Київська національна музична академія України ім. П. І.

Чайковського

«Біографія Карла Юнга»

Реферат з дисципліни
«Філософія»
Студентки 2-го курсу
Оркестрового факультету, група 2
За освітньо-кваліфікаційним рівнем
«Бакалавр»
Лецин Христини
Викладач – Федоренко М.О

м. Київ 2021
Карл Юнг (1875 - 1961) - швейцарський філософ, психіатр і психолог ХХ століття.
Він відомий тим, що був батьком аналітичної психології, в якій він стверджував,
що розум здорової людини має тенденцію до рівноваги. Спочатку він слідував
течії, запропонованій Зигмундом Фрейдом, яка називається психоаналіз. Юнга
навіть вважали спадкоємцем лідерства в психоаналітичному русі, коли його
творець зник.Він працював з психіатричними пацієнтами в лікарні Бурґольцлі,
що дозволило йому зустрітися та вивчити деяких пацієнтів, які страждали на
шизофренію, а також інші захворювання. Зрештою його бачення стало
непримиренним із психоаналізом. Тоді виникли великі концептуальні
конфлікти щодо походження певних психічних захворювань, а також
визначення несвідомого. Все це спричинило розрив з Фрейдом, який
вважається його наставником. Фактично, в 1878 році мати Юнга потрапила в
психіатричну лікарню, а хлопчиком опікувалася сестра Емілі, коли йому було
три роки. Через рік Юнги знову возз'єдналися. Нова пропозиція роботи як
преподобного для Пола Юнга призвела родину до другого переїзду, цього разу
до Кляйнхюнінгена.

Сім'я
Вважається, що протягом усього життя майбутнього психіатра дуже надихала
постать його діда по батькові, якого, як і його, звали Карл Юнг. Цей чоловік був
лікарем, хоча спочатку він захопився поезією. Завдяки дружбі, яку він зав'язав у
Парижі з мандрівником і ботаніком Алехандро Гумбольдтом, він отримав
посаду лікаря в Базелі в 1820 році. У цьому місті він оселився і взяв
національність, він також розвивав там свою професійну кар'єру. Батько
майбутнього психіатра, Пол, був молодшим сином третього шлюбу Карла Юнга-
старшого і виріс у багатодітній сім'ї. Емілі також була молодшою дочкою
другого зв’язку свого батька, духовником, як і її чоловік. Коли Карлу Густаву
Юнгу було дев'ять років, у 1884 році народилася його сестра Йоганна Гертруд,
яка згодом стала його секретаркою. У молодості Юнг любив поширювати чутки
про те, що він походить від Гете.Однак згодом він відкинув цю історію і
зізнався, що його прабабуся Еміль Циглер дружила з племінницею поета.

Освіта
Більшу частину свого дитинства Карл Густав Юнг був самотньою і злегка
засмученою дитиною, можливо, внаслідок страждань матері та подружніх
проблем батьків. У 1886 році хлопець почав навчатися в Базельській кантонній
гімназії, саме так називали центри народної освіти в цьому районі (Гімназія).
Юнг отримував уроки історії, граматики, алгебри, тригонометрії, числення та
англійської мови. Але те, на що шкільна програма робила особливий наголос, -
це класичні мови та цивілізації, що викликало глибокий інтерес до хлопчика.
Коли йому було 12 років, однокласник штовхнув його, і Юнг на кілька хвилин
був збитий без свідомості. Потім він почав застосовувати непритомність як
частий метод зупинки школи, з якої він був відсутній протягом півроку. У якийсь
момент він зрозумів, що якщо він не вчиться, він буде бідною людиною і не
зможе влаштуватися на роботу, в той момент він почав вивчати латинську мову
в бібліотеці свого батька і через три тижні повернувся до гімназія. Через роки
він стверджував, що на той момент він знав, що таке невроз з перших вуст.

коледж
Незважаючи на те, що вся його сім'я сподівалася, що він стане
священнослужителем, щоб піти шляхом більшості чоловіків у своїй родині, це
не цікавило Карла. Він дуже любив археологію, хоча також цікавився
філософією. Зручність та відсутність бюджету змусили його дивитись лише на
місцеві варіанти, і саме тому він вирішив вивчати медицину, яку пропонували в
Базельському університеті. Юнг вступив до університету в 1895 році завдяки
стипендії, яка допомогла йому покрити вартість навчання. Наступного року
помер його батько Пол Юнг. У 1900 році Карл Юнг здобув ступінь медика і
шукав диплом. Він думав про хірургію та внутрішні хвороби, але стосунки з
професором Крафт-Ебінгом, відомим неврологом, вплинули на те, що він обрав
психіатрію як спеціалізацію. 20 століття прийняв молодого лікаря в Цюріху, куди
він переїхав у 1900 році, там він забезпечив собі посаду клінічного асистента в
лікарні Бурґольцлі у доктора Євгена Блейлера. З цієї позиції він зміг провести
дослідження з шизофренії і почав використовувати такі методи, як асоціація
слів. У 1902 р. Він представив докторську дисертацію під назвою Про
психологію та патологію прихованих явищПід час цього розслідування він
розглядав справу її двоюрідної сестри, яка, здавалося, отримувала
повідомлення з іншого літака, коли вона входила в транси.

