СИСТЕМА ВІЛЬНИХ ВЕБ-РЕСУРСІВ ЯК МОЖЛИВИЙ ФУНДАМЕНТ

ПОБУДОВИ БЕЗПЕЧНОГО ТА ЯКІСНОГО

СУЧАСНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ
Пустовойт Олег Віталійович
Вчитель інформатики ЗОШ № 65 І-ІІІ ступенів
Одеської міської ради Одеської області
e-mail: pustovoit.ole@gmail.com
Дата останнього оновлення — 05.06.2020 р.

Актуальність. Згідно Закону України «Про освіту» [1] школа

повинна максимально забезпечувати право на якісну, сучасну та
доступну освіту її здобувачів та підготувати фундамент їх майбутньої
успішної самореалізації у реаліях «суспільства знання» [2].
Сьогодні це завдання неможливе без використання кіберпростору –
віртуально середовища для здійснення електронних комунікацій та
суспільних відносин з використанням мережі Інтернет. При цьому
Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки
України» [3] відносить до задач кібербезпеки та кіберзахисту
захищеність конституційних прав та свобод людини разом з життєво
важливими інтересами суспільства та держави під час його
використання, при цьому забезпечуючи сталий розвиток
інформаційного суспільства та цифрового комунікативного середовища.
Таким чином, відповідні задачі постають і перед школою у рамках її
діяльності та компетенції.
Зосереджуючись на вирішенні проблем, які постають перед школою
у цьому контексті, слід мати на увазі не тільки можливості учбового
заходу у рамках здійснення нею основної діяльності, а й економічну
поточну ситуацію, на фоні якої необхідно вирішувати вищеокреслені
завдання.
Виходячи з цього, постає актуальна проблема пошуку комплексного
підходу, який може дозволити вирішити ці актуальні питання швидко та
найбільш ефективно, а, по можливості, ще й розширити освітній
потенціал школи. І одним з можливих рішень може бути перехід до
системного використання шкільною освітою інструментарію вільних
веб-ресурсів та хмарних технологій збереження даних.
 2

Вітчизняними дослідниками (В. Биков, Р. Гуревич, М. Кадемія,

М. Козяр, Н. Морзе, О. Пінчук, М. Попель, Л. Раїцька, О. Спірін, Г. Ткачук,
М. Шишкіна, та ін.) за останні роки проведена велика робота по
впровадженню теоретичних та практичних засад використання веб-
технологій та хмарних ресурсів в сфері освіти. Але при цьому
зазначається [4], що «у цих дослідженнях здебільшого наведено часткові
переліки та описи освітніх веб-ресурсів, часто з акцентуванням уваги
лише на окремих галузях їх застосування», при чому їх упровадження
«…відбувається поки що повільно й переважно хаотично, що негативно
впливає на якість цього процесу та його результат – бажання й здатність
педагога застосовувати освітні веб-ресурси у власній педагогічній
практиці». Тому питання систематизації у цьому напрямку ІКТ стають
ще більш актуальними.
Метою роботи є формулювання концепції впровадження системи
вільних (безкоштовних) веб-ресурсів як основи побудови нового
освітнього кіберпростору, який буде відповідати критеріям безпеки,
сучасності та якості освіти, відповідати нормам правого поля та
оптимізації затрат на його реалізацію.
Для досягнення мети були сформульовані наступні цілі:
1. Окреслити основні складові вищезгаданої концепції з аналізом
позитивних та проблемних сторін її побудови.
2. Запропонувати типологію та можливий склад цієї системи з
урахуванням як реалій розвитку та задач вітчизняної освіти, так і
досвіду інших країн, перед освітнім суспільством яких постають
аналогічні проблеми.
3. Проаналізувати можливі тенденції розвитку такої системи та
подальшого впливу на освітню діяльність школи.
Основний виклад матеріалу.
Базовим принципом концепції є комунікація школи з елементами
кіберпростору на основі використання вільних (безкоштовних) веб-
ресурсів. Можливим виключенням з нього може бути на початковому
етапі залишення в роботі деякого безкоштовного програмного
забезпечення (ПЗ). Обмін даними між спільнотою школи проводиться
лише за допомогою, знов таки, вільних хмарних сховищ.
На перший погляд може здаватися, що такий підхід лише підвищує
ризики безпеки освітнього процесу за рахунок підвищення до 100% долі
мережевих інструментів. Але якщо поглянути на це з точки зору теорії
 3

«пляшкового горлечка» (англ. bottleneck, термін, який характеризує

найбільш «вузьке» місце системи, яке характеризує рівень її
вразливості) навпаки, ми будемо мати одну конкретну точку входу,
технічний захист якої стає вже вузьким місцем для кіберзагроз. Таким
чином, у нашій системі такою точкою стає веб-браузер.
Ідеальним практичним варіантом буде розумна централізація, коли
на базі одної або декількох шкіл ми будемо мати один сервер (який,
звісно, буде знаходитись під керуванням професійних спеціалістів у
сфері кібербезпеки ресурсів та мереж), а робочі місця в закладі освіти
буде організовано на базі клієнтських рішень. Такі схеми різного
ступеню масштабування існують давно та їх розгляд поки що залишимо
за рамками даного матеріалу. Простіше кажучи, користувач освітнього
кіберпростору при роботі оперує лише клавіатурою, мишею чи
електронним пером перед монітором у веб-браузері, контент якого
захищається як з серверного боку, так і, можливо, одночасно за
допомогою плагінів та налаштувань на боці клієнта.
Якщо ми залишаємося перед завданням захисту на рівні школи та її
кожного комп’ютера, то маємо теж неабияке спрощення задачі для тих
співробітників, які відповідають за її рішення. Можливими типовими
варіантами становляться відповідні плагіни веб-браузерів з
комбінаціями списків «чорних» та «білих» веб-ресурсів, де до останніх і
будуть додаватися веб-інструменти з викладеної нижче системи. Таке
рішення може бути запропоновано й небайдужим батькам, які зможуть,
спираючись на нього, забезпечити аналогічну систему кібербезпеки й на
домашніх пристроях, залишивши при цьому дитині усі необхідні
можливості для домашньої роботи з інформаційними ресурсами.
Звісно, було б дуже привабливим створення типового рішення для
такої задачі з мобільним корегуванням та розширених відповідних
списків на єдиному рівні. Як приклад власного досвіду автора
розглянемо відповідну процедуру ресурсу Code.org. Ця платформа
освітніх інструментів програмування має подібну систему для контролю
користувацьких мережевих запитів до зовнішніх інформаційних систем.
При наявній потребі у використанні ресурсу, який поки що незнайомий
співробітникам платформи, ти можеш подати запит на його включення
до «білого» списку Code.org [5]. Професійні співробітники розглядають
його, аналізуючи можливість ризиків, і, якщо перешкод немає, дають
можливість і автору запиту, і всім іншим користувачам платформи далі
використовувати цей інформаційний ресурс. Таким чином безпека йде
 4

