Методичка (ТЕСТИ+) економіка

УКООПСПІЛКА
ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ
ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
для контролю знань студентів напряму підготовки

6.140101 «Готельно-ресторанна справа»
всіх форм навчання
ЛЬВІВ
Видавництво Львівської комерційної академії
2010
2
Укладачі: к.е.н., ст. викл. Лупак Р. Л.
Рецензенти:
Відповідальна за випуск: к.е.н., проф. Міценко Н. Г.
Рекомендовано до друку кафедрою економіки підприємства.

Протокол № від 2011р.
Рекомендовано до друку науково-методичною комісією Інституту економіки

та фінансів ЛКА.
Протокол № від 2011 р.
Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту економіки та фінансів ЛКА.

Протокол № від 2011 р.
© Лупак Р. Л.
2010
3
ПЕРЕДМОВА
З метою підвищення якості знань студентів напряму підготовки 6.140101

«Готельно-ресторанна справа» галузі знань «Сфера обслуговування» з дисципліни
«Економіка підприємства», об’єктивної оцінки їх самостійної роботи, комплексної
кваліфікаційної оцінки рівня підготовки студентів проводиться тестування у
письмовій формі.
Тестові завдання є комплексом стандартизованих завдань, що дозволяють
виявити у студентів компетенції, які підлягають оцінюванню за заздалегідь
встановленими критеріями та відповідають освітньо-професійній програмі
підготовки студентів напряму підготовки 6.140101 «Готельно-ресторанна справа»
галузі знань «Сфера обслуговування».
До кожної з тем курсу пропонується двадцять п’ять тестових завдань. Кожне
тестове завдання складається з двох частин – запитання і можливих варіантів
відповідей. З цих відповідей студент обирає правильну з його погляду.
Відповіді на запитання студент записує за допомогою цифр та літер. Цифра
означає номер запитання, літера – номер відповіді (наприклад, 1 а, 2 в). Це значить,
що на перше питання він вибирав варіант відповіді а), на друге питання – варіант в) і
т. д. За кожну правильну відповідь студент отримує один бал, за неправильну – 0
балів. Сума балів за тест по темі не може перевищувати 25. Якщо студент отримав
10 балів і менше, то знання оцінюються як незадовільні. Сума балів від 11 до 15
свідчить про задовільні знання, від 16 до 20 – студент добре володіє матеріалом, 21
– 25 балів свідчать про відмінні знання з дисципліни.
Тести можуть бути використані для контролю знань з окремих тем курсу з
застосуванням комп’ютерних технологій, а також для оцінки знань з цього курсу
студентів факультету заочної освіти.
4
ТЕМА 1. ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ
ГОТЕЛЬНОГО ТА ЗАКЛАДІВ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА
1. Готельне господарство – це:

а) засіб розміщення, що надає особам, які перебувають поза місцем постійного проживання
комплекс послуг, головними серед яких є послуги розміщення та харчування;
б) товариство громадян з тимчасовим володінням й користуванням майном для здійснення
підприємницької діяльності;
в) система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних,
соціальних та інших потреб свої членів;
г) сукупність готельних підприємств різних типів, що здійснюють приймання і надання
послуг з розміщення, харчування, додаткових і суміжних послуг.
2. Готель – це:
а) добровільне об’єднання громадян з метою спільного ведення господарської або іншої
діяльності;
б) засіб розміщення, що надає особам, які перебувають поза місцем постійного проживання
комплекс послуг, головними серед яких є послуги розміщення та харчування;
в) монополістичне об’єднання підприємств, що раніше належали різним підприємцям, в
єдиний виробничо-господарський комплекс;
г) договірні об’єднання господарюючих суб’єктів на основі інтеграції їх науково-технічних,
виробничих та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого
регулювання діяльності кожного з учасників.
3. Назвіть вимоги до підприємств готельного господарства різних категорій:
а) місце розташування поблизу адміністративних, громадських та інших центрів ділового
життя;
б) стан меблів, інвентарю, предметів санітарно-гігієнічного призначення тощо;
в) забезпечення можливості надання високоякісного харчування: наявність пропозиції
європейської і національної кухні, кафе і барів вищих категорій, а також доставка харчування в
номери;
г) усі відповіді правильні.
4. Найбільш розповсюдженими системами класифікацій підприємств готельного
господарства є:
- європейська, або, як часто її називають, система «зірок», що базується на французькій
національній системі класифікації,
- система букв (А, В, С, D)
- система «корон», індійська система (система зірок)
5. Назвіть міжнародні організації регулювання та контролю діяльності підприємств
готельного господарства:
а) Міжнародний банк реконструкції і розвитку, Міжнародний валютний фонд, ООН;
б) Всесвітній банк; Комітету готельної і ресторанної індустрії ЄС, Міжнародний банк
реконструкції і розвитку;
в) Міжнародна спілка підприємців, Всесвітньої туристської організації, ООН,
Європейський Союз;
в) Всесвітньої туристської організації, Комітету готельної і ресторанної індустрії ЄС,
Міжнародної готельної асоціації.
6. За місцем розташування можна виділити такі види готелів:
а) готелі в центрі міста, готелі в околицях міста й в аеропортах
б) пришляхові, як правило, малої поверховості з відкритими автостоянками;
в) плавучі готелі-плавзасоби, обладнані під готелі, для розміщення і відпочинку туристів
біля берега моря, ріки або озера;
5
7. Ботелі – це:
а) наплавні сезонні флотелі і флотокемпінги, що поєднують функції готелю, а також
стоянки технічного обслуговування і зимового зберігання плавзасобів;
б) прибережні готельні заклади, що обслуговують подорожуючих на воді, до складу яких
входить житло, система культурно-побутового обслуговування, спеціалізовані будівлі і пристрої
технічного обслуговування плавзасобів;
в) товариство громадян з тимчасовим володінням й користуванням майном для здійснення
підприємницької діяльності;
г) монополістичне об’єднання підприємств, що раніше належали різним підприємцям, в
єдиний виробничо-господарський комплекс;
8. За рівнем, асортименту і вартості послуг готелі поділяються на:
а) мотелі, молодіжні готелі, пансіонати;
б) орендовані приміщення в приватних агентів, гостьові будинки, бунгало;
в) дешеві готелі або готелі з обмеженим сервісом та готелі «люкс»;
г) пансіонати, пляжні готелі, туристські готелі.
9. Готелі для подорожуючих автомашинами із трейлером називаються:
а) молодіжні готелі;
б) ротелі;
в) пансіонати;
г) пляжні готелі;
10. Гостинність – це:
а) залученні у виробництво товарів, робіт, послуг, додаткових трудових ресурсів,
підвищенні трудової і соціальної активності населення;
б) сприянні сталому розвитку та становленні засад демократичного розвитку суспільства,
організації соціальної системи ресурсного забезпечення відтворення робочої сили;
в) формуванні економічного фонду задоволення соціальних потреб пайовиків та громадян
держави у якісних товарних послугах.
г) турбота, виявлена по відношенню до гостя, і здатність по чувати потреби клієнтів -
невловимі, але настільки очевидні риси в поведінці службовців.
11. Основним елементами моделі гостинності:
а) держава, ревізійна комісія, спостережна рада;
б) інновація, організація, мотивація;.
в) гість, послуга, середовище;
12. На діяльність підприємства готельного господарства опосередковано впливає:
a) внутрішнє середовище;
б) макросередовище;
в) конкурентне середовище;
г) відповіді б) і в) правильні.
13. Господарська та економічна діяльність підприємства готельного господарства не
залежить від:
a) планування його діяльності;
б) економічних відносин з іншими суб’єктами господарювання;
в) відносин з місцевими бюджетним установами;
г) ціноутворення в межах підприємства.
14. Споживачі, конкуренти, державні органи, фінансово-кредитні установи, постачальники
утворюють:
a) конкурентне середовище підприємства;
б) мікросередовище підприємства;
в) внутрішнє середовище підприємства;
г) макросередовище підприємства.
6
15. Підприємство ресторанного господарства – це:
а) загальнодоступне або яке обслуговує певний контингент споживачів, підприємство, що
виробляє і реалізує страви у відповідності з різноманітним по дням тижня меню;
б) це організаційно-структурна статистична одиниця, яка виробляє, доготовляє та продає
кулінарну продукцію, булочні, борошняні кондитерські вироби та закупні товари;
в) заклад (сукупність закладів ) , який є самостійним статутним суб’єктом господарювання,
має права юридичної особи і здійснює свою діяльність з метою одержання прибутку;
г) підприємство по організації харчування і відпочинку споживачів, яке пропонує більш
обмежений в порівнянні з рестораном асортимент продукції.
16. Соціальне значення підприємства ресторанного господарства полягає у:
а) підвищенні ефективності використання приміщень, посуду, палива, енергії;
б) скороченні непродуктивних витрат праці і втрат робочого часу;
в) сприянні ліквідації соціально-економічних відмінностей між містом і селом;
г) формуванні комплексних наборів в дорогу.
17. Економічне значення підприємства ресторанного господарства полягає у:
а) скороченні непродуктивних витрат праці і витрат робочого часу;
б) здійсненні безпосередньої реалізації продукції виробничого і споживчого призначення з
використанням традиційних форм продажу товарів;
в) підвищенні ефективності використання приміщень, посуду, палива, енергії;
18. Підприємства ресторанного господарства виконують три взаємозв’язані функції:
а) заготівельні, торговельні, організації споживання;
б) виробничі і торговельні, заготівельні;
в) виробництва готової продукції, її реалізації та організації споживання;
г) виробничі, торговельні, соціальні.
19. Ресторан – це:
а) підприємство ресторанного господарства з широким асортиментом страв складного
приготування, включаючи заказні та фірмові, винно-горілчані, тютюнові та кондитерські вироби, з
підвищеним рівнем обслуговування в поєднанні з організацією відпочинку;
б) загальнодоступне або яке обслуговує певний контингент споживачів, підприємство
ресторанного господарства, що виробляє і реалізує страви у відповідності з різноманітним по дням
тижня меню;
в) підприємство ресторанного господарства з барною стійкою, що реалізує змішані, міцні
алкогольні, слабоалкогольні та безалкогольні напої, закуски, десерти, мучні кондитерські та
булочні вироби, закупні товари у поєднанні з влаштуванням дозвілля споживачів;
г) підприємство по організації харчування і відпочинку споживачів, яке пропонує більш
обмежений в порівнянні з рестораном асортимент продукції.
20. Кафе – це:
а) підприємство ресторанного господарства з обмеженим асортиментом страв неважкого
приготування з певного виду сировини і призначене для швидкого обслуговування споживачів;
б) підприємство ресторанного господарства з широким асортиментом страв складного
приготування, включаючи заказні та фірмові, винно-горілчані, тютюнові та кондитерські вироби, з
підвищеним рівнем обслуговування в поєднанні з організацією відпочинку;
в) підприємство по організації харчування і відпочинку споживачів, яке пропонує більш
обмежений в порівнянні з рестораном асортимент продукції;
г) підприємство ресторанного господарства з барною стійкою, що реалізує змішані, міцні
алкогольні, слабоалкогольні та безалкогольні напої, закуски, десерти, мучні кондитерські та
булочні вироби, закупні товари у поєднанні з влаштуванням дозвілля споживачів.
21. До особливостей розвитку підприємства ресторанного господарства належать:
а) наявність в селах частини власних продуктів харчування та організації фермерськими
господарствами власних їдалень;
б) невелика кількістю людей у сільських населених пунктах;
7
в) роздержавлення сільськогосподарського виробництва;
22. Визначне соціально-економічні передумови підвищення попиту на кулінарну продукцію і
ступеня охоплення населення послугами підприємства ресторанного господарства:
а) підвищення питомої ваги міського населення в загальній кількості населення, яке
обслуговується підприємством;
б) децентралізація доходів сільського населення;
в) зростання у складі сільського населення питомої ваги зайнятих у промисловості,
будівництві, на транспорті;
23. Ефективність розвитку підприємств ресторанного господарства полягає у:
а) зростанні продуктивності праці, трудомісткості однієї тонни всіх вироблених
напівфабрикатів на заготовочних підприємствах при їх однаковій технологічній оснащеності;
б) вивільненні виробничої та складської площі, скороченні капітальних витрат на
оснащенні їх технологічним обладнанням та інвентарем;
в) застосуванні вже існуючих прогресивних форм обслуговування;
24. Основними напрямами підвищення соціально-економічної ефективності підприємства
ресторанного господарства є:
а) індустріалізація приготування їжі, форм організації споживання їжі і методів
обслуговування, впровадження ресурсозберігаючих технологій;
б) технічне переоснащення галузі, скорочення використання ручної праці, здійснення
режиму економії і бережливості, вдосконалення господарського механізму;
в) розширення обсягів виробничої діяльності та наданих послуг, спеціалізація,
концентрація і кооперування підприємств та раціональна організація праці;
25. Основною ланкою стратегічного розвитку системи ресторанного господарства повинні
стати:
а) госпрозрахункові об’єднання і комбінати ресторанного господарства, які матимуть у
своєму складі кулінарний комбінат, високомеханізовані спеціалізовані цехи, широкорозгалужену
мережу доготовчих і роздаточних підприємств;
б) узгодженість та взаємозв’язок з іншими розділами плану господарської діяльності
підприємства, наявність бізнес-плану на наступний рік;
в) комфортабельні заклади ресторанного господарства, що надають споживачам широкий
асортимент високоякісних кулінарних і кондитерських виробів;
г) ресторани, що надають широкий асортимент страв складного приготування, включаючи
замовні та фірмові, винно-горілчаних, тютюнових і кондитерських виробів, купованих товарів з
підвищеним рівнем обслуговування у поєднанні з організацією дозвілля.
8
ТЕМА 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЮЧОГО ГОСПОДАРСЬКОГО
МЕХАНІЗМУ ПІДПРИЄМСТВ ГОТЕЛЬНОГО І ЗАКЛАДІВ
РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА
1. Підприємство готельного і заклад ресторанного господарства в ринковому механізмі

