Міністерство освіти та науки України

Київський національний університет будівництва і архітектури

Кафедра економічної теорії

Реферат
з предмету Історія філософії та філософської думки на тему:
«Філософські проблеми смислу життя , смерті і безсмертя »

Виконала:
студентка ТБКВіМ-22-1 групи
Гладка Крістіна Русланівна
Перевірила: Зав.каф.
Євдокімова Тетяна В’ячеславівна

Київ 2023

0
 Зміст
Вступ………………………………………………………………………2
1. Смисл життя теорії та підходи.
1.1. Поняття смислу життя в філософії…………………………...3
1.2. Екзистенціальний підхід до смислу життя…………………..3
1.3. Психологічні та релігійні аспекти смислу життя……………4
2. Смерть як філософська проблема.
2.1. Погляди на смерть у філософії стародавнього світу………..5
2.2. Сучасні філософські концепції смерті . ……………………..6
3. Проблема безсмертя та імморталізації.
3.1. Релігійні та філософські погляди на безсмертя………………8
3.2. Технологічні виміри пошуку імморталізації. ………....……...9
4. Взаємозв'язок між смислом життя, смертю і безсмертя.
4.1. Безсмертя як фактор визначення смислу життя……………...10
4.2. Етичні аспекти прагнення до безсмертя…..…………………..11
5. Сучасні виклики та перспективи.
5.1. Вплив технологічного розвитку на уявлення про смисл життя.12
5.2. Глобальні виклики сучасності та їхній вплив на усвідомлення
смерті……………………………………………………………………..14

Висновок……………………………………………………………………..15

Список використаних джерел…………………………………….………...17

1
Вступ.

Сучасний світ, насичений технологічними досягненнями та глобальними

трансформаціями, постійно ставить перед людством нові завдання та питання,
які стосуються глибинних аспектів нашого існування. Однією з найбільш
актуальних тем є філософські проблеми смислу життя, смерті і безсмертя, які
стають об'єктом глибоких роздумів у контексті сучасних реалій.

Смисл життя, у цьому есе, розглядається як ключовий аспект існування, що

визначає напрямок і цілі індивіда та суспільства. У світі, населеному невпинним
рухом та змінами, питання про те, як знайти сенс у своєму житті, стає особливо
важливим. Сучасні технології, штучний інтелект, глобалізація - все це вносить
свої корективи в уявлення про смисл та призводить до необхідності
переосмислення власних цінностей та життєвих пріоритетів.

Смерть в сучасному світі стає не лише біологічним фактом, але й предметом

технологічних та медичних дискусій. Проблеми евтаназії, клонування органів,
продовження життя через новаторські методи - усе це породжує етичні питання
та вимагає глибокого філософського аналізу. Людство шукає не лише відповіді
на питання про природу смерті, а й можливості впливу на цей невід'ємний етап
людського життя.

Безсмертя стає справжньою технологічною революцією. Від пошуків методів

реального продовження життя до концепцій перенесення свідомості та
віртуального імморталізму - наука та технології прагнуть подолати природні
обмеження. Це викликає не лише захоплення, але й страх перед невідомим та
непередбачуваним, роблячи проблему безсмертя особливо актуальною.

Актуальність філософських проблем смислу життя, смерті і безсмертя

визначається не лише розвитком науки та технологій, але і соціокультурними та
морально-етичними зрушеннями в глобальному суспільстві. Людство стає
2
свідомим своєї відповідальності за власні вибори та вплив на майбутнє, а
філософські роздуми стають основою для розбудови гармонійного та значущого
існування. [1]

1. Смисл життя теорії та підходи.

