ВВЕДЕННЯ В ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЮ.

МОРФОЛОГІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ ВИСИПУ.

завідувач кафедри дерматовенерології

та косметологій з курсом
дерматовенерології і естетичної
медицини ФПО,
доктор медичних наук
Макуріна Г.І.
Основні напрямки і проблеми
роботи служби
Структура 3700 фахівців (22% пенсіонери), 89
державних дерматовенерологічних установ, в
ВНЗах працюють 23 кафедри. В середньому
0,55 ставки на 10 тис. населення.
Напрямки роботи: використання сучасних
методів діагностики (біпсія, ІГХ, ІФ, ДНК) і
лікування (фототерапія, імунобіологічна
терапія, мала хірургія, дерматоонкологія).
Завідувач кафедри, д.мед.н.
Макуріна Галина ІванІвна
Професор кафедри, д.мед.н.,
Резніченко Наталя Юріївна
Доцент, к.мед.н. Веретельник
Олександр Володимирович
Доцент, к.мед.н. Дмитренко
Інна Петрівна
Доцент, к.мед.н. Головкін
Анатолій В'ячеславович
Асистент, к.мед.н. Василенко
Анна Василівна
Асистент, к.мед.н. Кірієнко
Влада Олександрівна
БУДОВА ШКІРИ
Шкіра є зовнішнім покривом тіла
людини і виконує ряд важливих
життєвих функцій.
  Вона відрізняється складною
будовою.

Розвивається шкіра з двох

зародкових листків:
ектодермального - епідерміс
мезодермального - дерма і
гіподерма
 Будова шкіри
Шкіра складається з трьох шарів:
- епідермісу,
- власне шкіри (дерми)
- підшкірної жирової клітковини
(гіподерми)
Будова шкіри

I – епідерміс II- дерма III –гіподерма

Межа – кровоносні сплетіння
Шари епидермісу

базальний
(stratum basale)
шипуватий (str.
spinosum)
зернистий (str.
granulosum)
блискучий
(str.lucidum)
зроговілий шар
(str. corneum)
 Stratum basale
(базальний)
 Це найглибший шар епідермісу. Він
представлений одним рядом клітин циліндричної
форми, які розташовуються перпендикулярно
поверхні шкіри у вигляді частоколу.
В епидермисі
розрізняють 5 типів
клітин: кератиноциты

клетки
лимфоциты
Меркеля
эпидермис

клетки
меланоциты
Лангерганса
Меланоцити (пігментні клітини)

Мають кілька розгалужених відростків, що досягають

зернистого шару.
Органели спеціального призначення в цих клітинах -
меланосоми - структури овальної форми, що
складаються з щільних пігментних гранул і
фибрилярного каркасу, оточених загальною
мембраною. Вони оформлюються в апараті Гольджі,
де до них приєднуються ферменти тирозинази і
ДОФА-оксидаза. Ці ферменти беруть участь в
утворенні з амінокислоти тирозину шкірного пігменту
меланіну, що міститься в меланосомах.
Синтез пігменту зростає під дією ультрафіолетового
випромінювання і меланоцитстимулюючого гормону
гіпофіза.
 Клітини Меркеля – клітини сенсорної
чутливості.
Найбільш численні в сенсорних областях
шкіри (пальці, кінчик носа і ін.). До їх основи
підходять аферентні нервові волокна. Можливо,
що клітини Меркеля і аферентні нервові волокна
утворюють в епідермісі чутливі
механорецептори, що реагують на дотик.
Ці клітини беруть участь в регуляції
регенерації епідермісу, а також тонусу і
проникності кровоносних судин дерми
Локалізація клітин Меркеля в
шкірі
 Клітини Лангерганса

Складають 3% всіх клітин епідермісу.

