Дисципліна: МЕНЕДЖМЕНТ ШОУ-БІЗНЕСУ, V курс

(спеціалісти)

Спеціальність 024 Хореографія

Викладач: доцент ЗАБУТА Б.І.

Тема: Структура й характерні відмінності, форми, функції та

стадії виробництва шоу-бізнесу

1. Структура й характерні відмінності шоу-бізнесу

Шоу-бізнес виступає специфічним культурним феноменом сучасного

соціокультурного простору. З точки зору структури всі види шоу-програм
поєднують кілька основних елементів: музичний, розмовно-комунікативний,
візуально-світловий, ігровий, рухливо-пластичний, презентаційний.

Сучасному шоу-бізнесу в якості специфічних відмінностей властиві:

 тотальність впливу на всі прошарки суспільства й одночасне

охоплення великої аудиторії, пов"язані з поширенням теле- та
інтернетпростору;
 популізм, виражений у спрощеному змісті видовищ;
 технологічність, яка полягає у можливості використання досягнень
науково-технічного прогресу;
 культурна синкретичність, яка поєднує різні види мистецтв;
 поліфункціональність, яка полягає в об"єднанні і одночасному
впливові низки функцій (економічної, виховної, пізнавальної,
розважальної, видовищної, культової тощо);
 продуктивна надмірність, яка проявляється в пропозиції такої
кількості видовищ, що перевершують споживчі можливості
суспільства.
2. Основні форми сучасного шоу-бізнесу
До основних форм шоу-бізнесу можна віднести наступні напрями
сучасного мистецтва й масової культури:

 музична естрада (усі види виступів поп-виконавців);

 розмовно-комунікативні шоу (ток-шоу, сатиричні й гумористичні
передачі), розважально-ігрові шоу (телеігри змагального й
пізнавально-ігрового характеру);
 фестивально-презентаційні шоу (фестивалі, номінування,
нагородження переможців);
 подіумні шоу - всі різновиди модельних шоу (покази мод. конкурси
 краси);
 тілесні шоу - група програм, пов"язаних із позиціюванням людського
тіла (боді-арт, стрип-шоу, інші варіанти еротичного показу);
 хеппенінги (перформанси, театрально-художні акції);
 комплексні шоу - програми, побудовані на свідомому й
рівноваговому сполученні різних елементів.
Межі між виділеними формами можуть бути досить розмитими,
спостерігаються наскрізні взаємопроникнення різних форм шоу-програм.

3. Основні функції сучасного шоу-бізнесу

Сучасне шоу, як видовищно-розважальний комплекс, характеризується
соціальною поліфункціональністю. До основних його функцій відносяться:

 економічна функція;
 розважально-видовищна функція;
 модернізаційно-соціопсихологічна функція;
 функція соціопсихологічного розслаблення і розрядки;
 пізнавально-освітня функція;
 комунікативна функція;
 виховна функція.
4. Стадії виробництва продукції шоу-бізнесу
У життєдіяльному циклі будь-якого шоу можна виділити три основні
стадії, які певним чином взаємопов"язані:

 креативна (творча);
 виробнича (відтворювально-тиражувальна);
 трансляційно-споживацька.
Креативна стадія включає розробку нового перспективного проекту,
добір виконавців, репетиції. На виробничій стадії до справи залучаються
спонсорські кошти, задіюються різні елементи інфраструктури шоу-бізнесу.
Спроби трансляції (перехід до споживання) є досить різноманітними: це може
бути "живий" концерт, створення відеозапису, студійний запис або пряма
телепередача. Слід зазначити, що телебачення займає вагоме місце в реалізації
шоу, хоча відтворювальний комплекс шоу-бізнесу далеко виходить за межі
ТБ, його найбільшим елементом є численні газети, журнали, інтернет-
продукти, зміст яких присвячений діяльності шоу-зірок та їхнього особистого
життя. У розвинених країнах у структурі журнальної продукції до 20% видань
безпосередньо працюють на шоу-бізнес.
 Рекомендована література:

1. Жарков А.Д. Технологии культурно-досуговой деятельности. -Г.:

МГУКИ, 2000.
2. Жданова Э.И. Основы промоутерской деятельности в музыкальном шоу-
бизнесе: учеб. пособие. -Г.: МГУКИ, 2002.
3. Жданова Э.И. Управление и экономика шоу-бизнеса. -Г.: Финансы и
статистика, 2003.
4. Жданова Э.И. Менеджмент шоу – бизнеса. – Г.: МГУК. 1997.
5. Михеева Н.А., Галенская Л.Н. Менеджмент в социально-культурной
сфере. Социально-экономические механизмы и методы управления: Учеб.
пособие.- СПб.: Изд-во Михайлова Б.А., 2004.- 269 с.
6. Новиков Г.Н. Режиссура концертно-зрелищных программ: метод.
указания и программа курса.-Г.: МГУК, 2007.
7. Поплавський М.М. Менеджер шоу-бізнесу: Підручник для студентів
вищих навчальних закладів. – К., 2007.
8. Поплавський М.М. Шоу-бізнес: теорія, історія, практика: Підручник для
студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв. – К., 2009. 
9. Попова Ф.Х. Продюсер и продюссирование современной эстрадной
музыки // Культурологические проблемы развития региона: материалы
Всерос. науч.-практ. конфер. - Тюмень: Изд-во ТГУ, 2007. - С.23-26.
10.Уварова Э.Д. Эстрадный театр: миниатюры, обзоры, мюзик-холлы. -Г.,
2005.
11.Україна у 2014 році: щорічник. Оцінки суспільно- політ. та соц.- економ.
розвитку / за ред.. Ю.Г.Рубана. – К.: Наука, 2015. - 465 с.
12.Фадин А.В. Сфера культуры: проблемы управления. -Г., 2010.
13.Харрис, Р. Психология массовых коммуникаций. -Спб.: ПРАЙМ
ЕВРОЗНАК, 2009.
Шканова О.М. Маркетинг послуг: Навч. посібник.- К.: Кондор, 2012.- 304
с.

