柏舟

Кипарисовий човен

原文：
泛彼柏舟，在彼中河。
髧彼两髦，实维我仪。
之死矢靡它。
母也天只！不谅人只！
泛彼柏舟，在彼河侧。
髧彼两髦，实维我特。
之死矢靡慝。
母也天只！不谅人只！
Оригінал:-
***
Кипарисовий човен по річці пливе.
Коронований принц, мій наречений.
До смерті крім нього клянуся (не буде) нікого.
Мати моя, небеса! (я) не прощаю людям.
Кипарисовий човен (пливе) на краю ріки,
Коронований принц насправді мій наречений.
До смерті, крізь зміни у серці .
Мати моя, небеса! (я) не прощаю лиш людям.

Кипарисовий човен по річці пливе ще зарання.

Молодий чоловік моє таємне кохання.
До смерті крім нього клянуся (не буде) нікого.
Мати моя, небеса! Не прощаю я людям нічого.
Кипарисовий човен (пливе) на краю ріки,
Молодий чоловік насправді мій на віки.
До смерті, крізь зміни у серці грудей .
Мати моя, небеса! (я) не пробачу людей.

译文：
柏木小船在漂荡，漂泊荡漾河中央。
垂发齐眉少年郎，是我心中好对象。
至死不会变心肠。
我的天啊我的娘！不相信人家的心哪！
柏木小船在漂荡，漂泊荡漾河岸旁。
垂发齐眉少年郎，是我倾慕的对象。
至死不会变主张。
我的天啊我的娘！不相信人家的心哪！
Переклад:
Кипарисовий човен дрейфує, посеред річки дрейфує.
Молодий чоловік, мій сердечний партнер.
Смерть не змінить (моє)серце
Боже мій! Матінко! (я) не вірю у людські серця!
Кипарисовий човен дрейфує, дрейфує біля хвилястого берега річки.
Молодий чоловік є предметом мого захоплення.
Смерть не змінить переконань
Боже мій! Матінко! (я) не вірю у людські серця!

注释：
鄘（yōng）：中国周代诸侯国名，在今河南省汲县北。
泛：浮行。这里形容船在河中不停漂浮的样子。
中河：河中。
髧（dàn）：头发下垂状。
两髦（máo）：男子未行冠礼前，头发齐眉，分向两边状。
维：乃，是。
仪：配偶。
之死：到死。之，到。矢靡它：没有其他。矢，通“誓”，发誓。靡它，无
他心。
只：语助词。
谅：相信。
特：配偶。
慝（tè）：通“忒”，变更，差错，变动。也指邪恶，恶念，引申为变心。

Примітки:
鄘 （ yōng ） ： Ім'я принців з династії Чжоу на півночі округу Цзісянь
провінції Хенань.
泛：Опис човна, що пливе в річці.
髧（dàn）：Волосся,що звисають
两 髦 （ máo ） ： Перед церемонією коронування волосся піднімалося та
розділялося з обох сторін.
维：бути
仪：подружжя
之死：До смерті
矢靡它：нікого, крім нього клянуся 没有其他。矢，通“誓”，发誓。靡它，
无他心。
只：допоміжне слово
谅：вірити
特：подружжя
慝（tè）：Через "відтінок" зміна, помилка, зміна. Також відноситься до зла,
злих думок, зміни серця.
解读：

　　此诗的主人公可能是一个待嫁的姑娘，她选中的对象是一个不到二十的
少年郎。姑娘的选择未能得到母亲的同意，所以她满腔怨恨，发誓要和母亲
对抗到底。
　　开篇以柏舟泛流起兴，写女主人公为自己的婚姻恋爱受阻而苦恼，就好
比那在河中飘荡的柏木小舟一样。她早已自己相中了一个翩翩少年，他的发
型很好看，透出活泼灵动的精神劲儿。这就是女主人公的心上人，她非他不
嫁，至死不渝。可是她的母亲千般阻挠万般阻拦，死活不同意这门亲事。母
女的意见不统一，爱情就发生了危机。女儿要么放弃己见，要么作坚决的抗
争。看来诗中女主人公是持后一种态度的：至死誓靡它！坚决到这种程度，
母亲也就难办了。但要为娘的改变主意，也不是那么容易的。所以女主人公
一面誓死维护爱情，一面从内心发出沉重的叹息：娘呀天啊，为什么就不相
信我是有眼力的呢！这一声叹息，使得诗的内容变得沉甸甸的。

