Завдання до теми №3 "Ведення пацієнта з лімфаденопатією"

1. Навести класифікацію лімфаденопатій за етіологічним принципом.

Класифікація лімфаденопатій за етіологічним принципом:
1. Інфекційні лімфаденопатії:
 Бактеріальні: туберкульоз, сифіліс, бруцельоз, чума, лептоспіроз, ієрсиніоз, туляремія,
лістеріоз, рикетсіози.
 Вірусні: інфекційний мононуклеоз, ВІЛ-інфекція, цитомегаловірусна інфекція,
краснуха, кір, епідемічний паротит, герпесвірусна інфекція.
 Грибкові: гістоплазмоз, кокцидіоїдомікоз, криптококоз, аспергільоз.
 Паразитарні: токсоплазмоз, малярія, лейшманіоз, трипаносомоз, філяріоз.
2. Неінфекційні лімфаденопатії:
 Злоякісні: лімфома, лейкемія, метастази раку.
 Доброякісні: лімфаденома, лімфангіома, гемангіома, гранульома.
 Імунні: ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, системний склероз,
ювенільний ідіопатичний артрит.
 Ендокринні: тиреотоксикоз, гіпотиреоз, хвороба Аддісона.
 Метаболічні: хвороба Гоше, хвороба Німанна-Піка, хвороба Тея-Сакса.
 Лікарські: фенітоїн, карбамазепін, ізоніазид, сульфаніламіди.
3. Нез'ясованої етіології:
 Саркоїдоз: системне гранулематозне захворювання невідомої етіології.
 Лімфаденопатія з імунодефіцитом: група захворювань, що характеризуються
порушенням імунної системи.
2. Описати стан лімфовузлів при лімфомах при фізикальному обстеженні та пальпації
(консистенція, щільність, рухомість, болісність, спаяність між собою та з
навколишніми тканинами, зміни шкіри над збільшеними лімфовузлами). Порівняти з
лімфаденітом бактеріальної етіології за цими ж ознаками.

Опис лімфовузлів при лімфомах та лімфаденіті бактеріальної етіології:

Лімфома:
 Консистенція: зазвичай щільна, еластична, "гумова".
 Щільність: істотно вища, ніж у нормі, можуть бути кам'янисто-твердими.
 Рухомість: як правило, обмежена, спаяні з навколишніми тканинами.
 Болісність: зазвичай безболісні, але можуть бути болючими при натисканні.
 Спаяність: часто спаяні між собою та з навколишніми тканинами.
 Зміни шкіри:
o У більшості випадків шкіра над лімфовузлами не змінюється.
o При значному збільшенні можуть з'являтися розтяжки.
o У рідкісних випадках може виникати виразка шкіри.
Лімфаденіт бактеріальної етіології:
 Консистенція: може бути м'якою, еластичною або щільною.
 Щільність: зазвичай помірно підвищена.
 Рухомість: як правило, рухливі, не спаяні з навколишніми тканинами.
 Болісність: зазвичай болючі при натисканні.
 Спаяність: зазвичай не спаяні між собою та з навколишніми тканинами.
 Зміни шкіри:
o Шкіра над лімфовузлами може бути почервонілою, гарячою на дотик.
o У рідкісних випадках може виникати набряк або флуктуація (при наявності
гною).
Відмінності:
 Лімфоми:
o Щільніша консистенція.
o Обмежена рухомість.
o Частіше спаяні між собою та з навколишніми тканинами.
o Відсутність змін шкіри або наявність розтяжок.
 Лімфаденіт бактеріальної етіології:
o М'якша консистенція.
o Рухливі.
o Болісність при натисканні.
o Почервоніння, гарячість шкіри.
o Можливий набряк, флуктуація.
3. Навести класифікацію лімфом за Ann Arbor.