поруч з розширенням можливостей завдяки співпраці ї команди веб-

сайту, і його користувачів.
Зберігаючи усі робочі дані (звісно не забуваючи про необхідність
дублювання місць збереження важливої інформації) у сучасних хмарних
сховищах ми, знов таки, покладаємо основну задачу їх захисту на
професійних спеціалістів цих ресурсів, які їх підтримують і, як показує
практика, вміють робити це якісно. Крім того, такий підхід дає
додаткову мобільність та гнучкість, і як приклад вже є сенс вказувати на
досвід карантину 2020 року, коли багато українських педагогів у тій чи
іншій мірі були відрізані від важливих об’ємів робочої інформації:
паперових класних журналів та робочих конспектів, недоступних у
мережі методичних доробок або просто файлів, які зберігались лише на
робочих комп’ютерах у школі. Коли все потрібне для роботи та навчання
знаходиться в хмарному доступі, учасник учбового процесу практично
не залежить від місцеперебування, якщо йому доступний Інтернет та
будь-який комп’ютер.
При впровадженні концепції, яку ми розглядаємо, робоче місце учня
в школі природнім чином доступне йому й дома, він може доробити
проект або виконати домашнє завдання, не зможе його забути принести
у відповідний час, бо потрібна інформація та дані доступні завжди та
усюди. І головне — завжди та всюди доступні інструменти для її
обробки та аналізу.
Відмова від встановлення програмного забезпечення дасть у
перспективі і деякий економічний ефект. Використання вільних та
безкоштовних веб-ресурсів практично повністю знімає питання
легальності ПЗ у школі (залишається лише необхідність в ліцензії на
комерційні операційні системи) та зекономить кошти на ньому,
остаточно залишивши в історії слова «trial» та «portable». Також
зменшення потрібних об’ємів накопичувачів на шкільних робочих
місцях зробить їх дешевшими. І, знов таки, учням також не буде
потрібно щось постійно встановлювати на власні пристрої.
У процесі дискусій по даному питанню С. Пойда висловив ідею
організації єдиної точки входу системи у вигляді спеціального порталу,
де зусиллями спільноти педагогів надавати та підтримувати не лише
актуальність набору веб-ресурсів, а й методичної підтримки варіантів
впровадження кожного веб-інструменту в учбовий процес, спираючись
на узагальнений досвід щодо вибору кращих варіантів. Ю. Пасіхов
бачить це у вигляді національних та регіональних мережевих освітніх
кампусів, де разом з репозиторіями учбового та методичного матеріалу
 5

максимально використовувати в першу чергу веб-інструменти та

системи управління освітою спеціально створені для цих задач. При
цьому він спирається на багаторічний позитивний досвід роботи
інформаційно-освітнього середовища (ІОС) Вінниці [6], яке недавно
успішно пройшло ще одну перевірку умовами карантину 2020 р.
Але чи можлива зараз побудова такої системи, яка відповідала би
усім вимогам освітнього процесу з точки зору її найважливішої
частини — повноти, сучасності та якості самого рівня освіти, яку у
результаті отримають її здобувачі?
В першу чергу доречним виглядає вивчення досвіду колег з інших
країн з високим рівнем як освіти в цілому, так і стандартів та підходів до
її безпечності. Для базового аналізу було вибрано Австралію, яка посідає,
за останніми даними, друге місце [7] у світі за індексом рівня освіти,
комбінованим показником з Рейтингу індексу людського розвитку ООН
[8].
Міністерством освіти, навичок та зайнятості уряду Австралії
створено освітній ресурс Digital Technologies Hub, який надає навчальні
ресурси та послуги для вчителів, учнів, керівників шкіл та батьків,
діяльність якого спрямована на підтримку впровадження в школах
якісних програм з цифрових технологій та підтримку позашкільної
діяльності за цим напрямком.
Офіційною рекомендацією [9] цього ресурсу для освітньої спільноти
є типологія та перелік вільних веб-інструментів для, викладена в роботі
М. Бауера та Д. Торрінгтона [10]. Звернем увагу, що це вже її друга версія
типології (першу було запропоновано вже у 2015 р.), тому автори
спираються вже на п’ятирічний досвід її впровадження та бачать великі
перспективи у її подальшому розвитку.
Але з урахуванням багатьох факторів (відмінностей у навчальних
програмах, підходів і поглядів на місце тих чи інших складових ІКТ у
освітньому середовищі наших країн) при аналізі австралійського
варіанту типології, автору здається доцільним запропонувати її для
можливого первинного впровадження у наступному варіанті (рис. 1) та
вважає лише каркасом системи, яка має , безумовно, потенціал
покращення, розширення та збалансування поглядів на ролі та місця її
елементів.
 6

Рис. 1. Можлива модель системи вільних Веб-технологій для навчання

Модель системи складається з 14 кластерів інструментів, якими
пропонується спробувати охопити усі основні приклади використання
ІКТ у освітньому шкільному процесі. Тому найбільш важливим є
безпосередній аналіз її практичного наповнення, тим більше, що з
урахуванням швидкості старіння інформації у сфері ІКТ, будь-яка
друкована робота на цю тематику може почати втрачати актуальність
вже наступного дня після публікації.
 7