характеризується:
а) дією законів попиту і пропозиції;
б) рівновагою інтересів покупців та продавців;
в) дією економічних норм та нормативів;
г) економічною свободою людини.
2. Класична модель діючого господарського механізму підприємства готельного і закладу
ресторанного господарства орієнтована на:
а) оновлення економічної системи держави;
б) активне використання нових управлінських рішень для постійного зростання
економічної та соціальної ефективності підприємства;
в) пошук зовнішніх додаткових джерел ресурсів;
г) максимально ефективне використання наявних ресурсів.
3. Конкурентна перевага господарської системи підприємства готельного господарства – це:
а) сукупність факторів виробництва, що спрямовують конкурентоспроможності потенціалу
підприємства;
б) набір ресурсів, якими володіє підприємство в момент участі в ринкових відносинах;
в) досягнення системи менеджменту на підприємстві, що підвищують його
конкурентноздатність;
г) певна ексклюзивна цінність, якою володіє система і яка надає їй переваги над
конкурентами.
4. Самоокупність господарсько-фінансової діяльності готелю в складу «готельного ланцюга»
характеризується:
а) необхідністю вести господарську діяльність таким чином, щоб витрати підприємства на
її здійснення покривалися доходами;
б) фінансування розвитку виробничої бази, соціальної сфери, наукових досліджень
підприємства за рахунок власне зароблених підприємством фінансових засобів;
в) юридичною можливістю самостійного вирішення кадрових питань, затвердження планів,
встановлення господарських зв’язків, розподілу прибутку, фінансових та кредитних відносин,
ціноутворення;
5. Основними складовими моделі формування внутрішнього економічного механізму
підприємств готельного та закладів ресторанного господарства є:
а) інституційні, господарські, виробничі, фінансові;
б) системні, кадрові, аналітичні, соціальні;
в) технічні, інноваційні, проектні, збутові;
г) наукові, інформаційні, комунікаційні, організаційні.
7. Поняття структури економічного механізму підприємств готельного та закладів
ресторанного господарства характеризується такими рисами:
а) автономність, стійкість, стабільність, гнучкість, пропорційність, збалансованість;
б) постійність, новизна, інтелектуальність, прогресивність, об’єктивність;
в) інноваційність, комплексність, динамічність, диверсифікованість, технологічність;
8. До особливостей господарського механізму відтворення готельної послуги відносять:
а) відсутність попиту на даний продукт;
б) необмежена можливість збереження послуги;
9
в) неодночасність процесів виробництва і споживання;
9. До прямого державного регулювання діяльності підприємств готельного та закладів
ресторанного господарства відносять:
a) встановлення тарифної системи оплати праці;
б) державний контроль за якістю продукції;
в) державне регулювання фонду оплати праці;
г) розробка положень підприємницького права.
10. Непряме регулювання діяльності підприємств готельного та закладів ресторанного
господарства здійснюється у формі:
a) виконання умов соціального законодавства;
б) контролю за якістю продукції;
в) укладення колективних договорів;
г) державної реєстрації створення підприємств.
11. До основних принципів державного регулювання діяльності підприємств готельного
а) здійснення підтримки і захисту туристів, туроператорів, тур агентів і їх об’єднань;
б) сприяння розвитку туристичної діяльності тер операторів та тур агентів;
в) забезпечення права громадян на відпочинок, свободу пересування та інших прав при
здійсненні туристичної діяльності;
12. До функцій управління на підприємствах готельного і закладах ресторанного господарства
належать:
а) інновація;
б) організація;
в) мотивація;
г) контроль.
15. Контроль як управлінська функція підприємства готельного та закладу ресторанного
господарства полягає в:
а) обліку результатів, досягнутих за певний період діяльності підприємства;
б) перевірці своєчасності початку трудової зміни;
в) порівнянні фактично досягнутих результатів з плановими;
13. Економічні методи управління на підприємствах готельного і закладах ресторанного
господарства реалізують мотиви:
а) соціальної поведінки людини;
б) зацікавленості у спільній праці;
в) застосування адміністративних санкцій;
г) матеріального інтересу участі людини у виробничих процесах.
14. Управління конкурентоспроможністю потенціалу підприємства готельного та закладу
ресторанного господарства базується на:
а) оцінці конкурентоспроможності підприємства;
б) аналізі конкурентних переваг елементів потенціалу підприємства;
в) методиці оцінки конкурентних переваг об’єктів потенціалу підприємства;
16. До найбільш розповсюджених у міжнародній практиці форм управління підприємствами
гостинності відносяться:
а) управління за контрактом;
б) управління через договір франчайзингу;
в) оренда;
10
17. Для здійснення замкнутого технологічного циклу обслуговування гостей у готелі передбачі
основні служби, як:
а) бронювання, обслуговування, прийом і розрахункова частина, експлуатації номерного
фонду, служба безпеки;
б) приватизація, кооперування, економічна служба, бухгалтерія;
в) планово-економічна служба, обслуговування, прийом і розрахункова частина;
г) контролю, випробування, приватизація, бронювання, планово-економічна служба.
18. Організаційна структура управління готелем, яка передбачає наявність функціональних
підрозділів (штабів), що мають права керування і прийняття рішень, називається:
а) лінійно-штабною;
б) дивізіональною;
в) функціональною;
г) лінійною.
19. До різновидів організаційної структури управління підприємством не належить
структура:
а) дивізіональна;
б) корпусна;
в) лінійно-функціональна;
г) множинна.
20. До виробничих послуг підприємств ресторанного господарства належать:
а) пошук зовнішніх додаткових джерел ресурсів;
б) організація виставок, презентацій;
в) виготовлення кондитерських і кулінарних виробів на замовлення населення;
г) прокат столової білизни та посуду.
21. До послуг з реалізації продукції підприємств ресторанного господарства належать:
а) організація додаткових видів обслуговування;
б) прийом замовлень щодо обслуговування спеціальних заходів;
в) формування комплексних наборів в дорогу;
г) організація виставок, презентацій.
22. Удосконалення ефективності організації виробництва продукції на підприємствах
ресторанного господарства спрямоване на забезпечення:
а) мінімального рівня самофінансування;
б) максимального рівня самофінансування;
в) максимального використання залучених коштів;
г) перша і третя відповіді правильні.
23. Спосіб поєднання підприємств ресторанного господарства із засобами виробництва з
метою створення сприятливих умов для одержання соціально-економічного результату – це:
а) організація праці;
б) кооперація праці;
в) нормування праці;
г) корпорація праці.
24. Інтенсифікація розвитку підприємств ресторанного господарства – це:
а) впровадження нової технології та організації виробництва, при якому процес
приготування продукції поділений на окремі операції, що здійснюються у великих спеціалізованих
цехах;
б) постійне підвищення якості продукції власного виробництва, економії витрат та
забезпечення рентабельності фінансової діяльності;
в) скорочення чисельності працівників, зниження зарплати, випуск більш дешевих страв,
обмеження асортименту власної продукції найбільш популярними стравами;
г) зростання впровадження інноваційних механізмів покращення положення підприємства в
конкурентному середовищі.
11
25. На підприємствах ресторанного господарства індустріалізація полягає у:
а) відшкодуванні витрат виробництва та обігу, формуванні прибутку та сплати частини
непрямих податків;
б) здатності підприємства до постійного удосконалення ресурсних можливостей обробки
продукції власного виробництва та купованих товарів;
в) розподілі праці між заготівельними і доготовчими підприємствами;
г) підвищенні питомої ваги міського населення в загальній кількості населення, яке
обслуговується підприємством.
ТЕМА 3. УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ, ТРУДОВИМИ,

ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ, ТОВАРООБОРОТОМ І ВИРОБНИЧОЮ
ПРОГРАМОЮ ПІДПРИЄМСТВ ГОТЕЛЬНОГО І ЗАКЛАДІВ
РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА
3.1. Управління товарооборотом і виробничою програмою підприємств

ресторанного господарства
1. Роздрібний товарооборот підприємства ресторанного господарства – це:

а) продаж товарів у сферу індивідуального споживання;
б) виручка від реалізації товарів населенню і частково установам як дрібний гурт;
в) продаж товарів за розрахункові чеки установ банків;
г) кількісний показник, що характеризує кінцеву стадію руху товарів у сфері обігу, коли
товари зі сфери обігу надходять у сферу особистого споживання шляхом їх обміну на грошові
доходи
2. Товарооборот підприємства ресторанного господарства відображає:
а) активне використання нових управлінських рішень для постійного зростання економічної
та соціальної ефективності підприємства;
б) економічні відносини, що виникають при реалізації власної продукції, купованих
товарів, наданні послуг, організації харчування;
в) максимально ефективне використання наявних ресурсів та пошук зовнішніх додаткових
джерел їх збільшення;
г) оперативно-календарне планування діяльності підрозділів підприємства.
3. Товарооборот підприємства ресторанного господарства складається з обороту реалізації :
а) власної продукції, напівфабрикатів, купованих товарів;
б) купованих товарів, обідньої продукції, іншої власної продукції;
в) власної продукції, купованих товарів;
г) обідньої продукції, напівфабрикатів, купованих товарів.
4. За формою споживання власна продукції підприємства ресторанного господарства
поділяється на:
а) напівфабрикати, готові страви та кулінарні вироби;
б) обідню продукцію, готові страви, іншу власну продукцію;
в) іншу власну продукцію, кулінарні вироби, куповані товари;
г) обідню продукцію, іншу власну продукцію.
5. До продукції власного виробництва підприємства ресторанного господарства належать:
а) вироби, що не пройшли всі стадії технологічного процесу і вимагають доробки до
ступеня готовності;
б) кулінарні вироби закуплені на стороні;
12
в) харчові продукти і напівфабрикати виготовленні на підприємстві або оброблені будь-
яким шляхом;
г) напівфабрикати закуплені на стороні, що реалізуються без переробки.
6. До купованих товарів підприємства ресторанного господарства належать:
а) кулінарні вироби та напівфабрикати, що закуплені на стороні;
б) напівфабрикати, виготовлені для продажу;
в) обідні вироби у вигляді 1-х і 2-х страв;
г) фрукти, ягоди, виноград, що реалізуються у вигляді 3-х страв і закусок.
7. Який з вказаних показників є екстенсивним (кількісним) фактором впливу на зміну
роздрібного товарообороту підприємства ресторанного господарства?
а) торгова площа;
б) продуктивність праці;
в) товарооборот на 1 м2 торгової площі;
г) фондоозброєність.
8. Динаміка товарообороту підприємства ресторанного господарства – це:
а) відношення фактичного товарообороту до планового;
б) % відношення фактичного товарообороту до базового;
в) плановий товарооборот порівняно з базовим;
г) абсолютне відхилення фактичного товарообороту від планового значення.
9. Динаміку товарообороту підприємства ресторанного господарства в порівняльних цінах
розраховують за формулою:
а) , де ; б) , де ;
в) ; г) ,
де, Тфакт – фактичний товарооборот; Тбаз – базисний товарооборот; Тп.ц. – товарооборот
в порівняльних цінах; Іц – індекс цін.
10. Процент виконання плану роздрібного товарообороту підприємства ресторанного
господарства визначається відношенням:
а) планового розміру товарообороту до його фактичного значення;
б) фактичного розміру товарообороту до його планового значення;
в) обороту за звітний період до попереднього;
г) планового обороту до очікуваного.
11. Визначте методику розрахунку ритмічність товарообороту підприємства ресторанного
господарства:
а) 100 + % виконання плану;
б) 100 – темп росту реалізації товарів;
в) 100 + відносна економія витрат реалізації товарів;
г) число періодів за який виконано план / загальна кількість періодів.
12. Визначте необхідну економічну інформацію, яка використовується в процесі планування і
прогнозування роздрібного товарообороту підприємства ресторанного господарства:
а) результати аналізу за минулі роки, перспективи розвитку економіки сфери діяльності,
дані про чисельність населення і його грошові доходи;
б) бухгалтерська звітність, інформація про стан товарних запасів, витрат, доходів і
прибутку;
в) бухгалтерська звітність та інформація про виконання прогнозів і планів за попередній
період;
г) бухгалтерська звітність, статистична звітність про стан товарних запасів, обсяг і
структура товарообороту.
13. Основною метою планування товарного забезпечення роздрібного товарообороту
підприємства ресторанного господарства є:
а) забезпечення стабільного та ритмічного надходження товарів на підприємство;
13
б) підвищення ефективності закупівлі та доставки на підприємство товарів необхідного
обсягу, асортименту та якості;
в) забезпечення обсягу та структури закупівлі товарів відповідно до попиту;
г) забезпечення конкурентних переваг підприємства щодо асортименту, якості та цін
товарної продукції.
14. Визначте методи планування роздрібного товарообороту підприємства ресторанного
а) нормативний, економіко-математичне моделювання;
б) факторно-аналітичний, балансовий;
в) економіко-статистичний, програмно-цільовий;
15. Оберіть формулу розрахунку товарооборотності запасів підприємства ресторанного
господарства:в разах:
а) ; б) ;
в) ; г) ,
де Од – одноденний товарооборот; Р – обсяг реалізації за період; Д – дні періоду; –
середні запаси.
16. Як визначити товарні запаси підприємства ресторанного господарства в днях
товарообороту?
а) ; б) ;
в) ; г) ,
де – середні товарні запаси; Од – одноденний товарооборот; Д – кількість днів в
періоді; – товарні запаси на початок і на кінець періоду.
17. Визначте наслідки підвищення частки напівфабрикатів в обороті по власній продукції для
виробничої програми підприємства ресторанного господарства:
а) знижується загальний рівень витрат підприємства;
б) збільшується виробнича потужність і пропускна спроможність підприємства;
в) не впливає на загальний рівень витрат ресторанного господарства;
г) підприємство зазнає збитків, що свідчить про неефективність виробничої програми.
18. Ефективність використання виробничої потужності кухні підприємства ресторанного
господарства визначається:
а) коефіцієнтом використання пропускної спроможності,
б) коефіцієнтом автономії (незалежності);
в) коефіцієнтом використання виробничої потужності;
г) індексом постійних активів.
19. Виробнича потужність кухні підприємства ресторанного господарства визначається за
формулою:
а) ; в) ;
б) ; г) ,
де, Ч – час роботи кухні за зміну; П – час простою обладнання; Кз – коефіцієнт заповнення
котлів; Єк – ємність котлів; В – тривалість однієї варки.
20. Виробнича потужність підприємства ресторанного господарства показує максимально
можливий обсяг випуску страв за:
а) добу;
б) рік;
в) період часу, для якого розраховується виробнича потужність;
14
21. Пропускна спроможність підприємства ресторанного господарства розраховується за
формулою:
а) ; в) ;
б) ; г)
де, ЧР – час роботи підприємства в день; М – кількість місць; ЧС – час обслуговування
одного споживача.
22. Рівень використання пропускної спроможності підприємства ресторанного господарства
розраховується за формулою:
а) ; в) ;
б) ; г) .
де, ЧР – час роботи підприємства в день; Сф – фактична кількість обслужених споживачів;
ПСмакс – максимальна пропускна спроможність обідньої зали.
23. Планування виробничої програми підприємства ресторанного господарства на основі
показників пропускної спроможності задається як:
а) ; в) ;
б) ; г) .
де, ПСмакс – максимальна пропускна спроможність обідньої зали; Кпс – коефіцієнт
пропускної спроможності; ВСсп – випуск страв споживачам; Дпл – кількість днів роботи.
24. Обсяг роздрібного товарообороту підприємства ресторанного господарства, при якому
сума одержаного валового доходу дорівнює сумі поточних витрат, обґрунтовується
показником:
а) операційний лівередж;
б) ресурсовіддача;
в) точка беззбитковості;
г) термін окупності.
25. Показниками балансової ув’язки роздрібного товарообороту підприємства ресторанного
а) реалізація, надходження товарів, товарні запаси, які перебувають в балансовому
взаємозв’язку – З1 + Н = Р + З2;
б) процент виконання плану, динаміка товарообороту, структура товарообороту;
в) обсяг товарообороту, ритмічність виконання плану, середні запаси товару;
г) показники товарообороту, які перебувають в наступному зв’язку – З1 + Р = З2 + Н.
15
3.2. Трудові ресурси, продуктивність і стимулювання праці в підприємствах
готельного та закладах ресторанного господарства
1. До керівників управлінського рівня підприємства готельного господарства належать:

а) менеджер з розміщення, менеджер комерційного відділу;
б) менеджер фінансового відділу, менеджер з питань харчування;
в) менеджер технічного відділу, менеджер додаткових служб;
2. Директор обслуговування у готелі під власним керівництвом входить:
а) ресторан, бар, басейн, інженерно-експлуатаційна служба ;
б) служба обслуговування на поверхах, служба бронювання, служба прийому та
розміщення, служба обслуговування номерів;
в) фітнес-клуб, столярна майстерня, банкетний зал;
г) служба бронювання, служба прийому та розміщення, кухня, банкетний зал, туристичні
послуг.
3. Погодинна форма оплати праці у підприємства готельного господарства залежить від:
а) кількості виготовленої продукції;
б) кількості наданих послуг;
в) посадового окладу;
г) кількості відпрацьованого часу.
4. До комплексних методів заохочення праці персоналу підприємства готельного
господарства належать:
а) матеріальна винагорода (премії, доплати);
б) сукупність прямих (система премій), непрямих (пільги на харчування, проїзд),
негрошових (охорона праці, просування по службі) методів підсилення мотивації до праці;
в) нематеріальні форми заохочення;
г) матеріальні та нематеріальні форми заохочення.
5. Щоденну чисельність працівників підприємства готельного господарства віднесену до
кількості днів розрахункового періоду називають:
а) явочною;
б) середньообліковою;
в) обліковою;
5. Фонд прямої заробітної плати персоналу підприємства готельного господарства
обчислюється як:
а) різниця фонду заробітної плати за відрядними розцінками робітників- підрядників і
тарифного фонду зарплати погодинних робітників;
б) різниця тарифного фонду зарплати погодинних робітників і фонду заробітної плати за
відрядними розцінками робітників;
в) добуток фонду заробітної плати за відрядними розцінками робітників- підрядників і
тарифного фонду зарплати погодинних робітників;
г) сума фонду заробітної плати за відрядними розцінками робітників-підрядників і
тарифного фонду зарплати погодинних робітників.
6. Відношення планового годинного фонду заробітної плати до числа запланованих людино –
годин роботи персоналу підприємства готельного господарства – це:
а) середньорічна заробітна плата;
б) середньомісячна заробітна плата;
в) середньоденна заробітна плата;
г) середньогодинна заробітна плата;
7. Зростання продуктивності праці працівників підприємства готельного господарства
означає:
16
а) введення нових технологій обслуговування клієнтів;
б) зменшення собівартості реалізованих послуг;
в) збільшення обсягу господарської діяльності за умови незмінних витрат ресурсів;
г) залучення інвестиційних коштів.
8. Раціональному використанню робочого часу працівників служби прийняття та розміщення
готелю сприяє:
а) організація і обслуговування номерного фонду;
б) нормування праці;
в) організація підбору персоналу;
г) оптимізація режимів праці і відпочинку.
9. Кількість календарних, святкових, вихідних днів та середня тривалість відпустки одного
працівника підприємства готельного господарства характеризує фонд робочого часу:
а) плановий;
б) номінальний;
в) звітний;
г) фактичний.
10. Способи впливу на окремих працівників і трудовий колектив загалом, що необхідні для
досягнення цілей готелем, називаються:
а) методами управління;
б) чинниками продуктивності праці;
в) результатами організації праці;
г) плануванням діяльності трудового колективу.
11. Специфічною особливістю праці в ресторанному господарстві є:
а) адміністративно-управлінські витрати праці, зниження яких досягається розумною
економією;
б) структурних змін у загальному обсязі випуску продукції;
в) єдність витрат на виробництво, реалізацію продукції та організації споживання;
г) зростання впровадження інноваційних механізмів покращення праці підприємства в
конкурентному середовищі.
12. Загальна величина затрат праці у підприємств ресторанного господарства безпосередньо
залежить від:
а) обсягу товарообороту і співвідношення обороту по власній продукції та покупних
товарів;
б) нестачі коштів для придбання сировини, товарів та покращення організації споживання
кулінарної продукції;
в) величини отриманого чистого прибутку та економії витрат;
г) розташування підприємства, асортиментного переліку, кількості працівників, величини
націнки на куповані товари.
13. В умовах зростання продуктивності праці і заробітної плати ефективність діяльності
підприємства ресторанного господарства досягається за рахунок:
а) мінімального використання всіх резервів зростання продуктивності праці і збільшення на
цій основі трудозатрат;
б) максимального використання всіх резервів зростання продуктивності праці і зменшення
на цій основі трудозатрат;
в) мінімального використання всіх резервів зростання продуктивності праці і зменшення на
цій основі трудозотрат;
г) максимального використання всіх резервів зростання продуктивності праці і зменшення
на цій основі трудозатрат.
14. Персонал підприємства ресторанного господарства – це:
а) постійні працівники, які отримали необхідну професійну підготовку та мають
практичний досвід і навики роботи;
б) працівники, які мають високий рівень кваліфікації;
17
в) працівники, які мають значний стаж роботи на підприємстві;
г) працівники, що займають посади для виконання функції забезпечення ефективної роботи
підприємства.
15. За особливостями оплати праці, показниками і умовами преміювання працівників
підприємства ресторанного господарства поділяють на:
а) працівників виробництва, торгового залу, адміністративно-обслуговуючий персонал;
б) торгово-адміністративний персонал, працівників торгового залу, працівників
виробничого цеху;
в) робітників, спеціалістів, службовців, керівників;
г) виробничий та невиробничий персонал.
16. Продуктивність праці в натуральних показниках підприємства ресторанного
господарства визначається за формулою:
а) ; в) ;
б) ; г) ,
де, ПСмакс – максимальна пропускна спроможність обідньої зали; ВС – випуск страв; ЧП –
чисельність працівників.
17. Вплив зміни продуктивності праці на зміну обсягу діяльності підприємства готельного та
закладу ресторанного господарства визначається за формулою:
а) (ПП1-ПП0) · ч0; в) (ПП1-ПП0) · ч1;
б) ( ) · ПП0; г) (ПП0-ПП1) · ч1,
де, ПП0, ПП1 – продуктивність праці в базовому і звітному періодах; ч0, ч1 – чисельність
працівників в базовому і звітному періодах.
18. Коефіцієнт трудомісткості виготовлення страви визначається за формулою:
а) ; в) ;
б) ; г) ,
де Нчс – норма часу для виготовлення даної страви; Нчпс – норма часу на приготування
умовної страви.
19. Розрахунок продуктивність праці одного буфетника залежить від наступних показників:
а) товарообороту власної продукції, товарооборот по купованих товарів, що реалізуються
через буфет;
б) операційних витрат, ціни страви, чистого прибутку;
в) товарообороту іншої власної продукції, операційних витрат, чистого прибутку;
г) товарообороту по відпуску продукції додому, товарообороту по відпуску продукції
магазином кулінарії.
20. Назвіть основні функції заробітної плати персоналу в підприємствах готельного та
закладах ресторанного господарства:
а) відтворювальна, стимулююча, регулююча, соціальна;
б) адміністративна, операційна, соціальна, економічна;
в) податкова, економічна, відтворювальна, заохочувальна;
г) допоміжна, державна, регулююча.
21. Заробіток працівника, що розраховується шляхом перемноження кількості одиниць страв
та розцінки за одну страву, є заробітком при:
а) відрядно-прогресивній системі;
б) прямій відрядній системі;
в) непрямій системі;
г) відрядно-преміальній системі.
18
22. Основна частина заробітної плати працівника підприємства ресторанного господарства
не залежить від:
а) результатів його праці;
б) рівня його кваліфікації;
в) складності робіт, що ним виконуються;
г) результатів господарської діяльності підприємства, на якому він працює.
23. Назвіть основні види стимулюючих доплат до заробітної плати працівникам
підприємств готельного та закладів ресторанного господарства:
а) за сумісництво професій, роботу у важких умовах праці, стаж роботи, роботу в святкові
дні та нічний час;
б) за вислугу років, стаж роботи, персональні доплати, високі досягнення у праці;
в) за вислугу років, роботу в святкові дні, стаж роботи, високі досягнення у праці;
г) підліткам за скорочений робочий день, за роботу в святкові дні та нічний час, за
сумісництво професій.
24. Розрахунок планової чисельності працівників підприємства ресторанного господарства
визначається за формулою:
а) ; в) ;
б) ; г) ,
де, Т – товарооборот або випуск власної продукції; ФРЧ – фонд робочого часу; Н – норма
виробітку одного працівника
25. Планування чисельності працівників підприємства ресторанного господарства
відображається за таким групами:
а) робітники виробництва, робітники обіднього залу;
б) керівні та інженерно-технічні робітники, молодший обслуговуючий персоналу;
в) спеціалісти і службовці;
3.3. Формування та розвиток матеріально-технічних ресурсів підприємств