　　古代男女婚姻，都是父母之命，媒妁之言。像这种敢爱敢恨的女子自己
找婆家的事情，真是有违传统习俗的，当父母的当然不会同意。可能也不一
定是父母要展示权威，多半是他们凭自己的生活经验在为儿女把关，以确保
日后生活美满。但是代沟的存在，使两代人的择偶观念不可避免地存在着差
异和冲突。这原也正常。问题的关键是，母女二人的矛盾不可调和，因此才
有了“之死矢靡他”的决绝抗争。

这首诗反映了先秦时代汉族民间婚恋的现实状况：一方面，人们在政令
许可的范围内仍享有一定的性爱自由，原始婚俗亦有传承；另一方面普遍的
情况已是“取妻如之何？必告父母”、“取妻如之何？非媒不得”（《齐风·
南山》），礼教已通过婚俗和舆论干预生活。所以诗中女子既自行择欢，却
又受到母亲的制约。而哪里有压迫哪里就有反抗，诗中也就表现了青年男女
为了争取婚恋自由而产生的反抗意识，这是一个很新很有价值的信息。▲
https://so.gushiwen.org/shiwenv_4690e75454c9.aspx
Пояснення
Героїнею твору напевно є дівчина, яка очікує на одруження, Вона обрала
підлітка, якому не виповнилося і двадцяти. На вибір дівчинки не вдалося
отримати згоди матері. Тож вона була сповнена образи. Вона присягає битися
з матір'ю до кінця.
 Початок вірша – дрейфуючий кипарисовий човен, опис переживань
героїні за шлюб та кохання - Це як кипарисовий човен, що пливе в річці.
Сама вона вже стала прекрасним підлітком. Його зачіска виглядає красиво,
показує жвавий і динамічний характер. Це й закохало головну героїню. Вона
не вийде за нього заміж до самої смерті. Але її мати всіляко їй перешкоджає
Мертве життя не погоджується з сімейним устроєм. Думки матері та дочки
різні. Кохання перебуває в кризисі. Дочка або має відмовитися від свого
кохання або боротися. Здається, що героїня у вірші має думку взяти клятву
(бути з коханим) до смерті .****Але не так просто змінити свою думку щодо
своєї матері. Тож героїня клянеться з одного боку до смерті зберегти любов, а
з іншого боку важко зітхає: О, боже мій, чому ти не віриш, що я маю очі! Це
зітхання робить вірш понурим.
У давнину шлюби між чоловіками та жінками були наказом батьків та
словами сватів. Насправді це проти традиційних звичаїв для жінки, яка
наважується любити і ненавидіти знайти власний будинок свекрухи.
Звичайно, батьки не погодяться. Можливо, це не обов'язково батьки, які
хочуть проявити авторитет. Більшість з них використовують власний
життєвий досвід для управління своїми дітьми, щоб забезпечити щасливе
життя в майбутньому. Однак наявність розриву між поколіннями неминуче
спричинила розбіжності та конфлікти вибору партнерів двома поколіннями.
Це було нормальним. Ключовий момент полягає в тому, що суперечність між
матір'ю та дочкою є непримиренною, тому йде рішуча боротьба «до його
смерті»
Цей вірш відображає реальність народного шлюбу і любові Хань у до
цинську епоху. З одного боку, люди все ще користуються певною свободою в
плані сексу, але давні шлюбні звичаї також мають спадщину.. З іншого боку,
переважає вже ситуація "Що у робити з дружиною?" Потрібно сказати
батькам: "Взяти таку дружину?" （ 《 齐 风 · 南 山 》 ） ， Етикет втручався в
життя через шлюбні звичаї та громадську думку. Тому вірші жінки не лише
показують власну радість, але і примус матері. А де гноблення, там і опір
Вірш також висловлює опір юнаків та дівчат боротьбі за свободу шлюбу та
кохання, Це дуже нова і цінна інформація.
Аналіз
Соціальна проблематика: конфлікт молодшого і старшого покоління при
виборі супутників життя. Не бажання матері визнавати вибір дочки. Осуд
суспільства за непослух батькам. Виражається це через риторичні звертання
до матері, клятви до смерті кохати свого милого
Художні засоби:
 Епітети: Молодий чоловік, коронований принц, кипарисовий човен
 Оклики: Мати моя, небеса!
 Анафора: Молодий чоловік…, Мати моя, небеса!..., Кипарисовий
човен…, До смерті…!.
 Метафора: кипарисовий човен як образ переживань через шлюб
 Порівняння: кипарисовий човен у воді - бурхливе кохання
Образи-символи: кипарисовий човен, пасма волосся небо. Капарисовий
човен символ неспокійного кохання, пасма волосся символізують молодого
хлопця, що готується от-от стати чоловіком. Небо – вершитель долі за
китайськими уявленнями. На українську перекласти важко через відсутність
таких концепцій.
d à n b ǐ liǎng m á o

