МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

РОБОЧИЙ ЗОШИТ
для самостійної роботи студентів 5 курсу

Тема: «ДИФТЕРІЯ У ДІТЕЙ. ІНФЕКЦІЙНИЙ МОНОНУКЛЕОЗ»

Виконав: Анатолій Ворона, 17м1

Навчальної дисципліни: «Дитячі інфекційні хвороби» модуль 3

Напряму: «Медицина»
Спеціальності: «Лікувальна справа, педіатрія»
Кафедра дитячих інфекційних хвороб

Автори: ас. Г.Г.Юхименко

Розглянуто та затверджено цикловою методичною комісією

з педіатричних дисциплін від 27 серпня 2020 р., протокол №1
 Завдання 1. Назвіть клінічні форми дифтерії за локалізацією
патологічного процесу:
1. Дифтерія носоглотки;
2. Дифтерія глотки (мигдаликів);
3. Дифтерія гортані і трахеї;
4. Дифтерія шкіри;
5. Дифтерія очей;
6. Дифтерія зовнішніх статевих органів;
7. Дифтерія стравоходу і шлунка;
8. Комбінована форма.

Форми 5-7 майже не виникають ізольовано, а частіше комбінуються з

формами 1-4.

Завдання 2. Назвіть основні симптоми чи клінічні ознаки поширеної

тяжкої форми дифтерії мигдаликів:
1. гострий початок;
2. температура тіла гектична, фебрильна в перші години захворювання, у
подальшому субфебрильна або нормальна на фоні погіршення загального
стану;
3. головний біль, слабкість, кволість, ломота в м”язах та суглобах, порушення
сну, знижений або відсутній апетит, повторна блювота;
4. біль у горлі помірний, відчуття клубка у горлі, утруднене ковтання;
5. різко виражений набряк мигдаликів та м”яких тканин ротоглотки
дифузного характеру;
6. наліт фібринозного характеру, плівчастий, щільний, сірувато-білого або
брудно-сірого кольору, не знімається шпателем, поверхня слизової під ним
кровоточить, розміщений на мигдаликах та за їхніми межами – на
піднебінних дужках, язичку, м”якому та твердому піднебінні, бічній та задній
поверхні горла;
7. гіперемія слизової оболонки ротоглотки із ціанотичним відтінком;
8. регіонарний підщелепний та шийний лімфаденіт;
9. запах з рота солодко-гнильний, приторний;
10. геморагії на слизовій оболонці твердого та м”якого піднебіння;
11. набряк підшкірно-жирової клітковини шиї різного поширення (від
підщелепної ділянки до грудей, обмежений або поширений, однобічний або
симетричний);

Джерело: Протокол діагностики та лікування дифтерії у дітей МОЗ

Завдання 3. Заповніть таблицю обов’язкових лабораторних обстежень

хворого на інфекційний мононуклеоз:
№п/п Метод обстеження Мета обстеження
1! Бактеріологічна діагностика Виділення культури коринебактерії
слизу з ротоглотки, з носу та дифтерії та визначення її токсигенних
інших місць ураження властивостей.
1. Загальний аналіз крові Виявити ознаки ІМ: помірний
лейкоцитоз, лімфоцитоз, збільшення
кількості моноцитів, помірне
підвищення ШОЕ.
2. Дослідження крові на Виявлення атипових мононуклеарів
атипові мононуклеари (віроцитів) – характерна ознака ІМ.
3. ІФА Виявлення антитіл до різних антигенів
ЕБВ.
4. ПЛР Виявлення ДНК збудника.
5. Серологічні реакції виявлення VCA IgM, EA IgM
6. PCR метод Виявлення нуклеїнової кислоти EBV
 методом PCR в крові, слині,
лімфатичній тканині.

Завдання 4. Перерахуйте основні напрямки терапії дифтерії мигдаликів:

1. Антибактеріальна терапія;
І ряд: нітрофурановий ряд, триметоприм/сульфаметаксазол
ІІ ряд: препарати налідіксової кислоти, аміноглікозиди ІІ пок.
ІІІ ряд: амінопеніциліни, цефалоспорини ІІІ пок, карбопенеми.

Показання до антибактеріальної терапії:

1. Всі тяжкі форми захворювання незалежно від етіології та віку дитини;

2. Гемоколіт незалежно від віку дитини та тяжкості захворювання;
3. При середньо-тяжких формах захворювання:

діти до 1 року;

Діти старше 1 року життя з:

• імунодефіцитними станами;
• ВІЛ-інфіковані діти;
• діти, які знаходяться на імуносупресивній терапії;
• діти з гемолітичними анеміями ;
• шигельози, амебіаз;
• при наявності вторинних бактеріальних ускладнень;
• при наявності позакишкових вогнищ інфекції.

При легких формах захворювання:

Діти 1 року життя з:

• імунодефіцитними станами;
• ВІЛ-інфіковані;
• діти з гемолітичними анеміями;
• шигельози, амебіаз;
• при наявності вторинних бактеріальних ускладнень.

