Тема 2.

Предмет, метод, система і принципи адміністративного права

Питання для обговорення
1. Адміністративне право як галузь права, його предмет і метод.
2. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права.
3. Система адміністративного права.
4. Принципи адміністративного права.
1. Адміністративне право як галузь права, його предмет і метод.
Приступаючи до вивчення адміністративного права, насамперед необхідно
визначитися з походженням та значенням термінів «адміністрація»,
«адміністративний». Походять вони від латинського слова administratio, що в
перекладі, дослівно, означає «управління», «діяльність по керівництву чим-
небудь». Звідси, адміністративне право, – це самостійна галузь права яка
регулює однорідні суспільні відносини, здебільшого у сфері публічного
управління.
Адміністративне право створює певний правовий режим для здійснення
управлінських функцій, що є найважливішою умовою впорядкованості сфери
публічного управління. Закріплення в юри-ичних нормах правил поведінки (що і
як слід робити, від чого слід утриматися, що робити категорично заборонено
тощо) надає управлінським відносинам юридичного характеру, перетворює не
правові відносини на правові.
Щодо предмету адміністративного права,
СКЛАДАЮТЬ ВІДНОСИНИ, ПОВʼЯЗАНІ 3:
1. ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ / ІНШИХ ОРГАНІВ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ.
2. ВНУТРІШНЬООРГАНІЗАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ІНШИХ ДЕРЖАВНИХ
ОРГАНІВ, ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ,
ОРГАНІЗАЦІЙ.
3. УПРАВЛІНСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО
САМОВРЯДУВАННЯ
4. ЗДІЙСНЕННЯМНЕДЕРЖАВНИМИ СУБʼЄКТАМИ ДЕЛЕГОВАНИХ
ПОВНОВАЖЕНЬ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ
ВЛАДИ.
5. НАДАННЯ СУБʼЄКТАМИ ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ.
6. ЗАСТОСУВАННЯМ ЗАХОДІВ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРИМУСУ, У
ТОМУ ЧИСЛІ ЗАХОДІВ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.
Тож, підсумовуючи, предмет адмін права - складають суспільні відносини, які
виникають під час здійснення повноважними органами (як державними так і не
державними) виконавчо-розпорядчої діяльності (державного
управління), з метою реалізації задач і функцій держави, захисту прав
громадян, створення належних умов для функціонування суспільства
і держави.
Поряд з предметом важлива роль у здійсненні адміністративним правом
регулятивної функції належить методу регулювання суспільних відносин, або
методу адміністративного права. Саме поняття предмета і методу правового
регулювання дають повну характеристику будь-якій галузі права, включаючи й
адміністративне [18, с.54].
Адміністративно-правовий метод - це сукупність правових засобів і
способів (прийомів), які застосовують органи управління для забезпечення
регулюючого впливу норм адміністративного права на суспільні відносини.
Метод адміністративно-правового регулювання відрізняється від інших методів
владним, імперативним характером. Практичне значення цього методу, як і
предмета адміністративно-правового регулювання, полягає в тому, що з їх
допомогою здійснюється розмежування різних правових галузей [17, с.6].
Особливість методу адміністративного права полягає в тому, що його норми
орієнтовані на задоволення не приватних та особистих, а публічних інтересів -
інтересів людей, держави і суспільства, вони передбачають пряме застосування
адміністративних санкцій [23, с.33].
Крім того, суспільні відносини, що регулюються нормами адміністративного
права, завжди передбачають нерівність учасників, жорстке підпорядкування
волі, яка скерована єдиною управлінською волею.
Слід звернути увагу на те, що методу адміністративного права притаманні як
загальні методи правового регулювання: імперативний і диспозитивний, які
реалізуються шляхом: а) використання приписів; б) встановлення заборон; в)
надання дозволів; так і спеціальні, притаманні тільки цій галузі: субординації,
координації, реординації, адміністративного договору, реєстрації,
стимулювання, інвестицій та ін. [15, с.13].
Імперативний метод правового регулювання - це метод владних приписів,
характерний для адміністративного права.
Диспозитивний метод (метод координації), на відміну від імперативного
метода, передбачає юридичну рівність учасників правовідносин і
застосовується, як правило, в цивільному праві, але має місце в приватному
адміністративному праві. Диспозитивний метод в адміністративному праві
застосовується для встановлення правового статусу державних службовців і для
здійснення ними посадових повноважень у сфері державного управління.
Юридичним фактом у даному випадку, як правило, виступає договір.
Тобто можна зазначити, що адміністративний, або адміністративно-правовий,
метод являє собою сукупність методів права, які відображають владну природу
державного управління, а врегульовані цим методом відносини визначаються як
відносини влади і підпорядкованості.
Субординація - спеціальний метод адміністративного права, в основі якого
лежить підпорядкованість відповідного обʼєкта управління субʼєктові. Без
застосування вказаного методу неможливе на практиці втілення в життя
публічного управління в системі органів виконавчої влади. В основі методу
субординації лежить принцип прямого підпо-рядкування. Прикладом
субординації може слугувати виконання Головним управлінням Національної
поліції міста Харкова розпорядження
МВС України.

