тести

Загальна
хірургія
Текстові тестові завдання
1.
Металоостеосинтез це:
1.
Метод витягання.
2.
Метод транспортної іммобілізації.
3.
Вид консолідації
4.
Вид репозиції.
5.
*Метод фіксації.
2.
Яку гіпсову пов’язку накладають при переломі верхньої третини стегна ?
1.
Лонгетну.
2.
Циркулярну.
3.
Корсетну.
4.
Гонітну.
5.
*Кокситну.
3.
Які властивості має дезинфікуючий засіб „дезактин”?
1.
Спороцидні
2.
Бактеріоцидні
3.
Туберкулоцидні.
4.
Вірусоцидні.
5.
*Всі правильні відповіді.
4.
Усі твердження щодо несправжнього суглобу є правильними, окрім:
1.
Утворюється як результат недотримання термінів фіксації необхідних для консолідації перелому.
2.
Утворюється як результат поганої фіксації.
3.
Утворюється як результат поганої репозиції.
4.
Утворюється як результат інтерпозиції м’яких тканин між уламками кістки.
5.
*Є результатом поза вогнищевого компресійно-дистракційного остеосинтез.
5.
Групових еритроцитарних антигенних систем відомо не менше:
1.
27
2.
25
3.
21
4.
19
5.
*23
6.
Що таке несправжній суглоб ?
1.
Суглоб, що утворився в результаті епіфізарного перелому.
2.
Суглоб, що утворюється після патологічного перелому.
3.
Суглоб, який є наслідком неправильної репозиції.
4.
Суглоб, що формується в результаті застарілого вивиху.
5.
E. *Лікований перелом, коли на відламках кістки утворюється замикальна пластина, яка
унеможливлює утворення кісткової мозолі.
7.
Абсолютним показанням до оперативного лікування переломів є:
1.
Невдала закрита репозиція відламків.
2.
Косий перелом із зміщенням по довжині.
3.
Переломовивих.
4.
Вколоченний перелом.
5.
*Наявність між відламками інтерпозиції м’яких тканин
8.
Недоліками скелетного витягання в лікуванні переломів є наступні, окрім:
1.
Тривале вимушене перебування в ліжку.
2.
Можливість виникнення остеомієліту
3.
Інвазивність.
4.
Необхідність використання складної апаратури.
5.
*Всі відповіді правильні
9.
Скелетне витягання відноситься до:
1.
Всіх нижче перерахованих.
2.
Позавогнищевого дистракційного методу
3.
Позавогнищевого компресійного остеосинтезу
4.
Оперативного лікування перелому.
5.
*Консервативного лікування перелому.
10.
Позавогнищевий компресійний остеосинтез це:
1.
Метод кісткової пластики.
2.
Метод нарощування кістки.
3.
Метод консолідації перелому
4.
Консервативне лікування перелому.
5.
*Оперативне лікування перелому.
11.
Скелетне витягання дозволяє здійснити:
1.
Відкриту репозицію і фіксацію кісткових уламків.
2.
Попередити розвиток інфекції в зоні перелому.
3.
Покращити мікроциркуляцію в зоні перелому.
4.
Прискорити консолідацію перелому.
5.
*Закриту репозицію і фіксацію кісткових уламків.
12.
Вкажіть яке саме грізне ускладнення може виникнути при недотриманні правил та принципів транспортної
іммобілізації:
1.
Порушення мікроциркуляції в зоні перелому.
2.
Порушення консолідації перелому.
3.
Розвиток інфекції.
4.
Больовий синдром.
5.
*Травма магістрального судинно-нервового пучка.
13.
Основний принцип транспортної іммобілізації:
1.
Боротьба з болевим синдромом.
2.
Профілактика інфекції.
3.
Профілактика шоку.
4.
Зупинка кровотечі.
5.
*Забезпечення нерухомості ураженої кінцівки.
14.
Основна перевага шини Крамера.
1.
Можливість багаторазового використання.
2.
Легкість.
3.
Рентгенконтрастність
4.
Міцність.
5.
*Можливість моделювання любої форми.
15.
Шина Дітеріхса накладається при:
1.
Переломі кісток передпліччя.
2.
Переломі кісток тазу.
3.
Переломі плеча.
4.
Переломі кісток гомілки.
5.
*Переломі стегна.
16.
Шина Дітерікса окрім іммобілізації використовується для:
1.
Попереджує можливість інфікування відкритого перелому.
2.
Зменшує больовий синдром.
3.
Консолідації перелому
4.
Фіксації перелому кісток верхньої кінцівки.
5.
*Здійснює первинне витягання і врівноважує тягу м’язів.
17.
Поза „жаби” використовується при транспортуванні потерпілого:
1.
При переломі обох стегон.
2.
Із відкритою травмою грудної клітки.
3.
Із закритою травмою живота.
4.
З переломом хребта.
5.
*При переломі кісток тазу.
18.
При пошкодженні хребта транспортують хворого в положенні:
1.
Лежачи на боці з напівзігнутими ногами.
2.
Вид транспортування залежить від зони ураження.
3.
Лежачи на носилках.
4.
Сидячи.
5.
*Лежачи на щиті.
19.
Лікування анафілактичного шоку, що виник при гемотрансфузії, включає:
1.
Введення антигістамінних засобів.
2.
Введення серцевих глікозидів.
3.
Трансфузії реополіглюкіну
4.
Введення глюкокортикоїдів.
5.
*Плазмаферез.
20.
Застосування яких препаратів потребує лікування алергічної реакції при післятрансфузійному ускладненні:
1.
Введення препаратів для парентерального харчування
2.
Введення кристалоїдних розчинів з форсуванням діурезу.
3.
Глюкокортикостероїдів.
4.
Гемодіалізу.
5.
*Антигістамінних препаратів.
21.
Основними заходами профілактики гмотрансфузійного шоку є:
1.
Облік акушерського та трансфузійного анамнезу.
2.
Правильне проведення проб на сумісність по системі АВО та Резус-фактор.
3.
Правильне проведення макроскопічної оцінки гемотрансфузійного середовища.
4.
Правильний запис групової приналежності крові хворого в історію хвороби.
5.
*Правильне визначення групової приналежності крові хворого.
22.
Які зміни є в сечі при гемолітичному післятрансфузійному ускладненні:
1.
Сеча містить лейкоцити.
2.
Сеча містить еритроцити.
3.
Зниження осмотичної щільності сечі.
4.
Підвищення відносної щільності сечі.
5.
*Сеча містить вільний гемоглобін.
23.
Профілактика цитратної інтоксикації:
1.
Введення консервованої крові (плазми) зі швидкістю 100 мл/хв.
2.
Введення консервованої крові (плазми) зі швидкістю 90мл/хв.
3.
Введення консервованої крові (плазми) зі швидкістю 80мл/хв.
4.
Введення консервованої крові (плазми) з швидкістю 60мл/хв.
5.
*Виявлення хворих з потенційною гіпокальциемією, введення 10мл 10% глюконата кальцію на
кожні 500 мл консервованої крові.
24.
Що необхідно зробити при появі перших ознак цитратної інтоксикації:
1.
Ввести 5% розчину альбуміну.
2.
Ввести кровозамінник, що вміщує натрій.
3.
Ввести кровозамінник, що вміщує кальцій.
4.
Зменшити швидкість трансфузії консервованої крові (плазми).
5.
*Зупинити трансфузію консервованої крові (плазми) , ввести в/в 10-20мл 10% розчину глюконату
кальція або 10% розчин хлориду кальція.
25.
Ведучим в патогенезі цитратної інтоксикації слід рахувати:
1.
Гіпокальциемію та гіпернатріемію.
2.
Гіперкальциемію та гіпернатріемію.
3.
Гіпокальциемію та гіпокаліемію.
4.
Гіпокальциемію та гіпокаліемію.
5.
*Гіпокальциемію та гіперкаліемію.
26.
На які групи поділяють гемотрансфузійні ускладнення:
1.
Перенесення інфекційних захворювань.
2.
Зумовлені недообліком протипоказів до трансфузійної терапії.
3.
Реактивного характеру.
4.
Механічного характеру.
5.
*Все перераховане.
27.
До пізніх ускладнень переломів відносяться наступні, окрім:
1.
Надмірна кісткова мозоля.
2.
Несправжній суглоб.
3.
Контрактура.
4.
Анкілоз.
5.
*Травматичний шок.
28.
Морфологія рани, яка дозволяє накласти ранні вторинні шви ?
1.
Краї рубцево змінені із активною епітелізацією.
2.
Поява гіпергрануляцій в рані.
3.
Регенераторний тип мазка відбитка із рани.
4.
Рана із виражено контракцією і помірним запаленням.
5.
*Вираженні грануляції, стінки рани рубцево не змінені, краї можна легко зблизити.
29.
Що таке інтерпозиція м’яких тканин при переломі кісток ?
1.
Інтерпозиція м’яких тканин відбувається поза межами перелому.
2.
М’які тканини зміщуються назовні через рану.
3.
М’які тканини зміщуються в залежності від виду перелому.
4.
М’які тканини зміщуються по осі.
5.
*М’які тканини попадають між кісткові фрагменти, що утруднює репозицію, фіксацію і
консолідацію.
30.
Як підготувати рану для того, щоб накласти вторинні пізні шви ?
1.
Обробити рану ультразвуком
2.
Виконати дезінфекцію рани.
3.
Провести стерилізацію рани.
4.
Обробити рану пульсуючим струменем антисептика.
5.
*Висікти і мобілізувати краї рани.
31.
Розрізняють наступні види швів по часу їх накладання, окрім:
1.
Вторинний ранній.
2.
Вторинний пізній.
3.
Первинний відстрочений.
4.
Первинний.
5.
*Безперервний
32.
Як називається друга фаза перебігу раневого процесу?
1.
Фаза гідратації та епітелізації.
2.
Фаза запалення і дегідратації.
3.
Фаза очищення і епітелізації.
4.
Фаза гідратації та дегідратації.
5.
*Фаза регенерації.
33.
Коли можливе загоєння рани під струпом ?
1.
Після накладання провізорних швів.
2.
Після накладання вторинних швів.
3.
Після появи грануляцій
4.
Після хірургічної обробки.
5.
*Коли в зоні рани збережений ростковий шар шкіри.
34.
Що таке анурія ?
1.
Зниження питомої ваги сечі.
2.
Прояв гострої затримки сечі.
3.
Погодинний діурез менше 50 мл сечі.
4.
Добовий діурез 500 мл.
5.
*Відсутність виділення нирками сечі.
35.
Що таке поєднана травма ?
1.
Це травма яка виникає в результаті дії різних травмуючи факторів.
2.
Це поєднання опіку стегна і грудної клітки.
3.
Це різновид автодорожньої травми.
4.
Це поєднання двох переломів стегна.
5.
*Це травма - як результат дії одного травмуючого агента на різні анатомічні ділянки.
36.
Що таке комбінована травма ?
1.
Це різновид множинної травми.
2.
Виникає при падінні з висоти.
3.
Це різновид автодорожньої травми.
4.
Пошкодження в результаті дії одного травмую чого агента на різні анатомічні ділянки.
5.
*Травма яка виникає внаслідок дії на організм декількох різних травмуючи факторів.
37.
Як проводять дезінфекцію використаної хірургічної білизни?
1.
Здають централізовано в санстанцію для дезінфекції в дезкамерах.
2.
З допомогою автоклавування при температурі 1200 С і тиску в 2 атм.
3.
Здають централізовано в хімчистку.
4.
Здають централізовано в пральню.
5.
*Замочують в 0,2 % розчині „дезактину”.
38.
Як проводять дезінфекцію предметів догляду за хворими?
1.
Шляхом автоклавування.
2.
Миють під проточною водою і висушують.
3.
Кип’ятять впродовж 1 години.
4.
Обробляють 6 % розчином перекису водню.
5.
*Занурюють в 0,2 % розчин дезактину на 60 хвилин.
39.
Яка репозиція використовується при закритому переломі променевої кістки в типовому місці:
1.
Закрита апаратна.
2.
Відкрита апаратна.
3.
З допомогою скелетного витяжіння.
4.
Відкрита, ручна.
5.
*Одномоментна закрита ручна.
40.
Є наступні методи фіксації кісткових уламків, окрім:
1.
Закритий з допомогою гіпсової пов’язки.
2.
Позавогнищевий апаратом Єлізарова.
3.
Екстрамедулярний остеосинтез.
4.
Інтрамедулярний остеосинтез.
5.
*Транспортний.
41.
Вкажіть, який перелом є ускладненим:
1.
Метаепіфізарний.
2.
Відкритий.
3.
Оскольчатий.
4.
5.
*Перелом із пошкодженням судинно- нервового пучка.
42.
Яку репозицію використовують при переломі „зеленої гілки” у дітей ?
1.
Відкриту апаратну.
2.
З допомогою скелетного витяжіння.
3.
За допомогою апарата Єлізарова.
4.
Відкриту одномоментну.
5.
*Закриту, ручну, одномоментну.
43.
Для контролю якості перед стерилізаційної обробки інструментів використовують:
1.
Фенолфталеїнову пробу.
2.
Амідопіринову пробу.
3.
Орто-толідинову пробу.
4.
Бензидинову пробу
5.
44.
Лікування хворого на газову гангрену проводять:
1.
В інфекційному відділенні.
2.
В реанімаційному відділенні.
3.
В гнійному хірургічному відділенні.
4.
В умовах хірургічного стаціонару.
5.
*Виділяють окрему палату в гнійному хірургічному відділенні.
45.
Що є об’єктом проведення бактеріологічного контролю в хірургічному стаціонарі ?
1.
Руки хірурга і шкіри операційного поля.
2.
Шовний матеріал.
3.
Хірургічний інструментарій.
4.
Повітря.
5.
*Все вищезгадане.
46.
Які методи гемотрансфузії існують:
1.
Обмінно-заміщаючий.
2.
Зворотній.
3.
Непрямий.
4.
Прямий.
5.
47.
При якому об’ємі крововтрати обов’язковою задачею трансфузійної терапії є нормалізація газотранспортної
функції крові:
1.
Більше 40% ОЦК.
2.
3.
4.
До 10% ОЦК.
5.
*Більше 20% ОЦК.
48.
Що є показом до застосування пов’язки Дезо ?
1.
Забій м’яких тканин передпліччя.
2.
Перелом ліктьового відростка.
3.
Відкритий пневмоторакс
4.
Тріщина ребер
5.
*Перелом ключиці.
49.
Яку пов’язку необхідно накласти хворому із різаними ранами усіх пальців кисті після первинної хірургічної
обробки:
1.
Колосовидну.
2.
Хрестоподібну.
3.
Колову.
4.
Черепашу.
5.
*„Лицарську рукавичку”
50.
Яку пов’язку використовують для бинтування ампутаційної кукси стегна.
1.
Восьмиподібну
2.
Колосовидну.
3.
Спіральну.
4.
Черепашу.
5.
*Поворотну.
51.
Яка з перерахованих пов’язок є найбільш доцільною у випадку різаної рани п’яти:
1.
Лейкопластирна
2.
Колосовидна.
3.
Спіральна.
4.
Клеєва.
5.
*Черепашача.
52.
В парах формаліну стерилізують:
1.
Рукавички.
2.
Шприци.
3.
Марлеві серветки.
4.
Шовний матеріал.
5.
*Інструменти з оптикою.
53.
Регіонарна антибіотикотерапія проводиться шляхом введення антибіотика:
1.
Правильної відповіді немає.
2.
Через шлунково-кишковий тракт.
3.
Підшкірно.
4.
Внутрішньом’язево.
5.
*В судину, котра постачає кров’ю ділянку патологічного вогнища.
54.
Виберіть вид санітарно-гігієнічної обробки хворого при госпіталізації в хірургічне відділення з приводу
невідкладної патології.
1.
Щадну.
2.
Поверхневу.
3.
Гігієнічна обробка не проводиться.
4.
Повну.
5.
*Часткову.
55.
Вкажіть метод профілактики тромбоемболічних ускладнень в післяопераційному періоді.
1.
Низькомолекулярні гепарини.
2.
Дезагрегантна терапія.
3.
Активний руховий режим
4.
Еластичне бинтування нижніх кінцівок.
5.
56.
Правильним являються твердження :
1.
Лікувальний ефект гемотрансфузії зумовлений її замісною, гемодинамічною, імунологічною і
дезінтоксикаційною дією.
2.
Лікувальний ефект гемотрансфузії зумовлений тільки її стимулюючою дією на основні системі
гемостазу.
3.
Лікувальний ефект гемотрансфузії зумовлений її замісною, гемодинамічною, гемостатичною дією.
4.
Лікувальний ефект гемотрансфузії зумовлений тільки її замісною дією.
5.
*Лікувальний ефект гемотрансфузії зумовлений її замісною гемодинамічною, гемостатичною,
стимулюючою, імунобіологічною, дезінтоксикаційною і поживною дією.
57.
При визначенні резус-фактора Цоліклоном анти-D Супер на площині результат оцінюють через:
1.
15хв.
2.
10хв.
3.
5х.
4.
2хв.
5.
*3хв.
58.
При визначенні резус-фактора на поверхні Цоліклоном анти-D Супер співвідношення між досліджуваною
кров’ю та стандартною сироваткою повинно бути:
1.
2:3.
2.
3:2.
3.
1:2.
4.
2:1.
5.
*1:10.
59.
Для визначення резус-належності крові реципієнтів необхідні стандартні антирезусні сироватки:
1.
Анти-е.
2.
Анти-с.
3.
Анти-Е.
4.
Анти-С.
5.
*Анти-D.
60.
Для визначення АВО належності перехресним методом використовуються слідуючі стандартні еритроцити:
1.
0,А1,В,АВ з А2.
2.
В та суміш А1 та А2.
3.
А1,В,0 та АВ.
4.
АВ,О, А1,А2, та В.
5.
*А1,В та 0.
61.
При визначенні групи крові по системі АВО використовується:
1.
Все вірно.
2.
Непрямий антиглобуліновий метод.
3.
Реакція конглютинації з альбуміном.
4.
Реакція конглютинації з желатином.
5.
*Реакція прямої аглютинації на поверхні або в пробірках.
62.
З сироваткою 0(І) групи аглютинуються еритроцити всіх перерахованих груп, крім:
1.
АВ(ІV).
2.
В(ІІІ).
3.
А(ІІ).
4.
А,В(IV)
5.
*0(І).
63.
Термін зберігання рідких Цоліклонів для визначення груп крові АВО після першого використання:
1.
3 місяці.
2.
3 тижні.
3.
2 тижні.
4.
1 тиждень.
5.
*1 місяць
64.
Рідкі Цоліклони для визначення груп крові АВО слід зберігати при температурі:
1.
Не має значення.
2.
+10+250С.
3.
00С.
4.
-150С.
5.
*+2+80С
65.
Як вкажіть метод профілактики гіпостатичної пневмонії в післяопераційному періоді.
1.
Раннє вставання з ліжка.
2.
Активний руховий режим
3.
Дихальна гімнастика.
4.
Масаж грудної клітки.
5.
*Все вище перераховане
66.
Розрізняють слідуючі основні види неспецифічної аглютинації при визначенні груп крові АВО:
1.
Псевдоаглютинація, неспецифічна аглютинація інфікованої крові, холодова панаглютинація,
поліаглютинабельність, повна панаглютинація.
2.
Феномен Томсена , неспецифічна холодова аглютинація, агрегація еритроцитів , панаглютинація.
3.
Склеювання еритроцитів в монетні стовбці, феномен Томсена, поліпанаглютинація,
панаглютинація.
4.
Псевдоаглютинація, холодова панаглютинація, поліаглютинабельність, панаглютинація, повна
панаглютинація.
5.
*Неправдива аглютинація, холодова панаглютинабельність, феномен Омсена, полі- та
панаглютинабельність, панаглютинація, повна панаглютинація.
67.
При визначенні групи крові АВО об’єм досліджуваної крові (еритроцитів) повинен бути:
1.
0,05мл.
2.
0,04мл.
3.
0,03мл.
4.
0,02мл.
5.
*0,01мл.
68.
При визначенні групи крові АВО об’єм краплі стандартної сироватки повинен бути:
1.
0,25мл.
2.
0,2мл.
3.
0,15мл.
4.
0,05мл.
5.
*0,1мл.
69.
При визначенні групи крові АВО стандартними реагентами Цоліклон впіввідношення досліджувана кров /
стандартний реагент повинно бути:
1.
1:20.
2.
1:5.
3.
1:2.
4.
1:1.
5.
*1:10.
70.
При визначенні групи крові АВО співвідношення досліджувана кров / стандартна сироватка повинно бути:
1.
1:20
2.
1:5.
3.
1:2.
4.
1:1.
5.
*1:10.
71.
Перед оцінкою результату при визначення групи крові АВО простою реакцією необхідно додати 0,9%
розчину хлориду натрію в краплі суміші з стандартними сироватками:
1.
Не добавляється.
2.
А(ІІ),В(ІІІ),АВ(ІV).
3.
В краплі, де просліжується аглютинація.
4.
А(ІІ) та В(ІІІ).
5.
*Всіх груп.
72.
При визначенні групи крові АВО оптимальна температура в приміщенні повинна бути в межах:
1.
+15…+300С.
2.
+25…+280С.
3.
+15…+200С.
4.
+10…+150С.
5.
*+15…+250С.
73.
Для визначення групи крові простою реакцією не можна використовувати кров, яку взяли з:
1.
Мочки вуха.
2.
Артерії.
3.
Вени.
4.
Пальця.
5.
*Рани.
74.
При визначенні групи крові з застосуванням стандартних сироваток результат оцінюється не раніше:
1.
4хв.
2.
3,5хв.
3.
2,5хв
4.
2хв.
5.
*5хв.
75.
Проби на групову індивідуальну сумісність це є змішування :
1.
Сироватки донора з сироваткою реципієнта.
2.
Еритроцитів реципієнта з стандартними еритроцитами.
3.
Еритроцитів реципієнта з еритроцитами донора.
4.
Сироватки донора з еритроцитами реципієнта .
 *Еритроцитів реципієнта та крові донора.

Проби на індивідуальну сумісність донора та реципієнта проводяться:
1.
Для виявлення імунних антитіл в сироватці реципієнта.
2.
Для виявлення аутосенсибілізації еритроцитів реципієнта та донора та імунних
антитіл в сироватці донора.
3.
Для підтвердження ідентичності донора та реципієнта по антигенам системи АВО.
4.
Для підтвердження ідентичності донора та репіцієнта по антигенам систем резус та
АВО.
5.
*Для виявлення антитіл проти еритроцитів донора.

Резус-належність не враховується при трансфузіях дорослим трансфузійних середовищ:
1.
Тромбоцитарної маси.
2.
Лейкоцитарної маси.
3.
Відмитих еритроцитів.
4.
Еритроцитарної маса.
5.
*Плазми.

При наявності у батьків генотипу АА та ВВ дитина може мати групу крові:
1.
Тільки В(ІІІ).
2.
О(І).
3.
В(ІІІ).
4.
А(ІІ).
5.
*Тільки АВ (ІV).

Якщо батьки мають генотип АВ та ВО, то дитина може мати групу крові:
1.
Все перераховане
2.
0, В або АВ.
3.
АВ або 0.
4.
А або В.
5.
*А,В або АВ.

Якщо батьки мають генотип АО та ВО, то дитина може мати групу крові:
1.
А(ІІ), В(ІІІ), або АВ(ІV).
2.
0(І), А(ІІ), В(ІІІ).
3.
АВ(ІV).
4.
А(ІІ) та В(ІІ).
5.

Число еритроцитарних антигенних систем , які мають значення в клінічній трансфузіології
не менше:
1.
15.
2.
13.
3.
11.
4.
9.
5.
*14.

Донори резус-від’ємної групи крові мають фенотипи:
1.
сdЕ
2.
СdЕ.
3.
Сdе
4.
сDе.
5.
*dcе.

До антигенів системи Резус відносяться всі перераховані антигени, крім:
1.
е.
2.
hr`
3.
Du
4.
Rh0
5.
*Кр.

У комплексі гігієнічних заходів в післяопераційному періоді догляд за ротовою порожниною
здійснюють:
1.
Один раз на тиждень.
2.
Три рази на тиждень.
3.
Не проводять.
4.
Один раз на день.
5.
*Двічі на день.

Для визначення групи крові АВО прямою (простою)реакцією необхідно:
1.
Гіперімунна сироватка.
2.
Одна серія реагентів «ЦОЛІКЛОН»
3.
Дві серії стандартних сироваток групи А(ІІ), В(ІІІ).
4.
Одна серія стандартних сироваток групи О(І), А(ІІ), В(ІІІ).
5.
*Дві серії стандартних сироваток групи О(І), А(ІІ), В(ІІІ), одна серія стандартних
сироваток групи АВ(ІV).

Визначення групи базується на:
1.
Гемолізі еритроцитів реципієнта тестовою сироваткою.
2.
Аглютинації сироватки донора еритроцитами реципієнта.
3.
Аглютинації еритроцитів донора еритроцитами реципієнта.
4.
D. Гемолізі еритроцитів донора тестовою сироваткою.
5.
*Аглютинації еритроцитів донора з тестовою сироваткою.

Обов’язковою для позначення груп крові системи АВО в медичних документах є
класифікація:
1.
Н.Н.Еланського та В.Н.Шамова.
2.
Ландштейнера
3.
Янського.
4.
Міжнародна.
5.
*Комбінована.

Позначення груп крові “О,А,В,АВ” відповідають класифікації:
1.
Н.Н.Еланського та В.Н.Шамова.
2.
Моса.
3.
Янського
4.
Ландштейнера.
5.
*Міжнародній.

Універсальним донором є донор, який має групу та резус крові :
1.
АВ(ІІ)Rh-
2.
АВ(ІV) Rh+
3.
В(ІІІ) Rh-
4.
А(ІІ) Rh+
5.
*0(І) Rh-

Відомі різновидності антигену А:
1.
Більше 13.
2.
До 10.
3.
4.
4.
2.
5.
*Більше 15.

Зараз відомо антигенів системи АВО:
1.
До 20
2.
До 15
3.
До 10
4.
4
5.
*Більше 20

Правильним є твердження:
1.
Антигенні системи крові не мають значення для фізіології людини та інфекційної
паталогії
2.
В антигенні системи об’єднують тільки лейкоцитарні антигени.
3.
Групові антигени системи мають значення тільки при гемотрансфузіях.
4.
В антигенній системі об’єднують тільки еритроцитарні антигени.
5.
*Антигенні системи властиві еритроцитам , лейкоцитам, тромбоцитам та плазменним
білкам.

Серед групових антигенів крові розрізняють слідуючі різновиди:
1.
Важкі та прості антигени.
2.
Еритроцитарні, лейкоцитарні та тромбоцитарні.
3.
Еритроцитарні та плазмені.
4.
Еритроцитарні та лейкоцитарні.
5.
*Еритроцитарні, лейкоцитарні, тромбоцитарні та сироваткові.

Група крові АВ(ІV) була вперше описана:
1.
Ландштейнером 1910р
2.
Моссом 1910р.
3.
Янським 1907р.
4.
Ландштейнером 1901 р
5.
*Декастелло та Штурлі 1902 р.

Основною складовою жирових емульсій є:
1.
Розчини електролітів
2.
Амінокислоти
3.
Базисний розчин
4.
Вода
5.
*Емульгований рослиний жир

Білкові гідролізати представляють собою суміш
1.
Високомолекулярних пептидів і амінокислот
2.
Низькомолекулярних пептидів і незамінних амінокислот
3.
Замінних амінокислот і пептидів
4.
Незамінних і замінних амінокислот
5.
*Амінокислот, низько молекулярних пептидів

Кровозамінником переносчиком кисню є:
1.
Дісоль.
2.
Гемодез.
3.
Поліфер.
4.
Поліглюкін.
5.
*Перфторан.

Кровозамінником комплексної дії є:
1.
Поліглюкін.
2.
Мафусол.
3.
Поліфер.
4.
Амінокровін.
5.
*Реоглюман.

Вміст еритроцитів в периферичній крові у жінок складає:
1.
5,5-6,5?1012/л.
2.
2,0-3,1?1012/л.
3.
4,0-5,2?1012/л.
4.
3,9-5,0?1012/л.
5.
*3,7-5,0?1012/л.,

Методика проведення біологічної проби при введенні поліглюкіну”:
1.
Після в/в введення перших 10 та послідуючих 10 крапель розчину робиться перерва
на 3 хвилини.
2.
Після в/в введення перших 5 та послідуючих 30 крапель робиться перерва на 5
хвилин.
3.
Після внутрішньовенного введення перших 20 та послідуючих 30 крапель розчину
робиться перерва на 3 хвилини.
4.
Після в/в введення перших 10 та послідуючих 30 крапель розчину робиться перерва
на 5 хвилин.
5.
*Після в/в введення перших 10 та послідуючих 30 крапель розчину робиться перерва
на 3 хвилини.

Кровозамінником гемодинамічної дії є:
1.
Амінокровін.
2.
Поліфер.
3.
Поліглюсоль.
4.
Сорбітол.
5.
*Желатиноль.

Кровозамінником гемодинамічної дії є:
1.
Лактасол.
2.
Реополіглюкін.
3.
Неогемодез.
4.
Гемодез.
5.
*Поліглюкін.

Вміст еритроцитів в периферичній крові у чоловіків складає:
1.
5,5-6,5?1012/л.
2.
5,2-6,0?1012/л.
3.
3,8-4,0?1012/л.
4.
1,5-3,8?1012/л
5.
*4,0-5,1?1012/л.,

Імуноглобулін нормальний людини призначають:
1.
Для профілактики поліомієліту;
2.
Для профілактики стафілококової інфекції;
3.
Для підвищенняя неспецифічної резистентності;
4.
Для корекції гіпо-і агамаглобулінемії;
5.
*Все перечислене вірно.

Препарат” Фібриноген” показаний для корекції:
1.
Дефіциту фактора Кристмаса.
2.
Дефіциту антигемофільного глобуліну А.
3.
Дефіциту протромбіну.
4.
Дефіциту протромбінового комплексу.
5.
*Дефіциту фібриногену.

Препаратом крові імунної дії є:
1.
Кріопреципітат.
2.
Альбумін.
3.
Плазма свіжозаморожена.
4.
Плазма ліофілізована.
5.
*Імуноглобулін стафілококовий донорський.

Препаратом крові стимулюючої дії є:
1.
Розчин альбуміну.
2.
Тромбін.
3.
Фібринна плівка.
4.
Кріопреципітат.
5.
*Полібіолін.

Препаратом крові гемостатичної дії, що використовуються місцево, є:
1.
Фібринолізин.
2.
Глюнат.
3.
Тромбін.
4.
Полібіолін.
5.
*Гемостатична губка.

Препаратами крові гемостатичної дії є:
1.
Відмиті еритроцити.
2.
Альбумін.
3.
4.
5.
*Фібриноген.

Препаратом крові фібринолітичної дії є:
1.
2.
Протеїн.
3.
4.
Альбумін
5.
*Фібринолізин.

Препаратом крові комплексної дії є:
1.
Імуноглобулін антистафілококовий донорський.
2.
Кріопреципітат .
3.
Еритроцитарна маса заморожена
4.
Плазма суха.
5.
*Розчин альбуміну та протеїн.

Програму трансфузійної терапії під час операції визначає:
1.
Трансфузіолог і хірург.
2.
Хірург і анестезіолог
3.
Трансфузіолог.
4.
Хірург.
5.
*Анестезіолог.

Групу крові АВО та резус-належність у стаціонарних хворих визначають:
1.
Лікар кабінету трансфузійної терапії лікарні.
2.
Лікар-лаборант клінічної лабораторії лікарні.
3.
Середній лаборант
4.
Лікар, відповідальний за організацію трансфузійної терапії в лікувальному відділенні.
5.
*Лікуючий лікар.

Спосіб вправлення вивиху плеча за методом Гіппократа це:
1.
Вправлення вивиху в чотири етапи.
2.
Вправлення вивиху в два етапи.
3.
Вправлення вивиху в три етапи.
4.
Вправлення вивиху після попереднього витяжіння.
5.
*Одномоментний спосіб.

Показаннями до оперативного лікування вивихів є:
1.
Привичний вивих
2.
Інтерпозиція м”яких тканин (нерва) при невправимих свіжих виихах
3.
Застарілий вивих.
4.
Відкритий вивих.
5.
*Всі відповіді правильні .

Найбільш раціональний метод знеболювання при вправленні вивиху плеча:
1.
Епідуральна анестезія.
2.
Місцева анестезія.
3.
*Внутрішньовенний наркоз.
4.
Анестезія охолодженням.
5.
Провідникова анестезія.

Найбільш часто зустрічається вивих:
1.
Шийного відділу хребта.
2.
Гомілки.
3.
Стегна.
4.
Ключиці.
5.
*Плеча.

Які з перерахованих ознак є нехарактерними для вивиху?
1.
Відсутність активних і різке обмеження пасивних рухів.
2.
Пружинна фіксація.
3.
Деформація.
4.
Вкорочення кінцівки.
5.
*Патологічна рухомість.

Симптом „пружинної” фіксації характерний для:
1.
Розтяжіння.
2.
Патологічного перелому.
3.
Патологічного вивиху.
4.
Перелому травматичного.
5.
*Травматичного вивиху.

Найчастіше зустрічається:
1.
Вродженні вивихи
2.
Застарілі вивихи.
3.
Патологічні вивихи.
4.
Привичні вивихи.
5.
*Травматичні вивихи.

Патологічний вивих це результат:
1.
Хірургічного лікування застарілого вивиху.
2.
Невдалого хірургічного лікування привичного вивиху.
3.
Слабкості капсули суглобу.
4.
Неправильного вправлення свіжого вивиху.
5.
*Захворювань (пухлина, туберкульоз, остеомієліт).

Лікування привичних вивихів плеча.
1.
Імобілізація пневмошинами
2.
Вправлення, імобілзація гіпсовою лонгетою.
3.
Вправлення, імобілізація на клиновидній пов”язці.
4.
Вправлення, пов”язка Вельпо.
5.
*Хірургічне лікування.

Застарілий вивих це вивих:
1.
Діагностований до 3 тижнів.
2.
Діагностований через 7 днів.
3.
Діагностований до 3 діб.
4.
Діагностований до 2 діб.
5.
*Діагностований після 4 тижнів.

Методи вправлення застарілого вивиха плеча?
1.
За Купером.
2.
За Гіппократом.
3.
За Джанелідзе.
4.
За Мохером.
5.
*Показане хірургічне лікування.

За терміном давності вивихи поділяють на:
1.
Гострі, підгострі, хронічні.
2.
Свіжі, старі, гострі.
3.
Старі, свіжі, несвіжі.
4.
Задавнені, старі, свіжі
5.
*Свіжі, несвіжі, застарілі.

Закрите механічне пошкодження м’яких тканин без видимого порушення їх анатомічної
цілісності:
1.
Розрив
2.
Розчавлення.
3.
Струс.
4.
Забій.
5.
*Розтягнення.

Травма тканин із частковими розривами при збереженні анатомічної цілісності це:
1.
Здавлення.
2.
Забій.
3.
Струс.
4.
Розрив.
5.
*Розтягнення.

Закрита травма тканин або органа із порушенням тільки їх функції:
1.
Здавлення.
2.
Забій.
3.
Розтягнення.
4.
Розрив.
5.
*Струс.

Закрите пошкодження тканин або органа із порушенням їх анатомічної цілісності це:
1.
Розрив.
2.
3.
Забій.
4.
Струс.
5.
*Розчавлення.

Місцевою ознакою повного розриву м’яза є:
1.
Втрата функції.
2.
Біль.
3.
гематома.
4.
Крововилив.
5.
*Пальпаторне відчуття „провалу” в м’язі у зоні ушкодження.

Яке ускладнення травми, не потребує екстренної допомоги:
1.
Розрив селезінки.
2.
Напруженний пневмоторакс.
3.
Травматичний шок.
4.
Кровотеча.
5.
*Перелом плеча.

На характер пошкоджень , що виникли в результаті травми має вплив:
1.
Положення потерпілого.
2.
Напрямок сили травмуючого агента .
3.
Точка прикладання сили.
4.
Сила травмуючого фактора.
5.
*Всі відповіді правильні.

Травмою, яка виникла в результаті дії високої температури займаються:
1.
Реаніматологи.
2.
Ортопеди.
3.
Травматологи.
4.
Загальні хірурги.
5.
*Комбустіологи.

До зовнішніх травматичних факторів відносяться наступні, крім:
1.
радіоактивне опромінення.
2.
Електричний струм.
3.
Висока або низька температура.
4.
Механічна сила.
5.
*Тромбоз.

Що таке поєднана травма.
1.
2.
Електротравма і опік полум’ям.
3.
Поєднання дії високої температури із механічною травмою.
4.
Поєднання механічної травми і дії радіоактивного опромінення.
5.
*Пошкодження опорно - рухового апарату і пошкодження внутрішніх органів.

Що таке комбінована травма.
1.
Відкритий перелом із пошкодженням судинно-нервового пучка.
2.
Закрита травма грудної клітки, розрив селезінки.
3.
Закрита черепно - мозкова травма і закрита травма живота.
4.
Перелом стегна і закрита черепно - мозкова травмам.
5.
*Дія механічного фактора в поєднанні із дією радіації.

До закритих пошкоджень м’яких тканин відноситься:
1.
Струс.
2.
Розрив.
3.
4.
Забій.
5.

До післяопераційних ускладнень з боку операційної рани відноситься все, окрім:
1.
Евентрації.
2.
Інфільтрату;
3.
Гематоми;
4.
Кровотечі;
5.
*Болю в рані;

Передопераційна підготовка до апендектомії з приводу гострого апендициту включає все
окрім:
1.
Спорожнення|звільнення| сечового міхура
2.
Антибіотикопрофілактики;
3.
Гігієни операційного поля ;
4.
Премедикації|;
5.
*Очисної|очищувальний| клізми;

Профілактика нагноєння операційної рани:
1.
Герметична пов'язка.
2.
Лікувальна фізкультура;
3.
Розсмоктуючі шви на рану;
4.
Часті шви на рану;
5.
*Дренування рани;

Підготовка кишечника в доопераційному періоді передбачає призначення:
1.
Холоду на живіт.
2.
Зондового живлення|харчування|;
3.
Безшлакової дієти;
4.
Відхаркувальних препаратів;
5.
*Очисних|очищувальний| клізм;

Передопераційні заходи, що зменшують небезпеку інфікування операційної рани:
1.
Очисна клізма;
2.
Гігієна операційного поля;
3.
Антибіотикопрофілактика|;
4.
Гігієнічний душ;
5.
*Все вищезгадане.

Травматичний токсикоз виникає:
1.
Як результат травматичного шоку.
2.
У результаті проникнення інфекції в зону довготривалого здавлення.
3.
До звільнення від здавлення.
4.
У результаті прямої дії травмуючого агента.
5.
*Після звільнення ділянки довготривалого здавлення.

Рівень гематокриту в нормі:
1.
2.
10 - 20.
3.
5,0.
4.
1,2 - 1.5.
5.
*0,44 - 0,47.

Що таке гематокрит крові:
1.
Привальної відповіді немає.
2.
Відношення лейкоцитів до еритроцитів.
3.
Співвідношення білкових фракцій до сироватки крові.
4.
Концентрація гемоглобіну крові.
5.
*Співвідношення форменних елементів до рідкої частини крові.

До компенсаторних механізмів при кровотечі відноситься все вище вказане, крім:
1.
Олігоурія.
2.
Гіпервентиляція.
3.
Тахікардія.
4.
Веноспазм.
5.
*”Сладж”- формених елементів крові.

При шоці в результаті централізації кровообігу виникає спазм судин усіх органів, окрім:
1.
Усі відповіді правильні.
2.
Судин шкіри і м’язів.
3.
Судин нирок.
4.
Судин черевної порожнини.
5.
*Коронарних і мозкових.

Первинну хірургічну обробку рани виконують:
1.
В приймальному відділені
2.
Під час транспортування
3.
Амбулаторно.
4.
На місці поранення.
5.
*В операційній

Види гіпсових пов’язок:
1.
Лонгетна
2.
Мостовидна.
3.
Вікончата.
4.
Циркулярна.
5.

Пов’язка Вельпо накладається:
1.
При переломі кістки передпліччя.
2.
При вивиху в ліктьовому суглобі.
3.
При переломі плечової кістки з метою іммобілізації
4.
При переломі ключиці з метою репозиції.
5.
*Після правлення вивиху плеча з метою фіксації.

Пов’язку Дезо накладають при:
1.
2.
Для допоміжної іммобілізації після операції на м’яких тканинах верхньої кінцівки.
3.
При транспортній іммобілізації.
4.
Як засіб первинної медичної допомоги при переломі ключиці.
5.

Оклюзійну пов’язку накладають при:
1.
Піопневмотораксі.
2.
Обширній рваній рані грудної клітки
3.
Переломі ребер.
4.
Гемотораксі.
5.
*Відкритому пневмотораксі

Положення кінцівки при накладанні пов’язки повинне бути:
1.
Припіднятим.
2.
Опущеним.
3.
В стані повної нерухомості
4.
Ортостатичним.
5.
*Функціонально вигідним.

До бинтових належать наступні пов’язки, окрім:
1.
Колосовидна.
2.
Хрестоподібна.
3.
Спіральна.
4.
5.
*Т-подібна.

Мета оклюзійної пов’язки:
1.
2.
Профілактика вторинної кровотечі.
3.
Профілактика повітряного шляху попадання інфекції в рану.
4.
Профілактика вторинного інфікування.
5.
*Герметичне закриття рани для запобігання попадання повітря в плевральну
порожнину.

Яка із перерахованих пов’язок не належить до без бинтових?
1.
Ретиластова.
2.
косиночка.
3.
Лейкопластирна.
4.
Клеєва.
5.
*Дезо.

Мета перев’язки це:
1.
Профілактика імплантаційної інфекції.
2.
Профілактика первинного інфікування.
3.
Профілактика ендогенної інфекції.
4.
Профілактика гематогенної інфекції.
5.
*Профілактика вторинної інфекції.

Інструменти, що були використанні підчас перев’язки необхідно:
1.
Всі відповіді правильні.
2.
Провести бензидинову пробу і, якщо вона від’ємна, помістити в сухо- жарову шафу.
3.
Якщо рана асептична, то інструменти можна використовувати для подальших
перев”язок.
4.
Віддати на стерилізацію.
5.
*Інструменти занурюють в накопичувач для подальшої дезінфекції.

Пов’язка просякла гнійним ексудатом і присохла до рани. Що необхідно зробити з метою
безболісного проведення перев’язки ?
1.
Ввести хворому наркотичний препарат під час перев’язки
2.
Різко, одним рухом зняти пов’язку.
3.
Провести перев’язку під наркозом.
4.
Провести місцеве знеболювання.
5.
*Відмочити пов’язку розчином антисептика.
1. Пошкодження крупних судин.

2.
Поєднання пошкодження паренхіматозних і порожнистих органів.
3.
Пошкодження порожнистих органів.
4.
Пошкодження паренхіматозних органів.
5.
*Пошкодження поперекового відділу хребта.

Пов’язка виконує наступні функції, крім :
1.
Фіксуюча.
2.
Іммобілізуюча.
3.
Оклюзійна.
4.
Гемостатична.
5.
*Дезинфікуюча.

Зміна пов’язки є обов’язковою у випадках?
1.
Пов’язка змістилась з місця накладання.
2.
Пов’язка промокла гнійним ексудатом.
3.
Пов’язка промокла кров’ю.
4.
На першу добу після операції.
5.

Гіпсові бинти виготовляють з:
1.
Напівсинтетичного матеріалу.
2.
Гідрофільного матеріалу.
3.
Полотна.
4.
Синтетичного матеріалу.
5.
*Марлі.

Які додаткові середники використовуються для накладання оклюзійної пов’язки ?
1.
Марлевий тампон.
2.
Пневмошина.
3.
Шина Крамера.
4.
Косинка.
5.
*Тканина із гумовим покриттям.

Як стерилізується бинт промислового виробництва ?
1.
В стерилізаторі.
2.
В парах формаліну.
3.
В сухо жарових шафах.
4.
В автоклаві.
5.
*Променева стерилізація

Нестерильний перев’язочний матеріал використовують:
1.
Для обробки операційного поля.
2.
Для марлевих тампонів.
3.
Для накладання на ділянку опіку.
4.
Для накладання на рану.
5.
*Для накладання фіксуючої пов’язки.

В операційному блоці із марлі виготовляють:
1.
Тампони.
2.
Турунди.
3.
Серветки.
4.
Кульки.
5.

Назвіть основний вид перев’язочного матеріалу.
1.
Вата сіра.
2.
Корпія.
3.
Вата біла.
4.
Лігнін.
5.
*Марля.

Вчення про пов’язки це:
1.
Комбустіологія.
2.
Медсестринська справа.
3.
Травматологія.
4.
Ортопедія.
5.
*Десмургія.

Найбільш інформативний і надійний метод діагностики кровотечі в черевну порожнину:
1.
Гастроскопія
2.
Магнітно - резонансна томографія
3.
Комп’ютерна діагностика
4.
УЗД.
5.
*Лапароцентез

Який метод тимчасової зупинки кровотечі найбільш раціональний при повному
пошкодженні магістральної артерії?
1.
Туга тампонада.
2.
Накладання затискача на судину.
3.
Перев’язка судини на протязі
4.
Перев’язка судини в рані.
5.
*Тимчасове шунтування.

До методів кінцевої зупинки кровотечі відносяться наступні, крім:
1.
Перев’язка на протязі.
2.
Судинний шов.
3.
Перев’язка судини
4.
Прошивання судини.
5.
*Накладання затискача на судину.

Профілактичні заходи, направлені на попередження попадання інфекції в рану називаються:
1.
Профілактичною антисептикою.
2.
Профілактикою.
3.
Антисептикою.
4.
Дезінфекцією.
5.
*Асептикою.

При важкому травматичному шоку венозний доступ здійснюють через:
1.
Катетеризацію стегнової вени.
2.
Пункцію кубітальної вени.
3.
Венесекцію великої підшкірної вени гомілки.
4.
Пункцію периферійної вени.
5.
*Катетеризацію підключичної вени.