Як слушно підкреслюють австралійські дослідники, «бізнес-моделі

та мотивації постачальників безкоштовних онлайн-технологій повинні
постійно перевірятися сферою освіти, намагаючись забезпечити
належну безпеку даних та конфіденційність студентів та викладачів»
[10]. З цього виходить, що для практичного впровадження система
повинна надавати декілька варіантів інструментів для кожної задачі.
Зазначимо, що українська освіта вже має велику кількість
вітчизняних освітніх веб-інструментів, які стануть важливою
центральною частиною майбутньої системи, бо вони безпосередньо
створювалися виходячи з потреб української школи та вже апробовані в
її реаліях. Так як ці ресурси вже знайомі нашим освітянам, ми повинні
мати їх на увазі в першу чергу, бо вони для нас більш «надійні», але з
урахуванням об’єму публікації автор вирішив зосередитися на перевірці
можливостей того набору ресурсів, які пропонують для роботи колег з
Австралії.
Зазначимо, що специфіка ІКТ у багатьох історичних аспектах
спирається на використанні, переважно англомовної термінології. Тому,
чим якісніше та швидше буде проходити її опанування учнями, тим
краще вони будуть підготовлені до подальшої самореалізації в умовах
глобального ринку праці. Якщо вітчизняний спеціаліст вже на початку
буде мати уявлення про ті інструменти, якими користуються його
однолітки у світі, тим вище його ресурс для комунікації з ними надалі.
Тим більше, що опанування з кожною темою десятків нових англійських
термінів, поповнення таким чином словникового запасу — це своєрідна
міждисциплінарна допомога для праці вчителів англійської мови від
колег зі сфери інформаційних технологій.
Ще одним приваблюючим моментом є чітка лінія закордонних
колег у акцентуванні уваги на інструменти колективної праці над
спільними проектами та завданнями [10], впровадження яких треба
розвивати якомога ширше у проектній роботі сучасної школи.
Як і передбачалось, детальний аналіз наповнення австралійської
системи вільних Веб-ресурсів виявив необхідність її суттєвої переробки.
Якась частина ресурсів вже змінила модель, зникла або дискредитована
у нашій освітній практиці, якісь розділи були недостатньо представлені
у плані можливого різноманіття інструментів. При цьому деякі
напрямки стали справжнім відкриттям та спонукають до майже
негайного широкого залучення до освітніх інструментів української
школи, інші виглядають гарними ідеями для створення аналогічних
інструментів вітчизняним IT.
 8

Тепер детально розглянемо можливий варіант наповнення такої

системи. Виходячи з того, що його актуальність буде потрібно постійно
перевіряти та доповнювати новими складовими, автор вважає
доцільним наприкінці статті навести посилання на електронну версію
матеріалу та сайт, які будуть постійно оновлюватись.

E-mail
Винесемо електронну пошту у окрему категорію, як універсальний
засіб доступу до функціоналу веб-інструментів та універсальний засіб
сучасної комунікації. Самий відомий її отримання — сервіс Gmail
(https://mail.google.com), але існує також велика кількість інших вільних
поштових сервісів.
Текстові інструменти
Безумовним лідером тут слід вважати простір, який надає нам
колекція сервісів Google. Документи Google (http://docs.google.com)
дозволяють роботу з документами декількох користувачів та має
достатній функціонал для виконання типових задач з текстовими
документами, зберігаючи їх в хмарах Google Drive. Також цікавим
продуктом є Google Keep (www.keep.google.com) — сервіс створення
приміток, що об’єднують тексти, списки, зображення та аудіо, доступ до
яких здійснюється через обліковий запис Google.
Іншим шляхом у цьому напрямку залишається Microsoft Word Online
(https://www.office.com/launch/word), який дозволяє створення,
редагування, обмін та співпрацю з документами Word через хмару
OneDrive.
Альтернативні варіанти: Zoho Writer (http://zoho.com/docs) як
текстовий редактор та Evernote (http://evernote.com) як інструмент
створення приміток.
Графічні інструменти
Обмін зображеннями
Для загальних задач доступу до зображень з підтриманням усіх
вимог щодо безпеки та легальності використання контенту зараз існує
велика кількість варіантів.
Flickr (http://flickr.com) має великий об’єм загальнодоступних
фотографій (а останнім часом - відео), якими користувачі можуть
 9

користуватися або поділитися за допомогою ліцензій Creative Commons,

як і Wikimedia Commons (http://commons.wikimedia.org).
Обмін контентом та архіви зображень, які можуть
використовуватися для поточних задач освіти, надають Pics4Learning
(http://www.pics4learning.com), Burst (https://burst.shopify.com), Pexels
(https://www.pexels.com), Unsplash (https://unsplash.com) та Pixabay
(https://pixabay.com). Ресурс Openclipart (http://openclipart.org) пропонує
якісні кліпарти загального призначення.
Створення та редагування зображень
Сайти для створення зображень, їх редагування та додавання
ефектів з можливістю ділитися результатом за URL-адресою також
можуть забезпечити усі технічні вимоги для навчальних задач та стати
альтернативою такого безкоштовного програмного забезпечення (ПЗ),
як GIMP та InkScape.
Такі ресурси, як Befunky (http://befunky.com) стають простими
інструментами для редагування, тоді як Pixlr (http://pixlr.com),
SumoPaint (http://sumopaint.com) та DeviantArt
(http://muro.deviantart.com) забезпечать потужні засоби створення та
редагування растрових зображень з шарами та ефектами, подібними до
комерційного програмного забезпечення, але безпосередньо через веб-
браузер.
Вирішення задач по створенню та редагуванню векторної графіку у
системі вільних веб-ресурсів можуть виконувати Method Draw
(https://editor.method.ac/), Vectr (https://vectr.com/), Gravit Designer
(https://designer.gravit.io/), Boxy-SVG (https://boxy-svg.com/app), Draw-
SVG (http://www.drawsvg.org/drawsvg.html) та Mondrian
(http://out.newarmenia.net/med/Mondrian/).
Цифрове малювання
Інструменти для цифрового малювання мишею або за допомогою
графічного планшету — допомога на шляху творчої самореалізації
сучасної дитини. Виявляється, що для цього ми зараз маємо відповідну
кількість Веб-додатків з достатнім функціоналом.
Якщо Сanvas Chrome (https://canvas.apps.chrome/) приваблює
простотою, то SketchPad (https://sketch.io/sketchpad) пропонує зручну
платформу для створення, спільного використання, друку та експорту
творів з різноманітними інструментами малювання. Його
 10

