Урок 3. Мистецтво скіфо-сарматської доби.

У VІІ ст. до н.е. у степах між Доном і Дунаєм з’являються войовничі кочові племена
скіфів, які підкорили місцеві племена землеробів.
Археологами виявлено та досліджено численні скіфські городища та кургани. В
курганах скіфи ховали своїх вождів та знатних воїнів. Окремі з них, т.зв. царські кургани, -
Чортомлик та Солоха– сягали 18-20 м у висоту. На вершинах курганів скіфи
встановлювали кам’яні статуї, вирізьблені з каменю, які найчастіше зображували воїна у
характерному вбранні, з коротким мечем „акінаком”.
При розкопках курганів було знайдено багато творів декоративно-ужиткового мистецтва
– прикрас для зброї та кінської збруї. Більшість з них являють собою золоті стилізовані
фігурки тварин (т.зв. „звіриний стиль”). Найчастіше зображувались звірі, що володіли
силою, швидкістю, гострим зором, тобто найбільш цінними для воїна якостями. Вони
відтворювали різних тварин: оленя, барса, пантеру, коня, орла.
Зображення оленя з кургану Куль-Оба. Зображення пантери.
У V - ІV ст. до н.е. на розвиток скіфського мистецтва глибоко впливає культура античних
грецьких міст, з якими скіфи мали активні торгівельні зв’язки.
Золотий гребінь з кургану Солоха. Електрова чаша з кургану Куль-Оба.
При розкопках кургану Товста могила у 1971 році археологом Б.Мозолевським було
знайдено справжній шедевр ювелірного мистецтва – Золоту пектораль (ІV ст. до н.е.).
Вага 1140 г. Діаметр понад 30 см.
У ІІІ ст. до н.е. на території теперішньої України з’явилися кочові племена сарматів., які
поступово відтіснили скіфів у Крим та Нижнє Придніпров’я. Культура сарматів була
багато у чому спорідненою із скіфською, в ній також переважали декоративні форми
мистецтва. Ними було створено новий стиль орнаментації художніх виробів – поліхромно-
інкрустаційний (інкрустація з коштовного каміння та різноколірного скла).