Гемопоез

Зміни кількості та морфології клітин крові при патології

Кровотворення (гемопоез)
- тонко регульований процес
послідовної диференціацїі
родоначальних клітин, який
приводить до утворення зрілих
клітин крові всіх 8 ліній
диференціації (еритроцитів,
базофільних, нейтрофільних,
еозинофільних гранулоцитів,
моноцитів, тромбоцитів, Т- й В-
лімфоцитів).

2
Кровотворні органи - складна система, яка продукує клітини крові
або бере участь в імунних реакціях

проліферація і дозрівання
елементів мієлопоезу,
кістковий мозок початкові стадії
Центральні диференціації В-лімфоцитів
кровотворні
органи
тимус дозрівання Т-лімфоцитів

3
Кровотворні органи - складна система, яка продукує клітини крові
або бере участь в імунних реакціях

Периферичні органи
гемопоезу

лімфоїдна тканина,
селезінка лімфатичні периферична асоційована із
вузли слизовими
кров
оболонками (MALT)

4
5
6
 Перший клас - СТОВБУРОВА ГЕМОПОЕТИЧНА
КЛІТИНА (СКК)
Властивості СКК
Плюрипотентність: СКК здатна до диференціювання в різних напрямках і дає
початок будь-якому виду формених елементів крові (еритроцитам, лейкоцитам,
кров'яним пластинкам), тому СКК називають родоначальними клітинами.
Здатність до самопідтримки: СКК здатні підтримувати сталість чисельності
своєї популяції за рахунок того, що після поділу стовбурової клітини одна з
дочірніх клітин залишається стовбуровою, зберігаючи всі властивості
батьківської клітини; друга дочірня клітина диференціюється в напівстовбурову
(комітовану) стовбурову клітину. Такий мітоз називається асиметричним.
Стійкість до дії пошкоджуючих факторів, ймовірно внаслідок того, що СКК
діляться рідко; більшу частину свого життя вони перебувають в стані спокою;
при необхідності можуть знову вступати в клітинний цикл (наприклад, при
значних крововтратах і при впливі факторів росту); крім того СКК захищені своїм
місцем розташування.

Основне місце локалізації СКК кістковий мозок

7
Другий – третій клас

8
 Четвертий клас утворений морфологічно впізнаваними
бластними (незрілими) клітинами всіх кровотворних паростків.

Монобласт Мегакаріобласт Еритробласт Мієлобласт

9
П’ятий клас –морфологічно впізнавані проліферуючі і
дозріваючі клітини всіх кровотворних паростків

10
Шостий клас – зрілі клітини, які потрапляють в периферичну
кров

Сегментоядерні
нейтрофіли Еозинофіли Базофіли Лімфоцити Моноцити

11
МОРФОЛОГІЯ І ВЛАСТИВОСТІ
ЕРИТРОЦИТІВ

12
Еритропоез

13
МОРФОЛОГІЧНО ВПІЗНАВАНІ СТАДІЇ ЕРИТРОПОЕЗУ

14
 Еритробласт

Розмір: 15-25 мкм;

Ядро: велике, кругле, розміщене
центрально;
Ядерця: 1-4 і більше;
Цитоплазма: інтенсивно
базофільна, із фіолетовим
відтінком;
Перинуклеарна зона: так.

15
 Пронормобласт
(пронормоцит)

Розмір: 12-18 мкм;

Ядро: велике, хроматин більш
конденсований;
Ядерця: відсутні;
Цитоплазма: помірно широка,
базофільна;
Перинуклеарна зона: відсутня.

.
16
 Нормобласт (нормоцит)
базофільний

Розмір: 8-9 мкм;

Ядро: кругле, бордово-фіолетове,
горбкуватий хроматин
розподілений нерівномірно;
Ядерця: відсутні;
Цитоплазма: синьо-блакитна;

17
 Нормобласт (нормоцит)
поліхроматофільний

Розмір: 9-12 мкм;

Ядро: набуває характерної радіарної
(колесоподібної) структури, чітко
розрізняється хроматин та
парахроматин;
Ядерця: відсутні;
Цитоплазма: сприймає як кислотні,
так і основні барвники, забарвлюється
в сіро-бузковий, сіро-рожевий колір
(поліхромазія).

