ПСИХОЛОГІЯ ПРОФЕСІЙНО-

ПЕДАГОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В
СИСТЕМІ «ВИКЛАДАЧ -
СТУДЕНТ»
 План
1. Педагогічне спілкування як форма педагогічної
взаємодії в системі :викладач-студент».
2. Психологічний аналіз педагогічної взаємодії
викладача і студентів.
3. Педагогічні позиції викладача у спілкуванні зі
студентами.
4. Труднощі та бар'єри в професійно-педагогічному
спілкуванні викладачів і студентів.
5. Діалогічне спілкування — умова ефективної
педагогічної взаємодії.
 1. Педагогічне спілкування
як форма педагогічної взаємодії в системі
«викладач-студент»

процес обміну між людьми певними результатами їхньої

психічної та духовної діяльності: засвоєною інформацією,
Спілкування думками, судженнями, оцінками, почуттями й
настановами.

є основою науково-педагогічної діяльності викладача. Усі

Педагогічно- основні форми організації навчального процесу (лекція,
професійне семінарське заняття, іспит та ін.), виховна робота та
спілкування науково-методична діяльність пройняті цим
психологічним явищем.
 Професійно-
педагогічне
спілкування

Соціальний зміст Психологічний зміст

спосіб передавання
форм і змісту
соціального досвіду, розкриває
культури; засіб психологічний зміст
задоволення потреби однієї людини для
людини в іншій іншої, завдяки чому
людині; передумова взаємозбагачується
психічного розвитку духовний світ і
індивіда; чинник викладача, і студента.
формування
особистості.
 Функції та аспекти спілкування
• Вироблення • Сприйняття,
спільної стратегії • пізнання
взаємодії, • розуміння
• Реалізація партнера
соціальних ролей соціальноп
• Організація інтерактив
ерцептивна
сумісної діяльності ний аспект
функція

• Прояв взаємних оцінних емоційно- комунікати

ставлень, ціннісний вна
• експресивні реакції ; аспект функція • Передача
• індивідуальні інформації
переживання ситуації; • обмін
• спілкування індивідуальним
• реагування на емоційну досвідом
напругу
 Цілі педагогічного спілкування
Інформаційна • взаємний обмін науковою і навчальною інформацією;

Ціннісно- • передавання суспільно-значущих і професійно-

важливих норм і цінностей;
орієнтаційна
• переконання, навіювання та інші засоби впливу
Регулятивна для регуляції спільної діяльності;

• узгодження спільних дій, отримання зворотного

Соціальна зв'язку про характер стосунків між суб'єктами
педагогічної взаємодії;

• мотивація діяльності студента, його психологічна

Спонукальна підтримка.
 • є засобом реалізації мети, змісту і прийомів педагогічних
Значення професійно-педагогічного впливів, які спрямовані на розвиток особистості студента як
майбутнього фахівця
спілкування викладача з
• викладач постає персоніфікованим посередником між
драмою наукових ідей і студентом
студентами

• Через експресивний бік педагогічного спілкування викладач

«заражає» студентів своїм ставленням до науки

Викладач своїм прикладом пропонує студентам культурну

норму взаємин і спілкування і тим самим формує в майбутнього
фахівця комунікативну компетентність,

сприяє передачі громадянських національних, професійних і

моральних цінностей.
Формує духовний світ студента
презентує модель його майбутньої професійної поведінки,
 Психолого-педагогічна культура
спілкування

об’єктивно
оцінювати
уміти швидко
поведінкові
знати психологію студентського віку та організувати
реакції,
психологічні особливості конкретної аудиторію і
комунікативну
студентської аудиторії привернути її увагу
активність
до змісту заняття
„ окремих
студентів

Володіти вибирати такий

спосіб своєї Своєчасно
прийомами
професійної коригувати свій
стимулювання Аналізувати
поведінки, який комунікативний
інтелектуальної процес
найкраще задум відповідно
ініціативи й педагогічного
відповідав би до реальних умов
пізнавальної спілкування,
психологічним педагогічної
активності
особливостям і взаємодії
студентів
психічному стану
студентів
 2. Психологічний аналіз педагогічної взаємодії
викладача і студентів
Сприймати співрозмовника як
ВИМОГИ індивідуальність зі своїми потребами
та інтересами
Спілкування за
принципом Виявляти зацікавленість у партнері,
суб'єкт- співпереживати (емпатія) його
суб'єктної успіхам або невдачам
взаємодії до
кожного
учасника Виявляти зацікавленість у партнері,
співпереживати (емпатія) його
успіхам або невдачам
 Компоненти взаємини
викладачів і студентів

