Модуль «Внутрішня медицина»

Змістовий модуль «Ведення хворих в гематологічній клініці»

Тема 5. Ведення пацієнта з лейкоцитозом, лейкопенією та
поліцитемією.
Варіант 1
1. Визначення поліцитемії.
Хронічне неопластичне мієлопроліферативне захворювання, яке
характеризується ураженням стовбурової поліпотентної клітини з
клональною проліферацією еритроїдного, меншою мірою
мегакаріоцитарного та мієлоїдного ростків кровотворення.
2. Диференціальний діагноз істинних поліцитемій.
Захворювання необхідно диференціювати із вторинними та відносними
еритроцитозами. Вторинні еритроцитози можна розподілити на фізіологічні, тобто
такі, що виникають унаслідок компенсаторної гіперпродукції еритропоетину, та
еритроцитози внаслідок неадекватної продукції еритропоетину. До першої групи
відносять: гіпоксичний стан у результаті перебування на висоті, серцево-судинні
захворювання, особливо природжені вади серця, захворювання легенів з
альвеолярною гіповентиляцією, у завзятих курців, метгемоглобінемії, сімейні
поліцитемії (наявний аномальний гемоглобін з високою афінністю до кисню). До
другої групи відносять такі захворювання нирок, як гідронефроз, кісти та гіпоксію
нирок унаслідок тромбування ниркових артерій, а також масивні фіброміоми матки,
первинний рак печінки на початкових стадіях та гемангіому мозочка.

До відносних еритроцитозів належать еритроцитози, які виникають унаслідок

зменшення ОЦП та вторинного згущення крові з відносним переважанням кількості
еритроцитів в одиниці об'єму крові — при зневодненні організму, перерозподілі
плазми крові, при опіках, нейросудинних реакціях.

Критерії діагнозу:

-наявність плеторичного синдрому: вишнево-червоне забарвлення шкіри і видимих

слизових, артеріальна гіпертензія

еритромелалгія, тромбози, геморагічний синдром; — спленомегалія;

-зміни в периферичній крові: панцитоз, збільшення гемоглобіну, гематокриту,

зменшення ШОЕ; — гіперплазія червоного, гранулоцитарного, мегакаріоцитарного
ростків кісткового мозку за даними стернальної пункції; — триросткова проліферація
в кістковому мозку із витісненням з нього жиру (за даними трепанобіопсії кісткового
мозку); — низький рівень еритропоетину в крові; — відсутність причин для розвитку
вторинних еритроцитозів.

3. Визначення, основні причини, класифікаціялейкоцитозу.

Збільшення загальної кількості лейкоцитів у крові понад 9*10у 9
степені г/л .
Фізіологічний – після прийому їжі, фізична робота, вагітність,
пологи, передменструальний синдром; патологічний- різкі
запальні захворювання, інфекційні захворювання, ревматоїдний
артрит, інфаркти різних органів, великі опіки, велика
крововтрата, онкологія, лейкемії, спленектомія.
Залежно від причини розвитку – фізіологічний та патологічний
Лейкоцитоз може бути абсолютним та відносним ; абсолютний
це збільшення абсолютної кількості лейкоцитів в одиниці
обʼєму крові, відносний- зростає відносний вміст окремих форм
лейкоцитів у периферичній крові.
За механізмом розвитку: реактивний, перерозподільний,
пухлинного походження
Залежно від виду лейкоцитів які збільшені: нейтрофільний,
еозинофільний, базофільний, лімфоцитарний, моноцитарний.