1.1. Поняття смислу життя в філософії.
Смисл життя є однією з ключових філософських проблем, яка привертає увагу
людей протягом усієї історії філософського мислення. Опанування цього
поняття вимагає від нас розгляду його з різних точок зору та в контексті різних
філософських шкіл.
 Екзистенційний підхід до смислу життя:
Екзистенційна філософія, зокрема представлена Ясперсом, К’єркегором та
Сартром, підкреслює індивідуальний характер смислу. За цим підходом, смисл
життя не може бути імпозованим ззовні, він виникає в результаті вибору
індивіда, його відповідальності перед власним існуванням.
 Релігійний аспект смислу життя:
У релігійній філософії смисл життя часто пов'язується із вірою та послушанням
вищому началу. Різні релігії пропонують різні відповіді на питання про мету
існування людини, її відношення до світу та призначення.
 Утилітаристський підхід до смислу життя:
Згідно із вченням утилітаризму, смисл життя полягає у максимізації щастя чи
задоволення. Відповідно до цього підходу, існування має бути спрямоване на
досягнення максимального щастя для найбільшої кількості людей.
 Філософія існуванціалізму:
Існуванціалісти, такі як Камю та Хайдеггер, розглядають смисл життя через
призму існування та взаємодії з світом. Для них, свідомий вибір та взаємодія з
оточуючим світом формують основу смислу.
Вивчення поняття смислу життя в філософії дозволяє нам глибше розуміти
різноманітні аспекти індивідуального та колективного існування. Це також
надає можливість визначити особисті переконання та цінності, які формують
наше розуміння сенсу у великому контексті буття.

3
1.2. Екзистенціальний підхід до смислу життя.
Екзистенціалізм – це філософський напрям, який акцентується на
індивідуальному існуванні, вільному виборі та відповідальності перед своїми
виборами. Екзистенціалісти визначають смисл життя як внутрішню
конструкцію, яка формується завдяки виборам та діям кожної конкретної
особистості.
 Вільний вибір:
Екзистенціалісти вважають, що людина народжується без попередньо
визначеної мети чи сенсу. Саме через власний вибір та взаємодію з оточуючим
світом людина будує своє унікальне існування. Важливою є ідея вільності
вибору, яка несе в собі велику відповідальність перед власним життям.
 Абсурд та безсенсовість:
Екзистенціалісти, зокрема Альбер Камю, висловлювали ідею абсурду та
безсенсовості життя. Вони підкреслюють, що світ не надає заздалегідь заданого
сенсу, і це примушує індивіда створювати власний смисл через активний вибір
та взаємодію із світом.
 Тривога та відчуття виносу:
Тема тривоги перед несенсовістю життя та відчуття виносу є важливими для
екзистенціалістів. Розуміння власної існучості може призводити до тривожних
станів, але саме в цьому відчутті виникає можливість визначити важливість
власних виборів.
 Відповідальність за своє існування:
Екзистенціалістичний підхід підкреслює відповідальність перед власним
життям та перед іншими. Людина є відповідальною за те, як вона живе, і це стає
основою формування власного смислу життя.
У контексті екзистенціалізму, смисл життя стає результатом активного вибору,
а не об'єктивною реальністю. Людина творить свій власний смисл через вільний
вибір, взаємодію із світом та прийняття відповідальності за своє існування.

1.3. Психологічні та релігійні аспекти смислу життя.

Смисл життя - це концепція, яка визначає напрямок та мету існування людини.
Психологічні та релігійні підходи надають різні відповіді на це загадкове

4
питання, розглядаючи його через призму людської психології та релігійно-
духовних переконань.
 Психологічні аспекти смислу життя:
Психічне благополуччя: З психологічного погляду, смисл життя пов'язаний із
відчуттям задоволення та щастя. Психологи, такі як Віктор Франкл, вказують на
важливість знаходження сенсу в праці, творчості та взаємодії з оточуючими.
Самореалізація: Теорія самореалізації Абрахама Маслоу вказує на те, що смисл
життя знаходиться в самореалізації, розвитку власного потенціалу та досягненні
внутрішньої гармонії.
Значущі стосунки: Деякі психологічні підходи підкреслюють важливість
міжособистісних зв'язків та соціальної взаємодії як ключового елемента смислу
життя.
Пошук ідентичності: У відомому етапі життя людина часто шукає смисл у
визначенні власної ідентичності, з'ясуванні своїх цінностей та життєвих цілей.
 Релігійні аспекти смислу життя:
Божественна мета: В багатьох релігіях вважається, що смисл життя полягає в
служінні вищому началу, відданні Богу та виконанні Його волі.
Визначені цілі: Релігії надають конкретні цілі та завдання, які людина повинна
виконувати для досягнення внутрішньої та духовної гармонії.
Моральні імперативи: Багато релігій встановлюють моральні принципи та
правила, які надають вказівки для правильного життя та надають сенсу
моральної відповідальності.
Життя після смерті: Багато релігій вірять у продовження життя після смерті, що
надає ще один рівень смислу та важливості нинішньому життю.
Об'єднання психологічних та релігійних аспектів розкриває багатогранність
смислу життя, який може бути знаайдений у внутрішньому самовираженні,
гармонійних стосунках, відданості вищому началу та служінні спільності. [2]