18
 Нормобласт (нормоцит)
оксифільний

Розмір: 7-10 мкм;

Ядро: щільне, пікнотичне у вигляді
«вишневого зернятка», забарвлене в
темно-фіолетовий колір;
Ядерця: відсутні;
Цитоплазма: оксифільна (рожева),
насичена гемоглобіном.

19
 Ретикулоцит

Розмір: 9-11 мкм;

Дозріває: 1-2 дні в кістковому мозку
та 1-3 дні в периферичній крові;
Ядро: розпад ядра, яке
виштовхується із клітини;
Кількість: у дорослої людини – 2-10 на
1000 еритроцитів.

20
 Еритроцит

Розмір: 7,5-8 мкм;

Ядро: відсутнє;
Форма: двоввігнутого диска товщиною
2,1-2,4 мкм з просвітленням в центрі;
Особливості будови: форма
двоввігнутого диска добре забезпечує
газообмін і високу пластичність
еритроцитів; особливості будови
мембрани і цитоскелету дозволяють
еритроциту легко деформуватися
(подовжуватися, згинатися,
закручуватися) і проходити через
капіляри з просвітом 3-5 мкм

21
 Етапи диференціації мегалобластних клітин
Промегалобласт. Має округлу або неправильну форму, розмір 25-30 мкм. Ядро
велике червоно-фіолетове, кругле або овальне з ніжним хроматиновим ретикулумом і
2-5 ядерцем, цитоплазма базофільна.
Мегалобласт базофільний. Форма округла, розмір - 20-25 мкм, велике фіолетове
ядро з рихлою сіткою хроматину розташоване ексцентрично, базофільна цитоплазма
з перинуклеарною зоною просвітлення, утворена синтезуючим гемоглобіном.
Мегалобласт поліхроматофільний. Овальної форми, діаметр 15-25 мкм, з більш
компактним ядром і сіро-бузкової цитоплазмою.
Мегалобласт оксифільний. Діаметр 13-23 мкм, овальної форми, компактне темно-
фіолетове ядро часто ексцентричне, цитоплазма інтенсивно рожева.
Мегалоцит. Велика без'ядерна клітина розміром 12-20 мкм, часто овальної форми,
без просвітлення в центрі, забарвлена в інтенсивно рожевий колір.