Що не відноситься до заходів по наданню першої медичної допомоги при травматичному
шоці:
1.
Знеболювання.
2.
Накладання асептичної пов’язки на зони пошкодження.
3.
Транспортна іммобілізація.
4.
5.
*Краніальна гіпотермія.

При переломі кісток тазу крововтрата складає:
1.
200 мл.
2.
500 - 1000 мл.
3.
1000 мл.
4.
500 мл.
5.
*До 3000 мл.

При закритому переломі стегна крововтрата складає:
1.
250 - 350 мл.
2.
3000 мл.
3.
100 - 200 мл.
4.
100 мл .
5.
*500 - 1000 мл.

При якій кровотечі тампонада є основним методом гемостазу?
1.
Легеневій.
2.
Артеріальній.
3.
Матковій
4.
Паренхіматозній.
5.
*Носовій.

До гемостатичних препаратів резорбтивної дії належать наступні, крім
1.
Вікасолу.
2.
Діцинону.
3.
Хлориду кальцію.
4.
Епсилонамінокапрової кислоти.
5.
*Фібринолізину.

Який препарат добавляють до розчину новокаїну при місцевій анестезії з метою
профілактики кровотечі?.
1.
Глюконат кальцію.
2.
Фібриноген.
3.
Перекис водню.
4.
Тромбін.
5.
*Адреналін.

Як зупинити кровотечу із порожнини після трепанації великогомілкової кістки?
1.
Перев’язкою судин.
2.
Прошиванням судин.
3.
Діатермокоагуляцією.
4.
Тампоном із гарячим фізіологічним розчином.
5.
*Тампонадою переміщеним клаптем м’яза.

Якої з названих ознак не буває при напруженому пневмотораксі:
1.
Ціаноз.
2.
Відсутність дихальних рухів.
3.
Задишка.
4.
Біль в грудній клітці.
5.
*Зміщення трахеї в бік пневмотораксу.

Яка блокада використовується в комплексному лікуванні травми грудної клітки?
1.
По Школьникову.
2.
По Роману.
3.
По Вишневському.
4.
Паравертебральна.
5.
*Вагосимпатична.

Хто вперше запропонував накладання лігатури на судину.
1.
Вілізій.
2.
Гален.
3.
Авіцена.
4.
Гіппократ.
5.
*Амбруаз Паре

Назвіть універсальний інгібітор, який впливає на всі фази згортання крові.
1.
Фібриноген.
2.
Стрептокіназа.
3.
4.
Протамін сульфат
5.
*Гепарин.

На який максимальний термін можна накладати джгут в зимовий період:
1.
4 год.
2.
45 хв.
3.
3 год.
4.
30 хв.
5.
*2 год.

На який максимальний термін можна накладати джгут в літній період:
1.
2 год.
2.
45 хв.
3.
1 год.
4.
30 хв.
5.
*90 хв.

Яке ускладнення може виникнути при накладанні джгута на середню третину плеча:
1.
Рожисте запалення.
2.
Травма м’язів
3.
Некроз шкіри.
4.
Гематома.
5.
*Травма ліктьового нерва.

До тимчасової зупинки кровотеч відносяться всі перераховані методи крім:
1.
Накладання затискача на судину.
2.
Пальцеве притискання судини.
3.
Накладання давлючої пов’язки
4.
Накладання джгута.
5.

Яка тканина людського організму найбільш чутлива до травм?
1.
Очеревина
2.
М’язи
3.
Слизові оболонки.
4.
Шкіра.
5.
*Фасції і сухожилки.

Ймовірність розвитку раневої інфекції залежить від наступних причин, окрім:
1.
Стану місцевих і загальних факторів захисту.
2.
Локалізації рани.
3.
Вірулентності мікроорганізмів.
4.
Кількості бактерій на 1 грам тканини.
5.
*Виконання первинної хірургічної обробки під загальним знеболенням.

При первинній хірургічній обробці рани не рекомендується:
1.
Всі відповіді не правильні
2.
Туго тампонувати рану марлевим тампоном.
3.
Накладати первинний шов на нерв.
4.
Широко видаляти життєздатні кісткові уламки.
5.

Все із перерахованого є факторами ризику нагноєння рани, окрім:
1.
Опромінення рани.
2.
Ожиріння.
3.
Цукровий діабет.
4.
Гіповітаміноз.
5.
*Білок крові 78 %.

Біологічне значення грануляційної тканини.
1.
Інкапсулює сторонні тіла в рані.
2.
Сецернує раневий секрет, який має бактерицидну і ферментативну дію.
3.
Має лізуючу дію на некротизовані тканини.
4.
Утворює зону демаркації
5.

Для визначення ступеню ризику операції враховують:
1.
Характер супутньої патології
2.
Вид знеболення
3.
Об’єм і характер оперативного втручання
4.
Загальний стан хворого
5.
*Усе вище перераховане

Для профілактики післяопераційних гнійних ускладнень призначають:
1.
М-, Н- холіноміметики
2.
М-холіноблокатори
3.
Серцеві глікозиди
4.
Анальгетики
5.
*Антибіотики

Підготовчий етап передопераційної підготовки включає наступні види:
1.
Безпосередня підготовка.
2.
Спеціальна підготовка.
3.
Загальносоматична підготовка.
4.
Психологічна підготовка.
5.
*Все з вище перераховане.

Основною ціллю передопераційної підготовки є:
1.
Всі відповіді вірні
2.
Зменшення болю під час операції
3.
Тимчасове покращення стану хворого
4.
Підсилення ефекту консервативного лікування
5.
*Зниження ризику розвитку ускладнень операції.

Основними етапами лікування хірургічного хворого є:
1.
Лікування в післяопераційному періоді
2.
Хірургічна операція
3.
Премедикація.
4.
Передопераційна підготовка.
5.

Яка ознака правильно проведеної шийної вагосимпатичної блокади?
1.
Симптом Мебіуса
2.
Симптом Дальрімпля
3.
Симптом Елінека
4.
Симптом Штельвага.
5.
*Симптом Горнера

Який вид новокаїнової блокади використовується для лікування серозно-інфільтративної
форми маститу?
1.
Всі вище перераховані види
2.
Футлярна
3.
Інфільтраційна.
4.
5.
*Ретромаммарна.

Для спинномозкової анестезії використовується:
1.
5 % новокаїну та 0,5-2 % розчину тримекаїну.
2.
10 % розчин новокаїну та 1 % розчин совкаїну
3.
1 % новокаїну та 0,5-2 % розчину тримекаїну.
4.
2 % розчин новокаїну та 1-2 % розчин лідокаїну
5.
*Маркаїн спінальний - 0,5 %, 4 мл.

Яку концентрацію новокаїну використовують при анестезії за О.В. Вишневським?
1.
5%
2.
2%
3.
0,5 %.
4.
1%
5.
*0,25 %.

Для анестезії охолодженням застосовують:
1.
Лідокаїн.
2.
Анестезин.
3.
Совкаїн.
4.
Дікаїн.
5.
*Хлоретил.

Який препарат є антидотом новокаїну?
1.
Анальгін
2.
Панангін
3.
Хлоретил
4.
Рибоксин
5.
*Кодеїн

Яку концентрацію та кількість новокаїну використовують для проведення паранефральної
блокади?
1.
60-100 мл 5% новокаїну.
2.
3.
20-40 мл 0,5% новокаїну.
4.
5.
*60-100 мл 0,25% новокаїну.

До провідникової анестезії відносяться:
1.
Спинномозкова та епідуральна анестезії.
2.
Анестезію нервових вузлів.
3.
Анестезію нервових сплетень.
4.
Анестезію нервових стовбурів.
5.
*Всі вищеперераховані види анестезії.

Хто запропонував спинномозкову анестезію?
1.
Г.Браун.
2.
А.І.Лукашевич
3.
М.І.Пирогов
4.
О.В. Вишневський
5.
*А. Бір.

Який з перерахованих анестетиків не використовується для проведення поверхневого
знеболення?
1.
Всі перераховані анестетики
2.
Дікаїн.
3.
Лідокаїн.
4.
Новокаїн.
5.
*Совкаїн.

Який з перерахованих анестетиків дає найбільш тривалий ефект знеболення?
1.
Піромекаїн
2.
Тримекаїн.
3.
Лідокаїн.
4.
Дікаїн.
5.
*Меркаїн.

Яке з перерахованих ускладнень можливе при проведенні спинномозкової анестезії?
1.
Блювота
2.
Судоми.
3.
4.
Парез кишечника
5.
*Падіння артеріального тиску.

Протипоказаннями до проведення спинномозкової анестезії є:
1.
Гіпотензія.
2.
Запальні захворювання шкіри та підшкірної основи в ділянці спини.
3.
Деформація хребта.
4.
5.
*Всі вище перераховані стани.

Куди вводиться анестетик при епідуральній анестезії?
1.
Між твердою мозковою оболонкою і субарахноїдальним простором
2.
Між м’якою мозковою оболонкою і надкісницею хребців.
3.
Між субарахноїдальним простором і надкісницею хребців.
4.
Між м’якою мозковою оболонкою і субарахноїдальним простором.
5.
*Між твердою мозковою оболонкою і надкісницею хребців.

До реґіонарної місцевої анестезії відносяться:
1.
Внутрішньовенна, термінальна, внутрішньокісткова, спинномозкова, епідуральна.
2.
Внутрішньовенна, внутрішньоартеріальна, інфільтраційна, спинномозкова,
епідуральна.
3.
Інфільтраційна, провідникова, внутрішньоартеріальна, внутрішньокісткова,
4.
Інфільтраційна, провідникова, внутрішньовенна, внутрішньокісткова, спинномозкова.
5.
*Провідникова, внутрішньосудинна, внутрішньокісткова, спинномозкова,

Премедикація при місцевій анестезії:
1.
Обов’язкова у пацієнтів віком 11-15 років.
2.
Не проводиться
3.
Проводиться по показаннях
4.
*Не обов’язкова
5.
Обов’язкова.

Місце проведення пункції при спинномозкової анестезії?
1.
LІІ-LІІІ та LІУ-LУ
2.
L1-LІІ та LІУ-LУ
3.
LІІІ-LІУ та L1- LІІІ
4.
L1-LІІ та LІІІ-LІУ
5.
*LІІ-LІІІ та LІІІ-LІУ

Які симптоми передозування анестезуючої речовини можуть спостерігатись при місцевій
анестезії?
1.
Кома, колапс, зупинка серця, дихання
2.
Судоми.
3.
Почащення пульсу
4.
Гіперемія шкіри.
5.
*Всі перераховані симптоми

З чим пов’язані ускладнення місцевої анестезії?
1.
З підвищеною індивідуальною чутливість організму до препарату.
2.
З передозуванням адреналіну.
3.
З передозуванням анестезуючого препарату.
4.
З алергічною реакцією на введення анестезуючого препарату.
5.
*Із усіма перерахованими факторами.

До якого виду місцевої анестезії відноситься внутрішньокісткова анестезія?
1.
Футлярна.
2.
Термінальна.
3.
Провідникова.
4.
5.
*Реґіонарна.

До провідникової анестезії відноситься:
1.
Блокада сідничного нерва.
2.
Блокада плечового сплетіння
3.
Анестезія за Усольцевою
4.
Анестезія за Оберстом-Лукашевичем
5.
*Всі вище перераховані види

Провідникова анестезія за Оберстом-Лукашевичем використовується при:
1.
При операціях на молочній залозі.
2.
При операціях на шиї.
3.
При операціях на кисті.
4.
Переломах ребер.
5.
*При операціях з приводу панарицію

До місцевих анестетиків відносяться:
1.
Новокаїн, лідокаїн, совкаїн, дікаїн, фторотан, тіопентал натрію.
2.
Новокаїн, лідокаїн, тримекаїн, фторотан, тіопентал натрію, совкаїн
3.
Новокаїн, лідокаїн, кокаїн, тіопентал натрію,трихлорметан, фторотан
4.
Новокаїн, дікаїн, тримекаїн, лідокаїн, тіопентал натрію, фторотан.
5.
*Новокаїн, кокаїн, дікаїн, лідокаїн, тримекаїн, піромекаїн.

Які концентрації новокаїну застосовуються для місцевої анестезії?
1.
0,5%; 2%; 5%;.
2.
0,25%; 1%; 5%0,5%; 2%; 5%;.
3.
0,5%; 2%.
4.
0,25%; 0,5%.
5.
*0,25%; 0,5%; 1%; 2%; 5%; .

Протипоказання до проведення місцевої анестезії?
1.
Наявність обширної гнійно-септичної патології.
2.
Наявність рубцевих змін в зоні анестезії.
3.
Вік менше 10 років.
4.
Підвищена індивідуальна чутливість організму до анестезуючих засобів.
5.
*Всі перераховані протипоказання.

Недоліком маскового наркозу є
1.
Всі відповіді не вірні
2.
Пригнічення скоротливої|скорочувальний| функції міокарду|
3.
Збереження|зберігання| самостійного дихання
4.
Погане управління анестезією
5.
*Створення|створіння| передумов для порушення прохідності дихальних шляхів|
колія,дорога|

Інтубація трахеї попереджає
1.
2.
Злоякісну гіпертермію під час наркозу
3.
Порушення серцевого|сердечний| ритму
4.
Бронхоспазм
5.
*Порушення прохідності дихальних шляхів

Міорелаксанти використовуються при
1.
2.
Епідуральній анестезії
3.
Масковому| наркозі
4.
Внутрішньовенному наркозі
5.
*Ендотрахеальному наркозі

Для анестезії холодом застосовується
1.
Рекофол
2.
Тіопентал| натрію
3.
Фторотан
4.
Трилен|
5.
*Хлоретил

Ларингоспазм не розвивається при
1.
2.
Масковому| наркозі
3.
Епідуральній анестезії
4.
Внутрішньовенному наркозі
5.
*Ендотрахеальному наркозі

При проведенні спінальної анестезії
1.
2.
3.
Проколюється|простромлюється| субарахноїдальна мозкова оболонка
4.
не проколюється|простромлюється| тверда мозкова оболонка
5.
*проколюється | тверда мозкова оболонка

При проведенні епідуральної анестезії
1.
2.
Проколюється|простромлюється| субарахноїдальна мозкова оболонка
3.
Проколюється|простромлюється| тверда і субарахноїдальна мозкові оболонки
4.
Проколюється|простромлюється| тверда мозкова оболонка
5.
*Тверда мозкова оболонка не проколюється|простромлюється|

Анестезія охолоджуванням відноситься до
1.
Змішаного знеболювання
2.
Комбінованого знеболювання
3.
Потенційованого знеболювання
4.
Загального знеболювання
5.
*Місцевого знеболювання

Для короткочасної анестезії використовується
1.
Рекофол
2.
Оксибутират| натрію
3.
Кетамін
4.
Тіопентал| натрію
5.
*Діпрофол|

Для провідникової анестезії використовується новокаїн
1.
5%
2.
0,25 %
3.
10 %
4.
3,5 %
5.
*1-2 %

Для епідуральної анестезії використовується розчин лідокаїну
1.
7%
2.
1%
3.
5%
4.
10 %
5.
*2 %

Епідуральний простір розташований між
1.
2.
Твердою мозковою оболонкою і павутинною
3.
М'якою мозковою оболонкою і павутинною
4.
Твердою мозковою оболонкою і м'якою мозковою оболонкою
5.
*Твердою мозковою оболонкою і жовтою зв'язкою

Місцева інфільтраційна анестезія із введенням нейролептиків відноситься до наступного
виду знеболення
1.
Змішаного
2.
Потенційованого
3.
Загального
4.
Місцевого
5.
*Комбінованого

Для нейролептаналгезії використовується введення
1.
Гангліоблокатора і м - холінолітика
2.
Транквілізатора і наркотичного анальгетика
3.
М - холінолітика| і ненаркотичного анальгетика
4.
Гангліоблокатора і наркотичного анальгетика
5.
*Нейролептика| і наркотичного анальгетикаГангліоблокатора і м - холінолітика

Перевага ефіру:
1.
Відсутність салівації.
2.
Швидка зміна стадій наркозу
3.
Можливість|спроможність| застосування|вживання| без кисню
4.
Швидке виведення з організму
5.
*Велика широта терапевтичної дії

Інтубацію трахеї проводять для:
1.
Здійснення бронхоскопії.
2.
Проведення санації трахеї і бронхів
3.
Попередження|попереджувати,запобігання| асфіксії унаслідок|внаслідок| западіння|
язика
4.
Попередження|попереджувати,запобігання| регургітації
5.
*Проведення ШВЛ|

Недолік внутрішньовенного наркозу:
1.
Короткочасність наркозу.
2.
Збереження|зберігання| активності рефлексів
3.
Збереження|зберігання| тонусу скелетних м'язів
4.
Важка|скрутний| керованість наркозом
5.
*Небезпека асфіксії унаслідок|внаслідок| западіния| язика і блювоти

Особливості анестезії при екстрених операціях обумовлені:
1.
Високим ризиком аспірації
2.
Обмеженими можливостями|спроможність| діагностики порушень гемостазу
3.
Недостатністю часу для обстеження
4.
Важкістю|тягар| |вихідний|стану хворого
5.

При фібриляції шлуночків використовується:
1.
Електрокардіостимуляція.
2.
Введення магнію;
3.
Введення кальцію;
4.
Введення калію;
*Електрична дефібриляція|;

Аспірація вмісту шлунка може призвести:
1.
До ателектазу легень;
2.
До пневмонії;
3.
До асфіксії;
4.
До ціанозу і задишки;
5.

З метою профілактики аспіраційного синдрому в екстреній хірургії необхідно:
1.
Попередити м'язову фібриляцію на введення|вступ| міорелаксантів.
2.
Швидко ввести|запровадити| в стан наркозу;
3.
Покласти хворого на лівий бік;
4.
Надати|наділити,надати| хворому положення|становище| Тренделенбурга;
5.
*Спорожнити|випорожнити| шлунок за допомогою зонда;

Анестезуючі властивості 0,5 % розчину новокаїну при інфільтраційній анестезії зберігаються:
1.
До 4 годин.
2.
До 2 - 3 годин;
3.
До 1 години;
4.
До 30 хв;
5.
*До 1,5 - 2 години;

Який на вашу думку метод знеболення найбільш доцільний при операції з приводу сухожилкового панарицію?
1.
Внутрішньовенний наркоз.
2.
Інтубаціний наркоз;
3.
Анестезія охолоджуванням;
4.
Інфільтраційна анестезія;
5.
*Провідникова анестезія;

До переваг неінгаляційного наркозу відносять:
1.
Повна|цілковитий| відсутність ускладнень.
2.
Хороша|добрий| керованість анестезією
3.
Відсутність регургітації
4.
Мала токсичність анестетиков
5.
*Швидке введення в наркоз

Протипоказанням до місцевої анестезії є:
1.
Відсутність лікаря|лікарка| - анестезіолога.
2.
Хронічні захворювання печінки і нирок
3.
Літній і старечий вік
4.
Декомпенсація серцево-судинної системи
5.
*Підвищена індивідуальна чутливість до анестетиків|

Провідним видом знеболення в хірургічному кабінеті стоматологічної поліклініки є:
1.
Спинномозкова анестезія
2.
Спинномозкова анестезія
3.
Ендотрахеальний наркоз
4.
Пеpедуpальная анестезія
5.
*Провідникова анестезія

До міорелаксантів відносять:
1.
Фенобарбітал
2.
Промедол
3.
Дроперидол
4.
Тіопентал-натрію
5.
*Ардуан

При внутрішньовенній анестезії можлива поява апное. Що потрібно робити в даному випадку?
1.
Ввести антигіпоксанти.
2.
Ввести міорелаксанти
3.
Виконати інтубацію трахеї.
4.
Виконати трахеостомію
5.
*Почати ШВЛ з допомогою маски та повітрепровода.

Метод анестезії при операції з приводу панарицію?
1.
Інфільтраційна анестезія.
2.
Перидуральна анестезія.
3.
Плексусна анестезія.
4.
Анестезія хлоретилом.
5.
*Провідникова анестезія.

Вкажіть найбільш раціональний вид знеболення при вправленні вивихів стегна, плеча?
1.
Циркулярна (футлярна) блокада плеча, стегна.
2.
Перидуральна анестезія.
3.
Нейролептаналгезія.
4.
Ендотрахеальний наркоз фторотаном.
5.
*Внутрішньовенний наркоз

Назвіть найбільш раціональний вид анестезії при операції з приводу маститу?
1.
Шийна вагосимпатична блокада.
2.
Провідникова анестезія ( ретромамарна анестезія).
3.
Ендотрахеальний наркоз.
4.
Місцева інфільтраційна анестезія.
5.
*Внутрішньовенна (барбітурати, сомбревін, каліпсол)

Який вид неінгаляційного наркозу найбільш широко використовується?
1.
Ректальний.
2.
Внутрішньошкірний.
3.
Внутрішньом’язевий.
4.
Внутрішньопорожнинний
5.
*Внутрішньовенний

ЦВТ в нормі:
1.
80 - 200 мм.вод.ст
2.
150- 200 мм.вод.ст.
3.
30-60 мм.вод.ст.
4.
20 - 30 мм.вод.ст.
5.
*50 - 150 мм.вод.ст

Правило „трьох катетерів”:
1.
Інтестинальнальний зонд, катетер в сечовомі міхурі, катетер у вені.
2.
Зонд в шлунок, катетер в сечовий міхур, лапароцентезна трубка.
3.
Катетер в периферичній вені, зонд в шлунку, катетер в сечовому міхурі
4.
Центральна вена, зонд в шлунок, лапароцентезна трубка.
5.
*Катетер в центральній вені, зонд в шлунок, катетер в сечовий міхур.

Як називається IІІ стадія наркозу ?
1.
Агональна.
2.
Пробудження.
3.
Збудження.
4.
Аналгезії.
5.
*Хірургічна.

Як називається IІ стадія наркозу ?
1.
Агональна.
2.
3.
Аналгезії.
4.
Хірургічна.
5.
*Збудження.

Як називається I стадія наркозу ?
1.
Агональна.
2.
3.
Збудження.
4.
5.
*Аналгезії.

Для контактної анестезії використовують:
1.
0,5 % меркаїн
2.
0,2 % лідокаїн.
3.
0,5 % новокаїн.
4.
0,25 % новокаїн.
5.
*Дикаїн.

Розрізняють наступні види місцевого знеболення:
1.
Епідуральна, спинномозкова
2.
Провідникова.
3.
4.
Контактна (шкіра і слизові)
5.

В яких ситуаціях використовуються м’язеві релаксанти ?
1.
При необхідності довготривалої вентиляції легень.
2.
При лікуванні правця.
3.
При ларингоспазмі.
4.
При інтубації трахеї.
5.

Види загального знеболення.
1.
Внутрішньовенний із штучною вентиляцією легень.
2.
Комбінований
3.
Внутрішньовенний.
4.
Інгаляційний.
5.
*Всі відповіді правильні .

Як називається IV стадія наркозу ?
1.
2.
Збудження.
3.
Аналгезії.
4.
5.
*Агональна.

Наркозна маска Есмарха є типовим прикладом:
1.
2.
Напіввідкритого контуру
3.
Напівзакритого контуру.
4.
Закритого контуру.
5.
*Відкритого контуру.

При проведенні загального наркозу ендотрахеальна інтубація показана
1.
При довготривалих операціях
2.
При операціях коли хворого потрібно повернути на бік, на живіт.
3.
При хірургічних втручаннях в ділянці голови і шиї, обличчя.
4.
При порожнинних операціях, де необхідна повна релаксація м’язів.
5.

Для попередження порушення прохідності верхніх дихальних шляхів під час внутрішньовенного наркозу
використовують прийом:
1.
Використання носоглоткового повітропроводу
2.
Використання ротоглоткового повітропроводу
3.
Ручного виведення нижньої щелепи вперед.
4.
Ретрофлексії.
5.

Чим небезпечне передчасне гоління операційного поля?
1.
2.
Можливе зниження дії антисептика
3.
Може виникнути алергія.
4.
Може відрости волосся.
5.
*Може виникнути інфекція у випадку подряпин і саден

Перед плановою операцією слід поголити операційне поле
1.
Всі відповіді правильні
2.
Вранці в день операції
3.
На операційному столі
4.
За 24 години до операції
5.
*Ввечері напередодні операції

Де повинен перебувати хворий впродовж першої доби після операції проведеної під наркозом із штучною
вентиляцією легень?
1.
Немає правильної відповіді
2.
В реанімаційному залі
3.
В операційній
4.
В палаті хірургічного відділення
5.
*В палаті відділення інтенсивної терапії

Атаралгезія - це наркоз із використанням
1.
м’язових релаксантів та ШВЛ
2.
пропофолу, фентанілу, міорелаксантів
3.
нейролептиків та наркотичних анальгетиків
4.
кетаміну і фентанілу
5.
*седативних середників та наркотичних анальгетиків

Натрію оксибутират використовують для:
1.
забезпечення оптимальної функції зовнішнього дихання
2.
стабілізації нейровегетативних функцій організму
3.
міоплегії
4.
знеболювання під час наркозу
5.
*захисту життєво важливих органів від гіпоксії

Які з вказаних анестетиків належать до інгаляційних
1.
ефір, ГОМК, енфлюран, ізофлюран
2.
пропофол, фторотан, форан, ефір, фторотан
3.
діоксид азоту, ефір, гексенал, фторотан
4.
фторотан, діоксид азоту, кетамін, ефір
5.
*ефір, фторотан, етран, закис азоту.

Напівзакритий контур проведення наркозу:
1.
пацієнт вдихає повітря та анестетик, видихає його в атмосферу
2.
пацієнт вдихає кисень та анестетик, повністю видихає його в адсорбер,
3.
пацієнт вдихає повітря та анестетик, видихає його в адсорбер
4.
пацієнт вдихає кисень та анестетик, повністю видихає в атмосферу
5.
*пацієнт вдихає кисень та анестетик, частково видихає його в адсорбер, а частково в атмосферу

Закритий контур проведення наркозу:
1.
2.
пацієнт вдихає кисень та анестетик, частково видихає його в адсорбер
3.
4.
пацієнт вдихає повітря та анестетик, видихає його в адсорбер
5.
*пацієнт вдихає кисень та анестетик, повністю видихає його в адсорбер

Напіввідкритий контур проведення наркозу:
1.
2.
пацієнт вдихає кисень та анестетик, частково видихає його в атмосферу
3.
пацієнт вдихає повітря та анестетик, частково видихає його в адсорбер
4.
пацієнт вдихає кисень та анестетик, повністю видихає його в адсорбер
5.
*пацієнт вдихає кисень та анестетик, повністю видихає в атмосферу,

Відкритий контур проведення наркозу:
1.
2.
пацієнт вдихає кисень та анестетик, частково видихає його в адсорбер
3.
пацієнт вдихає кисень та анестетик, повністю видихає його в адсорбер,
4.
пацієнт вдихає повітря та анестетик, видихає його в адсорбер,
5.
*вдих відбувається із атмосферного повітря, а видих в атмосферу операційної.

В залежності від будови дихального апарату можливе використання наступних дихальних контурів окрім :
1.
напівзакритого
2.
напіввідкритого
3.
відкритого
4.
закритого
5.
*екстракорпорального

Який наркоз не належить до неінгаляційних ?
1.
пероральний,
2.
внутрішньокишковий
3.
внутрішньовенний
4.
внутрішньом’язовий
5.
*інтубаційний

Яка із стадій наркозу ефіром належить до хірургічної ?
1.
V
2.
IV
3.
II
4.
I
5.
*III

Ефір для наркозу - це:
1.
наркотичний анальгетик
2.
м’язовий релаксант,
3.
ненаркотичний анальгетик,
4.
місцевий анестетик,
5.
*сильнодіючий анестетик

Ефір - це:
1.
зріджений газ специфічного запаху
2.
зріджений газ
3.
рідина жовтого кольору
4.
газ без запаху
5.
*безколірна летка рідина,

Ефір діє
1.
як парасимпатолітик
2.
як парасимпатоміметик
3.
як симпатолітик
4.
як адренолітик
5.
*як симпатоміметик

Які з місцевих анестетиків не використовують для епідуральної анестезії ?
1.
ультракаїн
2.
тримекаїн
3.
бупівакаїн
4.
лідокаїн,
5.
*дикаїн

До провідникової анестезії не належить:
1.
епідуральна анестезія,
2.
плексусна анестезія,
3.
інфільтраційна анестезія,
4.
спінальна анестезія;
5.
*анестезія змащуванням

Найчастішою серед причин анестезіологічних ускладнень є:
1.
злоякісна гіпертермія
2.
гострий токсичний гепатит;
3.
циркуляторна недостатність;
4.
аспіраційна пневмонія;
5.
*гіпоксемія і гіперкапнія;

Для попередження аспірації шунковим вмістом під час регургітації хворому необхідно:
1.
ввести м’язові релаксанти
2.
перекрити дихальні шляхи;
3.
негайно підняти верхню половину тіла;
4.
промити шлунок;
5.
*опустити верхню половину тіла;

З метою профілактики регургітації хворому необхідно
1.
надати положення на боці;
2.
надати положення на боці;
3.
ввести розчин атропіну;
4.
надати положення з опущеною верхньою половиною тіла;
5.
*надати положення з підвищеною верхньою половиною тіла;

Як називається положення хворого з опущеним головним кінцем
1.
ортопедичне
2.
ниркове;
3.
за Образцовим
4.
за Фовлером
5.
*за Тренделенбургом;

Як називається положення хворого з піднятим головним кінцем ?
1.
пульмонологічне
2.
серцево-судинне
3.
за Образцовим
4.
за Тренделенбургом;
5.
*за Фовлером

Покази до відкритого масажу серця.
1.
Тампонада серця.
2.
Неефективність закритого масажу серця у молодих потерпілих.
3.
Зупинка серця при абдомінальних операціях.
4.
Зупинка серця при торакальних операціях.
5.

Що лежить в основі гіповолемії ?
1.
Порушення мікроциркуляції.
2.
Зменшення ниркової фільтрації.
3.
Падіння ЦВТ.
4.
Підвищення АТ.
5.
*Падіння АТ.

Зміни функцій яких органів та систем спостерігаються при шоці?
1.
Процесів метаболізму і мікроциркуляції.
2.
Нирок
3.
Дихальної системи.
4.
Серцево-судинної системи.
5.
*Всі перераховані зміни.

Перша допомога при шоках на до госпітальному етапі:
1.
Транспортна імобілізація.
2.
Знеболення та протишокова інфузійна терапія.
3.
Забезпечення прохідності верхніх дихальних шляхів,
4.
5.
*Всі перераховані міроприємства.

Вкажіть тести контролю об”єму ін фузійної терапії при гіповолемічному шоці.
1.
Коагулограмма, загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, ЦВТ.
2.
Час згортання, АТ, ЧСС, гематокрит, загальний аналіз сечі.
3.
АТ, ЦВТ, загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі.
4.
ЧСС, ЕКГ, ЦВТ, гематокрит.
5.
*АТ, ЧСС, ЦВТ, гематокрит.

Назвіть медикаментозні засоби, які використовуються в процесі відновлення кровообігу.
1.
Строфантин, атропін, адреналін.
2.
Строфантин, атропін, Хлорид кальцію.
3.
Еуфілін, строфантин, адреналін.
4.
Еуфілін, хлорид кальцію, атропін.
5.
*Адреналін, хлорид кальцію, атропін.

Вкажіть методи штучної вентиляції легень, які використовуються при реанімаційних заходах :
1.
За допомогою маски і мішка Амбу.
2.
З допомогою S - подібної трубки.
3.
„Рот в ніс”.
4.
„Рот в рот”.
5.
*Всіма перерахованими методами.

Вкажіть основні причини порушення прохідності дихальних шляхів?
1.
Западання язика
2.
Інородці тіла.
3.
Блювотні маси, кров.
4.
Слиз, харкотиння .
5.

Коли наступає клінічна смерть ?
1.
Після зупинки кровообігу.
2.
Після зупинки дихання.
3.
Артеріальний тиск не визначається.
4.
Пульс на периферичних артеріях перестає визначатись.
5.
*Після зупинки дихання і кровообігу.

Яка тканина людського організму найбільш чутлива до травм?
1.
Очеревина
2.
М’язи
3.
Слизові оболонки.
4.
Шкіра.
5.
*Фасції і сухожилки.

Ймовірність розвитку раневої інфекції залежить від наступних причин, окрім:
1.
Стану місцевих і загальних факторів захисту
2.
Локалізації рани.
3.
Вірулентності мікроорганізмів.
4.
Кількості бактерій на 1 грам тканини.
5.
*Виконання первинної хірургічної обробки під загальним знеболенням.

При первинній хірургічній обробці рани не рекомендується:
1.
Всі відповіді не правильні.
2.
Туго тампонувати рану марлевим тампоном.
3.
Накладати первинний шов на нерв.
4.
Широко видаляти життєздатні кісткові уламки.
5.

Все із перерахованого є факторами ризику нагноєння рани, окрім:
1.
Опромінення рани.
2.
Ожиріння.
3.
Цукровий діабет.
4.
5.
*Білок крові 78 %.

Біологічне значення грануляційної тканини.
1.
Інкапсулює сторонні тіла в рані.
2.
Сецернує раневий секрет, який має бактерицидну і ферментативну дію.
3.
Має лізуючу дію на некротизовані тканини.
4.
Утворює зону демаркації
5.

Як проводиться дезінфекція маски для штучної вентиляції легень після дачі наркозу?
1.
В парах формаліну
2.
Кип’ятінням .
3.
Замочуванням в 6 % перекис водню.
4.
Стерилізацією в автоклаві.
5.
*Протиранням 96 % спиртом.

Санація хронічних вогнищ інфекції це попередження:
1.
2.
Імплантаційної інфекції.
3.
Ендогенної контактної інфекції.
4.
Екзогенної інфекції.
5.
*Гематогенної ендогенної інфекції.

Антибактеріальна терапія гнійної рани це:
1.
Механічна антисептика.
2.
Змішана антисептика.
3.
Хімічна антисептика.
4.
Фізична антисептика.
5.
*Біологічна антисептика.

Додаткова обробка рук хірурга проводиться:
1.
Немає правильної відповіді.
2.
Після накладання кишечного анастомозу.
3.
Перед зашиванням рани.
4.
Перед проведенням хірургічного доступу.
5.

Яка проба використовується для виявлення на інструментах залишків миючого розчину ?
1.
Хлорамінова.
2.
Проба Мікуліча.
3.
Дезактинова проба.
4.
Бензидинова проба.
5.
*Фенолфталеїнова.

Який антисептик використовується з метою перед стерилізаційної обробки інструментів ?
1.
Євросепт.
2.
Новосепт.
3.
Хлорамін В.
4.
Хлорамін А.
5.
*Дезактин.

Який із перерахованих антисептиків відноситься до окисників?
1.
Спирт.
2.
Хлорамін.
3.
Йодонат.
4.
Діоксидин.
5.
*Перекис водню.

До фізичної антисептики належать всі перераховані методи, окрім ?
1.
Ультразвукова кавітація рани.
2.
Ультрафіолетова кавітація рани.
3.
Дренування рани.
4.
Гіпотермія рани.
5.
*Обробка рани пульсуючою струєю антисептика.

Із скількох етапів складається класичний метод обробки операційного поля за Гросіком - Філончиковим?
1.
7.
2.
5.
3.
10.
4.
6
5.
*4.

Бензидинова проба виявляє:
1.
Неорганічні домішки.
2.
Органічні домішки.
3.
Водний накип.
4.
Миючий засіб.
5.
*Скриту кров.

Обробка рани пульсуючою струменем антисептика це:
1.
2.
3.
4.
Біологічна антисептика.
5.
*Змішана антисептика.

Кавітація рани лазером це:
1.
Біологічна антисептика.
2.
3.
4.
5.
*Фізична антисептика.

Об’єм циркулюючої крові це:
1.
Немає жодної правильної відповіді.
2.
Кількість еритроцитів та плазми крові
3.
Кров в судинні та кров у депо
4.
Внутрішньо судинна рідина
5.
*Форменні елементи крові і плазма

Гематокрит в нормі:
1.
41 - 50 %
2.
50 - 55 %
3.
50 - 60 %
4.
35 - 40 %
5.
*44 - 47 %

Питома вага крові в нормі:
1.
Жодна з відповідей не є правильною
2.
1005 - 1025.
3.
1010 - 1020.
4.
1065 - 1080.
5.
*1057 - 1060.

Клінічною ознакою кровотечі є:
1.
Зниження артеріального тиску.
2.
3.
Витікання крові в зовнішнє середовище.
4.
Блідість шкіри.
5.

Назвіть компенсаторно-пристосувальні механізми місцевого гемостазу.
1.
2.
Ввертання інтіми в просвіт пошкодженої судини.
3.
Утворення тромба.
4.
Спазм судин.
5.

Хто запропонував джгут для зупинки кровотечі?
1.
Дюпюітрен.
2.
Ларрей.
3.
Буяльський.
4.
Пирогов.
5.
*Есмарх.

Хто вперше запропонував судинний шов?
1.
В.Караваєв.
2.
М.Пирогов.
 С.Юдін

Т.Більрот.

*А.Каррель.

Пульсуюча гематома може трансформуватись у:
1.
Веретеноподібну аневризму.
2.
Розшаровуючу аневризму
3.
Артеріовенозний шунт.
4.
Істинну аневризму
5.
*Несправжню посттравматичну аневризму.

Що таке пульсуюча гематома?
1.
Це гематома біля артеріовенозної аневризми
2.
Це гематома в порожнині перикарда.
3.
Це гематома, що знаходиться біля артерії великого діаметру.
4.
Це гематома яка знаходиться парааортально
5.
*Це гематома яка з’єднана з просвітом крупного артеріального стовбура

Як зупинити інтенсивну пізню вторинну артеріальну кровотечу із гнійної рани?
1.
Перев’язати судину в рані.
2.
Прошити судину.
3.
Тампонувати рану.
4.
Накласти судинний шов.
5.
*Перев’язати судину на протязі.

Найбільша дієва профілактика вторинних кровотеч із рани:
1.
Застосування гемостатичних препаратів.
2.
Застосування перекису водню.
3.
Тампонада із гарячим фізіологічним розчином.
4.
Накладання гемостатичної губки.
5.
*Повноцінна первинна хірургічна обробка рана.

Характерні ознаки паренхіматозної кровотечі:
1.
Швидко розвивається гостра анемія.
2.
Судини, що кровлять не спадаються.
3.
Зупиняється дуже важко.
4.
Судини, що кровлять фіксовані в стромі.
5.

Пізня вторинна кровотеча виникає після:
1.
Виштовхування тромбу із просвіту судини.
2.
Ліквідація спазму судини.
3.
Зісковзування лігатури із судини.
4.
Підвищення артеріального тиску.
5.
*Розвитку інфекції в рані.

Рання вторинна кровотеча виникає в результаті:
1.
Зісковзування лігатури із судини.
2.
Ліквідації спазму судини.
3.
Підвищення артеріального тиску.
4.
Виштовхування тромбу із просвіту судини.
5.

Скупчення крові обмежене тканинами це:
1.
Гемартроз.
2.
Гемоторакс
3.
Гемоперитонеум
4.
Крововилив
5.
*Гематома

Крововилив це:
1.
Вихід крові із судини у внутрішнє середовище.
2.
Вихід крові із судини назовні.
3.
Скупчення крові в порожнині.
4.
Скупчення крові між тканинами.
5.
*Дифузне просякання кров’ю будь-якої тканини.

Масивна крововтрата це:
1.
Втрата більше 20 % ОЦК (більше 2000 мл )
2.
Втрата більше 40 % ОЦК (більше 1800 мл)
3.
4.
5.
*Втрата більше 30 % ОЦК (більше 2000 мл)

Крововтрата середнього ступеню тяжкості це:
1.
Втрата 10 - 12 % ОЦК (700 - 1000 мл)
2.
Втрата 20 - 30 % ОЦК (1500 - 2000 мл)
3.
Втрата 20 - 35 % ОЦК (1000 - 1400 мл)
4.
Втрата 10 - 15 % ОЦК (500 - 700 мл)
5.
*Втрата 15 - 20 % ОЦК (1000 - 1400 мл)

Критерії правильного накладання джгута:
1.
Жодна з відповідей неправильна.
2.
Бліда і холодна кінцівка
3.
Відсутність периферичної пульсації.
4.
5.

Геморагічний шок - це один із видів:
1.
Дестрибютивного шоку.
2.
Ізоволемічного шоку.
3.
Травматичного шоку.
4.
Гіперволемічного шоку
5.
*Гіповолемічного шоку.

Вкажіть мінімальну величину крововтрати, яка проявляється клінікою шоку:
1.
60%
2.
40%
3.
30%
4.
15% ОЦК
5.
*20%

Селезінка депонує:
1.
50 % ОЦК
2.
5 % ОЦК
3.
10 % ОЦК
4.
35 % ОЦК
5.
*до 16 % ОЦК

Печінка депонує:
1.
35 % ОЦК
2.
15 % ОЦК
3.
5 % ОЦК
4.
10 % ОЦК
5.
*20 % ОЦК

Який показник характеризує ступінь гемодилюції:
1.
Кількість еритроцитів.
2.
Рівень гемоглобіну.
3.
Гематокрит.
4.
Питома вага крові.
5.

Втрата 20 - 30 % ОЦК відповідає втраті:
1.
Жодна із відповідей не є правильною.
2.
Більше 2000 мл.
3.
1000 - 1400 мл.
4.
500 - 700 мл
5.
*1500 - 2000 мл.

Важкий ступінь крововтрати це втрата:
1.
До 10 % ОЦК.
2.
більше 30 % ОЦК
3.
15 - 20 % ОЦК
4.
10 -12 % ОЦК
5.
*20 - 30 % ОЦК

До компенсаторно-пристосувальних механізмів при кровотечі відноситься:
1.
Притік тканинної рідини.
2.
Викид крові із депо-органів.
3.
Веноспазм.
4.
5.

Причина ранніх вторинних кровотеч.
1.
Розвиток інфекції в рані.
2.
Гіпокоагуляція.
3.
Деструкція судин.
4.
Аррозія судин.
5.
*Зісковзування лігатури з судин.

Основна причина пізніх вторинних кровотеч.
1.
2.
Порушення проникності судинної стінки.
3.
Гіпокоагуляція.
4.
Зміна місцевої геодинаміки.
5.
*Аррозія судинної стінки .

Кровотечі в порожнини це:
1.
Гемартроз.
2.
Гемоторакс.
3.
Гемоперикардіум.
4.
Гемоперитонеум.
5.

Блювота по типу „кавової гущі” є ознакою:
1.
Носової кровотечі.
2.
Скритої кровотечі.
3.
Легеневої кровотечі.
4.
Кишкової кровотечі.
5.
*Шлункової кровотечі.

Гемобілія це:
1.
Крововилив в підшлункову залозу.
2.
Крововилив в печінку
3.
Кровотеча в черевну порожнину.
4.
Кровотеча в печінку.
5.
*Кровотеча в жовчевивідні протоки

Гемоторакс це результат:
1.
Змішаної кровотечі.
2.
Гематоми.
3.
Крововиливу.
4.
Зовнішньої кровотечі.
5.
*Внутрішньої кровотечі.

Причини виникнення кровотечі при пухлині шлунка:
1.
Жодна з відповідей не є вірною.
2.
Кровотеча як результат дії соляної кислоти
3.
Кровотеча як результат механічного ушкодження стінки судин.
4.
Кровотеча як результат порушення проникності судинної стінки.
5.
*Кровотеча як результат аррозії судини.

Найбільш частою причиною кровотечі є:
1.
Кровотеча в результаті розпаду пухлини.
2.
Кровотеча при порушенні проникності судинної стінки.
3.
Кровотеча при некрозі судини.
4.
Кровотеча при арозії судини.
5.
*Кровотеча, як результат механічного пошкодження судин.

Витікання крові із пошкодженої судини назовні це:
1.
Жодна з відповідей не є правильною.
2.
Гемостаз.
3.
Гематома.
4.
Крововилив.
5.
*Кровотеча.

Які з перерахованих чинників підвищують стійкість кори головного мозку у випадку ішемії?
1.
Застосування похідних тіобарбітурової кислоти.
2.
Помірна гіпервентиляція
3.
Похилий вік
4.
Дитячий вік
5.
*Гіпотермія

При механічній асфіксії застосовують такі дії, крім:
1.
Застосування прийому Геймліха
2.
Звільнення дихальних шляхів пальцем, затискачем, аспіратором.
3.
Трахеотомії?
4.
Конікотомії?
5.
*Проштовхнути стороннє тіло в глибину?

При ушкодженні шийного відділу хребта заборонено закидати голову потерпілому назад у
зв’язку з:
1.
Небезпекою аспірації крові у дихальні шляхи
2.
Всі вище перераховані варіанти;
3.
Загрозою асфіксії?
4.
Пошкодження синокаротидних синусів?
5.
*Небезпекою травмування спинного мозку?

На що спрямовані зусилля реаніматологів під час відновлення свідомості?
1.
Все з вище перерахованого вірно
2.
Жоден із перерахованих варіантів не вірний
3.
На появу серцевого поштовху?
4.
На відновлення кольору шкірних покривів?
5.
*На захист головного мозку від гіпоксії?

Яке правильне розташування рук при проведенні закритого масажу серця?
1.
На мечовидному відростку
2.
На 2-а пальці нижче мечовидного відростка;
3.
На 2-а пальці вправо від мечовидного відростка?
4.
На 2-а пальці нижче мечовидного відростка?
5.
*На 2-а пальці вище мечовидного відростка?

