You are on page 1of 4

8.12.

23
Тема : Українська держава гетьмана Павла Скоропадського
1. 29 квітня 1918 року в Києві відбувся Всеукраїнський хліборобний
конгрес участь в якому брало 6432 делегати з семи українських
губерній. Делегатами були заможні селяни та великі землевласники,
вони вимагали повернення гетьманату, як традиційної української
форми правління. Проте основною причиною для даної верстви
населення виходити проти Генерального Секретаріату, було те, що в
ході земельної реформи у землевласникив позабирали частину
земель, при цьому просто віддавши її малоймущим селянам, і
попередні власники землі не мали жодної вигоди з цієї реформи, що
звісно ж обурило даний прошарок населення.
Також враховуючи прихильність гетьмана Скоропадського до
австро-угорців, та бажання співпрацювати з ними, особливо після
укладеного Брестського мирного договору, умови якого не
виконувались владою УНР. Зокрема УНР не постачали продукти
споживання для австро-угорської армії, як зазначали умови все того
ж договору. Тому, на мою думку, до прихильності зі сторони досить
великого прошарку населення до причин приходу до влади
Скоропадського додаються ще проблеми УЦР з австро-угорцями, які
і могли підтримати гетьмана у скоєнні перевороту, оскільки в
подальшому в Української держави та Австрії і Угорщини будуть
гарні дипломатичні зв’язки.
3.
«Основні напрямки діяльності, досягнення внутрішньої та
зовнішньої політики Української держави »
Напрямок діяльності Досягнення
Внутрішня політика:
Економічні зміни Через поширення недовольства
селян гетьман проводить
аграрну реформу, основною
метою якої було повернути
приватну власність та ввести
землю в товарно грошові
відносини. В Українській
державі налагодилась система
банків та почався випуск гривні,
також було прокладено нові
залізничні сполучення. Замість
8-ми годинного робочого дня
встановили 10-12-ти годинний
робочий день, також розвивався
внутрішній ринок, через збут
продовольчих товарів до
Німеччини та Австро-
Угорщини.
Національно-культурний За наказом Скоропадського
розвиток відкрито Українську академію
наук першим директором якої
став В.Вернадський, також
відкрилось більше як 150 шкіл
та 2 університети, а також було
відроджено українську
автокефальну церкву.
Військова складова держави Почалось створення регулярної
армії кількістю до 65 тис.
чоловік, також було відновлено
вільне козацтво. Було створено
український флот на основі
Чорноморського флоту
російської імперії (тих кораблів
які не перегнали до
Новоросійська)
Зовнішня політика:
Дипломатія Українську державу визнали 30
країн світу, проте країни
Антанти так і не визнали
незалежності України. 12 червня
1918 року було підписано
перемир’я з росією, проте вже
14 листопада 1918 року була
видана грамота про федерацію з
небільшовицькою росією, тим
самим відмова від незалежності
Української держави. Також до
11 листопада гетьманат будував
досить тісні стосунки з владою
Австро-Угорщини та
Німеччини.
Опозиція Головною опозиційною силою
були селяни на чолі з
отаманами. Найсильніші загони
опозиціонерів очолювали
Нестор Махно та отаман
Зелений.

2. Павло Скоропадський нащадок старого козацького роду, народився


15 травня 1873 року у німецькому місті Вісбаден, проте навчання він
почав у гімназії в Стародубі, а 1886 року перейшов до Пажеського
корпусу в Петербурзі. Перед російсько-японською війною мав
звання поручника (зараз лейтенант), проте у рапорті, написаному
одразу після початку війни попросив перевести його до діючої армії,
власне на поле битви. Після війни Скоропадський отримав від
імператора Миколи ІІ орден святої Анни 3 ступеня, також його
нагородили золотою медаллю «За хоробрість». У 1910 році Павло
отримав звання полковника імперської армії. Вперше познайомився
з українським національним рухом Скоропадський, коли його
призначили командиром 34-го армійського корпусу, що знаходився
на території України. 29 квітня 1918 року Петро Скоропадський
захвачує владу в Україні. Маючи підтримку більшості верств
населення, Скоропадський прийшов до влади без кровопролиття, бо
народ занадто зневірився в можливостях УНР та її Центральної
ради.

4.
На мою думку причинами падіння гетьманату Скоропадського є
сукупність явищ, в основі яких лежало повернення до старих
порядків, що неабияк відобразилося на становищі населення,
почалось утворення опозиційної армії, що складалась в більшості з
селян та налічувала близько 40 тисяч осіб, командували якими
отамани, що наважились повстати проти гетьмана. Також до
опозиційного руху належали всі проросійські сили України, такі як
КП України, а також боротьбісти. Також вплинуло на падіння
Української держави те, що німецька та австро-угорська армії від 11
листопада 1918 року почали покидати територію України і тим
самим залишили Скоропадського без підтримки. Ще більше
підкосило, і так зневірений народ, підписання федеративної угоди з
білою росією, що показувало залежність України від росії, хоч і не
більшовицької, і при цьому відміняло незалежність Української
держави, чого народ кардинально не хотів.

You might also like