Тема: Нормативно-правові, адміністративні та творчо-виробничі

засади менеджменту шоу-бізнесу

1. Нормативно-правові основи шоу-бізнесу

Охорона інтелектуальної власності як найважливіший напрямок
діяльності у сфері шоу-бізнесу. Розвиток законодавства України у сфері
культури і мистецтва.
Закон України "Про авторське право і суміжні права". Фізичні та
юридичні особи. Контрафактна продукція. Цивільно-правові та інші засоби
захисту авторських і суміжних прав. Способи забезпечення позову по
справах про порушення авторських і суміжних прав.
Правові основи реалізації і контроль над поширенням продукції арт-
індустрії. Діяльність органів нагляду, міжвідомчої комісії з координації
виробництва і поширення продукції арт-індустрії, види і зміст договірної
документації на її використання.
2. Адміністративна діяльність театрально-видовищних
підприємств
Управління як особливий вид діяльності. Основні структурні елементи
управлінння: планування, організація, мотивація, контроль.
Менеджмент у сфері мистецтва як особлива область знань, що
допомагає здійснити функції керівництва процесом створення
художніх цінностей (матеріальних і духовних). Просування на ринок
культурних послуг результатів творчої діяльності авторів, режисерів,
виконавців і т.д.
Організація (фірма, асоціація, концерн, об'єднання) як група людей,
діяльність яких соціально координується для досягнення загальних цілей.
Вимоги до організації.
Види організацій: формальні і неформальні. Загальна
характеристика організації; залежність від зовнішнього середовища;
горизонтальний поділ праці; вертикальний поділ праці.
Рівні управління фірмою: інституціональний (топ-менеджер,
генеральний директор, рада), управлінський (дирекція, керівники
керування), технічний (керівники відділів, груп, колективів).
Характеристика управлінських ролей арт-менеджера: (головний
керівник), лідер (відповідальність за мотивацію, набір, активізацію
працівників), сполучна ланка (інформація і зовнішні контакти). Переваги і
недоліки індивідуального підприємства. Переваги і недоліки товариства.
Організаційне оформлення фірми. Реєстрація. Статут і установчий договір.
Підбір штату (команди).
Суть адміністративного управління організацією розважальної сфери.
Принципи управління: поділ праці в адміністративному апараті (директор -
арт-директор), відповідність службового й особистого авторитету
керівника, єдність розпорядництва, дисципліна, справедливе відношення до
персоналу, стабільність кадрів, ініціатива.
Основні напрямки діяльності адміністративного блоку:
а) кадрова політика - підбір творчого та технічного персоналу,
проведення кастингів і співбесід, планування трудових ресурсів, контрактної
системи, розробка посадових інструкцій;
 б) фінансова політика - пошук і залучення фінансових русурсів,
розподіл доходів, зміцнення матеріально-технічної бази організації;
в) імиджева політика - зв'язки з громадськістю, формування
корпоративної культури підприємства.
3. Бізнес-планування творчого проекту
Бізнес-планування як функція управління, яка забезпечує високу
ефективність діяльності у сфері шоу-бізнесу. Значення бізнес-планування в
забезпеченні досягнення визначеної мети. Основні структурні елементи
бізнес-плану:
I. Проектований вид продукції (послуги), який передбачається
запропонувати потенційній аудиторії. Опис продукту (послуги) з комерційної
та естетичної точок зору.
2. Оцінка ринку культурних послуг. Вивчення ринкових сегментів.
3. Визначення і вивчення потенційних і реальних конкурентів, їх
сильних і слабких сторін, продукції, рівня якості продукції (послуги),
цінових характеристик. Аналіз технології та збутової політики конкуруючих
організацій.
5. Розробка схеми прокату продукції (послуги), стратегія ціноутворення
і просування творчої продукції.
6. Організаційний план
7. Юридичний план.
8. Оцінка ризику, превентивний захист від ризиків.
9. Фінансовий план, стратегія фінансування
4. Проектний менеджмент: сутність, зміст та особливості
Основними задачами проектного менеджменту в шоу-бізнесі
виступають наступні: пошук талановитих виконавців, організація їхньої
творчої діяльності: підбор репертуару, пошук інвестора, створення
сценічного іміджу, планування кар'єри.
Критерії добору виконавця: творчі здібності та творчий потенціал,
можливості формування майбутньої популярності виконавця.
Типи артистів: а) початківці; б) ретранслятори - досить високий
рівень виконання, разом з тим стандартність, відсутність індивідуальності
й унікальності виконання; в) оригінальні виконавці невисокого
професійного рівня; г) виконавці високого класу.
Значення індивідуальних психологічних особливостей артиста-
виконавця та знання закономірностей розвитку сучасного естрадного
мистецтва як умова виходу на ринок культурних послуг і забезпечення
високого художнього рівня продукції.
 Наявність меценатів, спонсорів, гарантія придбання
телекомпанією прав на показ акції - необхідні умови окупності
проекту. Важливість обліку тематичного характеру проекту, місця
проведення, частоти проведення, обсягу фінансування, ринкової
спрямованості проекту.
Засновники проектів: державні, громадські організації, міжнародні і
національні асоціації різних жанрів музичної естради, комерційні
організації.
Система елементів творчого комерційного проекту, його
концептуальна спрямованість і відповідність задуму творців. Цикли
функціонування творчого проекту.

Рекомендована література:

1. Конституція України (Основний Закон) .- К.: Юрінком, 1996.- 79 с.

2. Про інформацію: Закон України // Відомості Верховної Ради України. -
1992.-№48.
3. Про державну таємницю: Закон України // Голос України. -1994. - 10
берез.
4. Андрушків Б.М., Кузьмін О.Е. Основи менеджменту. - Львів, 2012.- 324 с.
5. Білоус О.Г. Менеджмент: конкурентоздатність та ефективність. - К., 2013.-
348 с.
6. ДСТУ 2392-94 Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та
визначення. - К.,1997.
7. ДСТУ 2732-94. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення. -К.,
1996.
8. ДСТУ 2628-94 Системи оброблення інформації. Оброблення тексту.
Терміни та визначення. - К., 1996.
9. ДСТУ 3239-95. Документація у сфері зовнішньої торгівлі. Формуляр-
зразок. К., 1996.
10.ДСТУ 1908440-95. Розміщення кодів у торгових документах. - К., 2006. –
345 с.
11.Жарков А.Д. Технологии культурно-досуговой деятельности. -Г.:
МГУКИ, 2000.
12.Жданова Э.И. Управление и экономика шоу-бизнеса. -Г.: Финансы и
статистика, 2003.
13.Жданова Э.И. Менеджмент шоу – бизнеса. – Г.: МГУК. 1997.
14.Михеева Н.А., Галенская Л.Н. Менеджмент в социально-культурной
сфере. Социально-экономические механизмы и методы управления: Учеб.
пособие.- СПб.: Изд-во Михайлова Б.А., 2004.- 269 с.
15.Подкуйко Н.Д. Бізнес- планування. –К.: ДАКККіМ, 2008. – 135 с.
16.Поплавський М.М. Менеджер шоу-бізнесу: Підручник для студентів
вищих навчальних закладів. – К., 2007.
17.Поплавський М.М. Шоу-бізнес: теорія, історія, практика: Підручник для
студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв. – К., 2009. 
18.Таукач Г.Л., Федосова О.В. Економіка культури і мистецтва // Підручник.-
К.: Вища школа, 2012.- 232 с.
19.Терещенко В.І. Організація і управління. - К.: Знання, 2007. – 432 с.
20.Філіна А.П., Клочко В.П. Основи менеджменту. – К.: ДАКККіМ, 2009. –
245 с.
21.Шканова О.М. Маркетинг послуг: Навч. посібник.- К.: Кондор, 2009.- 304
с.