Шлюб
Карл Густав Юнг одружився на Еммі Раушенбах у 1903 році, їй було 20 років, а
йому - 27. Дівчина була членом заможної родини, пов'язаної з бізнесом,
особливо з розкішними годинниками. У 1905 році Емма та її сестра успадкували
сімейний бізнес після смерті батька, і хоча Юнг ніколи не брав їх за руки, вони
завжди забезпечували засоби для комфортного життя його сім'ї. Емма
зацікавилася роботою свого чоловіка, а пізніше сама стала визнаним ім'ям в
рядах психоаналізу. У Юнгів було 5 дітей на ім'я Агате, Грет, Франц, Маріанна та
Елена. Віри невірності батька аналітичної психології відомі. Протягом свого
життя він був у близьких стосунках з різними жінками, деякі з них були його
пацієнтами. Один із найвідоміших позашлюбних стосунків Юнга був з
росіянкою Сабіною Шпільрайн, яка згодом стала психоаналітиком. Ще однією з
її коханих була Тоні Вольф, з якою вона підтримувала стосунки, поки не
померла в 1953 році. Незважаючи на це, Емма Раушенбах все життя залишалася
одруженою з Юнгом.

Професійний початок
Також у 1903 році Юнг почав викладати в Цюріхському університеті. Тоді ж він
відкрив приватну практику і продовжував працювати в лікарні Бурґольцлі, де
залишався активним до 1909 року. У цей час Карл Юнг помітив, що багато
пацієнтів створювали фантазії чи ілюзії, дуже схожі на деякі класичні міфи чи
релігійні історії. Він вважав неможливим, щоб усі ці особи читали однакові
уривки. Потім це привело його до висновку, що існує ймовірність того, що всі
люди мають спільний несвідомий шар, елемент, який він охрестив як
"колективне несвідоме" і визначив як спадщину всього людства в кожній
людині. У 1905 році він отримав офіційне призначення професором в будинку
навчання, в якому він вже працював з 1903 року.

Взаємозв'язок з психоаналізом
Юнг познайомився з творчістю Зигмунда Фрейда з 1900 року, ще в студентські
роки, коли він читав Тлумачення сновидінь. З цього моменту молодий лікар
зацікавився психоаналітичною течією. З 1904 р. Листування між австрійським та
швейцарським лікарем, схоже, розпочалось. Вважається, що Юнг почав
коментувати Фрейда про його дослідження з шизофренії.
Крім того, Карл Юнг почав лікувати деяких своїх пацієнтів психоаналітичним
методом, а також популяризував його серед своїх студентів в Цюріхському
університеті. Відомо, що в 1906 році Фрейд запросив швейцарського професора
до Відня, і ця зустріч відбулася в лютому 1907 року. Коли двоє лікарів
зустрілися, вони говорили близько 13 безперервних годин, і батько
психоаналізу почав ставитися до Юнга як до свого учня і наступника.
Наступного року Карл Юнг взяв участь у Першому конгресі психоаналізу у Відні.
Коли лекції, що відкрили двері для фрейдистського руху, проходили в
Університеті Кларка в штаті Массачусетс, США Юнг приєднався до учасників.
З цією поїздкою не тільки було закріплено психоаналіз в Америці, але Юнгу
вдалося створити базу нових послідовників у країні.

У 1910 році Фрейд висунув кандидатуру Карла Юнга на пост довічного

президента Міжнародного психоаналітичного товариства, яке забезпечило його
позицію спадкоємця світового лідерства в цій галузі. У наступному інтерв’ю Юнг
розповідає про свої стосунки з Фрейдом та про інші концепції психоаналізу:

Розлука
Найвища посада Юнга не завадила інтелектуальній розлуці, яку він певний час
бачив між своїм наставником Зігмундом Фрейдом та собою. Джунгієвські теорії
почали дедалі більше непримиренно відокремлювати від психоаналізу.
Поняття, які кожен з них призначав несвідомому, були ключовими у розриві.
Поки Фрейд розглядав його як сховище неприйнятних і недоступних думок і
бажань, Юнг розглядав його як вроджений шар символів і образів, пов'язаних з
творчістю, а також емоційними проблемами.
Його теоретична пропозиція також дистанціювалась щодо походження
психічних проблем. Для батька психоаналізу центр цих дисбалансів був у рухах і
пов’язаний з лібідо, тобто сексуальною енергією.
На відміну від цього, Карл Юнг не спостерігав постійної або первинної
взаємозв'язку між усіма психічними захворюваннями та сексуальним фактором,
насправді він вважав, що проблеми раніше мали релігійне походження.
У 1912 році Карл Юнг видав свою книгу під назвою Психологія несвідомого, і в
цьому тексті було видно, що він позначав відстань між основними доктринами
психоаналізу та своєю новою теоретичною моделлю.
До 1913 р. Відносини між Фрейдом і Юнгом були практично розірвані. Через рік
останній вирішив відокремитися від своєї посади президента Міжнародної
психоаналітичної асоціації.