готельного і закладів ресторанного господарства
1. Матеріальні ресурси підприємства готельного господарства – це:

а) сукупність прогресивних, якісних змін, що відбуваються у виробничій системі;
б) автоматизація народного господарства та розвиток інформаційних технологій;
в) сума необхідних коштів, що поєднують результати праці у формі реалізації готельних
послуг;
г) активне використання нових управлінських рішень для постійного зростання економічної
та соціальної ефективності підприємства.
2. Основний капітал підприємства ресторанного господарства – це:
а) засоби виробництва, предмети споживання, інновації, інвестиції, робоча сила, грошово-
кредитні та валютні резерви;
б) частина постійного капіталу, яка витрачається на придбавання на ринку предметів праці
та палату праці робочої сили;
в) форма, що охоплює і структурує складові внутрішнього середовища підприємства;
г) частина постійного капіталу, яка складається з вартості засобів праці та обертається
протягом кількох періодів виробництва.
3. До якого виду ресурсів підприємства готельного та закладу готельного господарства
належать його матеріально-технічна база?
а) матеріальних;
19
б) трудових;
в) фінансових;
г) нематеріальних.
4. Особливістю матеріально-технічної бази підприємства ресторанного господарства є:
а) більша частка машин і обладнання ніж в підприємства торгівлі;
б) основні фонди пов’язані з випуском продукції, яка призначена для задоволення потреб
різних груп населення;
в) основні фонди завантажені нерівномірно протягом робочого часу, що залежить від
потоку споживачів і особливостей продукції підприємства ресторанного господарства;
5. Для здійснення господарської діяльності підприємствам готельного і закладам
ресторанного господарства поряд з основними фондами потрібні:
а) основні кошти, капітал, інвестиції;
б) амортизація, реструктуризація, оборотні кошти;
в) готова продукція, незавершене будівництво, виробничі запаси;
г) оборотні виробничі фонди, фонди обігу.
6. Назвіть головну ознаку основних фондів підприємства ресторанного господарства як
економічної категорії:
а) функціонують тільки у сфері матеріального виробництва;
б) використовуються більше 1 року;
в) переносять свою вартість на готову продукцію за 1 виробничий цикл;
г) не втрачають своєї вартості.
7. Назвіть групи основних фондів підприємства отельного і закладу ресторанного
господарства відносно податкового обліку:
а) машини і обладнання, транспортні засоби, виробничий інвентар;
б) будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини і обладнання;
в) активна частина основних фондів, пасивна частина основних фондів, невиробничі
основні фонди;
г) будівлі і споруди, автомобільний транспорт, інші основні фонди, комп’ютери і засоби
зв’язку.
8. До активної частини основних фондів підприємства готельного і закладу ресторанного
господарства належать (1 – будівлі; 2 – робочі машини; 3 – споруди; 4 – транспортні засоби;
5 – багаторічні насадження):
а) 2, 4;
б) 1, 2, 3;
в) 2, 3, 4;
г) 1, 3, 4.
9. Фізичний знос основних фондів для підприємства готельного і закладу ресторанного
господарства означає:
а) створення нових засобів праці, які дешевші від діючих;
б) втрату діючими засобами своїх первісних якостей;
в) створення нових засобів праці, більш продуктивних, довговічніших;
г) дію природних факторів.
10. Моральний знос основних фондів для підприємства готельного і закладу ресторанного
господарства означає:
а) створення нових засобів праці, які дешевші від діючих;
б) втрату діючими засобами своїх первісних якостей;
в) створення нових засобів праці, більш продуктивних, довговічніших;
г) дію природних факторів.
11. Якщо вартість основних фондів підприємства готельного і закладу ресторанного
господарства характеризує витрати на їх відтворення в сучасних умовах, то вона
називається:
20
а) реальною;
б) сучасною;
в) відновною;
г) справедливою.
12. Залишкова вартість основних фондів підприємства готельного і закладу ресторанного
господарства визначається як різниця між (1 – початковою і ліквідаційною вартістю; 2 –
реальною вартістю і сумою зношення; 3 – первісною вартістю і сумою зношення; 4 –
відновною вартістю і сумою зношення; 5 – початковою і реальною вартістю):
а) 1, 2, 3;
б) 1, 2, 4;
в) 1, 3, 4;
д) 3, 4, 5.
13. З якої вартості основних фондів підприємства готельного і закладу ресторанного
господарства визначається сума амортизаційних відрахувань?
а) залишкової;
б) початкової;
в) відновної;
г) ліквідаційної.
14. Назвіть методи амортизації основних фондів, що використовують підприємства
готельного і заклади ресторанного господарства:
а) рівномірного зростання;
б) зменшення залишкової вартості;
в) кумулятивний;
15. Назвіть загальні показники оцінки руху основних фондів підприємства готельного і
закладу ресторанного господарства:
а) коефіцієнт придатності, фондовіддача, фондоємність, фондоозброєність, коефіцієнт
вибуття, фондорентабельність;
б) коефіцієнт зносу, термін окупності, коефіцієнт ефективності;
в) коефіцієнт вибуття, коефіцієнт оновлення, коефіцієнт зносу, коефіцієнт придатності;
г) відповіді б і в правильні.
16. До показників ефективності використання основних фондів підприємства готельного
а) пропускна спроможність, рівень використання номерного фонду, коефіцієнт автономії,
індекс постійного активу, маржинальний прибуток, продуктивність праці;
б) фондовіддача, фондомісткість, рентабельність основних фондів;
в) фондомісткість, коефіцієнт вибуття основних фондів, коефіцієнт оновлення основних
фондів, коефіцієнт спрацювання основних фондів;
17. До показників оцінки ефективності матеріально-технічної бази підприємства
ресторанного господарства належать:
а) розмір площі торговельних залів і кількість місць у них;
б) середній розмір одного підприємства відносно розміру торгової площі та кількості місць;
в) рівень спеціалізації, виробнича потужність і місткість залу підприємств;
18. Методика планування розвитку матеріально-технічної бази підприємств готельного і
закладів ресторанного господарства полягає в наступному:
а) потреба в прирості основних фондів у плановому періоді визначається як загальна
потреба відповідно до розробленого плану товарообороту мінус наявність основних фондів на
початок планового періоду, плюс очікуване вибуття в плановому періоді у зв'язку з їх фізичним та
моральним зношенням;
21
б) потреба в прирості основних фондів у плановому періоді визначається як загальна
потреба відповідно до розробленого плану товарообороту плюс наявність основних фондів на
початок планового періоду, плюс очікуване вибуття в плановому періоді у зв'язку з їх фізичним та
моральним зношенням;
в) потреба в прирості основних фондів у плановому періоді визначається як загальна
потреба відповідно до розробленого плану товарообороту мінус наявність основних фондів на
початок планового періоду, мінус очікуване вибуття в плановому періоді;
г) на основі плану товарообороту визначається потреба в збільшенні потужності окремих
видів обладнання.
19. Основними розділами плану розвитку матеріально-технічної бази підприємства
а) план розвитку обідньої зали, план технічного оснащення, потреба у прирості основних
фондів;
б) план розвитку торгової площі, план розвитку складського господарства, план
дооснащення активної частини основних фондів;
в) план розвитку торгової площі, план розвитку складського господарства, план технічного
оснащення;
г) план розвитку торгової площі, план розвитку складського господарства, розрахунок
кількості одиниць обладнання.
20. Завданнями планування розвитку та розміщення мережі підприємств готельного і
закладів ресторанного господарства:
а) забезпечення раціонального руху і зберігання запасів товарів;
б) ефективне використання капітальних вкладень в будівництво і реконструкції
в) підвищення якості власної продукції, покращення обслуговування клієнтів;
21. В основу планування матеріально-технічної бази підприємства ресторанного
господарства покладені:
а) нормативи кількості магазинів в районі;
б) обсяги і темпи росту виробництва і споживання продуктів харчування;
в) товарооборот в розрахунку на одне місце;
г) правильні відповіді а і в.
22. Вплив ефективності використання виробничої потужності на фінансові результати
підприємства готельного і закладу ресторанного господарства відбувається у формі:
а) напруженості використання устаткування, інтенсивності навантаження устаткування,
змінності роботи устаткування;
б) підвищення трудомісткості праці, зниження норм часу, спрацювання окремих видів
основних фондів;
в) підвищення прибутку, збільшення рентабельності підприємства, економії операційних
витрат;
23. Виробнича потужність кухні підприємства ресторанного господарства – це:
а) поділ цехів на основні, допоміжні та обслуговуючі;
б) результат творчої діяльності людини, об’єктом якої може бути конструктивне вирішення
пристрою або його складових частин;
в) здатність підприємства до постійного удосконалення ресурсних можливостей обробки
продукції власного виробництва та купованих товарів;
г) максимально можливий випуск страв за певний період часу, що визначається в
натуральних показниках.
24. Відтворення основних фондів підприємства готельного і закладу ресторанного
господарства можливе за допомогою таких заходів:
а) технічного переоснащення діючого підприємства;
22
б) автоматизації робочого місце працівника;
в) розширення виробничих потужності підприємства;
25. Основними шляхами підвищення ефективності використання основних фондів
підприємства готельного і закладу ресторанного господарства є:
а) поліпшення складу, структури і стану основних фондів підприємства;
б) удосконалення планування, управління й організації праці та виробництва;
в) зниження фондомісткості, підвищення фондовіддачі та продуктивності праці на
підприємстві;
3.4. Управління фінансовими ресурсами підприємств готельного та закладів