мотиваційни когнітивний
й

емоційний поведінковий
 Рівні спілкування
(за Б. Добровичем)
Конвенційний

Примітивний (найнижчий)

Маніпулятивний

Стандартизований

Ігровий

Діловий

Вищий (духовний)
Конвенційний
рівень
є повноцінним людським
спілкуванням
Кожен із партнерів відчуває
актуальну роль іншого та свою
актуальну роль очима партнера
Фаза взаємоінформування
може проходити спокійно, а
може мати форму конфронтації
Примітивний
рівень
співрозмовник не партнер, а
об'єкт, потрібний або зайвий
«примітивний» партнер
думає, що співрозмовник
його бачить таким, яким він
сам себе сприймає або за
кого себе видає
Ставлення до партнера
визначається лише тим, чи
подобається він (прояв
симпатії), чи не подобається
(прояв антипатії")
Маніпулятивний рівень Стандартизований рівень

За підходом до іншої людини

близький до примітивного, а за справжньої рольової взаємодії
виконавчими між співрозмовниками не
можливостями — до відбувається
конвенційного

Суб'єкт комунікації — «контракт масок»:

маніпулятор,
партнер — суперник у грі, яку немає ні бажання спілкуватися,
неодмінно треба виграти ні готовності до взаємодії;

Ставлення:
Маніпуляції різноманітні за формальне,
технікою та метою, маніпулятор беземоційним,
необов'язково діє свідомо надмірно церемонним,
нагадує маніпуляції.
 Ігровий рівень Діловий рівень Духовний рівень

• партнери мають • характеризується • партнер

якості повноти і прибудовою сприймаєтьєся як
людяності «поруч», носій духовного
конвенційного проте є взаємний начала, і це
рівня інтерес партнерів пробуджує у нас
• вимагає: чималого допомогти тому, почуття споріднене
артистизму, хто у цьому має одухотворенню
• духовної потребу • Співрозмовники
витонченості • У партнерів надзвичайно
співрозмовників виникають почуття чутливі до
взаємної душевного стану
прихильності, один одного,
довіри, обидва щирі й
теплоти спонукають один
• На діловому рівні одного до
спілкування є більш спонтанності
буденним, проте
глибшим,
І серйознішим
 Етапи професійної діяльності викладача
моделювання викладачем майбутнього
прогностичний спілкування зі студентом або групою

комунікативна організація безпосереднього спілкування в

атака» момент початкової взаємодії

управління управління спілкуванням під час педагогічного

спілкуванням процесу

аналіз і ситуації минулого спілкування та його

рефлексійний моделювання на майбутню діяльність
Вимоги до взаємин у системі «викладач-студент»
поєднання аспектів керівництва і співпраці при організації педагогічного процесу;

формування у студентів почуття професійної соборності з викладачами;

подолання рецидивів авторитарних форм педагогічного впливу,

орієнтація педагогічного спілкування на зрілу особистість

опора на професійні інтереси студентів;

участь професорсько-викладацького складу в організації студентського
дозвілля

включення студентів у різні форми початкової науково-дослідницької

діяльності;

створення умов для підвищення громадсько-політичної активності студентів

завдяки їхній участі у спільних із викладачем формах роботи;

забезпечення наукового співпраці студентів і викладачів;

реалізація системи неофіційних контактів викладачів і студентів;
 Психологічні вимоги до викладача
• Використовувати під час занять елементи неформального спілкування
зі студентською аудиторією.

• Акцентувати увагу на позитивних моментах будь-якої відповіді

студента.

• Прагнути знімати «гіпноз негативної оцінки», не поспішати за

неправильну відповідь виставляти «незадовільно» або «задовільно», давати
можливість студентові підготуватися і відповісти на контрольне запитання
пізніше.

