Фізична реабілітація

хворих на інфаркт
міокарда
 Інфаркт міокарда
– це форма ішемічної хвороби серця з
виникненням гострого ішемічного некрозу
серцевого м’язу, який обумовлений
припиненням його кровопостачання внаслідок
раптового погіршення коронарного кровообігу, в
основі якого лежить тромбоз коронарних судин
на фоні атеросклеротичної бляшки.
Розміри і локалізація інфаркту міокарда залежать від калібру і
топографії коронарної артерії, у зв'язку з чим розрізняють:

ІМ із зубцем Q ІМ без зубця Q

Трансмуральний Інтрамуральний
 Основними принципами
фізичної реабілітації хворих на інфаркт міокарда є:

Рання активізація
Безперервність
хворого

Комплексність використання всіх видів

реабілітації.

Забезпечення абсолютної безпеки для

хворого.

Послідовність на всіх етапах реабілітації.

ЕТАПИ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

ОБА
І. Стаціонарний 2Д
Мобілізація рухової активності хворого; адаптація до простих
побутових навантажень; профілактика гіпокінезії.

Лікувальна гімнастика, дозована ходьба, ходьба по сходах.

Лікувальний масаж
 Основні завдання фізичної реабілітації на
стаціонарному етапі:

1. Попередження тромбоемболічних ускладнень;

2. Попередження і усунення небезпечних аритмій;
3. Покращення функціонального стану серцево-судинної системи,
периферичного кровообігу, формування адекватного колатерального
кровообігу в міокарді.
4. Відновлення простих рухових навичок, адаптація до простих
побутових навантажень.
5. Освоєння хворим підйому на східцях, дозованої ходьби на 2000-
3000 метрів і самообслуговування.
6. Формування адекватної психологічної реакції та позитивних
емоцій.
Реабілітаційна класифікація важкості гострого
інфаркту міокарда

Кожне підвищення фізичної працездатності на одну сходинку

асоціюється із зменшенням ризику смерті від усіх причин на 8–14 %
Програми реабілітації хворих на інфаркт міокарда на
стаціонарному етапі лікування
 Схема комплексу ЛФК для хворих з неускладненим перебігом ІМ із
зубцем Q-
номер
час від початку кількість
комплексу вихідні положення тіла та види вправ в комплексах ЛФК
ІМ вправ
ЛФК

Переважно положення лежачи, вправи для кистей та стоп; розведення в боки, згинання та
1, 2А, 2В ПЕРШИЙ ТИЖДЕНЬ 17-18 розгинання рук і ніг; колові рухи у суглобах; підйом та опускання рук; розведення ніг;
перехід в положення сидячи; ходьба сидячи; окремі вправи сидячи.

Переважно положення сидячи; перехід в положення стоячи; включення вправ з палицею;

КІНЕЦЬ ПЕРШОГО-ДРУГИй
3А, ЗБ ТИЖДЕНЬ
22-25 колові рухи плечима; ногами, нахили і повертання голови; підняття та покачування ніг;
перехід в положення стоячи та ходьба по палаті;

4 ДРУГИЙ-ТРЕТІЙ ТИЖДЕНЬ 28 Половина вправ в положенні стоячи; ускладнення рухів з палицею; ходьба.

Більше половини вправ в положенні стоячи; ходьба; ускладнення рухів з палицею;

5 ТРЕТІЙ-ШОСТИЙ ТИЖДЕНЬ 29 збільшення нахилів тіла.
I етап (стаціонар): дні захворювання Обсяг фізичної активності

3-й Сидіти на стільці до 10-15 хв.

4-й Сидіти на стільці до 30 хв

5-й Самостійне миття обличчя, рук, розчісування волосся, гоління, перехід в положення стоячи

7-й Початок ходьби по палаті, самостійне одягання, роздяганн

8-10-й На 8-й день збільшення дистанційної ходьби, на 10-й день прибирання ліжка

11-1 Миття під ручним душем стоячи.

