Professional Documents
Culture Documents
614517
614517
Курсова робота
з історії південних та східних слов’ян
на тему:
Гуситський революційний рух: причини, основні етапи, наслідки.
Рівне-2004
Размещено на http://www.allbest.ru/
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ I. СТАНОВЛЕННЯ КЛАСОВИХ СИЛ В ЧЕХІЇ НА РУБЕЖІ XIV-XV СТ.
1.1 БОРОТЬБА ПРОТИ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ І НІМЕЦЬКОГО ЗАСИЛЛЯ
1.2 ЯН ГУС І ГУСИТСЬКИЙ РЕВОЛЮЦІЙНИЙ РУХ
1.3 РОЗРИВ З ПАПСЬКОЮ КУРІЄЮ І ЗАГОСТРЕННЯ БОРОТЬБИ ПРОТИ КАТОЛИЦЬКОЇ
СЕЛЯНСЬКОЇ ВІЙНИ
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА
2
Размещено на http://www.allbest.ru/
ВСТУП
3
Размещено на http://www.allbest.ru/
Структура роботи. Робота складається з вступу, де коротко описані
причини і етапи руху, а також використана література. З трьох розділів,
перший з яких включає в себе три підпункти. В цих підпунктах описується
про становлення класових сил, зміни які відбулися в становищі феодалів і
селян. Описується боротьба проти католицької церкви, боротьба бюргерів і
плебеїв з патриціями за свої права. В боротьбі проти німецького засилля
приймали участь соціальні групи. Про героя чеського народу Яна Гуса, який
вважав несправедливим, що селяни живуть у злиднях і не мають ніяких прав.
Описується боротьба і загибель Яна Гуса.
У другому розділі описується про початок селянської війни у Чехії.
Основним осередком був селянсько-плебейський рух під керівництвом Яна
Женевського, Яна Жижки, створення таборитів та чашників. Найрішучішу
частину гуситів становили таборити, а другу групу становили чашники, до
яких належали заможні майстри і торговці, а також більшість чеських
феодалів.
У третьому розділі описується боротьба за національну незалежність
Чехії. Цей розділ має два підпункти. Тут описується про п’ять хрестових
походів, які організували папа та імператор, щоб придушити гуситський рух,
проте закінчилися вони безславно - поразкою. Ці походи розгромило
повстання під керівництвом Жижки, а після його смерті справу продовжив
Прокоп Великий - представник поміркованого крила таборитів. Також
описується і Базельський церковний собор, який включає в себе знищення
гуситського руху, який все ж таки був знищений, а його вожді були покарані.
Після кожного розділу є невеличкі висновки, тобто підсумки, також є зноски.
Курсова робота закінчується висновком по цілій темі. В кінці роботи список
використаної літератури в алфавітному порядку і додатки по даній темі.
4
Размещено на http://www.allbest.ru/
РОЗДІЛ I. СТАНОВЛЕННЯ КЛАСОВИХ СИЛ В ЧЕХІЇ НА РУБЕЖІ XIV-XV СТ.
5
Размещено на http://www.allbest.ru/
На початку селянської війни різко погіршилося становище плебсів. В
цехах були введені багаточисельні обмеження, які робили можливість
доступу в цех тільки вузького кола людей з родичів майстрів або з заможних
сімей. Для підмайстрів і учнів це означало, що вони стають найманими
робітниками. В зв’язку з політичною боротьбою, яка розгорілася близько
1400 року в Імперії і Чехії, розорювалися дрібні ремісники, падала реальна
заробітна плата підмайстрів, чорноробочих. Цього заробітку ледь вистачало
щоб не померти з голоду, так як ціни на продукти першої необхідності різко
піднялися.
Виникли протиріччя і в класах феодалів. Чехи - рицарі були ворогами
для німецьких панів, які збагачували за їх рахунок свої володіння. В той же
час рицарі разом з панами дивилися на великі володіння католицької церкви.
Між церквою і феодалами виникла боротьба за землю. В 1415 р. рицарі
неодноразово нападали на монастирські землі. Їх підтримувало бюргерство
міста, яке вело боротьбу проти католицької церкви.
Отже, в країні погіршилося становище селян, загострилися основні
класові протиріччя феодального суспільства. Розпочалася селянська війна,
яка різко погіршила становище плебсу.