Слова реалії: 髧彼 两 髦 було вибрано переклад способом узагальнення

Трансформації: байхуа повніше передає сенс висловлювання, але при

цьому втрачається символізм і можливість для трактування з різних сторін
Порівняння з укр народною піснею: Біда за бідою, жура за журою

Біда за бідою, жура за журою.

Дала мене мати заміж молодою.

За лісом не бачу, за вітром не чую,

А за лихим мужом дома не ночую.

— Пусти мене мужу, до броду по воду.

До броду по воду та до свого роду.

— І сам не піду, й тебе не пущу я,

Бо ти там розкажеш про нашу незгоду.

— Не буду казати, як стануть питати,

А як найдуть сльози, то вийду із хати.

Спільне: зображення примусу зі сторони батьків до дівчат, яких видавали за

чоловіків, з якими вони не хотіли бути. Страждання молодих людей, яким
випала така доля.
Відмінності: китайські пісні сповнені символізму у більшій мірі, властиві
порівняння та перефрази.

月出
Схід сонця
原文：
月出皎兮，佼人僚兮。
舒窈纠兮，劳心悄兮。
月出皓兮，佼人懰兮。
舒忧受兮，劳心慅兮。
月出照兮，佼人燎兮。
舒夭绍兮，劳心惨兮。
Оригінал:
Яскравий білий місяць на сході, прекрасна чудова людина.
Спокійно та елегантно, блукає пишна жінка.
Яскравий та білий місяць вже вийшов, прекрасна і мила людина.
 Спокійна , тривожна любов, наводить спокій і сум.
Місяць світить, прекрасні люди радіють.
Витончена краса жінки, прекрасна чудова людина.
译文：
月亮出来多明亮，美人仪容真漂亮。
身姿窈窕步轻盈，让我思念心烦忧。
月亮出来多洁白，美人仪容真姣好。
身姿窈窕步舒缓，让我思念心忧愁。
月亮出来光普照，美人仪容真美好。
身姿窈窕步优美，让我思念心烦躁。
Місяць такий яскравий, а красива людина така гарна.
Постава струнка і легка, змушує мене сумувати і хвилюватися.
Місяць такий чистий і білий, краса виглядає насправді красиво.
Поза струнка і розслаблена, змушує мене сумувати і нидіти.
Місяць світить яскраво, а краса така гарна.
Витончена поза змушує мене сумувати й тремтіти .
注释：
皎：毛传：“皎，月光也。”谓月光洁白明亮。
佼（jiǎo）：同“姣”，美好。“佼人”即美人。
僚：同“嫽”，娇美。
舒：舒徐，舒缓，指从容娴雅。
窈纠：形容女子行走时体态的曲线美。
劳心：忧心。
悄：忧愁状。
懰（liǔ）：音柳，妩媚。《埤苍》作“嬼”，妖冶。
慅（cǎo）：忧愁，心神不安。
燎：明也。一说姣美。
夭绍：形容女子风姿绰绝。汉赋里往往写作“要绍”，曲貌。
“窈纠”、“忧受”、“夭绍”都是形容女子行动时的曲线美，就是曹植
《洛神赋》所谓“婉若游龙”。
 惨（zào）：当为“懆”，焦躁貌。《集传》：“惨当作懆，忧也。”
Примітка:
皎：Місяць білий і яскравий.
佼 Найкраще "- це краса.
舒：відноситься до спокійного та елегантного.
窈纠：Опис пишної краси тіла жінки, коли вона гуляє.
劳心：стурбований
悄：сумний
懰（liǔ）：Інь Лю, чарівна. "Чапля" як 嬼 ", демонізована.
慅（cǎo）：Сумний, неспокійний
燎：Красивий
夭绍：витончена краса жінка
惨（zào）： Сумний, неспокійний
解读：
　　全诗三章，每章四句。为先秦时代陈地汉族民歌。是一首歌月怀人
的诗。这诗描写一个月光下的美丽女子。每章第一句以月起兴，第二句写她
的容色之美，第三句写行动姿态之美，末句写诗人自己因爱慕彼人而慅然心
动，不能自宁的感觉。《诗经》是汉族文学史上第一部诗歌总集。对后代诗
歌发展有深远的影响。