12-й Початок освоєння сходів. Тест з дозованим фізичним навантаженням за необхідності.

13-22-1 Продовження збільшення дистанції ходьби, ходьба по сходинках.

 При ІМ без зубця Q
збільшення ЧСС на 20 уд./хв.
на 3 добу хворий сидить +
підйом систолічного тиску не може
перевищувати 20 мм рт.ст., а
на 5 добу – стоїть діастолічного 10 мм рт.ст.

на 7 добу – ходить по палаті

з 12 доби починає освоювати підйом по сходах по 2

сходинки в день

14 день при низькому ступеню ризику і можливості хворого самостійно під

контролем кардіолога та інструктора ЛФК розширювати руховий режим, хворий
може бути виписаний із стаціонару.
Критерії розширення рухової активності хворих на інфаркт міокарда при
виконанні функціональних проб та лікувальної гімнастики

Клінічними ознаками неадекватної реакції на навантаження є: біль за

грудиною, задишка, запаморочення, слабкість, порушення серцевого ритму, патологічні
зміни артеріального тиску, кольору шкіри тощо. На ЕКГ може реєструватись
екстрасистолія, зміщення сегмента SТ та ін.
Під час виконання процедур ЛФК також варто звертати увагу на самопочуття хворого
та його реакцію на фізичні навантаження. У разі виникнення неадекватної реакції під час
процедур лікувальної гімнастики необхідно припинити чи полегшити техніку виконання
вправ, скоротивши число повторень, та додатково ввести дихальні вправи.
 Наприкінці стаціонарного етапу реабілітації хворий
повинен досягти такого рівня
фізичної активності, щоб бути в змозі: самостійно
обслуговувати себе, підніматися на 1-2
прольоти сходів та здійснювати прогулянки на вулиці
в оптимальному для нього темпі до
2-3 км у 2-3 прийоми протягом дня. Саме такий рівень
активізації хворого на інфаркт
міокарда допускає переведення його у санаторій.
ЕТАПИ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

ІІ. Санаторний
Розширення функціональних і резервних можливостей
серцево с удинної системи. Досягнення максимальної індивідуальної
фізичної активності. Підготовка до фізичних побутових та
професійних навантажень.

Лікувальна гімнастика. Дозована ходьба, ходьба по сходах.

Заняття на кардіотренажерах. Елементи спортивно п рикладних
вправ та ігор. Масаж. Трудотерапія
 Режими рухової активності
на санаторному етапі

6-12 ДНІВ Щадний режим

призначають
дозовану ходьбу по рівній вправи для всіх м'язових груп і
місцевості у повільному суглобів у сполученні з ритмічним
диханням, вправами на рівновагу, увагу,
та середньому темпі, ЛГ,
координацію
ходьбу по
Призначають також дозовану рухів і розслаблення.
сходинках, заняття на
ходьбу до 1 км (в темпі
тренажерах
80-100 кр./хв.), підйом по сходах
на 2-3 поверхи (в темпі 1
сходинка за 2 с.), прогулянки на
Пікова ЧСС відстань до 4 км у день,
при навантаженнях загальною тривалістю до 2-2,5
100 уд./хв. годин (у 2-3 прийоми)
 Режими рухової активності
на санаторному етапі

7-10 ДНІВ ЩАДНО-ТРЕНУЮЧИЙ

РЕЖИМ

Режим рухової активності Призначається лікувальна ходьба до 2 км

(в темпі 100-110 кр./хв.), прогулянки на
розширюється за рахунок
відстань 4-6 км в день, підйом по сходах
інтенсифікації
на 3-4 поверхи (в темпі 1 сходинка за 1 с.)
тренувальних і побутових
навантажень
Тривалість процедур ЛГ
збільшується до 30-40 хв.