6
Размещено на http://www.allbest.ru/
Збільшення поборів зі сторони німецького католицького духовенства в
Чехії і ріст фінансів папської курії були причиною боротьби з католицькою
церквою в кінці XIV - початку XVст.
Боротьба очолювалася розвиваючим чеським бюргерством. Так як в
Чехії вище духовенство належало німцям, боротьба проти нього була
національною боротьбою і перетворювалась в широкий народний рух роти
засилля німців в країні. Оскільки німці в Чехії належали до вищого класу,
боротьба розгорнулася проти німецького патриціату в місті і німецьких панів
у селі.
В боротьбі проти німецького засилля приймали участь соціальні групи.
Чеське бюргерство разом з міським плебсом виступало проти німецького
католицького духовенства і німецького патриціату, але у плебса в цій боротьбі
були і свої особисті інтереси, які відрізнялися від інтересів бюргерства.
Чеське кріпацтво приєдналося до руху, ведучи боротьбу проти всіх феодалів,
як церковних, так і світських. Чеські феодали приєднувалися до руху лише
тоді, коли критика католицької церкви пов’язувалася з вимогами
секуляризації церковних земель. Рицарі хотіли за рахунок церковних земель
повернути свої, пани хотіли збільшити свої володіння. Король також
підтримував цей рух, так як хотів провести секуляризацію церковних земель
в свою користь і послабити політичний вплив папства в країні.
Рух почався з виступу проти зловживання католицькою церквою і
критики її вчення. Так, Ян Міліч з Кромержижа (1320-1374) у своїх
проповідях чеською мовою сміливо викривав вади духовенства:
користолюбство, розбещеність, невігластво, здирництво. Він критикував
справжніх винуватців розбещення церкви й підготував власну програму
“виправлення суспільства”. Критика католицизму була підхоплена магістром
Празького університету Матвієм з Янова (1350-1394), який у своїх працях
обґрунтував необхідність церковної реформи. В 1391 році у Празі була
заснована Віфлеємська каплиця. У проповідях, які читалися тут лише
чеською мовою, викривалися зловживання католицької церкви. [3 ст.151]
7
Размещено на http://www.allbest.ru/
У Празькому університеті відбувалися диспути, на яких
обговорювалися питання реформації католицької церкви. За необхідність змін
виступали чеські магістри - послідовники вчення відомого реформатора,
професора Оксфордського університету Д. Вікліфа (1320-1384). Серед
прихильників Д. Вікліфа був і магістр Празького університету Ян Гус.
Отже, розпочалася боротьба проти католицької церкви, яку
звинувачували у привласненні земель, збільшенні поборів і ріст фінансів
папської курії.
8
Размещено на http://www.allbest.ru/
Керівництво університетом, де вчився Ян Гус, так само належало
німцям. У стінах університету відбувалися безперервні сутички між чеськими
і німецькими студентами і професорами. Ця боротьба була частиною
боротьби чеського народу за свою національну культуру.
Незабаром після закінчення університету Гус дістав звання магістра
(так називалися тоді професори) і почав читати лекції в університеті. Тут він
почав активну боротьбу із засиллям чужоземців у Чехії. Насамперед Гус і
його прибічники добилися щоб керівництво Празьким університетом
перейшло до рук чехів.
Університет за тих часів цілком підлягав церкві. Церква володіла ще
більшою кількістю земель, ніж князі і дворяни. Лицемірно проповідуючи
покору і відмовлення від усіх земних благ, церковні слуги на ділі були
жорстокими і зажерливими хижаками. Голові чеської церкви, архієпископу
Празькому, належало 900 сіл і міст, які приносили йому величезні прибутки.
Ян Гус дедалі наполегливіше почав виступати і проти католицької
церкви, ненависної народу. “Навіть останню копійчину, яку ховає бідна стара
бабуся, - писав він, - і ту уміє витягнути негідний піп, якщо не за сповідь, то
за обідню, якщо не за обідню, то за священні реліквії, якщо не за реліквії, то
за відпущення гріхів, якщо не за відпущення, то за молитви, якщо не за
молитви, то за поховання. Як же не сказати після цього, що він хитріший і
зліший від злодія." [1 ст.160]
Гус викривав всіляке шахрайство служителів церкви. З гнівом
засуджував він і продаж індульгенцій [Додаток 4] - папських грамот про
відпущення гріхів і злочинів. Гус не просто критикував духовенство, а
боровся за перетворення всієї католицької церкви. Він не тільки викривав
жадібність і паразитизм попів, але й вимагав покарання їх і закликав народ
відібрати від церкви всі загарбані нею землі.