2. Смерть як філософська проблема.

2.1. Погляди на смерть у філософії стародавнього світу.
Погляди на смерть в філософії стародавнього світу відрізнялися в залежності
від різних культур та філософських шкіл. Давньогрецькі, індійські та китайські
5
мислителі розглядали смерть як важливу тему, роздумуючи над її природою та
впливом на життя.
1. Давньогрецька філософія:
Платон та ідея бессмертності душі: Учень Сократа, Платон, вважав, що душа є
бессмертною і перебуває в "світі ідей" до свого нового народження. Смерть для
нього була перехідним етапом, де душа відділяється від тіла і повертається до
своєї справжньої природи.
Епікур та погляд на смерть як відсутність свідомості: Епікур вважав, що смерть
не є чимось поганим чи страшним, оскільки коли ми живемо, смерті немає, а
коли приходить смерть, ми вже не існуємо. Таким чином, смерть - це
відсутність болю і страждань.
2. Індійська філософія:
Хиндуїзм та карма: У хіндуїзмі погляд на смерть пов'язаний із вченням карми та
сансари. Згідно з цим вченням, смерть - це тільки перехід душі до іншого тіла в
рамках вічного циклу народження та смерті.
Буддізм та виходження з кола переродження: Сиддхартха Гаутама, засновник
буддизму, вважав, що основна причина страждань полягає у колі переродження.
Ціллю було вийти з цього кола і досягти ніббани, стану відсутності страждань,
що супроводжується смертю тіла.
3. Китайська філософія:
Конфуціанство та повага до предків: У конфуціанській традиції велика увага
приділяється повазі до предків. Смерть розглядалася як перехід душі до іншого
світу, але зберігання пам'яті про предків вважалося важливим для підтримання
моральності в суспільстві.
Таоїзм та гармонія з природою: Таоїсти вважали смерть невіддільною частиною
природного порядку. Вони прагнули до гармонії з природою і вірили, що смерть
- це природний процес, який слід приймати з розумінням.
У філософії стародавнього світу погляди на смерть були різноманітними, але
багато з них враховували духовний та моральний аспекти, намагаючись знайти
сенс у цьому загадковому явищі.

2.2. Сучасні філософські концепції смерті

Сучасна філософія розглядає смерть з різних позицій, залежно від того, які
питання ставляться перед інтелектуалами, і враховуючи вплив сучасних
технологій, науки та соціокультурних змін.
6
  Трансгуманізм та технологічна несмертність:
Трансгуманізм висуває ідею використання технологій для покращення якості
життя і, в остаточному рахунку, для досягнення несмертя або, принаймні,
значного подовження терміну життя. Філософи-трансгуманісти розглядають
смерть як технічну проблему, яку можна вирішити за допомогою медичних,
біологічних та інших технологій.
 Екзистенціалізм та переосмислення смерті:
Сучасні екзистенціалісти, такі як Жан-Поль Сартр або Альбер Камю,
розглядають смерть як невід'ємну частину людського існування. Вони
відмовляються від ідеї несмертя та намагаються прийняти абсурдність та
визначити власні цінності у світлі цього усвідомлення.
 Філософія смерті та суспільство:
Деякі філософські дискусії приділяють увагу тому, як розуміння смерті
формується в суспільстві. Досліджується вплив культурних, етичних та
соціальних чинників на уявлення про смерть та її значення в різних культурах
та часи.
 Біоетика та етичні аспекти смерті:
Сучасна біоетика висуває етичні питання, пов'язані з смертю, такі як евтаназія,
право на самовизначення в кінці життя, донорство органів тощо. Філософи в
цьому контексті вивчають моральні аспекти смерті та шукають збалансовані
підходи до вирішення таких етичних ділем.
 Смерть і духовність:
Деякі філософські школи вивчають смерть як частину духовного розвитку.
Вони розглядають її як перехід або новий етап у духовному виростанні,
наголошуючи на важливості розуміння сенсу життя та духовних цінностей.
Сучасні філософські концепції смерті відображають різноманіття підходів та
реалій сучасного світу, враховуючи нові технології, етичні стандарти та
культурні зміни. [3]