Пікова ЧСС
при навантаженнях
110 уд./хв.
 Режими рухової активності
на санаторному етапі

3-8 ДНІВ ТРЕНУЮЧИЙ РЕЖИМ

Тривалість процедур ЛГ
збільшується до 35-40 хв., Форми ЛФК доповнюють рухливими і
призначається лікувальна ходьба спортивними іграми, плаванням,
танцями, ближнім туризмом та ін
до 3 км (в темпі 110-120 кр./хв.),
прогулянки до 7-10 км в день (в
темпі 1 сходинка за 1 с.)., підйом
по сходах – до 5-го поверху.

Пікова ЧСС
при навантаженнях
120+ уд./хв.
ЕТАПИ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ
ІІІ. Диспансерно-поліклінічний етап

Підтримка фізичної працездатності та її подальший розвиток.

Вторинна профілактика.

Фізкультурно-оздоровчі форми, гімнастичні вправи,

спортивно п рикладні та ігрові вправи. Трудотерапія
 при адекватності виконання
дозованої ходьби протягом години
зі швидкістю≥ 3 км/год.,
рекомендовано повернення до
рівня легкої праці, при якій
На диспансерно-поліклінічному етапі
реабілітації найкращою формою ЛФК
вважаються тривалі циклічні вправи
аеробного характеру.

витрата хворим енергії складає

3,5-3,8 ккал/хв

Вони протипоказанні лише

при: аневризмі лівого шлуночка, частих нападах
стенокардії, важких порушеннях
серцевого ритму (миготливій аритмії, частих політопних
чи групових екстрасистоліях,
пароксизмальній тахікардії), артеріальній гіпертензії зі
стабільно підвищеним діастолічним
тиском (вище 110 мм рт.ст.), схильності до
тромбоемболічних ускладнень
 До тривалих фізичних навантажень хворим, які
перенесли ІМ, дозволяється
приступати через 3-4 місяці після його виникнення. На
цьому етапі зменшується роль
лікувальної гімнастики і збільшується значення
циклічних вправ аеробного характеру.
Призначаються: дозована ходьба у середньому та
швидкому темпі; дозований біг у
повільному та середньому темпі або ускладнена ходьба
(«лижний крок», ходьба з високим
підйомом колін); тренування на кардіотренажерах (до 5-
10 хв.) потужністю 75% від
порогової; елементи спортивних ігор

Тренувальна ЧСС під час навантажень може складати 55-60% від порогової ЧСС у
хворих ІІІ ФК (слабка група) і 65-75% – у хворих І і ІІ ФК («сильна група»). При цьому пікова
ЧСС може сягати 135 уд./хв., з коливаннями від 120 до 155 уд./хв.
 Диспансерний етап (підтримуючий) – може тривати протягом усього життя хворого.
У режимі рухової активності призначають ранкову гігієнічну гімнастику, лікувальну
гімнастику, дозовану ходьбу на свіжому повітрі, заняття на кардіотренажерах протягом 10-
20 хв. 3-5 разів на тиждень.
Під час занять тренувальна ЧСС не повинна перевищувати в
середньому 120 уд./хв

За наявності серцевої недостатності

рекомендовано обмеження фізичних
навантажень згідно зі ступенем ХСН.
Регулярна фізична активність
(повільна ходьба,
фізичні вправи невеликої
інтенсивності) проводиться
відповідно до функціональних
можливостей пацієнта
(«комфортний», але регулярний
руховий режим).
Щоб стати здоровим, потрібні власні зусилля,
постійні і значні. Замінити їх не можна
нічим. На щастя, людина настільки
досконала, що повернути здоров’я можна
майже завжди. Тільки необхідні зусилля
зростають у міру старості та поглиблення
хвороб.
Амосов Микола Михайлович
 Джерела:
1. Фізична реабілітація, спортивна медицина :
підручник для студ. вищих мед. навч.
закладів / В. В. Абрамов, В. В. Клапчук, О. Б.
Неханевич [та ін.] ; за ред. професора В. В.
Абрамова та доцента О. Л. Смирнової. –
Дніпропетровськ, Журфонд, 2014.