ресторанного господарства
1. Поняття фінансових ресурсів підприємств готельного та закладів ресторанного

господарства характеризується такими рисами:
а) автономність, стійкість, стабільність, гнучкість, пропорційність, збалансованість;
б) постійність, новизна, інтелектуальність, прогресивність, об’єктивність;
в) інноваційність, комплексність, динамічність, диверсифікованість, технологічність;
2. Оборотні кошти підприємства готельного господарства – це:
а) сукупність грошових коштів, які призначені для забезпечення реалізації послуг
розміщення;
б) сукупність грошових коштів підприємства, вкладених, в оборотні фонди і фонди обігу;
в) сукупність грошових коштів для ефективної діяльності;
г) сукупність грошових коштів для забезпечення інвестиційної привабливості
підприємства.
3. Оборотні кошти підприємства ресторанного господарства мають:
а) лише матеріально-речову форму;
б) лише вартісну форму;
в) матеріально-речову та вартісну форми;
г) матеріально-речову, вартісну та товару форми.
4. До внутрішніх джерел формування власних оборотних коштів підприємства готельного
та закладу ресторанного господарства не належать:
а) чистий прибуток;
б) акціонерний капітал;
в) частка нерозподіленого прибутку минулого періоду;
г) амортизаційні відрахування.
5. За джерелами фінансування оборотні кошти підприємства готельного та закладу
ресторанного господарства поділяються на:
а) власні та залучені;
б) стійкі пасиви та активи;
в) нормовані та ненормовані;
г) короткострокові та довгострокові.
6. За сферою обігу оборотні кошти підприємства готельного та закладу ресторанного
господарства поділяються на:
а) оборотні фонди і фонди обігу;
б) виробничі запаси, незавершене виробництво;
в) власні і залучені;
23
г) нормовані і ненормовані.
7. До стадій кругообігу оборотних коштів закладу ресторанного господарства не відносять:
а) грошову;
б) виробничу;
в) товарну;
г) інвестиційну.
8. Вкажіть, які види оборотних коштів підприємства готельного та закладу ресторанного
господарства найбільше зазнають впливу інфляції:
а) запаси сировини та матеріалів;
б) короткострокові фінансові вкладення у формі депозитних вкладів;
в) грошові активи в іноземній валюті;
г) акції інших підприємств з високим рівнем матеріалізації капіталу.
9. Грошовий потік підприємства готельного господарства – це:
а) сукупність всіх надходжень грошових коштів на підприємство;
б) частина виручки підприємства, яка йде на нагромадження;
в) сукупність розподіленого в часі і просторі надходження та витрачання коштів при
здійсненні господарської діяльності;
г) частина прибутку підприємства, яка йде на покриття витрат на реалізацію турпродукту.
10. Який з перерахованих чинників не впливає на величину оборотних коштів підприємства
готельного та закладу ресторанного господарства?
а) обсяг і структура товарообороту;
б) соціальна політика держави;
в) організація комерційної роботи;
г) стан розрахунків за товари з постачальникам.
11. До показників ефективності управління обіговими коштами підприємства готельного та
закладу ресторанного господарства належить:
а) коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт завантаження оборотних коштів;
б) коефіцієнт абсолютної ліквідності, тривалість одного обороту оборотних коштів;
в) оборотність оборотних коштів, коефіцієнт завантаження оборотних коштів;
12. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів підприємства готельного та закладу
ресторанного господарства показує:
а) скільки оборотів здійснили оборотні кошти за певний період часу;
б) за який період часу до підприємства повертаються його оборотні кошти у вигляді виручки
від реалізації послуг;
в) величину оборотних коштів за відповідний звітний період;
г) витрати оборотних коштів для отримання 1 грошової одиниці реалізованих послуг.
13. Показник, що визначає витрати оборотних коштів для отримання 1 грошової одиниці
реалізованих послуг підприємство готельного господарства, називається:
а) періодом обороту оборотних коштів;
б) коефіцієнтом оборотності оборотних коштів;
в) коефіцієнтом завантаження оборотних коштів;
г) рентабельністю оборотних коштів.
14. Тривалість одного обороту оборотних коштів підприємства готельного та закладу
ресторанного господарства:
а) ; в) ;
б) ; г) ,
24
де, - середній залишок оборотних коштів, Д – кількість днів в періоді, Коб –
коефіцієнт оборотності оборотних коштів.
15. Обсяг вивільнених або додатково залучених оборотних коштів підприємства готельного
господарства визначається як:
а) ; в) ;
б) ; г) .
де, РПзв - обсяг реалізованих послуг у звітному періоді; tОБЗВ, tОБП – тривалість одного
обороту оборотних коштів в звітному та попередньому періоді.
16. Коефіцієнт завантаження оборотних коштів підприємства готельного господарства
розраховується:
а) ; в) ;
б) ; г) ,
де, Р – обсяг реалізованих послуг; - середній залишок оборотних коштів.

17. Рентабельність оборотних коштів підприємства ресторанного господарства
а) ; в) ;
б) ; г) ,
де, Пр – прибуток від реалізації продукції.
18. Вплив на обсяг реалізованих послуг коефіцієнту оборотних коштів підприємства
готельного господарства розраховується:
а) (Коб 1 - Коб 0 ) ∙ ОК1 ; в) (Коб 0 - Коб 1 ) ∙ ОК1;
б) (Коб 1 + Коб 0 ) ∙ ОК1; г) Коб 0 - Коб 1 + ОК1,
де, Коб 1 ,Коб0 – коефіцієнт оборотності оборотних коштів в звітному та плановому році
відповідно; ОК1– середньорічна вартість оборотних коштів в звітному році.
19. До показників, які відображають формування чистого грошового потоку підприємства
готельного та закладу ресторанного господарства не відносять:
а) коефіцієнт достатності чистого потоку грошових коштів;
б) коефіцієнт ліквідності грошового потоку підприємства;
в) коефіцієнт капіталізації чистого грошового потоку;
г) коефіцієнт забезпечення чистого грошового потоку.
20. Коефіцієнт ефективності грошового потоку підприємства готельного та закладу
ресторанного господарства визначається як:
а) ; в) ;
б) ; г) ,
де, ВГП – валовий грошовий потік, ЧГП – чистий грошовий потік.

