Соціальна структура

Римської держави за
законами ХІІ таблиць
Підготував:
студент групи ІСО-11с
Івлєв Нікіта
 ХІІ таблиць
Комісія 12, відома як децемвір, розробила акти XII таблиць в середині V століття до н.е. (451-
450 рр. е.). Ці акти отримали свою назву від того, що вони були записані на 12 дерев'яних
дошках-таблицях та виставлені для загального огляду на головній площі Риму, Форумі, його
політичному центрі. Вони були записом звичайного права. Особливо потрібні були ці закони
плебеям, щоб захистити їх від свавілля суддів-патрицій.
 Патриції
У Давньому Римі патриції представляли найвищий шар суспільства, складений зі знатних та благородних
родів. Вони мали привілеї та особливі права, зокрема право займати посади в державі та брати участь у
прийнятті рішень. Патрицїі успадковували свій статус за родовою належністю та складали закриту спільноту,
відмінну від плебеїв (плебсу), які, як правило, були біднішими та мали менший статус громадян. Історично
патрицїі були першопочатковими володарями влади та землі в Римі, а їхні родові святилища та культові місця
відігравали важливу роль у релігійному та соціальному житті суспільства. Згодом, з розширенням
громадянства, патриціїв стало вже не так багато, і їхня роль у римському суспільстві поступово зменшувалась.
 Плебс
Плебеї в Давньому Римі були нижчим шаром суспільства, складеним з вільних громадян. Вони складали
більшу частину населення і переважно працювали на землі та ремісничих підприємствах. Плебеї не мали
таких привілеїв як патриції, але вони мали право голосу в плебеївській нараді, де приймалися рішення, які
стосувалися плебеїв. У боротьбі за свої права, плебеї багато разів проводили страйки та виступи проти
патриців, і це привело до поступового розширення їхніх прав і політичного впливу. З часом, розрив між
патриціями та плебеями зменшився, і в результаті було створено рівноправну римську республіку.
 Сенатори
Сенатори в Давньому Римі були членами римського Сенату, вищого законодавчого та консультативного
органу. Вони складались з представників найзнатніших та багатих родів. Сенатори були патриціями, і
володіли значними привілеями та політичним впливом. Вони займали посади в уряді, здійснювали контроль
над фінансами та зовнішньою політикою Римської республіки. Сенатори мали можливість приймати закони,
впливати на політичні рішення та обирались на посади на довготривалий термін. Згодом, з розвитком імперії,
сенаторський статус став залежати від призначення імператора, а роль Сенату зазнала змін.
 Існитут патронату
Інститут патронату в Давньому Римі був важливою соціальною установою. Він ґрунтувався на особистих
зв'язках та взаємній відповідальності між патроном і клієнтом. Патрон, зазвичай багатий та впливовий,
надавав підтримку та захист своїм клієнтам, які, у свою чергу, надавали послуги та покору відповідним
обов'язкам. Цей взаємний зв'язок сприяв соціальній стабільності та забезпечував підтримку менш заможних
шарів суспільства. Патронат також забезпечував політичні та юридичні переваги для клієнтів, що виявляли
вірність своєму патрону. Згодом, з розвитком імперії, інститут патронату почав слабшати, але його вплив
залишився помітним у римському суспільстві.