Координація - спеціальний метод адміністративного права, в основі якого

лежить необхідність узгодження управлінських дій між кількома органами
одного структурного та регіонального рівнів для досягнення загальної мети.
Приклад - необхідність узгодження дій органів прикордонної служби і
військових комісаріатів щодо проведення заходів стосовно осіб, які не
зʼявляються до військових комісаріатів у звʼязку з призовом до військової
служби.

Реординація - спеціальний метод адміністративного права, в основі якого лежить

право керованого обʼєкта вимагати від керівного субʼєкта створення необхідних
умов для забезпечення своєї діяльності.
Приклад - відкриття нового структурного підрозділу органу виконавчої влади та
наявність можливості у керівника цього підрозділу вимагати від органів
місцевого самоврядування створення матеріальних, організаційних та інших
умов для функціонування структурного під-розділу. У більш широкому
розумінні суть реординації полягає у праві громадян вимагати від органів
виконавчої влади належної поведінки щодо реалізації прав, свобод і законних
інтересів громадян.

2. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права.

Для глибшого розуміння предмету адміністративного права і суті
адміністративно-правового методу регулювання необхідно освітити зв'язок
даної галузі права з іншими, суміжними галузями права. Це важливо і для
характеристики соціальної ролі і особливостей адміністративного права, шляхів
його вдосконалення.
Найбільш тісний зв'язок спостерігається між адміністративним правом і
конституційним правом, яке складає основу всіх галузей права, включаючи і
адміністративне. Предметом конституційного права є перш за все суспільні
відносини, які складаються у зв'язку із здійсненням влади, діяльністю органів
державної влади, проведенням виборів в представницькі органи державної
влади, реалізацією конституційного статусу громадян і ін. Конституційні
положення закріплюють місце органів виконавчої влади в системі державного
механізму, найважливіші принципи їх формування і діяльності. Таким чином,
розпорядження норм конституційного права служать початковою основою для
норм адміністративного права, які регулюють різноманітну і повсякденну
виконавчо-розпорядчу діяльність органів державного управління. У нормах
адміністративного права розвиваються і деталізують положення Конституції
України і інших джерел конституційного права щодо функціонування
виконавських і розпорядливих органів[9].
Тісний зв'язок існує між адміністративним і кримінальним правом. Останнє як
галузь суто охоронної спрямованості створює специфічний режим охорони
відносин у сфері державного управління через встановлення кримінальної
відповідальності за посягання на чинний порядок управління.
Хоча у Кримінальному кодексі України порядок управління безпосередньо не
визнано родовим об'єктом злочинів, нормами кримінального права
встановлюється кримінальна відповідальність за злочини у сфері держаного
управління як службовими особами, так й іншими суб'єктами і в той чи інший
спосіб порушують встановлений порядок управління. До таких злочинів,
зокрема, належать зловжи-
вання владою або службовим становищем; перевищення влади або службових
повноважень; одержання або давання хабара; опір представникові влади,
правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони
громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві; погроза
або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує
громадський обов'язок; самовільне присвоєння владних повноважень або звання
службової особи тощо.
Зв'язок між адміністративною і кримінальною галузями права також виявляється
у взаємодії між інститутами адміністративної і кримінальної відповідальності,
які разом створюють, так би мовити, захисну оболонку для різних суспільних
відносин. При цьому адміністративна відповідальність може розглядатись як
профілактичний засіб щодо багатьох видів злочинних діянь, за які передбачена
кримінальна відповідальність. Дуже часто зовні однакові діяння залежно від
ступеня їх суспільної небезпеки можуть бути підставами як адміністративної,
так і кримінальної відповідальності.
Певний зв'язок існує між адміністративним правом і трудовим правом у сфері
регулювання службових відносин. Норми останнього визначають статус
державних службовців як учасників трудового процесу. Що стосується норм
адміністративного права, то вони регулюють державно-службові відносини, а
саме: умови надходження на державну службу, порядок її проходження,
повноваження посадових осіб в організації трудового процесу і ін.
Адміністративне право достатнє тісно пов'язано з цивільним правом, перш за все
тому, що ці галузі регулюють відносини майнового характеру. Проте норми
цивільного права стосуються майнових відносин, в яких сторони є
рівноправними, а норми адміністративного права -- майнових відносин, які
базуються на адміністративному підпорядкуванні однієї сторони інший.
Дуже виразними є зв'язки, що існують між адміністративним правом і так
званими комплексними, або предметними, галузями права, до яких належать
фінансове, митне, податкове, банківське, підприємницьке, земельне, аграрне,
екологічне галузі права. Особливості зв'язків з даними галузями полягають у
тому, що, по-перше, в них широко використовується властивий публічному
праву імперативний метод правового регулювання, а, по-друге, охоронна
функція цих галузей реалізується переважно з допомогою інституту
адміністративної відповідальності.
Так, адміністративно-правовий метод регулювання широко використовується
для регулювання відносин між органами Державної податкової служби та
платниками податків, між органами Державної митної служби та суб'єктами
зовнішньоекономічної діяльності, між Національним банком України та
комерційними банками, між органами контролю у сфері екологічної безпеки та
суб'єктами природокористування тощо.
Певні зв'язки існують між адміністративним правом і процесуальними галузями
права, такими, зокрема, як цивільно-процесуальне та кримінально-процесуальне
право. Нормами цивільно-процесуального права врегульовано, наприклад,
порядок вирішення судами деяких категорій справ, що виникають з
адміністративно-правових відносин.
Що ж стосується кримінально-процесуального права, то за допомогою норм
адміністративного права (зокрема інституту адміністративної відповідальності)
забезпечується нормальне здійснення проваджень у випадках вчинення
правопорушень окремими суб'єктами кримінального процесу. Зокрема,
Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено
адміністративну відповідальність за вияв неповаги до суду, злісне ухилення
свідка, потерпілого, експерта, перекладача від явки до органів попереднього
слідства або дізнання тощо[7,135-138].