21. Зростання дебіторської заборгованості у товарних операціях підприємства готельного та
закладу ресторанного господарства позитивно впливає на:
а) платоспроможність підприємства;
25
б) рентабельність використовуваного капіталу;
в) обсяг діяльності та формування комерційних зв’язків;
г) фінансову стійкість підприємства.
22. У чому полягає економічне значення підвищення ефективності використання оборотних
засобів для підприємства готельного та закладу ресторанного господарства?
а) знижується потреба в кредитах;
б) зростає прибуток;
в) скорочується витрати по зберіганню засобів праці;
г) усі відповідні правильні.
23. Умовами зростання ефективності використання оборотних кошів в підприємствах
а) велика кількість покупців, які укладають угоду в широкому діапазоні цін,
мікросередовище підприємства, максимально ефективне використання наявних ресурсів;
б) розвиток ринкової інфраструктури, підвищення продуктивності праці на підприємстві,
зменшення витрат підприємства на виробництво і збут продукції;
в) запровадження автоматизації виробництва, інвентаризація активів, посилення ролі
ресурсної складової економічної безпеки;
г) скорочення кількості посередників при закупівлі товарів, здійснення ефективної цінової
політики підприємства на споживчому ринку, використання сприятливої торговельної
кон’юнктури в окремі періоди року, розвиток власного виробництва, диверсифікація асортименту.
24. Процес оптимізації загального обсягу і складу оборотних коштів підприємства готельного
та закладу ресторанного господарства свідчить про:
а) зростання якісних параметрів та кількісної величини оборотних активів;
б) підвищення виробничого використання оборотних активів;
в) збалансування обсягу і складу оборотних активів;
г) встановлення оптимального співвідношення між кількістю і вартістю оборотних активів.
25. Які заходи забезпечують прискорення обертання грошових коштів для підприємства
готельного та закладу ресторанного господарства?
а) збільшення обсягу розрахунків з постачальниками за допомогою акредитивів;
б) збільшення розрахунків готівкою;
в) прискорення інкасації грошових коштів;
г) усі відповідні правильні.
ТЕМА 4. ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ ГОТЕЛЬНОГО

ГОСПОДАРСТВА
1. Планування виробничої діяльності підприємства готельного господарства – це:

а) планування на довгострокову перспективу забезпечення турпродукту попитом;
б) передбачення і програмування на малу, середню та велику перспективи обсягів реалізації
послуг і комплектування турпродукту та розрахунок результатів від його реалізації;
в) передбачення і програмування на короткостроковий період обсягів виробництва
туристичних послуг та розрахунок результатів від їх реалізації;
г) передбачення можливих обсягів реалізації послуг, з урахуванням вимог ринку.
2. При розробленні виробничо-експлуатаційної програми реалізації готельних послуг
застосовуються показники
а) натуральні і вартісні;
б) абсолютні і відносні;
в) кількісні і якісні;
г) нормативні і стандартні.
26
3. До розділів виробничо-експлуатаційної програми підприємства готельного господарства не
відносять:
а) завдання з підвищення якості готельних послуг;
б) план ресурсного забезпечення виробничої програми;
в) завдання з розробки інноваційності туристичного продукту;
г) план кооперування підприємства з постачальниками туристичних послуг і ресурсів.
4. До показників завантаження місткості готелю не відносять коефіцієнт:
а) пропускної спроможності готелю;
б) завантаження готелю;
в) завантаження номерного фонду готелю;
г) використання спальних місць.
5. План експлуатаційно-фінансової діяльності підприємства готельного господарства
включає такі розділи:
а) експлуатаційна програма (програма використання номерного фонду); план доходу від
експлуатаційної (основної) діяльності, додаткових послуг і допоміжних підрозділів;
б) план щодо праці і заробітної плати; план витрат на готельні послуги (плановий кошторис
витрат); план прибутку від усіх видів діяльності;
в) прогноз грошових потоків; план підвищення якості експлуатаційної діяльності; заходи
щодо забезпечення виконання плану експлуатаційно-фінансової діяльності;
г) усі відповіді правильні
6. Експлуатаційна програма підприємства готельного господарства складається на основі:
а) кількості місць для розміщення (проживання) гостей, що передбачається в плановому
періоді;
б) програмування на короткостроковий період обсягів виробництва туристичних послуг
в) можливих обсягів реалізації послуг, з урахуванням вимог ринку
г) прогноз грошових потоків та плану підвищення якості експлуатаційної діяльності.
7. Основним критерієм виробничо-експлуатаційної програми підприємства готельного
а) задоволення комерційних потреб суб’єктів ринку в різних видах послуг;
б) вплив наданих суспільних благ на підвищення рівня добробуту населення;
в) спрощення і здешевлення товаропросування;
г) забезпечення умов для реалізації якісних готельних послуг.
8. Основні завдання, що вирішують при розробці експлуатаційної програми підприємства
готельного господарств, передбачають:
а) визначення обсягу реалізації послуг, що забезпечує беззбиткову діяльність в довго- і
короткостроковому періодах;
б) визначення обсягу реалізації послуг для забезпечення досягнення запланованої величини
операційного прибутку;
в) визначення величини та рівня фінансової надійності підприємства;
9. Пропускна спроможність готелю визначається як:
а) ; в) ;
б) ; г) .
де, М – ємність (місткість) готелю в кількості спальних місць; Д – кількість днів у періоді.
10. Місткість (ємність) об'єкта розміщення виражається кількістю спальних місць і
а) Кн і + Чім; в) Кн і - Чім;
б) Кн і ∙ Чім ; г) Кн і + Чім ∙ 100.
де, Кн і - кількість номерів кожної і-тої категорії; Чім - кількість місць у кожному номері і-тої
категорії;
27
11. Рівень завантаження номерного фонду готелю розраховується:
а) ; в) ;
б) ; г) ,
де Чкл – чисельність клієнтів, Кн – кількість реалізованих номерів.

12. Вплив зміни рівня завантаження номерного фонду на чисельність клієнтів готелю
а) (Кзав 1 - Кзав 0) ∙ Кн 1; в) (Кзав 0 - Кзав 1) ∙ Кн 0;
б) (Кн 1 - Кн 0) ∙ Кзав 1 г) (Кн 0 + Кн 1) ∙ Кзав 1
де, Кзав 1, Кзав 0 – рівень завантаження номерного фонду готелю в звітному та плановому
періодах; Кн 0, Кн 1 – кількість реалізованих номерів в звітному та плановому періодах;
13. Вплив зміни кількості реалізованих номерів на чисельність клієнтів готелю
а) (Кн 1 - Кн 0) ∙ Кзав 0 ; в) (Кн 0 + Кн 1) ∙ Кзав 1;
б) (Кзав 1 - Кзав 0) ∙ Кн 0; г) (Кзав 0 - Кзав 1) ∙ Кн 0,
14. Коефіцієнт використання спальних місць готелю розраховується:
а) ; в) ,
б) ; г) ;
де Чвик - кількість спальних місць, фактично використаних у певному періоді, Чпот -

кількість потенційних спальних місць.
15. Вплив зміни рівня використання спальних місць на фактичну кількість використаних
спальних місць розраховується:
а) (Квик 1 - Квик 0) ∙ Чпот 1 ; в) (Чпот 1 - Чпот 0) ∙ Квик 1 ;
б) (Квик 0 - Квик 1) ∙ Чпот 0 ; г) (Чпот 0 + Чпот 1) ∙ Квик 0 .
де, Квик 1, Квик 0 – коефіцієнт використання спальних місць в звітному та плановому періодах;
Чпот 1, Чпот 0 – кількість потенційних спальних місць в звітному та плановому періодах.
16. Вплив зміни кількості потенційних спальних місць на фактичну кількість використаних
спальних місць розраховується:
б) (Квик 0 - Квик 1) ∙ Чпот 0 ; г) (Чпот 0 + Чпот 1) ∙ Квик 0 .
а) (Квик 1 + Квик 0) ∙ Чпот 1 ; в) (Чпот 1 - Чпот 0) ∙ Квик 1 ;
17. Планова кількість місце-днів визначається з урахуванням зміни:
а) номерного фонду;
б) ціни на послуги;
в) попиту;
г) пропозиції.
18. Потенційну кількість місце-днів у плановому періоді розраховують:
а) Nпмд - Nвпмд + Nпрмд ; в) Nпмд - Nвпмд - Nпрмд ;
б) N мд + N мд - N мд ;
п вп пр
г) Nпмд ∙ Nвпмд ∙ Nпрмд ;
де N мд - наявна кількість місце-днів на початок планового періоду; Nвпмд , Nпрмд - кількість
п
місце-днів вимушеного простою та приросту відповідно.