• Запроваджувати студентам педагогічних ВНЗ курс психології

спілкування, вони повинні пізнати науку самовладання,
розвивати комунікабельність, навчитися гнучкості у виборі Індивідуального
комунікативного стилю, уміння запобігати інцидентам в спілкуванні.
Головні правила педагогічного спілкування
Повнота • висловлювання повинне вміщувати
інформації
інформації не більше й не менше, ніж вимагається;.

• не говоріть того, для чого у Вас немає

Якість інформації достатніх
підстав (чинник довіри);

Ммаксима • не відхиляйтеся від теми повідомлення

(тоді увага аудиторії розсіюється);
релевантності
• говорити треба чітко, бути організованим
Максима манери і лаконічним, уникати незрозумілих
висловлювань

• виявляти великодушність, скромність,

Максима такту згоду (неопозиційність).
 Рольове Міжособистісне
спілкування спілкування
вільне, не пов'язане з
рольовими
регуляторами і
залежить від
залежить від рангу
індивідуальних
суб'єктів, їхніх
особливостей,
соціальних ролей
характеру взаємин
(викладач - студент).
викладача і
студентів, а також
конкретних ситуацій
спілкування.
 «стався до
студента так, як би • християнська
ти хотів, щоб він заповідь
ставився до тебе»

• настанови
«приймай студента
таким, яким він є» психологів-
гуманістів
Це саме правило
стосується і студента
стосовно своїх
викладачів.
 3. Педагогічні позиції викладача у
спілкуванні зі студентами

Позиція 1 — розуміння студента

Позиція 2 — визнання студента як особистості

Позиція З — безумовне прийняття студента як

особистості.
 Позиція 1 — розуміння студента

Активне слухання
візуальний контакт; говорити самому і уміння запитувати;
усвідомити те, про
розуміння не небагато, і немало; уміння надихати що партнер не зміг
тільки тексту, а й партнера до висловитися
розуміти
почуттів; пояснення власної передати партнеру,
невербальні
думки, пропозиції, що його почули,
емпатії, поваги до сигнали партнера
поведінки; зрозуміли;
співрозмовника (постава, міміка,
жести); уміння чути і уміння знімати
контроль постави, зрозуміти те, що
виразу обличчя, уміння знімати емоційну напругу
мав на увазі при розмові.
тону мовлення; емоційну напругу
партнер;
Нерефлексивне Рефлексивне
слухання слухання

стримування себе у спробах

перервати співрозмовника;
надавання можливості (часу)
вільно висловитися партнеру; уточнення думок того, хто
говорить;
невідвертання уваги від перефразування
співрозмовника і теми висловлення, зберігаючи
розмови; первинний його смисл;
налаштовування себе на резюмування — зробити
нецікаву бесіду; короткий висновок із
розповіді;
зосередження на розумінні
того, про що говорять; повторення останньої фрази
розмови
спокійне реагування на
висловлювання
співрозмовника.
 Причини
Негативні непорозуміння
комунікативні між
прийоми викладачем і
студентом

Накази, команди,
вказівки; погрози, Спалах власних
застереження; негативних емоцій,
повчання, нотації;
логічні доводи, готові абсолютизація
рішення; критика, рольових позицій, що
осуд, звинувачення; виявляється в
приниження, дидактичному
глузування; центризмі
умовляння та ін.
Позиція 2 — визнання студента як
особистості
Віра викладача в розум студента, його позитивне прагнення
до розкриття своїх потенційних можливостей, до
саморозвитку

Врахування вікових особливості юнацького віку,

бажання допомогти

Принциповість і вимогливість, що сприяють розвиткові

особистості лише на фоні загального позитивного ставлення
до людини
Позиція З — безумовне прийняття студента
як особистості.

визнання його права на будь-яку гаму

власних почуттів без ризику втратити
повагу викладача (коротко це
положення можна сформулювати так: позитивна оцінка
«Не висловлюйте негативних оцінок особистості студента за
стосовно переживань студента!»); будь-яких обставин.
це вміння побачити
Ііншу точку зору (студент має на це
право).
 Стилі Педагогічного Спілкування
На основі
захоплення • Основа - стилю є єдність високого професіоналізму та
спільною творчою морально-етичних настанов викладача.
діяльністю

Спілкування на • Емоційно-психологічний стимулятор розвитку і плідності

основі дружньої взаємин педагога з вихованцями на основі дружби й
прихильності. захопленості спільною справою

• Є показником провідної ролі педагога та ґрунтується на

Дистанція
його авторитеті.