альтернативи — PixilArt (https://www.pixilart.com/draw) та DrawIsland

(https://drawisland.com).
Автор дуже рекомендує ще два інструменти, які реалізують цікаві та
нестандартні технології малювання: проект Harmony
(https://mrdoob.com/projects/harmony/) та YouiDraw
(https://www.youidraw.com/apps/painter/), а також FlockDraw
(http://flockdraw.com), який навіть дозволяє декільком користувачам
організувати співпрацю у вільній формі сеансів малювання через їх
браузери із інтегрованими текстовими чатами (але потребує
додатковий плагін Flash).
Діаграми та схеми
Серед веб-засобів відтворення числових та текстових даних у
вигляді статичних зображень діаграм та блок-схем, доступних для
навчальної роботи, доречно виділити Draw.io (http://draw.io), Gliffy
(http://gliffy.com), Lucidchart (http://lucidchart.com) та Сreately
(http://creately.com). Усі вони мають подібний функціонал та
підтримують колективну роботу над проектом. Крім того, існує багата
кількість плагінів для створення відповідного контенту в Google Table.
Інструменти 3D моделювання
Репозиторії 3D-моделей
Зараз в Інтернеті вже існує велика кількість ресурсів, які
спеціалізуються на доступі для вільного використання 3D-моделей. Це
GrabCAD (https://grabcad.com), Rapables (https://repables.com), 3D
WareHouse (https://3dwarehouse.sketchup.com) та Print Me a Sheep
(http://www.printmeasheep.com). Thingiverse
(https://www.thingiverse.com) та PinShape (https://pinshape.com) також
пропонують підручники та плани уроків у предметній області для
викладачів.
Створення 3D-моделей
Інструменти 3D моделювання дозволяють користувачам власноруч
створювати, зберігати та ділитися 3D-моделями через веб-браузер.
Автор наполегливо рекомендує в першу чергу ресурс Tinkercad
(http://tinkercad.com) від світового лідера у цьому напрямку, компанії
Authodesc, який забезпечує моделювання у браузері, підтримує імпорт
моделей та має галерею робіт користувачів. Кращого інструменту, який
треба мати для «першого входження» у світ 3D годі й бажати. Навіть учні
 11

початкової школи за його допомогою здатні через невеликий час

створювати якісні та складні об’ємні структури
Аналогічними функціональними можливостями володіє SketchUp
(https://www.sketchup.com), а 3D Slash (https://www.3dslash.net)
пропонує простий у використанні та інтуїтивно зрозумілий інтерфейс,
який підтримується навчальними посібниками та спільною галереєю.
Для завдань, які потребують більш різноманітного функціоналу,
доцільно звернутися до Clara.io (https://clara.io) або Vectary
(https://www.vectary.com).
Слід зауважити, що у цьому напрямку існує безкоштовна програма
Blender, яка зараз по власним можливостям успішно конкурує з
платними професійними аналогами.
Аудіоінструменти
Обмін аудіоконтентом
Сайти спільного доступу до аудіо дозволяють користувачам
завантажувати та ділитися своїми аудіозаписами (так звані подкасти)
через відкриті сховища даних. Це може бути корисно як для отримання
корисної учбової аудіоінформації, так і для легального використання її
для реміксування. Серед перспективних ресурсів цього розділу —
SoundCloud (http://soundcloud.com), AudioBoom (http://audioboom.com),
FreeSound (http://freesound.org), ChirBit (http://chirbit.com) та SoundBible
(http://soundbible.com).
Створення та редагування аудіо
Веб-студії для створення та редагування аудіо дозволяють
користувачам записувати аудіо безпосередньо через їх браузер. Так
Vocaroo (http://vocaroo.com) дозволяє просте записування аудіо в
Інтернеті безпосередньо через веб-браузер, а Soundation
(http://soundation.com), TwistedWave (https://twistedwave.com/online),
AudioTrimmer (https://audiotrimmer.com) та BearAudioTool
(https://www.bearaudiotool.com) вже пропонують користувачам більш
витончені функції запису та редагування звуку, включаючи можливість
міксування різних аудіозаписів із бібліотекою безкоштовних звукових
ефектів.
Також слід мати на увазі, що популярний вільний програмний
додаток для редагування звуку Audacity може тепер використовуватися
он-лайн (https://www.offidocs.com/index.php/desktop-online-video-audio-
apps/audacity-audio-editor-online).
 12

Відеоінструменти
Обмін відеоконтентом
Серед сайтів, які дають змогу користувачам ділитися
відеоконтентом через загальнодоступні хмарні сховища здається майже
неможливо підшукати щось краще чи зручніше, ніж загальновідомі
YouTube (http://youtube.com) та Vimeo (http://vimeo.com). Але з точки
зору безпеки контенту слід приділити увагу SchoolTube.com
(https://www.schooltube.com/). Це найбільша платформа для обміну
освітніми відеороликами, схвалена більш ніж 20 національними
освітніми асоціаціями. Таку ж спеціалізацію має й TeacherTube
(http://teachertube.com).
Створення та редагування відео
Найкращий функціонал, який дозволить вчителям та учням
створювати відеоконтент також в першу чергу слід шукати у «родині»
Google-додатків. Творча студія YouTube (https://studio.youtube.com)
може поєднувати відео, обробляти, додавати зображення, аудіозаписи,
монтажні переходи та текст, а також включає функції вдосконалення
відеозображення.
Іншими інструментами у цій сфері є Spark від Adobe
(https://spark.adobe.com/), Kizoa (http://kizoa.com), WeVideo
(https://www.wevideo.com), ClipChamp (https://app.clipchamp.com).
FlexClip (https://www.flexclip.com) та Magisto (https://www.magisto.com)
відрізняються великою кількістю шаблонів на усі випадки життя.
Окремо звернем увагу на Еdpuzle (https://edpuzzle.com/), де
вчитель може створити інтерактивні відео шляхом додавання в них
вікторин або відкриті питань.
Потокове відео (streaming)
Послугу потокового прямого безкоштовного транслювання відео
для надання віддаленого доступу до цікавих подій наживо знову, в
першу чергу, слід шукати у функціоналі YouTube, Facebook або Instagram.
Mультимедійні інструменти
Створення онлайн-книг та онлайн-коміксів
Онлайн-книги дозволяють окремим користувачам створювати
власні історії на основі зображень та текстів, ділитися ними через URL-
адресу чи сховище.
 13

