для збереження ефективності бізнесу необхідно спроектувати і

впровадити нову організаційну структуру. Це складно, оскільки існуюча
структура несе стримуючий потенціал - сформовані міжособистісні
відносини, очікування персоналу, усталені ролі і т. п. Це створює системну
проблему, яка часто не дозволяє відірватися від минулого і побачити те, яким
повинен бути бізнес в майбутньому. Успіх реформування організаційної
структури залежить від здатності ініціатора вийти за межі цього процесу і
подивитися на загальну картину з боку. Саме з цієї причини більшість
успішних внутрішніх трансформацій супроводжується залученням зовнішніх
експертів, дії яких спрямовані на подолання і зниження внутрішнього опору
змінам з боку старої системи.
 33

ВИСНОВОК
В ході даної роботи ми дослідили процес прийняття рішень в
управлінські діяльності на підприємстві. Ухвалення рішення - це уявний
процес вибору з безлічі альтернатив. Кожен процес прийняття рішень дає
результат, який може бути дією, рекомендацією або думкою. Оскільки нічого
не робити або займати нейтральну позицію зазвичай входить в набір
варіантів, з яких можна вибрати, вибір цього курсу також є прийняттям
рішення.
Якість прийняття рішень менеджерами часто оцінюється по тому, чи
задоволені зацікавлені сторони цим рішенням чи ні. Хоча це може бути
значним в короткостроковій перспективі, це не є корисним критерієм для
визначення ефективності прийняття рішень менеджером в більш
довгостроковій перспективі.
Далі ми класифікували види управлінських рішень та визначили, що в
залежності від рівня менеджменту рішення можуть мати різну базу для
прийняття та різні наслідки.
Далі, процес прийняття рішень можна розглядати як систему
стримувань і противаг, яка підтримує зростання організації як у
вертикальному, так і в лінійному напрямках. Це означає, що процес
прийняття рішень спрямований на досягнення мети. Цілі - це заздалегідь
поставлені бізнес-завдання, місії компанії і її бачення. Для досягнення цих
цілей компанія може зіткнутися з безліччю перешкод в адміністративних,
операційних, маркетингових та операційних сферах. Подібні проблеми
вирішуються шляхом комплексного процесу прийняття рішень. Ніяке
рішення не є самоціллю, оскільки можуть виникнути нові проблеми, які
необхідно вирішити. Коли вирішується одна проблема, виникає інша і так
далі, так що процес прийняття рішень, як було сказано раніше, є
безперервним і динамічним.
 34

Також ми проаналізували діяльність компанії «Київстар» та реалізацію

менеджерських рішень в ній. «Київстар» - українська телекомунікаційна
компанія, що надає послуги зв'язку і передачі даних на основі широкого
спектра фіксованих і мобільних технологій, включаючи 3G і 4G (LTE).
Мобільна мережа «Київстар» охоплює всі міста і селища України, а також
понад 28 тисяч сільських населених пунктів, усі основні національні й
регіональні траси, більшість морських і річкових узбереж. Станом на 2018
рік «Київстар» є найбільшим оператором мобільного зв'язку, а також одним з
найбільших інтернет-провайдерів широкосмугового доступу в Україні.
Однак, вивчивши організаційні структуру, ми зазначили, що процес
впровадження управлінських рішень на підприємстві є не оптимізованим
через відсутність чіткого регламенту.
Також, дослідивши зовнішні та внутрішні чинники, ми визначили, що
компанія знаходиться під значним впливом зовнішніх факторів, тому свою
діяльність, включаючи розробку менеджерського напрямку варто корегувати
в залежності від актуальних подій на ринку України.
Ми розробили покращений варіант процесу прийняття управлінських
рішень та запропонували кілька методисти ефективного рішення. Доступний
широкий спектр інструментів і методів, які допомагають менеджерам в
процесі прийняття рішень. Від «сценарного планування» до «дерев рішень» і
від «мозкового штурму» до «аналізу силового поля» - кожне з них може
внести значний вклад в ефективність прийняття управлінських рішень.
Однак, як і у випадку з усіма інструментами, важливо вибрати правильний
для роботи і не чекати, що інструмент досягне того, для чого він ніколи не
був призначений.
Менеджерам, зацікавленим в більш ефективному прийнятті рішень,
слід витратити час на те, щоб виробити чітке уявлення про будь-яких
інструментах прийняття рішень, які вони збираються використовувати, і
чітко визначити їх передбачуване використання і межі їх корисності.
 35