22
ЗМІНИ МОРФОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЕРИТРОЦИТІВ

23
ЗМІНИ МОРФОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЕРИТРОЦИТІВ

24
ЗМІНИ МОРФОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЕРИТРОЦИТІВ

25
ЗМІНИ МОРФОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЕРИТРОЦИТІВ

26
ЗМІНИ МОРФОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЕРИТРОЦИТІВ

27
ЗМІНИ МОРФОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЕРИТРОЦИТІВ

28
Еритроцитоз - це збільшення кількості еритроцитів і гемоглобіну на
одиницю об'єму крові.
Відносний еритроцитоз
Виникає при: зниження об'єму
плазми і згортанні крові без
збільшення еритроцитарної маси.
Причини:
• зневоднення організму (рясний
понос, блювота, підвищене
потовиділення);
• затримка рідини в
міжклітинному просторі (набряк
легенів, опіковий шок, серцево-
судинна недостатність,
артеріальна гіпертензія).
Абсолютний еритроцитоз
Первинний
Виникає при: підвищеному еритропоезі під
впливом гіпоксії, надмірному виробленні
еритропоетину або активації еритропоезу,
незалежного від еритропоетину.
Причини:
• клональні порушення попередників
еритроцитів (не обумовлені
підвищеним виробленням
еритропоетину). Такий еритроцитоз
характерний для спадкової еритремії,
яка проявляється тільки еритроцитозом,
і хвороби Вакеса (справжня поліцитемія)
- мієлопроліферативного захворювання
з підвищеною продукцією не тільки
еритроцитів, а й інших клітин крові.
Вторинний
Виникає при: тканинній гіпоксії, яка
стимулює секрецію еритропоетину
Розвивається як компенсаторна
реакція:
• при хронічній дихальній
недостатності;
• при тривалому отруєнні;
• при захворюваннях нирок;
• При еритропоетин-видувних
пухлинах різної локалізації.
29
 Анемія – патологічний процес, який супроводжується порушенням
функціонування різних органів та систем. Це клініко-гемaтoлoriчний синдром,
який проявляється зменшенням кількості еритроцитів і/чи вмісту гемоглобіну в
одиниці об'єму крові нижче за нормальні показники, характерні для певного
віку і статі.

30
Класифікація анемій

31
Класифікація анемій

32
 Гостра постгеморагічна анемія
Це патологічний стан, який розвивається внаслідок раптового зменшення ОЦК. У
механізмі розвитку провідне значення мають зменшення об'єму циpкулюючих
еритроцитів, що спричиняє гостру гіпоксію (порушення оксигенації тканин) та
зменшення об'єму плазми, що призводить до розвитку колапсу і шоку.

Картина крові:
1-2 дні після крововтрати - кількість еритроцитів і гемоглобіну може істотно
не знижуватися через зменшення обсягу циркулюючої крові;
2-3 день - розвивається нормохромна анемія;
5-7 день - ретикулоцитоз досягає максимуму, з'являються поліхроматофіли,
з'являються ядровмісні нормоцити, спостерігається помірний нейтрофільний
лейкоцитоз зі зміщенням вліво. Якщо компенсаторні можливості кісткового мозку
добре виражені, протягом 2-3 тижнів кількість формених елементів повністю
відновлюється.

33
 Залізодефіцитна анемія
Залізодефіцитні анемії (ЗДА) становлять майже 80-95 % усіх видів анемій.
За даними ВООЗ, кількість хворих сягає понад 600 млн (15-25% населення
Землі має прихований дефіцит заліза і прояви ЗДА)
Картина крові:
Анемія - мікроцитарна і гіпохромна;
Кількість еритроцитів - знижується в меншій мірі, ніж вміст гемоглобіну в
еритроцитах (або в нормі);
Мікроцитоз передує гіпохромії. При важкій анемії виражені гіпохромія
(анулоцитарність), мікроцитоз, анізо- і пойкілоцитоз еритроцитів.
Нейтропенія - часта;
Тромбоцитопенія - частіше у дітей;
Тромбоцитоз - частіше у дорослих на тлі крововтрати;
Ретикулоцити - переважно в нормі, тимчасовий ретикулоцитоз може бути при
сильній крововтраті або прийомі добавок заліза.

34
 B12 дефіцитна анемія
Патологічний стан, який виникає при дефіциті вітаміну В12

Картина крові
Анемія - мегалобластична, гіперхромна, макроцитарна;
Кількість еритроцитів - падає більшою мірою, ніж вміст гемоглобіну;
У мазку крові - анізоцитоз, пойкілоцитоз, макроцитоз;
Характерна поява макроцитів та мегалоцитів із залишками ядра (тільця Жоллі, кільця
Кабо), базофільною зернистістю;
Кількість ретикулоцитів - знижена;
Помірна лейкопенія (нейтропенія) з полісегментованими нейтрофілами та
тромбоцитопенія;
ШОЕ - прискорена

35
Анемія дефіциту фолієвої кислоти
Патологічний стан, який виникає при дефіциті фолієвої кислоти

Картина крові:
схожа на картину крові при В 12-дефіцитної анемії

Для диференціальної діагностики з В 12-дефіцитної анемією

визначають рівень фолатів в сироватці крові і еритроцитах, вміст
кобаламіну в сироватці крові.