Крім відомого шляху через текстові інструменти, зверніть також

увагу на StoryJumper (http://www.storyjumper.com) та MyStoryBook
(https://www.mystorybook.com), які дозволяють учням створювати та
публікувати електронні книги, завантажуючи свої зображення і текст.
На жаль інші варіанти, указані в матеріалі австралійських колег на
сьогодні є комерційними.
Дуже популярний зараз серед молоді формат онлайн-коміксів також
можливо використовувати як елемент навчання (як мотивуючий спосіб
узагальнення сценаріїв або демонстрації процесів). Відповідні
інструменти дозволяють користувачам на основі шаблонів робити
такий продукт за допомогою індивідуальних образів та тексту.
Приклади веб-ресурсів цього напрямку включають Storyboard That
(http://storyboardthat.com), MakebeliefsComix
(http://makebeliefscomix.com) та Pixton (http://pixton.com).
Створення анімацій
Анімація завжди буде приваблювати людей великою
різноманітністю елементів, стилів та засобів передачі сенсу будь-якої
тематики.
PowToon (http://powtoon.com), Moovly (http://moovly.com), Voki
(https://www.voki.com), Crello (https://crello.com), Animatron
(https://www.animatron.com/studio) мають достатній функціонал, щоб
дати уявлення про створення анімаційних роликів, якими можна
поділитися потім на різних платформах.
Комутативні інструменти
Веб-дошки
Об’єднати лінію, форму та текст (а в деяких випадках — і інші
функції) для ілюстрації та структурування елементів навчального
процесу — означає якісне підвищення його кінцевого результату. І, знов,
якщо Web Whiteboard (http://awwapp.com) надає просту дошку для
спільної роботи в реальному часі, то Google Drawing
(http://docs.google.com/drawings), CoSketch (http://cosketch.com),
Autodraw (https://www.autodraw.com) та Board800 (http://board800.com)
вже забезпечують повнофункціональну співпрацю педагогів та учнів з
можливостями експорту кінцевих результатів.
Дуже приваблюють можливості Classroomscreen
(https://app.classroomscreen.com/), яка виглядає як робочий стіл
 14

комп'ютера. На екрані розташовуються іконки з інструментами, які в

будь-який момент можна використовувати в класі (QR-код, текст,
таймер, маркерна дошка, рандомний вибір учня і т.д.)
Цифрові пін-борди
Цифрові пін-борди дозволяють групам користувачів організовувати
систематизацію та спільне використання контенту (веб-сторінки,
файли, фотографії та нотатки), додавши їх до полотна вільної форми. Це
корисний інструмент для спільних сеансів «мозкового штурму».
Групу прикладів відповідних веб-ресурсів складають PearlTrees
(http://pearltrees.com), Padlet (http://padlet.com), StormBoard
(http://stormboard.com), Lino (http://en.linoit.com) та ConceptBoard
(https://conceptboard.com). Miro (https://miro.com) — найбільш
функціональний інструмент серед цього сімейства з багатьма
можливостями для спільної роботи користувачів.
Презентації
Інструменти для презентації дозволяють користувачам
демонстрацію послідовності комутативного контенту, що є зараз
базовим елементом підтримки навчального процесу, яким можна
поділити через URL-адреси та загальнодоступні сховища.
Інструменти презентації корисні для будь-якої ситуації, коли
вимагають від викладачів чи учнів поділитися або продемонструвати
своє розуміння предмету.
Google Slides (http://www.google.com/slides/about) та Microsoft
PowerPoint Online (https://www.office.com/launch/powerpoint)
підтримують обмін та колективне створення презентацій в стилі
PowerPoint безпосередньо через браузер.
Гарними альтернативами зараз виглядають Zoho Show
(https://www.zoho.com/show) та Canva (https://www.canva.com).
Slideshare (http://slideshare.net) та AuthorStream
(http://authorstream.com) дозволяє користувачам ділитися
презентаціями через загальнодоступне хмарове сховище та включають
можливість додавати аудіо до завантажених слайдів.
Веб-конференції
«Завдяки» карантину 2020 р., інструменти цього розділу вже
фундаментально увійшли в арсенал роботи вітчизняних шкіл (Zoom,
Skype, Google Hangouts, Google Meet, Discord, Viber).
 15

Інструменти обміну та організації знань

Бази знань
Здається, загальновідома Wikipedia (https://wikipedia.org) та
Wolfram|Alpha (http://www.wolframalpha.com), база знань з системою
«питання — відповідь» можуть майже повністю закрити питання по цій
темі (звісно, разом з пошуком Google).
Файлообмінники
Сайти для обміну файлами, які дозволяють користувачам
обмінюватися своїми документами, зображеннями, аудіофайлами та
відео через Інтернет, контролюючи дозволи, щоб визначити, хто може
отримати доступ до конкретних файлів. Кращі можливості надають
Dropbox (http://dropbox.com), Mega.nz (https://mega.nz), MediaFire
(http://mediafire.com), 4shared (http://4shared.com) та OneDrive
(http://onedrive.live.com). Завдяки можливостям ресурсу DropMeFiles
(https://dropmefiles.com/) можливо легко передати файли через пряме
посилання.
Навіть серед них Google Drive (http://google.com/drive) відрізняється
інтеграцією додатків для роботи в Інтернеті (Docs, Sheets, Slides, Forms и
Drawings) із зберіганням файлів, щоб користувачі могли безпосередньо
переглядати та редагувати файли через свій браузер.
Соціальні закладки
Сайти соціальних закладок дозволяють користувачам зберігати,
організовувати, коментувати та ділитися посиланнями, тримаючи їх не
на локальному комп’ютері, а у мережі. Це може завжди бути корисно для
створення наборів посилань для учбової спільноти.
Приклад — Diigo (http://diigo.com), який дозволяє користувачам
створювати групи та онлайн-презентації. Інші інструменти соціальних
закладок включають IСyte (http://icyte.com) і Memonic
(http://memonic.com), кожен з них має свої особливості та цільову
аудиторію. Edshelf (https://edshelf.com) спеціально розроблений, щоб
допомогти ділитися колекції ресурсів для освітніх цілей, а Wakelet
(https://wakelet.com) та Participate
(https://explore.participate.com/educlipper) — гарний варіант створення
навчальних мереж для викладачів та студентів.
 16