Тема: Музичний шоу-бізнес: зміст, структура, технології

1. Музичний шоу-бізнес як частина арт-індустрії

Шоу-бізнес як «індустрія розваг», що включає виробництво і прокат

кінофільмів, ТВ, театри, дефіле, поп-музику. Музика, як феномен духовної
культури, що втілює моральні та естетичні цінності, оперативно реагує на
соціальні зміни, що відбуваються в суспільстві.

«Продукти» і послуги сфери шоу-бізнесу в системі духовних та

дозвіллєвих інтересів і потреб суспільства. Взаємозв'язок емоційного
впливу музики на глядацьку аудиторію, соціальна відповідальність
творця за її художній рівень, формування світогляду та естетичного
смаку покоління.

«Продукти» і послуги музичного шоу-бізнесу: теле- та радіопрограми,

розважально-ігрові та видовищні заходи, концерти, фестивалі, конкурси
артистів естради, а також постановочні шоу, клубні імпрези, аудіо- та
відеопродукція.

Вивчення інтересів аудиторії споживачів, виявлення попиту

(маркетинг), виробництво і просування проукції на ринок культурних
послуг у шоу-бізнесі.

Структура комерційної діяльності у сфері музичного шоу-бізнесу:

маркетинг і промоушн, артистичний менеджмент, видовищні заходи,
виробництво, торгівля, реклама, видавнича діяльність, сезонні служби,
виробництво музичних сувенірів, продаж авторських прав.

Поняття «художньо-творча продукція» музичного шоу-бізнесу. Види і

типи художньо-творчої продукції:

 шоу-програми, концерти, фестивалі, конкурси, клубні вечори,

покази, розважальні й ігрові програми, спеціалізовані газети,
 журнали, книжки тощо;
 технічне та художнє устаткування для концертно-видовищних
заходів (світло, звук, сценографія);
 музичні інструменти;
 видавнича діяльність;
 виробництво аудио-, відео-, кіно-, радіо -, телепродукції;
 організація і постановка видовищних програм;
 організація гастролей і турне,
 виробництво професійного світлового, звукового і сценічного
устаткування;
 виробництво музичних інструментів і т.п.
Вивчення практики великих, середніх і малих фірм, об'єднань,
компаній, асоціацій, що займаються організацією концертної діяльності в
шоу-бізнесі. Типова структура творчої фірми.

2. Технології організації шоу-програм

Шоу – постановочне видовище, представлення, за участю артистів

естради, цирку, хореографії та інших жанрів. Соціально-історична природа
розважально-видовищних дійств: древні видовища, гладіаторські бої,
карнавали (Бразилія), корида як національне іспанське шоу.

Ярмаркові видовища у слов”янських народів за участю

співаків, канатоходців, дресованих тварин, ілюзіоністів, жонглерів,
акробатів тощо.

Телевізійні розважальні програми радянської доби: «Голубий

вогник», «Кабачок 13 стільців»; концерти радянської пісні, фестивалі й
естрадні конкурси. Пострадянські розважальні програми за зразком
західних шоу: „Під склом”, „Ти – зірка”, „Голос країни” та інші

Види шоу-програм: телевізійні (шоу, ігрові, інформаційно-видовищні,

розважальні і т.д.; вуличні масові дійства з елементами театралізації
(карнавали, паради, ходи), програми спортивно-технічної спрямованості
(аква, мото, автошоу); клубні програми різної спрямованості (розважальні,
ігрові, музичні, танцювальні).

