Завдання: Скласти порівняльну характеристику двох вікових категорій учнів за таблицею

(з використанням тексту, картинок, схем…)

1-2 клас (6-8 років) 3-4 клас (9-10 років)
Фізичний розвиток У першому класі темп росту дітей обох У 8-9 років дівчатка наздоганяють у вазі
статей уповільнюється, а збільшення хлопчиків, а з 10-ти років дівчатка
маси тіла пришвидшується, особливо за випереджають у вазі хлопчиків.
рахунок м'язів, що сприяє зростанню Відбувається скостеніння кісток зап’ястя,
фізичної сили, підвищенню здатності розвиваються м’язи кистей рук,
організму до відносно тривалої посилено формується дрібна моторика.
діяльності. За цими показниками
Відбувається дозрівання лобних зон
хлопчики випереджають дівчаток.
кори головного мозку та мозолистого
Дрібні м'язи розвиваються повільніше. тіла, через що рухи дітей стають
Діти цього віку добре ходять і бігають, чіткішими, стабільнішими, вони можуть
але ще недосконала координація рухів, контролювати темп, швидкість і якість
здійснюваних дрібними м'язами рук. рухів.
Для фізичного розвитку 7-8-річної Продовжується формування гальмівних
дитини характерне швидке нарощування синапсів, через це діти стають емоційно
м'язової маси, зокрема в ділянці тазу, врівноваженішими, рідше плачуть через
грудей і спини, навіть візуально видно найменші проблеми.
округлення статури школяра.
Психічний розвиток До моменту, коли дитина йде до школи Діти спокійні й уважні на уроках. Добре
(6-7 років), у неї більш розвинена виконують стандартні завдання, вміють
(спеціалізована) права півкуля головного діяти за зразком. Через завершення
мозку, яка відповідає за емоції, риму, спеціалізації лівої півкулі, що відповідає
ритм, творчість, просторове за раціональне мислення, у дітей
орієнтування та цілісне сприймання пробуджується здатність до логічного й
світу. Ліва півкуля, відповідальна за абстрактного мислення; швидко
логіку, обчислення, вивчення мов і формуються умовні рефлекси; навички
засвоєння іншої теоретичної інформації, міцні і стійкі до зовнішнього
завершує спеціалізацію до 9-ти років. гальмування.
Поступово розвиваються пам'ять, Дещо уповільнюється розвиток уяви і
довільна увага. Загартовується воля творчих здібностей. Щоб запобігти
(діти вчаться стримувати безпосередні пригніченню лівою півкулею діяльності
 імпульси, зважати на думку інших). правої, варто постійно стимулювати в
Переважає наочно-дієве мислення. учнів креативність, включати у
навчальний процес творчі завдання.
У цей період завершується виражена
спеціалізація лівої півкулі головного
мозку, яка більше пристосована до
аналітичної діяльності й відповідає за
логічне мислення, формулювання
понять, побудову узагальнень,
висновків, складання передбачень тощо.
Соціальний розвиток Соціальна ситуація, в яку потрапляє Відбуваються зміни у взаєминах зі
дитина у школі, – це світ, досі не відомих значущими дорослими (вчителями і
їй взаємин з однокласниками і батьками). Дедалі більшого значення
вчителями. Учитель для першокласника набувають взаємини з однолітками.
– головний авторитет. Кожна дитина Поступово втрачає значущість формула:
намагається отримати увагу і похвалу «Я люблю того, кого любить учитель».
вчителя. Навіть ставлення до Самооцінка більше будується на
однокласників залежить від ставлення взаєминах з однолітками.
до них дорослих: «Я люблю тих, кого
У цьому віці діти більше прагнуть
любить учитель».
спілкуватися з однолітками своєї статі,
Разом із навчальною діяльністю діти тому вчитель має докладати зусилля,
починають дедалі більше уваги щоб об'єднати весь клас, підтримувати
приділяти взаєминам з учителями й добрі стосунки між хлопчиками і
однолітками. дівчатками.
Розвивається здатність до взаємодії з У взаєминах із дорослими
однолітками в іграх і навчанні, діти найважливішою рисою цього віку є
вчаться домовлятися, поступатися, особлива відкритість душі. Діти з
розподіляти завдання без допомоги задоволенням спілкуються з дорослими.
дорослих. По суті, це перші паростки Це практично останній віковий період,
дорослішання, що характеризуються коли дитина настільки відкрита, і саме
балансом у бажанні отримувати і тепер можна особливо ефективно
давати. впливати на формування її світогляду.
У взаєминах з однолітками діти стають
самостійнішими у розв’язанні шкільних
 проблем. У групових іграх та спільному
навчанні вони охоче беруть на себе роль
лідера. Переймаються справами друзів,
допомагають, надають психологічну
підтримку
Актуальні проблеми Період освоєння, прийняття навчальної Для більшості учнів – це найбільш
ситуації за сприятливих умов триває стабільний період у початковій школі.
близько двох місяців (усю першу чверть, Діти вже звикли до своєї соціальної ролі.
а іноді ввесь перший рік). Не можна У них сформований образ старанного
«кинути» дитину в цій важкій ситуації, учня і вони чітко уявляють, що треба
розраховуючи, що вона самостійно з робити, щоб відповідати цьому образові.
нею впорається, проте шкідлива й інша
У четвертому класі діти готуються до
крайність – перехоплювання,
першої у своєму житті Державної
придушення ініціативи дитини.
підсумкової атестації (ДПА). І хоча
Перше півріччя – високий ризик результати атестації не мають для них
виникнення синдрому дезадаптації. життєво важливого значення
Порушення адаптаційного процесу (наприклад, від цього не залежить, чи
можуть виявлятись у: переведуть дитину до 5-го класу), проте
значна частина дорослих (учителів і
 зниженні мотивації до навчання;
батьків) дуже хвилюються та передають
 несформованості елементів
свої хвилювання дітям.
навчальної діяльності;
 невмінні пристосуватися до темпу Пов’язані з цією подією розумові й
шкільного життя; емоційні перевантаження можуть
 неспроможності довільної регуляції зашкодити дитині, змінити її пізнавальну
поведінки, уваги. мотивацію на менш продуктивну
мотивацію уникнення («Я вчуся не тому,
Для другого класу характерна висока що мені цікаво, а щоб не отримати
індивідуальна варіативність темпів поганих оцінок на ДПА»). А якщо оцінки
дозрівання. Різниця психологічного віку виявилися недостатньо високими,
серед учнів одного класу до півтора мотивація до навчання може істотно
року. знизитися.
Розвивається пізнавальна рефлексія,
діти починають оцінювати себе,
розмірковувати над причинами невдач. У
деяких через це знижується самооцінка