Агрегатори
Агрегатори використовують технологію RSS, збираючи інформацію
на основі багатьох веб-сторінок в одну місце. Це дозволяє користувачам
організовувати, зберігати та ділитися інформацією на важливі їм теми.
Прикладами ресурсів є Flipboard (http://flipboard.com), Feedly
(http://feedly.com) та Bloglines (http://www.bloglines.com), який
спеціалізується на агрегації вмісту блогу.
Републікатори
Інструменти для повторної публікації відрізняються від агрегації
можливістю коментувати матеріал разом з його повторною публікацією.
Це також може використовуватися студентами та викладачами для
обміну ресурсами, які вони мають знайти та дати власну оцінку
матеріалу.
Якщо ScoopIt (http://scoop.it) призначений для одного користувача.
то Pinterest (http://pinterest.com) дозволяє групам збирати, розміщувати
та повторно публікувати контент навколо загальної теми, що їх
цікавить. LiveBinders (http://livebinders.com) дозволяє користувачам
збирати та організовувати посилання у віртуальні спільні папки по темі.
Своєрідну форму републікатора надає веб-ресурс під назвою
ThingLink (https://www.thinglink.com/) — сервіс створення
інтерактивного контенту, який дозволяє додавати анотації, аудіо, відео
на будь-яку картинку.
Створення таймлайнів
Організовувати мультимедійний контент на одній сторінці
відповідно до того, до якого проміжку часу він відноситься, є неймовірно
корисним засобом представлення історичних подій.
Timetoast (http://timetoast.com) та Preceden
(https://www.preceden.com) є типовими прикладами таких інструментів.
TikiToki (http://tiki-toki.com) дозволяє користувачам робити таймлайни
в трьох вимірах, так що різні теми можна побачити поряд, а MyHistro
(http://www.myhistro.com/) – створювати таймлайни з позначеннями на
картах .
 17

Інструменти для створення веб-сайтів

Конструктори веб-сайтів
Конструктори дозволяють користувачу створювати веб-сайти з
налаштованих шаблонів через інтерфейс, який забезпечує цей процес
без використання веб-програмування.
Тут варто рекомендувати Google Site (https://sites.google.com/new),
Tilda (https://tilda.cc), Wix (https://uk.wix.com/), Weebly
(http://weebly.com), Jimdo (http://jimdo.com), а також для створення веб-
сайтів з однією сторінкою — Glogster (http://glogster.com) та Strikingly
(https://www.strikingly.com/).
Wiki-конструктори та блоги
Wiki дозволяють багатьом користувачам створювати, редагувати та
пов’язувати багатосторінкові веб-сайти через їх веб-браузер, що робить
їх ідеальними для спільних робочих просторів проектів або баз знань.
Блоги відрізняються від wiki тим, що вони організовують веб-
публікації у хронологічному порядку. Ця форма дає викладачам та учням
можливість використання еволюційного підходу до розкриття тем
предмету дослідження. PBworks (http://pbworks.com) - це часто
використовувана wiki, яка є безкоштовною для освіти.
Серед інструментів організації роботи блогів різноманіття значно
більше. Крім популярних зараз варіантів на базі стрічок новин соцмереж,
швидко вирішується ця задача за допомогою знов таки Google-сервісу
Blogger (http://blogger.com). Є Wordpress (https://wordpress.com), який
включає мультимедійні бібліотеки, численні шаблони та безліч віджетів
для підвищення функціональності своїх блогів. Edublogs
(http://edublogs.org) базується на платформі Wordpress і пропонує
вчителям здатність створювати та адмініструвати весь клас блогів через
захищений портал. Для творчих проектів ідеально підходить
функціонал Behance (https://www.behance.net).
Інструменти аналізу даних
Опитування
Інструменти онлайн-опитування дають можливість вчителям та
учням отримувати через веб-форми необхідні дані для використання в
подальшому аналізі.
 18

Google Forms (http://www.google.com/forms/about) забезпечує

можливість створювати спільні опитування групам авторів з
інтеграцією результатів в додаток Google Table для подальшого аналізу.
Аналогічно, Microsoft Forms (https://forms.office.com) полегшує
створення тестів, вікторини та опитувань, збираючи дані в режимі
реального часу, та забезпечує експорт наочним результатам.
Також в учбовому процесі можливо використання інструментів
Addpoll (http://www.addpoll.com), Survey Monkey
(http://surveymonkey.com), SurveyGizmo (http://surveygizmo.com), Slido
(https://www.sli.do) та Strawpoll (https://www.strawpoll.me). Цікаву
можливість дає Answer Garden (https://answergarden.ch), простий
інструмент збирання зворотного зв’язку у вигляді хмар слів.
Електронні таблиці
Інтернет-таблиці надають можливість користувачам спільно
редагувати табличні дані за допомогою URL-адреси.
Google Таблиці (http://www.google.com/sheets/about) та Microsoft
Excel Online (https://www.office.com/launch/excel) є «історично»
популярними інструментами, але є й альтернативи, як Zoho Sheet
(https://www.zoho.com/sheet), Live Documents (http://www.live-
documents.com/live_spreadsheets.html), Ethercalc (http://ethercalc.net).
Особо можна виділити ресурс Airtable (https://airtable.com), де крім
електронних таблиць є можливість організовувати прості БД.
Інфографіка
Інфографіка потребує онлайн-інструментів та шаблонів для
представлення числових даних, які будуть доступні за URL.
Інструменти Google (https://developers.google.com/chart) для
графіків надають інтерактивні діаграми та інструменти передачі даних з
можливість імпорту даних з Excel або CSV файлів. Easelly
(http://www.easel.ly) та Piktochart (http://piktochart.com) виходять за
межі традиційних діаграм, щоб створити представлення даних на основі
шаблону в стилі плаката.. ChartsBin (http://chartsbin.com) та створює
інтерактивну візуалізацію даних, включаючи інтерактивні карти які
можна експортувати та вбудовувати у презентації, блоги чи веб-сайти.
Серед інших альтернатив — візуальний редактор amCharts
(https://live.amcharts.com), Іnfograma (http://infogr.am) та Venngage
 19