Самоаналіз
З 1913 року Карл Юнг залишив свою посаду академіка в Цюріхському
університеті. У нього також почалися психологічні проблеми, він стверджував,
що мав бачення і мрії, які змусили його аналізувати себе.
Хоча більша частина його самоаналізу була зроблена до 1918 року, Юнг
продовжував фіксувати свої мрії та переживання в Росії Червона книга протягом
16 років.Деякі вважають, що частина його стану пов’язана з тим, що він
відокремився від Зигмунда Фрейда. Швейцарський лікар пережив час
інтенсивної ізоляції, коли його сім'я та його коханий представляли неясний
зв'язок з рештою світу.Він також виявив переваги йоги як вправи і як методу
медитації в цей період свого життя.

Повернення
У 1916 р. Опублікував Карл Юнг Збірник статей з аналітичної психологіїЗ цього
часу він почав використовувати термін аналітична психологія, намагаючись
таким чином відійти далі від своєї попередньої школи (психоаналіз).
Велике повернення Юнга до теоретичної площини відбулося з його роботою
1921 року: Психологічні типи. У цей час були представлені деякі центральні
елементи його підходу, зокрема визначення індивідуації або процесу, в якому
людина створює «я».Також були представлені особистості (інтроверсія проти
екстраверсії) та чотири функції, якими є мислення - відчуття та відчуття - інтуїція.

Подорожі
У 1920 році Карл Юнг провів короткий тур Північною Африкою. Того ж року він
провів кілька семінарів у Корнуолі, крім того, в 1923 і 1925 роках він також брав
участь в переговорах в Англії, пов'язаних з аналітичною психологією. Протягом
1924 року Юнг відвідав Сполучені Штати Америки і був у контакті з корінним
племенем у Таосі, штат Нью-Мексико. Через рік він гастролював у Східній
Африці, проводячи час у таких країнах, як Уганда та Кенія. Ще одна його
подорож привела його до Єгипту в 1926 році. Усі ці дні служили Юнгу для
аналізу суспільств, у яких не панував вплив західної культури та філософської
думки, тим самим розвиваючи його ідею про колективне несвідоме. Також під
час свого туру по Індії в 1938 р. Він зміг зрозуміти, що фігура Будди була одним
з найбільш відчутних прикладів того, що він запропонував, говорячи про
розвиток "Я".

Міжнародне визнання
У 1928 році Карл Юнг видав книгу про даоської алхімії, цей текст був охрещений
як Секрет золотої квітки. Швейцарський лікар продовжував цей ряд публікацій
протягом наступних трьох десятиліть. У 1930-х роках Юнга також обрали
президентом Загального медичного товариства з психотерапії. Ці роки мали
велике значення для професійного розвитку Карла Густава Юнга. У 1936 році він
отримав почесний докторський ступінь Гарвардського університету, наступного
року був доповідачем на конференціях, що проводились в Єльському
університеті. Також у 1938 році Оксфордський університет присудив йому ще
одну докторську ступінь за кар'єру, як і кілька відомих навчальних будинків у
Швейцарії протягом наступних років. Факультет медичної психології
Базельського університету призначив його професором у 1943 р. Однак Юнгу
довелося відмовитись від академічного життя, коли в 1944 р. Він перебив ногу і
незабаром після цього отримав серцевий напад.

Останні роки
Хоча він переніс другий серцевий напад у 1946 році, це не змогло відокремити
його від його письменницької праці. Відповідь на Йова був опублікований в
1952 р., а через рік його повні роботи були опубліковані в США. У 1953 році
помер Тоні Вольф, з яким він мав стосунки протягом багатьох років. Він
продовжував свою інтелектуальну діяльність і до 1955 р. Видав Mysterium
coniunctionis. Того року Юнг також овдовів, оскільки померла його супутниця
життя та мати його дітей Емма Раушенбах. У період з 1960 по 1961 рік Юнг
присвятив себе роботі над своєю останньою роботою "Наближення до
несвідомого". Цей твір було опубліковано в посмертній книзі, яку вони
охрестили Людина та його символи (1964). Наступне відео - це інтерв’ю, в
якому Юнг розповів про смерть і психіку.

Смерть
Карл Густав Юнг помер 6 червня 1961 року. На момент смерті він був у своєму
будинку в Кюснахті, Цюріх, Швейцарія. Він страждав на захворювання
кровообігу, яке стало винуватцем у припиненні його життя. Його поховали на
кладовищі протестантської церкви у своєму населеному пункті, і всі його діти
пережили його. У 2017 році будинок, що належав творцю аналітичної
психології, був перетворений на музей, і його урочисто відкрили наступного
року.