ТЕМА: АДАПТАЦІЇ ДО ФІЗИЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

ТА СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЙ. АДАПТАЦІЙНО-ТРОФІЧНА

ФУНКЦІЯ СИМПАТИКО-АДРЕНАЛОВОЇ СИСТЕМИ.
ЕКСТРЕНЕ ТА ДОВГОТРИВАЛЕ ПРИСТОСУВАННЯ ДО
ПІДВИЩЕНОЇ М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. АДАПТАЦІЇ ДО
ГІПОКІНЕЗІЇ. НАСЛІДКИ ГІПОДИНАМІЇ.
АДАПТАЦІЙНО-ТРОФІЧНА ФУНКЦІЯ
СИМПАТО-АДРЕНАЛОВОЇ СИСТЕМИ
 Організм сприймає фізичне навантаження як якийсь
сторонній подразник, і першою на цей подразник
реагує симпатична нервова система, яка стимулює
викид адреналіну наднирниками.
 Ці органи — симпатична нервова
система та мозковий шар
наднирників — складають так
звану симпато-адреналову
функціональну систему, що
терміново готує організм до
праці в екстремальних умовах.
 Під дією адреналіну збільшуються
частота й об'єм дихання. Кровоток
у м'язах суттєво посилюється,
тому кровопостачання більш
повно задовольняє підвищену
потребу в кисні.
 Але симпато-адреналова система не лише ініціює
термінову реакцію на подразник.
 Вона також виконує адаптаційно-трофічну
функцію — готує організм у цілому до підвищеної
функціональної активності.
 Це здійснюється шляхом змін в обміні речовин.
 По-перше, посилюється
енергетичний обмін (гліколіз, цикл
трикарбонових кислот, розпад
ліпідів) і стимулюється синтез АТФ
у клітинах.
 По-друге, стимулюються процеси,
що підвищують у крові вміст
глюкози — головного субстрата
реакцій енергетичного обміну.
 Зокрема, адреналін посилює розпад
глікогену в печінці до глюкози і
сприяє захопленню й утилізації
глюкози тканинами.
 Симпатична нервова система
впливає на різні відділи
центральної нервової системи,
підтримуючи збудливість і
регулюючи рефлекторну
діяльність.
 Добре відомо, що в умовах
творчого підйому, що
супроводжується виділенням
норадреналіну, збільшується не
тільки фізична, а й розумова
працездатність.
 Але пізніше настає фізична і
розумова втома.
 ДОВГОТРИВАЛЕ ПРИСТОСУВАННЯ ДО
ПІДВИЩЕНОЇ М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 Якщо фізичні навантаження

повторюються регулярно, на тлі
збережених результатів термінової
адаптації від попереднього
навантаження, то в результаті
систематичних повторень системи
організму, що забезпечують такий вид
діяльності, зазнають довгострокових
змін.
 Тож у процесі регулярних фізичних
навантажень тренованість організму
підвищується, і він може витримувати
більші навантаження.
 Один зі способів адаптації до
силового тренінгу — це
збільшення розміру м'яза
 Також у м'язових клітинах

 накопичується більше молекул

АТФ,
 ферментів енергетичного
обміну,
 збільшується кількість
мітохондрій,
 накопичується білок міоглобін
(який акумулює кисень у
м'язовій тканині).
 ГІПОКІНЕЗІЯ Й ГІПОДИНАМІЯ
 Для забезпечення нормальної
життєдіяльності організму людини
потрібна достатня активність
скелетних м'язів.
 Робота м'язового апарату сприяє
розвитку мозку.
 Рухова діяльність підвищує
енергопродукцію й утворення тепла,
поліпшує функціонування дихальної,
серцево-судинної та інших систем
організму.
 Нестача руху порушує нормальну
роботу всіх систем і спричиняє появу
особливих станів — гіпокінезії й
гіподинамії.
 Гіпокінезія — це знижена
рухова активність. Вона може
бути пов'язана з фізіологічною
незрілістю організму, з
особливими умовами роботи в
обмеженому просторі, з
деякими захворюваннями.
 В окремих випадках (у разі
постільного режиму,
наприклад) може бути повна
відсутність рухів.
 Існує й близьке поняття — гіподинамія.
 Це зниження м'язових зусиль, коли рухи
здійснюються, але за вкрай малих навантажень на
м'язовий апарат.
 В обох випадках скелетні м'язи
мало навантажені.
 Виникає величезний дефіцит
біологічної потреби в рухах.
Усе це знижує працездатність
організму.
 За малорухливого способу
життя людини м'язи
слабшають і втрачають тонус,
зменшуються витривалість і
сила.
 Відсутність м'язового
навантаження зменшує
інтенсивність енергетичного
обміну.
 З'являється надмірна вага,
розвивається ожиріння.
Слідом за цим відбуваються й
інші ендокринні порушення.
 Атрофуються не тільки
скелетні, але й серцевий
м'яз.
 Як наслідок — зменшується
кровопостачання тканин,
стінки судин утрачають
тонус, розвивається
гіпертонія, варикозне
розширення вен.
 Хрящі поступово стають
менш еластичними, тіло
втрачає гнучкість.
 Знижується тонус нервової системи, адже вона
проводить менше імпульсів.
 Гіподинамія й гіпокінезія найнегативнішим чином
позначаються на здоров'ї.
 ПРИЧИНИ ГІПОДИНАМІЇ
 До прямих причин гіподинамії
належать малорухомий і
неактивний спосіб життя.
 Гіподинамія є наслідком звільнення
людини від фізичної праці,
поширення офісної сидячої роботи,
широкого використання транспорту.
 Гіподинамія на сьогодні є
проблемою для всього світу. Це не
хвороба, але серйозний виклик для
суспільства.