36
 Гіпо- та апластична анемія
Апластична анемія (AA) - гематологічне захворювання, хаpaктepною ознакою якого є
якісні й кількісні зміни клітин гемопоезу та їх мікрооточення, щопроявляється
панцитопенією в периферичній крові, гіпоклітинністю тa жиpовою інфільтрацією
кісткового мозку. Залежно від характеру ушкодження клітин - попередників гемопоезу
вона може бути одно-, дво- чи багатопаростковою (панцитопенія).
Нетяжкuй перебiг:
Гранулоцити - > 0,5 Г/л;
Тромбоции - 20-50 Г/л;
Ретикулоци - > 1%;
Тяжкий перебіг:
Гранулоцити - < 0,5 Г/л;
Тромбоции - < 20 Г/л;
Ретикулоци – < 1 %;
Дуже mяжкuй перебіг:
Гранулоцити - < 0,2 Г/л;
Тромбоции - < 20 Г/л; 37
 Гемолітична анемія
Гемолітичні анемії - група анемій, які характеризуються
синдромом гемолізу в кровоносних судинах чи судинному
просторі СМФ.

Анемія - нормохромна, мікросфероцитарна, супроводжується ретикулоцитозом.

МCV, MCH - y межах норми;
МСНС - може незначно підвищуватися.
Кількість лейкоцитів, тромбоцитів - зазвичай без змін.
Лейкоцитарна формула без особливостей, при гемoлітичному кризі - нейтрофілія.

38
МОРФОЛОГІЯ І ВЛАСТИВОСТІ
ЛЕЙКОЦИТІВ

39
Усі лейкоцити поділяють на гранулоцити - клітини, що містять у цитоплазмі специфічну зернистість,
й агранулоцити - клітини, що не мають такої специфiчної зернистості.

40
ГРАНУЛОЦИТИ

41
Морфологічно розпізнані стадії диференціювання
гранулоцитів
Мієлобласт

Діаметр - 15-20 мкм;

Ядро - велике, круглої або овальної форми,
з пухким хроматином займає більшу частину
клітини;
Ядерця - 2-4;
Цитоплазма - базофільна, гомогенна, іноді
містить дрібну азурофільну зернистість.

42
Морфологічно розпізнані стадії диференціювання
гранулоцитів
Промієлоцит

Діаметр - 25-27 мкм;

Ядро - овальної або бобовидної форми, часто
розташовується ексцентрично, містить ніжний,
переплетений у вигляді мережі хроматин;
Ядерця – зустрічаються іноді;
Цитоплазма - блакитна, поява грубих
азурофільних зерен вишневого кольору (спочатку у
невеликій кількості, потім заповнюють усю клітину).

43
Морфологічно розпізнані стадії диференціювання
гранулоцитів

Мієлоцити

Діаметр - 12–18 мкм;

Ядро - частіше круглої або овальної
форми, хроматин має грубішу структуру;
Ядерця – відсутні;
Цитоплазма - блакитно-рожевого кольору.

44
Морфологічно розпізнані стадії диференціювання
гранулоцитів
Метамієлоцити
Діаметр - 10-15 мкм;
Ядро - має вдавлення і набуває бобоподібної форми,
хроматин глибчастий.
Цитоплазма – оксифільна, містить специфічну зернистість.

Паличкоядерні
Діаметр – 10-12 мкм;
Ядро - меншого розміру, компактна структура хроматину та
вигнутою формою ядра (у вигляді палички, літери С,
підкови) з нерівними краями;
Цитоплазма – оксифільна, містить специфічну зернистість,
яка заповює цитоплазму повністю. 45
Морфологічно розпізнані стадії диференціювання
гранулоцитів
Сегментоядерний нейтрофіл має діаметр клітини 9-12 мкм, ядро
складається з 3-4 сегментів, з'єднаних тонкими перемичками.
Цитоплазма, що становить більшу частину клітини, блідо-рожева,
містить дрібну зернистість рожево-фіолетового кольору і трохи
азурофільних гранул.