Критеріями ефективності реанімаційних заходів є:
1.
Відновлення серцебиття
2.
Звуження зіниць;
3.
Відновлення самостійного дихання;
4.
Відновлення самостійного кровообігу та дихання;
5.
*Всі відповіді правильні;

Показанням для проведення дефібриляції є:
1.
Пароксизмальна тахікардія
2.
Електрична активність без пульсу;
3.
Асистолія;
4.
Будь-яка зупинка кровообігу;
5.
*Фібриляція шлуночків;

Ознакою правильності проведення непрямого масажу серця є:
1.
Відновлення дихання
2.
Відновлення притомності;
3.
Наявність руху повітря з дихальних шляхів;
4.
Прогинання грудини на 5-6 см;
5.
*Наявність пульсації на центральних артеріях;

До ознак біологічної смерті не належать:
1.
Зниження температури тіла.
2.
Трупне заклякання;
3.
Висихання рогівки;
4.
Трупні плями;
5.
*Гіпертонус м’язів;

Протипоказаннями до реанімації є:
1.
Відсутність реаніматолога.
2.
Тотальний ціаноз шкіри;
3.
Наявність тріпотіння передсердь;
4.
Масивні переломи ребер;
5.
*Свідчення про те, що з моменту смерті пройшло більше 25 хв;

Показаннями до проведення реанімації є:
1.
Преагональний стан.
2.
Відсутність пульсу на периферичних артеріях;
3.
Відсутність притомності;
4.
Біологічна смерть;
5.
*Клінічна смерть;

Загоєння рани первинним натягом найбільш ймовірне при наявності:
1.
Жодна відповідь не є правильною.
2.
108 бактерій в 1 грамі тканини по краю рани
3.
4.
5.
*104 бактерій в 1 грамі тканини по краю рани

Як називається друга зона пошкодження при вогнепальному пораненні ?
1.
Зона клітинного некрозу.
2.
зона молекулярного некрозу
3.
Зона непрямого травматичного некрозу
4.
Всі відповіді невірні
5.
*Зона прямого травматичного некрозу.

Як називається перша зона пошкодження при вогнепальному пораненні ?
1.
Зона клітинного струсу.
2.
Зона молекулярного струсу
3.
Травматичного парабіозу.
4.
Травматичного некрозу
5.
*Безпосередньо раневий канал.

Яка рана із вище перерахованих найбільш бактеріально забруднена?
1.
Рублена.
2.
Колота.
3.
Отруєна.
4.
Різана.
5.
*Укушена.

В якій ділянці людського тіла є грануляційна тканина в нормі?
1.
В ділянці мигдаликів.
2.
На слизовій прямої кишки.
3.
На слизовій шлунка
4.
В ротовій порожнині.
5.
*В нормі, без пошкоджень в організмі грануляційної тканини немає.

Загоєння рани під струпом це:
1.
Загоєння рани через інфільтрат
2.
Загоєння під пов’язкою
3.
Варіант загоєння вторинним натягом.
4.
Варіант загоєння первинним натягом.
5.
*Особливий, самостійний вид загоєння ран.

До етапів первинної хірургічної обробки рани відносять:
1.
Відновлення цілісності пошкоджених тканин, накладання швів.
2.
Видалення сторонніх тіл, гемостаз.
3.
Висічення країв, стінок, дна рани.
4.
Розсічення рани і ревізія раневого каналу.
5.

Чим досягається функціональний спокій після первинної хірургічної обробки рани на
кінцівці?
1.
Накладанням асептичної пов’язки.
2.
Застосуванням УВЧ рани.
3.
Гіпотермією.
4.
Ліжковим режимом.
5.
*Іммобілізацією.

Яка ділянка тіла людини найбільш неблагоприємна для загоєння рани?
1.
Грудна клітка.
2.
Кисть.
3.
Промежина.
4.
Шия.
5.
*Ступня

Яка ділянка тіла людини найбільш благоприємна для загоєння рани:
1.
Передпліччя
2.
Живіт.
3.
Ступня.
4.
Стегно.
5.
*Обличчя.

Вкажіть на найбільш вагомий фактор ризику нагноєння рани після первинної хірургічної
обробки.
1.
Бактеріально забруднена рана.
2.
Розчавлена рана.
3.
Рублена рана.
4.
Відсутність антибіотико - профілактики.
5.
*Важкий цукровий діабет у пацієнта.

Дренаж Редона це:
1.
Контрольний дренаж
2.
Проточний дренаж.
3.
Наскрізний дренаж.
4.
Пасивний дренаж.
5.
*Активний дренаж.

Який найбільш раціональний метод дренування за наявності обширної глибокої гнійної
рани ?
1.
Поліхлорвініловими трубками.
2.
Гумовними полосками.
3.
За методом Редона.
4.
Марлевими тампонами.
5.
*Проточно - промивний.

Який з препаратів ви застосуєте з метою „хімічної некректомії”?
1.
Розчин перманганату калію.
2.
Перекис водню.
3.
Сульфамеколь.
4.
Левосин.
5.
*Хімотрипсин.

До екстракорпоральних методів детоксикації належить:
1.
Застосування сорбентів ентерально.
2.
Застосування дезінтоксикаційних розчинів
3.
Форсований діурез.
4.
Керована гемодилюція.
5.
*Лімфосорбція.

Що є провідною складовою загального лікування хворого з гнійною раною?
1.
Імунокоригуюча терапія
2.
Протизапальна терапія
3.
УФО рани.
4.
Детоксикація.
5.
*Антибактеріальна терапія.
1.
Перекис водню є хімічний антисептик групи:
1.
Детергентів
2.
Альдегідів
3.
Спиртів
4.
Галоїдів
5.
*Окислювачів
1.
Вкажіть сучасний антисептик проти синьо - гнійної палички:
1.
Йодопірон 1 %.
2.
Повідон - йодин.
3.
Євросепт
4.
Новосепт.
5.
*1 % розчин діоксидину.
1.
Який з названих антисептиків ви використаєте у лікуванні від синьо -гнійної
інфекції?
1.
0, 5 % розчин нашатирного спирту.
2.
1 % йодонат.
3.
1 % спиртовий розчин брильянтового зеленого
4.
1 % розчин хлораміну В.
5.
*2 % розчин борної кислоти.
1.
Яку мазь слід використовувати у ІІ фазі раневого процесу?
1.
Офлокаїнову
2.
Стрептонітолову.
3.
Левоміколь
4.
Левосін.
5.
*Метилурацилову.
1.
Мазь, яка використовується для лікування рани в І фазі раневого процесу
повинні бути приготовлена на:
1.
На індиферентній основі.
2.
На жировій основі з додаванням кортикостероїдів.
3.
На основі антисептичної речовини
4.
Жировій основі
5.
*Гідрофільній основі.
1.
Які з перерахованих мазей використовуються в І фазі раневого процесу:
1.
Фторокорт.
2.
Гідрокортизонова.
3.
Пантестинова.
4.
Метилурацилова.
5.
*Левосін.
1.
Основне завдання лікування рани в ІІІ фазі раневого процесу.
1.
Стимуляція розвитку грануляцій.
2.
Дегідратація.
3.
Стимуляція регенерації.
4.
Очищення рани.
5.
*Стимуляція епітелізації.
1.
Вогнепальна рана вважається:
1.
Умовно забрудненою.
2.
Некротичною.
3.
Гнійною.
4.
Асептичною.
5.
*Високобактеріально забрудненою
1.
Завдання вторинної хірургічної обробки рани:
1.
Адекватний дренаж рани.
2.
Висічення нежиттєздатних тканин.
3.
Розкриття вторинних гнійних порожнин і запливів.
4.
Розкриття гнійного вогнища.
5.
1.
Основна мета вторинної хірургічної обробки рани.
1.
Видалення змертвілих тканин.
2.
Накладання пізніх вторинних швів.
3.
Накладання ранніх вторинних швів.
4.
5.
*Боротьба з інфекцією в рані.
1.
Основна мета первинної хірургічної обробки рани:
1.
Попередження нагноєння рани
2.
Видалення сторонніх тканин
3.
Видалення змертвілих тканин
4.
5.
*Переведення рани з інфікованої в чисту та закриття її первинним швом.
1.
Коли зав’язують провізорні шви?
1.
Через 7-8 днів після первинної хірургічної обробки
2.
Через 7-8 днів після ліквідації явищ нагноєння рани.
3.
При появі краєвої епітелізації.
4.
При появі грануляційної тканини.
5.
*На 1 - 5 добу після накладання при відсутності ознак запального процесу в рані.
1.
Що таке провізорний шов.
1.
Це різновид раннього вторинного шва.
2.
Шов, який накладають до розвитку грануляційної тканини.
3.
Шов, який накладають після розвитку грануляційної тканини.
4.
Різновид первинного шва.
1.
E. *Шов, який накладають на рану, але не зав’язують
2.
Первинно-відстроченні шви накладають у випадку:
1.
Первинної хірургічної обробки інфікованої рани.
2.
Первинної хірургічної обробки забійної рани
3.
Вторинної хірургічної обробки рани.
2.
Пізньої первинної хірургічної обробки рани.
3.
*Коли є ймовірним ризик розвитку інфекції в рані
1.
Обов’язковою умовою при накладанні пізніх вторинних швів є:
1.
Поява краєвої епітелізації.
2.
Стихання запалення в рані
3.
Адекватне загальне знеболення
4.
Промивання рани антисептиками.
5.
*Висічення країв рани.
1.
Принципова різниця між ранніми та пізніми вторинними швами є :
1.
Характер шовного матеріалу, що використовується при накладенні швів.
2.
Інтенсивність ознак запалення в рані.
3.
Інтенсивність очищення рани від змертвілих тканин.
4.
Інтенсивність утворення грануляцій.
5.
*Утворення рубцевої тканини, що унеможливлює зближення країв рани та загоєння.
1.
Показаннями до первинної хірургічної обробки рани є:
1.
2.
Множинні рани від вогнепальної зброї.
3.
Множинні колоті рани без пошкодження внутрішніх органів.
4.
Наявність ознак розвитку інфекції в рані.
5.
*Люба випадкова рана впродовж до 48 - 72 годин з моменту нанесення.
1.
Після первинної хірургічної обробки рану не зашивають при:
1.
Локалізації рани на ступні
2.
При пізній первинній хірургічній обробці рани
3.
Масивному пошкодженні тканини (розчавлена рана)
4.
Значному забрудненні рани землею.
5.
1.
Принциповою відмінністю загоєння рани вторинним натягом від загоєння
первинним натягом є:
1.
Розвиток сполучної тканини.
2.
Косметичний дефект.
3.
Утворення інфільтрату.
4.
Терміни загоєння
5.
*Розвиток грануляційної тканини.
1.
Загоєння рани вторинним натягом відбувається при:
1.
Наявності в рані змертвілих тканин.
2.
Наявності в рані гематом, сторонніх тіл.
3.
Значному дефекті шкірних покривів
4.
Значному мікробному забрудненні рани.
5.
1.
Класичними типами загоєння рани є:
1.
Загоєння через інфільтрат
2.
Загоєння під струпом.
3.
Загоєння вторинним натягом.
4.
Загоєння первинним натягом.
5.
*Все вище наведене.
1.
Вкажіть на основну умову, необхідну для загоєння рани первинним натягом?
1.
Задовільний загальний стан хворого.
2.
Відсутність в рані змертвілих тканин
3.
Відсутність гематом і сторонніх тканин в рані
4.
Щільне прилягання країв рани
5.
*Відсутність в рані інфекції.
1.
Визначальний фактор, який впливає на загоєння рани:
1.
Стать хворого
2.
Маса тіла хворого
3.
Стан імунного захисту організму.
4.
Вік хворого.
5.
*Стан кровопостачання в зоні поранення.
1.
В якій ділянці тіла рани загоюються найшвидше?
1.
Ступні.
тегні.

Попереку.

Кисті.

*Голові
1.
Як називається третя зона ушкодження при вогнепальному пораненні:
1.
Зона травматичного парабіозу
2.
Зона прямого травматичного некрозу.
3.
Зона грануляцій.
4.
Раневий канал.
5.
*Зона молекулярного струсу.
1.
Що визначає інтенсивність кровотечі при поранені:
1.
2.
Стан системної і місцевої геодинаміки
3.
Характер знаряддя поранення.
4.
Локалізація рани.
5.
*Наявність пошкодження крупних судин (артерій і вен)
1.
Яка рана є потенційно загрозливою для виникнення анаеробної інфекції:
1.
Колота
2.
Рвана.
3.
Різана.
4.
Рублена
5.
*Вогнепальна
1.
Згідно класифікації фаз перебігу раневого процесу за М.Кузіним розрізняють
фази:
1.
Судинних змін, регенерації, грануляції.
2.
Гідратації, альтерації, епітелізації.
3.
Запалення, ексудації, регенерації.
4.
Запалення, очищення рани, епітелізації
5.
*Запалення, регенерації, утворення рубця
1.
При якій рані найбільше ушкоджуються навколишні тканини.
1.
Колотій
2.
Рубаній
3.
Різаній
4.
Укушеній
5.
*Вогнепальній.
1.
При якому виді рани найменше ушкоджуються навколишні тканини.
1.
Колотій.
2.
Рубаній
3.
Вогнепальній.
4.
Укушеній
5.
*Різаній
1.
В залежності від мікробного забруднення та місцевих клінічних ознак
розрізняють рани:
1.
Гнійні
2.
Інфіковані
3.
Бактеріально забрудненні.
4.
Асептичні.
5.
1.
В залежності від мікробного забруднення розрізняють рани:
1.
Гнійні
2.
Контаміновані
3.
Умовно контаміновані
4.
Асептичні
5.
1.
Критичний рівень мікробного забруднення рани:
1.
108 бактерій в 1 грамі
2.
3.
107 бактерій в 2 грамах
4.
5.
*105 бактерій в 1 грамі
1.
Як називається перша фаза перебігу раневого процесу за М Кузіним?
1.
Епітелізації
2.
Регенерації
3.
Дегідратації
4.
Гідратації
5.
*Запалення
1.
Як називається третя фаза перебігу раневого процесу за М.Кузіним?
1.
Регенерації і грануляції.
2.
Судинних змін і очищення рани.
3.
Дегідратації і епітелізації.
4.
Гідратації та альтерації.
5.
*Реорганізації рубця і епітелізації.
1.
Як називається друга фаза перебігу раневого процесу за М. Кузіним?
1.
Запалення, ексудації і регенерації.
2.
Реорганізації рубця і епітелізації.
3.
Судинних змін і очищення рани
4.
Запалення і альтерації.
5.
*Регенерації, утворення і дозрівання грануляційної тканини
1.
Сказ передається через:
1.
Колоті рани
2.
Отруєні рани
3.
Розчавлені рани
4.
Різані рани.
5.
*Укушені рани
1.
Зона струсу, забою, або вторинного некрозу характерна для:
1.
Укушеної рани
2.
Рубленої рани
3.
Хірургічної рани
4.
Різаної рани
5.
*Вогнепальної рани
1.
За мікробним обсіменінням розрізняють рани:
1.
Гнійні
2.
Асептичні
3.
Бактерійно-забрудненні.
4.
Інфіковані.
5.
1.
По відношенню до порожнин тіла виділяють наступні види ран:
1.
Множинні.
2.
Дотичні.
3.
Наскрізні.
4.
Сліпі
5.
*Проникаючі
1.
За механізмом виникнення виділяють такі рани, окрім
1.
2.
Різані.
3.
Колоті.
4.
Рвані.
5.
*Отруєні
1.
По виду ранящого агента рани поділяються на:
1.
Забійні
2.
Різані
3.
Осколочні
4.
Кулеві
5.
1.
Які види кінцевої зупинки кровотеч відносять до механічних?
1.
Всі відповіді вірні.
2.
Накладання затискача на кровоточиву судину.
3.
Діатермокоагуляція.
4.
5.
*Судинний шов.
1.
При вторинній артеріальній кровотечі в гнійній рані найбільш часто
застосовують:
1.
Всі перераховані методи.
2.
Діатермоноагуляцію.
3.
Перев’язування кровоточивої судини в рані.
4.
Тампонаду рани.
5.
*Перев’язку судини на протязі.
1.
При травмі якого органу черевної порожнин можлива реінфузія крові:
1.
Жовчний міхур.
2.
Товста кишка.
3.
Тонка кишка.
4.
Шлунок.
5.
*Селезінка.
1.
Що являється причиною ранніх вторинних кровотеч?
1.
Арозія судин, виштовхування тромбу, зісковзування лігатури.
2.
Нагноєння рани, арозія судин, підвищений АТ.
3.
Нагноєння рани, підвищений АТ, зісковзування лігатури.
4.
Нагноєння рани, виштовхування тромбу, зісковзування лігатури.
5.
*Виштовхування тромбу, зісковзування лігатури, підвищений АТ.
1.
Виділення пінистої алої крові через рот свідчить про:
1.
2.
Кровотечу із шлунка.
3.
Кровотечу з стравоходу.
4.
Кровотечу з ротової порожнини.
5.
*Легеневу кровотечу.
1.
Яке ускладнення можливе при пошкодженні крупних вен шиї та грудної
клітки?
1.
2.
Повітряна емболія судин головного мозку.
3.
Тромбемболія судин головного мозку
4.
Тромбемболія.
5.
*Повітряна емболія.
1.
До якого виду кровотеч відноситься крововилив?
1.
2.
Арозивна.
3.
Скрита.
4.
Зовнішня.
5.
*Внутрішня.
1.
Паренхіматозні кровотечі спостерігаються при пошкодженні:
1.
Легень.
2.
Підшлункової залози.
3.
Селезінки.
4.
Печінки.
5.
*Всі відповіді вірні.
1.
На що в першу чергу направлено лікування гострої крововтрати?
1.
Попередження всіх вище перерахованих ускладнень
2.
Попередження розвитку ниркової недостатності.
3.
Попередження розвитку ДВЗ-синдрому.
4.
Попередження гемотрансфузійного шоку
5.
*Попередження геморагічного шоку.
1.
Біологічним методом зупинки кровотечі є:
1.
Всі вище перераховані методи.
2.
Внутрішньом’язеве введення вікасолу.
3.
Внутрішньовенне введення амінокапронової кислоти.
4.
Введення адреналіну.
5.
*Тампонада рани пасмом чепця або м’язом.
1.
При якій кровотечі найбільш часто застосовується перев’язка судин на
протязі?
1.
Первинна.
2.
Вторинна рання.
3.
Прямокишкова.
4.
Шлункова.
5.
*Вторинна пізня.
1.
Назвіть хімічні речовини, які застосовуються для зупинки кровотеч?
1.
Калію хлорид, гепарин.
2.
Амінокапронова кислота, калію хлорид.
3.
Вікасол, реополіглюкін.
4.
Амінокапронова кислота, гепарин.
5.
*Амінокапронова кислота, вікасол.
1.
Для якої локалізації кровотечі характерна блювота “кавовою гущею”?
1.
Пряма кишка.
2.
Товста кишка.
3.
Трахея.
4.
Легені.
5.
*Шлунок.
1.
Вкажіть, в якому з перерахованих випадків можлива повітряна емболія?
1.
Поранення плечової артерії.
2.
Поранення вен нижніх кінцівок.
3.
Поранення стегнової артерії.
4.
Поранення вен верхніх кінцівок.
5.
*Поранення яремної вени.
1.
Який спосіб тимчасової зупинки кровотечі необхідно застосувати при
пошкодженні артерій великого діаметру?
1.
Накладання судинного шва.
2.
Перев’язка судин на протязі.
3.
Закручування судин.
4.
Підвищене положення кінцівки.
5.
*Накладання джгута.
1.
Кровотеча в рану, закриту швами, на початках може спричинити:
1.
Можливі всі перераховані варіанти.
2.
Утворення крововиливу.
3.
Утворення флегмони.
4.
Утворення абсцесу.
5.
*Утворення гематоми.
1.
Причиною пізньої вторинні кровотечі може бути:
1.
Гнійне розплавлення тромба
2.
Арозія судини пухлиною
3.
Виштовхування тромба після нормалізації АТ
4.
Виштовхування тромба після нормалізації ОЦК
5.
1.
В які терміни виникають ранні вторинні кровотечі?
1.
В перші 1-2 доби після пошкодження.
2.
В першу добу після пошкодження.
3.
В перші години після пошкодження.
4.
В перші хвилини після пошкодження.
5.
*В перші 3 доби після пошкодження.
1.
Який метод зупинки кровотеч є фізичним?
1.
Кріоманіпуляція.
2.
Застосування лазера.
3.
Діатермокоагуляція.
4.
Накладання салфеток, змочених гарячим ізотонічним розчином хлориду натрію.
5.
*Всі перераховані методи.
1.
Який спосіб відноситься до кінцевого методу зупинки кровотеч?
1.
Притиснення судини в рані пальцями.
2.
Накладання джгута
3.
Максимальне згинання кінцівки в суглобі
4.
Накладання кровозупинного зажима.
5.
*Прошивання судин.
1.
До кінцевих методів зупинки кровотеч відносять:
1.
Комбіновані.
2.
Хімічні і біологічні.
3.
Фізичні.
4.
Механічні.
5.
*Всі перераховані методи.
1.
Який з перерахованих методів відноситься до кінцевої зупинки артеріальної
кровотечі?
1.
Застосування гемостатичної губки.
2.
Застосування холоду.
3.
Притиснення артерії на протязі
4.
5.
*Перев’язка судин на протязі.
1.
Для якої локалізації джерела кровотечі характерна мелена?
1.
Пряма кишка.
2.
Сигмовидна кишка.
3.
Нирки.
4.
Легені.
5.
*Шлунок.
1.
Який з нижче перерахованих методів зупинки кровотечі є фізичним:
1.
Тампонування рани.
2.
Накладання судинного шва.
3.
Застосування гемостатичної губки.
4.
Застосування фібринної плівки.
5.
*Електрокоагуляція.
1.
Яка основна причина смерті при профузній кровотечі в перші години після її
виникнення?
1.
Ішемія міокарду.
2.
Ниркова недостатність.
3.
Ішемія печінки.
4.
Порушення дихання.
5.
*Різке зниження ОЦК.
1.
Кінцевий результат пульсуючої гематоми.
1.
Нагноєння гематоми.
2.
Розсмоктування гематоми.
3.
Організація гематоми.
4.
Звапнення гематоми.
5.
*Утворення аневризми.
1.
Кінцевим результатом клінічного перебігу гематоми може бути:
1.
Звапнення гематоми.
2.
Розсмоктування гематоми.
3.
Утворення аневризми.
4.
Нагноєння гематоми.
5.
*Вірні всі варіанти.
1.
Який об’єм крововтрати відповідає ІІІ ступеню по класифікації В.І.Стручкова
та Є.В.Луцевича.
1.
3000 мл.
2.
2000 мл.
3.
1000 мл.
4.
500 мл.
5.
*1500 мл.
1.
При незначній, але тривалій кровотечі хворий може жити при зниженні рівня
гемоглобіну до:
1.
30 г/л.
2.
40 г/л.
3.
50 г/л.
4.
60 г/л.
5.
*20 г/л.
1.
Хто легше переносить крововтрату?
1.
Немовлята.
2.
Діти дошкільного віку.
3.
Підлітки.
4.
Чоловіки
5.
*Жінки.
1.
Який об’єм втрати ОЦК абсолютно смертельний при гострій крововтраті?
1.
30 %.
2.
25 %.
3.
15 %.
4.
10 %.
5.
*50 %.
1.
Які кровотечі відносяться до скритих?
1.
Утворення гематоми.
2.
Кровотечі в порожнину суглобу.
3.
Кровотечі в черевну порожнину.
4.
Кровотечі в плевральну порожнину.
5.
*Кровотечі без клінічних ознак.
1.
Яке захворювання не викликає діапедезних кровотеч?
1.
Скарлатина.
2.
Сепсис.
3.
Уремія.
4.
Авітаміноз С.
5.
*Пухлина.
1.
Яка з перерахованих кровотеч відноситься лише до внутрішніх ?
1.
Артеріо-венозна.
2.
Капілярна.
3.
Венозна.
4.
Артеріальна.
5.
*Паренхіматозна.
1.
Анатомічна класифікація кровотеч:
1.
Артеріоло-венозна, капілярна, паренхіматозна кровотеча.
2.
Артеріальна, венозна, паренхіматозна кровотеча
3.
Артеріальна, венозна, капілярна кровотеча.
4.
Артеріальна, венозна кровотеча.
5.
*Артеріальна, венозна, капілярна, паренхіматозна кровотеча.
1.
Гематома, яка з’єднується з просвітом пошкодженої артерії, називається:
1.
Сформована гематома.
2.
Екстравазат-гематома.
3.
Організована гематома.
4.
Екстравазат.
5.
*Пульсуюча гематома.
1.
Які з перерахованих чинників можуть бути джерелом інфекції?
1.
Венозний катетер
2.
Трахеостомічна трубка.
3.
Плевральний дренаж
4.
Сечовий катетер
5.
1.
Екзогенний шлях потрапляння інфекції в рану - це ?
1.
Імплантацій на інфекція
2.
Контактна інфекція
3.
Крапельна інфекція
4.
Повітряна інфекція
5.
*Всі перераховані шляхи
1.
Яка тривалість стерилізації перев’язочного матеріалу і операційної білизни під
тиском 1, 5 атм.?
1.
1,5 год.
2.
30 хв.
3.
1 год.
4.
2 год.
5.
*45 хв.
1.
Яка тривалість стерилізації перев’язочного матеріалу і операційної білизни під
тиском 2 атм.?
1.
1, 5 год.
2.
1 год.
3.
45 хв.
4.
2 год.
5.
*30 хв.
1.
Джерело ендогенної інфекції:
1.
Гайморит.
2.
Хронічний аднексит.
3.
Хронічний тонзиліт.
4.
Карієс.
5.
1.
Ендогенний шлях потрапляння інфекції в рану - це:
1.
Іплантаційний шлях
2.
Крапельний шлях
3.
Повітряний шлях.
4.
Інфузійний шлях.
5.
*Гематогенний шлях.
1.
Який відсоток перекису водню використовується для стерилізації хірургічних
інструментів?
1.
5%
2.
4%
3.
3%
4.
2%
5.
*6 %
1.
Стерилізація хірургічних інструментів в 6 % перекисі водню триває:
1.
2 - 3 год.
2.
60 хв.
3.
45 хв.
4.
30 хв.
5.
*6 год.
1.
Тривалість стерилізації хірургічних інструментів в спирті і потрійному розчині
триває:
1.
2.
60 хв.
3.
45 хв.
4.
30 хв.
5.
*2 - 3 год.
1.
Яка тривалість стерилізації газовим методом?
1.
3 год.
2.
2 год.
3.
60 хв.
4.
30 хв.
5.
*6 - 48 год.
1.
При якій температурі проводиться стерилізація хірургічних інструментів в
сухо жаровій шафі?
1.
800
2.
900
3.
1000
4.
1200
5.
*1800
1.
Яка тривалість стерилізації інструментів в сухожаровій шафі при температурі
1800 ?
1.
30 хв.
2.
1,5 год.
3.
45 хв.
4.
2 год.
5.
*1 год.
1.
Основні ускладнення лікування антибіотиками:
1.
Токсична дія на внутрішні органи
2.
Формування стійких штамів мікроорганізмів
3.
Дисбактеріоз
4.
Алергічні реакції
5.
1.
Антибіотик це препарат із:
1.
Стимулюючою дією на макроорганізм
2.
Непрямою дією на мікроорганізм
3.
Прямою дією на імунну систему
4.
Опосередкованою дією на мікроорганізм
5.
*Прямою дією на мікроорганізм
1.
З метою очищення рани від некротичних мас хірург застосував трипсин. Який
це метод антисептики?
1.
Хімічний.
2.
Змішаний
3.
Фізичний
4.
Механічний
5.
*Біологічний
1.
Який з перерахованих антисептиків має дезодоруючу дію?
1.
70 % етиловий спирт
2.
3.
Фурацилін
4.
Діоксидин
5.
*Перманганат калію
1.
Застосування ультразвукової кавітації рани це:
1.
Біологічна антисептика
2.
Змішана антисептика.
3.
Хірургічна антисептика
4.
Механічна антисептика
5.
*Фізична антисептика
1.
Вторинна хірургічна обробка рани проводиться у випадку:
1.
Асептичної рани
2.
Укушеної рани
3.
Вогнепальної рани
4.
Бактеріально забрудненої рани
5.
*При наявності рани в якій вже розвинулась інфекція
1.
Перша медична допомога при відкритих переломах кісток передбачає наступні
заходи, окрім:
1.
Накладання асептичної пов’язки.
2.
Транспортну іммобілізацію.
3.
Профілактику шоку
4.
Зупинку кровотечі.
5.
*Профілактику правця.
1.
До методів лікування переломів відносяться наступні, окрім:
1.
Позавогнищевий компресійний остеосинтез.
2.
Відкрита репозиція. Металоостеосинтез.
3.
Скелетне витяжіння
4.
Консервативне лікування (закрита репозиція і іммобілізація гіпсовою пов’язкою).
5.
*Транспортна іммобілізація
382.
2. Який метод фіксації найчастіше використовується після закритої ручної репозиції ?
1.
Накладають апарат Єлізарова
2.
Накладають скелетний витяг
3.
Накладають апарат Гудушаурі.
4.
Металоостеосинтез.
5.
*Накладають гіпсову пов’язку
6.
Що є визначальним для терміну фіксації (іммобілізації) при переломі кісток:
1.
Вид репозиції.
2.
Наявність супутньої патології.
3.
. Вік хворого.
4.
Стать хворих.
5.
*Локалізація і вид перелому.
1.
Як називається репозиція за допомогою скелетного витяжіння ?
1.
Іммобілізаційна.
2.
Одномоментна.
3.
Ручна.
4.
Відкрита.
5.
*Закрита, поступова
1.
Є наступні види репозиції, окрім:
1.
Ручна.
2.
Одномоментна.
3.
Відкрита.
4.
Закрита.
5.
*Транспортна.
1.
Мета первинної хірургічної обробки рани:
1.
Налагодити адекватне дренування рани
2.
Зупинка кровотечі і висічення країв рани.
3.
Добитись загоєння рани вторинним натягом
4.
Накладання первинного шва на рану
5.
*Перетворити бактеріально забруднену рану в асептичну
1.
Види антисептики.
1.
Біологічна.
2.
Хімічна
3.
Фізична
4.
Механічна
5.
1.
Головне правило техніки безпеки медперсоналу хірургічних стаціонарів.
1.
Регулярне проходження медичних оглядів.
2.
Щодення зміна халату, маски, шапочки.
3.
Носіння спеціальної одежі.
4.
Щоденний гігієнічний душ.
5.
*Всі маніпуляції при яких можливий контакт із кров’ю повинні виконувати в
рукавичках.
1.
Час для обробки рук хірурга 0,5 % спиртовим розчином хлоргекседину
1.
2 рази по 5 хв.
2.
10 хв.
3.
1 хв.
4.
5 хв
5.
*2-3 хв.
1.
Інтрамедулярний остеосинтез це:
1.
Фіксація після закритої репозиції.
2.
Консолідація.
3.
Закрита репозиція.
4.
Відкрита репозиція.
5.
*Фіксація після відкритої репозиції.
1.
Кісткоий мозоль утворюється шляхом:
1.
Репаративної епітелізації.
2.
Колагенової перебудови
3.
Остеокластичних механізмів.
4.
Фізіологічної регенерації.
5.
*Репаративної регенерації.
1.
Стерилізацію ріжучих інструментів доцільно проводити:
1.
В параформаліновій камері
2.
В сухожаровій шафі
3.
В автоклаві
4.
Кип’ятінням
5.
*Холодним хімічним способом з антисептиком
1.
Стерилізація хірургічних інструментів здійснюється:
1.
В біксі Шімельбуша
2.
В автоклаві
3.
В кип’ятильнику
4.
В стерилізаторі
5.
*В сухожаровій шафі
1.
Особливість збудників шпитальної інфекції.
1.
Збудники не висіваються на звичайних живильних середовищах
2.
Збудники є нехарактерними для основних гнійно-септичних захворювань
3.
Збудники не відіграють важливу роль у її виникненні
4.
Збудники надзвичайно чутливі до антисептиків
5.
*Збудники надзвичайно стійкі до основних антисептиків і антибіотиків
1.
Типовим представником шпитальної інфекції є:
1.
Клостридії
2.
Диплокок
3.
Гонокок
4.
Стрептокок
5.
*Стафілокок
1.
Шпитальна інфекція виникає?
1.
Як результат неправильно проведеної операції
2.
Як результат діагностичних помилок
3.
Як результат післяопераційних ускладнень
4.
Як результат загальної хірургічної патології
5.
*Як результат інфікування хворого під час перебування його в хірургічному стаціонарі
1.
Види зміщень кісткових переломів:
1.
По ширині, по типу „зеленої гілки”, довжині, по осі.
2.
По ширині, під кутом, в результаті компресії.
3.
По ширині, кругові, по лінії Лангенгарса, по осі.
4.
По ширині, по епіфізарній частині, по діафізу і метафізу.
5.
*По ширині, довжині, під кутом і по осі.
1.
До основних принципів лікування переломів відносяться наступні, крім:
1.
Консолідація і відновлення функції.
2.
Фіксація.
3.
Репозиція.
4.
Транспортна іммобілізація.
5.
*Антибактеріальна терапія.
1.
Який метод є вирішальним в діагностиці переломів кісток ?
1.
Термографія.
2.
УЗД.
3.
Вимірювання.
4.
Пальпація.
5.
*Рентгенографія.
1.
Що не відноситься до кісткової мозолі ?
1.
Інтрамедіарний шар.
2.
Параоссальний шар.
3.
Ендоостальний шар.
4.
Периостальний шар.
5.
*Діафізарний шар.
1.
З чого потрібно розпочинати оперативне втручання за наявності перелому ускладненою травмою
судинно-нервового пучка:
1.
Шов м’язів і фасцій.
2.
Шов вени.
3.
Шов нерва
4.
Шов артерії.
5.
*Ревізії судинно-нервового пучка
1.
Який з перерахованих переломів є абсолютним показанням до відкритої репозиції кісткових
відламків ?
1.
Перелом ускладнений жировою емболією.
2.
Компресійний перелом.
3.
Метафізарний перелом.
4.
Вколочений перелом.
5.
*Перелом з інтерпозицією м’яких тканин між відламки
1.
Вкажіть який перелом є ускладненим:
1.
Компресійний.
2.
Відривний.
3.
Вклочений.
4.
Метаепіфізарний.
5.
*Перелом кісток тазу із розривом уретри.
1.
Для хребта найбільш характерним є:
1.
Гвинтоподібний перелом.
2.
Вколочений перелом.
3.
Косий перелом.
4.
Відкритий перелом.
5.
*Компресійний перелом.
1.
За характером лінії перелому розрізняють наступні його види, окрім:
1.
Вколочений.
2.
Гвинтоподібний.
3.
Косий.
4.
Поперечний.
5.
*Зигзагоподібний.
1.
Який вид емболії може виникнути при масивних переломах ?
1.
Ретроградна емболія.
2.
Емболія стороннім тілом.
3.
Тромбоемболія.
4.
Повітряна.
5.
*Жирова.
1.
При якому переломі не визначаються абсолютні клінічні ознаки перелому ?
1.
Вогнепальному.
2.
Гвинтоподібному.
3.
Патологічному.
4.
Діафізарному.
5.
*Вколоченому.
1.
Епіфізарний перелом це завжди:
1.
Неповний перелом.
2.
Перелом без зміщення.
3.
Оскольчастий перелом.
4.
Перелом по типу „зеленої гілки”.
5.
*Втнурішньосуглобовий перелом.
1.
Коли виникає відривний перелом ?
1.
При зміщенні по периферії.
2.
При зміщенні під кутом.
3.
При бамперних переломах.
4.
При прямій дії травмуючого агента.
5.
*При надмірному різкому скороченні певного м”яза.
1.
Розрізняють наступні види зміщення кісткових відламків, окрім:
1.
По периферії
2.
Під кутом.
3.
по ширині.
4.
По довжині.
5.
*По кругу.
1.
Перелом по типу „зеленої гілки” це:
1.
Оскольчастий перелом.
2.
Внутрішньосуглобовий перелом.
3.
Епіфізарний перелом.
4.
Метафізарний перелом.
5.
*Під надкісничний перелом.
1.
Перелом по типу „зеленої гілки” це:
1.
2.
Патологічний перелом.
3.
Вроджений перелом.
4.
Повний перелом.
5.
*Неповний перелом.
1.
Основну масу переломів в мирний час складають:
1.
Патологічні переломи
2.
Вроджені переломи.
3.
Відкриті переломи.
4.
множинні
5.
*Травматичні закриті переломи
1.
Відкритий перелом це:
1.
Перелом із пошкодженням внутрішніх органів.
2.
Перелом із пошкодженням судинно-нервового пучка.
3.
Перелом із пошкодженням синовіальної оболонки.
4.
Перелом із пошкодженням фасції.
5.
*Перелом із порушенням цілісності шкіри або слизової оболонки.
1.
При якій рані найбільш виражені зміни в навколишніх тканинах ?
1.
Рубленій
2.
Різаній.
3.
Забійній.
4.
Колотій.
5.
*Розчавленій.
1.
При якій рані навколишні тканини змінені мінімально ?
1.
Укушеній.
2.
Забійній.
3.
Вогнепальній .
4.
Рваній.
5.
*Рубленій.
1.
Яке твердження правильне щодо бактеріально-забрудненої рани.
1.
Вимагає вторинної хірургічної обробки.
2.
Загоюється тільки вторинним натягом.
3.
Стає інфікованою.
4.
Обов’язково нагноюється.
5.
*Може загоїтись первинним натягом після первинної хірургічної обробки.
1.
В якій фазі перебігу раневого процесу відбувається контракція рани:
1.
І - ІІ.
2.
IV.
3.
ІІ.
4.
І.
5.
*ІІІ.
1.
Дотримання правил асептики при лікуванні гнійних ран є:
1.
Обов’язкове з міркувань захисту медперсоналу.
2.
Обов’язкове лише по відношенню до хірурга.
3.
Це не має принципового значення.
4.
Необов’язковим.
5.
*Обов’язковим.
1.
Загоєння рани під струпом можливе при вказаних ситуаціях, окрім:
1.
Екскоріація.
2.
Опік І - ІІ ст.
3.
Потертість.
4.
Поверхневе садно.
5.
*Повному дефекті шкіри в діаметрі до 4 см.
1.
Швидкість краєвої епітелізації складає:
1.
1 - 2 мм від краю рани за 2 - 3 дні.
2.
5 мм від краю рани за 7 днів.
3.
5 мм від краю рани за 7 днів.
4.
1 мм від краю рани за 1 - 2 дні.
5.
*1 мм від краю рани за 7 - 10 днів.
1.
Що є обов’язковим в моніторингу гнійної рани?
1.
Оцінка біохімічних показників.
2.
Оцінка неспецифічних факторів захисту.
3.
Вивчення імунного статусу.
4.
Динаміка температурної кривої.
5.
*Динамічний бактеріологічний контроль.
1.
Як називається патологічний стан котрий прямо або опосередковано пов’язаний із діями лікаря?
1.
Халатність
2.
Злочин
3.
Ускладнення
4.
Лікарська помилка
5.
*Ятрогенія
1.
Прямий метод контролю за стерильністю це:
1.
Фенолфталеїновий.
2.
Бензидиновий.
3.
Фізичний
4.
Хімічний
5.
*Біологічний.
1.
Вкажіть найбільш прогресивний метод обробки рук хірурга:
1.
Первомуром
2.
Циригелем
3.
0,5 % спиртовим розчином хлоргексидину
4.
0,5 % розчином нашатирного спирту
5.
*Євросептом
1.
Для стерилізації розчинами антисептиків використовують:
1.
Первомур
2.
Потрійний розчин
3.
6 % перикись водню
4.
5.
1.
Заводським методом стерилізації є:
1.
Стерилізація в сухожарових шафах
2.
Стерилізація в параформаліновій камері
3.
Стерилізація парою
4.
Стерилізація в автоклаві
5.
*Променева стерилізація
1.
Інструменти з оптикою стерилізуються в:
1.
Кип’ятінням
2.
Сухожаровій шафі.
3.
Обпалюванням.
4.
Автоклаві
5.
*Параформаліновій камері
1.
При тиску 2 атм. час стерилізації в автоклаві складає:
1.
1 год 30 хв.
2.
50 хв.
3.
45 хв.
4.
1 год.
5.
*30 хв.
1.
Джерелами імплантаційної інфекції являються:
1.
Протези суглобів
2.
Протези клапанів серця
3.
Судинні протези
4.
Шовний матеріал
5.
1.
Застосування дренажа Редона це є:
1.
Фракційне дренування
2.
Сорбційне дренування
3.
Проточно-промивне дренування
4.
Пасивне дренування
5.
*Активне дренування
1.
Хлорамін В відноситься до:
1.
Кислот
2.
Спиртів
3.
Окисників
4.
Барвників
5.
*Галоїдів
1.
До групи альдегідів відносяться:
1.
Протаргол
2.
Сулема
3.
Борна кислота
4.
Карболова кислота
5.
*Формалін
1.
Режим стерилізації хірургічних інструментів в сухожаровій шафі:
1.
2 год - 180 0 С
2.
2 год - 1200 С
3.
1 год - 2000 С
4.
1 год -300 0 С
5.
*1 год - 1800 С
1.
При якій температурі висушують інструменти після перед- стерилізаційної обробки?
1.
120 0 С
2.
1000 С
3.
700 С
4.
500 С
5.
*850 С
1.
Стерильність перев’язочного матеріалу у закритому біксі зберігається впродовж :
1.
48 год.
2.
36 год.
3.
12 год.
4.
24 год
5.
*72 год
1.
Застосування бактерицидної лампи - це профілактика:
1.
ВІЛ - інфекції
2.
Імплантаційної інфекції
3.
Контактної інфекції
4.
Ендогенної інфекції
5.
*Повітряної інфекції
1.
Абсолютно стерильні операційні необхідні в :
1.
Шлунковій хірургії
2.
Нейрохірургії
3.
Судинній хірургії
4.
Ендокринній хірургії
5.
*При трансплантації органів
1.
Що є показанням до хірургічного лікування фурункула:
1.
значна локальна болючість.
2.
формування стрижня
3.
розвиток інфільтрату;
4.
носогубна локалізація
5.
*абсцедування
1.
Чим небезпечне пошкодження молочних ходів при хірургічному лікуванні лактаційного маститу:
1.
переходом інтерстиціальної форми маститу в паренхіматозну
2.
виникає різкий лактостаз, що призводить до виникнення пан маститу;
3.
може припинитись лактація;
4.
розповсюдженням інфекції на протокову систему;
5.
*довготривалою лактореєю та формуванням молочних нориць
1.
Що не є ускладненням флегмони?
1.
сепсис
2.
тромбофлебіт
3.
лімфангоїт
4.
лімфаденіт
5.
*панарицій
1.
До збудників неспецифічної хірургічної інфекції не належить
1.
Pseudomonas aeruginosa
2.
Proteus vulgaris
3.
Streptococcus pyogenes
4.
Staphylococcus pyogenes
5.
*Bacillus anthracis.
1.
До екстракорпоральних методів детоксикації належать слідуючи методи, окрім:
1.
гемодіаліз
2.
плазмосорбція
3.
лімфосорбція
4.
гемосорбція
5.
*УФО крові
1.
До найбільш активних фракцій анаеробного екзотоксину відносяться наступні, окрім:
1.
каппа-токсин
2.
гіалуронідаза
3.
бета-токсин;
4.
альфа-токсин
5.
*амілаза;
1.
Характерними ознаками хронічної специфічної інфекції є наступні, окрім:
1.
своєрідність клініки і потреба в хірургічному лікуванні
2.
тривалий хронічний перебіг
3.
специфічні місцеві прояви
4.
специфічний збудник;
5.
*відсутність воріт для проникнення інфекції
1.
Збудником бешихи є:
1.
Стафілокок
2.
Диплокок
3.
Асоціація кокової флори
4.
Протей
5.
*Стрептокок
1.
Гостре гнійне обмежене запалення клітковини є:
1.
Гідраденіт
2.
Флегмона;
3.
Фурункул
4.
Лімфаденіт
5.
*Абсцес
1.
Який вид флегмони найважчий в клінічному перебігу?
1.
Анаеробна неклостридіальна флегмона
2.
Обширна міжм”язева флегмона;
3.
Обширна епіфасціальна флегмона
4.
Органна флегмона;
5.
*Гнилісна флегмона середостіння.
1.
Лімфангоїт це:
1.
Поєднана патологія лімфатичних судин і вен.
2.
Ускладнення лімфаденіту
3.
Окрема нозологічна одиниця
4.
Первинний патологічний процес
5.
*Вторинне запалення лімфатичних судин
1.
Карбункул найчастіше розвивається на
1.
Поперековій ділянці
2.
Спині;
3.
Передній стінці живота
4.
Сідничній ділянці;
5.
*Задній поверхні шиї;
1.
До хронічних вогнищ інфекції належать наступні, окрім:
1.
Інкапсульовані сторонні тіла
2.
Тонзиліт;
3.
Хронічний остеомієліт
4.
Гайморит;
5.
*Дискогенний радикуліт
1.
При якій формі бешихи показані еритемні та суберитемні дози УФО:
1.
не показане взагалі
2.
гангренозній;
3.
флегмонозній;
4.
некротичній;
5.
*еритематозній;
1.
Найбільш характерною місцевою ознакою бешихи є:
1.
місцеве підвищення температури та сильний свербіж.
2.
поява піхурів різноманітного калібру із серозним вмістом
3.
різкий біль, що не знімається аналгетиками
4.
набряк тканин, симптом лігатури
5.
*гіперемія із чіткими контурами, що нагадує „ язики полум’я”;
1.
Що є показанням до хірургічного лікування фурункула:
1.
значна локальна болючість
2.
формування стрижня;
3.
розвиток інфільтрату
4.
носогубна локалізація
5.
*абсцедування;
1.
Якої клінічної форми гострого лактаційного маститу не буває:
1.
гангренозної.
2.
абсцедуючої;
3.
флегмонозної;
4.
серозно інфільтративної
5.
*серознопроліферативної;
1.
Основною вимогою до хірургічного розрізу з приводу гнійної патології є:
1.
При розрізі треба уникати пошкодження сфінктерів, вивідних протоків залоз;
2.
розріз повинен проводитись із урахуванням ліній Ланганса;
3.
розріз повинен проводитись із урахуванням топографії судинно-нервового пучка
4.
розріз повинен бути адекватним до розмірів та поширеності гнояка
5.
1.
Принципи хірургічного лікування гнояка наступні, окрім:
1.
некректомія
2.
розкриття кишень та запливів;
3.
дренування;
4.
розкриття ;
5.
*первинна хірургічна обробка
1.
Характерними ознаками хронічної специфічної інфекції є наступні, окрім:
1.
своєрідність клініки і потреба в хірургічному лікуванні
2.
тривалий хронічний перебіг
3.
специфічні місцеві прояви
4.
специфічний збудник
5.
*відсутність воріт для проникнення інфекції
1.
Вирішальним в діагностиці гнійного ускладнення з боку рани є:
1.
Перкусія рани.
2.
Пальпація рани.
3.
Термографія рани.
4.
УЗД рани.
5.
*Інструментальна ревізія рани.
1.
Що є основним чинником ризику нагноєння рани:
1.
Велика крововтрата.
2.
Наявність ділянок некрозу в рані.
3.
Наявність травматичного шоку.
4.
Наявність в рані сторонніх тіл.
5.
*Мікробне забруднення рани вище 105 мікробних тіл на 1 грам тканини.
1.
Які критерії оцінки перебігу раневого процесу найбільш об’єктивні:
1.
Оцінка електропотенціалів тканин в рані.
2.
Клінічний.
3.
Вимірювання рН виділень з рани.
4.
Біохімічний.
5.
*Бактеріологічний і цитологічний.
1.
Який із критеріїв оцінки перебігу раневого процесу використовується найчастіше:
1.
Термографічний
2.
Імунологічний
3.
Бактеріологічний.
4.
Цитологічний
5.
*Клінічний.
1.
Критеріями оцінки перебігу раневого процесу є:
1.
Морфологічна
2.
Бактеріологічний.
3.
Цитологічний.
4.
Клінічний .
5.
1.
Про розвиток гнійних ускладнень з боку рани свідчить все із наведеного, окрім:
1.
Озноб.
2.
Різка гіперемія і інфільтрація країв рани.
3.
Біль сіпаючого характеру
4.
Підвищення температури до 38-390.
5.
*Свербіж в ділянці рани.
1.
Відмороження це:
1.
Вторинний некроз
2.
Дистрофія;
3.
Парабіоз;
4.
Непрямий некроз;
5.
*Прямий некроз;
1.
Екстракорпоральні методи детоксикації є:
1.
Керована гемодилюція
2.
Форсований діурез;
3.
Ентеросорбція;
4.
Гемотрансфузія
5.
*Застосування перфузії через ксеноселезінку;
1.
Стафілокок може бути причиною
1.
Нозокоміального сепсису
2.
Отогенного сепсису;
3.
Хірургічного сепсису
4.
Одонтогенного сепсису
5.
1.
Що із перерахованого не входить в профілактику госпітальної інфекції ?
1.
Чітке дотримання гігієни і дезінфекції у відділенні.
2.
Санація вогнищ хронічної інфекції у співробітників хірургічного стаціонару.
3.
Скорочення термінів передопераційної підготовки.
4.
Скорочення перебування хворого в стаціонарі.
5.
*Призначення всім хворим антибіотиків до операції.
1.
Впродовж якого часу марлевий тампон зберігає гігроскопічність.
1.
12 годин.
2.
Більше доби.
3.
24 год.
4.
6 год.
5.
*2 год.
1.
До фізичної антисептики відносяться наступні міроприємства, окрім:
1.
Ультразвукова кавітація рани.
2.
Лазерна кавітація рани.
3.
Дренування рани.
4.
Застосування гігроскопічного матеріалу.
5.
*Протеолітичних ферментів.
1.
Із яких інгредієнтів складається система С4?
1.
Перекис водню 33 % і мурашина кислота 6 %
 Перекис водню 3 % і мурашина кислота 85 - 100 %