(https://venngage.com), а також улюблений інструмент автора —

Datawrapper (https://datawrapper.de).
Mind maps (діаграми зв’язків)
Інструменти відображення процесів, аналогічних процесам
мислення, підтримують розробку зображень для надання
взаємопов'язаних понять у вигляді мереж візуальних знань, якими
корисно ділитися за допомогою URL-адреси. Цей спосіб представлення
концептуального розуміння та мислення набуває широку популярність
та використання в сучасні часи.
Вибір серед ресурсів цього напрямку достатньо великий (а
функціонал безкоштовних планів цілком достатній). Якщо Bubblus
(http://bubbl.us) і Mindomo (http://mindomo.com) надають простий
функціонал з можливістю зберігати та поширювати карти за допомогою
URL-адреси, то Wisemapping (http://wisemapping.com) забезпечує
великий діапазон функцій редагування та форматування, можливість
вбудовування зображень, Mindmup (http://mindmup.com) також
дозволяє додавати у карти документи та відео. Mind42
(http://mind42.com), Mindmeister (http://mindmeister.com) та Slatebox
(http://slatebox.com) мають вдосконалені можливості для спільної
роботи в режимі реального часу. Сoggle (http://coggle.it) навіть дає
можливість відстежувати версії карти, щоб побачити, хто вносив зміни в
неї у різні моменти часу, а DebateGraph (http://debategraph.org) надає
групам користувачів можливість візуалізації мереж знань у безліч
способів, включаючи дерева, радіальні графіки та інші.
Мапи
Веб-інструменти роботи з географічними даними підтримують
сьогодні створення спеціальних мап, розмічаючи їх загальнодоступною
інформацією, яка потім може бути передана посиланням або
вбудовування в інший сайт.
Це той випадок, коли можливо впевнено покластися на
всеохоплюючі можливості Google Map (http://maps.google.com) та Google
Earth (https://earth.google.com/web/), які дозволяють користувачам
закріплювати текст, зображення та відеозаписи на картах та ділиться
URL-адресою. Платформа Google Tours (https://arvr.google.com) є їх
розвитком, інтегруючи мультимедіа в географічні дані для створення
тривимірних віртуальних екскурсій.
 20

Хмари слів
Візуалізація ключових слів тексту на основі файлу, тексту чи URL-
адреси, наданих користувачами пропонує педагогу наочний
привабливий спосіб представлення літературної композиції, що
полегшує її аналіз на основі слів, які частіше у тексті. Приклади
відповідних веб-ресурсів: WordClouds.com (http://wordclouds.com) та
Word Art (https://wordart.com/).
Інструменти програмування
Орієнтація на розвиток можливостей обчислювального мислення
призвела до появи численних засобів текстового та візуального
програмування, доступних через веб-інтерфейс.
Найвідомішим прикладом є Scratch 3.0 (https://scratch.mit.edu), яким
користуються десятки мільйонів школярів у всьому світі та його менш
відомий аналог Tynker (https://www.tynker.com). Ранні версії першого
трансформувались у більш функціональний Snap!
(https://snap.berkeley.edu) та Beetle Blocks (http://beetleblocks.com), за
допомогою якого можна створювати програми, які малюють 3D об'єкти.
Аналогічна технологія реалізована Google у бібліотеці Блоклі, основі
ресурсу Blockly Games (https://blockly.games/).
Перехід від візуального до текстового програмування можуть
забезпечити, наприклад, ресурси сайту Code.org (http://code.org), який і
створювався під парадигму доступності та зниження рівня входу у світ
програмування для школярів. Це AppLab та GameLab, за допомогою яких
школярі швидше та цікавіше можуть перейти до використання
«дорослих» мов програмування, створюючи вже на цьому етапі майже
повнофункціональні сайти, мобільні сайти та ігри.
Але візуальне програмування може й стати безпосереднім шляхом
до навичок створення повноцінних мобільних додатків та ігор за
допомогою Thunkable (https://thunkable.com).
А вже такі ресурси, як онлайн-середовище Repl.it (https://repl.it)
дозволяють користувачам писати код та створювати додатки та веб-
сайти за допомогою браузера, не встановлюючи жодного програмного
забезпечення на свої пристрої, підтримуючи майже півдесятка мов та
технологій програмування. Допомогою для вивчення усіх основних веб-
технологій стає W3Schools (https://www.w3schools.com), освітній веб-
сайт для вивчення веб-технологій в Інтернеті. За допомогою редактора
 21

користувачі можуть редагувати приклади і виконувати код

безпосередньо на його сторінках.
Якщо добавити сюди ресурси Kaggle (https://www.kaggle.com), то
можна починати стверджувати, що всі напрямки Computer & Data
Science, які вивчаються або використовуються у сучасній школі, можуть
технічно реалізовуватися за допомогою тільки веб-ресурсів.
Інструменти оцінювання
Засоби оцінювання, як правило, дозволяють користувачам
створювати онлайн-тести, використовуючи різні типи запитань з
автоматичним оцінюванням та зворотним зв'язком разом з
відстеженням ефективності процесу навчання.
Типові приклади включають Quizstar (http://quizstar.4teachers.org),
СlassMarker (https://www.classmarker.com), Quizlet (http://quizlet.com),
DiagnosticQuestions (https://diagnosticquestions.com/) та Cram
(http://cram.com). Вони дозволяють створювати різні форми тестів
(множинний вибір, «так-ні» , відповідність, письмова відповідь),
завдання на запам'ятовування та ігри. EasyTestMaker
(http://easytestmaker.com) більш орієнтований на друк та підсумкове
оцінювання, але із складними функціями для відстеження результатів
роботи студентів. Socrative (http://socrative.com) спеціально
розроблений для моніторингу результатів тесту в реальному часі для
цілей оцінювання. Kahoot (https://kahoot.com) - це платформа на основі
ігор, що дозволяє робити як власні, так і шаблонні тести. GoSoapBox
(https://www.gosoapbox.com) дозволяє під час доповіді (презентації)
здійснити оперативну перевірку на розуміння теми, щоб отримати
зворотній зв’язок з аудиторією. Схвалена ІМЗО СlassTime
(https://www.classtime.com/uk/) — платформа для створення
інтерактивних навчальних програм, яка дозволяє вести аналітику
навчального процесу та реалізовувати індивідуальний підхід.
На LearningApps (https://learningapps.org/) створюються невеликі
загальнодоступні інтерактивних модулі- вправи на основі шаблонів
(вправи на класифікацію, тести з множинним вибором та ін.), які можуть
бути використані в освітньому процесі..
Робочі листи з інтерактивними завданнями, що дозволяють
вчителю організувати зворотний зв'язок з учнями допоможуть створити
веб-інструменти Wizer (https://app.wizer.me/) та LiveWorkSheets
(https://www.liveworksheets.com/). EdCanvas (http://www.edcanvas.com)
дозволяє створювати своєрідні мапи уроків з мультимедіа, текстів та
 22