Церковні і соціально-політичні погляди Гуса розвинулися під впливом
сучасного йому англійського реформатора Джона Уїкліфа. Стосунки його з
папством набрали різкого і непримиренного характеру. Гус різко виступав
9
Размещено на http://www.allbest.ru/
проти торгівлі індульгенціями, проти розбещеності звичаїв вищого
католицького духовенства, проти церковного землеволодіння, що
надзвичайно розрослося, проти підвищення плати за різні обряди
здійснювані духівництвом. Гус вимагав, щоб богослужіння проводилося
рідною, чеською мовою. Як найближчу реформу Гус рекомендував урядові
секуляризацію церковних земель для державних потреб. Церква і
духовенство повинні повернутися до “Євангельської бідності”, вчив Гус [9
ст.232].
Ян Гус очолив боротьбу і проти засилля німців в Паризькому
університеті. З часу заснування університету в ньому склалися чотири
студентських земляцтва - чеське, польське, баварське і саксонське. В
університеті навчалося багато польських, українських, білоруських студентів,
а починаючи з 60-х рр. стало багато словаків, які входили до чеських земель.
Після відкриття в 1364 р. університету у Кракові число студентів з
слов’янських земель в Празькому університеті зменшилось і на польському
земляцтві залишилися німці з Сілезії. Внаслідок цього німцям вдалося
тимчасово зайняти владу в університеті. Але разом з кількістю чеських
студентів і викладачів в університеті почалася боротьба чехів з німцями. Вона
тривала двадцять п’ять років (1384-1409) і закінчилася передачею управління
університетом чехам, які отримали три голоси з чотирьох при вирішенні всіх
питань.
В 1412 р. чеське бюргерство, виступаючи під керівництвом Яна Гуса
проти німецького патриціату, добилося участи в міському самоуправлінні
Праги. [4 ст.75]
Отже, Ян Гус очолив боротьбу проти торгівлі індульгенціями, проти
церковного землеволодіння, проти підвищення плати за різні обряди і проти
засилля німців у Празькому університеті.
10
Размещено на http://www.allbest.ru/
1.3 РОЗРИВ З ПАПСЬКОЮ КУРІЄЮ І ЗАГОСТРЕННЯ БОРОТЬБИ ПРОТИ
КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ (1412-1419 РР.)
11
Размещено на http://www.allbest.ru/
1414р. Із повідомлення італійського вченого Поржо Браччоліні про
розгляд Констанцьким собором справи Яна Гуса.
Архієпископ Лондонський: “ Коли б цей чех мав десять життів, я забрав
би в нього сім життів за його промови про таємницю причастя [Ян Гус
вважав, що між мирянами і духовенством не повинно бути нерівності, тому
намагався щоб не лише духовні особи, а й миряни причащалися і хлібом, і
вином з чаші]. Але й решту життів я б йому не залишив. По - перше, тому що
він принижував намісника Христового (папу). По - друге, тому що він оголив
духовенство, не залишивши йому шматинки для того, щоб прикрити свою
наготу. По - третє, тому що він збив з пуття багатьох людей, надавши народу
право самому розбиратися в питаннях віри, тим часом народу для його
спасіння більше годилося б нічого не знати й простодушно вірити.". [7 ст.]
Послідовники Яна Гуса з селян і плебса стали виганяти католицьких
священиків і робили богослужіння по - новому, причащаючи народ під обома
видами (вином і хлібом). Раніше так могло причащатися тільки католицьке
духовенство. Новий обряд причащання з чаші був направлений проти
духовенства. Обрядом причащання з чаші підкреслювалося рівноправство
багатих і духовенства. Починаючи з 1416р. на півдні Чехії, де було більш
всього малоземельних і безземельних селян, боротьба проти церкви
розгорнулася з особливою силою. На півдні Чехії на горі Табор проходили
найбільші в країні зібрання селян і плебса.