3. Система адміністративного права.

Система адміністративного права — це його внутрішня побудова та
взаємозв'язки між окремими нормами, частинами та адміністративно-правовими
інститутами.
Адміністративне право складається з двох частин:

 Загальна частина поєднує норми, що мають загальний характер і властиві

для всієї системи державного управління, для всіх його галузей і сфер. Тобто
норми, які закріплюють:
o основні принципи здійснення державного управління;
o адміністративно-правовий статус суб'єктів адміністративного права;
o форми і методи здійснення управлінської діяльності;
o відповідальність за вчинення адміністративних правопорушень;
o порядок адміністративно-процесуальної діяльності;
o порядок забезпечення законності в державному управлінні.
 Особлива частина конкретизує норми Загальної частини, виходячи із
специфічних умов їх застосування, наприклад, в межах певної галузі
державного управління.
В адміністративному праві розрізняють наступні правові інститути:
 суб'єкти адміністративного права;
 акти управління;
 адміністративна відповідальність;
 контроль та нагляд;
 державна служба;
 правовий статус громадян.
Адміністративне право поділяється також на:

 матеріальну частину, в якій норми адміністративного права закріплюють

систему органів виконавчої влади держави, їх компетенцію, структуру, а
також права і обов'язки громадян, підприємств, установ, організацій,
посадових осіб у сфері державного управління;
 процесуальну частину', в якій норми регламентують порядок реалізації
матеріальних норм, процедуру їх здійснення у сфері виконавчої і розпорядчої
діяльності. Процесуальні адміністративно-правові норми часто
встановлюють порядок реалізації матеріальних норм також інших галузей
права. Адміністративне право не має єдиного універсального процесу, як в
кримінальному та цивільному праві (кримінально-процесуальне та цивільно-
процесуальне право).

ЗАВДАННЯ
1. (а) Громадяни А. і Р. вирішили укласти шлюб і звернулися із відповідною
заявою до органу реєстрації актів цивільного стану.

не належить до предмета адміністративного права; Суб'єкти (громадяни

А. і Р.) мають однакові права та обов'язки щодо укладання шлюбу, і ця
ініціатива виникла з їхньою власною ініціативою. Не потрібна згода інших
осіб для укладання шлюбу.

(б) Поліцейський зупинив автомобіль, яким керував гр. П., оскільки останній
проїхав на заборонений сигнал світлофора
належить до предмета адміністративного права Поліцейський має право
зупинити автомобіль в разі порушення правил. Суб'єкти мають різні права
та обов'язки: поліцейський має право здійснити перевірку, а гр. П. має
обов'язок дотримуватися правил дорожнього руху. Ініціатива виникла з
боку поліцейського.
(в) Кабінет Міністрів України прийняв постанову про встановлення
карантину і запровадження посилених протиепідемічних заходів.
належить до предмета адміністративного права Суб'єкти (Кабінет
Міністрів України) мають право встановлювати карантин і вживати
протиепідемічні заходи на підставі законодавства. Ініціатива виникла з
боку Кабінету Міністрів України.