тестів, організовувати їх в цикли та отримувати статистику кількості

переглядів, затраченого часу, коментарів та результатів опитувань.
Системи управління навчанням
Системи управління навчанням (LMS) полегшують навчання за
курсом, а не за окремою темою чи заняттям. LMS дають можливість
створювати завдання, ставити оцінки, відстежувати результати роботи
студентів, аналізувати звіти та документи, а також контролювати
адміністративні питання, пов'язані з курсом.
Зважаючи на це, є сенс звертати увагу на такі веб-платформи як
Edmodo (http://edmodo.com) та Seesaw (https://web.seesaw.me) -
популярні LMS-платформи, спрямовані на учнів молодшого віку та
Google Classroom (https://classroom.google.com), яка забезпечує
підтримку в початкових та середніх школах. До речі, у відповідь на
питання про принципову можливість побудови освітнього простору на
базі системи вільних веб-ресурсів, М. Бауер навів Seesaw та
Google Classroom як приклади можливих центрів практичної реалізації
такого середовища.
Цікаві можливості надають ClassDojo (https://www.classdojo.com/uk-
ua/) та Schoology (https://app.schoology.com/), ресурси з функціями
повноцінної системи дистанційного навчання та широкими
можливостями для взаємодії та спільної роботи. Ці платформи
побудовано як своєрідні соціальні освітні мережи.
Своєрідні онлайн-журнали для відстеження поточних питань
шкільного класу надають iGradePlus (https://www.igradeplus.com/),
ThinkWave (https://www.thinkwave.com/) та TeacherEase
(https://teacherease.com/online-gradebook.aspx).

Таким чином зараз ядро системи нараховує 212 прикладів веб-

ресурсів та хмарних сховищ у 36 підрозділах типологічної схеми з рис. 1.
При цьому легко підрахувати, що вже 50% підрозділів типології
стосуються галузей, де взагалі зараз можуть використовуватися лише
веб-інструменти і цей відсоток буде далі тільки підвищуватися. В іншій
половині ми маємо можливість вибору між ними та безкоштовним ПЗ,
але, знов таки, функціональні можливості перших все більше
скорочують відстань від функціоналу других. При цьому більшість
підрозділів типології має або велику кількість аналогів, або в них вже
 23

існують варіанти, які можна вважати своєрідними лідерами за якістю та

повнотою можливостей.
Як бачимо, крупні гравці IT-індустрії, такі як Google і Microsoft, вже
давно та широко представлені у багато категоріях. Якщо спробувати
екстраполювати історичний досвід багатьох індустріальних галузей на
перспективи майбутнього освітніх веб-ресурсів, можна очікувати, що
великі учасники екосистемі онлайн-технологій продовжуватимуть
підвищення свого впливу, оскільки їх набір інструментів буде мати
більшу функціональність та кращу взаємодію як у межах самого набору,
так і з іншими платформами. І це треба мати на увазі при практичному
впровадженні концепції вільних веб-ресурсів.
Звісно, у педагогів різної спеціалізації будуть різними і можливості, і
потреби у кількості необхідних інструментів, якісь можуть знадобитись
раз на рік, якісь — кожен день. Наприклад, автор нарахував 82
складових елементів типології (38,7%), які безпосередньо використовує
тим чи іншим чином в освітній практиці. Але М. Бауер вважає, що
викладачі частіше оперують вузькими групами інструментів [11] і тому
використання системи веб-ресурсів стає також кроком до підвищення їх
обізнаності про велику різноманітність доступних сучасних технологій
та нових можливостей. При цьому педагогу потрібно зробити більше,
ніж просто зрозуміти природу інструментів — йому треба зрозуміти як
потенціал нових дій чи технологій можна використовувати для
досягнення конкретних навчальних цілей. Але ця нелегка та кропітка
робота може дати системне та якісне підвищення освітнього результату.
Таким чином об’єктивний аналіз показує, що система вільних Веб-
ресурсів для навчання (разом з використанням для збереження
інформації хмарних сервісів) вже сьогодні може починати
використовуватися як базовий принцип організації ІКТ-підтримки
навчального процесу, який дозволить адміністрації та викладачам
організовувати сучасний, безпечний та якісний освітній простір
одночасно зі скороченням фінансових, апаратних та технічних витрат на
його підтримку.
Наприкінці автор хоче висловити величезну подяку і вдячність
М. Бауеру, Л. Булигіной, Ю. Пасіхову, С. Пойді, Н. Копняк, Л. Сметаніной та
М. Тарасюку, чия підтримка, багатий досвід, цікаві ідеї, важливі
доповнення і зауваження були вкрай важливі та корисні при роботі над
цим матеріалом.
 24

Повна версія статті з актуальними змінами у наповненні системи

безкоштовних веб-ресурсів для освіти доступна за URL-адресою:
https://tinyurl.com/edu-web-tools, он-лайн підтримка здійснюється на
сайті http://free-web-tools-for-edu-ua.tk/.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про освіту» //Відомості Верховної Ради. — 2017.
— № 38-39.
2. До суспільств знання. — ЮНЕСКО, 2005. — 240 с.
3. Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки
України» //Відомості Верховної Ради. — 2017. — № 45.
4. В. Прошкін. Освітні веб-ресурси в професійній підготовці майбутніх
учителів. // Освітологічний дискурс. — 2017. — № 1-2 (16-17).
— С. 184-197.
5. Allowed hostnames Code.org — [Електронний ресурс] — Режим
доступу: https://studio.code.org/docs/applab/startWebRequest/
6. Освітній портал ЛІКТ ФМГ № 17 Вінницької міської ради. —
[Електронний ресурс] — Режим доступу: https://www.edu.vn.ua
7. Рейтинг країн світу за рівнем освіти. — [Електронний ресурс] —
Режим доступу: https://gtmarket.ru/ratings/education-
index/education-index-info
8. 2019 Human Development Index Ranking. — [Електронний ресурс] —
Режим доступу: http://hdr.undp.org/en/content/2019-human-
development-index-ranking
9. ICT web-based tools. — [Електронний ресурс] — Режим доступу:
https://www.digitaltechnologieshub.edu.au/teachers/australian-
curriculum/ict-vs-digital-technologies
10. Matt Bower Jodie Torrington. 2020 Typology of Free Web-based
Learning Technologies. — [Електронний ресурс] — Режим доступу:
https://library.educause.edu/-
/media/files/library/2020/4/freewebbasedlearntech2020.pdf
11. Matt Bower. Design of Technology-Enhanced Learning: Integrating
Research and Practice. — Emerald Publishing, 2017. — 472 p.