Організаторами селянських мас і плебса виступали бідні сільські і
міські священики, які закликали не платити десятини церкві, руйнувати і
спалювати костьоли і монастирі, знищувати церковний інвентар. Бідні
священики, теоретики та ідеологи народних мас, використовували чеський
переклад Біблії, сформулювали вимоги селян і плебса. В складеній ними
фантастичної картини нового світу були використані уявлення раннього
християнства про кінець світу і початок тисячолітнього царства. Селяни і
плебс готувалися до боротьби за царство Боже на землі, яке мало бути в Чехії
до лютого 1420р. [4 ст.76]
12
Размещено на http://www.allbest.ru/
Отже, боротьба проти католицької церкви загострилася і привела до
розриву з папською курією. В цей час Яна Гуса було засуджено собором і
спалено на вогнищі. Його послідовники продовжили боротьбу.
13
Размещено на http://www.allbest.ru/
РОЗДІЛ ІІ. ПОЧАТОК СЕЛЯНСЬКОЇ ВІЙНИ В ЧЕХІЇ
Таборити і чашники.
Найбільшого розмаху селянський рух досягнув на півдні Чехії.22 липня
1419р. на горі Табор зібралося 40 тис. Селян і плебса з усієї країни.
Проповідник Вацлав Коранда закликав до захисту “правди Божої" мечем.
Після його заклику в усій країні спалахували виступи селян. Літом 1419р. в
Чехії почалася “національно - чеська селянська війна релігійного характеру
проти німецького дворянства і верховної влади германського імператора” [4
ст.76]
30 липня 1419р. повстав міський плебс Праги на чолі з священником
Яном Женевським. Плебсу вдалося на деякий час взяти владу в Празі і
вибрати нову міську раду. Подальша боротьба плебса і найбіднішої частини
бюргерства була підтримана селянами на чолі з Яном Жижкою (1378-1424) -
видатним організатором народних мас. Ця боротьба привела в кінці 1419р. до
вигнання німецького духовенства і німецького патриціату з Праги. Під
керівництвом Вацлава Каранда повстав міський плебс в Пльзні, піднявся на
боротьбу плебс в містах північно-західної Чехії.
Виступ селян і міського плебса злилося в одне, склався революційний
селянсько-плебський рух, який став головною рушійною силою селянської
війни.
Центром селянсько-плебейського осередку було м. Великий Табор на
півдні Чехії, військове укріплення, побудоване повстанцями в 1420р. під
керівництвом Яна Жижки. За назвою міста прибічники селянсько-
плебейського осередку стали називатися таборитами. До складу таборитів
входили поляки разом з чехами, які боролися феодального ладу.
У Таборі виникла комуна - “ товариство братів і сестер”, де була
зроблена спроба ввести спільність майна. На вулицях стояли діжки, куди всі,
14
Размещено на http://www.allbest.ru/
хто приходив до міста, складали своє майно для спільного користування.
Діяло правило: “В Таборі немає ані “мого”, ані “твого”, але всі мають
порівну, в усіх все завжди має бути спільним, і ніхто не має права мати що-
небудь для себе одного”. Населення Табора ділилося на “общину працюючих
вдома" та “ общину працюючих на ратному полі”. Послідовники Яна Гуса -
“таборити" - у своєму віровченні відкидали все, на що не було прямих
посилань у Священному Писанні; поклоніння іконам і мощам, різні церковні
обряди, вчення про чистилище. [3 ст.155]
В селянсько-плебейському осередку не існувало єдиних програмних
вимог. За відміну феодальних поборів, в тому числі церковної десятини,
оброків, панщини, за ліквідацію станових привілеїв були всі. Рахуючи всіх
людей рівноправними, вони називали себе братами і сестрами. Вони
відкидали королівську владу, спираючись на те, що на землі повинен правити
Христос.
Селянсько-плебейський осередок не мав єдиної організації. Найбільш
прибічників цього осередку було на півдні, але в східній Чехії існувала
община поблизу міста Градец-Кралове (Малий Табор). В Празі і її містах, в
містах північно-західної Чехії і інших районах країни було багато
прибічників цього осередку. Ліве крило в Великому Таборі розпалося на
декілька окремих, не пов’язаних між собою груп, на чолі яких стояли
священники Вацлав Коранда, Мартин гуска. Ліве крило було слабшим, було
повалене ще на початку руху на протязі 1421-1422рр.