Список використаних джерел

1. Blum, J. D. 1999. Decision tree analysis for accounting

decisions. Management Accounting (December): 45-46.
2. Brooks, A. W. 2015. Emotion and the art of negotiation. Harvard
Business Review (December): 56-64.
3. Dennis, S. A. and K. M. Johnstone. 2016. A field survey of
contemporary brainstorming practices. Accounting Horizons (December): 449-472.
4. Harvard Business Review. 2019. The power of "phantom
anchors". Harvard Business Review (May/June): 32-34.
5. Балдін, К. В. Управлінські рішення / К.В. Балдін, С.Н. Воробйов,
В.Б. Уткін. - М .: Дашков і Ко, 2019. - 496 c.
6. Бусів, В. І. Управлінські рішення: підручник для бакалаврів / В. І.
бусів. - М.: Издательство Юрайт, 2018. - 254 с.
7. Виханский О.С. Менеджмент: Підручник / Виханский О.С.,
Наумов А.І., - 6-е изд., Перераб. і доп - М.: Магістр, НДЦ ИНФРА-М, 2019.
450 с.
8. Волкова О.А. Можливість використання методу «колективного
блокнота» для вдосконалення діяльності органу державної влади щодо
вирішення транспортної проблеми // Електронний науковий журнал
«ГосРег». 2019. № 3. С. 2-5.
9. Глобине А.Н., Крилова М.М. Різноманітимо методи інженерної
творчості: методи колективного блокнота і музейного експерименту //
Сучасна педагогіка. 2018. № 3. С. 15-19.
 36

10. Голубков, Є. П. Методи прийняття управлінських рішень. У 2 ч.

Частина 1: підручник і практикум для академічного бакалаврату / Є. П.
Голубков. - 3-е изд., Испр. і доп. - М.: Издательство Юрайт, 2018. - 183 с.
11. Заруба Н.А. Методи прийняття управлінських рішень: система
державного і муніципального управління: навч. посібник / Н. А. Заруба;
КузГТУ. - Кемерово: КузГТУ, 2017. - 182 с.
12. Зуб, А. Т. Ухвалення управлінських рішень. Теорія і практика /
А.Т. Зуб. - М .: Форум, Инфра-М, 2017. - 400 c.
13. Левіна, С. Ш. Управлінські рішення: моногр. / С.Ш. Левіна, Р.Ю.
Турчаева. - М .: Фенікс, 2019. - 224 c.
14. Логінов, В. Н. Управлінські рішення. Моделі і методи / В.Н.
Логінов. - М .: Альфа-прес, 2017. - 184 c.
15. Ломакін, А. Л. Управлінські рішення / А.Л. Ломакін, В.П. Буров,
В.А. Морошкин. - М .: Форум, 2017. - 176 c. Методи оптимальних рішень в
економіці та фінансах. Практикум. Навчальний посібник. - М .: КноРус, 2019.
- 298 c.
16. . Офіційний сайт «Київстар». [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://kyivstar.ua/uk/about/about/kyivstar_today
17. Ползунова, Н. Н. Дослідження систем управління / М.М.
Ползунова, В.Н. Країв. - М .: Академічний проект, 2017. - 240 c.
18. Постніков, В. М. Методи прийняття рішень в системах
організаційного управління. Навчальний посібник / В.М. Постніков, В.М.
Чорненький. - Москва: Мир, 2018. - 208 c.
19. Постніков В.М. Аналіз підходів до формування експертної групи,
орієнтованої на підготовку і прийняття управлінських рішень // Наука і
освіта. - 2020. - № 5. С. 333-347.
20. Пирогова, Е. В. Управлінські рішення: навчальний посібник / Є.
В. Пирогова. , 2017. - 176 с.
21. Рязанцева Ю. А. Застосування методу «мозковий штурм» в
освіті // Теорія і практика освіти в сучасному світі: матеріали VI Міжнар.
 37

науч. Конф.Смірнов, Е. А. Управлінські рішення / Е.А. Смирнов. - М .: РІОР,

2019. - 366 c.
22. Тебекін, А. В. Методи прийняття управлінських рішень:
підручник для академічного бакалаврату / А. В. Тебекін. - М.: Издательство
Юрайт, 2018. - 431 с.
23. Трофимов, В. В. Методи прийняття управлінських рішень / В.В.
Трофимов, Л.А. Трофимова. - М .: Юрайт, 2017. - 336 c. Управлінські
рішення: Підручник / Балдін К.В., Воробйов С.М., Уткін В.Б., - 8-е изд. - М.:
Дашков і К, 2018. - 496 с.
24. Фірсова, І. А. Методи прийняття управлінських рішень.
Підручник і практикум / І.А. Фірсова, М.В. Мельник. - М .: Юрайт, 2018. -
418 c.
25. Ципленкова М В. Основи менеджменту: Навчальний посібник /
М.В. Ципленкова, І.В. Моісеєнко, Н.В.Гуреміна, Ю.А.Бондарь. - М .:
Академія природознавства, 2018. - 540 с.