Гебінтан і мурашина кислота 85 - 100 %

Перекис водню 6% і мурашина кислота 50 %

*Перекис водню 33 % і мурашина кислота 80 - 100 %
1.
Метиленовий синій 1 % спиртовий розчин відноситься до групи:
1.
Альдегідів.
2.
Окисників.
3.
Спиртів.
4.
Галоїдів.
5.
*Барвників.
1.
До правил накладання гіпсової пов’язки відносяться наступні, окрім:
1.
Іммобілізація двох або трьох суміжних суглобів.
2.
Залишити вільними і видимими кінці пальців ступні або кисті.
3.
Недопущення перекрутів бинта.
4.
Надання кінцівці фізіологічного положення.
5.
*Створити умови для скелетного витяжіння.
1.
До правил накладання гіпсових пов’язок відносяться наступні, окрім:
1.
Здійснюють контроль за магістральними судинами.
2.
На кісткові виступи накладають вату.
3.
Окрім пошкодженої ділянки іммобілізують 2 або 3 сусідні суглоби.
4.
Кінцівці надають середньо-фізіологічне положення.
5.
*Здійснюють контроль центральної геодинаміки.
1.
Яка ознака того, що гіпсовий бинт повністю просяк водою ?
1.
Бинт стає важким.
2.
Бинт стає м’яким.
3.
Повна зміна забарвлення.
4.
Рівномірне набухання бинта.
5.
*Припинення виділення бульбашок газу.
1.
Гіпсове ліжечко показане при:
1.
Остеохондрозі.
2.
Пухлинах хребта.
3.
Переломі кісток тазу.
4.
Пролежнях.
5.
*Туберкульозі хребта.
1.
Гіпсовий корсет показаний при:
1.
Переломах кісток тазу
2.
Закритій травмі живота.
3.
Переломі грудини.
4.
Переломі ребер.
5.
*Захворюваннях і пошкодженнях хребта.
1.
Деонтологія - це наука, яка регламентує наступні проблеми, окрім:
1.
Проблеми медичної етики, професійних обов’язків.
2.
Проблеми стосунків „лікар - родичі хворого”.
3.
Проблеми стосунків „лікар-лікар”, „лікар-медсестра”.
4.
Проблеми стосунків „лікар-хворий”.
5.
*Проблеми юриспруденції і судової медицини.
1.
Яка клінічна форма бешихи є найважчою?
1.
мігруюча
2.
еритематозна
3.
флегмонозна
4.
бульозна
5.
*некротична
1.
Використаний перев’язувальний матеріал:
1.
Перуть, стерилізують і повторно використовують.
2.
Стерилізують в автоклаві і викидають.
3.
Викидають в баки для сміття.
4.
Спалюють.
5.
*Заливають 0,2 % розчином дезактину на 1 год і викидають в баки для сміття.
1.
Як проводять контроль стерилізації хірургічних інструментів ?
1.
За допомогою хронометра.
2.
За допомогою термометра.
3.
За допомогою культури бактерій.
4.
За допомогою проби Мікуліча.
5.
*За допомогою стрічки „Медтест”.
1.
Як проводять дезінфекцію термометрів.
1.
Замочують в потрійному розчині з наступним промиванням водою.
2.
Замочують в 6 % розчині перекису водню
3.
В парах формаліну.
4.
В сухожаровій шафі.
5.
*Замочують в 0,2 % розчині дезактину 30 хв. і промивають під проточною водою.
1.
Якщо контакт з кров’ю супроводжувався порушенням цілісності шкіри (укол,
поріз) медична сестра повинна здійснити наступні заходи безпеки, окрім:
1.
При потребі продовжити роботу, одягти нові гумові рукавички.
2.
На рану накласти пластир і зодягнути напальчник.
3.
Ушкоджене місце обробити 70 % спиртом і ретельно вимити руки з милом під
проточною водою, а після обробки спиртом вдруге.
4.
Зняти рукавички робочою поверхнею всередину, видавити кров із рани.
5.
*Прийняти антибіотик широкого спектру дії.
1.
Як часто проводять контроль на стерильність операційної білизни.
1.
1 раз на 10 днів.
2.
1 раз на місяць.
3.
На початку тижня.
4.
1 раз на місяць.
5.
*Перед кожною операцією.
1.
Що не може бути ускладненням інфузійної терапії ?
1.
Утворення гематоми в місці пункції вени.
2.
Алергічні реакції.
3.
Попадання розчину в підшкірну клітковину.
4.
Повітряна емболія.
5.
*Діарея, біль в животі.
1.
Що не входить в поняття динамічного спостереження за хворим ?
1.
Контроль об’єму інфузій і виділень хворого.
2.
Вимірювання температури.
3.
Вимірювання пульсу і ЦВТ
4.
Вимірювання артеріального тиску.
5.
*Вимірювання внутрішньоочного тиску.
1.
Що із перерахованого не входить в оснащення реанімаційного відділення ?
2.
3. A. Засоби для інфузійної терапії та активної аспірації.
3.
B. Система моніторингу А/Т, пульсу, ЕКГ.
4.
C. Дефібрилятор.
5.
D. Апарати і засоби для штучної вентиляції легень.
6.
*Ангіографічний апарат.
1.
Що із перерахованого треба вважати методом вибору при зупинці кровотечі із
варикозного вузла на гомілці.
1.
Шов вени.
2.
Перев’язка судини на протязі.
3.
Накладання затискача.
4.
Накладання артеріального джгута.
5.
*Підвищене положення кінцівки
1.
Переваги шини Крамера перед іншими засобами фіксації переломів кісток.
1.
Немає правильної відповіді
2.
Можливість багаторазового використання
3.
Легкість.
4.
Можливість моделювання любої форми
5.
1.
Ускладненнями лікування перелому правого стегна можуть бути наступні,
окрім:
1.
Неправильне зростання перелому з порушенням функції кістки
2.
Контрактури суміжніх суглобів.
3.
Післятравматичний і раневий остеомієліт.
4.
Утворення несправжнього суглобу.
5.
*Варикозної хвороби вен правої нижньої кінцівки
1.
Метод лікування несправжнього суглобу?
1.
Гіпсова пов’язка із фіксацією всіх суглобів кінцівки.
2.
Позавогнищевий дистракційний остеосинтез
3.
Скелетне витягання.
4.
Тривала іммобілізація.
5.
*Хірургічне лікування з краєвою остеотомією і металоостеосинтезом.
387.
Аспірація вмісту шлунку може привести
1.
до ціанозу і задишки
2.
до асфіксії
3.
до пневмонії
4.
до ателектазу легень
5.
* всі відповіді правильні
388.
Виберіть верхні критичні показники артеріального тиску
1.
Підвищення систолічного артеріального тиску понад 170 мм рт. ст
2.
Підвищення систолічного артеріального тиску до 180 мм рт. ст
3.
Підвищення систолічного артеріального тиску до 190 мм рт. ст
4.
* Підвищення систолічного артеріального тиску до 200 мм рт. ст
5.
Підвищення систолічного артеріального тиску до 210 мм рт. ст.
389.
Виберіть комплекс препаратів для премедикаціі
1.
Димедрол, супрастин, промедол
2.
* Димедрол, промедол, атропіну сульфат
3.
Промедол, атропіну сульфат, метацин
4.
Промедол, атропіну сульфат, омнопон
5.
Морфіну гідрохлорид, промедол, атропіну сульфат
390.
Виберіть критичні показники стану дихальноі системи
1.
Частота дихальних рухів понад 14 за 1 хв
2.
3.
4.
5.
* Частота дихальних рухів понад 30 за 1 хв
391.
Виберіть критичні показники стану серцево-судинної системи
1.
* Частота пульсу понад 120 за 1 хв
2.
Частота пульсу понад 100 за 1 хв
3.
4.
5.
392.
Виберіть критичні показники стану центральноі нервової системи
1.
* Рухове та мовленнєве збудження
2.
Наявність парезу кінцівки
3.
Випадання міжхребцевих дисків
4.
Виникнення нудоти
5.
Сухість слизової оболонки ротової порожнини
393.
Виберіть максимальні критичні показники стану терморегуляції
1.
Температура тіла понад 38 С
2.
Температура тіла понад 38,5 С
3.
4.
* Температура тіла понад 39,5 С
5.
394.
Виберіть нижні критичні показники артеріального тиску
1.
Зниження систолічного артеріального тиску до 100 мм рт. ст
2.
3.
4.
5.
* Зниження систолічного артеріального тиску до 60 мм рт. ст
395.
Виберіть пацієнтів у яких є ризик виникнення тромбозу глибоких вен в
післяопераційному періоді?
1.
Яким призначена операція під неінгаляційним наркозом
2.
У яких операція виконується під ендотрахеальним наркозом
3.
* У яких знижена рухливість після операції
4.
З порушенням обміну речовин
5.
Які приймали антикоагулянти
396.
Виберіть пацієнтів у яких є ризик розвитку ателектазів та пневмоній
1.
Яким призначена операція під неінгаляційним наркозом
2.
Яким призначена операція під інгаляційним наркозом
3.
* Які палять
4.
З порушенням обміну речовин
5.
Які приймали антикоагулянти
397.
Визначте післяопераційне ускладнення, до якого може призвести невирішена
проблема - наявність рани на шкірі
1.
Сепсис
2.
Евентерація
3.
Незагоювання рани
4.
* Загноєння рани
5.
398.
Визначте післяопераційне ускладнення, до якого може призвести невирішена
проблема - тахікардія:
1.
Післяопераційне тремтіння
2.
Післяопераційна брадикардія
3.
Зниження артеріального тиску
4.
Гострий міокардит
5.
* Гостра серцево-судинна недостатність
399.
Визначте ускладнення, до якого може призвести невирішена проблема - аритмія
1.
Післяопераційне тремтіння
2.
Післяопераційна брадикардія
3.
* Зупинка серця під час операції
4.
Зниження артеріального теку
5.
Гострий міокардит
400.
Використання карболової кислоти це є антисептика:
1.
* Хімічна;
2.
Біологічна;
3.
Механічна;
4.
Фізична;
5.
401.
Використання лазерного опромінення крові це є антисептика:
1.
Фізична;
2.
Хімічна;
3.
Механічна;
4.
* Біологічна;
5.
402.
Використання метиленового синього це є антисептика:
1.
* Хімічна;
2.
3.
Механічна;
4.
Фізична;
5.
403.
Використання мірамістину це є антисептика:
1.
2.
* Хімічна;
3.
Механічна;
4.
Фізична;
5.
404.
Використання нітрату срібла це є антисептика:
1.
Правильної відповіді немає;
2.
3.
Механічна;
4.
Фізична;
5.
* Хімічна.
405.
Використання перекису водню це є антисептика:
1.
2.
* Хімічна;
3.
Механічна;
4.
Фізична;
5.
406.
Використання перманганату калію це є антисептика:
1.
2.
3.
Механічна;
4.
Фізична;
5.
* Хімічна.
407.
Використання похідних нітроіммідазола це є антисептика:
1.
2.
3.
Механічна;
4.
Фізична;
5.
* Хімічна.
408.
Використання похідних нітрофурану це є антисептика:
1.
* Хімічна;
2.
3.
Механічна;
4.
Фізична;
5.
409.
Використання протеолітичних ферментів це є антисептика:
1.
Фізична;
2.
Хімічна;
3.
Механічна;
4.
* Біологічна;
5.
410.
Використання розчину йоду різної концентрації це є антисептика:
1.
2.
Механічна;
3.
* Хімічна;
4.
Фізична;
5.
411.
Використання солей важких металів це є антисептика:
1.
* Хімічна;
2.
3.
Механічна;
4.
Фізична;
5.
412.
Використання сорбентів це є антисептика:
1.
* Фізична;
2.
Хімічна;
3.
Механічна;
4.
5.
413.
Використання фенолів це є антисептика:
1.
2.
Фізична;
3.
Механічна;
4.
* Хімічна;
5.
414.
Використання формаліну це є антисептика:
1.
2.
Механічна;
3.
* Хімічна;
4.
Фізична;
5.
415.
Використання хіміотерапевтичних засобів це є антисептика:
1.
2.
Фізична;
3.
Механічна;
4.
* Хімічна;
5.
416.
Використання хлорофіліпту це є антисептика:
1.
Механічна;
2.
* Хімічна;
3.
4.
Фізична;
5.
417.
Висічення нежиттєздатних тканин належить до виду антисептики:
1.
Біологічної;
2.
* Механічної;
3.
Хімічної;
4.
Змішаної;
5.
Фізичної;
418.
Висічення нежиттєздатних тканин належить до якого виду механічної антисептики.
1.
Туалету рани;
2.
Первинної хірургічної обробки;
3.
* Вторинної хірургічної обробки;
4.
Операцій і маніпуляцій;
5.
До всіх перелічених;
419.
Висічення стінок і дна рани відносяться до якого виду механічної антисептики.
1.
2.
* Первинної хірургічної обробки;
3.
Вторинної хірургічної обробки;
4.
5.
420.
Висушування рани це є антисептика:
1.
2.
Хімічна;
3.
4.
* Фізична;
5.
Механічна.
421.
Відновлення пошкоджених тканин належить до якого виду механічної антисептики.
1.
2.
3.
4.
5.
422.
Відстрочена первинна хірургічна обробка рани виконується в терміни:
1.
До 24 годин від моменту отримання рани;
2.
Після 72 годин з моменту отримання рани;
3.
4.
Від 48 до 72 годин від моменту отримання рани;
5.
* Правильної відповіді немає.
423.
1.
До 24 годин від моменту надходження в стаціонар;
2.
* Від 24 до 48 годин від моменту отримання рани.
3.
4.
5.
Через 6 годин після проведення профілактики специфічної інфекції в рані.
424.
1.
Через 6 годин після проведення профілактики специфічної інфекції в рані;
2.
Після 72 годин від моменту отримання рани;
3.
4.
5.
425.
1.
2.
3.
Від 48 до 72 годин від моменту отримання рани.
4.
* Від 24 до 48 годин від моменту отримання рани;
5.
426.
1.
До 24 годин від моменту отримання рани.
2.
3.
4.
5.
427.
1.
2.
До 72 годин з моменту отримання рани;
3.
4.
5.
До 12 годин з моменту госпіталізації до лікувального закладу;.
428.
1.
2.
3.
4.
5.
429.
1.
До 24 годин від моменту надходження в стаціонар;
2.
3.
4.
5.
430.
1.
Через 6 годин після проведення профілактики специфічної інфекції в рані;
2.
3.
4.
5.
431.
Вкажіть вміст аглютинінів в сироватці крові пацієнта з групою крові АВ (IV)
1.
Сироватка містить аглютинін ?;
2.
3.
Сироватка містить аглютинін о;
4.
Сироватка містить аглютиніни ? і ?;
5.
* Сироватка не містить аглютинінів.
432.
Вкажіть вміст аглютинінів в сироватці крові пацієнта з групою крові В (III)
1.
* Сироватка містить аглютинін ?;
2.
3.
4.
5.
Сироватка не містить аглютинінів.
433.
Вкажіть вміст аглютинінів в сироватці крові пацієнта з групою крові А (II)
1.
2.
* Сироватка містить аглютинін ?;
3.
4.
5.
434.
Вкажіть вміст аглютинінів в сироватці крові пацієнта з групою крові 0 (I)
1.
2.
3.
4.
* Сироватка містить аглютиніни ? і ?;
5.
435.
Вкажіть вміст аглютиногенів в еритроцитах пацієнта з групою крові АВ (IV)
1.
Еритроцити містять аглютиноген А;
2.
Еритроцити містять аглютиноген В;
3.
Еритроцити містять аглютиноген 0;
4.
* Еритроцити містять аглютиногени А і В;
5.
Еритроцити не містять аглютиногенів.
436.
Вкажіть вміст аглютиногенів в еритроцитах пацієнта з групою крові В (III)
1.
Еритроцити містять аглютиноген А;
2.
* Еритроцити містять аглютиноген В;
3.
4.
Еритроцити містять аглютиногени А і В;
5.
Еритроцити не містять аглютиногенів.
437.
Вкажіть вміст аглютиногенів в еритроцитах пацієнта з групою крові А (II)
1.
* Еритроцити містять аглютиноген А;
2.
3.
4.
5.
Еритроцити містять аглютиногени А і 0;
438.
Вкажіть вміст аглютиногенів в еритроцитах пацієнта з групою крові 0 (I)
1. Еритроцити містять аглютиноген А;

2.
3.
4.
5.
* Еритроцити не містять аглютиногенів.

Вкажіть головний диференціально-діагностичний критерій між гострою та хронічною
крововтратою:
1.
* Швидкість падіння артеріального тиску;
2.
Показники червоної крові;
3.
Показник гематокриту;
4.
Величина «шокового» індексу;
5.
Показник об’єму циркулюючої крові;

Вкажіть захід, спрямований на профілактику легеневих ускладнень нісля операції
1.
призначення препаратів заліза
2.
вдихання закису азоту
3.
промивання шлунку
4.
* дихальна гімнастика
5.
холод на живіт

Вкажіть кількість 10% хлориду (глюконату) кальцію, яка необхідна для нейтралізації
цитрату натрію при переливанні 1000 мл крові:
1.
5 мл;
2.
* 10 мл;
3.
15 мл;
4.
20 мл;
5.
25 мл.

Вкажіть кількість 10% хлориду (глюконату) кальцію, яка необхідна для нейтралізації
цитрату натрію при переливанні 1000 мл крові:
1.
5 мл;
2.
* 10 мл;
3.
15 мл;
4.
20 мл;
5.
25 мл.

Вкажіть компенсаторно – адаптаційні механізми при кровотечі:
1.
Венозний спазм;
2.
Тахікардія;
3.
Олігурія;
4.
Гіпервентиляція;
5.
* Всі вище перераховані;

Вкажіть компенсаторно – адаптаційні механізми при кровотечі:
1.
Венозний спазм;
2.
3.
Олігурія;
4.
Гіпервентиляція;
5.
* Всі вище перераховані;

Вкажіть легку ступінь крововтрати по верхній межі дефіциту ОЦК (глобулярного об’єму)
1.
До 5%;
2.
До 10%;
3.
До 15%;
4.
* До 20%;
5.
До 25%;

Вкажіть легку ступінь крововтрати по верхній межі дефіциту ОЦК (глобулярного об’єму)
1.
До 5%;
2.
До 10%;
3.
До 15%;
4.
* До 20%;
5.
До 25%;

Вкажіть метод стерилізації оптичного інструментарію.
1.
* У парах формаліну;
2.
У сухожаровій шафі;
3.
Методом кип'ятіння;
4.
В автоклаві;
5.

Вкажіть найбільш достовірний спосіб оцінки важкості кровотечі:
1.
* Визначення центрального венозного тиску;
2.
Визначення систолічного артеріального тиску;
3.
Визначення частоти пульсу;
4.
Визначення характеристик об’єму циркулюючої крові.
5.
Визначення діастолічного артеріального тиску.

1.
* Визначення центрального венозного тиску;
2.
Визначення систолічного артеріального тиску;
3.
Визначення частоти пульсу;
4.
Визначення характеристик об’єму циркулюючої крові.
5.
Визначення діастолічного артеріального тиску.

1.
* Визначення центрального венозного тиску
2.
Визначення систолічного артеріального тиску
3.
Визначення частоти пульсу
4.
Визначення характеристик об’єму циркулюючої крові
5.
Визначення діастолічного артеріального тиску

Вкажіть основний фактор патогенезу синдрому дисемінованого внутрішньо- судинного
згортання крові:
1.
Неспецифічні імунні реакції;
2.
Недостатність плазмових факторів згортання крові;
3.
Порушення обміну речовин в тромбоцитах;
4.
Підвищення резистентності тромбоцитів;
5.
* Утворення тромбоцитарно - фібринових згустків в системі мікроциркуляції;

Вкажіть поєднання ефектів, які найбільш відповідають сучасним уявленням про показання
до переливання крові:
1.
Заміщення крововтрати + стимуляція захисних сил організму;
2.
* Заміщення крововтрати з метою зупинки кровотечі;
3.
Заміщення крововтрати з метою зменшення інтоксикації;
4.
Заміщення крововтрати з метою зупинки кровотечі та зменшення інтоксикації;
5.
Стимуляція захисних сил організму + парентеральне харчування.

Вкажіть поєднання ефектів, які найбільш відповідають сучасним уявленням про показання
до переливання крові:
1.
Заміщення крововтрати + стимуляція захисних сил організму;
2.
* Заміщення крововтрати з метою зупинки кровотечі;
3.
Заміщення крововтрати з метою зменшення інтоксикації;
4.
Заміщення крововтрати з метою зупинки кровотечі та зменшення інтоксикації;
5.
Стимуляція захисних сил організму + парентеральне харчування.

Вкажіть поєднання носіїв біологічних властивостей, які використовуються при визначенні
групи крові:
1.
Сироватка крові + тромбоцити;
2.
* Сироватка крові + еритроцити;
3.
Сироватка крові + лейкоцити;
4.
Тромбоцити + моноцити;
5.
Еритроцити + макрофаги.

Вкажіть поєднання носіїв біологічних властивостей, які використовуються при визначенні
групи крові:
1.
Сироватка крові + тромбоцити;
2.
* Сироватка крові + еритроцити;
3.
Сироватка крові + лейкоцити;
4.
Тромбоцити + моноцити;
5.
Еритроцити + макрофаги.

Вкажіть поєднання основних елементів адаптаційного механізму при кровотечі:
1.
Спазм судин + сповільнення серцевої діяльності + збільшення ОЦК за рахунок виходу
крові з депо;
2.
Спазм судин + сповільнення серцевої діяльності та дихання + збільшення ємкості
судинного русла;
3.
* Спазм судин + почастішання серцевої діяльності та дихання + збільшення ОЦК за
рахунок виходу крові з депо;
4.
Спазм судин + почастішання серцевої діяльності та дихання + збільшення ємкості
5.
Спазм судин + підвищення температури тіла + збільшення ОЦК за рахунок виходу

Вкажіть поєднання основних елементів адаптаційного механізму при кровотечі:
1.
Спазм судин + сповільнення серцевої діяльності + збільшення ОЦК за рахунок виходу
2.
Спазм судин + сповільнення серцевої діяльності та дихання + збільшення ємкості
3.
* Спазм судин + почастішання серцевої діяльності та дихання + збільшення ОЦК за
рахунок виходу крові з депо;
4.
Спазм судин + почастішання серцевої діяльності та дихання + збільшення ємкості
5.
Спазм судин + підвищення температури тіла + збільшення ОЦК за рахунок виходу

Вкажіть поєднання основних елементів фізіологічного процесу гемостазу:
1.
Еритроцити + судинна стінка + тромбоцити;
2.
Судинна стінка + нейтрофіли + макрофаги;
3.
* Судинна стінка + тромбоцити + плазмові фактори згортання;
4.
Еритроцити + тромбоцити + плазмові фактори згортання;
5.
Нейтрофіли + макрофаги + плазмові фактори згортання;

Вкажіть поєднання основних елементів фізіологічного гемостазу:
1.
Еритроцити, судинна стінка, тромбоцити;
2.
Судинна стінка, нейтрофіли, макрофаги;
3.
* Судинна стінка, тромбоцити, плазмові фактори згортання;
4.
Еритроцити, тромбоцити, плазмові фактори згортання;
5.
Нейтрофіли, макрофаги, плазмові фактори згортання.

Вкажіть поєднання основних елементів фізіологічного гемостазу:
1.
Еритроцити, судинна стінка, тромбоцити
2.
Судинна стінка, нейтрофіли, макрофаги
3.
* Судинна стінка, тромбоцити, плазмові фактори згортання
4.
Еритроцити, тромбоцити, плазмові фактори згортання
5.
Нейтрофіли, макрофаги, плазмові фактори згортання

Вкажіть поєднання патологічних станів, які являються протипоказаннями до переливання
крові:
1.
Септичний ендокардит + наявність алергічних захворювань + важкі порушення
функції печінки та нирок;
2.
Септичний ендокардит + важкі порушення функції печінки та нирок + вірусний
гепатит;
3.
* Септичний ендокардит + важкі порушення функції печінки та нирок + набряк
легень;
4.
Наявність алергічних захворювань + важкі порушення функції печінки та нирок +
метаболічний ацидоз;
5.
Наявність алергічних захворювань + вірусний гепатит + метаболічний ацидоз.

Вкажіть поєднання патологічних станів, які являються протипоказаннями до переливання
крові:
1.
Септичний ендокардит + наявність алергічних захворювань + важкі порушення
функції печінки та нирок;
2.
Септичний ендокардит + важкі порушення функції печінки та нирок + вірусний
гепатит;
3.
* Септичний ендокардит + важкі порушення функції печінки та нирок + набряк
легень;
4.
Наявність алергічних захворювань + важкі порушення функції печінки та нирок +
метаболічний ацидоз;
5.
Наявність алергічних захворювань + вірусний гепатит + метаболічний ацидоз.

Вкажіть поєднання умов, при яких можлива реінфузія крові, яка вилилася в черевну
порожнину при пошкодженні шлунка та кишківника:
1.
Процідити кров через 4 шари марлі + добавити в кров гепарин 10 ОД на 1 мл +
додавання добової дози антибіотику;
2.
3.
Двічі процідити кров через 8 шарів марлі + добавити в кров гепарин 10 ОД на 1 мл +
4.
Процідити кров через 8 шарів марлі + добавити в кров гепарин 20 ОД на 1 мл +
5.
* Переливання неможливе.

Вкажіть поєднання умов, при яких можлива реінфузія крові, яка вилилася в черевну
порожнину при пошкодженні шлунка та кишківника:
1.
2.
3.
Двічі процідити кров через 8 шарів марлі + добавити в кров гепарин 10 ОД на 1 мл +
4.
Процідити кров через 8 шарів марлі + добавити в кров гепарин 20 ОД на 1 мл +
5.
* Переливання неможливе.

Вкажіть протипоказання для гемотрансфузії при крововтраті більше 35%:
1.
Септичний ендокартит;
2.
3.
Важкі порушення функції печінки;
4.
Важкі порушення функції нирок;
5.
* Протипоказань нема.

Вкажіть протипоказання для гемотрансфузії при крововтраті більше 35%:
1.
Септичний ендокартит;
2.
3.
Важкі порушення функції печінки;
4.
Важкі порушення функції нирок;
5.
* Протипоказань нема.

Вкажіть пускову фазу синдрому дисемінованого внутрішньо судинного згортання.
1.
* Фаза гіперкоагуляції;
2.
Фаза коагулопатії;
3.
Фаза фібринолітичного ланцюга;
4.
Фаза гіпотонії;
5.
Фаза тромбоцитопенії;

Вкажіть пускову фазу синдрому дисемінованого внутрішньо судинного згортання.
1.
* Фаза гіперкоагуляції;
2.
Фаза коагулопатії;
3.
Фаза фібринолітичного ланцюга;
4.
Фаза гіпотонії;
5.
Фаза тромбоцитопенії;

Вкажіть середню ступінь крововтрати по верхній межі дефіциту ОЦК (глобулярного об’єму)
1.
До 10%;
2.
До 20%;
3.
* До 30%;
4.
До 40%;
5.
До 50%;

Вкажіть середню ступінь крововтрати по верхній межі дефіциту ОЦК (глобулярного об’єму)
1.
До 10%;
2.
До 20%;
3.
* До 30%;
4.
До 40%;
5.
До 50%;

Вкажіть спосіб визначення біологічної сумісності крові, яка переливається:
1.
Після переливання 20 мл крові;
2.
Двічі після переливання по 15 – 20 мл крові з інтервалом 3 хв.;
3.
4.
* Тричі після переливання по 15 – 20 мл крові з інтервалом 3 хв.;
5.
Тричі після переливання по 15 – 20 мл крові з інтервалом 5 хв.

Вкажіть спосіб визначення біологічної сумісності крові, яка переливається:
1.
Після переливання 20 мл крові;
2.
3.
4.
* Тричі після переливання по 15 – 20 мл крові з інтервалом 3 хв.;
5.
Тричі після переливання по 15 – 20 мл крові з інтервалом 5 хв.

Вкажіть спосіб фізичної зупинки кровотеч:
1.
Накладання судинного шва
2.
Тампонування рани
3.
Гемостатична губка
4.
* Електрокоагуляція
5.
Застосування фібринної плівки

Вкажіть фактор, яким може бути обумовлене руйнування еритроцитів при гемотрансфузії:
1.
Алергічна реакція;
2.
Анафілактична реакція;
3.
* Гемоліз еритроцитів;
4.
Синдром гомологічної крові;
5.
Всі перераховані фактори.

Вкажіть фактор, яким може бути обумовлене руйнування еритроцитів при гемотрансфузії:
1.
Алергічна реакція;
2.
Анафілактична реакція;
3.
* Гемоліз еритроцитів;
4.
Синдром гомологічної крові;
5.
Всі перераховані фактори.

Вкажіть фібринолітичні засоби:
1.
Трентал, стрептокіназа, гепарин, курантіл;
2.
Трентал, солкосерил, гепарин, курантіл;
3.
Солкосерил, урокіназа, стрептодеказа, стрептаза;
4.
* Урокіназа, стрептодеказа, стрептаза, целіаза;
5.
Трентал, солкосерил, гепарин, стрептодеказа.

1.
При пораненні вен нижніх кінцівок;
2.
* При пораненні яремної вени;
3.
При проникаючому ножовому пораненні колінного суглобу і гемартрозі;
4.
При пораненні селезінки;
5.
При пораненні крупного артеріального стовбура на стегні.

1.
При пораненні вен нижніх кінцівок
2.
* При пораненні яремної вени
3.
При проникаючому ножовому пораненні колінного суглобу і гемартрозі
4.
При пораненні селезінки
5.
При пораненні крупного артеріального стовбура на стегні.

Внутрішньокісткове переливання крові проводять в:
1.
Х ребро;
2.
скроневу кістку;
3.
* п’яткову кістку;
4.
променеву кістку;
5.
малогомілкову кістку;

Внутрішньокісткове переливання крові проводять в:
1.
Х ребро;
2.
скроневу кістку;
3.
* п’яткову кістку;
4.
променеву кістку;
5.
малогомілкову кістку;

Вторинний пізній шов накладається на рану:
1.
Без клінічних ознак інфекції;
2.
Без клінічних ознак інфекції до розвитку грануляцій;
3.
Гранулюючу без клінічних ознак інфекції;
4.
* Рубцюючу без клінічних ознак інфекції;
5.
З наявністю грануляцій.

Вторинний ранній шов накладається на рану в терміни:
1.
До 3 днів після первинної хірургічної обробки рани;
2.
На 4 день після первинної хірургічної обробки рани;
3.
* На 8 - 15 дні після первинної хірургічної обробки рани;
4.
На 5 - 7 дні після первинної хірургічної обробки рани;
5.
Після 15 дня від первинної хірургічної обробки рани.

Вторинний ранній шов накладається на рану:
1.
2.
Без клінічних ознак інфекції до розвитку грануляцій;
3.
* Гранулюючу без клінічних ознак інфекції;
4.
З наявністю рубців;
5.
З наявністю грануляцій.

Вторинним пізнім швом називають:
1.
Шов, накладений на чисту рану після первинної хірургічної обробки.
2.
Шов, накладений на рану без клінічних ознак інфекції до розвитку грануляцій;
3.
Шов, накладений на гранулюючу рану;
4.
* Шов, накладений на рубцюючу рану;
5.
Шов, накладений на рану з ознаками інфекційного зараження.

Вторинним раннім швом називають:
1.
2.
3.
* Шов, накладений на гранулюючу рану;
4.
Шов, накладений на рубцюючу рану;
5.

Вторинні кровотечі можуть бути:
1.
Артеріальними та венозними;
2.
Зовнішніми та внутрішніми;
3.
Капілярними;
4.
Паренхіматозними;
5.
* Всі перераховані варіанти.

Вторинні кровотечі можуть бути:
1.
Артеріальними та венозними;
2.
Зовнішніми та внутрішніми;
3.
Капілярними;
4.
Паренхіматозними;
5.
* Всі перераховані варіанти.

Гематурія це:
1.
* Кровотеча в сечовивідні шляхи;
2.
Кровотеча в нирку;
3.
Кровотеча в паравезикальну клітковину;
4.
Крововилив в паравезикальну клітковину;
5.
Гематома навколо сечового міхура;

Гемічна гіпоксія є переважаючим фактором при дефіциті ОЦК:
1.
10 – 20 %
2.
20 – 40 %
3.
40 – 60 %
4.
40 – 70 %
5.
* більше 30%

Гемобілія це:
1.
Кровотеча в печінку;
2.
Кровотеча в черевну порожнину;
3.
Крововилив в печінку;
4.
* Кровотеча в жовчновивідні протоки;
5.
Крововилив в підшлункову залозу;

Гемолітичне ускладнення виникає при трансфузії :
1.
* еритроцитвміщуючих середовищ, які не сумісні за системою АВО, за системою
резус та іншими системами антигенів еритроцитів
2.
інфікованого, токсичнозміненого еритроцитвміщуючого середовища
3.
несумісного за антигенними системами лейкоцитів середовища
4.
несумісного за антигенниими системами тромбоцитів середовища
5.
несумісного за антигенними системами плазмових білків середовища

Гемолітичне ускладнення виникає при трансфузії :
1.
* еритроцитвміщуючих середовищ, які не сумісні за системою АВО, за системою
резус та іншими системами антигенів еритроцитів
2.
інфікованого, токсичнозміненого еритроцитвміщуючого середовища
3.
несумісного за антигенними системами лейкоцитів середовища
4.
несумісного за антигенниими системами тромбоцитів середовища
5.
несумісного за антигенними системами плазмових білків середовища

Гемоторакс це результат:
1.
Зовнішньої кровотечі;
2.
* Внутрішньої кровотечі;
3.
Крововиливу;
4.
Гематоми;
5.
Змішаної кровотечі;

Гемотрансфузію вважають масивною, якщо хворому протягом 24 годин перелито:
1.
понад 20% початкового ОЦК
2.
3.
* понад 50% початкового ОЦК
4.
5.

Гемотрансфузію вважають масивною, якщо хворому протягом 24 годин перелито:
1.
2.
3.
* понад 50% початкового ОЦК
4.
5.

Гіповолемія - це
1.
* зниження обсягу циркуляції крові
2.
зниження діурезу
3.
зниження артеріального тиску
4.
зменшення кількості води в організмі
5.
все перераховане

Головні ознаки посттрансфузійної реакції важкого ступеня:
1.
падіння артеріального тиску, серцебиття
2.
гемоглобінурія
3.
кропивниця, набряк Квінке
4.
* підвищення температури на 3о С і більше, озноб
5.

Головні ознаки посттрансфузійної реакції важкого ступеня:
1.
2.
гемоглобінурія
3.
кропивниця, набряк Квінке
4.
* підвищення температури на 3о С і більше, озноб
5.

Гостра постгеморагічна анемія є:
1.
гіпохромною
2.
* нормохромною
3.
гіперхромною
4.
аутоімунною
5.
ідеопатичною

Групу крові та резус- сумісність при переливанні крові перевіряє:
1.
* Лікуючий лікар;
2.
Лікар, відповідальний за організацію трансфузійної терапії в лікувальному відділенні;
3.
Середній лаборант;
4.
Лікар-лаборант клінічної лабораторії лікарні;
5.

Групу крові та резус- сумісність при переливанні крові перевіряє:
1.
* Лікуючий лікар;
2.
Лікар, відповідальний за організацію трансфузійної терапії в лікувальному відділенні;
3.
Середній лаборант;
4.
Лікар-лаборант клінічної лабораторії лікарні;
5.

Де народився М.І.Пірогов?
1.
Вінниця

Київ

* Москва

Санки-Петербург

Одеса

Дезінфекція і стерилізація є основним видом профілактики наступної інфекції.
1.
Повітряної інфекції.
2.
Крапельної інфекції
3.
* Контактної інфекції.
4.
Імплантаційної інфекції.
5.
Всі вище перераховані шляхи

Дезінфекція і стерилізація є основним видом профілактики наступної Інфекції
1.
Повітряної інфекції
2.
Крапельної інфекції
3.
* Контактної інфекції
4.
Імплантаційної інфекції
5.

Дезінфекція хірургічного інструментарію в перев’язувальній після його використання у хворого на туберкульоз
проводиться:
1.
етиловим спиртом – 1год;
2.
Потрійним розчином – 2 год;
3.
Парами формаліну – 2 год;
4.
1% розчином дімексиду – 2 год;
5.
* 1 % розчином „Дезактину”- 2 год.

Деонтологія вивчає:
1.
Відносини адміністрації лікарні і хворих
2.
Відносини між пацієнтами
3.
Відносини між лікувальним колективом
4.
Відносини між працівниками закладу і пацієнтами
5.
* Всі вище перераховані заходи.

Деонтологія це наука яка вивчає:
1.
Особливості протікання окремих патологічних станів;
2.
Методи виконання оперативних втручань;
3.
Функціональні взаємозв’язки внутрішніх органів;
4.
* Морально-етичні питання в медицині;
5.
Принципи вибору оптимального методу лікування.

Джерела ендогенної інфекції:
1.
Хронічний бронхіт;
2.
Хронічний тонзиліт
3.
Хронічний аднексит
4.
Хронічний простатит;
5.
* Всі відповіді вірні.

Джерела імплантаційної інфекції.
1.
Плевральний дренаж;
2.
Шви;
3.
Дренаж черевної порожнини;
4.
Трансплатаційні органи.
5.
* Всі відповіді правильні.

Джерелами імплантаційної інфекції можуть бути:
1.
* Спеціальні зонди;
2.
Хірургічні інструменти;
3.
Технічна апаратура операційної;
4.
Перевищення норми бактеріального забруднення повітря операційної;
5.
Операційна білизна;

1.
2.
3.
4.
* Штучні серцеві клапани;
5.
Перевищення норми бактеріального забруднення повітря операційної

1.
Операційний білизна;
2.
3.
4.
* Штучні серцеві клапани;
5.
Перевищення норми бактеріального забруднення повітря операційно;

1.
* Синтетична сітка;
2.
3.
4.
5.

1.
2.
* Металеві конструкції для металлостеосінтеза;
3.
4.
5.

1.
2.
3.
4.
5.
* Шовний матеріал;

1.
2.
* Дренажні трубки;
3.
4.
5.

1.
2.
3.
* Катетери;
4.
5.

1.
2.
3.
4.
5.
* Протези;

1.
2.
3.
* Судинні протези;
4.
5.

1.
2.
* Металеві конструкції;
3.
4.
5.

1.
2.
3.
4.
5.
* Кавафільтри;

1.
2.
3.
* Стенти;
4.
5.

Дифузне бронзоподібне забарвлення шкіри характерне для:
1.
* Хвороби Аддісона
2.
Раку печінки
3.
Механічної жовтяниці
4.
Порушень обміну меланіну
5.
Гемолітичної жовтяниці

Дихання Рейн-Стокса характерне для:
1.
Гемотораксу
2.
Пневмотораксу
3.
Сепсису
4.
Черепно-мозкової травми
5.
* Термінальних станів

Діафаноскопія це
1.
різновид рентгендіагностики
2.
діагностика із застосуванням рентгенконтраксних речовин
3.
* діагностика шляхом просвічування тканинних структур
4.
діагностика з допомогою оптики
5.
різновид УЗД

Для вальгусної деформації характерно наявність:
1.
«У» подібної деформації
2.
«П» подібної деформації
3.
* «X» подібної деформації
4.
«О» подібної деформації.
5.
«Н» подібної деформації

Для визначення симптому «шуму плеску» використовують
1.
* Пальпацію і аускультацію
2.
Пальпацію і огляд
3.
Огляд і УЗД
4.
Аускультацію і УЗД
5.
Пальпацію і УЗД

Для виявлення тромбоцитопенії необхідно визначити:
1.
адгезивну функцію тромбоцитів
2.
агрегаційну функцію тромбоцитів
3.
* кількість тромбоцитів
4.
вміст фібриногену в крові
5.
тромбіновий час

Для вологого прибирання приміщень хірургічного відділення застосовують:
1.
0,5% розчин дезактина;
2.
* 0,2% розчин дезактина або 0,25% розчин лизоформіна-3000;
3.
Потрійний розчин;
4.
0,25% розчин хлоргексидина;
5.
1% водний розчин хлораміну Б.

Для гемоперитонеуму характерним є симптом
1.
Щоткіна блюмберга
2.
Роздольського
3.
* «ваньки встаньки»
4.
Склярова
5.
Сітковського

Для лікування струсу грудної клітки призначають:
1.
Ліжковий режим.
2.
Оксигенотерапію.
3.
Серцеві препарати.
4.
Знеболювальні засоби.
5.
* Всі перераховані засоби.

Для накладання спиртового компресу використовують спиртовий розчин:
1.
96 %;
2.
80 %;
3.
75 %;
4.
* 50 %;
5.
35 %.

Для обробки рук хірурга застосовуються:
1.
Первамур;
2.
Новосепт;
3.
Церігель;
4.
Етиловий спирт;
5.

Для попередження цитратної інтоксикації при переливанні консервованої крові необхідно:
1.
вводити не більше 500 мл консервованої крові;
2.
вводити калію хлорид;
3.
вводити антигістамінні засоби;
4.
* вводити кальцію хлорид;
5.
вводити гідрокарбонат натрію.

1.
вводити не більше 500 мл консервованої крові;
2.
вводити калію хлорид;
3.
вводити антигістамінні засоби;
4.
* вводити кальцію хлорид;
5.
вводити гідрокарбонат натрію.

1.
Вводити не більше 500мл консервованої крові;
2.
* Вводити кальцію хлорид;
3.
Вводити антигістамінні засоби;
4.
Вводити натрію хлорид;
5.
Вводити гідрокарбонат натрію.

1.
Вводити не більше 500мл консервованої крові;
2.
* Вводити кальцію хлорид;
3.
Вводити антигістамінні засоби;
4.
Вводити натрію хлорид;
5.
Вводити гідрокарбонат натрію.

Для приготування 0,2% розчину «Дезактіну» необхідно використати:
1.
* 2 г «Дезактіну» - 998 мл води.
2.
1 г «Дезактіну» - 999 мл води
3.
4.
5.
5 г «Дезактіну» - 995 мл води.

Для простерилізування хірургічного інструментарію в сухожаровій шафі, сестра відібрала гачки Фарабефа,
кровозупинні затискачі, металеві зонди, лапароскоп і аппарат для зшивання органів (УО-40). Який інструментарій
необхідно вилучити?
1.
Затискачі.
2.
Гачки ФарабефA.
3.
* Лапароскоп.
4.
Зонди металічні.
5.
Аппарат для зшивання органіB.