Хоча селянсько-плебейський осередок не володів єдиною програмою і
організацією, він рішуче виступав проти феодального устрою. Повсталі
селяни і плебс вели війну з феодалами і перш за все з німецьким вищим
духовеними панами і патриціатом, для чого була організована армія під
керівництвом Жижки. [4 ст.77]
Чеське бюргерство і чеське рицарство, яке мало свої інтереси в
боротьбі проти панів, патриціату і католицької церкви, коли почалася
селянська війна, зробили “крок назад від Гуса і Ієроніма”. Вони організували
15
Размещено на http://www.allbest.ru/
осередок під керівництвом майстра Якоубка з Стржибра і іншими магістрами
Празького університету. Цей осередок був неоднорідний: в той час як більш
радикальна його частина наполягала на реформі церкви, більш консервативна
була за погодження з панами і католицьким духовенством, а для всього
осередку в цілому були характерні непослідовність в боротьбі за свої вимоги.
Магістром Якубком з Стржибра була складена напівпрограма реформи
церкви, знаменита під назвою чотирьох празьких статей, в яких були вимоги
секуляризації церковних земель на користь феодалів: бюргерства,
причащання з чаші для мирян, вільні проповіді і контроль за моральною
поведінкою віруючих. Чотири празькі статті як мінімальна програма, які були
направлені проти католицької церкви, визнавалися і таборитами.
Прибічниками цього осередку були чашники.
Чашники не підтримували революційного перевтілення феодального
суспільства і бачили в таборитах своїх ворогів. Після смерті короля Вацлава
(серпень 1419р.) чашники від страху перед могутньою силою селянсько-
плебейського осередку намагалися відновити королівську владу в Чехії і
готові були визнати королем Сигізмунда, якого чехи ненавиділи, за те що він
засудив Яна Гуса і Ієроніма. Коли Сигізмунд не прийняв вимог чашників і в
1421р. на Чеславському сеймі його лишили престолу, вони проголосили на
чеський престол польського короля Владислава Ягайло і великого князя
Литви Вітовта.
Отже, склався революційний селянсько-плебейський рух, який був
рушійною силою селянської війни. Прибічником цього руху були таборити,
які боролися проти феодального ладу. Також були чашники, які бачили в
таборитах своїх ворогів.
16
Размещено на http://www.allbest.ru/
РОЗДІЛ ІІІ БОРОТЬБА ЗА НАЦІОНАЛЬНУ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ЧЕХІЇ ПІД ЧАС
СЕЛЯНСЬКОЇ ВІЙНИ
17
Размещено на http://www.allbest.ru/
країну. В боротьбі за Прагу таборити - чоловіки і жінки - проявили масовий
героїзм і отримали перемогу над великими силами ворога. Армія таборитів в
боротьбі з хрестоносцями не знала поразки. Особливо видатну перемогу
гусити здобули над хрестоносцями у битві під Німецьким бродом на початку
1422р. (другий похід хрестоносців). Влітку 1424р. Жижка розбив
хрестоносців під м. Малишовом і захопив важливий пункт - м. Кутенберг (по-
чеськи - Кутна Гора), - основний центр німецької колонізації в Чехії. В цій
битві Ян Жижка командував, будучи вже сліпим, і, незважаючи на це, здобув
блискучу перемогу. Незабаром, після відбиття третього походу хрестоносців
Ян Жижка відбув у Моравію, де й помер від епідемії морової язви.
Антифеодальна і національна боротьба таборитів була дуже важливим в
суспільстві Європи того часу. Ця боротьба викликала відгуки у слов’янських
народів. В ці роки в Чехії знаходилося багато польських і українських селян,
які приїхали разом з польськими князями, які вели переговори про заміну
чеського престолу. Польські і українські селяни переходили до таборитів і
воювали в їх військах. На боці таборитів воював польський князь Сигізмунд
Корибутович і руський князь Федор Островський [4 ст.78]
Після смерті Яна Жижки його наступником став Прокоп Великий,
представник поміркованого крила таборитів, який успішно продовжував
війну, розбивши німецьке рицарське військо в 1426р. під м. Усть-Лаба
(четвертий похід хрестоносців проти гуситів). У цій битві вбито до 15 тис.