2. Регідратаційна терапія;
3. Дезінтоксикаційна терапія;
4. Допоміжна терапія;
5. Дієтотерапія.
Джерело: Протокол діагностики та лікування дифтерії у дітей МОЗ
Завдання 5.
Які зміни в ротоглотці можуть спостерігатись при інфекційному
мононуклеозі:
1. Тонзиліт
2. Фарингіт
3. Гіперемія зіву, біль у горлі
4. Фолікулярна чи лакунарна ангіна

Перелічіть основні клінічні симптоми інфекційного мононуклеозу:

1. початок гострий;
2. гарячка неправильного типу, температура з першого дня хвороби
звичайно фебрильна, може тривати від 3 днів до3 тижнів;
3. тонзиліт, фарингіт, біль у горлі;
4. генералізована лімфаденопатія;
5. гепатоспленомегалія
6. екзантема (може бути короподібна чи скарлатиноподібна, уртикарна,
геморагічна);
7. закладення носу, утруднення носового дихання;
8. головний біль, слабкість, кволість, міалгії, артралгії.
 ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:
1. Основний механізм передачі збудника дифтерії:
А. Повітряно-крапельний
Б. Фекально-оральний
В.Трансплацентарний
Г. Контактно-побутовий
Д. Трансмісивний
2. Головна патогенетична ланка при дифтерії мигдаликів:
А.Бактеріемія
Б. Токсемія
С. Гіпоксія
Г. Некротичні процеси
Д. Аутоімунні механізми
3. У місці проникнення дифтерійної палички виникає:
А. Серозне запалення
Б. Гнійне запалення
В. Фібринозне запалення
Г. Виразково-некротичний процес
Д. Всі відповіді вірні
4. Для дифтерійного ларинготрахеїту характерно:
А. Поступовий початок
Б. Циклічність перебігу
В. Помірна інтоксикація
Г. Афонія
Д. Всі відповіді вірні
5. Засобом специфічної терапії дифтерії є:
А. Антибіотик
Б. Дифтерійний анатоксин
В. Дифтерійна сиворотка
Г. Бактеріофаг
Д. Всі відповіді вірні
6. Які клітини переважно вражає вірус Епштейна-Барра:
А. Нейроцити
Б. Остеоцити
В. Міоцити
Г. Лімфоцити
Д. Нейтрофіли
 7. Антибіотики при інфекційному мононуклеозі призначають за
наявності:
А. Ангіни
Б. Генералізованої лімфаденопатії
В. Гепатомегалії
Г. Утруднення носового дихання
Д. Екзантеми
8. Назвіть можливі наслідки інфекційного мононуклеозу:
А. Безсимптомне вірусоносійство
Б. Хронічна активна ЕБВІ
В. Онкологічний лімфопроліферативний процес
Г. Синдром хронічної втоми
Д. Всі відповіді вірні
9. Яку терапію призначають при легкій формі інфекційного
мононуклеозу:
А. Інтерферони
Б. Симптоматичне лікування
В. Ацикловір
Г. Специфічний імуноглобулін
Д. Всі відповіді вірні
10. Противірусна терапія показана при інфекційному мононуклеозі у
випадку:
А. Наявності тяжких форм хвороби
Б. Наявності ангіни
В. Наявності гепатиту
Г. Завжди
Д. Не призначається

Противірусні препарати не рекомендуються. Тільки при

лімфопроліферативному синдромі можна розглянути призначення
ганцикловіру або ацикловіру (не оцінено їх ефективності у вірогідних
дослідженнях).

ЗАДАЧА №5
Хлопчик 6 років при госпіталізації скаржиться на поперхування під час їжі,
попадання рідини в ніс, гнусавість голосу, перебої в роботі серця. З анамнезу
відомо, що вона перенесла 10 днів тому „ангіну”, за медичною допомогою не
зверталась, лікували батьки домашніми засобами. Щеплення проти дифтерії
відсутні.
При огляді ротоглотки нашарування на мигдаликах відсутні, м’яке
піднебіння провисає. При аскультації серця виявлено: серцеві тони ослаблені,
тахікардія та поодинокі екстрасистоли. Перкуторно: розширення границь
серця вліво. З боку інших органів та систем порушень не виявлено.

Поставте клінічний діагноз.

Дифтерія мигдаликів, легка (локалізована форма), ускладнений перебіг:
токсична нейропатія, токсичний міокардит.

Легка форма – тому що немає фібринозного запалення, немає нашарувань і

плівок.
Нейропатія – тому що «провисає піднебіння», рідина в ніс і тд – ознаки
парезу м`якого піднебіння.
Міокардит – тому що є характерні зміни з боку серця, при дифтерії є
відносно частим ускладненням.

Призначте лабораторне та інструментальне обстеження.

• Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою; – очікуємо
лейкоцитоз, нейтрофільоз, зсув формули вліво, прискорення ШОЕ.
• Загальний аналіз сечі;

Бактеріологічні методи:
• Бактеріоскопія мазків із ротогорла та носових ходів; - видно щось
подібне на дифтерійну паличку?
• Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на BL триразово;
• Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на ІНШУ патогенну
флору.

Серологічні методи дослідження:

• РПГА крові з дифтерійним діагностикумом (виявлення титру
антитоксичних антитіл у сироватці крові);
• РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення дифтерійного
токсину у сироватці крові;
• РПГА з еритроцитарним діагностикумом – виявлення рівню
дифтерійного токсину в сироватці крові.

• Тест на токсигенність — Елек-тест преципітації або виявлення гену,

який кодує субодиницю А токсину, методом ПЛР.

Інструментальні методи дослідження:

• ЕКГ- дослідження.
 • Ехо-ЕКГ.
+
• Огляд отоларингологом, кардіологом, неврологом.
• Серцеві тропоніни, КФК; - що там з міокардом?

Тактика лікування.

• Антитоксин не вводимо! (Нальоту немає, інтоксикації немає,

захворюванню більше тижня);
• Госпіталізація в інфекційне відділення;
• Антибактеріальна терапія – макроліди, 10 днів;
• Якщо прийом їжі утруднений – розглянути можливість зондового
харчування;
• НПЗП?
• Місцева санація ротоглотки;
• Вітамінотерапія.