Виконують імунологічні функції макрофагів
епідермісу.
Ці клітини здатні мігрувати з епідермісу в дерму
і в регіонарні лімфатичні вузли. Вони
сприймають антигени в епідермісі і
«представляють» їх внутршньо епідермальним
лімфоцитам і лімфоцитам регіонарних
лімфатичних вузлів, «запускаючи» таким чином
імунологічні реакції.
На противагу їм - клітини Грінстайна -
імуносупресори.
 Лімфоцити
Лімфоцити, які відносяться до Т-популяції,
проникають в базальний і шипуватий шари
епідермісу з дерми. Тут може відбуватися їх
проліферація під впливом інтерлейкіну-1 (IL-1),
що виділяється клітинами Лангерганса, а також
під впливом факторів типу тімозина і тімопоетіна,
що виробляються кератиноцитами. Таким чином,
внутрішньоепідермальні макрофаги (клітини
Лангерганса) і лімфоцити беруть участь в будові
імунологічного захисного бар'єру шкіри, що
відноситься до периферичної частини імунної
системи організму.
«Резидентний» лімфоцит в шкірі
Лімфоцит в судинному руслі
 Stratum spinosum

Шипуватий шар – 3-8 рядів, має безліч

цитоплазматичних виростів (шипів), що
складаються з ущільнених оболонок,
тонофібріл і тонофиламентів
Цитоплазматичні вирости забезпечують
з'єднання клітин з утворенням між ними
каналів, по яких циркулює рідина
 Stratum granulosum
Зернистий шар – 1-3 ряди клітин ромбовидної
форми
В ядрах різко знижений вміст ДНК і РНК-
структур, в цитоплазмі утворюються зерна
кератогіаліна
Внаслідок цього в протоплазмі зернистих
клітин знижується секреція епідермального
фактора росту, що веде до накопичення
поліпептидів, кейлонов, які гальмують
мітотичний поділ
Stratum lucidum et corneum
Блискучий шар – еволюція кератогіаліну
в элеїдін
Роговий шар - найбільш потужний,
особливо на ділянках, схильних до
механічної дії
 Базальна мембрана
Включає клітинні оболонки базальних клітин,
власне базальну мембрану з філаментами
та полудесмосомами і епітеліальне
сплетіння аргірофільних волокон, які є
частиною дерми, завтовшки в 40-50 мм.
Основні функції - бар'єрна, обмінна, також
мають епітеліальне сплетіння аргірофільних
волокон, які є частиною дерми, завтовщки в
40-50 мм.
 Дерма

Товщина – 0,49-4,75 мм
Складається з клітинних елементів, волокнистих
субстанцій та основної проміжної речовини
Поділяється на сосочковий і сітчастий шари;
містить судини, нервові закінчення і придатки
шкіри (потові і сальні залози)
 СТРУКТУРА ДЕРМИ
Эластичные
волокна Тучная
Нервные клетка
волокна Межуточное
(межклеточное)
Лимфоцит вещество
Макрофаг (матрикс)
Фибробласт

Коллагеновое
волокно

Жировая
Нейтрофил клетка
Плазматическая
клетка Ретикулярные
волокна

Капилляры
Дерма
 Фізиологічні функції шкіри

Захисна
Секреторня та екскреторна
Терморегуляціона і дихальна
Резорбційна
Имунна
 Класифікація морфологічних
элементів висипу
Первинні:
- проліферативні – пляма, вузлик,
горбик, вузол
- ексудативні – волдир, пузир, пухирець,
гноячок
Вторинні:
вторинна пляма, лусочка, кірка, ерозія,
виразка, тріщина, рубець, вегетація,
экскоріація, ліхеніфікація
Первинні морфологічні елементи