Еозинофіл більший за нейтрофільний лейкоцит, має діаметр 12-15

мкм. Ядро сегментоване, складається із двох сегментів круглої або
краплеподібної форми. Рожева цитоплазма малопомітна через
рясну зернистість оранжево-жовтого кольору.

Базофіл зазвичай менший за розміром у порівнянні з

нейтрофілами (діаметр 8-10 мкм). Цитоплазма блідо-рожева з
великою грубою зернистістю темно-фіолетового або темно-синього
кольору. Рясна зернистість маскує структуру ядра клітини та колір
цитоплазми.
46
 Функції гранулоцитів
Нейтрофіли - найбільша група лейкоцитів
периферичних крові, що становить 50-75% всіх лейкоцитів.

Дозрівання нейтрофілів - в кістковому мозку - 10-14 днів;

Нейтрофіли - основні учасники захисту організму від бактеріальної інфекції, інвазії
та поширення грибків. Процес фагоцитозу складний і багатоетапний, включає
стимуляцію, визначення джерела інфекції, хемотаксис, дегрануляцію та
перетравлення мікробів. Під час фагоцитозу нейтрофіл виділяє велику кількість
біологічно активних і цитотоксичних речовин із внутрішньоклітинних гранул у
навколишнє середовище.

47
 Функції гранулоцитів
Еозинофіли відіграють особливу роль у захисті від
паразитів і контролі негайних реакцій гіперчутливості. Специфічні
краї еозинофілів містять білки з вираженою бактерицидною
активністю - великий основний білок, еозинофільний катіонний білок
і еозинофільну пероксидазу, які знищують личинки паразитів.

Еозинофіли знаходяться в периферичної крові в невеликій кількості - 0,5-5 %.

Циркулюють протягом 6-12 годин мігрують в тканини.
Еозинофіли виконують захисну функцію проти інвазії гельмінтів, бактерій, вірусів, грибків і,
можливо, пухлин.

48
 Функції гранулоцитів
Базофіли представляють найменшу групу
циркулюючих гранулоцитів (0-1%), знаходяться в крові
протягом 6 годин, потрапляють в тканини і гинуть через
1-2 дня.

При пошкодженні тканин, алергічних реакціях негайного типу (стимуляція антигеном IgE
рецепторів, що зв'язують антитіла), відбувається дегрануляція тучних клітин, гістаміну та
інших медіаторів, що підвищують проникність мікросудин. Розвивається запальна реакція,
що виявляється набряком, почервонінням шкірних покривів, свербінням та іншими
симптомами. Гепарин, що міститься в гранулах базофілів, перешкоджає згортанню крові в
зоні запалення. Активовані базофіли і тучні клітини, як і інші гранулоцити, служать джерелом
цитокінів, що беруть участь в подальшому розвитку запального процесу і алергії.

49
Морфологічно розпізнані стадії диференціювання моноцитів

Монобласт
Діаметр – 12-16 мкм;
Ядро - кругле, структура хроматину сітчаста;
Ядерця – кілька;
Цитоплазма - базофільна, синьо-блакитного або
сіро-синього кольору не містить зернистості.

Промоноцит
Діаметр – 12-20 мкм;
Ядро - круглої, овальної, бобовидної форми з
ніжною структурою хроматину;
Ядерця - 1-2;
Цитоплазма - сіро-синя, з'являється у невеликій
кількості азурофільна зернистість.
50
Морфологічно розпізнані стадії диференціювання моноцитів

Моноцит

Діаметр - 15–20 мкм;

Ядро - велике, пухке, різноманітної
форми: у вигляді трилисника, квасолі,
крил метелика, хроматин пухкий;
Цитоплазма - димчасто-сірого, синьо-
бузкового кольору, містить дрібну
пилоподібну азурофільну зернистість.