Принципи побудови шоу-програм: системність, різножанровість,

емоційно-тематичний спорідненість номерів, динамічність, темпоритм,
контрастність, видовищність, розмаїтість. Врахування психологічних
особливостей сприйняття, логічності чергування номерів, інтриги сюжетного
ходу.
 Новітнє технічне устаткування сучасного шоу: світлодизайн,
звукопартитура, піротехнічних засоби, модульні декорації.

Номер як структурна одиниця шоу програми, вимоги до постановки

номера. Найбільш складні для сприйняття номери. Логіка побудови збірної
програми з урахуванням умов глядацького сприйняття. Масштабність
програми. Види конферансу шоу-програми.

3. Естрадний імідж виконавця

Імідж (від англ. образ) – у музичному шоу-бізнесі під іміджем

розуміється сценічний образ виконавця, втілений у неповторній творчій
індивідуальності.

Особливості формування естрадного іміджу: збільшення

видовищності, за допомогою ексцентричних поведінкових
характеристик і зовнішньої атрибутики (зачіска, макіяж, костюм).
Символіка поп- виконавців на основі руйнування законів повсякденності, що
додає образу карнавальності. Легендування біографії естрадних виконавців.

Принципи побудови іміджу естрадного виконавця: орієнтація на

потреби глядацької аудиторії; завуальованість особистісно орієнтованої на
виконавця інформації; фрагментарності, яскравості інформації, яка
виводиться на ЗМІ; використання нетрадиційних комунікацій; розмаїтість
символіки.

Професійна діяльність іміджмейкерів. Технології пошуку

естрадного образа. Стиль. Мода. Костюм (сценічний). Робота з візажистом,
психологом. Створення сценічного іміджу виконавця. Імідж менеджера шоу-
бізнесу: професійні знання основ шоу-бізнесу, ділові якості та психологія
ефективного спілкування, знання пріоритетів і перспективних напрямків
розвитку сфери шоу-бізнесу.

Рекомендована література:

1. Жарков А.Д. Технологии культурно-досуговой деятельности. -Г.:

МГУКИ, 2000.
2. Жданова Э.И. Основы промоутерской деятельности в музыкальном шоу-
бизнесе: учеб. пособие. -Г.: МГУКИ, 2002.
3. Кузнецова И.В. Промоушн в сфере шоу – бизнеса // Диалог культур:
история, современные проблемы и перспективы: материалы Всерос. науч.
– практ. конф. – Тюмень: Изд-во ТГУ, 2009. – С. 44-47.
4. Михеева Н.А., Галенская Л.Н. Менеджмент в социально-культурной
сфере. Социально-экономические механизмы и методы управления: Учеб.
пособие.- СПб.: Изд-во Михайлова Б.А., 2004.- 269 с.
5. Новиков Г.Н. Режиссура концертно-зрелищных программ: метод.
указания и программа курса.-Г.: МГУК, 2007.
6. Осинцева В.М. Предложение культурной услуги на рынке индустрии
развлечений // Диалог культур: история, современные проблемы и
перспективы. -Тюмень: ТГУ, 2009.
7. Поплавський М.М. Антологія сучасної української естради. – К.: Преса
України, 2004.
8. Поплавський М.М. Менеджер шоу-бізнесу: Підручник для студентів
вищих навчальних закладів. – К., 2007.
9. Попова Ф.Х. Продюсер и продюссирование современной эстрадной
музыки // Культурологические проблемы развития региона: материалы
Всерос. науч.-практ. конфер. - Тюмень: Изд-во ТГУ, 2007. - С.23-26.
10.Уварова Э.Д. Эстрадный театр: миниатюры, обзоры, мюзик-холлы. -Г.,
2005.
11.Україна у 2010 році: щорічник. Оцінки суспільно- політ. та соц.- економ.
розвитку / за ред.. Ю.Г.Рубана. – К.: Наука, 2011. - 465 с.
12.Фадин А.В. Сфера культуры: проблемы управления. -Г., 2007.