Засади реалістської естетики в мистецтві та літературі: основні принципи

Естетика XIX—XXI ст. характеризується величезним багатством тенденцій, які осягають

багатоманітність художнього життя та розмаїття підходів до осмислення місця й ролі
мистецтва в суспільстві. Домінуючою є тенденція втрати цілісності духу в його
зорієнтованості на ідеал, що було типовим для класичної естетики. Не менш характерна
втрата ідеї творчості як діяльності формування художньо довершених мистецьких творів.
Останнє зумовлює втрату критерію творчості та мети творчого процесу: загублена здатність
до такої визначеності формуючих умінь, яку І. Кант характеризував не просто як
оригінальність, а як художньо досконалу оригінальність.

Поняття "реалізм" стосовно мистецтва й естетики, зорієнтованих на людину як

основний предмет художнього пізнання, формувалося в естетиці впродовж 30-х років XIX ст.
Важливим був доробок німецьких митців слова.

Як естетичний напрям класичний реалізм становився і розвивався під впливом

суперечностей соціального життя. Він зосереджував увагу на аналізі закономірностей
взаємин особи і суспільства та відносин людини з собою самою в умовах руйнації цілісності
життя. Науковий аналіз соціальних стосунків поєднаний у ньому з вимогою художньої
переконливості зображення суперечностей життя. Правомірно естетичну теорію та художню
практику класичного реалізму розглядати як свідомий історизм. Вагома роль у визначенні
формулювання нових естетичних принципів зв'язку мистецтва з реальністю належала ідеям І.
Канта про людину як основний предмет мистецтва, про мистецтво як вияв свободи творчості;
ідеї Г. Гегеля стосовно історичності художнього процесу та закономірного характеру
відображення само становлення духу людства у формах художньо прекрасного.

На формулювання естетичних принципів нового мистецтва вагомий вплив мала ідея Ф.

Шіллера про два типи художності, які визначалися в поняттях "реальне" й "ідеальне".
Естетика класичного реалізму використовує художню практику критичного реалізму (друга
половина XIX — кінець XIX ст.). Гуманізм є домінуючою тенденцією естетики та художньої
практики напряму.