51
 Функції моноцитів
Моноцити становлять 3-11% лейкоцитів периферичної крові.
Циркулюють у кровотоку близько 36-104 год, як і нейтрофіли, мають
пристінковий пул. Після міграції в периферичні тканини вони
трансформуються в макрофаги, кількість яких набагато перевищує
моноцити, що циркулюють, і порівняна з масою печінки.

Моноцити-макрофаги (система фагоцитуючих макрофагів) забезпечують фагоцитарний

захист організму проти мікробної інфекції. Продукти метаболізму, що утворюються в
макрофагах, токсичні для багатьох паразитів людини. Макрофаги беруть участь у
формуванні імунної відповіді організму та запалення, посилюють регенерацію тканин та
протипухлинний захист, беруть участь у регуляції гемопоезу. Макрофаги фагоцитують
старі та ушкоджені клітини крові.

52
Морфологічно розпізнані стадії диференціювання лімфоцитів

Лімфоцити

Діаметр - від 6-8 до 12-15 мкм;

Ядро - кругле або овальне, структура хроматину
щільна, компактна, можна виділити грубі радіальні
тяжі хроматину;
Цитоплазма - вузька, блакитного кольору, іноді
ледь помітна, нерівномірна.

53
Морфологічно розпізнані стадії диференціювання лімфоцитів
Лімфобласт
Діаметр - 15–20 мкм;
Ядро - кругле або овальне з ніжнозернистою структурою
хроматину;
Ядерця - 1–2;
Цитоплазма – базофільна, має перинуклеарну зону.

Пролімфоцит

Діаметр - 12-15 мкм;

Ядро - має більш щільний хроматин;
Ядерця – рідко;
Цитоплазма - базофільна, блакитного кольору (небо у
ясний сонячний день), без зернистості.
54
Морфологічно розпізнані стадії диференціювання лімфоцитів

Лімфоцити

Діаметр - 6-12 мкм;

Ядро - щільне, овальної або круглої форми,
що займає майже всю клітину.
Цитоплазма - базофільна у вигляді вузького
обідка або серпа навколишнього ядро не
містить зернистості.

55
Морфологічно розпізнані стадії диференціювання лімфоцитів

Плазматична клітина (плазмоцит)

Діаметр - 17-22 мкм;

Ядро - округле ексцентрично розташоване
ядро з грубою структурою хроматину,
характерна перинуклеарна зона просвітлення.
Цитоплазма - базофільна, містить багато
рибосом та розвинений ендоплазматичний
ретикулум, необхідні для синтезу та секреції
антитіл, часто вакуолізована.

56
 Функції лімфоцитів
Лімфоцити складають другу найбільш численну групу
лейкоцитів периферичної крові після нейтрофілів – 19–37 %.
Вони постійно циркулюють між кров'ю, лімфою та лімфоїдними
органами.

Основною функцією лімфоцитів є збереження генетичного гомеостазу –

розпізнавання чужорідних антигенів та формування адаптивного імунітету
(протиінфекційного, трансплантаційного, протипухлинного). Ефективність імунітету
залежить від кооперативних взаємодій різних субпопуляцій лімфоцитів та інших
клітин, що беруть участь в імунній відповіді (макрофаги, дендритні клітини, клітини
мікрооточення кісткового мозку, тимусу, лімфовузлів, селезінки).

57
ЗМІНИ МОРФОЛОГІЇ ЛЕЙКОЦИТІВ
Збільшення розмірів нейтрофільних
лейкоцитів та гіперсегментація ядер.

Зміни розмірів нейтрофілів до 17 мкм, наявність 6-

7 і більше сегментів в ядрі типові для:
- В12-фолієводефіцитних анемій;
- можуть розвинутися при протипухлинній терапії;
- лікуванні глюкокортикоїдами.
- при спадковій гігантській нейтрофілії та
спадковій гіперсегментації ядер нейтрофілів.

