Плоскостопість - це вроджена або набута деформація, внаслідок якої природні

склепіння стоп зменшуються або повністю зникають. Стан можна визначити за

повним торканням однієї або одразу двох ніг землі. У положенні стоячи між
шкірою та підлогою практично не залишається склепіння або щілини.

Часткове або повне опущення склепінь призводить до зниження амортизаційної

функції і, як наслідок, до низки серйозних змін у роботі опорно-рухового
апарату. В тому числі:

 Підвищене навантаження на хребет, гомілковостопні, колінні та

тазостегнові суглоби та суттєве прискорення їхнього зносу;

 складність корекції деформації на пізніх стадіях;

 Патологічні зміни постави, включаючи сколіоз та артроз;

 Постійні болі в ногах, що порушують звичний спосіб життя.

До причин розвитку деформації належать:

 вроджені (внутрішньоутробні) порушення розвитку;

 носіння вузького, маленького та жорсткого взуття, високі підбори;

 захворювання скелета, зокрема артрит;

 зайва вага;

 генетична схильність;

 м'язова дистрофія, церебральний параліч та інші стани, що призводять до

проблем із іннервацією;

 порушення кальцієво-фосфорного обміну та рахіт;

 парез або параліч м'язів кінцівок;

 травми та розриви сухожиль великогомілкового м'яза;

 перевантаження нижніх кінцівок;

 неправильно зрощені переломи;

 м'язовий дисбаланс.
Залежно від склепіння, на який поширюється патологія, розрізняють
поперечну, поздовжню та комбіновану плоскостопість.