7
 3. Проблема безсмертя та імморталізації.
3.1. Релігійні та філософські погляди на безсмертя.
1. Релігійні погляди на безсмертя:
Християнство: У християнській традиції вірять у воскресіння тіл та безсмертя
душі. Віра в Ісуса Христа і власне воскресіння стає основою для віри в
безсмертя в контексті християнської доктрини.
Іслам: В ісламі вірять у день воскресіння, коли всі люди воскреснуть для
великого суду. Віра в Аллаха і слідування пророку Мухаммеду визначають
долю душі після смерті.
Буддизм: У буддизмі існує вчення про реінкарнацію, яке передбачає
безкінечний цикл народження та смерті, поки душа не досягне нірвани – стану
відсутності страждань.
Індуїзм: В індуїзмі реінкарнація також важлива. Людина переінкарнується в
інше тіло згідно з законом карми, поки не досягне мокши – визволення від
цього циклу.
2. Філософські погляди на безсмертя:
Трансгуманізм: Філософія трансгуманізму пропагує використання технологій
для покращення і продовження життя. Деякі трансгуманісти вірять у
можливість збереження свідомості та віртуального продовження існування.
Екзистенціалізм: Екзистенціалісти, такі як Жан-Поль Сартр, можуть розглядати
ідею безсмертя як позбавлення індивіда його вільності та відповідальності
перед своїми виборами.
Філософія існуванціалізму: Деякі існуванціалісти, наприклад, Альбер Камю,
розглядають ідею безсмертя як абсурдну, наголошуючи на тому, що сенс життя
має шукатися саме в існуванні.
Біоетика: З погляду біоетики, деякі філософи досліджують етичні аспекти
продовження життя та можливості втручання в природний процес смерті.
8
Філософські погляди на безсмертя різняться в залежності від культурних,
релігійних та особистих переконань. Ці погляди спрямовані на розуміння
природи існування, сенсу життя та місця смерті в цьому контексті. [4]

3.2 Технологічні виміри пошуку імморталізації.

Технологічна імморталізація — це концепція використання технологій для
збереження або продовження людського існування. Низка технологічних
підходів розвивається в цьому напрямку, хоча важливо зазначити, що наразі
немає жодного наукового чи технічного рішення, яке може гарантувати
безсмертя. Однак існує кілька напрямків технологічної імморталізації:
1. Кріопрезервація: Кріопрезервація — це техніка, при якій тіло (або окремі
органи) заморожується за надзвичайно низьких температур з метою збереження
його для майбутнього відродження. Багато людей виражають бажання бути
кріопрезервованими в надії на те, що майбутні технології дозволять відновлення
життєздатності.
2. Нейронні інтерфейси та штучний інтелект: Деякі дослідження в області
штучного інтелекту та нейронних інтерфейсів спрямовані на розуміння та
реплікацію роботи людського мозку. Ідея полягає в тому, щоб вивчити мозкову
активність та створити штучні системи, які можуть зберігати та продовжувати
функції мозку, можливо, навіть після смерті тіла.
3. Генетична інженерія та регенеративна медицина: Розвиток генетичної
інженерії і регенеративної медицини може вивести на новий рівень можливості
відновлення та ремонту клітин та органів. Використання технологій для
збереження та відновлення генетичної інформації може сприяти боротьбі з
процесами старіння та збереження життєздатності.
4. Віртуальна імморталізація: Ідея віртуальної імморталізації полягає в тому,
щоб створити цифровий аналог людської свідомості та особистості. Це може
включати в себе створення віртуальних агентів чи артефактів, які здатні
взаємодіяти в мережі, або навіть створення цифрових клонів, що можуть "жити"
після смерті людини.
Важливо зазначити, що багато з цих концепцій залишаються на рівні
гіпотетичних та етично спростованих досліджень, і суттєвих технологічних
проривів ще не відбулося. Безсмертя, як таке, залишається питанням не тільки
технічним, але і філософським, етичним та соціокультурним. [5]