58
 ЗМІНИ МОРФОЛОГІЇ ЛЕЙКОЦИТІВ
Гіпосегментація ядер нейтрофілів (пельгеризація ядер).
Ядро - має круглу чи довгасту форму як еліпса, боба, гімнастичної гирі;
Є ранньою ознакою порушення гранулоцитопоезу; Спостерігається:
- при тяжких інфекціях,
- агранулоцитозі,
- променевій хворобі,
- мієлолейкозі,
- мієлодиспластичному синдромі.
Пельгерівська аномалія.
Ядро - має два сегменти у вигляді пенсне (пенснеподібні клітини),
у гомозигот – один сегмент.

59
ЗМІНИ МОРФОЛОГІЇ ЛЕЙКОЦИТІВ
Токсична зернистість нейтрофілів

З'являється при:
- тяжких інфекціях;
- токсичних станах екзо- та ендогенного
походження.
Ступінь вираженості зернистості пропорційна
тяжкості процесу (виражається у кількості на 100
клітин).
Часто супроводжується вакуолізацією
цитоплазми та появою тілець Деле.
У нейтрофілів з токсичною зернистістю знижено
хемотаксис, фагоцитоз та бактерицидність.
60
ЗМІНИ МОРФОЛОГІЇ ЛЕЙКОЦИТІВ
Вакуолізація цитоплазми, коли вакуолі, що містяться в
цитоплазмі, надають клітині «прострілений», «дірявий» вид, є
ознакою дегенеративних змін і вказує на тяжкість процесу;
спостерігається при лейкозах та інтоксикації.

Тельця Деле – цитоплазматичні світло-сині глибки різного

розміру та форми (залишки РНК з ендоплазматичного
ретикулуму). Трапляються при важких інтоксикаціях у поєднанні з
токсичною зернистістю та вакуолізацією цитоплазми.

Тільця Ауера - великі азурофільні гранули подовженої форми,

що фарбуються в червоний колір, з'являються в результаті
кристалізації мієлопероксидази, містять також лізосомальні
ферменти. Виявляються при мієлолейкозі.

61
ЗМІНИ КІЛЬКОСТІ ЛЕЙКОЦИТІВ
Лейкоцитози
Лейкоцитоз (збільшення рівня лейкоцитів понад 9 Г/л)
може бути зумовлений збільшенням кількості одного або
кількох типів лейкоцитів, які в нормі циркулюють у
периферичній крові, або появою клітин, що зазвичай у
крові не спостерігаються.
Реактивний (відносний) лейкоцитоз - реакція кровотворної
тканини на впливрізних чинникiв-спостepiгaється при
багатьох септичних, гнійних, запальних процесах, дії
токсичних речовин та при розпаді тканин. Однак цей стан
минає після одужання або припинення дії токсичних
речовин.
Абсолютнuй лейкоцитоз - результат пухлинної гіперплазії
того чи іншого пaростка кровотворної тканини -
спостерігається при системних захворюваннях крові.

62
ЗМІНИ КІЛЬКОСТІ ЛЕЙКОЦИТІВ
Лейкоцитози
Нейтрофільний
лейкоцитоз

За причиною - фізіологічний та
патологічний;
За механізмом розвитку – відносний
(перерозподільним), та абсолютний
(справжнім.