Класифікація лімфом за Ann Arbor використовується для визначення стадії розвитку

захворювання, як для хвороби Ходжкіна (лімфома Ходжкіна), так і для неходжкінських
лімфом (НХЛ).
Т (поширеність пухлини): описує локалізацію уражених лімфатичних вузлів.
N (ураження лімфатичних вузлів): вказує на кількість та розмір уражених лімфатичних
вузлів.
M (віддалені метастази): означає наявність або відсутність віддалених метастаз за межами
лімфатичної системи.
A або B (наявність симптомів): А - відсутність системних симптомів (втрата ваги,
підвищення температури, нічна пітливість), B - присутні системні симптоми.
4. Обрати з нижченаведеного переліку ОДНЕ захворювання, що супроводжується
лімфаденопатією, та надати його повну клінічну характеристику за планом:
- причини виникнення та розвитку захворювання
- фактори ризику виникнення захворювання
- скарги
- дані анамнезу захворювання
- дані фізикального обстеження (симптоми захворювання, які можна виявити під час огляду,
пальпації, аускультації)
- дані лабораторних досліджень із трактуванням їхніх результатів (детально описати
загальний аналіз крові, мієлограму, гістологічне дослідження біоптату лімфатичного вузла,
обгрунтувати зміни, що виявлені при даній патології)
- дані інструментальних досліджень із трактуванням змінених показників
- принципи лікування захворювання із зазначенням лікарських засобів, дозування, схем
прийому та тривалості лікування
*Перелік захворювань для вибору:
- Т-клітинна неходжкінська лімфома
- В-клітинна неходжкінська лімфома
- лімфома Ходжкіна (нодулярний склероз)
- лімфома Ходжкіна (лімфоцитарна перевага)
- лімфома Ходжкіна ( лімфоцитарне виснаження)
- лімфома Ходжкіна ( змішано-клітинний варіант)

Лімфома Ходжкіна (нодулярний склероз):

Причини виникнення та розвитку захворювання:
 Етіологія лімфоми Ходжкіна (ЛХ) до кінця не з'ясована.
 Вважається, що в її розвитку відіграють роль:
o Вірусні фактори: вірус Епштейна-Барр (EBV)
o Генетичні фактори: спадкова схильність
o Імунологічні фактори: порушення імунної відповіді
Фактори ризику виникнення захворювання:
 Вік: найчастіше ЛХ зустрічається у людей віком 20-30 років та 50-60 років.
 Стать: чоловіки хворіють частіше за жінок.
 Імунодефіцит: ВІЛ-інфекція, імуносупресивна терапія.
 Спадкова схильність.
 Інфекція вірусом Епштейна-Барр (EBV).
Скарги:
 Збільшення лімфатичних вузлів (найчастіше надключичних, шийних, пахвових).
 Втрата ваги (понад 10% протягом 6 місяців).
 Підвищення температури тіла.
 Нічна пітливість.
 Втома.
 Свербіж шкіри.
 Біль у животі.
 Кашель.
 Задишка.
Дані анамнезу захворювання:
  Тривалість та динаміка збільшення лімфатичних вузлів.
 Наявність інших симптомів (втрата ваги, підвищення температури, нічна пітливість).
 Відомості про перенесені інфекції, прийом ліків.
 Спадковий анамнез.
Дані фізикального обстеження:
 Збільшення лімфатичних вузлів (безболісні, щільні, еластичні, не спаяні з
оточуючими тканинами).
 Гепатоспленомегалія (збільшення печінки та селезінки).
 Висипання на шкірі.
 Втрата ваги.
 Підвищення температури тіла.
Дані лабораторних досліджень:
 Загальний аналіз крові:
o Анемія (зниження гемоглобіну, еритроцитів).
o Лейкопенія (зниження лейкоцитів).
o Лімфоцитоз (збільшення кількості лімфоцитів).
o Збільшення ШОЕ.
 Мієлограма:
o Збільшення кількості лімфоцитів.
o Атипові лімфоцити (клітини Ріда-Березовського-Штернберга).
 Гістологічне дослідження біоптату лімфатичного вузла:
o Класичні клітини ЛХ (клітини Ріда-Березовського-Штернберга).
o Нодулярний склероз (фіброзні тяжі, що поділяють лімфоїдну тканину на
"вузли").
 Інші дослідження:
o Імунофенотипування.
o ПЛР для EBV.
Дані інструментальних досліджень:
 Рентгенографія грудної клітки:
o Збільшення медіастинальних лімфатичних вузлів.
o Плевральний випіт.
 Комп'ютерна томографія (КТ):
o Збільшення лімфатичних вузлів у різних групах.
o Поширення пухлини на інші органи.
 МРТ:
o Дослідження м'яких тканин.
o Виявлення ураження кісток, спинного мозку.
Принципи лікування захворювання:
 Лікування ЛХ залежить від стадії захворювання, гістологічного типу, віку та
загального стану пацієнта.
 Основними методами лікування є:
o Хіміотерапія:
 Доксорубіцин, вінбластин, блеоміцин, етопозид
 Променева терапія: Використовується для знищення залишкових
пухлинних клітин після хіміотерапії або як самостійний метод
лікування на ранніх стадіях.
  Трансплантація кісткового мозку (ТКМ): Застосовується при рецидивах
або резистентних до лікування формах.

Тривалість лікування:
 Залежить від стадії захворювання та схеми лікування.
 Хіміотерапія може тривати від 2 до 6 місяців.
 Променева терапія проводиться курсами протягом декількох тижнів.