• Не створює такої комунікативної" атмосфери, яка б

Спілкування- забезпечувала творчу діяльність
залякування • Орієнуює студентів не стільки на те, що потрібно й можна
робити, скільки на те, чого їм не дозволяється.
• Намагання викладача швидко налагодити контакт зі
студентами, викликати до себе симпатію,
Спілкування • Відсутність необхідної загальної психологічної і комунікативної
загравання культури,
 4. Труднощі та бар'єри в
професійно-
педагогічному невміння перебудовувати стосунки зі студентами
відповідно до педагогічних завдань, які змінюються
спілкуванні викладачів і
студентів
труднощі мовного спілкування і передачі власного
вміння налагодити контакт з аудиторією;
емоційного ставлення до навчального матеріалу

розуміння внутрішньої психологічноїневміння

позиції керувати власним психічним станом у
удента стресових ситуаціях спілкування.

ладнощі керування спілкуванням під

с лекційних, семінарських та інших занять
Причини бар 'єрів педагогічного спілкування
1) Студент живе теперішнім часом і має потребу реалізувати себе тепер .
Викладач має професійний інтерес, який пов'язаний із майбутнім
студента, з його особистісним розвитком і професійним становленням.

2) Спотворене сприймання викладача (або студента): «Ви завжди

спізнюєтеся», «Як завжди, Ви не готові», «Занадто багато помилок робите»
тощо.
3) Негативна форма заспокоєння: «Не ображайтеся, але я повинна Вас
попередити...»
4) Пряме рольове протиставлення: «Ви ще не викладач, тому слухайте, що
кажу я...»
Розбіжність в оцінках та їхніх критеріях (викладач: «Ставлю
«незадовільно», студент: «Я ж усе прочитав, я готувався...»).

6) Авторитарні форми звернення та прийоми спілкування: накази, докори,

команди, критика, звинувачення тощо.
7) Розбіжність між сформованим уявленням студента про себе як суб'єкта
професійної ролі («Я - майбутній учитель») і невиправданим сподіванням
на відповідну зміну ставлення до себе викладачів та ін
Типові «бар'єри», які трапляються переважно у
викладача-початківця:
Невідповідностіmь побоювання групи відсутность
настанов і мотивів контакту

викладач-початківець
непогано володіє викладач заходить
:викладач навчальним до аудиторії І
приходить на матеріалом, добре замість того, щоб
заняття з творчими підготувався до швидко й
цікавими заняття, однак думка оперативно
задумами, про організувати
захоплений безпосередній взаємодію зі
роботою, а група контакт зі студентами,
байдужа, студентами починає діяти
студенти неуважні, «відлякує» його, автономно
що дратує, нервує пригнічує творчу (наприклад, пише
педагога; ініціативу; тему лекції на дошці)
 Типові «бар'єри», які трапляються переважно у
викладача-початківця:
звуження негативної
функцій настанови на побоювання
педагогічного академічну групу педагогічних
спілкування помилок

яка інколи може

педагог реалізовує формуватися апріорно
лише інформаційно- на основі думки інших
комунікативну викладачів, що виникає тоді, коли
функцію працюють із викладач не може
педагогічного цими студентами або є відповісти на
спілкування, нехтуючи наслідком минулого «каверзне» запитання
соціально- негативного досвіду студента або вагається,
перцептивною, педагогічного
ціннісно-регулятивною, спілкування з цією
організаційною та ін.; групою;
Типові «бар'єри», які трапляються переважно у
викладача-початківця:

Наслідування Смисловий Нерозуміння

молодий викладач
намагається спричиняється
копіювати манери неправильністю
одне й те саме явище
спілкування, стиль мови і
(слово, фраза, подія)
діяльність невиразністю
мають неоднаковий
авторитетного мовлення,
смисл для різних
педагога, не неврахуванням
людей.
враховуючи підготовленості
індивідуальні аудиторії.
психологічні
особливості
 Типові «бар'єри», які трапляються переважно у
викладача-початківця:

Моральний Інтелектуальний Ригідний

відмінності соціальних негнучкість

норм і правил, які міжособистісних
засвоєні різними неоднаковий
інтелектуальний настанов учасників
людьми; споконвічний спілкування,
«конфлікт батьків і рівень,
різна глибина труднощі
дітей» у перебудови ними
неприйнятті манер передбачення
наслідків, відмінність системи мотивів,
поведінки і стилю сприйняття один
спілкування один одного, у розумінні ситуації І
проблеми. одного, емоційних
спрямованості відгуків у ситуації,
інтересів, моди тощо. що змінюється.
 Типові «бар'єри», які трапляються переважно у
викладача-початківця:
Емоційний Естетичний «Бар 'єр» «Бар 'єр»
авторитету запобігання

пов'язаний із
відмінності в дотриманням
емоційних станах вимог до
викладача і форми більше довіряють
студентів, відсутність (привабливість інформації Індивід уникає
емпатії зовнішності, від авторитетних впливу, ухиляється
недоступність охайність одягу, людей, яка від
витримки і логічних вишуканість рухів) оцінюється вище соціальних
аргументів у ситуації до педагогічного (професору, ніж контактів.
сильного емоційного такту й етикету студенту)
збудження. педагогічних
взаємин.
5. Діалогічне спілкування — умова ефективної
педагогічної взаємодії.

форма продуктивного,
безконфліктного,
конструктивного спілкування; це
вияв поваги І довіри один до
одного під час спілкування, коли
Діалог розмова відбувається на
паритетних засадах (позиції
викладача та студента однакові),
обговорюється можливість
знайти згоду, визначитися у
спільних засобах усунення
«бар'єра» спілкування.
 Види діалогу
• наприклад, звертання: «Чим я
Запитання-відповідь можу Вам
допомогти?»

• ланцюг взаємопов'язаного мовлення

Риторичний діалог учасників
зборів, «круглого столу» тощо.

Діалог в умовах загострення • наприклад, під час дискусії,

протиріч полеміки тощо.

Неформальний діалог в умовах • між людьми (наприклад,

вільного обговорення питання при продовження
відсутності соціальної дистанції обговорення проблеми після зборів).

Діалог «студент-комп 'ютер • Між комп'ютером та студентом.

Тактика ведення педагогічного діалогу:

1. Говорити треба про проблему, яку треба вирішити, а не про

особистість студента.

2. Не узагальнювати всі попередні факти поведінки студента, а говорити

про те, що відбувається тут і тепер.

3. Не поспішати оцінювати результати діяльності студента, а спочатку

спробувати зрозуміти, що відбулося, які причини і мотиви його вчинку.

4. При розмові зі студентом брати до уваги як словесні, так і невербальні

його повідомлення.
 Культура педагогічного спілкування
викладача полягає в такому
озуміти студентів і об'єктивно їх оцінювати

моційно відгукуватися на емоційні стани і поведінку студентів

Обирати щодо кожного студента такий спосіб звертання, в якому

краще поєднується Індивідуальний підхід з утвердженням
ективістських принципів моральності.

ути підготовленим до ведення діалогу з будь-яким студентом.

Дотримуватися норм педагогічної етики. Педагогічне спілкування,—

вимогливість і до студентів, І до самого себе.

изнавати і виправляти свої помилки у взаєминах зі студентами.

Поради майбутнім викладачам такі поради щодо
самовиховання комунікативної культури
уникайте при спілкуванні докорів (прямих і непрямих);

не демонструйте своєї' переваги перед співрозмовником

уникайте звинувачувального тону, вибачайте дрібні слабкості,

підкреслюйте переваги партнера

розпитуйте зацікавлено, але не зухвало;

говоріть не більше й не менше за потрібне в цей момент спілкування;

а краще більше слухати, ніж говорити;

будьте уважні до партнера по спілкуванню;

у процесі спілкування більше думайте про тих, із ким спілкуєтеся.;

намагайтеся передбачити можливу реакцію співрозмовника;