9
 4. Взаємозв'язок між смислом життя, смертю і безсмертя.
4.1. Безсмертя як фактор визначення смислу життя.
Питання про безсмертя тісно пов'язане з великими філософськими роздумами
щодо смислу життя. Ідея безсмертя може впливати на сприйняття та пошук
сенсу життя в різних аспектах.
 Релігійний підхід:
В релігійних традиціях, віра в безсмертя часто надає життю особливого сенсу. У
християнстві, наприклад, віряння у вічне життя у відродженні збагачує життя
духовним смислом, даруючи надію та перспективу вічності.
 Екзистенціальний підхід:
З іншого боку, екзистенціалісти, такі як Жан-Поль Сартр, можуть розглядати
ідею безсмертя як чинник, який може відбирати від нас вільність та
відповідальність за власні вчинки. Безсмертя може стати обтяжливою, оскільки
вона може позбавити нас відчуття терміновості та важливості нашого існування.
 Філософія народження та смерті:
Деякі філософи розглядають смисл життя в контексті природних циклів,
включаючи народження і смерть. Вони можуть вважати, що смисл життя
полягає в самому процесі життя, в його динаміці, розвитку та самовираженні, а
не в тривалості існування.
 Пошук бессмертя у досягненнях:
Деякі люди можуть шукати безсмертя у своїх досягненнях, славі або спадщині,
яка продовжить існувати після їх смерті. Це може додавати сенсу їхньому
життю, оскільки вони сподіваються, що їх внесок буде визнаний та
запам'ятований.
 Етичні виміри:

10
Питання безсмертя також може виникати в контексті етики. Чи може вічне
існування вплинути на те, як ми поводимося у своєму теперішньому житті? Чи
будемо ми визначати цінності та поведінку інакше, якщо віримо у безсмертя?
Узагальнюючи, віра у безсмертя часто вносить важливий елемент в розуміння
смислу життя. Ця віра може подавати надію, надає велич та значущість нашим
діям, або навпаки, може викликати екзистенційне вагоместь та ставити питання
щодо значення нашого існування у світлі вічності.

4.2. Етичні аспекти прагнення до безсмертя:

Прагнення до безсмертя породжує ряд етичних аспектів, які вимагають
уважного обговорення та розуміння. Зазначимо ключові етичні питання,
пов'язані із цією темою:
1. Право на безсмертя та соціальна справедливість:
 Етичний підхід: Питання доступності технологій безсмертя виникає в
контексті соціальної справедливості. Якщо лише обмежений загалу шар
населення може скористатися такими можливостями, це може створити
нерівність та порушити принципи справедливості.
2. Моральні та етичні обов'язки:
 Етичний підхід: Чи є у людини моральний обов'язок прагнути безсмертя,
використовуючи технології? Це може виникати в контексті етики та
питань, пов'язаних із самовизначенням.
3. Втручання в природний процес:
 Етичний підхід: Прагнення до безсмертя через технологічне втручання
може викликати етичні питання стосовно того, наскільки ми повинні
змінювати природний хід речей та чи є це етично припустимим.
4. Етика довговічності та перевантаження ресурсів:

11
  Етичний підхід: Збільшення тривалості життя може призвести до
перевантаження ресурсів, що може породжувати питання етики та
справедливого розподілу ресурсів.
5. Взаємодія з природним циклом життя та смерті:
 Етичний підхід: Чи маємо ми право втручатися в природний цикл життя
та смерті? Це етичне питання може виникнути в контексті поваги до
природи та природних процесів.
6. Моральні виміри вічного існування:
 Етичний підхід: Якщо людина має можливість жити вічно, це може
впливати на її моральні та етичні виміри. Чи буде вічне існування сприяти
моральному розвитку та відповідальності?
7. Спілкування та взаємодія з тими, хто обрав смерть:
 Етичний підхід: Як взаємодіяти з тими, хто обрав природну смерть, в той
час як інші прагнують безсмертя? Це може породжувати нові моральні та
етичні роздуми.
Етичні аспекти прагнення до безсмертя стають важливими в умовах швидкого
розвитку технологій та наукових відкриттів. Розуміння цих аспектів є важливим
для створення етичних рамок та забезпечення узгодженого та відповідального
використання технологій у прагненні до безсмертя. [6]

5. Сучасні виклики та перспективи.

5.1. Вплив технологічного розвитку на уявлення про смисл життя.
Технологічний розвиток не лише змінює способи, якими ми живемо, але й
впливає на наше уявлення про смисл життя. Технології можуть впливати на
філософські, культурні та етичні аспекти людського існування. Ось деякі
ключові аспекти цього впливу:
1. Розширення можливостей:

12
  Збільшення можливостей: Технології дозволяють розширювати наші
можливості в різних сферах життя. Від швидкого доступу до інформації
до можливості лікувати хвороби та здійснювати подорожі в космосі,
технології роблять багато раніше недосяжного реальним.
2. Зміна ставлення до часу та тривалості життя:
 Пролонгація життя: Можливість подовження тривалості життя за
допомогою медичних технологій ставить питання про те, як ми
сприймаємо час та його вплив на наші життя та досягнення.
3. Взаємодія зі штучним інтелектом:
 Інтелектуальна експансія: Взаємодія зі штучним інтелектом може
розширити наші когнітивні можливості та змінити спосіб, яким ми
розуміємо світ та власну ідентичність.
4. Технології розваг та віртуальної реальності:
 Нові форми розваг: Розвиток віртуальної реальності та інших технологій
розваг може змінювати те, як ми проводимо свій вільний час і як
сприймаємо реальність.
5. Спілкування та міжособистісні відносини:
 Зміна соціальних взаємодій: Соціальні мережі, технології зв'язку та інші
інновації впливають на наші міжособистісні відносини та спосіб
спілкування.
6. Інновації в освіті та самовдосконаленні:
 Нові можливості для саморозвитку: Інновації в галузі освіти та доступ
до різноманітних засобів самовдосконалення можуть змінювати наше
розуміння власного розвитку та досягнень.
7. Етика та кіборгізація:
 Інтерфейс людина-машинa: З розвитком кіборгізації та імплантацій
технологій в людський організм виникають нові питання етики, пов'язані
зі зміною природи людини та її можливостей.
13
Технологічний розвиток вносить не лише позитивні зміни, але й викликає нові
етичні ділеми та питання. Важливо продовжувати вивчення та обговорення цих
аспектів, забезпечуючи узгоджений підхід до використання технологій для
поліпшення якості життя та розвитку суспільства. [7]
5.2. Глобальні виклики сучасності та їхній вплив на усвідомлення смерті:
Сучасний світ стикається з численними глобальними викликами, які можуть
впливати на сприйняття смерті та уявлення про неї. Ось кілька ключових
викликів і їхній потенційний вплив:
1. Пандемія та загрози здоров'ю:
 Вплив: Глобальні пандемії, такі як COVID-19, підсилюють свідомість про
вразливість та непередбачуваність життя. Це може призвести до
переосмислення життєвих цінностей та ставлення до смерті.
2. Екологічні проблеми та зміни клімату:
 Вплив: Загрози змін клімату та екологічні проблеми нагадують про
обмеженість ресурсів планети та можуть викликати рефлексію щодо
нашого місця в природі та життєвих поглядів.
3. Геополітичні конфлікти та безпека:
 Вплив: Політичні та військові конфлікти можуть впливати на відчуття
безпеки та стабільності, ставлячи питання про безпеку та загрозу смерті в
контексті геополітичних подій.
4. Технологічна революція:
 Вплив: Розширення штучного інтелекту, біотехнологій та інші
технологічні досягнення викликають етичні питання та переосмислення
обмежень людського існування.
5. Економічні нерівності та соціальна несправедливість:
 Вплив: Розширення розриву між багатими та бідними, соціальна
несправедливість можуть викликати питання про справедливість у
відношенні до смерті та її вплив на різні соціальні групи.
14
6. Демографічні зміни та старіння населення:
 Вплив: Зміни в демографії та старіння населення ставлять питання щодо
якості життя та підготовки до етапу старості та смерті.
7. Тероризм та глобальна безпека:
 Вплив: Загрози тероризму та нестабільність можуть змінювати
сприйняття смерті та безпеки, ставлячи акцент на потребу забезпечення
глобальної безпеки.
Ці глобальні виклики вносять нестабільність та невизначеність в життя людей,
що може впливати на їхню усвідомленість та ставлення до смерті. Зміна
соціокультурного контексту викликає потребу в глибокому філософському та
етичному аналізі, спрямованому на збереження гідності та цінностей людського
життя в умовах сучасності. [8]