　　“月出皎兮”，天上一轮圆月洒着皎洁的银辉，这夜色显得格外的
美丽。这是写景，也是写情。这句交待了诗人活动的背景是在一个月光明丽
的夜晚，这本身就富有很大的魅力和诱惑力，容易使人对景生情，发出许多
美好的联想。同时，结合下句，这句又有着比兴的作用，以月光的美来比喻
所爱人的美，是很恰贴的。

　　“佼人僚兮”反映出这时在诗人的眼前，出现了一个娇美的女子，
引起他无限的爱慕和情思。天上有着皎洁的月光，地上有着娇美的女子，此
时此刻，此情此景，花好月圆，天惬人意。
 　　“舒窈纠兮”一句写诗人仔细端详女子时的感觉。在月光下，她不
但显得容貌皎好，而且身材那么苗条、秀美，真让人神颠魄荡；而更吸引人
的，是她还有一种气质美，她举止舒缓，雍容大方，性情安静，而这气比外
表更富有魅力。“劳心悄兮”，此句是诗人自言其心情的烦闷。月光美，人
更美，那窈窕的身姿象那雍容的举止，使得诗人一见钟情，而又无从表白，
因而生发出无限的忧愁和感慨。

　　这首诗的景色描写很有特色，“月出皎兮”，“月出皓兮”，“月
出照兮”，柔美的月光本身就有无限的情意，而让它作为背景来衬托，则女
子的倩影愈发显得秀美。同时，月光朦胧下，一个线条优美的女子在缓缓起
步，更增添了几分神秘的色彩，有一种朦胧美的韵味。所以，这一景色很富
有画意，而画意又渗透了无限的诗情。

　　《月出》的意境是迷离的。诗人思念他的情人，是从看到冉冉升起
的皎月开始的。也许因为月儿总是孤独地悬在无垠的夜空，也许因为它普照
一切，笼盖一切，所谓“隔千里兮共明月”（谢庄《月赋》），月下怀人的
作品总给人以旷远的感觉。作者的心上人，此刻也许就近在咫尺，但在这朦
胧的月光下，又似乎离得很远很远，真是“美人如花隔云端”（李白《长相
思》）。诗人“虚想”着她此刻姣好的容颜，她月下踟躅的婀娜倩影，时而
分明，时而迷茫，如梦似幻。

