Professional Documents
Culture Documents
Лекція 4
Лекція 4
МЕЛОДИКА
Мелодія (від грец. мелос «спів, пісня» і ода – «пісня») – музична думка,
виражена одноголосно.
Поруч із терміном «мелодія», вживаються слова «мелодика», «мелос».
Мелодія – музична думка, виражена в одноголосній послідовності звуків,
організованих у ладовому та метроритмічному відношеннях.
Мелос – узагальнене позначення мелодійної стихії, розспівності (відносно
народно-пісенного мистецтва).
Мелодика – 1) Сукупність та основні властивості багатьох мелодій будь-якого
жанру, роду чи стилю (мелодика романсів Глінки, мелодика Прокоф'єва).
2) Вчення про мелодію.
Інтонаційна основа мелодії
Мелодія має інтонаційну основу, і це споріднює її з мовою.
Інтонація – поняття багатопланове.
1) Характер вимовляння тексту, інтонування – це осмислене вимовлення
тексту. Наприклад: запитальна, стверджувальна інтонація тощо.
2) Інтонація – мелодичний зворот, визначений у смисловому відношенні,
організований засобами ритму, тембру, ладу.
3) Точність відтворення висоти звуків (точність інтонування).
Типи інтонацій:
Інтонації можна розподілити на мовні (стверджувальні, оклику, питання,
оповідальні), емоційні (активні, пасивні, спокійні, збуджені), жанрові
(романсові, інтонації зітхання, плачу (lamento)) та інші.