ОСТАП ВИШНЯ (Павло Михайлович Губенко) (1889-1956)

► «Король українського тиражу»

► «Поет полювання»
► Увів жанр усмішки
► Належить до митців «розстріляного відродження»
Найвідоміші твори: збірки «Вишневі усмішки (сільські)», «Вишневі усмішки кримські»,
«Українізуємось», «Вишневі усмішки закордонні», «Мисливські усмішки»; гумореска «Моя
автобіографія».
Теорія літератури
Гумореска — невеликий художній твір, у якому події та люди зображені в жартівливому тоні.
Усмішка — різновид фейлетону й гуморески. Своєрідність жанру усмішки полягає в поєднанні
побутових замальовок і жанрових сценок із частими авторськими відступами, їй властиві дотепність і
лаконізм.
Фейлетон — невеликий художньо-публіцистичний твір у періодичному виданні, у якому
злободенні події зображені сатирично або гумористично.
Гумореска «Моя автобіографія» (1927)
Літературний рід: епос.
Жанр: гумореска (гумористичне оповідання).
Тема: гумористична розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника.
Головна ідея: у гумористичній формі висвітлити фактори, які впливають на формування митця.
Композиційно-стильові особливості: композиція відповідає формі ділового паперу –
автобіографії; гумореска складається з трьох розділів:
1) у вступному етюді-розділі автор розповідає про те, де й коли народився, про батьків і дідів.
2) і 3) етюди присвячені етапам навчання, формуванню світогляду майбутнього майстра слова з
тим самим, що і в першому, відтінком добродушного сміху.
Гумореска скомпонована з окремих невеличких розділів - «фресок», у яких «вихоплює»
найяскравіші, найхарактерніші епізоди, події.
Герої: Павло Губенко (перший псевдонім Павло Грунський), батько, мати, дід-швець, дід-
хлібороб, «бариня-експлуататорша», учитель Іван Максимович, Микола Зеров (вчився з Губенком у
Зіньківській двокласні школі), Василь Блакитний (працював у «Вістях»), Агатангел Кримський та
Модест Левицький (вивершували мову Павла Губенка).
Додаткові відомості:
1. У назві гуморески «Моя автобіографія» використано тавтологію.
2. Топографічні назви: місто Грунь, хутір Чечва, місто Зіньків, Полтавщина, Лебедин, Київ,
Свята лавра, «Кам’янець на Поділлі».
3. Найбільше і найсильніше враження на автора справила книга «Катехізис» Філарета.
4. Хронологічні рамки подій, зображуваних у «Моїй автобіографії»: від народження митця до
1921 року – письменницького «старту», коли почав працювати в газеті перекладачем, обрав
псевдонім та почав писати фейлетони.
Усмішка «Сом» (1953)
Літературний рід: епос.
Жанр: усмішка.
Тема: гумористична розповідь про сома, що жив у річці Оскіл і міг з'їсти гусака, гімалайського
ведмедя і навіть парового катера.
Головна ідея: виховання любові до природи.
Композиція: усмішка складається з чотирьох автономних частин:
1 – оповідач запрошує читача побувати на річці Оскіл;
2 – дід Панько застерігає бути обережним біля ковбані, у якій живе сом;
3 – розповідь про сома, який тягав за собою моторного човна;
4 – розповідь про те, чим живляться соми і як їх ловити.
Герої: дід Панько, пан, сом, собака Джой, дівчина Христя, рибалка.
Додаткові відомості:
1. Усмішка «Сом» вперше надрукована в журналі «Дніпро» (1953, № 11), згодом увійшла до збірки
«Мисливські усмішки». Ця збірка присвячена Максиму Рильському, з яким Остап Вишня дружив і
якого жартома називав Максимом Черешнею.