Для профілактики аспіраційної пневмонії у хворих з черепно-мозковою травмою необхідно:
1.
Голову закинути назад.
2.
Голову нахилити вперед.
3.
* Голову повернути набік.
4.
Накласти комірець Шанца.
5.
Надати хворому напівсидячи положення.

Для стерилізації яких інструментів використовується променевий метод?
1.
* Одноразові шрици, шовний матеріал, система для переливання крові,катетери;
2.
Скляні шприци;
3.
Металеві хірургічні Інструменти;
4.
Предмети по догляду за хворими;
5.
Металеві сечові катетери.

Для фіксації калитки після оперативних втручань використовують:
1.
Марлеві бинти.
2.
Еластичні сітчасто-трубчасті бинти.
3.
* Суспензорії.
4.
Бандаж.
5.
Індивідуальний перев’язочний пакет.

Для хімічної стерилізації використовуються такі хімічні антисептики:
1.
96% спирт;
2.
Трійний розчин;
3.
Перекис водню 6%;
4.
Первомур;
5.

Для чого застосовують пастеризацію?
1.
* Виготовлення білкових препаратіB.
2.
Передстерилізаційної обробки інструментіB.
3.
Автоклавування
4.
Контролю передстерилізаційної обробки інструментіB.
5.
Контролю якості стерилізації.

Для якого захворювання характерним є тахікардія
1.
* Хвороби Грейвса
2.
Хвороби Кондора
3.
Хвороби Іщенко Кушінга
4.
Синдрому Кона
5.
Хвороби Аддісона

Для якого захворювання щитовидної залози характерним є осиплість голосу?
1.
Тиреоїдит Ріделя
2.
Тиреотоксичний зоб
3.
* Рак щитовидної залози
4.
Гнійний тиреоїдит
5.
Тиреоїдит Хашімото

Для якої гострої хірургічної патології характерний вагусний пульс?
1.
Гострого апендициту
2.
Гострої кишкової непрохідності
3.
* Перфоративної виразки
4.
Гострого панкреатиту
5.
Гострого холециститу

1.
Легеня;
2.
* Верхній відділ шлунково-кишкового тракту;
3.
Пряма кишка;
4.
Нирки;
5.
Селезінка.

1.
Легеня;
2.
* Верхній відділ шлунково-кишкового тракту;
3.
Пряма кишка;
4.
Нирки;
5.
Селезінка.

1.
Легеня
2.
* Верхній відділ шлунково-кишкового тракту
3.
Пряма кишка
4.
Нирки
5.
Селезінка

До джерел крові та її компонентів для переливання не відноситься:
1.
* донорська кров;
2.
аутокров;
3.
кров тварин;
4.
трупна кров;
5.
плацентарна кров.

До джерел крові та її компонентів для переливання не відноситься:
1.
* донорська кров;
2.
аутокров;
3.
кров тварин;
4.
трупна кров;
5.
плацентарна кров.

До кінцевих методів зупинки кровотечі відносяться:
1.
Механічні;
2.
Фізичні;
3.
Хімічні та біологічні;
4.
Комбіновані;
5.
* Всі вище перераховані варіанти.

До кінцевих методів зупинки кровотечі відносяться:
1.
Механічні;
2.
Фізичні;
3.
Хімічні та біологічні;
4.
Комбіновані;
5.
* Всі вище перераховані варіанти.

До методів профілактики контактного інфікування належить:
1.
Стерилізація білизни
2.
Стерилізація Інструментів
3.
Стерилізація шовного матеріалу;
4.
Обробка рук хірурга;
5.
* Всі відповіді вірні

До патологічних крововтрат відносять крововтрати внаслідок
1.
* патологічних процесів, захворювань
2.
кровопускань, ексфузій
3.
ран, операцій
4.
коагулотатій
5.

До порушень якої ланки гемостазу відносяться тромбоцитопенії
1.
згортальної
2.
судинної
3.
* тромбоцитарної
4.
судинно-тромбоцитарної
5.

До профілактики пролежнів відноситься все окрім:
1.
Активне положення хворого в ліжку;
2.
Гігієна шкірних покривів;
3.
Контроль стану натільної та постільної білизни;
4.
* Використання інгаляцій;
5.
Підкладання надувних кругів.

До радикальної операції відносяться
1.
* холецистектомія
2.
гастростомія з приводу раки стравоходу
3.
обхідний анастомоз при раку кишки
4.
біопсія
5.
пункція плевральної порожнини

До ранніх симптомів гострого гематогенного остеомієліту відноситься все, окрім:
1.
Болі в кінцівці
2.
загального нездужання
3.
Ознобу
4.
Високої температури
5.
* Флегмони підшкірної клітковини.

До різкого зниження кровопостачання, яких органів і систем в першу чергу призводить «централізація» кровообігу
1.
* шлунково-кишкового тракту
2.
серця
3.
центральної нервової системи
4.
легені
5.

До розладів судинно-тромбоцитарного механізму гемостазу відносяться
1.
коагулопатії
2.
коагулопатії і вазопатії
3.
вазопатії
4.
* тромбоцитопенії, тромбоцитопатії, вазопатії
5.
тромбоцитопенії, тромбоцитопатії

До травматичних крововтрат відносять крововтрати внаслідок
1.
патологічних процесів, захворювань
2.
онкологічних захворювань
3.
* ран, операцій
4.
кровопускань, ексфузій
5.

До числа заходів забезпечення лікувально-захисного режиму у відділенні входить:
1.
Контроль прийому медикаментів;
2.
Регулярне провітрювання палати;
3.
* Усунення сторонніх подразників, негативних емоцій;
4.
Вологе прбирання приміщення;
5.
Профілактика пролежнів.

До чого може призвести наявність шлункового вмісту під час наркозу?
1.
Аритмії
2.
Метеоризму
3.
* Аспірації
4.
Кишкової непрохідності
5.
Ларингоспазму

До чого може призвести часте застосування очисних клізм:
1.
* До виведення калію з організму;
2.
До ларингоспазму;
3.
До зниження артеріального тиску;
4.
До збільшення міжклітинної рідини;
5.
До виведення кальцію з організму.

До чого може призвести часте застосування очисних клізм?
1.
* До виведення калію з організму
2.
До ларингоспазму
3.
До зниження артеріального тиску
4.
До збільшення міжклітинної рідини
5.
До виведення кальцію з організму

До штучних крововтрат відносяться крововтрати внаслідок
1.
патологічних процесів, захворювань
2.
* кровопускань, ексфузій
3.
ран, операцій
4.
коагулотатій
5.

До якого виду антисептики відноситься використання дренажів?
1.
Механічної.
2.
Хімічної.
3.
* Фізичної.
4.
Біологічної.
5.
Змішаної.

До якого виду антисептики відноситься вторинна хірургічна обробка рани?
1.
* Механічної.
2.
Хімічної.
3.
Фізичної
4.
5.

До якого виду антисептики відноситься вторинна хірургічна обробка рани?
1.
2.
Хімічної.
3.
Фізичної.
4.
5.
* Змішаної.

До якого виду антисептики відноситься опромінення ран ультрафіолетовими променями?
1.
2.
Хімічної.
3.
* Фізичної.
4.
5.
Змішаної.

До якого виду антисептики відноситься опромінення лазером?
1.
* Фізичної.
2.
Хімічної.
3.
4.
5.
Змішаної.

До якого виду антисептики відноситься первинна хірургічна обробка рани?
1.
2.
Хімічної.
3.
Фізичної.
4.
5.
Змішаної.

1.
2.
Хімічної.
3.
Фізичної.
4.
5.

1.
2.
Хімічної.
3.
Фізичної.
4.
5.

До якого виду антисептики відноситься ультразвукове опромінення ран?
1.
2.
Хімічної.
3.
4.
* Фізичної.
5.
Змішаної.

До якого виду антисептики відносяться застосування протеолітичних ферментів?
1.
2.
Хімічної.
3.
Фізичної.
4.
* Біологічної.
5.

1.
2.
Хімічної.
3.
Фізичної.
4.
5.
Змішаної.

1.
2.
Хімічної.
3.
Фізичної.
4.
5.

До якого виду антисептики належать дренажі?
1.
2.
Хімічної
3.
* Фізичної.
4.
5.

До якого виду антисептики належать дренажі?
1.
2.
Хімічної
3.
* Фізичної.
4.
5.

До якого виду антисептики належить опромінення лазерними установками?
1.
2.
Хімічної.
3.
* Фізичної.
4.
5.
1. 
До якого виду антисептики належить опромінення лазерними установками? Механічної.
2.
Хімічної.
3.
* Фізичної.
4.
5.

До якого виду антисептики належить опромінення ран ультрафіолетовими лампами?
1.
2.
Хімічної
3.
* Фізичної.
4.
5.

До якого виду антисептики належить ультразвукове опромінення ран?
1.
2.
Хімічної.
3.
* Фізичної.
4.
5.

До якого виду антисептики належить ультразвукове опромінення ран:
1.
Механічної антисептики.
2.
Хімічної антисептики.
3.
* Фізичної антисептики.
4.
Біологічної антисептики.
5.

До якого виду антисептики належить ультразвукове опромінення ран?
1.
2.
Хімічної.
3.
* Фізичної.
4.
Біологічної
5.

До якого підрозділу необхідно виписати направлення на проходження електрокардіографіі?
1.
До клінічної лабораторії
2.
* До кабінету функціональної діагностики
3.
До рентгенкабінету
4.
До манїпуляційного кабінету
5.
До оглядового кабінету

До якого способу остаточної зупинки кровотечі відноситься переливання крові?
1.
Механічного;
2.
* Біологічного;
3.
Фізичного;
4.
Хімічного;
5.
Комбінованого.

1.
2.
3.
Фізичного;
4.
Хімічного;
5.
Комбінованого.

1.
2.
Фізичного;
3.
4.
Хімічного;
5.
Комбінованого;

Довжину кінцівки вимірюють
1.
* В положенні повного розгинання
2.
В положенні 130 градусів
3.
В положенні 100 градусів
4.
В положенні повного згинання
5.
У фізіологічному положенні

Довжину нижньої кінцівки вимірюють:
1.
* Від верхнього переднього остя здухвинної кістки до медіального щиколотка.
2.
Підсумовуючи довжину стегна, гомілки і п'яткової кістки.
3.
Від пахової зв'язки до п'яткової кістки.
4.
Від великого вертлюга до п'яткової кістки
5.
Від великого вертлюга до латерального щиколотка.

Дренажі належать до:
1.
2.
Хімічної антисептики
3.
4.
5.

Дренування рани відноситься до виду антисептики:
1.
2.
Хімічної;
3.
Фізичної;
4.
Змішаної;
5.

Дренування рани відноситься до виду антисептики:
1.
2.
3.
Хімічної;
4.
Змішаної;
5.
Фізичної;

Дренування рани це:
1.
Механічна антисептика;
2.
Асептика механічна;
3.
Біологічна антисептика;
4.
* Фізична антисептика;
5.

Екзогенний шлях потрапляння інфекції в рану - це:
1.
Повітряна інфекція;
2.
Крапельна інфекція;
3.
Контактна інфекція;
4.
Імплантаційна інфекція;
5.
* Всі вище перераховані шляхи.

Екзогенний шлях потрапляння інфекції в рану – це:
1.
2.
3.
Контактна інфекція;
4.
5.
* Всі перераховані шляхи.

Екстрена операція показана при
1.
варикозному розширенню вен нижніх кінцівок
2.
ліпомі
3.
* перфоративній виразці шлунку
4.
трофічній виразці
5.
раку печінки

Емпіричний період історії хірургії тривав:
1.
* З 6-7 тисячоліття до н. е. до кінця ХУІ століття н. е.
2.
З кінця ХУІ ст. до кінця ХІХ ст.
3.
З кінця ХІХ ст. до початку ХХ ст.
4.
На протязі ХХ ст.
5.
Триває і в наш час.

Ендогенний шлях попадання інфекції в рану - це:
1.
* Гематогенний шлях;
2.
3.
Повітряний шлях;
4.
Крапельний шлях;
5.
Контактний шлях.

Ендогенний шлях потрапляння Інфекції в рану - це:
1.
* Гематогенний шлях;
2.
3.
Повітряний шлях;
4.
Крапельний шлях;
5.

Ендотелій, гладка мускулатура судин, тромбоцити крові відносяться до
1.
* судинно-тромбоцитарного гемостазу
2.
судинного компоненту гемостазу
3.
клітинного компоненту гемостазу
4.
плазмового компоненту гемостазу
5.

Етиловий спирт використовується в хірургічній практиці з ціллю:
1.
Окислювальна;
2.
Лізисна;
3.
Спороцидна;
4.
* Дубильна, протизапальна, зігріваюча;
5.
ОбволікаючA.

З метою накладання гарячого компресу використовують воду зтемпературою:
1.
30-40 градусів;
2.
3.
4.
* 60-70 градусів;
5.
70-80 градусів.

З метою профілактики аспіраційного синдрому в екстреній хірургії необхідно
1.
надати хворому положення Тренделенбурга
2.
покласти хворого на лівий бік
3.
* спорожнити шлунок за допомогою зонда
4.
швидко ввести в стан наркозу
5.
попередити м'язову фібриляцію на введення міорелаксантів

З метою профілактики зараження СНІДом та вірусним гепатитом інструменти дезінфікують:
1.
1% розчином хлорного вапна.
2.
* 3% розчином хлораміну.
3.
4.
5.
0,5% розчином хлораміну.

З метою профілактики контактного шляху поширення інфекції використовують:
1.
Провітрювання;
2.
Вологе прибирання;
3.
Кварцування;
4.
* Стерилізацію;
5.
Носіння масок персоналом.

З чим може бути пов' язана несвоєчасна госпіталізація пацієнта на планову операцію?
1.
Із загостренням основного захворювання
2.
З відхиленнями показників у стандартних аналізах
3.
3 генеральним прибирання операційного блоку
4.
З відпусткою завідувача хірургічного відділення
5.
* З несвоєчасним здаванням стандартних необхідних аналізів.

З чим частіше за все пов’язані гемолітичні посттрансфузійні ускладнення:
1.
з несумісністю крові хворого і донора за антигенами тромбоцитів
2.
з несумісністю крові хворого і донора за антигенами систем MNS і Kell
3.
з несумісністю крові хворого і донора за антигенами систем Kidd, Duffy
4.
* з несумісністю крові хворого і донора за антигенами систем АВО і Резус
5.
з несумісністю крові хворого і донора за антигенами лейкоцитів

З чим частіше за все пов’язані гемолітичні посттрансфузійні ускладнення:
1.
з несумісністю крові хворого і донора за антигенами тромбоцитів
2.
з несумісністю крові хворого і донора за антигенами систем MNS і Kell
3.
з несумісністю крові хворого і донора за антигенами систем Kidd, Duffy
4.
* з несумісністю крові хворого і донора за антигенами систем АВО і Резус
5.
з несумісністю крові хворого і донора за антигенами лейкоцитів

З чим частіше за все пов’язані посттрансфузійні ускладнення негемолітичного типу:
1.
з несумісністю крові хворого і донора за антигенами систем АВО і Резус
2.
з несумісністю крові хворого і донора за антигенами систем Kell , Kidd
3.
з несумісністю крові хворого і донора за антигенами систем MNS, Duffy
4.
з несумісністю крові хворого і донора за антигенами систем еритроцитів
5.
* з несумісністю крові хворого і донора за антигенами лейкоцитів, тромбоцитів, білків
крові

З чим частіше за все пов’язані посттрансфузійні ускладнення негемолітичного типу:
1.
з несумісністю крові хворого і донора за антигенами систем АВО і Резус
2.
з несумісністю крові хворого і донора за антигенами систем Kell , Kidd
3.
з несумісністю крові хворого і донора за антигенами систем MNS, Duffy
4.
з несумісністю крові хворого і донора за антигенами систем еритроцитів
5.
* з несумісністю крові хворого і донора за антигенами лейкоцитів, тромбоцитів, білків
крові

З чого починається передопераційний період?
1.
З реєстрації пацієнта в приймальному відділенні
2.
* З отримання згоди пацієнта на операцію
3.
З прибуттям пацієнта до стаціонару
4.
З перших призначень лікаря
5.
Зі встановлення дати операції

З яким видом кровотечі пов’язаний термін “гематемезіс”?
1.
Носова;
2.
* Шлункова;
3.
Маткова;
4.
З сечових шляхів;
5.
З заднього проходу.

З яким видом кровотечі пов’язаний термін “гематемезіс”?
1.
Носова
2.
* Шлункова
3.
Маткова
4.
З сечових шляхів
5.
З заднього проходу

З якою метою виконується проба Мошковича
1.
* Для визначення рівня ампутації
2.
Для визначення рівня оклю
3.
Для визначення рівня емболії
4.
Для визначення прохідності глибоких вен
5.
Для визначення спроможності клапанів вен

З якою метою застосовують для парентерального харчування поєднання препаратів з
глюкозою?
1.
для розведення основного плазмозамінника;
2.
для зменшення анафілактогенних властивостей;
3.
* для посилення енергетичних властивостей;
4.
для зниження в’язкості крові;
5.
для прискорення асиміляції амінокислот.

З якою метою застосовують для парентерального харчування поєднання препаратів з
глюкозою?
1.
для розведення основного плазмозамінника;
2.
для зменшення анафілактогенних властивостей;
3.
* для посилення енергетичних властивостей;
4.
для зниження в’язкості крові;
5.
для прискорення асиміляції амінокислот.

З якою метою проводиться контроль передстерилізаційного обробки інструментів?
1.
На наявність мікроорганізмів на інструментах;
2.
* Визначення білкового забруднення інструментів;
3.
Визначення анаеробних мікроорганізмів;
4.
Визначення якості стерилізації;
5.
Визначення ефективності впливу миючих засобів на мікроорганізми.

З якою метою спонукають хворого до глибокого дихання в ранній післяопераційний період:
1.
Для зменшення хвилювання;
2.
Для усунення виділень з дихальних шляхів;
3.
Для профілактики розвитку гострої дихальної недостатності;
4.
* Для профілактики розвитку ателектазів та пневмоній;
5.
Для профілактики тромемболії легеневої артерії.

З якою швидкістю раціонально вводити дезінтоксикаційні розчини?
1.
20 крапель за хвилину;
2.
3.
* 40-50 крапель за хвилину;
4.
5.
Струменем.

З якою швидкістю раціонально вводити дезінтоксикаційні розчини?
1.
2.
3.
* 40-50 крапель за хвилину;
4.
5.
Струменем.

За допомогою двоголового бинта накладають:
1.
* Шапку Гіппократа.
2.
Поворотну пов’язку.
3.
Чепець
4.
«Неаполітанську пов’язку»
5.
Вуздечку.

За допомогою пари під тиском, стерилізацію проводять:
1.
* У автоклавах.
2.
У сухожарових шафах
3.
У стерилізаторах
4.
У газових стерилізаторах.
5.
У скляному посуді.

За допомогою хімічних розчинників стерилізацію проводять;
1.
У автоклавах.
2.
У сухожарових шафах.
3.
У стерилізаторах.
4.
5.
* У скляному посуді.

За Міжнародною номенклатурою іонізований кальцій визначають, як фактор:
1.
I
2.
III
3.
* IV
4.
V
5.
VII

За Міжнародною номенклатурою проакцелерин визначають, як фактор:
1.
IV
2.
*V
3.
XI
4.
VII
5.
XIII

За Міжнародною номенклатурою протромбін визначають, як фактор:
1.
I
2.
* II
3.
III
4.
IV
5.
V

За Міжнародною номенклатурою фактор Крістмаса визначають, як фактор:
1.
V
2.
VII
3.
VIII
4.
* IX
5.
XIII

За Міжнародною номенклатурою фактор Стюарта-Прауера визначають, як фактор:
1.
*X
2.
XI
3.
XIII
4.
XII
5.
VI

За Міжнародною номенклатурою фібриноген визначають, як фактор:
1.
III
2.
V
3.
*I
4.
VII
5.
XI

За який час пацієнт повинен засвоїти основи доопераційного навчання у період планової
підготовки?
1.
* За першу добу
2.
За 2 доби
3.
За весь доопераційний період
4.
2-3 год
5.
4 доби

Загальна кількість крові в зоні мікроциркуляції в нормі складає:
1.
10 – 13%
2.
13 – 15%
3.
* 15 – 17%
4.
17 – 20 %
5.
20 – 22%

Закони кровообігу були відкриті:
1.
Везалієм
2.
Паре
3.
* Гарвеєм
4.
Левенгуком
5.
Мальпігі

Занесення інфекції в рану з повітря- це:
1.
* Повітряна інфекція.
2.
Крапельна інфекція.
3.
Контактна Інфекція.
4.
ІмплантацІйна інфекція.
5.
Всі вище перераховані шляхи.

Занесення інфекції в рану з предметів, що стикаються з раною - це:
1.
Повітряна Інфекція.
2.
Крапельна Інфекція.
3.
* Контактна інфекція.
4.
5.

Занесення інфекції в рану з предметів, що стикаються з раною - це:
1.
2.
Крапельна Інфекція
3.
* Контактна Інфекція;
4.
5.

Занесення інфекції в рану з предметів, що стикаються з раною - це
1.
Повітряна Інфекція
2.
Крапельна Інфекція
3.
* Контактна інфекція
4.
5.

Занесення інфекції в рану з швів, дренажів, алопластичних протезів - це:
1.
2.
3.
Контактна інфекція.
4.
* Імплантаційна інфекція.
5.

Занесення інфекції в рану з швів, дренажів, алопластичних протезів - це
1.
Повітряна Інфекція
2.
Крапельна інфекція
3.
4.
* Імплантаційна інфекція
5.

Занесення Інфекції в рану із слиною при розмові і кашлі - це:
1.
Повітряна інфекція.
2.
* Крапельна інфекція
3.
4.
5.

Занесення Інфекції в рану із слиною при розмові і кашлі - це
1.
2.
3.
4.
ІмплантацІйна інфекція
5.

Зараження реципієнта інфекційними захворюваннями можливо при трансфузіях :
1.
кровозамінників
2.
препаратів крові
3.
* консервованої крові
4.
препаратів парентерального харчування
5.

Зараження реципієнта інфекційними захворюваннями можливо при трансфузіях :
1.
кровозамінників
2.
препаратів крові
3.
* консервованої крові
4.
препаратів парентерального харчування
5.

Застосування аеротерапевтичної установки в лікуванні ран є метод антисептики:
1.
Механічної;
2.
Хімічної;
3.
Змішаної;
4.
* Фізичної;
5.

Застосування активного дренування ран є метод антисептики:
1.
2.
Хімічної;
3.
* Фізичної;
4.
Змішаної;
5.

Застосування активного дренування ран це є антисептика:
1.
* Фізична;
2.
Хімічна;
3.
Механічна;
4.
5.

Застосування анатоксину в лікуванні ран є метод антисептики:
1.
* Біологічної;
2.
Хімічної;
3.
Фізичної;
4.
Змішаної;
5.

Застосування вакцин у лікуванні ран є метод антисептики:
1.
2.
Хімічної;
3.
Фізичної;
4.
Змішаної;
5.

Застосування ватно-марлевих тампонів в лікуванні ран є метод антисептики:
1.
2.
Змішаної;
3.
4.
* Фізичної;
5.
Хімічної;

Застосування висушування в лікуванні ран є метод антисептики:
1.
2.
Хімічної;
3.
Змішаної;
4.
5.
* Фізичної;

Застосування гігроскопічного перев'язувального матеріалу це є антисептика:
1.
2.
Хімічна;
3.
Механічна;
4.
* Фізична;
5.

Застосування гіпертонічних розчинів у лікуванні ран це є антисептика:
1.
2.
Хімічна;
3.
* Фізична;
4.
Механічна;
5.

Застосування гіпертонічних розчинів у лікуванні ран є метод антисептики:
1.
2.
* Фізичної;
3.
4.
Змішаної;
5.
Хімічної;

Застосування дренування в лікуванні ран є метод антисептики:
1.
2.
* Фізичної;
3.
Змішаної;
4.
5.
Хімічної;

Застосування імуностимуляторів в лікуванні ран є метод антисептики:
1.
2.
3.
Фізичної;
4.
Змішаної;
5.
Хімічної;

Застосування лазера в лікуванні ран є метод антисептики:
1.
* Фізичної;
2.
Хімічної;
3.
Змішаної;
4.
5.

Застосування лазерного випромінювання для лікування ран це є антисептика:
1.
2.
* Фізична;
3.
Механічна;
4.
Хімічна;
5.

Застосування марлевих тампонів в лікуванні ран є метод антисептики:
1.
2.
Змішаної;
3.
* Фізичної;
4.
5.
Хімічної;

Застосування пасивного дренування ран є метод антисептики:
1.
2.
Хімічної;
3.
* Фізичної;
4.
Змішаної;
5.

Застосування пасивного дренування ран це є антисептика:
1.
* Фізична;
2.
Механічна;
3.
Хімічна;
4.
5.

Застосування промивання ран це є антисептика:
1.
2.
Хімічна;
3.
Механічна;
4.
5.
* Фізична.

Застосування протеолітичних ферментів відносяться до:
1.
2.
3.
Фізичної антисептики.
4.
* Біологічної антисептики.
5.
1. 
Застосування проточно - промивного дренування ран це є антисептика: Біологічна;
2.
Хімічна;
3.
Механічна;
4.
* Фізична;
5.

Застосування проточно - промивного дренування ран з використанням мірамістину це є
антисептика:
1.
Біологічна; Хімічна;
2.
Хімічна; Механічна;
3.
Механічна; Біологічна;
4.
Фізична; Біологічна;
5.
* Фізична; Хімічна.

Застосування проточно-промивного дренування в лікуванні ран є метод антисептики:
1.
2.
3.
* Фізичної;
4.
Змішаної;
5.
Хімічної;

Застосування проточно-промивного дренування ран є метод антисептики:
1.
2.
Хімічної;
3.
Змішаної;
4.
* Фізичної;
5.

Застосування рентгентерапевтичного опромінення ран це є антисептика:
1.
2.
Хімічна;
3.
Механічна;
4.
* Фізична;
5.

Застосування сорбентів в лікуванні ран є метод антисептики:
1.
2.
Хімічної;
3.
Змішаної;
4.
* Фізичної;
5.

Застосування ультразвуку в лікуванні ран є метод антисептики:
1.
2.
Хімічної;
3.
Змішаної;
4.
5.
* Фізичної;

Застосування ультразвуку для лікування ран це є антисептика:
1.
2.
Хімічна;
3.
Механічна;
4.
* Фізична;
5.

Застосування ультрафіолетового опромінення в лікуванні ран є метод антисептики:
1.
2.
3.
Хімічної;
4.
Змішаної;
5.
* Фізичної;

Захворювання (патологічні стани), які прямо чи опосередковано пов’язані із діями лікаря
називаються:
1.
Плановими
2.
Екстреними
3.
Деонтологічними
4.
* Ятрогенними
5.
Хірургічними

Зміни в згортальній системі крові, які можуть викликати появу кровотеч, спостерігається
при:
1.
* Гемофілії, хворобі Верльгофа, ДВЗ-синдромі;
2.
Гемофілії, хворобі Шенлейна-Геноха, ДВЗ-синдромі;
3.
Гемофілії, отруєнні фосфором, ДВЗ-синдромі;
4.
Гемофілії, хворобі Шенлейна-Геноха, отруєнні фосфором;
5.
Гемофілії, хворобі Верльгофа, уремії.

при:
1.
* Гемофілії, хворобі Верльгофа, ДВЗ-синдромі;
2.
Гемофілії, хворобі Шенлейна-Геноха, ДВЗ-синдромі;
3.
Гемофілії, отруєнні фосфором, ДВЗ-синдромі;
4.
Гемофілії, хворобі Шенлейна-Геноха, отруєнні фосфором;
5.
Гемофілії, хворобі Верльгофа, уремії.

при:
1.
* Гемофілії, хворобі Верльгофа, ДВЗ-синдромі
2.
Гемофілії, хворобі Шенлейна-Геноха, ДВЗ-синдромі
3.
Гемофілії, отруєнні фосфором, ДВЗ-синдромі
4.
Гемофілії, хворобі Шенлейна-Геноха, отруєнні фосфором
5.
Гемофілії, хворобі Верльгофа, уремії

Знайдіть вірно перераховані компоненти крові крові:
1.
Еритроцитарна маса, стандартні сироватки, суха плазма;
2.
Еритроцитарна маса, цоліклони, відмиті еритроцити;
3.
Еритроцитарна маса, стандартні сироватки, лейкоцитна маса;
4.
* Еритроцитарна маса, лейкоцитна маса, тромбоцитна маса;
5.
Еритроцитарна маса, тромбоцитна маса, стандартні сироватки.

Знайдіть вірно перераховані компоненти крові крові:
1.
2.
Еритроцитарна маса, цоліклони, відмиті еритроцити;
3.
Еритроцитарна маса, стандартні сироватки, лейкоцитна маса;
4.
* Еритроцитарна маса, лейкоцитна маса, тромбоцитна маса;
5.
Еритроцитарна маса, тромбоцитна маса, стандартні сироватки.

Знайдіть невірно перераховані препарати крові:
1.
2.
Тромбоцитна маса, альбумін, відмиті еритроцити;
3.
* Стандартні сироватки, цоліклони, антистафілококовий ?-глобулін;
4.
Лейкоцитна маса, антистафілококовий ?-глобулін, відмиті еритроцити;
5.
Стандартні сироватки, суха плазма, еритроцитарна маса.

Знайдіть невірно перераховані препарати крові:
1.
2.
Тромбоцитна маса, альбумін, відмиті еритроцити;
3.
* Стандартні сироватки, цоліклони, антистафілококовий ?-глобулін;
4.
Лейкоцитна маса, антистафілококовий ?-глобулін, відмиті еритроцити;
5.
Стандартні сироватки, суха плазма, еритроцитарна маса.

Зниження синтезу яких факторів згортання крові відбувається в пе чінці через порушення
засвоєння вітаміну К?
1.
III, V, VII, IX, X;
2.
II, IV, V, VII, X;
3.
IV, V;
4.
* V, VII, IX, X, XIII;
5.
II, VII, VIII, X, XIII.

Зниження синтезу яких факторів згортання крові відбувається в пе чінці через порушення
засвоєння вітаміну К?
1.
III, V, VII, IX, X
2.
II, IV, V, VII, X
3.
IV, V
4.
* V, VII, IX, X, XIII
5.
II, VII, VIII, X, XIII

Із двох ватно-марлевих подушок прикріплених до бинта складається:
1.
2.
3.
Суспензорії.
4.
Бандаж.
5.
* Індивідуальний перев’язочний пакет

Із марлі виготовляють:
1.
Серветки.
2.
Тампони і кульки.
3.
Турунди.
4.
Бинти.
5.

Імунна відповідь на антигени еритроцитів може бути викликана введенням:
1.
Еритроцитів та лейкоцитів;
2.
* Еритроцитів та тромбоцитів;
3.
Еритроцитів та плазми;
4.
Еритроцитів та плазмозамінників гемодинамічної дії;
5.
Еритроцитів та колоїдних кровозамінників на основі гемоглобіну.

Імунна відповідь на антигени еритроцитів може бути викликана введенням:
1.
Еритроцитів та лейкоцитів;
2.
* Еритроцитів та тромбоцитів;
3.
Еритроцитів та плазми;
4.
Еритроцитів та плазмозамінників гемодинамічної дії;
5.
Еритроцитів та колоїдних кровозамінників на основі гемоглобіну.

Імуноглобулін людини антистафілококовий застосовують:
1.
для підвищення резистентності організму
2.
для профілактики кору, інфекційного гепатиту
3.
для профілактики грипу
4.
* для лікування стафілококової інфекції
5.

Імуноглобулін людини антистафілококовий застосовують:
1.
для підвищення резистентності організму
2.
для профілактики кору, інфекційного гепатиту
3.
для профілактики грипу
4.
* для лікування стафілококової інфекції
5.

Інструменти у перев’язочній беруть зі стола і подають за допомогою:
1.
Рук.
2.
Затискача.
3.
Скальпеля.
4.
* Корнцанга.
5.
Ранорозширювача.

Інтермітуючий тип гарячки характеризується:
1.
Висока температура тіла з коливаннями в межах 1 градусу;
2.
Температура тіла тримається вище 38 градусів;
3.
Температура тіла не піднімається вище 38 градусів;
4.
* Швидкий підйом температури до 39-40 градусів та швидке її зниження до норми;
5.
Значне підвищення температури (до 3 градусів) з різким падінням до норми і нижче.

Іонізуюче опромінення і у-промені відносяться до:
1.
Газової стерилізації;
2.
Фізичної стерилізації;
3.
Комбінованої стерилізації;
4.
Екстракорпоральної стерилізації;
5.
* Променевої стерилізації;

Історія хвороби хірургічного хворого відрізняється
1.
Більш ретельно зібраним анамнезом захворювання
2.
* Описом локального патологічного процесу
3.
Складанням симптомокомплексів
4.
Проведенням додаткового розпиту
5.
Використанням спеціальних методів дослідження

Кабінет для виконання призначень лікаря та проведення маніпуляцій називається:
1.
Ординаторська.
2.
Операційна.
3.
* Маніпуляційна.
4.
Гнійна перев’язочна.
5.
Чиста перев’язочна.

Квадратні шматки марлі різної величини, складені в декілька шарів із згорнутими всередину
краями називаються:
1.
* Серветками.
2.
Турундами.
3.
Тампонами.
4.
Марлевими кульками.
5.
Бинтами.

Кварцування в чистій перев’язочній проводять:
1.
Вранці.
2.
Ввечері.
3.
* Двічі на добу.
4.
Тричі на добу.
5.
Не проводять взагалі.

Кипятінням стерилізацію проводять:
1.
2.
3.
* У стерилізаторах
4.
5.

Кількість виділеної в мілілітрах сечі за годину при виникненні олігурії
1.
від 50 до 70
2.
від 50 до 60
3.
* менше 50
4.
менше 30
5.
більше 50

Кількість виділеної в мілілітрах сечі за годину при виникненні анурії
1.
від 50 до 70
2.
від 30 до 60
3.
менше 50
4.
* менше 30
5.
від 30 до 50

Кількість колоній мікроорганізмів на 1 м3 повітря до роботи не повинен перевищувати:
1.
200
2.
500
3.
* 1000
4.
1500
5.
100.

Кількість крові, що знаходиться в нормальних умовах в артеріальному руслі, від загального
ОЦК складає:
1.
10 – 15%
2.
* 15 – 20%
3.
20 – 25%
4.
25 – 30%
5.
30 – 35%

Кількість крові, що знаходиться в нормальних умовах у венозній системі, від загального
ОЦК складає:
1.
30 – 40%
2.
40 – 50%
3.
50 – 60%
4.
* 60 – 70%
5.
70 – 80%

Кінцевим результатом клінічного перебігу гематоми може бути:
1.
Нагноєння гематоми;
2.
Утворення кісти;
3.
Розсмоктування гематоми;
4.
Звапнення гематоми;
5.
* Вірні всі варіанти;

Кінцевим результатом клінічного перебіну гематоми може бути:
1.
Нагноєння гематоми;
2.
Утворення кісти;
3.
Розсмоктування гематоми;
4.
Звапнення гематоми;
5.
* Вірні всі варіанти;

Кінцевим результатом клінічного перебіну гематоми може бути:
1.
Нагноєння гематоми
2.
Утворення кісти
3.
Розсмоктування гематоми
4.
Звапнення гематоми
5.
* Вірні всі варіанти

Клінічні ознаки ускладнень після переливання інфікованої крові :
1.
* інфекційно-септичний шок, інтоксикація
2.
алергічна реакція
3.
анафілактичний шок
4.
серцева недостатність
5.

Клінічні ознаки ускладнень після переливання інфікованої крові :
1.
* інфекційно-септичний шок, інтоксикація
2.
алергічна реакція
3.
анафілактичний шок
4.
серцева недостатність
5.

Коли відновлюється перистальтика кишок після операції на травному каналі?
1.
Через 4-5 год
2.
* На 3-4-ту добу
3.
Через 48 год
4.
На 2-3-тю добу
5.
На 5-ту добу

Коли відновлюється перистальтика кишок після операції на травному каналі?
1.
Через 4-5 год
2.
* На 3-4-ту добу
3.
Через 48 год
4.
На 2-3-тю добу
5.
На 5-ту добу

Коли востаннє підтверджується згода пацієнта на операцію?
1.
Напередодні операції
2.
Перед застосуванням снодійних засобів звечора напередодні операції
3.
У день операції зранку
4.
* Перед тим як пацієнт дав письмову згоду на операцію
5.
Перед безпосередньою премедикацією

Коли голять операційне поле перед плановою операцією:
1.
Безпосередньо перед премедикаціею;
2.
За 2 дні до оперативного втручання;
3.
У день госпіталізації пацієнта до стаціонару;
4.
Напередодні операції;
5.
* У день операції.

Коли голять операційне поле перед плановою операцією?
1.
Безпосередньо перед премедикаціею
2.
У день прибутгя пацієнта до приймального відділення
3.
У день прибуття пацієнта до стаціонару
4.
Напередодні операції
5.
* У день операції

Коли потрібно оцінювати придатність до переливання консервованої крові?
1.
Після збовтування;
2.
* До збовтування;
3.
Через 3 хвилини після збовтування;
4.
Через 5 хвилин після збовтування;
5.
Через 10 хвилин після збовтування.

Коли потрібно оцінювати придатність до переливання консервованої крові?
1.
Після збовтування;
2.
* До збовтування;
3.
Через 3 хвилини після збовтування;
4.
Через 5 хвилин після збовтування;
5.
Через 10 хвилин після збовтування.

Коли проводять відстрочену первинну хірургічну обробку рани?
1.
У першу добу після поранення;
2.
* Протягом 2-х діб;
3.
Через 48 годин;
4.
Від 1 до 3 годин;
5.

Коли проводять відстрочену первинну хірургічну обробку рани?
1.
У першу добу після поранення
2.
* Протягом 2-ї доби
3.
Через 48 годин
4.
Від 1 год до 3 годин
5.

Коли проводять пізню первинну хірургічну обробку рани?
1.
2.
Протягом 2-ї доби;
3.
* Через 48 годин;
4.
Від 1 год до 3 годин;
5.

Коли проводять пізню первинну хірургічну обробку рани?
1.
2.
Протягом 2-х діб;
3.
* Через 48 годин;
4.
5.

Коли проводять пізню первинну хірургічну обробку рани
1.
У першу добу після поранення
2.
Протягом 2-ї доби
3.
* Через 48 годин
4.
Від 1 год до 3 годин
5.

Коли проводять профілактичну премедикацію?
1.
За 30-40 хв до введення в наркоз
2.
Уранці в день операції
3.
Перед сном напередодні операції
4.
На операційному столі перед уведенням у наркоз
5.
* Напередодні операції

Коли проводять ранню первинну хірургічну обробку рани?
1.
* У першу добу після поранення;
2.
3.
4.
5.

1.
2.
Протягом 2-х діб;
3.
4.
5.

1.
2.
3.
4.
Від 1 год до 3 годин; Е.
5.

Комплекс заходів, спрямований на боротьбу з мікроорганізмами в рані і в організмі хворого
в цілому називається:
1.
Асептика.
2.
* Антисептика.
3.
Десмургія.
4.
Деонтологія.
5.
Дезінфекція.

Комплекс заходів, спрямованих на боротьбу з Інфекцією в рані називається:
1.
Асептикою.
2.
* Антисептикою.
3.
Десмургією.
4.
Деонтологією.
5.
Хірургією.

1.
Асептикою.
2.
3.
4.
5.
Хірургією.

1.
Асептикою.
2.
3.
Десмургією
4.
5.
Хірургією.

Комплекс заходів, спрямованих на знищення патогенних та умовно патогенних для людини
мікроорганізмів на предметах догляду називається:
1.
* Дезінфекція.
2.
Стерилізація.
3.
Пастеризація.
4.
Прожарювання.
5.
Автоклавування.

Комплекс заходів, спрямованих на знищення патогенних та потенційно патогенних для
людини мікроорганізмів на інструментах, предметах розпаду, тощо, називається:
1.
* Дезінфекція
2.
Стерилізація
3.
Пастеризація
4.
Прожарювання
5.

Комплекс методів, спрямованих на попередження попадання мікроорганізмів у рану
називається:
1.
* Асептикою.
2.
Антисептикою
3.
4.
5.

Комплекс методів, спрямованих на попередження попадання мікроорганізмів у рану
називається
1.
* Асептикою
2.
Антисептикою
3.
Десмургією
4.
Деонтологією
5.

Комплекс методів, спрямованих на попередження потрапляння мікроорганізмів у рану
1.
* Асептикою.
2.
Антисептикою.
3.
4.
5.
Дезінфекцією.

Кому належить заслуга створення науково-дослідного інституту клінічної та
експериментальної хірургії в Києві?
1.
Професор В.О. Короваєв.
2.
Професор М.М. Волкович.
3.
Професор О.П. Крилов.
4.
Професор М.М.Амосов
5.
* Професор О.О. Шалімов.

Констатована II ступінь крововтрати (класифікація за О.О.Шалімовим). Який об’єм
крововтрати?
1.
500 мл;
2.
1000 мл;
3.
* 1500 мл;
4.
1700 мл;
5.
2000 мл;

Контрактура Дюпюітрена це патологія:
1.
* Долонного апоневрозу
2.
Колінного суглобу
3.
Артеріальних судин
4.
Кульшового суглобу
5.
Ліктьового суглобу

Контрактура Фолькмана виникає в результаті.
1.
Запалення
2.
Перелому
3.
Вивиху
4.
* Ішемії
5.
Іммобілізації

Контроль за реакцією при визначенні групи крові з допомогою цоліклонів здійснюється на
протязі:
1.
3-5 сек.
2.
20-30 сек.
3.
1 хв.
4.
2 хв.
5.
* 2,5 хв.

Контроль за реакцією при визначенні групи крові з допомогою цоліклонів здійснюється на
протязі:
1.
3-5 сек.
2.
20-30 сек.
3.
1 хв.
4.
2 хв.
5.
* 2,5 хв.

Контроль за роботою технічного персоналу у відділенні здійснює:
1.
Лікар-інтерн.
2.
* Палатна медсестра.
3.
Старша медсестра.
4.
Лікар-ординатор.
5.
Асистент кафедри.

Контроль якості дезинфекції у чистій перев’язувальній проводиться з частотою:
1.
1-2 рази на тиждень.
2.
* 1-2 рази на місяць.
3.
1-2 рази на квартал.
4.
1-2 рази на півроку.
5.
1-2 рази на рік.

Корекція гіперкаліємії досягається застосуванням:
1.
* препаратів кальція, розчину глюкози з інсуліном, кровозамінників без вмісту калія
2.
розчину кристалоїдів: гіпертонічного чи фізіологічного розчинів натрію хлориду
3.
дезінтоксикаційна терапія
4.
введення глюкокортикоїдів
5.

Корекція гіперкаліємії досягається застосуванням:
1.
* препаратів кальція, розчину глюкози з інсуліном, кровозамінників без вмісту калія
2.
розчину кристалоїдів: гіпертонічного чи фізіологічного розчинів натрію хлориду
3.
4.
введення глюкокортикоїдів
5.

Кров'янисті виділення із соска є симптомом
1.
Хвороби Кондора
2.
Хвороби Базедова
3.
Хвороби Іщенко Кушінга
4.
Аддісонової хвороба
5.
* Хвороби Педжета
1. 
Кровотеча в рану, закриту швами, може, в першу чергу, привести до: Утворення абсцесу;
2.
* Утворення гематоми;
3.
Утворення флегмони;
4.
Утворення крововиливу;
5.
Можливі всі перераховані варіанти.

Кровотеча в рану, закриту швами, може, в першу чергу, привести до:
1.
Утворення абсцесу
2.
* Утворення гематоми
3.
Утворення флегмони
4.
Утворення крововиливу
5.
Можливі всі перераховані варіанти

1.
Гемоперитонеум;
2.
Гемоперикард;
3.
Гемоторакс;
4.
Гемартроз;
5.
* Всі відповіді правильні;

1.
Гемоперитонеум;
2.
Гемоперикард;
3.
Гемоторакс;
4.
Гемартроз;
5.
* Всі відповіді правильні;

Лице Гіппократа характерне для
1.
Болевого синдрому
2.
* Термінальні фази перитоніту
3.
Травматичного шоку
4.
Сепсису.
5.
Остеомієліту

Лікування алергічної реакції при пострансфузійному ускладненні потребує:
1.
введення кристалоїдів
2.
* введення антигістамінних засобів
3.
форсування діурезу
4.
гемодіалізу
5.

Лікування алергічної реакції при пострансфузійному ускладненні потребує:
1.
введення кристалоїдів
2.
* введення антигістамінних засобів
3.
форсування діурезу
4.
гемодіалізу
5.

Локальне скупчення пігменту характерно для:
1.
* Меланоми
2.
Папіломи
3.
Ліпоми
4.
Атероми
5.
Гангліями

Максимальний термін зберігання відмитих еритроцитів становить:
1.
6год;
2.
12 год;
3.
18 год;
4.
* 24 год;
5.
48 год.

Максимальний термін зберігання відмитих еритроцитів становить:
1.
6год;
2.
12 год;
3.
18 год;
4.
* 24 год;
5.
48 год.

Максимальний термін зберігання еритроцитарної маси , отриманої з крові , консервованої
розчином “Глюгіцир”, становить:
1.
7 днів;
2.
14 днів;
3.
21 день;
4.
28 днів;
5.
* 35 днів.

Максимальний термін зберігання еритроцитарної маси , отриманої з крові , консервованої
розчином “Глюгіцир”, становить:
1.
7 днів;
2.
14 днів;
3.
21 день;
4.
28 днів;
5.
* 35 днів.

Максимальний термін зберігання крові , заготовленої на гемоконсерванті “Глюгіцир”,
становить:
1.
7 днів;
2.
14 днів;
3.
* 21 день;
4.
28 днів;
5.
35 днів.

