Давня література

Літературний напрям: бароко (XVII-XVIII)

Це напрям у літературі, архітектурі та мистецтві, для якого характерні:
Підкреслена урочистість
Пишна декоративність
Динамічність композиції.

Барокові твори сповнені риторичних прикрас, складних метафор, емблем, символів,

алегорій.

«Всякому Рід: лірика Антитеза -

Григорій Жанр: філософсько- це стилістична фігура,
місту –
Сковорода звичай і
сатиричний вірш яка утворюється
зіставленням слів або
(1722-1794) МІСТО словосполучень,
Просвітитель права» протилежних за своїм
Мандрівний філософ, поет СОВІСТЬ, МОВ змістом.
Епітафія: «Світ ловив мене, та Використа КРИШТАЛЬ
не впіймав» ний в опері Рефрен - рядок або
І.Котлярев СМЕРТЬ, ЯК КОСА кілька рядків, які
Афоризми – стисло ського «Наталка- ЗАМАШНА повторюються в кінці
висловлена узагальнена думка Полтавка» кожної строфи чи
(«Бери вершину і матимеш групи строф.
середину»,
«Не все те отрута, що
неприємне на смак»)

10-та пісня зі зб. «Сад

божественних пісень»

«De Рід: лірика В останніх рядках

Жанр: вірш проголошено славу
libertate» Б.Хмельницькому
(Про свободу) ЗЛОТО-БОЛОТО
СВОБОДА

«Бджола і Рід: ліро-епос Алегорія –

Байка – невелике алегоричне Жанр: байка (прозова інакомовлення.
оповідання повчального Шершень» форма) Езопова мова. Ідея
характеру. спорідненої з покликом
СРОДНА ПРАЦЯ- ЦЕ людини «сродної
Зб «Байки харківські» ЩАСТЯ праці»