пляма пляма

вузлик горбик вузол

Первинні морфологічні элементи
1. Пляма (macula) – зміна кольору шкіри без
порушення її рельєфу та консистенцїї.
Класифікація плям:
А) судинні:
- запальні
- незапальні
Б) геморагічі
В) пігментні
 Класифікація плям
Судинні запальні:
- розеола – 20-25 мм (нігтьова пластина)
- еритема – 2-десятки см (дитяча ладонь)
- еритродермія – більш великі
Судинні незапальні:
- телеангіоектазїї (судинні «зірочки»)
- цианоз, акроцианоз
- анемія
- ліведо
- «мраморна» шкіра
Розеола
Кір
Еритема області обличчя та шиї
Токсикодермія
 Класифікація плям
Геморагічні:
- петехїї – точкова кровотеча
- пурпура – до 1 см в діаметрі
- екхімоз – 2 та більше см в діаметрі
- вібіцес – лінійні крововиливи
- гематома – крововилив у порожнину
 Класифікація плям
Пігментовані:
- гіперпігментовані –
веснянки (до 0,5 см)
лентіго (0,5 – 1 см)
хлоазма (більш 1 см)
- депігментовані –
лейкодерма (біля 1 см)
вітіліго (декілька см)
альбінізм (значні за площею ділянки або
вся поверхня шкіри)
Гіперпігментовані
плями при
нейрофиброматозі
Гіперпігментовані плями
Депігментовані плями
Первинні морфологічні елементи
Вузлик (papula) – проліферативний
морфологічний елемент, який не має полості,
підноситься над шкірою та змінює її рел'єф,
регресує без утворення рубця.
Розрізняють: за формою – сферична,
конусовидна, пласка, вегетуюча.
Класифікація за розміром:
- міліарні (1-2 мм, просяне зерно)
- лентикулярні (5 мм, сочевиця)
- нумулярні (розміром з монету)
- бляшки (більші за монету)
Папули
 Колір папул - рожево-
червоний (симптом
Пільнова).
свіжі елементи
більш яскравого кольору,
аж до червоного.
«Старі» - мають синюшні
відтінки і
більш тьмяні.

Форма папул - правильна округла.

Поверхня елементів плоска.
наявність
типових
папул
типові місця
локалізації
псоріатична
тріада
 Псоріатична тріада
- симптом «стеаринової плями»,
- «термінальної плівки»
- «кров'яної роси»
Етіологія псоріазу

1.1. спадкова
         (генетична)
         теорія
1.2. вірусна теорія
1.3. імунна теорія
1.4. нейрогенная теорія
1.5. ендокринна теорія
1.6. обмінна теорія
1.7. інфекційна теорія
1.8. інтоксикаційна теорія
 Патогенез псоріазу
пошкоджуючий фактор

проліферація епідермісу

збільшення числа мітозів

дилатація і проліферація поверхневих судин

лейкоцитарна інфільтрація

вивільнення атрактантів нейтрофілів

псоріатична папула
 Класифікація
1. Форма:
А. звичайний (вульгарний) псоріаз
(міліарний, лентікулярний,
нумулярний, бляшковий)
 Форми псоріазу
Інші різновиди
вульгарного
псоріазу:
- дифузний
(значне за
площі ураження
шкіри)
 Форми псоріазу
Себорейний
псоріаз
 Форми псоріазу
Ексудатив-
ний псоріаз
Форми псоріазу
Інтертригінозний
псоріаз (складок)
Долонно-підошовний псоріаз
Псоріатична еритродермія
 Форми псоріазу

- пустульозний псоріаз:
- тип Барбера
- тип Цумбуша
Пустульозний псоріаз
Барбера
Пустульозный псоріаз
Цумбуша
 Форми псоріазу
Псоріаз нігтів:
- Симптом «наперстка»
- Симптом «масляної
плями»
Псоріаз нігтів
 Форми псоріазу

- артропатичний
псоріаз
 Клінічні форми псоріатичного
артриту
Асиметричний олігоартріт (до 70%)
Артрити дистальних міжфалангових суглобів
(найбільш типово)
Симетричний ревматоїдоподібний артрит
(ураження п'ястно-фалангових, проксимальних
міжфалангових суглобів кистей)
Мутилюючий артрит (остеоліз, вкорочення,
деформація пальців + ураження хребта)
Псоріатичний спондиліт (у 50-60% поєднується
з артритом)
 Рентгенологічні особливости
суставного синдрому:
• - ерозивний артрит дистальних    міжфалангових
суглобів;
• - анкілози артрит дистальних    міжфалангових
суглобів;
• - остеоліз епіфізів кісток, що утворюють   
міжфалангові суглоби;
• - різноосьове зміщення    суглобових поверхонь;