німецьких рицарів. Успіхи таборитського війська сіяли жах серед німецьких
феодалів. Самого лише гуркоту військових возів, на яких пересувалося
гуситське військо, було достатньо, щоб німецькі рицарі кидалися навтіки. Так
було, наприклад, у 1427 р., коли хрестоносці під м. Чехов накивали п’ятами,
навіть не побачивши живого ворога. Відбивши навалу німецьких феодалів,
таборити самі перейшли в наступ проти них. У 1428р. вони проникли у
Саксонію, Бранденбург і навіть Прибалтійську Прусію. В 1430р. гусити
вторглися в Саксонію і Франкенію.
18
Размещено на http://www.allbest.ru/
Останньою перемогою гуситів над німецькими феодалами було
відбиття в 1431р. п’ятого походу хрестоносців - битва під м. Домажліце (на
південний захід від м. Пльзень). Відмовившись від планів нової лобової атаки
проти гуситів, папа Євгеній IV та імператор Сигізмунд вирішили змінити
тактику. Вони поставили за мету розколоти гуситів і перетягти на свій бік
чашників. Це їм вдалося зробити. Для чашників дедалі більше обтяжливими
ставали успіхи таборитів, вони побоювалися дальшого поглиблення
революції. Зростання Табора, наплив туди селян-втікачів і міської бідноти,
вимога проведення демократичних реформ лякали панів і розбагатілих
празьких міщан. Під час своїх походів в Німеччину таборити підходили до
Балтійського моря, розповсюджуючи скрізь серед селян і плебса свої
навчання.
Отже, п’ять хрестових походів, які були направлені на повалення
селянської війни, закінчилися поразкою. Основним керівником, який
виступав проти хрестових походів був Ян Жижка.
19
Размещено на http://www.allbest.ru/
на Базельський собор, вступили в переговори з відокремленими від
католицької церкви чехами.
Отці собору вирішили використати протиріччя між чашниками і
таборитами, яке посилилося після того, як загроза національної незалежності
Чехії минула. Бюргерство і дворянство за роки селянської війни здійснили
секуляризацію церковних земель. Після вигнання патриціату заможні чеські
ремісники встановили свою владу і захопили землі з закріпаченими селянами.
Вони ще більш посилили експлуатацію “вічних" підмайстрів і учнів,
лишивши їх права залишати роботу у майстрів і заборонити їм організовувати
союзи.
У січні 1433р. в Базелі розпочалися слухання (окремі статті
обговорювалися кілька місяців). Однак консенсусу досягти не вдалося й
собор припинив свою роботу. Відсутність результатів влаштовувала обидві
сторони. Було вирішено продовжити переговори в Празі. На Базельському
соборі представники Римської курії намагалися скористатися з відсутності
єдності та чварами між різними гілками гуситського руху, й досягти
послаблення русизму. Це їм зрештою вдалося. У той час, коли радикальні
гусити (таборити) не бажали поступатися своїми вимогами, помірковані
виступали лише за “чашу" нехтуючи іншими пунктами. Так утворилася
“панська коаліція” чашницької та католицької шляхти, яка почала готуватись
до вирішальних битв. [3 ст.158]
Після цього об’єднання сили чеського дворянства і бюргергства при
підтримці панів і Базельського собору накинулися на таборитів і розбили їх в
боротьбі 30 квітня 1434р. поблизу містечка Ліпани (в районі Праги). В цій
боротьбі загинули вожді таборитів Прокоп Великий і Прокупек. Над
таборитами була вчинена жорстока розправа, в якій не щадили полонених,
жінок, старих і дітей. Але після битви у Ліпані окремі селянські організації
продовжували боротьбу. До 1437р. героїчно відстоював мури Сіона (біля
Кутної Гори) організація Яна Рогача, яка складалася з чеських і польських
бійців, до 1452р. тримався Великий Табір.