63
 ЗМІНИ КІЛЬКОСТІ ЛЕЙКОЦИТІВ
Лейкоцитози
Ядерний зсув Регенеративний зсув ліворуч характеризується переважним збільшенням юних і
нейтрофілів паличкоядерних нейтрофілів та збереженням між ними нормального відсоткового
ліворуч - співвідношення, можлива поява одиничних мієлоцитів. Спостерігається на тлі помірної
збільшення
кількості незрілих нейтрофілії при гострих інфекціях кокової етіології, запальних захворюваннях після
циркулюючих форм гострої крововтрати. Є показником активації мієлопоезу та захисних сил організму.
нейтрофілів –
паличкоядерних, Гіперрегенеративний зсув ліворуч – поява великої кількості мієлоцитів та збільшення
юних паличкоядерних та юних форм. Разом з вираженим лейкоцитозом (30-50 × 109/л)
(метамієлоцитів) та відображає надмірну стимуляцію лейкопоезу, зустрічається при генералізованих важких
мієлоцитів. інфекційних та гнійно-септичних процесах.

Дегенеративний зсув ліворуч – переважне збільшення паличкоядерних нейтрофілів без

пропорційного збільшення молодих форм. Є несприятливою ознакою. На тлі помірної
або вираженої нейтрофілії свідчить про порушення дозрівання гранулоцитів, що
наростає інтоксикації, може бути ознакою пригнічення мієлопоезу.

64
ЗМІНИ КІЛЬКОСТІ ЛЕЙКОЦИТІВ
Лейкоцитози
Ядерний зсув нейтрофілів
праворуч
– збільшення зрілих та/або гіперсегментованих
форм нейтрофілів.

Зустрічається при нормальній чи зниженій

кількості лейкоцитів:
- дефіцит вітаміну В12 та фолієвої кислоти;
- авітаміноз вітаміну С.

65
ЗМІНИ КІЛЬКОСТІ ЛЕЙКОЦИТІВ
Моноцитоз
Відзначається при:
- гострих та хронічних інфекційних
захворюваннях, що активують систему
мононуклеарних фагоцитів (скарлатина,
вітряна віспа, висипний тиф, кір,
малярія, епідемічний паротит,
туберкульоз, сифіліс, хронічний сепсис);
- аутоімунних захворюваннях
(ревматоїдний артрит, системний
червоний вовчак);
- злоякісних пухлинах різної локалізації.
66
ЗМІНИ КІЛЬКОСТІ ЛЕЙКОЦИТІВ
Лімфоцитоз
Спостерігається при:
- гострі вірусні інфекції дітей та дорослих (грип,
кашлюк, краснуха, вітряна віспа, аденовірусні
інфекції, гепатит, інфекційний мононуклеоз);
- хронічні бактеріальні захворювання
(туберкульоз, сифіліс, бруцельоз);
- алергічні реакції гіперчутливості уповільненого
типу, що виявляються хронічними алергічними
дерматитами, алергія на ліки;
- ендокринні розлади (тиреотоксикоз,
акромегалія, недостатність надниркових
залоз).
67
ЗМІНИ КІЛЬКОСТІ ЛЕЙКОЦИТІВ
Лейкопенії

Лейкопенія - зменшення кількості лейкоцитів

в одиниці об'єму крові нижче 4×109/л.
В основному лейкопенія викликана нейтропенією
- зниженням кількості гранулоцитів периферичної
крові менше 2 × 109/л.
При числі лейкоцитів менше 1×109/л
підвищується ризик бактеріальних інфекцій.
Якщо кількість нейтрофілів нижче 0,1 × 109/л, то
інфекції протікають дуже важко і становлять
небезпеку для життя пацієнта.

68
ЗМІНИ КІЛЬКОСТІ ЛЕЙКОЦИТІВ
Агранулоцитоз

Агранулоцитоз - клініко-
гематологічний синдром, що
характеризується різко вираженою
лейкопенією (менше 1,0×109/л лейкоцитів),
нейтропенією (менше 0,75×109/л
гранулоцитів) та характерними
інфекційними ускладненнями.
Виділяють два основні механізми розвитку
агранулоцитозу: мієлотоксичний та імунний.

69
Дякую за увагу!

За додатковою інформацією звертайтеся:

Анна Сікуліна
Олена Насібян
sikulinaa@who.int
nasibiano@who.int