Максимальний термін зберігання крові , заготовленої на гемоконсерванті “Глюгіцир”,
становить:
1.
7 днів;
2.
14 днів;
3.
* 21 день;
4.
28 днів;
5.
35 днів.

Максимальний термін зберігання крові, заготовленої на гемоконсерванті «СРDA».
1.
7 днів;
2.
14 днів;
3.
21 день;
4.
28 днів;
5.
* 35 днів.

Максимальний термін зберігання крові, заготовленої на гемоконсерванті «СРDA».
1.
7 днів;
2.
14 днів;
3.
21 день;
4.
28 днів;
5.
* 35 днів.

Марлева маска із шести шарів марлі затримує?
1.
90-94%. мікроорганізмів
2.
* 97%. мікроорганізмів
3.
4.
5.
100%. Мікроорганізмів

Матеріал, який використовувався при перев"язці гнійного хворого, було викинуто в смітник.
Що необхідно зробити з перев"язочним матеріалом?
1.
Замочити в хлораміні, потім знищити.
2.
Замочити в розчині хлорного вапна, потім знищити.
3.
Випрати, простерилізувати І використати повторнD.
4.
* Автоклавувати І знищити.
5.
Спалити.

Метод аутогемотрансфузії в клініці вперше використав:
1.
В.Н.Шамов;
2.
* Грант;
3.
А.Н.Філатов;
4.
С.Д.Дошоянц;
5.
Н.Н.Єланський.

Метод аутогемотрансфузії в клініці вперше використав:
1.
В.Н.Шамов;
2.
* Грант;
3.
А.Н.Філатов;
4.
С.Д.Дошоянц;
5.
Н.Н.Єланський.

Метод гемодилюції – це…?
1.
спосіб прямого переливання крові;
2.
* спосіб розведення крові;
3.
аутоплазмотрансфузія;
4.
аутогемотрансфузія;
5.
спосіб обмінного переливання крові.

Метод гемодилюції – це…?
1.
спосіб прямого переливання крові;
2.
* спосіб розведення крові;
3.
аутоплазмотрансфузія;
4.
аутогемотрансфузія;
5.
спосіб обмінного переливання крові.

Метод знезараження органічних рідин за допомогою температур, при яких гинуть лише
вегетативні форми мікроорганізмів називається:
1.
2.
* Пастеризація.
3.
Кип»ятіння, сухожаровий метод
4.
5.

Метод знезараження органічних рідин за допомогою температур, при яких гинуть лише
вегетативні форми мікроорганізмів називається:
1.
Прожарювання
2.
* Пастеризація
3.
Кип’ятіння, сухожаровий метод
4.
5.

Метод обробки за Гроссіхом-Філончиковим передбачає використання:
1.
3% перекису водню.
2.
1% розчину бриліантового зеленого.
3.
* 5% розчину йоду.
4.
70% етилового спирту.
5.

Метод обробки операційного поля за Гроссіхом-Філончиковим передбачає використання:
1.
2.
3.
4.
5.

Метод обробки операційного поля за Гроссіхом-Філончиковим передбачає використання:
1.
3% перекису водню
2.
3.
4.
70% етилового спирту
5.

Метод обробки операційного поля по Гроссиха-Филончикова передбачає використання:
1.
2.
1% розчину брильянтового зеленого.
3.
4.
5.

Метод променевої стерилізації використовується для стерилізації:
1.
* Одноразові шрици, шовний матеріал, система для переливання крові,катетери;
2.
Скляні шприци;
3.
Металеві хірургічні Інструменти;
4.
Предмети по догляду за хворими;
5.
Металеві сечові катетери.

Метод Спасокукоцького-Кочергіна включає:
1.
Миття рук мурашиним спиртом;
2.
Миття рук 0,5% розчином нашатирного спирту;
3.
* Витирання рук стерильним полотенцем, миття рук щітками, обробка рук 96%
спиртом;
4.
Обробка рук 30% спиртом;
5.

Метод, при якому гинуть лише вегетативні форми мікроорганізмів в органічних рідинах
1.
2.
* Пастеризація.
3.
сухожаровий метод
4.
5.

Методами стерилізації є:
1.
2.
Пастеризація
3.
Кипятіння, сухожаровий метод.
4.
5.

Методи дослідження хворого з пошкодженнями кінцівки
1.
* Рентгенографія в 2-х проекціях
2.
Флюорографія грудної клітки.
3.
Рентгенографія "турецького сідла"
4.
Артеріографія
5.
Електроміографія

Миття рук хірурга водою з використанням миючих засобів є метод антисептики:
1.
2.
3.
Хімічної;
4.
Змішаної;
5.
Фізичної;

Місце захворювання в історії хвороби описується
1.
перед клінічним діагнозом
2.
після клінічного діагнозу
3.
після скарг та анамнезу
4.
* перед попереднім діагнозом
5.
після лабораторних обстежень

Морфологічні зміни крові, найбільш характерні для ДВЗ синдрому :
1.
підвищення кількості еритроцитів
2.
лейкоцитоз
3.
* тромбоцитопенія
4.
зниження кількості еритроцитів
5.
лейкопенія

Морфологічні зміни крові, найбільш характерні для ДВЗ синдрому :
1.
підвищення кількості еритроцитів
2.
лейкоцитоз
3.
* тромбоцитопенія
4.
зниження кількості еритроцитів
5.
лейкопенія

На забезпечення чого спрямована пізня хірургічна обробка рани
1.
Видалення сторонніх предметів
2.
Видалення некротичних тканин
3.
Розсікання кишень, заглиблень, гематом
4.
Забезпечення умови для відтікання ранових виділень
5.

На кровоспинному затискачі при проведенні бензидинової проби виявлено синьо-зелений
колір.На якому етапі стерилізації інструментів виникло порушення.
1.
Недостатній час експозиції в сухожаровій шафі.
2.
Порушення при укладці інструментарія.
3.
Порушення температурного режиму.
4.
* Недостатня передстерилізаційна підготовка.
5.
Невірне зберігання стерильного інструментарію.

На одного хірургічного хворого має припадати площа палати:
1.
* 6.5-7,5м2
2.
3,5-4,5м2
3.
4,5-5,5м2
4.
5,5-6,5м2
5.
7,5-8,5м2

На п’ятому етапі передстерилізаційної підготовки інструментів медична сестра чистої
перев’язочної повинна:
1.
Промити їх 0,2% розчином «Дезактіну».
2.
Замочити в 0,2% розчині «Дезактіну» на 1 год.
3.
Промити інструменти проточною водою.
4.
Провести пробу на якість перед стерилізаційної очистки.
5.
* Промити інструменти в дистильованій воді.

На протязі якого часу відбувається стерилізація гумових предметів шляхом кип»ятІння?
1.
5 хв.
2.
* 10 хв
3.
15 хв
4.
20 хв
5.
25 хв

На протязі якого часу відбувається стерилізація металевих інструментів шляхом кип»ятіння?
1.
5 хв.
2.
10 хв
3.
15 хв. 15 хв
4.
* 20 хв
5.
25 хв

На протязі якого часу проводять ранню первинну хірургічну обробку рани?
1.
2.
3.
4.
5.
E. Всі відповіді вірні.

На скільки часу можна накладати джгут Есмарха на верхню кінцівку для тимчасової зупинки
кровотечі?
1.
0,5 год.;
2.
1 год.;
3.
* 1,5 год.;
4.
2 год.;
5.
2,5 год.;

На скільки часу можна накладати джгут Есмарха на нижню кінцівку для тимчасової зупинки
кровотечі?
1.
0,5 год.;
2.
1 год.;
3.
1,5 год.;
4.
* 2 год.;
5.
2,5 год.

На скільки часу можна накладати джгут Есмарха на нижню кінцівку для тимчасової зупинки
кровотечі?
1.
0,5 год
2.
1 год
3.
1,5 год
4.
* 2 год
5.
2,5 год

На четвертому етапі передстерилізаційної підготовки інструментів медична сестра чистої
1.
2.
3.
* Промити інструменти проточною водою.
4.
5.
Промити інструменти в дистильованій воді.

На чому базується фізична антисептика
1.
На законах капілярності
2.
Осмосу
3.
Дифузії
4.
На принципі сифона
5.

На шостому етапі передстерилізаційної підготовки інструментів медична сестра чистої
1.
2.
3.
4.
* Провести пробу на якість передстерилізаційної очистки.
5.

1.
Попередження гемотрансфузійного шоку;
2.
* Попередження геморагічного шоку;
3.
Попередження розвитку ДВЗ-синдрому;
4.
Попередження розвитку ниркової недостатності;
5.
Попередження всіх вище перерахованих ускладнень.

1.
Попередження гемотрансфузійного шоку
2.
* Попередження геморагічного шоку
3.
Попередження розвитку ДВЗ-синдрому
4.
Попередження розвитку ниркової недостатності
5.
Попередження всіх вище перерахованих ускладнень

На що вказує позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга?
1.
Гострий живіт
2.
Гострий апендицит
3.
Проривну виразку
4.
* Перитоніт
5.
Біль у животі

На що слід звернути увагу призначаючи хворому антибіотики?
1.
Чутливість до них мікроорганізмів (посів на чутливість);
2.
Чутливість до них макроорганізму (проба на чутливість);
3.
Проникливість антибіотиків у відповідні тканини й органи;
4.
Можливість побічної дії антибіотика та синергізм дії;
5.

На який час, після закінчення оперативного втручання, накладається вага на післяопераційну
рану:
1.
На 1 годину;
2.
На 30 хв;
3.
* На 2 год;
4.
На 20 хв;
5.
На 4 год.

Назвіть види переливання крові залежно від способу її заготовки:
1.
Переливання цільної крові;
2.
Переливання консервованої крові;
3.
Переливання трупної крові;
4.
Переливання утильної крові;
5.
* Всі перераховані види.

Назвіть види переливання крові залежно від способу її заготовки:
1.
Переливання цільної крові;
2.
Переливання консервованої крові;
3.
Переливання трупної крові;
4.
Переливання утильної крові;
5.
* Всі перераховані види.

Назвіть два основні джерела попадання інфекції в рану?
1.
* Екзогенна інфекція, ендогенна інфекція
2.
Комбінована
3.
повітряно-крапельна, імплантаційна
4.
контактна, лімфогенна та гематогеннA.
5.

Назвіть два основні джерела попадання інфекції в рану
1.
2.
3.
4.
контактна, лімфогенна та гематогенна
5.

Назвіть другий етап первинної хірургічної обробки рани.
1.
Розсічення рани;
2.
Висічення стінок і дна рани;
3.
Відновлення пошкоджених тканин;
4.
Накладення швів;
5.
* Ревізія рани.

Назвіть зміни, які виникають при крововтраті в системі дихання
1.
гіпервентиляція легень
2.
збільшення артеріально-венозної різниці кисню
3.
прогресуючий набряк з розвитком «шокової легені»
4.
гіпоксемія
5.
* все перераховане

Назвіть найефективніший на сьогодні середник біологічного походження для місцевого
гемостазу при паренхіматозній кровотечі.
1.
Тромбін;
2.
Гемостатична губка;
3.
Фібринний клей;
4.
Фібриноген;
5.
* Тахокомб;

Назвіть окремі препарати групи галогенів
1.
Хлорамін Б (0,5-2%)
2.
Пантоцид
3.
Розчин йоду спиртовий (3-8%)
4.
Йодонат (1 %), йодопірон (1%).
5.

Назвіть основний наслідок переливання крові, що містить велику кількість уламків
клітинних мембран гемолізованих еритроцитів:
1.
септичний стан
2.
* ДВЗ - синдром
3.
гіпотонія, тахікардія
4.
гіпербілірубінемія
5.

Назвіть основний наслідок переливання крові, що містить велику кількість уламків
клітинних мембран гемолізованих еритроцитів:
1.
септичний стан
2.
* ДВЗ - синдром
3.
гіпотонія, тахікардія
4.
гіпербілірубінемія
5.

Назвіть основні види антисептики
1.
Механічна.
2.
Хімічна.
3.
Фізична.
4.
5.

Назвіть основні види антисептики:
1.
Механічна.
2.
Хімічна.
3.
Фізична.
4.
5.

Назвіть основні види антисептики:
1.
Механічна.
2.
Хімічна.
3.
Фізична.
4.
5.

Назвіть основні джерела потрапляння інфекції в рану?
1.
2.
3.
4.
контактна, лімфогенна та гематогенна.
5.

Назвіть основні наслідки переливання холодної крові через катетер в центральні вени:
1.
гемоліз еритроцитів
2.
збільшення споживання кисню
3.
* серцева аритмія, зупинка серця, синдром гомологічної крові
4.
м’язове тримтіння
5.

Назвіть основні наслідки переливання холодної крові через катетер в центральні вени:
1.
гемоліз еритроцитів
2.
збільшення споживання кисню
3.
* серцева аритмія, зупинка серця, синдром гомологічної крові
4.
м’язове тримтіння
5.

Назвіть основні ознаки гіперкаліємії з боку серцево-судинної системи та шлунково-
кишкового тракту:
1.
тахікардія, гіпертонія, гіперперистальника, метеоризм
2.
брадикардія, гіпотонія, парез, метеоризм
3.
тахікардія, гіпотонія, парез, метеоризм
4.
брадикардія, гіпертонія, гіперперистальтика, діарея
5.
* брадикардія, екстрасистолія, гіпотонія, гіперперистальтика, діарея

Назвіть основні ознаки гіперкаліємії з боку серцево-судинної системи та шлунково-
кишкового тракту:
1.
тахікардія, гіпертонія, гіперперистальника, метеоризм
2.
брадикардія, гіпотонія, парез, метеоризм
3.
тахікардія, гіпотонія, парез, метеоризм
4.
брадикардія, гіпертонія, гіперперистальтика, діарея
5.
* брадикардія, екстрасистолія, гіпотонія, гіперперистальтика, діарея

Назвіть основні симптоми гострої анемії.
1.
Слабкість і втома;
2.
Нудота, блювота;
3.
Блідість шкіри та слизових;
4.
5.
* Всі перераховані симптоми.

Назвіть основні симптоми гострої анемії.
1.
Слабкість і втома;
2.
Нудота, блювота;
3.
Блідість шкіри та слизових;
4.
5.
* Всі перераховані симптоми.

Назвіть основну клінічну ознаку цитратної інтоксикації:
1.
гіпокальціємія, ішемія
2.
набряк легень
3.
зниження АТ і аритмія серця
4.
* судоржне сіпання м’язів язика, губ
5.

Назвіть основну клінічну ознаку цитратної інтоксикації:
1.
гіпокальціємія, ішемія
2.
набряк легень
3.
зниження АТ і аритмія серця
4.
* судоржне сіпання м’язів язика, губ
5.

Назвіть п'ятий етап первинної хірургічної обробки рани.
1.
2.
3.
4.
* Накладення швів;
5.
Ревізія рани.

Назвіть перший етап первинної хірургічної обробки рани.
1.
* Розсічення рани;
2.
Висічення країв, стінок і дна рани;
3.
4.
5.

Назвіть стандартну процедуру для очищення травного каналу перед плановою операцією
1.
Промивають шлунок.
2.
Відсмоктують шлунковий вміст
3.
Призначають проносні засоби
4.
* Ставлять очисні клізми
5.
Призначають голод
 Назвіть третій етап первинної хірургічної обробки рани.
1.
2.
* Висічення стінок і дна рани;
3.
4.
5.

1.
Протаміну сульфат;
2.
Фібринолізин;
3.
Стрептокіназа;
4.
* Гепарин;
5.

1.
Протаміну сульфат;
2.
Фібринолізин;
3.
Стрептокіназа;
4.
* Гепарин;
5.

Назвіть хімічні речовини, які використовуються для зупинки кровотечі:
1.
* Амінокапронова кислота, вікасол;
2.
Вікасол, реополіглюкін;
3.
Реополіглюкін, амінокапронова кислота;
4.
Кальцію хлорид, вікасол;
5.
Гепарин, реополіглюкін.

Назвіть хімічні речовини, які використовуються для зупинки кровотечі:
1.
* Амінокапронова кислота, вікасол
2.
Вікасол, реополіглюкін
3.
Реополіглюкін, амінокапронова кислота
4.
Кальцію хлорид, вікасол
5.
Гепарин, реополіглюкін

Назвіть четвертий етап первинної хірургічної обробки рани.
1.
2.
3.
* Відновлення пошкоджених тканин;
4.
5.

Найбільш достовірний симптом гемолітичного посттрансфузійного ускладнення (період
шоку):
1.
неспокій хворого
2.
блідість шкірних покривів
3.
* зміна кольору плазми (гемоглобінемія)
4.
тахікардія
5.

Найбільш достовірний симптом гемолітичного посттрансфузійного ускладнення (період
шоку):
1.
2.
блідість шкірних покривів
3.
* зміна кольору плазми (гемоглобінемія)
4.
5.

Найбільш достовірний симптом періоду наростаючої ниркової недостатності при
гемолітичному посттрансфузійному ускладненні:
1.
різка блідість шкірних покривів
2.
3.
4.
* олігоанурія
5.

Найбільш достовірний симптом періоду наростаючої ниркової недостатності при
гемолітичному посттрансфузійному ускладненні:
1.
різка блідість шкірних покривів
2.
3.
4.
* олігоанурія
5.

Найбільш доцільний інструментальний метод обстеження хворого з підозрою на шлунково-
кишкову кровотечу
1.
Лапароскопія
2.
Бронхоскопія
3.
Медіастиноскопія
4.
* Фіброгастродуоденоскопія
5.
Ларингоскопія

Найбільш інформативні ознаки посттрансфузійної реакції легкого ступеня:
1.
2.
озноб, блювання, біль в кістках
3.
* підвищення температури не більше ніж на 1о С
4.
головний біль, біль в попереку
5.

Найбільш інформативні ознаки посттрансфузійної реакції легкого ступеня:
1.
2.
озноб, блювання, біль в кістках
3.
* підвищення температури не більше ніж на 1о С
4.
головний біль, біль в попереку
5.

Найбільш оптимальний метод трансфузійної терапії гемофілії С:
1.
переливання консервованої крові
2.
застосування протромбінового комплексу (РРSB)
3.
кріопреципітат
4.
* свіжозаморожена плазма
5.
суха плазма

Найбільш оптимальний метод трансфузійної терапії гемофілії В:
1.
2.
* застосування протромбінового комплексу (РРSB)
3.
4.
свіжозаморожена плазма
5.

Найбільш оптимальний метод трансфузійної терапії гемофілії А:
1.
2.
3.
* кріопреципітат
4.
5.

Найбільш оптимальний метод трансфузійної терапії гемофілії А:
1.
2.
3.
* кріопреципітат
4.
5.

Найбільш оптимальний метод трансфузійної терапії гемофілії С:
1.
2.
3.
4.
* свіжозаморожена плазма
5.

Найбільш оптимальний метод трансфузійної терапії гемофілії В:
1.
2.
* застосування протромбінового комплексу (РРSB)
3.
4.
5.

Найбільш оптимальний спосіб гемотрансфузії:
1.
обмінне переливання
2.
переливання у губчасту кістку
3.
внутрішньоаортальний
4.
внутрішньоартеріальний
5.
* внутрішньовенний

Найбільш оптимальний спосіб гемотрансфузії:
1.
обмінне переливання
2.
переливання у губчасту кістку
3.
внутрішньоаортальний
4.
внутрішньоартеріальний
5.
* внутрішньовенний

Найбільш характерні особливості кровоточивості та крововиливів при гемофілії:
1.
віддаленість проявів від моменту травми
2.
* відсутність тенденції щодо припинення кровотечі
3.
сезонність виникнення кризів
4.
підвищена кровоточивість під час планового оперативного втручання
5.
найчастіша локалізація повторних крововиливів і кровотеч

Найбільш частою причиною кровотечі є:
1.
Кровотеча при аррозії судини;
2.
Кровотеча при некрозі судини;
3.
Кровотеча при порушенні проникності судинної стінки;
4.
* Кровотеча, як результат механічного пошкодження судин;
5.
Кровотеча в результаті розпаду пухлини;

Найвидатнішим представником древньої Східної медицини був:
1.
Гіппократ
2.
* Авіценна
3.
Пірогов
4.
Цельс
5.
Гален

Найкращим індикатором адекватного відновлення об’єму циркулюючої крові після травми
є:
1.
Гематокрит;
2.
Гази крові;
3.
* Сечовиділення;
4.
Нормалізація артеріального тиску;
5.
Кольоровий показник;

Накладення первинних швів на рану відноситься до якого виду механічної антисептики.
1.
2.
3.
4.
5.

Належний обсяг крові вагітної
1.
60 мл/кг
2.
65 мл/кг
3.
70 мл/кг
4.
* 75 мл/кг
5.
80 мл/кг

Належний обсяг крові доношеної дитини
1.
60 – 80 мл/кг
2.
* 80 – 100 мл/кг
3.
100 – 120 мл/кг
4.
100 – 140 мл/кг
5.
60 - 100 мл/кг

Наркотичні засоби можна вводити для премедикації:
1.
Після призначення їх лікарем.
2.
Після оформлення повністю листка призначень наркотичних середників і в
присутності лікаря.
3.
Після призначеня їх лікарем, оформлення медичної документації медсестрою
самостійно.
4.
Медсестрою самостійно.
5.
* Після призначеня їх лікарем, оформлення медичної документації в присутності
лікаря.

Наркотичні середники у відділенні зберігаються:
1.
У шафі для зберігання ліків.
2.
У перев’язочній в медичній шафі.
3.
* У кабінеті старшої медичної сестри.
4.
У шафі в магіпуляційній.
5.
На столі лікаря-хірурга.

Наука (вчення) про моральні і етичні проблеми, які виникають у процесі лікування хворого і
методах їх оптимального вирішення називається:
1.
Терапія
2.
Хірургія
3.
Психологія
4.
* Деонтологія
5.
Етика

Наявність вільної рідини в черевній порожнині визначають за допомогою?
1.
Пальпації
2.
Аускультації
3.
Шляхом вимірювання
4.
Діафаноскопії
5.
* Перкусії

Наявність симптому флуктуації свідчить про
1.
Стихання вогнища запалення
2.
Наявність інфільтрату
3.
Прогресування вогнища запалення
4.
* Наявність гною в зоні інфільтрату
5.
Розвиток флегмони

Невеликі кровотечі не становлять небезпеки для життя хворого при:
1.
Крововиливі в серцеву сумку;
2.
* Крововиливі в плевральну порожнину;
3.
Крововиливі в субдуральний простір;
4.
Крововиливі в епідуральний простір;
5.
Крововиливі в субарахноїдальний простір.

1.
Крововиливі в серцеву сумку;
2.
* Крововиливі в плевральну порожнину;
3.
Крововиливі в субдуральний простір;
4.
Крововиливі в епідуральний простір;
5.
Крововиливі в субарахноїдальний простір.

1.
Крововиливі в серцеву сумку
2.
* Крововиливі в плевральну порожнину
3.
Крововиливі в субдуральний простір
4.
Крововиливі в епідуральний простір
5.
Крововиливі в субарахноїдальний простір

Невеликі шматочки марлі, складені у вигляді три або чотирикутних пластинок називаються:
1.
Серветками.
2.
Турундами.
3.
Тампонами.
4.
* Марлевими кульками.
5.
Бинтами.

Недолік внутрішньовенної загальної анестезії обумовлений
1.
важкою керованістю наркозом
2.
збереженням тонусу скелетних м'язів
3.
* небезпекою асфіксії унаслідок западання язика і блювоти
4.
збереженням активності рефлексів
5.
короткочасністю наркозу

Нозокоміальна інфекція це:
1.
* Інфекція, що виникла в хірургічному стаціонарі;
2.
Інфекція верхніх дихальних шляхів;
3.
Інфекція із первинним ураженням м’яких тканин;
4.
Інфекція, що виникла за межами хірургічного стаціонару;
5.
Інфекція, що виникла на догоспітальному етапі.

Нормальний гематокритний показник у жінок в середньому дорівнює:
1.
0,22 – 0,4 л/л
2.
0,31 – 0,4 л/л
3.
* 0,36 – 0,42 л/л
4.
0,4 – 0,48 л/л
5.
0,4 – 0,5 л/л

Нормальний гематокритний показник у чоловіків в середньому дорівнює:
1.
0,22 – 0,4 л/л
2.
0,31 – 0,4 л/л
3.
0,36 – 0,46 л/л
4.
0,45 – 0,5 л/л
5.
* 0,4 – 0,48 л/л

Обов'язковою умовою накладення вторинного пізнього шва є:
1.
Молодий вік пацієнта.
2.
Відсутність клінічних ознак інфекції до розвитку грануляцій;
3.
Наявність гранулюючої рани;
4.
Наявність рубця в рані;
5.
* Висічення грануляцій і рубців.

1.
Літній вік пацієнта.
2.
3.
* Висічення грануляцій і рубців;
4.
Наявність рубця в рані;
5.
Наявність гранулюючих рани.

1.
Літній вік пацієнта.
2.
3.
Епітелізація рани;
4.
* Висічення грануляцій і рубців;
5.
Наявність грануляцій в рані.

Обробка рук по Спасокукоцькому-Кочергіну включає:
1.
Миття рук мурашиним спиртом
2.
Миття рук 0,5% розчином нашатирного спирту
3.
* Витирання рук стерильним полотенцем, миття рук щітками, обробка рук96%
спиртом;
4.
Обробка рук 30% спиртом
5.

Обробка рук хірурга спиртовим розчином хлоргексидину є метод антисептики:
1.
2.
3.
Фізичної;
4.
Змішаної;
5.
* Хімічної;

Обробка рук хірурга спиртом є метод антисептики:
1.
2.
3.
* Хімічної;
4.
Змішаної;
5.
Фізичної;

Обробку панелей у хірургічному відділенні проводять:
1.
Розчином перманганату калію.
2.
Перекисом водню.
3.
Розчином Люголя.
4.
Розчином бриліантового зеленого.
5.
* Розчином хлораміну.

Ознаками перелому основи черепа є:
1.
* Кровотеча і лікворея з вуха і носа.
2.
Кровотеча і лікворея з рани склепіння.
3.
Кровотеча і лікворея з рани потиличної кістки.
4.
Симптом окулярів.
5.
Кровотеча з лобної пазухи.

Оклюзійну пов’язку необхідно накласти при:
1.
* Відкритому пневмотораксі.
2.
Закритому пневмотораксі.
3.
4.
Клапанному пневмотораксі.
5.
Емпіємі плеври.

Окрема обробка хірургічних інструментів проводиться після таких захворювань:
1.
Гепатит С;
2.
СНІД;
3.
Гнійні захворювання;
4.
* Туберкульоз;
5.

Операція за життєвими свідченнями проводиться при
1.
* кровотечі, що продовжуються
2.
доброякісній пухлині
3.
злоякісній пухлині
4.
облітеруючому ендартереїті
5.
варикозному розширенні вен нижніх кінцівок

Опромінення лазерними установками належить до:
1.
2.
3.
4.
5.

Оптимальна температура в перев’язочній повинна становити:
1.
15-160С
2.
16-180С
3.
* 18-200С
4.
20-250С
5.
35-360С

Оптимальна температура зберігання консервованої крові:
1.
від 0 до +2?C
2.
* від +4 до +6?С;
3.
від +8 до +10?С;
4.
-1?С;
5.
-2?С.

Оптимальна температура зберігання консервованої крові:
1.
від 0 до +2?C
2.
* від +4 до +6?С;
3.
від +8 до +10?С;
4.
-1?С;
5.
-2?С.

Основна причина пізніх вторинних кровотеч:
1.
Зміна місцевої геодинаміки;
2.
Гіпокоагуляція;
3.
Порушення проникності судинної стінки;
4.
Гіповітаміноз;
5.
* Аррозія судинної стінки;

Основна причина порушень гемодинаміки і метаболізму при травматичному шоці
1.
гіпотонія і тахікардія
2.
гіперкоагуляція
3.
* гіповолемія і порушення мікроциркуляції
4.
гіповолемія
5.
метаболічний ацидоз

Основна причина тканинної гіпоксії ацидозу при крововтраті
1.
низький рівень гемоглобіну
2.
низький рівень гематокрину
3.
* циркуляторні порушення
4.
гемемічні порушення
5.
все вище перераховане

Основне в патогенезі розвитку синдрому масивних гемогтрансфузій:
1.
* цитратна та калієва інтоксикації
2.
тромбоемболія, повітряна емболія
3.
високий ризик зараження вірусними інфекціями
4.
гіпотермічна реакція
5.

Основне в патогенезі розвитку синдрому масивних гемогтрансфузій:
1.
* цитратна та калієва інтоксикації
2.
тромбоемболія, повітряна емболія
3.
високий ризик зараження вірусними інфекціями
4.
гіпотермічна реакція
5.

Основне в профілактиці синдрому гомологічної крові:
1.
2.
підігрівання перед трансфузією компонентів крові
3.
* обмеження масивних трансфузій консервованої крові і плазми
4.
застосування аутокрові і реінфузії крові
5.
компонентна, патогенетична терапія профузних кровотеч

Основне в профілактиці синдрому гомологічної крові:
1.
2.
підігрівання перед трансфузією компонентів крові
3.
* обмеження масивних трансфузій консервованої крові і плазми
4.
застосування аутокрові і реінфузії крові
5.
компонентна, патогенетична терапія профузних кровотеч

Основне показання до призначення сольових (кристалоїдних) розчинів:
1.
* нормалізація водно-сольового обміну
2.
відшкодування енергетичних потреб
3.
збільшення об’єму циркулюючої крові
4.
відновлення осмотичного тиску плазми
5.
дезінтоксикаційна дія

Основне показання до призначення сольових (кристалоїдних) розчинів:
1.
* нормалізація водно-сольового обміну
2.
відшкодування енергетичних потреб
3.
збільшення об’єму циркулюючої крові
4.
відновлення осмотичного тиску плазми
5.
дезінтоксикаційна дія

Основним антидотом гепарину непрямої дії являється:
1.
Манітол;
2.
Мерказоліл;
3.
* Протаміну сульфат;
4.
Метіонін;
5.
Трентал;

Основним антидотом гепарину непрямої дії являється:
1.
Манітол;
2.
Мерказоліл;
3.
* Протаміну сульфат;
4.
Метіонін;
5.
Трентал;

Основним компонентом гемолітичного посттрансфузійного ускладнення треба вважати :
1.
реакцію антиген-антитіло
2.
* внутрішньосудинний гемоліз
3.
порушення мікроциркуляції
4.
ацидоз
5.
алкалоз

Основним компонентом гемолітичного посттрансфузійного ускладнення треба вважати :
1.
реакцію антиген-антитіло
2.
* внутрішньосудинний гемоліз
3.
порушення мікроциркуляції
4.
ацидоз
5.
алкалоз

Основним недоліком маскового наркозу є
1.
великий аеродинамічний опір
2.
збільшення мертвого простору
3.
відсутність ізоляції дихальних шляхів
4.
* необхідність попередження западання язика
5.
погана керованість наркозом

Основні заходи в профілактиці розвитку ДВЗ-синдрому:
1.
* інтенсивна терапія основного захворювання
2.
лікування анемії еритроцитною масою
3.
дезінтоксикаційні заходи
4.
корекція згортальної системи
5.
корекція порушень антикоагулянтної системи

Основні заходи в профілактиці розвитку ДВЗ-синдрому:
1.
* інтенсивна терапія основного захворювання
2.
лікування анемії еритроцитною масою
3.
дезінтоксикаційні заходи
4.
корекція згортальної системи
5.
корекція порушень антикоагулянтної системи

Основні заходи профілактики ускладнень, які виникають з причини несумісності за
системою АВО:
1.
використання відмитих еритроцитів
2.
врахування акушерського і трансфузійного анамнезу
3.
суворі показання до гемотрансфузії
4.
* суворе виконання інструкцій з техніки переливання крові, методики визначення
груп і проведення проб на сумісність
5.
використання компонентів крові від донорів – кровних родичів

Основні заходи профілактики ускладнень, які виникають з причини несумісності за
системою АВО:
1.
використання відмитих еритроцитів
2.
врахування акушерського і трансфузійного анамнезу
3.
суворі показання до гемотрансфузії
4.
* суворе виконання інструкцій з техніки переливання крові, методики визначення
груп і проведення проб на сумісність
5.
використання компонентів крові від донорів – кровних родичів

Основні заходи щодо профілактики інфекційних і вірусних захворювань при
гемотрансфузіях:
1.
знезараження крові та еритроцитної маси
2.
* переливати кров і плазму за суворими показаннями, коли без неї не можна обійтися
3.
ретельне обстеження за інструкцією донорів крові та її компонентів
4.
дотримуватись принципу: «Один донор – один хворий»
5.

Основні заходи щодо профілактики інфекційних і вірусних захворювань при
гемотрансфузіях:
1.
знезараження крові та еритроцитної маси
2.
* переливати кров і плазму за суворими показаннями, коли без неї не можна обійтися
 ретельне обстеження за інструкцією донорів крові та її компонентів

дотримуватись принципу: «Один донор – один хворий»


Особливість збудників шпитальної інфекції:
1.
Збудники надзвичайно чутливі до антисептиків;
2.
* Збудники надзвичайно стійкі до основних антисептиків і антибіотиків;
3.
Збудники відносяться до спороутворюючих мікроорганізмів;
4.
Збудники відносяться до умовнопатогенної флори;
5.
Збудники не висіваються на звичайних живильних середовищах.

Очищення поверхні рани відноситься до якого виду механічної антисептики.
1.
* Туалету рани;
2.
Первинної хірургічної обробки;
3.
4.
5.

Патологічна рухомість це клінічна ознака
1.
вивиху
2.
* перелому
3.
остеомієліту
4.
контрактури
5.
анкілозу

Патологічна рухомість частини грудної стінки характерна для:
1.
Клапанного пневмотораксу
2.
Множинного перелому ребер
3.
Пневмотораксу відкритого
4.
* Вікончатого перелому ребер
5.
Пневмотораксу закритого

Первинна хірургічна обробка рани відноситься до:
1.
* Механічної антисептики.
2.
3.
Фізичної антисептики.
4.
5.

Первинним швом називають:
1.
* Шов, накладений на чисту рану після первинної хірургічної обробки.
2.
3.
Шов, накладений на гранулюючих рану;
4.
5.

Первинно - відстрочений шов накладається на рану в терміни:
1.
До 3 днів після первинної хірургічної обробки рани;
2.
3.
4.
* На 5 - 7 дні після первинної хірургічної обробки рани;
5.
Після 7 дня від первинної хірургічної обробки рани.

Первинно - відстрочений шов накладається на рану:
1.
2.
* Без клінічних ознак інфекції до розвитку грануляцій;
3.
З ознаками епітелізації;
4.
З наявністю рубців;
5.
З наявністю грануляцій в рані.

Первинно - відстроченим швом називають:
1.
2.
* Шов, накладений на рану без клінічних ознак інфекції до розвитку грануляцій;
3.
Шов, накладений на гранулюючу рану;
4.
5.

Перевага внутрішньовенної загальної анестезії полягає в тому, що
1.
не вимагається складної апаратури
2.
відсутня стадія збудження
3.
швидке введення в наркоз
4.
вибухобезпечність
5.

Переваги аутогемотрансфузій перед переливанням донорської крові:
1.
* виключається небезпека ускладнень, пов’язаних з несумісністю, перенесенням
інфекцій, сенсибілізацією організму
2.
краща приживлюваність і функціональна активність еритроцитів
3.
виключається розвиток анафілактичних реакцій
4.
при неможливості підбору донора для хворих з рідкісною групою крові
5.
відсутність необхідності робити пробу на сумісність

Переваги аутогемотрансфузій перед переливанням донорської крові:
1.
* виключається небезпека ускладнень, пов’язаних з несумісністю, перенесенням
інфекцій, сенсибілізацією організму
2.
краща приживлюваність і функціональна активність еритроцитів
3.
виключається розвиток анафілактичних реакцій
4.
при неможливості підбору донора для хворих з рідкісною групою крові
5.
відсутність необхідності робити пробу на сумісність

Перевагою ендотрахеального методу анестезії є
1.
створення оптимальних умов для роботи хірурга
2.
* забезпечення прохідності дихальних шляхів
3.
попередження розвитку бронхоспазму
4.
попередження зупинки серця
5.
забезпечення хорошої аналгезії

Перед обстеженням випадково була порушена стерильність цистоскопа. Як простерилізувати
цистоскоп?
1.
Промити фурацилІном.
2.
Обробити 5% розчином йоду.
3.
Промити розчином рівонолу.
4.
Обробити розчином сулеми.
5.
* Промити спиртовим розчином хлоргексидіну-біглюконату.

Передопераційна підготовка до апендектомії включає все окрім
1.
премедикації
2.
* очисної клізми
3.
гоління шкірного покриву черевної порожнини
4.
психологічної підготовки
5.
визначення загальних аналізів крові та сечі

Передопераційні заходи, що зменшують небезпеку інфікування операційної рани
1.
ванна
2.
антибіотикотерапія
3.
гоління шкірних покривів
4.
очищення шлунково-кишкового тракту
5.
* все вищезгадане

Переливання відмитих еритроцитів має перевагу в порівнянні з іншими гемотрансфузійними
засобами тому, що:
1.
надає еритрозамісну дію
2.
не впливає на систему імунітету
3.
здійснює стимулюючий вплив на еритропоез
4.
здійснює стимулюючий вплив на імунітет
5.
* зменшена можливість імунологічних реакцій і ускладнень

Переливання відмитих еритроцитів має перевагу в порівнянні з іншими гемотрансфузійними
засобами тому, що:
1.
надає еритрозамісну дію
2.
не впливає на систему імунітету
3.
здійснює стимулюючий вплив на еритропоез
4.
здійснює стимулюючий вплив на імунітет
5.
* зменшена можливість імунологічних реакцій і ускладнень

Перкусійним масажем грудної клітки забезпечується:
1.
Стимуляція нервової системи;
2.
Стимуляція функції міокарда;
3.
Збільшення дихального об’єму легень;
4.
* Профілактика гіпостатичної пневмонії;
5.
Профілактика тромбемболії легеневої артерії.

Першочергові заходи при метеоризмі у хворих в ранньому періоді після операцій на
кишечнику це:
1.
2.
Газовідвідна трубка;
3.
Тепла грілка на живіт;
4.
Холодна грілка на живіт;
5.
Промивання шлунка.

Печінка депонує:
1.
* 20 % ОЦК;
2.
10 % ОЦК;
3.
5 % ОЦК;
4.
15 % ОЦК;
5.
35 % ОЦК;

Під час проведення санітарно-гігієнічної обробки температура води гігієнічної ванни (душу)
для хворого повинна бути:
1.
34-35°С;
2.
* 35-36°С;
3.
36-37°С;
4.
38°С;
5.
38-39°С.

Підготовка кишечника в доопераційному періоді передбачає призначення
1.
відхаркуючих препаратів
2.
безшлакової дієти
3.
зондового живлення
4.
* очисних клізм
5.
холод на живіт

Пізня первинна хірургічна обробка рани виконується в терміни:
1.
2.
3.
4.
* Після 48 годин від моменту отримання рани;
5.
Через 3 години після проведення профілактики специфічної інфекції в рані.

1.
До 3 годин від моменту госпіталізації до лікувального закладу.
2.
3.
4.
5.

1.
2.
3.
* Після 48 годин від моменту отримання рани.
4.
5.

1.
2.
3.
4.
5.

1.
2.
3.
4.
5.

1.
2.
3.
4.
Через добу після проведення профілактики специфічної інфекції в рані.
5.

Пік аутогемодилюції при гострій крововтраті наступає через:
1.
до 0,5 доби;
2.
0,5 – 1 доба;
3.
* 1,5 – 2 доби;
4.
2,5 – 3 доби;
5.
більше 3 діб.

1.
до 0,5 доби;
2.
0,5 – 1 доба;
3.
* 1,5 – 2 доби;
4.
2,5 – 3 доби;
5.
більше 3 діб.

1.
до 0,5 доби
2.
0,5 – 1 доба
3.
* 1,5 – 2 доби
4.
2,5 – 3 доби
5.
більше 3 діб

Після відстроченої первинної хірургічної обробки рани накладають шов:
1.
Первинний.
2.
* Первинно - відстрочений;
3.
Вторинний ранній;
4.
Вторинний пізній
5.

Після застосування інструментів, медична сестра чистої перев’язочної повинна:
1.
* Промити їх 0,2% розчином «Дезактіну».
2.
3.
4.
5.

Після обробки перев’язувального інструментарію Вам необхідно здійснити контроль якості
на залишки крові. Ви проводите:
1.
Ортотолуїдинову пробу.
2.
Пробу з 2% розчином оцтової кислоти.
3.
Амідопірінову пробу.
4.
* Бензидинову пробу.
5.
Фенолфталеїнову пробу.

Після первинної хірургічної обробки рани накладають шов:
1.
* Первинний.
2.
Первинно - відстрочений;
3.
4.
5.

Після пізньої первинної хірургічної обробки гнійної рани накладають шов:
1.
Первинний.
2.
Первинно - відстрочений;
3.
4.
5.
* Рану не зашивають.

Після проведення іньєкції медична сестра повинна шприц:
1.
Викинути в сміттєвий ящик;
2.
Викинути в коробку для збору використаних шприців;
3.
Здати старшій медичній сестрі;
4.
* Зламати канюлю та в розібраному вигляді замочити в розчині антисептика;
5.
Зберегти в зібраному вигляді для повторної маніпуляції.

Планове оперативне лікування проводиться з приводу
1.
гострого апендициту
2.
защемленої грижі
3.
кровотечі з пошкодженої судини
4.
асфіксії
5.
* жовчнокам'яної хвороби

По методу Губарева стерилізація кетгута проводиться:
1.
В парах йоду;
2.
* Спиртовим розчином Люголя;
3.
Водним розчином Люголя;
4.
В розчині нашатирного спирту;
5.
В розчині сулеми.

По терміновості розрізняють операції
1.
екстрені, термінові, паліативні
2.
планові, екстрені, багатоетапні
3.
* екстрені, термінові, планові
4.
радикальні, планові, паліативні
5.
діагностичні, нетермінові, одноетапні

Пов’язка «рицарська рукавичка» накладається:
1.
На плечовий суглоб.
2.
На плече.
3.
На ліктьовий суглоб.
4.
На передпліччя.
5.
* На пальці.

Пов’язки, у яких перев’язувальний матеріал на рані утримується за допомогою смужок
липкого пластиря називаються:
1.
* Пластирними.
2.
Клейовими.
3.
Косинковими.
4.
Гіпсовими.
5.
Бинтовими.

Пов’язку Дезо застосовують для іммобілізації при переломах.
1.
Верхньої кінцівки.
2.
Нижньої кінцівки.
3.
* Ключиці.
4.
Ребер.
5.
Нижньої щелепи.

Пов’язку з марлі, широкого бинта або стрічки матерії, у якої розрізані кінці називають:
1.
Шапкою Гіппократа.
2.
Поворотною пов’язкою.
3.
«Чепцем»
4.
«Неаполітанською пов’язкою.
5.
* Пращоподібною пов’язкою.

Повітряна стерилізація інструментарію за допомогою температури 160-2000С - це:
1.
Стерилізація парою під тиском.
2.
* Стерилізація сухим жаром.
3.
Газова стерилізація.
4.
Стерилізація за допомогою хімічних розчинникіB.
5.
Променева стерилізація.

Повітряна стерилізація інструментарію за допомогою температури 160-2000С - це:
1.
2.
3.
4.
Стерилізація за допомогою хімічних розчинників.
5.

Повна нерухомість в ділянці суглоба називається
1.
Контрактурою
2.
Ригідністю
3.
Артородезом
4.
* Алкілозом
5.
Артрозом

Позитивна проба Дельбе-Пертеса свідчить про:
1.
* Прохідність глибоких вен.
2.
Непрохідність глибоких вен.
3.
Недостатність остіального клапана.
4.
Недостатність клапанів перфорантних вен
5.
Тромбоз глибоких вен

Позитивний симптом Александрова характерний для
1.
Кістково-суглобового остеомієліту
2.
* Кістково-суглобового туберкульозу
3.
Первинно хронічного остеомієліту
4.
Гострого гематогенного остеомієліту
5.
Туберкульозного лімфаденіту

Позитивний симптом кахлевого поштовху характерний для:
1.
Защемленої грижі
2.
Невправимої грижі
3.
* Вправимої грижі
4.
Про наявність в грижовому мішку кишені
5.
Про наявність в грижовому мішку сальника

Позитивний симптом Корнєва характерний для
1.
* Туберкульозного спонділіту
2.
Туберкульозного лімфаденіту
3.
Туберкульозного кокситу
4.
Туберкульозного гоніту.
5.
Остеомієліту хребта.

Позитивний симптом Панченко визначається при?
1.
Варикозній хворобі.
2.
Гострому тромбофлебіті
3.
Посттромбофлебітичному синдромі
4.
Слоновісті.
5.
* Облітеруючому ендартереїті

Позитивний симптом Панченко характерний для:
1.
Варикозної хвороби
2.
Посттромбофлебітичного синдрому
3.
Емболії підколінної артерії
4.
* Облітеруючого атеросклерозу
5.
Слоновості

Показами до переливання крові є:
1.
алергічний стан хворого, наявність у хворого авітамінозу;
2.
* шок, необхідність відновлення крововтрати;
3.
наявність печінково-ниркової недостатності, шок;
4.
необхідність відновлення крововтрати, алергічний стан хворого;
5.
наявність у хворого авітамінозу, шок.

Показами до переливання крові є:
1.
алергічний стан хворого, наявність у хворого авітамінозу;
2.
* шок, необхідність відновлення крововтрати;
3.
наявність печінково-ниркової недостатності, шок;
4.
необхідність відновлення крововтрати, алергічний стан хворого;
5.
наявність у хворого авітамінозу, шок.