(г) Служба безпеки України й Державна митна служба України уклали

договір щодо взаємодії в боротьбі з контрабандою.
належить до предмета адміністративного права Суб'єкти мають різні права
та обов'язки: одна сторона має право проводити заходи безпеки, інша -
здійснювати митний контроль. Ініціатива виникла з боку обох сторін.

(д) Громадянин Т. звернувся до органу місцевого самоврядування із заявою

про реєстрацію місця проживання.
не належить до предмета адміністративного права Громадянин Т. має
право на реєстрацію, і ця ініціатива виникла з його боку. Не потрібна згода
інших осіб для реєстрації місця проживання.
2. Норми адміністративного права, У даному випадку діяльність
поліцейського була спрямована на надання допомоги громадянину А.,
який перебував у стані сп'яніння і втратив здатність самостійно
пересуватися. Ця діяльність поліцейського регламентується нормами
адміністративного права, зокрема, нормами, що стосуються правопорядку
та правопорушень.

Поліцейські мають право і обов'язок здійснювати заходи поліцейського

піклування в ситуаціях, коли громадяни знаходяться у стані, що загрожує
їхньому життю або здоров'ю, а також в ситуаціях, коли громадяни
перебувають у стані, який унеможливлює їм свідомо діяти.

У цьому випадку поліцейський правильно діяв, доправивши громадянина

А. до лікувального закладу для медичного огляду, оскільки сп'яніння може
призвести до серйозних проблем зі здоров'ям. Поліцейський має право
здійснювати такі заходи без попереднього роз'яснення прав громадянина,
коли останній не може усвідомлювати свої дії і керувати ними.
 Отже, в даному випадку виникли відносини, що становлять предмет
адміністративного права, а саме, вони відносяться до діяльності поліції в
забезпеченні правопорядку та безпеки громадян.

3. Підручник
4. Принцип верховенства права в адміністративному праві відіграє важливу
роль у забезпеченні правового порядку та обмеженні можливостей
владних органів. Розглянемо його роль і місце, а також вимогу законності
як складову цього принципу:

1. Роль і місце принципу верховенства права:

- Забезпечення законності: Принцип верховенства права вимагає, щоб
усі дії владних органів були здійснені в межах встановлених законом
повноважень і процедур. Це гарантує, що дії влади не будуть
произвольними і не порушуватимуть права та свободи громадян.

- Юридична визначеність: Принцип забезпечує юридичну визначеність,

оскільки громадяни та юридичні особи можуть передбачити, які наслідки
можуть виникнути внаслідок дій владних органів, основуючись на чітких
нормах закону.

- Запобігання корупції та произволу: Принцип верховенства права

запобігає можливості владних органів діяти за власними інтересами чи
безпідставно, оскільки вимагає діяти відповідно до закону.

2. Вимога законності для суб'єктів публічного адміністрування:

- Законність в діяльності органів виконавчої влади і їх представників
визначається перш за все відповідно до Конституції країни. В багатьох
конституціях зокрема зазначається, що владні органи повинні діяти
відповідно до закону і Конституції.

- Законність також конкретизується в адміністративних та спеціальних

законах, які регулюють функції та повноваження адміністративних
органів. Наприклад, Кодекс адміністративного судочинства часто визначає
процедури оскарження адміністративних рішень і дій органів влади.

3. Приклади законів, де закріплено принцип верховенства права:

 - Конституція країни: Конституція зазвичай встановлює, що владні
органи повинні діяти відповідно до закону і Конституції.

- Кодекси адміністративного права: Багато країн мають окремі кодекси

або закони, присвячені адміністративному праву, де визначаються правила
та процедури для дій адміністративних органів. Наприклад, "Кодекс
адміністративного судочинства" чи "Адміністративний кодекс".

- Закони про адміністративні послуги: Ці закони визначають правила

надання адміністративних послуг і вимагають, щоб адміністративні органи
діяли відповідно до закону.

Наприклад, в Україні принцип верховенства права закріплено в статті 8

Конституції України, а також в ч.3 ст. 2 "Кодексі адміністративного
судочинства України". Такі закони гарантують, що адміністративні органи
зобов'язані діяти в межах закону та з урахуванням прав та свобод
громадян.