　　《月出》的情调是惆怅的。全诗三章中，如果说各章前三句都是从
对方设想，末后一句的“劳心悄兮”、“劳心慅兮”、“劳心惨兮”，则是
直抒其情。这忧思，这愁肠，这纷乱如麻的方寸，都是在前三句的基础上产
生，都由“佼人”月下的倩影诱发，充满可思而不可见的怅恨。其实这怅恨
也已蕴含在前三句中：在这静谧的永夜，“佼人”月下独自地长久地徘徊，
一任夜风拂面，一任夕露沾衣，她也是在苦苦地思念着自己。这真是“此时
相望不相闻，愿逐月华流照君”（张若虚《春江花月夜》）。
 　　《月出》的语言是柔婉缠绵的。通篇各句皆以感叹词“兮”收尾，
这在《诗经》中并不多见。“兮”的声调柔婉、平和，连续运用，正与无边
的月色、无尽的愁思相协调，使人觉得一唱三叹，余味无穷。另外，形容月
色的“皎”、“皓”、“照”，形容容貌的“僚”、“懰”、“燎”，形容
体态的“窈纠”、“懮受”、“夭绍”，形容心情的“悄”、“慅”、
“惨”，可谓一韵到底，犹如通篇的月色一样和谐。其中“窈纠”、“懮
受”、“夭绍”俱为叠韵词，尤显缠绵婉约。

　　望月怀人的迷离意境和伤感情调一经《月出》开端，后世的同类之
作便源源不断，李白《送祝八》“若见天涯思故人，浣溪石上窥明月”，杜
甫《梦太白》“落月满屋梁，犹疑见颜色”，常建《宿王昌龄隐处》“松际
露微月，清光犹为君”，王昌龄《送冯六元二》“山月出华阴，开此河渚雾，
清光比故人，豁然展心悟”，此类甚多，大抵出自《陈风》。不管它们如何
变换着视角，变换着形式，变换着语言，但似乎都只是一种意境，一种情调，
即迷离的意境，怅惘的情调。这种意境与情调，最早也可以追溯到《月出》。
这些滥觞于《月出》的望月怀人诗赋作品，总能使人受到感动与共鸣，这也
正如月亮本身，终古常见，而光景常新。
https://so.gushiwen.org/shiwenv_b9ab0867011e.aspx
Весь вірш має три розділи, кожен із чотирма реченнями. Це народна
пісня ханьської національності в Ченді в доцинський період. Це вірш, який
плекає людей у місячному світлі. Цей вірш описує прекрасну жінку в
місячному світлі. Перше речення кожної глави починається з місяця, друге
речення описує красу її зовнішнього вигляду, третє речення описує красу її
дії та постави, а останнє речення описує відчуття, що самому поетові стає
неприємно через свою любов до нього. «Книга пісень» - перша в історії
ханьської літератури збірка віршів. Що має глибокий вплив на розвиток
наступних поколінь поезії.
"Місяць яскраво сходить", повний місяць на небі посипаний яскравим
срібним блиском, а ніч особливо гарна. Це опис природи та любові. У цьому
реченні визнавалося, що передумови діяльності поета були в яскраву і
прекрасну місячну ніч, яка сама по собі сповнена великої чарівності та
спокуси, і легко змусити людей полюбити нічний пейсаж та створити багато
прекрасних асоціацій. У той же час, у поєднанні з наступним реченням це
речення має подвійний ефект. Дуже доречно використовувати красу
місячного світла для порівняння краси коханого.
 　 　 “ 佼 人 僚 兮 ” відображає, що в цей час перед поетом постала
делікатна і вродлива жінка, що викликала його нескінченну любов і почуття.
На небі яскраве місячне світло, а на землі красива жінка. У цей місяць
повний, а небо приємне.
　 “ 舒 窈 纠 兮 ” опис почуття поета, коли він уважно дивився на
жінку. Під місячним сяйвом вона не тільки виглядає красиво, але й має таку
струнку і гарну фігуру, що справді дивовижно. Привабливіше те, що вона
також має красу темпераменту, її поведінка заспокійлива, граціозна і щедра,
а темперамент тихий. І це дихання чарівніше зовнішнього вигляду. “ 劳心悄
兮” це речення - це впевненість поета в тому, що його настрій засмучений.
Місячне світло прекрасне, а люди прекрасніші. Струнка постать схожа на те
витончене поводження, яке змушує поета закохуватися з першого погляду,
але не має можливості зізнатися, що породжує нескінченний смуток і емоції.