• - наявність сакроілеїту і симптомів   

анкілозування хребта;
• - виражені явища вторинного остеоартрозу;
Класифікація суставних уражень за
ступенем активності
I ступінь - мінімальна активність: скутість
вранці до 30 хв, ШОЕ до 20 мм / год, СРП
дещо підвищений;
II ступінь - помірна активність: болі в суглобах
при русі і в спокої, скутість до полудня, ШОЕ
21 - 40 мм / год, лейкоцити 8 - 10 * 10 ', УРП
(+);
III ступінь - максимальна: сильні болі в спокої,
скутість протягом дня, ШОЕ вище 40 мм / год,
лейкоцити 15 - 20 * 10 ', УРП різко (+).
 Класифікація псоріазу
2.Стадія псоріазу:
-прогресуюча
(поява нових
міліарних рожевих
  папул, феномен
  Кебнера, «вінчик
 росту»)
 Ізоморфна
реакція (Кебнера) -
на місці шкірної травми при
псоріазі можуть
з'явитися типові папули
 Класифікація псоріазу
- Стаціонарна
(стаціонарність
папул, блідо
рожеве
забарвлення,
лущення
поверхні
папул)
 Класифікація псоріазу
- Регресуюча стадія (зменшення
лущення та інфільтрації, негативна
«тріада», розрішення папул з центру
або з периферії - псевдоатрофічний
обідок Воронова, псевдолейкодерма)
Регресуюча стадія
 Класифікація псоріазу
3. Тип псоріазу:
- Літній
- Зимній
- Недиференційований
 Лікування
У прогресуючій стадії: седативні і
транквілізатори, десенсибілізуючі,
антигістамінні, ентеросорбенти,
кортикостероїди, цитостатики.
У стаціонарній: імунотерапія, вітаміни,
препарати, що покращують
мікроциркуляцію, зовнішня, фототерапія.
В регресуючій: розсмоктуючі препарати,
місцева терапія.
 Фототерапія
- Використання УФ-джерел, терапевтичний
спектр яких знаходиться в діапазоні 280-400нм;

- - Використання УФ-джерел, терапевтичний

спектр яких знаходиться в діапазоні 280-400нм;
- - Фотохимиотерапия або ПУВА - терапії -
використовується УФ-А випромінювання з діапазоном
320-400 нм в комбінації з фото сенсибілізаторами
(Псорален);
- Ре- ПУВА-терапія - поєднання ПУВА-терапії з
ароматичними ретиноїдами (ацитретин).
Первинні морфологічні елементи
Горбик (tuberculum) – безпорожнинний
елемент, результат специфічної
гранулематозної інфільтрації дерми.
Розрішується з утворенням рубця або
рубцевої атрофії.
Зустрічається при:
- туберкульозі
- сифілісі
- лепрі
- лейшманіозі
Горбик
Первинні морфологічні елементи
Вузол (nodus) – округлої або овальної
форми утворення діаметром 1-5 см,
розташоване в глибоких шарах дерми
або в гіподермі.
Розрізняють:
- специфічні, неспецифічні
- запальні, незапальні
- із залишковими явищами на шкірі і без
них
Вузол
 Первинні морфологічні елементи

волдир пухирець пухир

гноячок гноячок гноячок

фолікуліт фліктена вугор
Первинні морфологічні елементи
Волдир (urtica) – безпорожнинний
елемент, який розвивається в
результаті набряку сосочкового шару
дерми. Ефемерний, непостійний. Зникає
безслідно.
Зустрічається при:
- укусах комах
- кропив'янці, інше.
Волдир
Первинні морфологічні елементи
Пухирець (vesicula) – порожнина
діаметром до 5 мм в епідермісі, що
містить серозний або геморагічний
ексудат.
Залишкових змін на шкірі не залишає.
Пухирець
Первинні морфологічні елементи
Пухир, міхур (bulla) – велике, більше 5
мм, порожнинне утворення в епідермісі,
що містить серозний або геморагічний
ексудат.
Розрізняють:
- субкорнеально розташовані
- інтракорнеально
- субепідермально розташовані пухирі
Пухир
Первинні морфологічні елементи
Гноячок (pustula) – порожнинне утворення з
гнійним ексудатом.
Різновиди гнійників:
- фолікуліт - гнійне запалення
волосяного фолікула;
- вугор (акне) - гнійне запалення
сальної залози;
фліктена - нефолікулярна пустула
в межах епідермісу;
- ектіма - нефолікулярна пустула
з ураженням дерми.
Гноячок
Гноячок
Вторинні морфологічні елементи

гіперпігментація гіпопігментація лусочка

ерозія виразка тріщина

Вторинні морфологічні елементи

кірка кірка кірка серозна

геморагічна

рубець вегетація ліхенізація

ДЯКУЮ

ЗА

УВАГУ