Показами необхідності переводу хворого на ШВЛ є
1.
напруження кисню в артеріальній крові 120 мм рт.ст
2.
* напруження кисню в артеріальній крові 60 мм рт.ст
3.
напруження вуглекислоти в артеріальній крові 35 мм рт.ст
4.
життєва місткість легенів складає 80% від належної
5.
насичення гемоглобіну киснем 90%

Показанням до застосування гірчичників є:
1.
Постинъекционные інфільтрати;
2.
Гіпотонічний криз;
3.
Лихоманка;
4.
* Гострі й хронічні запальні процеси верхніх дихальних шляхів, запалення легенів;
5.
Артрити, міозити.

Показанням до реінфузії служить:
1.
гемоторакс з пошкодженням крупних бронхів;
2.
гемоперитонеум з пошкодженням шлунка та кишківника;
3.
гемоперитонеум при злоякісних новоутворах;
4.
кров, яка знаходиться в черевній порожнині більше 24 годин;
5.
* порушена позаматкова вагітність.

Показанням до реінфузії служить:
1.
гемоторакс з пошкодженням крупних бронхів;
2.
гемоперитонеум з пошкодженням шлунка та кишківника;
3.
гемоперитонеум при злоякісних новоутворах;
4.
кров, яка знаходиться в черевній порожнині більше 24 годин;
5.
* порушена позаматкова вагітність.

Попадання інфекції в рану з предметів, які контактують з раною, це:
1.
2.
3.
* Контактна інфекція;
4.
5.

Попадання інфекції в рану з шовного матеріалу - це шлях інфікування:
1.
Повітряний;
2.
3.
Контактний;
4.
* Імплантаційний;
5.
Всі перераховані вище шляхи.

Попередження контактного шляху попадання інфекції в рану при перев’язках досягається
шляхом:
1.
Дезінфекції інструментів;
2.
Стерилізації інструментів;
3.
Профілактичних оглядів персоналу;
4.
Розподілом потоку хворих;
5.

Попередження контактного шляху розповсюдження інфекції під час перев’язок досягається:
1.
Обов’язковим носінням багатошарових марлевих пов’язок;
2.
Кварцуванням;
3.
Провітрюванням;
4.
* Проведенням перев’язки за допомогою інструментів;
5.
Розпилюванням антисептиків.

Попередження краплинного шляху розповсюдження інфекції під час перев’язок досягається:
1.
* Обов’язковим носінням багатошарових марлевих пов’язок;
2.
Кварцуванням;
3.
Провітрюванням;
4.
Вологим прибиранням;
5.
Розпилюванням антисептиків.

Попередження розвитку ДВЗ-синдрому при гемолітичному посттрансфузійному ускладненні
досягається :
1.
* введенням гепарину
2.
введенням препаратів фібринолітичної дії
3.
введенням свіжозамороженої плазми
4.
призначенням антикоагулянтів непрямої дії
5.

Попередження розвитку ДВЗ-синдрому при гемолітичному посттрансфузійному ускладненні
досягається :
1.
* введенням гепарину
2.
введенням препаратів фібринолітичної дії
3.
введенням свіжозамороженої плазми
4.
призначенням антикоагулянтів непрямої дії
5.

Порушення коагуляційного механізму гемостазу внаслідок недостатності плазмових
прокоагулянтів, підвищення фібринолітичної, антикоагуляційної активності називають
1.
розладом судинно – тромбоцитарного гемостазу
2.
сепсісом
3.
* коагулопатіями
4.
вазопатією
5.
тромбоцитопатією

Потрапляння мікроорганізмів в рану з швів, дренажів, алопластичних протезів - це:
1.
2.
3.
Контактна інфекція.
4.
* Імплантаційна інфекція.
5.

Потрапляння мікроорганізмів в рану з предметів, що стикаються з раною - це:
1.
2.
Крапельна Інфекція.
3.
* Контактна інфекція.
4.
 Всі вище перераховані шляхи.

Потрапляння мікроорганізмів в рану із слиною при розмові і кашлі - це:
1.
2.
3.
4.
5.

Потряпляння мікроорганізмів в рану з повітря- це:
1.
* Повітряна інфекція.
2.
3.
Контактна Інфекція.
4.
5.

Поширення інфекції в організмі по кровоносних судинах - це:
1.
* Гематогенний шлях.
2.
Лімфогенний шлях.
3.
Лактогенний шлях.
4.
5.

Поширення інфекції в організмі по молочних протоках при гнійному маститі:
1.
Гематогенний шлях;
2.
Лімфогенний шлях;
3.
* Лактогенний шлях;
4.
Контактний шлях;
5.

Поширення інфекції на навколишні тканини і органи - це:
1.
Гематогенний шлях.
2.
3.
4.
* Контактний шлях.
5.
Імплантаційний.

Поширення інфекції по лімфатичних судинах - це:
1.
2.
* Лімфогенний шлях.
3.
4.
5.

Поширення інфекції по лімфатичних судинах - це:
1.
2.
* Лімфогенний шлях;
3.
Лактогенний шлях;
4.
5.

Поширення інфекції по молочних протоках - це:
1.
2.
3.
* Лактогенний шлях.
4.
5.

Пошкодження поворотного нерва під час операції на щитовидній залозі викликає у
післяопераційному періоді:
1.
Огрубіння голосу.
2.
* Афонію.
3.
Ослаблення голосу.
4.
Посилення голосу.
5.
Обмеження рухів нижньої щелепи.

Правильна позиція ендотрахеальної трубки в трахеї
1.
трубка введена максимально глибоко
2.
* манжета на рівні підзв'язкового простору
3.
манжета на рівні голосової щілини
4.
манжета на рівні черналовидних хрящів
5.
верхній зріз трубки у краю зубів

Препарати крові імунологічної дії :
1.
плазма свіжозаморожена
2.
антистафілококова плазма
3.
полібіолін, глюнат
4.
* імуноглобуліни
5.

Препарати крові імунологічної дії :
1.
плазма свіжозаморожена
2.
антистафілококова плазма
3.
полібіолін, глюнат
4.
* імуноглобуліни
5.

Препарати, що використовуються як дезагреганти при ДВЗ синдромі :
1.
фібриноген
2.
* реополіглюкін
3.
параамінобензойна кислота
4.
ацетилсаліцилова кислота
5.

Препарати, що використовуються як дезагреганти при ДВЗ синдромі :
1.
фібриноген
2.
* реополіглюкін
3.
параамінобензойна кислота
4.
ацетилсаліцилова кислота
5.

1.
Фібріноген;
2.
Еритроцитарна маса заморожена;
3.
Розчин глюкози;
4.
* Розчин альбуміну;
5.

1.
Фібріноген;
2.
Еритроцитарна маса заморожена;
3.
Розчин глюкози;
4.
* Розчин альбуміну;
5.

1.
Альбумін;
2.
* Фібринолізин;
3.
Полібіолін;
4.
Протеїн;
5.

1.
Альбумін;
2.
* Фібринолізин;
3.
Полібіолін;
4.
Протеїн;
5.

Претибіальна мікседема характерна для:
1.
Мікседеми
2.
Гіпотериозу
3.
* Тиреотоксикозу
4.
Проявів ХВН
5.
Проявів обпітеруючого ендартереїту

При I ступеню геморагічного шоку спостерігається падіння систолічного артеріального
тиску:
1.
До 100 мм рт.ст;
2.
* До 90 мм рт.ст.;
3.
До 80 мм рт.ст.;
4.
5.
До 60 мм рт.ст.

При I ступеню геморагічного шоку спостерігається падіння систолічного артеріального
тиску:
1.
До 100 мм рт.ст;
2.
* До 90 мм рт.ст.;
3.
4.
5.

При верифікації характеру пухлини основне значення мають
1.
дані комп’ютерної діагностики
2.
дані клінічного обстеження
3.
* результати гістологічної та цитологічної діагностики
4.
дані УЗД
5.
результати сонографічної та комп’ютерної діагностики

При вивиху стегна до верху відбувається:
1.
Істинне вкорочення кінцівки.
2.
Анатомічне вкорочення кінцівки.
3.
* Відносне вкорочення кінцівки.
4.
Проекційне вкорочення кінцівки.
5.
Ротаційне вкорочення кінцівки

При визначенні груп крові за допомогою стандартних сироваток можливі помилки можуть
бути обумовлені:
1.
Температурою навколишнього середовища вище 25°С;
2.
Слабкою активністю стандартної сироватки;
3.
Надлишком досліджуваної крові, яка додається до стандартної сироватки;
4.
Брудним лабораторним посудом;
5.
* Всіма перерахованими чинниками.

При визначенні груп крові за допомогою стандартних сироваток можливі помилки можуть
бути обумовлені:
1.
Температурою навколишнього середовища вище 25°С;
2.
Слабкою активністю стандартної сироватки;
3.
Надлишком досліджуваної крові, яка додається до стандартної сироватки;
4.
Брудним лабораторним посудом;
5.
* Всіма перерахованими чинниками.

При визначенні групи крові виявилась негативною реакція ізогемаглютинації із
стандартними еритроцитами 0 (I), А (II), В (ІІI) і АВ (IV) груп. Про що свідчить подібний
результат?
1.
Група крові 0 (I);
2.
Група крові А (II);
3.
Група крові В (ІII);
4.
* Група крові АВ (IV);
5.
Технічна помилка.

При визначенні групи крові виявилась негативною реакція ізогемаглютинації із
стандартними еритроцитами 0 (I), А (II), В (ІІI) і АВ (IV) груп. Про що свідчить подібний
результат?
1.
2.
3.
4.
5.

При визначенні групи крові виявилась позитивною реакція ізогемаглютинації із
стандартними сироватками А (II) і В (III) і негативною з 0 (I) і АВ (IV) групами. Про що
свідчить подібний результат?
1.
Про групу 0 (I) досліджуваної крові;
2.
Про групу А (II);
3.
Про групу В (III);
4.
Про АВ (IV) групу;
5.
* Про непридатність стандартних сироваток.

стандартними еритроцитами А (II) і АВ (IV) і негативною з 0 (I) і В (ІІI) групами. Про що
1.
2.
3.
* Група крові В (ІII);
4.
Група крові АВ (IV);
5.

стандартними еритроцитами В (ІІI) і АВ (IV) і негативною з 0 (I) і А (II) групами. Про що
1.
2.
* Група крові А (II);
3.
4.
5.

стандартними еритроцитами А (II), В (ІІI) і АВ (IV) і негативною з 0 (I) групами. Про що
1.
* Група крові 0 (I);
2.
3.
4.
5.

стандартними еритроцитами 0 (I) і АВ (IV) і негативною з А (II) і В (ІІI) групами. Про що
1.
2.
3.
4.
5.
* Технічна помилка.

стандартними еритроцитами 0 (I) і В (ІІI) і негативною з А (II) і АВ (IV) групами. Про що
1.
2.
3.
4.
5.

стандартними еритроцитами 0 (I) і А (II) і негативною з В (ІІI) і АВ (IV) групами. Про що
1.
2.
3.
Група крові В (ІІI);
4.
5.

стандартними сироватками А (II) і В (III) і негативною з 0 (I) і АВ (IV) групами. Про що
1.
Про групу 0 (I) досліджуваної крові;
2.
Про групу А (II);
3.
Про групу В (III);
4.
Про АВ (IV) групу;
5.
* Про непридатність стандартних сироваток.

стандартними еритроцитами 0 (I) і А (II) і негативною з В (ІІI) і АВ (IV) групами. Про що
1.
2.
3.
4.
5.

стандартними еритроцитами А (II) і АВ (IV) і негативною з 0 (I) і В (ІІI) групами. Про що
1.
2.
3.
* Група крові В (ІII);
4.
5.

стандартними еритроцитами В (ІІI) і АВ (IV) і негативною з 0 (I) і А (II) групами. Про що
1.
2.
* Група крові А (II);
3.
4.
5.

стандартними еритроцитами А (II), В (ІІI) і АВ (IV) і негативною з 0 (I) групами. Про що
1.
2.
3.
4.
5.

стандартними еритроцитами 0 (I) і АВ (IV) і негативною з А (II) і В (ІІI) групами. Про що
1.
2.
3.
4.
5.

стандартними еритроцитами 0 (I) і В (ІІI) і негативною з А (II) і АВ (IV) групами. Про що
1.
2.
3.
4.
5.

При визначенні групи крові з допомогою стандартних сироваток результат виявився
сумнівним. Який метод слід застосувати в даному випадку?
1.
Прямий;
2.
Непрямий;
3.
Комбінований;
4.
Цілеспрямований;
5.
* Перехресний.

При визначенні групи крові з допомогою стандартних сироваток результат виявився
сумнівним. Який метод слід застосувати в даному випадку?
1.
Прямий;
2.
Непрямий;
3.
Комбінований;
4.
Цілеспрямований;
5.
* Перехресний.

При визначенні групи крові з допомогою цоліклонів аглютинація відсутня з цоліклонами
анти-А та анти-В. Яка група досліджуваної крові?
1.
* 0(I);
2.
А(II);
3.
В(III);
4.
АВ(IV);
5.

При визначенні групи крові з допомогою цоліклонів аглютинація відсутня з цоліклонами
анти-А та анти-В. Яка група досліджуваної крові?
1.
* 0(I);
2.
А(II);
3.
В(III);
4.
АВ(IV);
5.

При визначенні групи крові реакція ізогемаглютиеації була позитивною із стандартними
сироватками 0 (I) та А(II) груп. Вкажіть, до якої групи відноситься досліджувана кров?
1.
0(I);
2.
А(II);
3.
* В(III);
4.
АВ(IV);
5.

При визначенні групи крові реакція ізогемаглютиеації була позитивною із стандартними
сироватками 0 (I) та А(II) груп. Вкажіть, до якої групи відноситься досліджувана кров?
1.
0(I);
2.
А(II);
3.
* В(III);
4.
АВ(IV);
5.

При визначенні групи крові реакція ізогемаглютинації була позитивною із стандартними
сироватками 0 (I) і В (III) груп і негативною з А (II). Яка група досліджуваної крові?
1.
0(I);
2.
* А(II);
3.
В(III);
4.
АВ(IV);
5.

При визначенні групи крові реакція ізогемаглютинації була позитивною із стандартними
сироватками 0 (I) і В (III) груп і негативною з А (II). Яка група досліджуваної крові?
1.
0(I);
2.
* А(II);
3.
В(III);
4.
АВ(IV);
5.

При гемолітичному посттрансфузійному ускладненні мають місце наступні зміни у
гемограмі:
1.
зміна осмотичної резистентності еритроцитів
2.
зміна діаметру еритроцитів
3.
* анемія гіпохромного типу
4.
еритроцитоз, ретикулоцитоз
5.

При гемолітичному посттрансфузійному ускладненні мають місце наступні зміни у
гемограмі:
1.
зміна осмотичної резистентності еритроцитів
2.
зміна діаметру еритроцитів
3.
* анемія гіпохромного типу
4.
еритроцитоз, ретикулоцитоз
5.

При дослідженні щитовидної залози слід починати з:
1.
Ультразвукового дослідження
2.
Пункції
3.
* Огляду
4.
Рентгенографії
5.
Пальпації

При закритій травмі живота із пошкодженням паренхіматозного органа будуть переважати
симптоми
1.
перитоніту
2.
* кровотечі
3.
пневмоперитонеуму
4.
непрохідності
5.
жодна із відповідей не є вірною

При закритій травмі живота із пошкодженням порожнистого органу буде переважати клініка
1.
геморагії
2.
гемоперитонеуму
3.
пневмоперитонеум
4.
* перитоніту
5.
шоку

При збудженні хворого, оперованого на голові, призначають:
1.
1% розчин омнопону 1,0 мл.
2.
1% розчин димедролу 1,0 мл.
3.
* 2,5% розчин аміназину 1,0 мл.
4.
1% розчин морфіну гідрохлориду.
5.
Настойку валеріани.

При ізольованому стисненні або струсі грудної клітки у хворих виникає:
1.
Задишка.
2.
Загальна слабкість.
3.
Зниження АТ.
4.
Блідість шкірних покривів.
5.
* Всі вказані симптоми.

При ІІІ ступеню гемотрансфузійного шоку спостерігається зниження систолічного
артеріального тиску:
1.
2.
До100 мм рт.ст.;
3.
4.
5.
* Нижче 70 мм рт.ст.

При ІІІ ступеню гемотрансфузійного шоку спостерігається зниження систолічного
артеріального тиску:
1.
2.
До100 мм рт.ст.
3.
4.
5.
* Нижче 70 мм рт.ст.

При напруженому пневмотораксі виникають всі вище перераховані симптоми окрім:
1.
Білю в грудній клітці.
2.
Задишки (ядуха)
3.
Відсутності дихальних шумів з одного боку.
4.
Ціанозу.
5.
* Зміщення трахеї в бік пневмотораксу.

При наявності переміжної кульгавості нехарактрно
1.
Біль в нозі
2.
Виникнення після ходьби
3.
Зникнення болю в кінцівці після декількох хвилин відпочинку
4.
Частіше спостерігається у мужчин
5.
* Наявність пульсу на переиферичних артеріях нижньої кінцівки

При наявності піопневмотораксу дренування плевральної порожнини проводять за:
1.
* Суботіним-Пертесом.
2.
Бюлау.
3.
Редону.
4.
Проточно-промивний дренаж.
5.
Пасивне дренування.

При незначній, але тривалій кровотечі хворий може жити при зниженні рівня гемоглобіну
до:
1.
60 г/л;
2.
50 г/л;
3.
40 г/л;
4.
30 г/л;
5.
* 20 г/л.

При незначній, тривалій кровотечі хворий може жити при зниженні рівня гемоглобіну до:
1.
60 г/л;
2.
50 г/л;
3.
40 г/л;
4.
30 г/л;
5.
* 20 г/л.

При об’єктивному клінічному обстеженні розміри печінки визначаються
1.
аускультативно
2.
пальпаторно
3.
* перкуторно
4.
сонографічно
5.
рентгенологічно

При об’єктивному клінічному обстеженні розміри селезінки визначаються
1.
аускультативно
2.
пальпаторно
3.
4.
* перкуторно
5.
рентгенологічно

При обстеженні верхніх і нижніх кінцівок слід починати з:
1.
* Огляду обох кінцівок
2.
Огляду хворої кінцівки
3.
Вимірювання температури
4.
Рентгенографії ураженої ділянки кінцівки
5.
Аналізу крові і сечі.

При обстеженні живота слід починати з
1.
Глибокої пальпації живота
2.
Вимірювання артеріального тиску
3.
* Поверхневої пальпації живота
4.
Ректального дослідження
5.
Вимірювання температури

При огляді клінічними ознаками шкірного панарицію є:
1.
Потовщення пальця
2.
Набряк та гіперемія пальця.
3.
* Наявність міхура з гноєм в ділянці пальця
4.
Булавовидна деформація пальця
5.
Гнійна нориця

При парентеральному харчуванні загальний об’єм трансфузії для пацієнта вагою 60 кг
складає:
1.
500 – 1000 мл;
2.
1500 – 2000 мл;
3.
* 2500 – 3000 мл;
4.
3500 мл;
5.
більше 3500 мл.

При парентеральному харчуванні загальний об’єм трансфузії для пацієнта вагою 60 кг
складає:
1.
500 – 1000 мл;
2.
1500 – 2000 мл;
3.
* 2500 – 3000 мл;
4.
3500 мл;
5.
більше 3500 мл.

При перших ознаках цитратної інтоксикації необхідно:
1.
ввести 5% розчин альбуміну
2.
ввести кровозамінники, які містять кальцій
3.
зменшити швидкість трансфузії консервованої крові та плазми
4.
додатково почати вливати дезінтоксикаційні засоби
5.
* припинити трансфузію консервованої крові (плазми), ввести внутрішньовенно10-20
мл 10% розчину глюконату кальцію або 10 мл 10% розчину хлорид кальцію

При перших ознаках цитратної інтоксикації необхідно:
1.
ввести 5% розчин альбуміну
2.
ввести кровозамінники, які містять кальцій
3.
зменшити швидкість трансфузії консервованої крові та плазми
4.
додатково почати вливати дезінтоксикаційні засоби
5.
* припинити трансфузію консервованої крові (плазми), ввести внутрішньовенно10-20
мл 10% розчину глюконату кальцію або 10 мл 10% розчину хлорид кальцію

При появі ознак гемотрансфузійного шоку необхідно провести наступні заходи, крім
1.
* Пришвидшити темп трансфузії і швидко завершити переливання;
2.
Приступити до вливання поліглюкіну;
Дати хворому кисень;

Провести паранефральну блокаду по А.В. Вишневському;

Припинити переливання крові.

При появі ознак гемотрансфузійного шоку необхідно провести наступні заходи, крім
1.
* Пришвидшити темп трансфузії і швидко завершити переливання;
2.
Приступити до вливання поліглюкіну;
3.
Дати хворому кисень;
4.
Провести паранефральну блокаду по А.В. Вишневському;
5.
Припинити переливання крові.

При проведенні бензидинової проби старшою сестрою операційного блоку на кровоспинному затискачі виявлено
синьо-зелений колір. На якому етапі стерилізації інструментів виникло порушення.
1.
Недостатній час експозиції в сухожаровій шафі
2.
Порушення при укладці інструментарія
3.
Порушення температурного режиму
4.
* Недостатня передстерилізаційна підготовка.
5.
Невірне зберігання стерильного Інструментарію

При проведенні загальної анестезії у екстренно оперованих хворих виникають проблеми
1.
* повного шлунку
2.
гострої серцевої недостатності
3.
виражених порушень гемостазу
4.
гострої дихальної недостатності
5.
вираженої інтоксикації

При трансфузії плазми найбільш вірогідні слідуючі посттрансфузійні ускладнення:
1.
негемолітичні, обумовлені несумісністю по антигенним системам тромбоцитів
2.
* негемолітичні, обумовлені несумісністю по системах плазмових білків
3.
негемолітичні, обумовлені несумісністю по антигенним системам лейкоцитів
4.
калієва інтоксикація
5.

При трансфузії плазми найбільш вірогідні слідуючі посттрансфузійні ускладнення:
1.
негемолітичні, обумовлені несумісністю по антигенним системам тромбоцитів
2.
* негемолітичні, обумовлені несумісністю по системах плазмових білків
3.
негемолітичні, обумовлені несумісністю по антигенним системам лейкоцитів
4.
калієва інтоксикація
5.

При фібриляції шлуночків використовується
1.
* електрична дефібриляція
2.
введення солей калія
3.
введення солей кальцію
4.
введення солей магнію
5.
електрокардіостимуляція

При черепно-мозкових травмах не призначають наркотичні препарати, тому що вони:
1.
* Пригнічують дихальний центр.
2.
Пригнічують мовний центр.
3.
Пригнічують функцію кровотворення.
4.
Пригнічують серцево-судинний центр.
5.
Порушують моторику кишечника.

При яких порушеннях кровообігу виникають сладжі, які викликають секвестрацію
1.
субкомпенсація кровообігу
2.
* децентралізація кровообігу
3.
централізація кровообігу
4.
оборотна компенсація кровообігу
5.

При якій велечині крововтрати виникає хибне реологічне коло
1.
до 10%
2.
до 20%
3.
* більше 20%
4.
менше 40%
5.
більше 40%

При якій клізмі проводиться активне промивання товстого кишківника:
1.
Очисній;
2.
Масляній;
3.
Гіпертонічній;
4.
* Сифонній;
5.
Мильній.

При якій кровотечі найбільш часто застосовується перев’язка судини на протязі?
1.
Шлункова;
2.
Прямокишкова;
3.
Вторинна рання;
4.
* Вторинна пізня;
5.
Первинна.

1.
Шлункова;
2.
Прямокишкова;
3.
Вторинна рання;
4.
* Вторинна пізня;
5.
Первинна.

1.
Шлункова
2.
Прямокишкова
3.
Вторинна рання
4.
* Вторинна пізня
5.
Первинна

При якій температурі висушують хірургічні інструменти перед стерилізацією?
1.
40о;
2.
* 60о;
3.
80о;
4.
90о;
5.
100о.

При якій температурі гинуть вегетативні форми мікроорганізмів?
1.
10-200 С
2.
20-З00 С
3.
30-400 С
4.
40-500 С
5.
* 60-1000 C.

При якій температурі за Цельсієм проводиться стерилізація хірургічних інструментів в сухожарові шафі?
1.
* 180;
2.
120;
3.
100;
4.
90;
5.
80.

При якій температурі і скільки часу проводиться стерилізація інструментарію в сухо жаровій шафі?
1.
* 1800С – 60 хв.
2.
1800С – 45 хв.
3.
1600С – 80 хв.
4.
1600С – 60 хв.
5.
1800С – 30 хв.

При якій температурі проводиться стерилізація хірургічних інструментів в сухожаровій шафі? :
1.
* 1800;
2.
1200
3.
1000;
4.
900;
5.
800.

При якій температурі проводиться стерилізація хірургічних інструментів в сухожаровій шафі?
1.
* 1800
2.
1200
3.
1000
4.
900
5.
800

При якому виді аналгезії необхідна ШВЛ після операції?
1.
Внутрішньовенна анестезія
2.
Нейролептанальгезія
3.
Атаральгезія
4.
* Центральная анестезія
5.
Ректальная анестезія

При якому захворюванні має місце зниження вмісту тромбоцитів у крові?
1.
Хвороба Шенлейн - Геноха;
2.
* Хвороба Верльгофа;
3.
Уремія;
4.
Віспа;
5.
Скарлатина.

При якому захворюванні має місце зниження вмісту тромбоцитів у крові?
1.
Хвороба Шенлейн - Геноха
2.
* Хвороба Верльгофа
3.
Уремія
4.
Віспа
5.
Скарлатина

При якому показнику гематокриту суттєво знижується киснева ємність крові
1.
більше 0,40
2.
* менше 0,30
3.
більше 0,30
4.
менше 0,20
5.
більше 60

При якому показнику гемоглобіну суттєво знижується киснева ємність крові
1.
* менше 80 г/л
2.
більше 80 г/л
3.
менше 70 г/л
4.
більше 70 г/л
5.
менше 60 г/л

При якому рівні систолічного артеріального тиску клубочкова фільтрація припиняється:
1.
нижче 30
2.
нижче 40
3.
* нижче 70
4.
нижче 50
5.
нижче 90

Прибирання у хірургічному відділенні повинно проводитись:
1.
Три рази на тиждень.
2.
* Два рази на тиждень.
3.
Чотири рази на тиждень.
4.
Один раз на тиждень.
5.
П’ять разів на тиждень.

Пристосування із тканини і шкіри, призначене для укріплення слабких ділянок черевної порожнини називається:
1.
2.
3.
Суспензорії.
4.
* Бандаж.
5.
Індивідуальний перев’язочний пакет.

Причина кровотечі при геморагічному васкуліті:
1.
Розрив судини;
2.
Аррозія судини;
3.
4.
* Підвищена проникність судинної стінки;
5.

Причина кровотечі при геморагічному васкуліті:
1.
Розрив судини;
2.
Аррозія судини;
3.
4.
* Підвищена проникність судинної стінки;
5.

Причина ранніх вторинних кровотеч:
1.
Аррозія судин;
2.
Деструкція судин;
3.
* Зісковзування лігатури з судин;
4.
5.
Розвиток інфекції в рані;

Причинами виникнення пролежнів є все крім:
1.
Вимушене положення хворого;
2.
Недотримання гігієни тіла;
3.
Складки на білизні та одязі;
4.
* Висока температура тіла;
5.
Сторонні тіла в ліжку.

Причини виникнення «децентралізації» кровообігу
1.
* виснаження адаптаційних механізмів симпато-адреналової системи
2.
вазоконстрікція
3.
4.
зниження судинного опору в органах і тканинах
5.
погіршення кровопостачання м’язів

1.
* Кровотеча як результат аррозії судини;
2.
Кровотеча як результат порушення проникності судинної стінки;
3.
Кровотеча як результат механічного ушкодження стінки судин;
4.
Кровотеча як результат дії соляної кислоти;
5.
Жодна з відповідей не є вірною;

1.
* Кровотеча як результат аррозії судини;
2.
Кровотеча як результат порушення проникності судинної стінки;
3.
Кровотеча як результат механічного ушкодження стінки судин;
4.
Кровотеча як результат дії соляної кислоти;
5.
Жодна з відповідей не є вірною;

Причини розвитку гіповолемії
1.
гіпотонія
2.
коагулопатія
3.
* патологічне депонування крові через розлад мікроциркуляції
4.
поліурія
5.

Причиною пізньої вторинної кровотечі є:
1.
Підвищення артеріального тиску, зісковзування лігатури
2.
Гнійне розплавлення тромбу, поранення судини
3.
Ліквідація спазму судини, підвищення артеріального тиску
4.
* Аррозія стінки судини, гнійне розплавлення тромбу
5.
Поранення судини, зісковзування лігатури

Про патологію якого органа найбільш ймовірно свідчить поява «судинних зірочок» на шкірі
1.
серця
2.
щитоподібної залози
3.
* печінки
4.
нирок
5.
селезінки

Про прогресування анаеробної газової гангрени свідчить?
1.
* Позитивна проба з ниткою.
2.
Гіперлейкоцитоз.
3.
Наростання анемії.
4.
Гектична температура.
5.
Втрата свідомості

Про що свідчать зміни шкіри молочної залози по типу «шкірки лимона»
1.
алергічний дерматит
2.
запальний інфільтрат
3.
мастопатію
4.
* рак молочної залози
5.
абсцес молочної залози

Про що свідчить позитивна проба Троянова-Тренделенбурга?
1.
Недостатність клапанів глибоких вен
2.
Спроможність клапанів перфорантних вен
3.
Порушення прохідності глибоких вен
4.
Прохідність глибоких вен.
5.
* Недостатність остіального клапана

Про що свідчить позитивний симптом «бритви»?
1.
* Наявність газу в тканинах.
2.
Набряк тканин.
3.
Наявність гематоми.
4.
Про наявність слоновості.
5.
Про наявність тромбофлебіту

Про що свідчить симптом «балотування» надколінника
1.
препателярний бурсит
2.
гнійний артрит
3.
* наявність ексудату в колінному суглобі
4.
перелом надколінника
5.
вивих надколінника

Проба «висмикування волосини» проводиться з метою
1.
оцінки ангіотрофіки
2.
оцінки нейротрофіки
3.
оцінки кровопостачання
4.
* визначення глибини опіку
5.
оцінки психоемоційного стану

Проба Броді Троянова Тренделенбурга проводиться при
1.
патології артерій
2.
патології лімфатичних судин
3.
* патології вен
4.
тромбофлебіті
5.
артеріальній емболії

Проба Гаккенбруга це:
1.
Перкуторна проба
2.
Аускультативна проба
3.
Маршова проба
4.
Трьохджгутова проба
5.
* Пальпаторна проба

Проба Дельбе Пертеса проводиться при
1.
патології артерій
2.
* патології вен
3.
слоновості
4.
5.

Проба на забруднення інструментів позитивна. На якому етапі передопераційної обробки інструментів допущена
помилка?
1.
Стерилізації в сухожарові шафі.
2.
Закладки інструментарію.
3.
Сушки інструментів.
4.
* Передстерилізаційної підготовки.
5.
Зберігання стерильного інструментарію.

Проба на індивідуальну сумісність крові проводиться між:
1.
* плазмою або сироваткою крові хворого і кров’ю донора;
2.
плазмою донора і кров’ю хворого;
3.
форменними елементами крові хворого і кров’ю донора;
4.
форменними елементами крові донора і кров’ю хворого;
5.
цільною кров’ю донора і цільною кров’ю хворого.

Проба на індивідуальну сумісність крові проводиться між:
1.
* плазмою або сироваткою крові хворого і кров’ю донора;
2.
плазмою донора і кров’ю хворого;
3.
форменними елементами крові хворого і кров’ю донора;
4.
форменними елементами крові донора і кров’ю хворого;
5.
цільною кров’ю донора і цільною кров’ю хворого.

Проба Панченко проводиться при
1.
* патології артерій
2.
патології вен
3.
4.
5.
слоновості

Проба Шайніса дозволяє
1.
Визначити стан остіального клапана
2.
Оцінити прохідність глибоких вен
3.
Оцінити прохідність поверхневих вен
4.
* Оцінити стан клапанів комунікантних вен
5.
Оцінити ступінь венозної недостатності

Провідним в патогенезі цитратної інтоксикації є:
1.
гіпокальциємія та гіпокаліємія
2.
гіперкальциємія та гіпокаліємія
3.
гіперкальциємія та гіперкаліємія
4.
* гіпокальциємія та гіперкаліємія
5.
гіпокальциємія та гіпернатріємія

Провідним в патогенезі цитратної інтоксикації є:
1.
гіпокальциємія та гіпокаліємія
2.
гіперкальциємія та гіпокаліємія
3.
гіперкальциємія та гіперкаліємія
4.
* гіпокальциємія та гіперкаліємія
5.
гіпокальциємія та гіпернатріємія

Провітрювання й вентиляція приміщень хірургічного відділення лікарні зменшує забруднення повітря
мікроорганізмами на:
1.
20 %;
2.
* 30%;
3.
30-40%;
4.
40-50%;
5.
50-60%.

1.
Хірург;
2.
Трансфузіолог;
3.
* Анестезіолог;
4.
Хірург і анестезіолог;
5.

1.
Хірург;
2.
Трансфузіолог;
3.
* Анестезіолог;
4.
Хірург і анестезіолог;
5.

Проконвертин за Міжнародною номенклатурою називають фактором:
1.
І
2.
ІІ
3.
IV
4.
VI
5.
* VII

Протипоказання до переливання еритроцитарної маси?
1.
Алергічні захворювання, посттрансфузійні реакції;
2.
Сенсибілізація хворого;
3.
Серцева, ниркова недостатність;
4.
Тромбози і емболії;
5.
* Всі перераховані стани.

Протипоказання до переливання еритроцитарної маси?
1.
Алергічні захворювання, посттрансфузійні реакції;
2.
Сенсибілізація хворого;
3.
Серцева, ниркова недостатність;
4.
Тромбози і емболії;
5.
* Всі перераховані стани.

Профілактика імплантаційної інфекції полягає в:
1.
Стерильності імплантанта;
2.
Профілактичному застосуванні антибіотиків;
3.
Застосуванні електрокоагуляції для зупинки кровотечі;
4.
* Дотриманні правил асептики і антисептики при виконанні операції;
5.
Інтраопераційному промиванні рани антисептиком;

1.
Частому промиванні рани антисептиком під час операції;
2.
3.
Застосуванні імуномодуляторів у післяопераційному періоді;
4.
5.

1.
2.
3.
4.
Частому промиванні рани антисептиком під час операції;
5.

1.
Стерильності імплантанта;
2.
3.
4.
Аспіраційному дренуванні рани;
5.

Профілактика нагноєння операційної рани
1.
часті шви на рану
2.
розсмоктуючі шви на рану
3.
* дренування рани
4.
лікувальна фізкультура
5.
герметична пов'язка

Профілактика тромбоемболічних ускладнень після операцій включає
1.
бинтування нижніх кінцівок еластичним бинтом
2.
застосування антикоагулянтів
3.
застосування дезагреганті
4.
Раннє вставання
5.
* все вищезгадане

Процідити кров через 6 шарів марлі + добавити в кров гепарин 10 ОД на 1 мл.
1.
Процідити кров через 4 шари марлі + добавити в кров гепарин 10 ОД на 1 мл;
2.
3.
* Процідити кров через 8 шарів марлі + добавити в кров гепарин 10 ОД на 1 мл;
4.
Процідити кров через 8 шарів марлі + добавити в кров гепарин 20 ОД на 1 мл;

Процідити кров через 6 шарів марлі + добавити в кров гепарин 10 ОД на 1 мл.
1.
2.
3.
* Процідити кров через 8 шарів марлі + добавити в кров гепарин 10 ОД на 1 мл;
4.
Процідити кров через 8 шарів марлі + добавити в кров гепарин 20 ОД на 1 мл;

Прфілактика гіпостатичної пневмонії в післяопераційному періоді забезпечується:
1.
Масажем грудної клітки;
2.
Дихальною гімнастикою;
3.
Напівсидячим положенням хворого у ліжку;
4.
Активним руховим режимом;
5.

Пункцію плевральної порожнини необхідно провести при:.
1.
Відкритому пневмотораксі.
2.
Закритому пневмотораксі.
3.
4.
* Клапанному пневмотораксі.
5.
Емпіємі плеври.

Пункція гнійника відноситься до виду антисептики:
1.
2.
Фізичної;
3.
Хімічної;
4.
5.
Змішаної.

Разкриття гнійників відноситься до виду антисептики:
1.
2.
Фізичної;
3.
4.
Хімічної;
5.
Змішаної.

Разкриття кишень з гноєм відноситься до виду антисептики:
1.
2.
Фізичної;
3.
4.
Хімічної;
5.
Змішаної.

Рання первинна хірургічна обробка рани виконується в терміни:
1.
2.
До 12 годин з моменту госпіталізації до лікувального закладу;
3.
* До 24 годин від моменту отримання рани;
4.
5.

1.
2.
3.
4.
5.
До 12 годин з моменту госпіталізації до лікувального закладу;.

1.
2.
До 24 годин від моменту госпіталізації до лікувального закладу;
3.
До 12 годин від моменту госпіталізації до лікувального закладу;
4.
5.

1.
2.
3.
4.

1.
2.
3.
4.
5.

1.
2.
3.
4.
5.

Ревізія рани відноситься до якого виду механічної антисептики.
1.
2.
3.
4.
5.

Результати випробовування крові записує в журнал і медичну картку хворого :
1.
завідувач лабораторії
2.
відповідальний за паспортизацію крові
3.
* лікар, який проводив дослідження та переливання
4.
завідувач відділом, в якому проводилася трансфузія
5.
одним із вище перерахованих

Результати випробовування крові записує в журнал і медичну картку хворого :
1.
завідувач лабораторії
2.
відповідальний за паспортизацію крові
3.
* лікар, який проводив дослідження та переливання
4.
завідувач відділом, в якому проводилася трансфузія
5.
одним із вище перерахованих

Резус-фактор знаходиться в:
1.
лейкоцитах;
2.
* еритроцитах;
3.
тромбоцитах;
4.
лімфоцитах;
5.
плазмі;

Резус-фактор знаходиться в:
1.
лейкоцитах;
2.
* еритроцитах;
3.
тромбоцитах;
4.
лімфоцитах;
5.
плазмі;

Ріжучий інструментарій найкраще стерилізувати методом:
1.
Стерилізацією паром під тиском.
2.
Стерилізацією сухим жаром
3.
Газовою стерилізацією.
4.
* Стерилізацією за допомогою хімічних розчинникіB.
5.
Променевою стерилізацією.

Рогівковомигальний рефлекс викликають доторкуючись до рогівки:
1.
Пальцем.
2.
* Кінчиком ватного гноту.
3.
Шпателем.
4.
Зондом.
5.
Голкою.

Розміри печінки за Курловим:
1.
* 10-9-8 см
2.
12-10-8 см.
3.
8-6-5 см
4.
15-10-7 см
5.
14-9-5 см

Розповсюдження інфекції в організмі по молочних протокох при гнійному маститі:
1.
2.
Лімфогенний шлях
3.
* Лактогенний шлях;
4.
5.

Розповсюдження інфекції в організмі на оточуючі тканини - це:
1.
2.
ЛімфогенниЙ шлях
3.
Лактогенний шлях
4.
* Контактний шлях.
5.

Розповсюдження інфекції в організмі на оточуючі тканини - це
1.
Гематогенний шлях
2.
Лімфогенний шлях
3.
4.
Контактний шлях
5.

Розповсюдження інфекції в організмі по кровоносних судинах - це:
1.
2.
3.
4.
5.

Розповсюдження інфекції в організмі по кровоносних судинах - це:
1.
2.
3.
4.
5.

Розповсюдження інфекції в організмі по кровоносних судинах - це
1.
* Гематогенний шлях
2.
3.
4.
5.

Розповсюдження інфекції в організмі по молочних протокох - це:
1.
2.
3.
* Лактогенний шлях
4.
5.

Розповсюдження інфекції в організмі по молочних протокох - це
1.
2.
3.
* Лактогенний шлях
4.
5.

Розповсюдження інфекції по лімфатичних судинах - це:
1.
2.
* ЛімфогенниЙ шлях
3.
4.
5.

Розповсюдження інфекції по лімфатичних судинах - це
1.
2.
* ЛімфогенниЙ шлях
3.
4.
5.

Розповсюдження Інфекції при переході з одного органа на Інший - це
1.
2.
3.
4.
* Контактний шлях
5.

Розповсюдження патогенних мікроорганізмів в організмі по молочних протоках – це:
1.
2.
3.
4.
5.

Розповсюдження патогенних мікроорганізмів інфекції в організмі на оточуючі тканини - це:
1.
2.
3.
4.
* ІмплантаціЙний шлях.
5.

Розповсюдження патогенних мікроорганізмів при переході з одного органа на інший – це:
1.
2.
ЛімфогенниЙ шлях.
3.
* Лактогенний шлях.
4.
5.

Розсічення кишень відноситься до виду антисептики:
1.
2.
Хімічної;
3.
4.
Змішаної;
5.
Фізичної;

Розсічення рани відноситься до якого виду механічної антисептики.
1.
2.
3.
4.
5.

Розтин і ревізія рани відносяться до якого виду механічної антисептики.
1.
2.
3.
4.
5.

Розширення вен сім'яного канатика частіше зустрічається з:
1.
* Лівого боку
2.
Правого боку
3.
Двобічно
4.
Немає закономірностей
5.
На боці ураження великої підшкірної вени

Рухи «які пружинять» характерні для
1.
контрактури
2.
анкілозу
3.
перелому
4.
* вивиху
5.
всі відповіді правильні

Санітарно-гігієнічний режим у хірургічних відділеннях регламентується відповідно до
наказу № МОЗ:
1.
120
2.
* 720
3.
220
4.
320
5.
30

Селезінка депонує:
1.
35 % ОЦК;
2.
10 % ОЦК;
3.
* до 16 % ОЦК;
4.
5 % ОЦК;
5.
50 % ОЦК;

Середній об’єм циркулюючої крові дорослої людини на 1кг маси тіла складає:
1.
50 – 55мл
2.
55 – 65 мл
3.
50 – 60 мл
4.
* 65 – 75 мл
5.
75 – 85 мл

Сильнодіючі середники у відділенні зберігаються:
1.
У шафі для зберігання ліків.
2.
У перев’язочній в медичній шафі.
3.
* У кабінеті старшої медичної сестри.
4.
У шафі в маніпуляційній.
5.
На столі лікаря-хірурга.

Симптом „лимонної кірки" характерний для:
1.
Інтрамамарного маститу
2.
* Раку молочної залози
3.
Субареолярного маститу
4.
Фіброаденоми молочної залози
5.
Фіброзної мастопатії

Симптом „телеграфного стовпа" характерний для:
1.
* Дифузного токсичного зоба
2.
Міастенії
3.
Істерії
4.
Паратиреопривної тетанії
5.
Правця

Симптом «бритви» позитивний при
1.
абсцесі
2.
флегмоні
3.
парапроктиті
4.
* газовій гангрені
5.
маститі

Симптом «Ваньки-встаньки» характерний для:
1.
Перитоніту
2.
Панкреатиту
3.
* Позаматкової вагітністі
4.
Защемленої грижі
5.
Кишкової непрохідністі

Симптом «крепітації» позитивний при
1.
підшкірній емфіземі
2.
анаеробній газовій гангрені
3.
анаєробній неклостридіальній гангрені
4.
переломі кістки
5.

Симптом «лігатури» позитивний при
1.
флегмоні
2.
* анаеробній інфекції
3.
бешисі
4.
лімфостазі
5.
тромбозі вен

Симптом «лігатури» позитивний при
1.
при атеросклеротичній гангрені
2.
* анаеробній газовій гангрені
3.
при сухій гангрені
4.
при вологій гангрені
5.
всі відповіді правильні

Симптом «мокрої подушки» характерний для:
1.
Пілоростенозу.
2.
Виразкової хвороби
3.
Дивертикула стравоходу
4.
* Ахалазії стравоходу
5.
Абсцесу легень.

Симптом «простирадла» характерний для:
1.
Тиреотоксичного кризу
2.
* Дифузного токсичного зоба
3.
Паратиреопривної тетанії
4.
Адреналового кризу
5.
Діабетичної коми

Симптом «пружної фіксації» характерний для:
1.
Контрактури
2.
* Вивиху
3.
Анкілозу
4.
Остеоартрозу
5.
Артрозу

Симптом «світлового проміжку» характерний для:
1.
Струсу головного мозку
2.
* Здавлення головного мозку
3.
Запалення головного мозку
4.
Ішемії головного мозку
5.
Всі вище перераховані симптоми.

Симптом Боткіна Блюмберга позитивний при
1.
кишковій непрохідності
2.
панкреатиті
3.
холециститі
4.
* перитоніті
5.
ентероколіті

Симптом Елінека характерний для
1.
* Тиреотоксикозу
2.
Гіпотериозу
3.
Еутиреозу
4.
Тиреоїдиту
5.
Гіперпаратиреозу

Симптом Курвуазьє це:
1.
Наявність гепатомегалії і механічної жовтяниці
2.
* Пальпується збільшений, неболючий жовчевий міхур при наявності жовтяниці
3.
Пальпується збільшений, болючий жовчевий міхур без жовтяниці
4.
Поєднання гепатомегалії і спленомегалії
5.
Гепатомегалія і «голова медузи».

Симптом Пастернацького позитивний при патології
1.
печінки
2.
підшлункової залози
3.
* нирки
4.
хребта
5.
селезінки

Симптом переміжної кульгавості характерний для:
1.
Гострої артеріальної недостатності
2.
Гострої венозної недостатності
3.
* Хронічної артеріальної недостатності
4.
Хронічної венозної недостатності
5.
Недостатності лімфатичної системи

Симптомами погіршення стану хворого при переливанні недоброякісної крові є нижче
перераховані, крім:
1.
* Збільшення гематокриту;
2.
Лихоманка;
3.
Гіпертермія;
4.
Болі в попереку;
5.

Симптомами погіршення стану хворого при переливанні недоброякісної крові є нижче
перераховані, крім:
1.
* Збільшення гематокриту;
2.
Лихоманка;
3.
Гіпертермія;
4.
Болі в попереку;
5.