Опис нічної сцени у цьому вірші дуже своєрідний, “月出皎兮”，“月

出 皓 兮 ” ， “ 月 出 照 兮 ” , саме м'яке місячне світло має нескінченну
прихильність, але нехай воно буде використано як фон для тіні жінки, що
ставала дедалі красивішою. У той же час під похмурим місячним світлом
жінка з красивими лініями повільно крокує , додаючи трохи загадковості, з
туманним і красивим шармом. Тому ці декорації дуже мальовничі, а
мальовничість пронизує нескінченну поезію.
Художня концепція 《月出》 розмита. Поет сумував за коханою, коли
побачив зростаючий місяць. Можливо тому, що місяць завжди висить один
на нескінченному нічному небі, можливо тому, що він все висвітлює і все
охоплює, так званий "яскравий місяць, відокремлений тисячами миль" твори,
що несуть людей під місяцем, завжди справляють на людей враження
Відчуття відстані. У цей момент кохана автора може бути поруч, але під цим
туманним місячним сяйвом вона здається дуже далеко, справді «прекрасною,
як квітка на хмарах» На цей момент поет «уявив» її прекрасне обличчя і
витончену і витончену тінь під місяцем, часом виразну, іноді розгублену,
мрійливу.
Настрій 《月出》меланхолійний. У трьох розділах цілого вірша, якщо
перші три речення кожного розділу ґрунтуються на припущеннях іншої
сторони, останнє речення “ 劳心悄兮”、“劳心慅兮”、“劳心惨兮” є
прямим вираженням його почуттів. Це занепокоєння, ця меланхолія і цей
хаотичний квадратний дюйм - все це створено на основі перших трьох
речень. Усі вони викликані тінню “佼人”під місяцем, сповненим замисленої
та невидимої ненависті. Насправді ця печаль міститься і в перших трьох
реченнях: У цю тиху вічну ніч “ 佼人”довго блукає сама під місяцем, коли
нічний вітерець дме на її обличчя, а вечірня роса вкрита одягом, вона теж
бореться.
Мова 《 月 出 》 м'яка і затяжна. Кожне речення у всьому уривку
закінчується вставним словом “ 兮 ” , якого рідко можна побачити в "Книзі
пісень". Тон “ 兮 ” м'який, ніжний і використовується безперервно, що
гармонує з нескінченним місячним світлом і нескінченним смутком,
змушуючи людей відчувати, як співати три зітхання і мати нескінченні
післясмаки. Крім того, "Цзяо", "Хао" і "Чжао" використовуються для опису
місячного світла, "Ляо", "懰", "燎" використовуються для опису зовнішнього
вигляду, а "Випрямлення", "Шушоу", "Яо Шао" постави описуються. ,
"Тихий", "Пан" та " 窈 纠 " для опису настрою можна описати як риму до
кінця, таку ж гармонійну, як місячне світло протягом усього проходу. Серед
них "窈 Цзяо", "Шань Суо" і "Яо Шао" - це всі повторювані римовані слова,
які особливо затягують і є витонченими.
Дивлячись на меланхолійний настрій місяця і наболілі почуття після
《月出》багато авторів будуть писати схожу поезію
Аналіз
Соціальна проблематика: відсутня
Художні засоби: повтор: постійний опис місяця, порівняння місяця і
красивої жінки, епітети: яскравий місяць, білий
Образи-символи: місяць символ теємних знань, за кит уявленнями
асоціюється з жінкою, їх помічник у сердечних справах
Слова реалії: 佼人 було перекладено описовим петодом
Трансформації: байхуа повніше передає сенс висловлювання, але при
цьому втрачається символізм і можливість для трактування з різних сторін
Порівняння з укр народною піснею Ніч яка місячна, зоряна, ясная
Спільне: Паралельне зображення краси місячної ночі та жінки, змалювання
почуття кохання
Відмінності: китайська пісня сповнена меланхолії, краса місяця і жінки на
одному рівні для автора, в той час, як в українській пісні більше уваги
звертається увага на стосунки молодих людей, а все навколо служить
декораціями для їх побачення. Китайський автор захоплюється красою та
величністю місяця, постійно звертає увагу на нього