20
Размещено на http://www.allbest.ru/
Результати битви відкривали шлях до компромісу: делегати церковного
собору визнали причастя під обома видами, проте інші статті прийняли із
застереженням. З цим рішенням погодилися помірковані утраквісти,
особливо, коли Сигізмунд запевнив їх, що ре секуляризація церковного майна
не відбудеться й церкві не повернуть відібраної маєтності. Ця угода дістала
назву “Базельських (Празьких) контактів”, які урочисто проголосили на сеймі
в Іглаві 5 липня 1436р. Згодом їх схвалив Сигізмунд, який підтвердив також
цілу низку інших земельних прав і привілеїв. На сеймі в Іглаві Сигізмунда
було проголошено чеським королем. [3 ст.158]
Коли Сигізмунд помер (у 1437р.) престол перейшов до сина його дочки,
що одружилася з одним із Габсбургів. Це був малолітній король, і вся влада
при ньому перебувала в руках панів. Пізніше, в період 1458-1471рр. чеський
престол займав Юрій (Іржі) Подебрад, один з лідерів чашників. Після його
смерті у чехів деякий час правила парость польської династії Ягеллонів.
Останній представник її помер у 1526р. Оскільки Чехії в той час загрожували
турки, що були тоді в зеніті своєї могутності, чеські пани ухвалили знов
передавати корону Габсбургам. Отже, Чехія знову увійшла до складу
Німецької імперії. [9 ст.236]
З прийняттям “Базельських контактів" і легалізацією русизму Чехія
стала своєрідним острівцем віротерпимості серед християнських країн
Заходу.
Отже, селянська війна мала великий вплив не тільки в Чехії, але й в
країнах Європи. Був створений Базельський собор на якому представники
Римської курії скористалися чварами між різними гілками гуситського руху й
досягнули послаблення гусизму.
21
Размещено на http://www.allbest.ru/
ВИСНОВОК
22
Размещено на http://www.allbest.ru/
В 50-х роках XV ст. після спаду революційної хвилі серед гуситів
почали переважати більш поміркована течія так званих “чеських братів”,
ідеологом яких був письменник Петро Хельчицький (1390-1460). Твори
Хельчицького містили глибоку критику католицької церкви і всього
феодально-кріпосного ладу, але уже з відмовою від революційної боротьби.
Хельчицький заперечував насильство, вважав “гріховною” будь-яку державу,
засуджував війни, участь в суді, сплату податків. Водночас Хельчицький і
його послідовники приділяли багато уваги розвитку освіти серед народу. Ці
просвітительські традиції “чеські брати" зберегли і надалі. Вони організували
школи, займалися питанням педагогіки. З їх середовища вийшов пізніше
відомий чеський педагог, творець нової педагогіки Ян Амос Коменський
(1592-1670).
Будучи загалом успішним як національний рух, гуситський рух зазнав
невдачі як селянське повстання. Таборити, що представляли інтереси селян та
інших демократичних верств, були розбиті. В результаті цього залишилось
нерозв’язаним і питання про ліквідацію в Чехії феодально-кріпосницького
режиму. Використовуючи політичну владу в своїх вузькокласових інтересах,
чеські пани в другій половині XV ст. навіть посилили кріпосне право. Сейми
1474 і 1487рр. провели закони, що повністю заборонили “вихід” селян з
помістя без згоди на те пана. Були встановлені найжорстокіші покарання
кріпакам за втечі, а також тим, хто приймав їх на нових місцях.
Вузькостанову політику проводили пани і щодо громадян. На сеймі
1497р. було ухвалено постанову про те, що вищі державні посади в Чехії
повинні займати виключно особи з дворянського стану. Представництво
міщан у сеймі з кінця XV ст. було зменшене і обмежене депутатами від
самого лише міста Праги.
Селянська війна в Чехії викликала підйом соціальної боротьби в
країнах Східної і Західної Європи. Селянство і плебс Німеччини, Польщі,
Венгрії, Англії, Фландрії, Франції, Іспанії в різних формах підтримували
соціальну і національну боротьбу таборитів.
23
Размещено на http://www.allbest.ru/
Чеська історіографія ще в першій половині XIX ст. дала високу оцінку
русизму як національному руху. Історіографія народно-демократичної
Чехословаччини і історики пішли дальше і розкрили соціальний бік
гуситського руху. Гуситський рух положив початок революційним традиціям
чеського народу.
24
Размещено на http://www.allbest.ru/
ЛІТЕРАТУРА
25