Синдром Леріша виявляють
1.
з допомогою ангіографії
2.
з допомогою аортоангіографії
3.
* при об’єктивному клінічному обстеженні
4.
5.
з допомогою термографії

Синдром Леріша характерний для ураження
1.
Супраренального відділу черевної аорти
2.
* Інфраренального відділу черевної аорти
3.
Біфуркації черевної аорти і її гілок
4.
Периферійних артерій
5.
Стегнових артерій

Синдром макрогематурії є характерним для
1.
травми нирки
2.
туберкульозу нирки
3.
пухлини нирки
4.
сечокамяної хвороби
5.

Синдром Педжет-Шреттера це:
1.
* Тромбоз аксілярної і підключичної вен
2.
Тромбоз плечової вени
3.
Ілеофембральний тромбоз.
4.
Тромбоз в басейні нижньої порожнистої вени
5.
Тромбоз ворітної вени

Синтетичним шовним матеріалом є:
1.
Кетгут;
2.
* Вікріл;
3.
Лавсан;
4.
Дексан;
5.
Капрон.

Система гемостазу має наступні види регуляції:
1.
первинну і гормональну
2.
первинну і вторинну
3.
гормональну
4.
вторинну і гормональну
5.
* нервову і гуморальну

Система Суботіна-Пертеса складається із:
1.
* Трьох з»єднаних між собою посудин.
2.
Двох з»єднаних між собою посудин.
3.
П»яти з»єднаних між собою посудин.
4.
Чотирьох з»єднаних між собою посудин.
5.
Шести з»єднаних між собою посудин.

Скільки відомо антигенних систем еритроцитів:
1.
більше 2
2.
більше 5
3.
більше 10
4.
більше 20
5.
* більше 25

Скільки відомо антигенних систем еритроцитів:
1.
більше 2
2.
більше 5
3.
більше 10
4.
більше 20
5.
* більше 25

Скільки разів на добу можна підігрівати до необхідної температури миючий розчин, якщо
колір розчину не змінюється?
1.
До 8 разів.
2.
* До 6 разів.
3.
До 3 разів.
4.
До 10 разів.
5.
До 2 разів.

Скільки ступенів крововтрати виділяється згідно класифікації В.І.Стручкова та Е.В Луцевича
1.
Три ступеня;
2.
* Чотири ступеня;
3.
П’ять ступенів;
4.
Шість ступенів;
5.
Сім ступенів;

Скільки триває анаболічна фаза післяопераційного періоду:
1.
* 3-4тижні;
2.
Перші 3-7 діб;
3.
9-30 діб;
4.
4-9 діб;
5.
Перші 2 тиж.

Скільки триває анаболічна фаза післяопераційного періоду?
1.
* 3-4тижні
2.
Перші 3-7 діб
3.
9-30 діб
4.
4-9 діб
5.
Перші 2 тижні

Скільки триває пізній післяопераційний період:
1.
До виписування хворого з лікарні;
2.
* 14-21 днів;
3.
До повного видужання або переведення на інвалідність;
4.
До зняття швів;
5.
3-6 міс.

Скільки триває пізній післяопераційний період?
1.
До виписування хворого з лікарні
2.
* 14-21 днів
3.
До повного видужання або переведення на інвалідність
4.
До зняття швів
5.
3-6 міс

Скільки триває ранній післяопераційний період?
1.
* 5-6 днів
2.
10-12 днів
3.
До виписування хворого з лікарні
4.
До зняття швів
5.
3-6 міс

Скільки триває ранній післяопераційний період?
1.
* 5-6 днів;
2.
10-12 днів.
3.
До виписки хворого з лікарні;
4.
До зняття швів;
5.
3-6 міс.

Скільки триває фаза видужання в післяопераційний період?
1.
* 3-6 тижнів
2.
Перші 3-7 діб
3.
9-30 діб
4.
4-9 діб
5.
Близько одного року

Скільки факторів згортання крові включає в себе плазмовий гемостаз
1.
18
2.
* 13
3.
15
4.
7
5.
17

Скільки часу в архіві лікувального закладу повинна зберігатися історія хвороби
1.
один місяць
2.
до кінця життя хворого
3.
десять років
4.
пять років
5.
* двадцять п’ять років

Скільки часу відбувається стерилізація гумових предметів шляхом кипятіння?
1.
5 хB.
2.
* 10 хB.
3.
15 хB.
4.
20 хB.
5.
25 хB.

Скільки часу зберігається стерильним перев'язочний матеріал в закритому біксі
Шімельбуша?
1.
60 год
2.
* 72 год
3.
80 год
4.
90 год
5.
100 год

Скільки часу зберігається стерильним перев'язочний матеріал в закритому біксі
Шімельбуша?:
1.
60 год;
2.
* 72 год;
3.
80 год;
4.
90 год;
5.
100год.

Скільки часу триває обробка рук хірурга Хлоргекседином- біглюканатом?
1.
1 хв;
2.
* 2-3 хв;
3.
5 хв
4.
10 хв
5.
15 хв

Скільки часу триває стадія відновлення в післяопераційний період?
1.
3-5 діб
2.
* Один місяць
3.
Близько 6 міс
4.
Один рік
5.
До повного видужання або пристосування до нових умов функціонування

Скільки часу триває стадія становлення в післяопераційний період?
1.
* 3-5 діб
2.
Один місяць
3.
Близько 6 міс
4.
Один рік
5.
До повного видужання або пристосування до нових умов функціонування

Слово "деонтологія" у перекладі із грецької означає:
1.
Ремесло, рукоділля;
2.
Наука про хвороби й ускладнення захворювань;
3.
* Наука про належне;
4.
Наука про лікарські помилки;
5.
Наука про догляд за хворими.

Смужки марлі із загорнутими всередину краями, невеликих розмірів називаються:
1.
Серветками.
2.
* Турундами.
3.
Тампонами.
4.
Марлевими кульками.
5.
Бинтами.

Стадія декомпенсації кровообігу відповідає ступеню геморагічного шоку
1.
ІІІ
2.
ІІІ - IV
3.
II - III
4.
* IV
5.
II

Стерилізацію виробів з полімерних матеріалів проводять:
1.
2.
У сухожарові шафах.
3.
4.
* У газових стерилізаторах.
5.
Кип'ятінням.

Стерилізацію виробів із полімерних матеріалів проводять у:
1.
2.
У сухо жарових шафах
3.
4.
* У газових стерилізаторах.
5.

Стерилізацію виробів із полімерних матеріалів проводять у:
1.
2.
У сухо жарових шафах
3.
4.
* У стерилізаторах.
5.
У скляному посуді

Стерилізацію за допомогою хімічних розчинників проводять;
1.
2.
3.
4.
5.
* У скляному посуді.

Стерилізацію за допомогою хімічних розчинників проводять;
1.
2.
3.
4.
5.
* У скляному посуді

Стерилізацію кип’ятінням проводять
1.
У автоклавах
2.
3.
* У стерилізаторах
4.
У газових стерилізаторах
5.

Стерилізацію парою під тиском проводять
1.
* У автоклавах
2.
3.
4.
5.

Стерилізацію парою під тиском проводять:
1.
2.
3.
4.
5.

Стерилізацію парою під тиском проводять:
1.
2.
У сухожарові шафах.
3.
4.
 У спеціальних камерах.

Стерилізацію сухим жаром проводять в:
1.
2.
* У сухожарові шафах.
3.
4.
5.
У спеціальних камерах.

Стерилізацію сухим жаром проводять у:
1.
У автоклавах
2.
* У сухо жарових шафах
3.
4.
5.

Стерилізація є основним видом профілактики якого шляху розповсюдження інфекції.
1.
Повітряного.
2.
Крапельного.
3.
* Контактного.
4.
Гематогенного.
5.
Всіх перерахованих.

Стерилізація Інструментарію в парах хімічних речовин - це:
1.
2.
Стерилізація сухим жаром
3.
* Газова стерилізація
4.
5.

Стерилізація інструментарію в парах хімічних речовин - це:
1.
2.
Стерилізація сухим жаром.
3.
* Газова стерилізація.
4.
Стерилізація кип'ятінням.
5.

Стерилізація інструментарію за допомогою гамма-променів - це:
1.
Стерилізація під тиском.
2.
Стерилізація жаром.
3.
4.
Стерилізація з допомогою хімічних антисептиків.
5.
* Променева стерилізація.

Стерилізація інструментарію за допомогою температури 160-2000С - це:
1.
2.
3.
4.
Стерилізація за допомогою хімічних розчинникіB.
5.

Стерилізація Інструментарію за допомогою хімічних розчинів - це:
1.
2.
3.
4.
* Стерилізація за допомогою хімічних розчинникіB.
5.

Стерилізація інструментів у чистій перев’язочній здійснюється у:
1.
Стерилізаторі.
2.
* Сухожаровій шафі.
3.
Автоклаві.
4.
Обпалюванням над полум’ям.
5.
Не здійснюється.

Стерилізація перев’язувального матеріалу проводиться:
1.
Кип’ятінням;
2.
В сухожаровій шафі;
3.
В автоклаві текучою парою;
4.
* В автоклаві під тиском;
5.
Розчином антисептика.

Стерилізувати волоконну оптику найкраще методом:
1.
Стерилізацією паром під тиском.
2.
Стерилізацією сухим жаром.
3.
Газовою стерилізацією.
4.
* Стерилізацією за допомогою хімічних розчинникіB.
5.
Променевою стерилізацією

Стерилізують газовим методом такі інструменти:
1.
Ріжучі інструменти;
2.
Тверді інструменти;
3.
* Оптичні і високовартістні інструменти;
4.
Датчики УЗД;
5.
Наконечники стоматологічного обладнання.

Субординатором проведена обробка рук розчином хлоргексідіна-біглюконата. Операційна
сестра зауважила, що субординатор дуже швидко обробив руки. Скільки часу необхідно
обробляти руки?
1.
7-8 хв.
2.
* 2-3 хв.
3.
4-5 хв.
4.
5-6 хв
5.
6-7 хв.

Суть методу лікувального наркозу полягає
1.
У використанні малотоксичних препаратів
2.
У хорошій керованій анестезії
3.
у використанні ШВЛ
4.
у створенні умов для нормалізації газообміну і гемодинаміки
5.
* у виключенні емоційної реакції

Сучасний гемоконсервант:
1.
Глюгіцир;
2.
Цитроглюкофосфат (ЦГФ);
3.
* СРDА;
4.
Гепарин;
5.
Фізіологічний розчин.

Сучасний гемоконсервант:
1.
Глюгіцир;
2.
Цитроглюкофосфат (ЦГФ);
3.
* СРDА;
4.
Гепарин;
5.
Фізіологічний розчин.

Типова локалізація вен групи Коккета
1.
Нижня третина стегна
2.
Верхня третина гомілки
3.
Задня поверхня гомілки
4.
* Медіальна поверхня н/з гомілки
5.
Латеральна поверхня н/з гомілки

Тиснуча пов’язка показана як метод тимчасової зупинки кровотечі при:
1.
* Кровотеча з вен передпліччя;
2.
Пошкодження сонної артерії;
3.
Пошкодження плечової артерії;
4.
Поранення ділянки підколінної ямки;
5.
Пошкодження яремної вени.

Тиснуча пов’язка показана як метод тимчасової зупинки кровотечі при:
1.
* Кровотеча з вен передпліччя
2.
Пошкодження сонної артерії
3.
Пошкодження плечової артерії
4.
Поранення ділянки підколінної ямки
5.
Пошкодження яремної вени

Титр сироватки В (III) для визначення груп крові повинен бути не нижче:
1.
1:8/16;
2.
* 1:16/32;
3.
1:32/64;
4.
1: 64/128;
5.

Титр сироватки В (III) для визначення груп крові повинен бути не нижче:
1.
1:8/16;
2.
* 1:16/32;
3.
1:32/64;
4.
1: 64/128;
5.

Тривалість гірчичної ванни для ніг становить:
1.
5 хв;
2.
10 – 15 хв;
3.
15-20 хв;
4.
* 20-30 хв;
5.
30-40 хв.

Тривалість стерилізації газовим методом становить:
1.
* 6-48 год;
2.
ЗОхв;
3.
2 год;
4.
15 хв;
5.
З год.

Тривалість стерилізації хірургічних інструментів в сухожаровій шафі при температурі 1800
становить:
1.
2 год;
2.
45 хв;
3.
* 1 год;
4.
ЗО хв;
5.
1,5 год.

Тривалість стерилізації хірургічної білизни під тиском 1,1 атм становить:
1.
2 год;
2.
45 хв;
3.
* 60 хв;
4.
ЗО хв;
5.
1,5 год.

Тривалість стерилізації хірургічної білизни під тиском 1,5 атм становить:
1.
2 год;
2.
* 45 хв;
3.
1 год;
4.
30 хв;
5.
1,5 год.

Тріада Базедова це -
1.
* Зоб, тахікардія, екзофтальм
2.
Зоб, тремор, тахікардія
3.
Тремор, тахікардія, екзофтальм
4.
Тахікардія, тремор, екзофтальм
5.
Тремор, збудливість, пітливість

Тріада Леріша включає :
1.
* Відсутність пульсації на стегновій артерії, переміжна кульгавість, імпотенція
2.
Переміжна кульгавість, імпотенція, систолічний шум над стегновою артерією
3.
Трофічні розлади нижньої кінцівки, переміжна кульгавість, імпотенція
4.
Переміжна кульгавість, імпотенція, гангрена кінцівки
5.
Переміжна кульгавість, імпотенція, болевий синдром

У склад приймального відділення входять:
1.
Загальні приміщення, перев’язочна.
2.
Загальні приміщення, санітарний пропускник.
3.
Діагностично-лікувальні приміщення, санітарний пропускник.
4.
* Загальні приміщення, діагностично-лікувальні приміщення, санітарний пропускник.
5.
Перев’язочна, санітарний пропускник.

У склад хірургічного відділення входять:
1.
Приймальне відділення , палати для хворих.
2.
Операційний блок, палати для хворих.
3.
Перев’язочні, операційний блок, допоміжні приміщення
4.
Приймальне відділення, операційний блок, палати для хворих
5.
* Приймальне відділення, палати для хворих, операційний блок, перев’язочні,
маніпуляційна, допоміжні приміщення.

У хворого 78 років з раком легень почалась профузна бронхіальна кровотеча. Який метод
лікування буде доцільний?
1.
Гемостатична терапія;
2.
Пульмонектомія;
3.
* Бронхіальна оклюзія;
4.
Торакоскопія;
5.
Штучна вентиляція легень;

У яких випадках найчастіше розвиваються ускладнення, пов’язані з несумісністю за резус-
фактором:
1.
* у випадках повторних введень резус-негативним реципієнтам резус-позитивних
еритроцитів
2.
у випадках повторних введень резус-позитивним реципієнтам резус-негативних
3.
у разі переливання резус-позитивних еритроцитів резус-негативній жінці, коли проба
на сумісність по системі Резус була від’ємною
4.
у разі однократного несумісного переливання крові, при відсутності у хворого
ізоімунних резус-антитіл
5.

У яких випадках найчастіше розвиваються ускладнення, пов’язані з несумісністю за резус-
фактором:
1.
* у випадках повторних введень резус-негативним реципієнтам резус-позитивних
2.
у випадках повторних введень резус-позитивним реципієнтам резус-негативних
3.
у разі переливання резус-позитивних еритроцитів резус-негативній жінці, коли проба
на сумісність по системі Резус була від’ємною
4.
у разі однократного несумісного переливання крові, при відсутності у хворого
ізоімунних резус-антитіл
5.

У якій позиції має перебувати хворий для поліпшення відходження харкотиння при абсцесі
легень?
1.
Немає значення.
2.
* У положенні «постуральний дренаж».
3.
У лежачому положенні, на здоровому боці.
4.
У лежачому положенні на хворому боці.
5.
У положенні на спині.

У якій стадії наркозу найбільш доцільне проведення більшості операцій при використанні
комбінованого наркозу з м'язовими релаксантами?
1.
1 стадія
2.
II стадія
3.
* III стадія - 1-й рівень
4.
III стадія - 2-й рівень
5.
III стадія - 3-й рівень

У якій стадії наркозу спостерігається розширення зіниці із збереженням реакції на світло?
1.
в першій стадії
2.
* в другій стадії
3.
в третій стадії - 1-й рівень
4.
5.

У якому трансфузійному середовищі менше мікроагрегатів:
1.
свіжозаготовлена цільна кров
2.
еритроцитна маса
3.
* відмиті і розморожені еритроцити
4.
цільна кров до 3 діб зберігання
5.

У якому трансфузійному середовищі менше мікроагрегатів:
1.
свіжозаготовлена цільна кров
2.
еритроцитна маса
3.
* відмиті і розморожені еритроцити
4.
цільна кров до 3 діб зберігання
5.

Укажіть засіб, який застосовує медична сестра для стимуляції перистальтики кишок у
післяопераційному періоді:
1.
* Спонукає до ходьби;
2.
Запобігає ранньому вставанню з ліжка після операції;
3.
Робить сифонну клізму;
4.
Урізноманітнює дієту пацієнта;
5.
Дає проносні засоби.

Укажіть максимальну кількість очисних клізм, яку може поставити медична сестра увечері
перед плановою операцією
1.
Одна
2.
Дві
3.
* Три
4.
Чотири
5.
Необмежена кількість

Укажіть особливості харчування пацієнта перед плановою операцією під загальною
анестезією
1.
Дозволяють вживати тільки рідку їжу не пізніше як за 5 год перед наркозом
2.
* Не дозволяють вживати навіть рідку їжу за 6-8 год перед наркозом
3.
Припиняють годувати пацієнта з вечері напередодні операційного дня
4.
Припиняють годувати пацієнта з обіду напередодні операційного дня
5.
Не пізніше як за 4 год перед наркозом дозволяють випити чашку неміцного чаю.

Укажіть причину за якою може бути відкладена планова операція
1.
Аритмія
2.
Туберкульоз легень
3.
* Поява менструації в жінок
4.
Наявність СНІДу
5.
Підвищення кількості лейкоцитів у загальному аналізі крові

Універсальним донором є донор, який має групу крові:
1.
2.
Група крові А (ІI);
3.
4.
5.
Універсального донора не існує;

Універсальним донором є донор, який має групу крові:
1.
2.
Група крові А (ІI);
3.
4.
5.
Універсального донора не існує;

Універсальним рецирієнтом є реципієнт, який має групу крові:
1.
2.
3.
4.
5.
Універсального реципієнта не існує;

Універсальним рецирієнтом є реципієнт, який має групу крові:
1.
2.
3.
4.
5.
Універсального реципієнта не існує;

Фактор Віллебранда утворює комплекс з фактором згортуючої ланки:
1.
V
2.
VI
3.
VII
4.
* VIII
5.
IX

Фактор Хагемана за Міжнародною номенклатурою називають фактором:
1.
VIII
2.
IX
3.
X
4.
XI
5.
* XII

Фенофталеїнова прба проводиться з метою визначення:
1.
Залишків миючого засобу;
2.
Залишків солей;
3.
Залишків крові;
4.
Мікробної забрудненості;
5.
Якості стерилізації.

Фізіологічний період історії хірургії тривав:
1.
З 6-7 тисячоліття до н. е. до кінця ХУІ століття н. е.
2.
З кінця ХУІ ст. до кінця ХІХ ст.
3.
З кінця ХІХ ст. до початку ХХ ст.
4.
* На протязі ХХ ст.
5.
Триває і в наш час.

Характерним клінічним проявом газової гангрени є:
1.
Втрата свідомості.
2.
Незначний лейкоцитоз.
3.
* Симптом крепітації.
4.
Поява симптомів через 48 годин після травми.
5.
Зсув лейкоцитарної формули вліво.

Характерним симптомом перитоніту є
1.
Локальна болючість передньої черевної стінки
2.
Притуплення перкуторного звуку в пологих місцях черевної порожнини
3.
Високий тимпаніт над передньою черевною стінкою
4.
* Позитивний симптом Щеткина-Блюмберга
5.
Позитивний симптом Ортне

Характерними місцевими ознаками газової гангрени є:
1.
Запальна реакція, некроз, набряк, інтоксикація;
2.
* Відсутність запальної реакції, набряк, некроз
3.
Набряк, лімфангоїт
4.
Слоновість
5.
Лейкоцитоз, бактеріемія, субфасціальна флегмона

Хворим із черепно-мозковими травмами не призначають:
1.
* Наркотичні анальгетики.
2.
Ненаркотичні анальгетики.
3.
Нестероїдні протизапальні засоби.
4.
Стероїдні гормони.
5.
Серцеві глікозиди.

Хірургічна операція це
1.
Виконання механічних дій на органах або тканинах хворого з діагностичною метою
2.
Комплекс заходів, які спрямовані на ліквідацію і попередження патологічних процесів
у хворого.
3.
* Виконання механічних дій на органах або тканинах хворого зі лікувальною і
діагностичною метою.
4.
Спрямована дія лікаря, яка зменшує негативний вплив паталогічного процесу на
організм хворого.
5.
Комплекс заходів, які спрямовані на полегшення страждання хворих

Хірургічні інструменти висушують перед стерилізацією при температурі:
1.
* 40 оC
2.
60 оC
3.
80 оC
4.
90 оC
5.
100 оC

Хто виділив IV групу крові?
1.
К. Ландштейнер;
2.
* Я. Янський;
3.
А.С.Вінер;
4.
В.Н. Шамов;
5.
С.С.Юдін.

Хто виділив IV групу крові?
1.
К. Ландштейнер;
2.
* Я. Янський;
3.
А.С.Вінер;
4.
В.Н. Шамов;
5.
С.С.Юдін.

Хто відкрив резус-фактор?
1.
К. Ландштейнер та Я.Янський;
2.
К. Ландштейнер та В.Н.Шамов;
3.
* К. Ландштейнер та А.С.Вінер;
4.
К. Ландштейнер та С.С.Юдін;
5.
К. Ландштейнер та Г.Вольф.

Хто відкрив резус-фактор?
1.
К. Ландштейнер та Я.Янський;
2.
К. Ландштейнер та В.Н.Шамов;
3.
* К. Ландштейнер та А.С.Вінер;
4.
К. Ландштейнер та С.С.Юдін;
5.
К. Ландштейнер та Г.Вольф.

Хто є засновником торакальної хірургії в Україні?
1.
Професор В.О. Короваєв
2.
Професор М.М. Волкович
3.
4.
* Професор М.М.Амосов.
5.
Професор О.О. Шалімов.

Хто з медичного персоналу має констатувати смерть хворого у палаті?
1.
Старша медична сестра.
2.
Медична сестра.
3.
Патологоанатом.
4.
* Черговий лікар.
5.
Головний лікар.

Хто із видатних хірургів запропонував застосування ефірного наркозу під час операцій у
військово-польових умовах?
1.
* М.І.Пірогов
2.
Франсуа Шопар
3.
П’єр Дезо
4.
П.П.Пелехін
5.
М.В.Скліфосовський

Хто із видатних хірургів поширив використання гіпсових пов’язок для лікування переломів?
1.
* М.І.Пірогов
2.
Франсуа Шопар
3.
П’єр Дезо
4.
Д. П.П.Пелехін
5.
М.В.Скліфосовський

Хто із вчених заснував Київське наукове хірургічне товариство?
1.
2.
* Професор М.М. Волкович
3.
Професор О.П. Крилов
4.
Професор М.М.Амосов
5.
Професор О.О. Шалімов

Хто із вчених хірургів створив першу в Україні клініку серцевої хірургії?
1.
2.
Професор М.М. Волкович
3.
4.
* Д. Професор М.М.Амосов.
5.
Професор О.О. Шалімов.

Хто легше переносить крововтрату?
1.
Мужчини;
2.
* Жінки;
3.
Підлітки;
4.
Діти дошкільного віку;
5.
Немовлята.

Хто проводить премедикацІю пацієнтові?
1.
Постова медична сестра
2.
* Сестра-анестезистка
3.
Лікар-анестезіолог
4.
Маніпуляційна сестра
5.
Операційна сестра

Циркуляторна гіпоксія є переважаючим симптомом при втраті ОЦК:
1.
10 – 20%
2.
20 – 40%
3.
* 20 – 25%
4.
40 – 60%
5.
більше 40%

Циркуляторна гіпоксія, як ускладнення загальної анестезії , розвивається унаслідок
1.
гемолізу
2.
блокади гемоглобіну
3.
* артеріальній гіпотензії
4.
наявність в трахеї інтубаційноїтрубки
5.
порушень КОС

Часткова санітарна обробка хворого передбачає:
1.
Санітарно-гігієнічну обробку місця захворювання;
2.
Гігієнічну ванну;
3.
Гігієнічний душ;
4.
Обрізання нігтів;
5.
Всі перераховані міроприємства.

Через який час враховується результат проведення проб на чутливість до лікарських
препаратів?
1.
Через 10 хв
2.
Через 5 хв
3.
Через 30 хв
4.
Через 2-3 хв
5.
* Через 20 хв

Черепахоподібна пов’язка накладається:
1.
На плечовий суглоб.
2.
На плече.
3.
* На ліктьовий суглоб.
4.
На передпліччя.
5.
На пальці.

Чи можливий розвиток шокового стану при помірному ступені гіповолемії з дефіцитом ОЦК
10 – 20%
1.
* шоку не виникає
2.
є при тривалій гіповолемії
3.
є при наявності супутнього захворювання у хворого з крововтратою
4.
розвиток шоку неминучий
5.
виникає шок І ступеня

Чи можливий розвиток шокового стану при тяжкому ступені гіповолемії з дефіцитом ОЦК
більше 40%
1.
шоковий стан не виникає
2.
виникає шок ІІ ступеня
3.
виникає шок при наявності супутньої патології у хворого з крововтратою
4.
* розвиток шоку неминучий
5.
виникає при тривалій гіповолемії

Чи можна використовувати перев’язувальний матеріал, якщо після відкривання бікса він
виявився вологим:
1.
Можна;
2.
Не можна;
3.
Можна після висушування в відкритому біксі;
4.
Можна після висушування на перев’язувальному столі;
5.
Можна лише верхні шари.

Чи можна переливати неперевірену на ВІЛ кров:
1.
у разі можливості контролю крові донора на ВІЛ після переливання
2.
* не можна
3.
по життєвих показанням для хворого
4.
у разі можливості контролю реципієнта на ВІЛ після переливання
5.
у разі, якщо кров від донора – кровного родича
 Чи можна переливати неперевірену на ВІЛ кров:
1.
у разі можливості контролю крові донора на ВІЛ після переливання
2.
* не можна
3.
по життєвих показанням для хворого
4.
у разі можливості контролю реципієнта на ВІЛ після переливання
5.
у разі, якщо кров від донора – кровного родича

Чим доцільно змочити марлевий дренаж для підсилення осмотичної дії марлі?.
A.Гіпертонічним розчином NaCl.
1.
розчином фурациліну.
2.
Розчином борної кислоти.
3.
Левосиновою маззю.
4.
* Розчином хлоргексидину.

Чим розводять суху плазму перед переливанням?
1.
* дисильованою водою або фізіологічним розчином;
2.
реополіглюкіном;
3.
5% розчином глюкози;
4.
10 % розчином глюкози;
5.
всіма перерахованими розчинами;

1.
* дисильованою водою або фізіологічним розчином;
2.
реополіглюкіном;
3.
5% розчином глюкози;
4.
10 % розчином глюкози;
5.
всіма перерахованими розчинами;

1.
* дисильованою водою або фізіологічним розчином
2.
реополіглюкіном
3.
5% розчином глюкози
4.
10 % розчином глюкози
5.
всіма перерахованими розчинами

Чим характерна анаболічна фаза післяопераційного періоду?
1.
Посиленим синтезом білків, глікогену, жирів, які втрачались під час операції
2.
* Починається активний синтез спочатку білків, глікогену, а потім - і жирів
3.
Поповненням жирових запасів, припиненням втрати маси тіла, відновленням
працездатності
4.
Використанням необхідних енергетичних та пластичних матеріалів за рахунок
власних білків, жирів та вуглеводів
5.
Припиняється посилен е виділення гормонів надниркових залоз

Чим характерна катаболічна фаза післяопераційного періоду?
1.
Посиленим синтезом білків, глікогену, жирів, які втрачались під час операції
2.
. Починається активний синтез спочатку білків, глікогену, а потім і жирів
3.
Поповненням жиров их запасів, припиненням втрати маси тіла, відновленням
працездатност
4.
* Підвищений розпад білків
5.
Завершуються процеси репаративної регенерації

Чим характерна перехідна фаза післяопераційного періоду?
1.
* Посиленим синтезом білків, глікогену, жирів, які втрачались під час операції
2.
Починається активний синтез спочатку білків, глікогену, а потім і жирів
3.
Поповненням жирових запасів, припиненням втрати маси тіла, відновленням
4.
Використанням необхідних енергетичних та пластичних матеріалів за рахунок
власних білків, жирів та вуглеводів
5.
Завершуються процеси репаративної регенерації

Чим характерна фаза видужання в післяопераційний період?
1.
. Посиленим синтезом білків, глікогену, жирів, які втрачались під час операції
2.
Починається активний синтез спочатку білків, глікогену, а потім і жирів
3.
* Поповненням жирових запасів, припиненням втрати маси тіла, відновленням
4.
Наданням необхідних енергетичних та пластичних матеріалів за рахунок власних
білків, жирів та вуглеводів
5.
Припиняється посилене виділення гормонів надниркових залоз

Шовний матеріал "Вікріл" відноситься до :
1.
Розсмоктуючого натурального
2.
* Розсмоктуючого синтетичного
3.
Нерозсмрктуючого натурального;
4.
Нерозсмоктуючого синтетичногo.
5.
Комбінованого

Шовний матеріал "Дексон" відносится до :
1.
Розсмоктуючого натурального;
2.
Розсмоктуючого синтетичного
3.
Нерозсмрктуючого натурального
4.
* Нерозсмоктуючого синтетичного;
5.
Поєднаногo.

Шовний матеріал "Капрон" відносится до:
1.
розсмоктуючого натурального;
2.
розсмоктуючого синтетичного;
3.
нерассасьівающиися натурального;
4.
* ерозсмоктуючого синтетичного;
5.
поєднаногo

Шовний матеріал "Перлон" відносится до
1.
Розсмоктуючого синтетичного;
2.
Нерозсмоктуючого натурального;
3.
Нерозсмоктуючого синтетичного;
4.
* Поєднаногo.

Штокоподібна деформація в ділянці променево-зап'ястного суглобу характерна для:
1.
Вивиху
2.
Переломовивиху
3.
* Перелому Колеса
4.
Перелому Смітта
5.
Дисторзійного синдрому

Штучне годування хворого із черепно-мозковою травмою в коматозному стані здійснюють
за допомогою:
1.
Ложки.
2.
Чашки.
3.
Поїльника.
4.
* Назогастрального зонда.
5.

Що ви розумієте під терміном: первинна хірургічна обробка (ПХО) рани?
1.
* Це операція, яка направлена на профілактику інфекційних ускладнень рани і
полягає у хірургічному висіченні країв, дна рани в межах неушкоджених тка¬нин з
подальшим її зашиванням
2.
Комплекс заходів, спрямованих на знищення мікробів у рані, патологічному вогнищі
або в організмі в цілому;
3.
Видалення з рани за допомогою механічних прийомів некротизованих та
життєздатних тканин, а також мікробів та сторонніх тіл, що потрапили в рану.
4.
Застосування фізичних методів, які утворюють у рані сприятливі умови для розвитку
бактерій та всмоктування токсинів і продуктів розпаду тканин;
5.
Всі відповіді не вірні.

Що використовується для обробки операційного поля при алергії хворого до препаратів
йоду?
1.
1 % розчин брильянтового зеленого;
2.
5% розчин спирту-танину
3.
0,5% розчин хлоргексидину біглюконату;
4.
96% спиртовий розчин хлоргексидину біглюконату;
5.

Що використовується для обробки операційного поля при алергії хворого до препаратів йод
1.
1 % розчин брильянтового зеленого
2.
5% розчин спирту-танину
3.
0,5% розчин хлоргексидину біглюконату
4.
96% спиртовий розчин хлоргексидину біглюконату
5.

Що використовують для дезінфекції слизових оболонок?
1.
1 % розчин брильянтового зеленого;
2.
3% розчин перекису водню;
3.
1 % розчин Йодонату І йодопірону
4.
0,5% розчин хлоргексидину біглюконату та 0,5% розчин гібітану
5.

Що виявляють при перкусії живота у хворого із закритою травмою із розривом
порожнистого органа
1.
виражену печінкову тупість
2.
високий тимпаніт
3.
* зникнення печінкової тупості
4.
притуплення по всьому животі
5.
симптом солярова

Що відбувається в стадії відновлення післяопераційного періоду:
1.
Пристосування організму до нових умов функціонування;
2.
Фізіологічний перехід від операційної травми до нормального функціонування
організму;
3.
* Відновлюються репаративні процеси в рані за рахунок власних білків організму;
4.
Підвищення обміну речовин унаслідок активізації симпатико-адреналової системи;
5.
Зменшується об'єм циркулюючої крові, посилюється активізація систем и згортання
крові.

Що відбувається в стадії відновлення післяопераційного періоду?
1.
Пристосування організму до нових умов функціонування
2.
Фізіологічний перехід від операційної травми до нормального функціонування
організму
3.
* Відновлюються репаративні процеси в рані за рахунок власних білків організму
4.
Підвищення обміну речовин унаслідок активізації симпатико-адреналової системи
5.
Зменшується об'єм циркулюючої крові, посилюється активізація систем и згортання
крові.

Що відбувається в стадії становлення післяопераційного періоду?
1.
Пристосування організму до нових умов функціонування
2.
* Фізіологічний перехід від операційної травми до нормального функціонування
організму
3.
Стабілізується діяльність усіх органів та систем
4.
Відновлюються жирові запаси організму, підвищується його опірність
5.
Посилений синтез білків, жирів та вуглеводів

Що відбувається з кишками в ранній післяопераційний період після операціі на органах
черевноі порожнини?
1.
* Виникає паралітична кишкова непрохідність
2.
З'являються закрепи
3.
Не утворюються калові маси
4.
Посилено відходять гази
5.
У травному каналі накопичується рідина

Що відноситься до компенсаторно-адаптаційних механізмів крововтрати зі сторони серцево-
судинної системи
1.
спонтанна гемодилюція
2.
3.
веноспазм
4.
спазм артеріол
5.

Що відноситься до компенсаторно-адаптаційних механізмів крововтрати зі сторони системи
крові
1.
підвищення ефективності передачі кисню тканинам
2.
в кровоплин поступають нові еритроцити (зрілі і незрілі)
3.
мобілізація депо: із селезінки, м’язів еритроцити поступають в кров’яне русло
4.
5.

Що відносять до плазмового компоненту системи загального гемостазу
1.
згортальна система (коагуляцій на)
2.
протизгортальна система (антикоагуляційна)
3.
фібринолітична система (плазмінова)
4.
калікраїн-кінінова система
5.

Що є карданальним в діагностиці та подальшому лікуванні даного хворого.
1.
Бактеріологічне дослідження, антибактеріальна терапія.
2.
Рентгенографія стегна, санація норицевого ходу.
3.
* Фістулографія, хірургічне лікування із видаленням металевого стержня.
4.
Комп’ютерна томографія, антибактеріальна терапія.
5.
Комп’ютерна томографія, видалення нориці.

Що є орієнтиром при перкусії селезінки?
1.
Передня аксілярна лінія.
2.
Дев'ятий міжреберний проміжок
3.
* Десяте ребро.
4.
Задня аксілярна лінія.
5.
Дані УЗД.

Що з наведеного належить до методів профілактики контактного інфікування?
1.
Стерилізація білизни
2.
Стерилізація інструментів
3.
Стерилізація шовного матеріалу;
4.
Обробка рук хірурга;
5.

Що застосовують як засоби фізичної антисептики
1.
Тампони із марлі
2.
Дренажі
3.
Висушування рани
4.
Ультрафіолетове опромінення (УФО), ультразвук, лазер
5.

Що застосовують як засоби фізичної антисептики?
1.
Тампони із марлі;
2.
Дренажі;
3.
Висушування рани;
4.
Ультрафіолетове опромінення (УФО), ультразвук, лазер;
5.

Що лежить в основі проведення доопераційного навчання пацієнта?
1.
Седативна терапія
2.
Предмети догляду
3.
Санбюлетні, брошури
4.
* Цілеспрямовані бесіди
5.
Лікувальна фізкультура

Що може запобігти розвитку ателектазів у ранній післяопераційний період:
1.
Вправи для ніг;
2.
Роз’яснююча бесіда;
3.
Наркотичні анальгетики;
4.
5.
* Дихальна гімнастика.

Що можна вживати пацієнту в 1 день після операції на травному каналі:
1.
Тільки рідку їжу;
2.
Тільки воду;
3.
* Нічого не можна;
4.
Тільки молочні продукти;
5.
Усе, але малими порціями.

Що належить до засобів холодної стерилізації
1.
Ультрафіолетові промені
2.
Іонізуюче випромінювання
3.
Ультразвукові хвилі
4.
Випари формаліну
5.

Що не входить в профілактику опрілостей:
1.
Обмивання мильним розчином;
2.
Обмивання 3 % розчином борної кислоти;
3.
Припудрювання тальком;
4.
Змащування розчином брильянтового зеленого;
5.
Змащування вазеліновим маслом.

Що необхідно застосовувати як розчинник антибіотиків в разі проведення діагностичної
проби на чутливість до нього?
1.
* 0,9 % розчин натрію хлориду
2.
0,25 % розчин новокаїну
3.
10 % розчин кальцію хлориду
4.
0,5 % розчин новокаїну
5.
Воду для інєкції

Що означає термін "антисептика"?
1.
* Антисептика - комплекс заходів, спрямованих на знищення мікробів у рані,
2.
Антисептика - комплекс заходів, спрямованих на знищення мікробів у
3.
Антисептика - комплекс заходів, спрямованих на знищення мікробів на
4.
Антисептика - комплекс заходів, спрямованих на знищення мікробів у рані
5.

Що означає термін "антисептика"?
1.
* Антисептика - комплекс заходів, спрямованих на знищення мікроорганізмів у рані,
патологічному вогнищі або в організмі в цілому;
2.
Антисептика - комплекс заходів, спрямованих на знищення мікроорганізмів в
організмі пацієнта;
3.
Антисептика - комплекс заходів, спрямованих на знищення мікроорганізмів на
перев'язному матеріалі і на хірургічних інструментах;
4.
Антисептика - комплекс заходів, спрямованих на знищення мікроорганізмів у рані;
5.

Що робити, якщо, під час огляду пацієнта в приймальному відділенні виявиявили
педикульоз?
1.
Відмовити в госпіталізації
2.
* Виконати стандарт наоброблення при педикульозі й госпіталізувати
3.
Відправити пацієнта до шкірно-венеричного диспансеру
4.
Відправити пацієнта до інфекційного відділення
5.
. Виконати стандартне оброблення при педикульозі й відмовити в госпіталізації

Що робити, якщо, під час огляду пацієнта в приймальному відділенні виявиявили
педикульоз?
1.
Відмовити в госпіталізації
2.
* Виконати стандарт на оброблення при педикульозі й госпіталізувати
3.
Відправити пацієнта до шкірно-венеричного диспансеру
4.
Відправити пацієнта до інфекційного відділення
5.
. Виконати стандартне оброблення при педикульозі й відмовити в госпіталізації

Що розуміють під терміном "антисептика"?
1.
* Антисептика - комплекс заходів, спрямованих на знищення мікробів у
рані,патологічному вогнищі або в організмі в цілому;
2.
Антисептика - комплекс заходів, спрямованих на знищення мікробів уорганізмі
пацієнта;
3.
Антисептика - комплекс заходів, спрямованих на знищення мікробів
наперев'язочному матеріалі та на хірургічних інструментах;
4.
Антисептика - комплекс заходів, спрямованих на знищення мікробів у рані;
5.

Що розуміють під терміном фізична антисептика?
1.
* Застосування фізичних методів, які утворюють у рані несприятливі умов и для
розвитку бактерій та всмоктування токсинів і продуктів розпаду тканин;
2.
3.
Застосування методів, які утворюють у рані негативні умови для розвиткубактерій та
всмоктування токсинів і продуктів розпаду тканин;
4.
Видалення з рани некротизованих та нежиттєздатних тканин, а такожмікробів та
сторонніх тіл, що потрапили в рану;
5.

Що розуміють під терміном: ендогенний шлях потрапляння інфекції в рану?
1.
2.
ЛІмфогенний шлях.
3.
4.
5.

Що розуміють під терміном: екзогенний шлях інвазії інфекції в рану?
1.
2.
3.
4.
5.
* Всі вище перераховані шляхи.

Що розуміють під терміном: механічна антисептика?
1.
* Видалення з рани за допомогою механічних прийомів некротизованих та
нежиттєздатних тканин, а також мікробів та сторонніх тіл, що потрапили в рану
2.
Видалення з рани некротизованих та нежиттєздатних тканин, а також мікробів та
сторонніх тіл, що потрапили в рану;
3.
Застосування фізичних методів, які утворюють у рані несприятливі умов и для
розвитку бактерій та всмоктування токсинів і продуктів розпаду тканин;
4.
Застосування методів, які утворюють у рані негативні умови для розвитку бактерій та
всмоктування токсинів і продуктів розпаду тканин;
5.

Що таке автоклавування?
1.
* Стерилізація парою підтиском.
2.
3.
Газова стерилізація
4.
Стерилізація за допомогою хімічних розчинників
5.

Що таке анорексія?
1.
Потрапляння в дихальні шляхи стороннього тіла
2.
Потрапляння в шлунок блювотних мас
3.
* Відсутність апетиту
4.
Блювання
5.
Відсутність повітря в легенях

Що таке аспірація?
1.
* Потрапляння в дихальні шляхи стороннього тіла
2.
Потрапляння в шлунок блювотних мас
3.
Припинення надходження повітря в легені
4.
Припинення дихання
5.
Западання язика

Що таке біологічна антисептика?
1.
Використання різних хімічних речовин, що проявляють бактерицидну або
бактеріостатичну, окислювальну, в'яжучу та дезодоруючу;
2.
Використання хімічних речовин, що проявляють окислювальну та дезодоруючу дію
на мікроорганізми;
3.
* Використання препаратів біологічного походження, які впливають без по¬середньо
на мікробну клітину або її токсини, та препаратів, які діють опосе¬редковано через
макрооргаюзм;
4.
5.
Всі відповіді не вірні.

Що таке біологічна антисептика?
1.
Використання хімічних речовин, які проявляють бактерицидну, бактеріостатичну,
окислювальну, в'яжучу і дезодоруючу дії;
2.
Використання хімічних речовин, які проявляють окисну і дезодоруючу дію на
мікроорганізми;
3.
* Методи знищення мікроорганізмів за допомогою фармакологічних препаратів
біологічного походження прямої і опосередкованої дії.
4.
Комплекс заходів, спрямованих на знищення мікроорганізмів у рані, патологічному
вогнищі або в організмі в цілому;
5.
Використання хімічних речовин, які проявляють бактерицидну і бактеріостатичну
дію.

Що таке гематома?
1.
* Скупчення крові, обмежене тканинами
2.
Крововилив в паренхіматозні органи
3.
Скупчення крові в порожнині суглоба
4.
Просочення кров'ю м'яких тканин
5.
Скупчення крові в плевральній або черевній порожнині

Що таке гемотрансфузійний шок?
1.
* Це шок, який розвивається внаслідок переливання несумісної крові;
2.
Це шок, який розвивається внаслідок переливання великої кількості крові;
3.
Це шок, який розвивається внаслідок переливання недостатньої кількості крові;
4.
Це шок, який розвивається внаслідок порушення стерильності при переливанні;
5.
Це шок, який розвивається внаслідок порушення техніки переливання.

Що таке гемотрансфузійний шок?
1.
* Це шок, який розвивається внаслідок переливання несумісної крові;
2.
Це шок, який розвивається внаслідок переливання великої кількості крові;
3.
Це шок, який розвивається внаслідок переливання недостатньої кількості крові;
4.
Це шок, який розвивається внаслідок порушення стерильності при переливанні;
5.
Це шок, який розвивається внаслідок порушення техніки переливання.

Що таке діафрегмальне дихання?
1.
Дихання із затриманням на вдиху
2.
Дихання із затриманням на видиху
3.
Дихання коли грудна і черевна стінка випинається на вдиху
4.
коли грудна стінка випинається на вдиху
5.
* Коли черевна стінка випинається на вдиху

Що таке крововилив?
1.
Скупчення крові, обмежене тканинами;
2.
Скупчення крові в рані;
3.
Витікання крові з пошкодженої судини на шкіру;
4.
* Дифузна інфільтрація кров’ю м’яких тканин;
5.
Всі перераховані стани.

Що таке механічна антисептика
1.
* Видалення з рани за допомогою механічних прийомів некротизованих та
нежиттєздатних тканин, а також мікробів та сторонніх тіл, що потрапили в рану
2.
Видалення з рани некротизованих та нежиттєздатних тканин, а також мікробів та
сторонніх тіл, що потрапили в рану
3.
розвитку бактерій та всмоктування токсинів і продуктів розпаду тканин
4.
розвитку бактерій та всмоктування токсинів і продуктів розпаду тканин
5.

Що таке початкова інформація
1.
Інформація, з якої починається спілкування з пацієнтом
2.
Паспортні дані пацієнта
3.
Інформація, отримана під час субєктивного обстеження пацієнта
4.
Головні набуті проблеми пацієнта
5.
* Інформація, необхідна для спілкування з пацієнтом, та про спроможність
самообслуговування.

тести

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

тести

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Загальна

 *Еритроцитів реципієнта та крові донора.

1. Пошкодження крупних судин.

 Перекис водню 3 % і мурашина кислота 85 - 100 %

1. Еритроцити містять аглютиноген А;

 Назвіть третій етап первинної хірургічної обробки рани.

 ретельне обстеження за інструкцією донорів крові та її компонентів

 Всі вище перераховані шляхи.

Правильної відповіді немає.

 Чи можна переливати неперевірену на ВІЛ кров:

You might also like