Intermezzo

Михайло Михайлович Коцюбинський

Тема «Intermezzo» — роль митця і призначення мистецтва в суспільстві.

Можна виокремити дві основні ідеї новели :

 Необхідний глибокий духовний зв’язок із природою, єднання з нею, щоб подолати
втому, зневіру, перепочити,
набратися сил для нової боротьби.
 Ідея служіння митця народові.
 «Intermezzo» вважають вершиною імпресіоністичного письма М. Коцюбинського.
 М. Коцюбинський написав твір «Intermezzo» як оду життю, сонцю та природі.
 Назва новели походить від назви невеликого музичного твору довільної будови,
що виконується оркестром між окремими частинами опери.
 «Intermezzo» в перекладі з італ. означає «живопис».
 «Intermezzo» вважають вершиною імпресіоністичного письма М. Коцюбинського.
 М. Коцюбинський написав твір «Intermezzo» як оду життю, сонцю та природі.
 Назва новели походить від назви невеликого музичного твору довільної будови,
що виконується оркестром між окремими частинами опери.
 «Intermezzo» в перекладі з італ. означає «живопис».

«Intermezzo» в перекладі з італ. означає «перерва».

Чи правда, що твір має автобіографічну основу?

М. Коцюбинський через інтенсивну роботу, виконання службових обов’язків

виснажився фізично і морально. Улітку 1908 р. письменник відпочивав у
садибі відомого українського громадського діяча Євгена Чикаленка в селі
Кононівка (Київська область).

Природа збагатила письменника численними враженнями.

Присвята : «Кононівським полям».

Ліричний герой твору…

 Ліричний герой, зустрівши селянина та почувши його історію, довго не вірив йому.
 Залізна рука города тримала ліричного героя так само як і вівчарок тримав
металевий ланцюг.
 Лір. герой - це сам “сонцепоклонник ” М. Коцюбинський.
 Тільки на природі герой відчуває космічний зв`язок із землею, почуває себе
багатим, хоч не має грошей, бо йому належить зозулине ” ку-ку”, пісня жайворонка.
 Ліричний герой - письменник.
 Ліричний герой твору…
Лір.герой одразу повірив селянину і не сприймав цю історію, як чужу біду, не
відгороджувався від неї.

 Ліричний герой, зустрівши селянина та почувши його історію, довго не вірив йому.
 Залізна рука города тримала ліричного героя так само як і вівчарок тримав
металевий ланцюг.
 Лір. герой - це сам “сонцепоклонник ” М. Коцюбинський.
 Тільки на природі герой відчуває космічний зв`язок із землею, почуває себе
багатим, хоч не має грошей, бо йому належить зозулине ” ку-ку”, пісня жайворонка.
 Ліричний герой письменник.
Дійові особи:
 зозуля
 жайворонок
 три білі вівчарки
 ниви у червні
 вівчар
 місяць
 сонце
 моя утома
 кінь
 залізна рука города
 людське горе
Дійові особи:
 зозуля
 жайворонок
 три білі вівчарки
 ниви у червні
 вівчар
 місяць
 сонце
 моя утома
 кінь
 залізна рука города
 людське горе
 Образ …
1. Це втілення проблем у житті героя, негативного впливу міського життя,
відірваного від природи, що призводить до втоми, відчаю.
2. Уособлює український народ, за щастя і свободу якого повинен боротися
митець своїм художнім словом .
3. Спершу вона повністю заволоділа героєм, та проходить час, і вона
нагадує про себе тінню чи хмаринкою на якийсь час та й поступається
місцем сонцю.
Символізує життєву енергію, якої так не
вистачає головному герою…
 образ зозулі
 образи жайворонків
 образ нив у червні
 образ сонця
Символізує життєву енергію, якої так не
вистачає головному герою…
 образ зозулі
 образи жайворонків
 образ нив у червні
 образ сонця
«Мене втомили люди. Мені надокучило бути заїздом, де вічно товчуться
оті створіння, кричать, метушаться і смітять. Повідчиняти вікна!
Провітрить оселю!.. Нехай увійдуть у хату …

 люди
 веселощі і радість
 три білі вівчарки
 чистота і спокій
«Мене втомили люди. Мені надокучило бути заїздом, де вічно товчуться
оті створіння, кричать, метушаться і смітять. Повідчиняти вікна!
Провітрить оселю!.. Нехай увійдуть у хату …

 люди
 веселощі і радість
 три білі вівчарки
 чистота і спокій

Ліричний герой хоче усамітнитись, його дратують люди.

Попри власні проблеми, депресію, відчай, митець зобов’язаний
пам’ятати про страждання й біди власного народу, служити йому своїм
життям та творчістю (саме тому герой наприкінці твору покидає
кононівські поля та знову повертається до міста, щоб продовжити свою
духовну та творчу діяльність, спрямовану на служіння українському
народові).

«…Прощайте.Йду поміж люди. Душа готова, струни

тугі, наладжені, вона вже грає…»
Дякую за увагу!