Висновок
Філософські проблеми смислу життя, смерті та безсмертя відображають
глибинні роздуми людства щодо його існування та призначення. У нашому
рефераті ми досліджували різні аспекти цих питань, враховуючи
екзистенційний підхід до смислу життя, релігійні та психологічні аспекти
смислу, а також різноманіття поглядів на смерть у філософії стародавнього та
сучасного світу.
У контексті сучасного світу глобальні виклики, такі як пандемії, зміни клімату,
технологічний розвиток та соціальні перетворення, глибоко впливають на наше
сприйняття смислу життя та усвідомлення смерті. Технології розширюють наші
можливості, але також породжують етичні ділеми, які вимагають ретельного
вивчення та обговорення.
В умовах складного світу, пов'язаного з численними викликами, філософські
питання про смисл життя, смерть та безсмертя залишаються актуальними.
15
Сучасні трансформації в соціумі вимагають глибокого рефлексивного підходу
до цих проблем, який враховуватиме як традиційні, так і нові виміри людського
існування.
У цьому рефераті ми долали шлях від аналізу понять смислу життя та
екзистенційного підходу до вивчення поглядів різних епох на смерть і
безсмертя. Цей досвід дозволив нам зрозуміти, що філософські питання смислу
життя та смерті завжди будуть в центрі уваги людства, розвиваючись та
змінюючись разом із суспільством.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

16
1. Характерні ідеї та риси української філософії в різні періоди – [Електронний ресурс]. - Режим
доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD
%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE
%D1%84%D1%96%D1%8F (Дата звернення 30. 10. 23)

2. Історія філософії України – [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

https://www.oa.edu.ua/ua/etc/istoriya-filosofiyi-ukrayiny (Дата звернення 31. 10. 23)

3. Українська філософія: традиції і особливості – [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

https://pidru4niki.com/1356061537584/filosofiya/ukrayinska_filosofiya_traditsiyi_osoblivosti (Дата
звернення 06. 11. 23)

4. Сучасна українська філософія: ключова проблематика та стрижневі ідеї. – [Електронний

ресурс]. - Режим доступу:
https://pidru4niki.com/1259060562292/filosofiya/suchasna_ukrayinska_filosofiya_klyuchova_proble
matika_strizhnevi_ideyi (Дата звернення 08. 11. 23)

5. Філософська думка в Україні – [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://litopys.org.ua/fdm/fdm68.htm (Дата звернення 01. 11. 23)

6. Українська філософія ХХ ст. – [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://slovoprosvity.org/2021/11/01/ukrains-ka-filosofiia-druhoi-polovyny-xikh-pochatku-khkh-st-
pozytyvizm-ta-idei-sotsializmu/ (Дата звернення 04. 11. 23)

7. Особливості розвитку української філософії ХХ ст. – [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

https://pidru4niki.com/1494051137587/filosofiya/osoblivosti_rozvitku_ukrayinskoyi_filosofiyi
(Дата звернення 12. 11. 23)

8. Світова філософська панорама у XXI ст. – [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

https://pidru4niki.com/12461220/filosofiya/svitova_filosofska_panorama_xxi (Дата звернення 12.
11. 23)

17