19. Планова кількість місце-днів розраховується:
а) Nпотмд ∙ Кпоп; а) Nпотмд + Кпоп;
б) К - N мд ;
поп пот
в) Nпотмд / Кпоп;
де, Nпотмд - потенційна кількість місце-днів у плановому періоді; Кпоп - коефіцієнт попиту на
номерний фонд підприємства.
20. Оптимізація виробничо-експлуатаційної програми відповідно до стратегії розвитку
28
підприємства готельного господарства визначає:
а) потребу в ресурсах для підприємства;
б) завдання виробничої програми підприємства;
в) напрями діяльності та розвитку підприємства;
г) обсяг та структуру обсягу реалізованих послуг.
21. Пропозиція та обсяг реалізації послуг підприємств готельного господарства не залежить
від:
a) планування його діяльності;
б) економічних відносин з іншими суб’єктами господарювання;
в) відносин з місцевими радами;
г) ціноутворення в межах підприємства.
22. Конкурентні переваги реалізації готельних послуг визначаються такими показниками:
а) ціна, якість, сервіс, затрати на експлуатацію номерного фонду;
б) обсяг виробництва, собівартість, прибуток;
в) фондовіддача, матеріаловіддача, рентабельність, фінансова автономія;
23. Управління конкурентоспроможністю готельних послуг вітчизняних підприємств
базується на:
а) оцінці конкурентоспроможності підприємства;
б) аналізі конкурентних переваг елементів потенціалу підприємства;
в) методиці оцінки конкурентних переваг об’єктів потенціалу підприємства;
г) всіх вище перерахованих напрямах.
24. Для оцінки конкурентоспроможності готельних послуг використовують такі методи:
а) балансовий метод, метод різниць, метод рангів, графічний метод;
б) метод різниць, метод рангів, графічний метод, метод балів;
в) метод групування, метод різниць, метод рангів, графічний метод;
г) графічний метод, метод різниць, метод рангів, метод ланцюгової підстановки.
25. Організаційно-економічне забезпечення відтворення експлуатації програми діяльності
підприємства готельного господарства орієнтоване на:
а) оновлення економічної системи держави;
б) активне використання нових управлінських рішень для постійного зростання
в) пошук зовнішніх додаткових джерел ресурсів;
г) максимально ефективне використання наявних ресурсів.
ТЕМА 5. ЦІНОУТВОРЕННЯ, ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА У

ПІДПРИЄМСТВАХ ГОТЕЛЬНОГО І ЗАКЛАДАХ РЕСТОРАННОГО
ГОСПОДАРСТВА
1. Основними функціями ціни є:

а) якісна, відтворювальна, організаційна, трудова;
б) вдосконалення, реструктуризації, фіскальна, економічна;
в) обліково-аналітична, стимулююча, розподільча, регулююча;
г) дотаційна, державна, конкурентна, політична.
2. Цінова політика підприємства готельного господарства – це:
а) визначення величини та рівня фінансової надійності підприємства;;
б) процес обґрунтування, затвердження та перегляду тарифів, визначення їх рівня,
співвідношення та структури;
в) диференціація розмірів націнок на власну продукцію і куповані товари та розробка
заходів по забезпеченню їх регулювання;
г) задоволення комерційних потреб суб’єктів ринку в різних видах послуг.
29
3. У визначенні тарифів підприємством готельного господарства враховується:
а) собівартість номерів і готельних послуг, реальний попит і пропозиції на цільовому
ринку;
б) якість обслуговування у готелі та можливості його вдосконалення;
в) дотаційні виплати держави;
г) відповіді а і б правильні.
4. Особливостями ціноутворення на підприємствах ресторанного господарства:
а) залежність рівня цін продажу від типу і класу підприємства;
б) калькуляція вартості на продукцію щоденно або через короткі проміжки часу залежно від
зміни цін на сировину і товари, що надходять;
в) відсутність розрахунку собівартості продукції, як це має місце на промислових
підприємств;
5. Внутрішнє ціноутворення на підприємствах готельного та закладів ресторанного
господарства здійснюється на основі:
a) регульованих цін державою, внутрішньовиробничим кошторисом, на договірній основі,
ринкових цін;
б) виробничої програми, тактичних планів, бізнес-плану, результатів планування;
в) календарного плану, нормативно-законодавчої бази держави, вихідних даних
господарських процесів, нормування;
г) планових розрахунків, цінового регулювання держави, нормування, величини постійних
витрат, ринкових цін.
6. Від рівня тарифів на послуги підприємства готельного господарства залежать його:
а) виробничі потужності;
б) амортизаційні відрахування;
в) прибутки;
г) чисельність працвників.
7. Методами визначення вільної ціни на послуги підприємств готельного господарства є:
а) витратний, орієнтації на попит;
б) параметричний, нормативно-параметричний;
в) орієнтації на цінового лідера, ринковий, балансовий;
г) ресурсний, дохідний, економіко-математичний.
8. Джерелом відшкодування витрат поряд із торговельною надбавкою на підприємствах
а) податковий кредит;
б) націнка на вартість сировини і купованих товарів;
в) дотаційні виплати держави;
9. На підприємствах ресторанного типу “люкс” вищий і перший розмір націнки:
а) встановлюються тільки на куповані товари;
б) не встановлюються, тобто вони регулюються попитом і пропозицією;
в) забезпечують відтворення економічних ресурсів;
г) встановлюються тільки на продукцію власного виробництва.
10. Чим зумовлена необхідність встановлення націнки на продукцію підприємства
ресторанного господарства?
а) постійним відтворенням інвестиційної привабливості підприємства;
б) нестачею коштів для придбання сировини, товарів та покращення організації споживання
в) недостатньою величиною торгової надбавки для покриття витрат виробництва та обігу;
г) забезпеченням пріоритетного розвитку підприємств харчування в економіці країни
11. Що є підставою для зміни ціни реалізації на продукцію підприємства ресторанного
господарства?
30
а) політична нестабільність та соціальна напруженість;
б) зміна компонентів у сировинному наборі;
в) зміна ціни на певний вид продуктів й сировини;
12. Націнка на продукцію підприємства ресторанного господарства призначена для:
а) забезпечення окупності капіталовкладень підприємства;
б) відшкодування витрат виробництва та обігу, формування прибутку та сплати частини
непрямих податків;
в) відшкодування всіх витрат підприємства;
г) одержання підприємством чистого прибутку.
13. Поясніть, в чому полягає суть ціноутворення підприємства готельного та закладу
ресторанного господарства за принципом “витрати плюс”:
а) це спосіб встановлення підприємством ціни, за яким обчислюють суму витрат та суму
прибутку;
б) це спосіб встановлення підприємством ціни, за яким обчислюють суму витрат та певний
відсоток торговельної надбавки;
в) це спосіб встановлення підприємством ціни, за яким обчислюють суму витрат та суму
податків;
г) ціна встановлюється з врахуванням цін конкурентів.
14. Визначте фактори впливу на ріст цін підприємств готельного та закладів ресторанного
а) ріст енергооснащеності, акцизний збір, податок на прибуток підприємства;
б) зниження якості ґрунту, застосування прогресивних агротехнологій, погіршення
кліматичних умов;
в) ріст продуктивності праці, зниження кількості працівників, збільшення фінансової
залежності;
г) конкурентне середовище, макроекономічна ситуація у державі, політична нестабільність.
15. Вплив зміни цін на суму витрат підприємства ресторанного господарства розраховується
за формулою:
а) ; б) ;
в) ; г) ,
де, Рв – рівень витрат обігу; ТО – роздрібний товарооборот; Іц – індекс цін.
16. Цілями діяльності підприємства готельного та закладу ресторанного господарства по
оптимізації ціни можуть бути:
а) виживання на ринку, максимізація прибутку, лідерство на ринку, лідерство в якості
товарів;
б) відсутність розрахунку собівартості продукції, як це має місце на промислових
підприємств;
в) калькуляція вартості на продукцію щоденно або через короткі проміжки часу залежно від
зміни цін на сировину і товари, що надходять;
г) диференціація розмірів націнок на власну продукцію і куповані товари та розробка
заходів по забезпеченню їх регулювання.
17. На рівні підприємства готельного та закладу ресторанного господарства сплата податків
має характер:
а) вільний;
б) необов'язковий;
в) примусовий;
г) вільний та необов’язковий.
18. Порядок податкових розрахунків підприємства готельного та закладу ресторанного
господарства з бюджетом передбачає встановлення:
а) суб’єкта обчислення податків і зборів;
31
б) способів утримання податків і зборів;
в) суб’єкта податкового контролю
г) встановлення суб’єкта сплати податку.
19. Назвіть джерела сплати ПДВ, податку на прибуток, обов’язкових платежів і зборів
підприємства готельного та закладу ресторанного господарства:
а) валовий прибуток, податковий кредит;
б) валовий дохід;
в) собівартість продукції, чистий прибуток;
г) прибуток для оподаткування.
20. Податковий період з податку на прибуток підприємств готельного та закладів
ресторанного господарства становить:
а) півріччя, 9 місяців;
б) місяць, декади;
в) квартал, рік;
г) рік, місяць.
21. Підприємство ресторанного господарства реалізовує алкогольні напої. Акцизний збір
сплачується:
а) на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації;
б) щомісячно до 16-го числа місяця, наступного за звітним;
в) упродовж 10 календарних днів, наступних за останнім днем подання розрахунку;
г) не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним.
22. Чи має негативний вплив ПДВ на фінансову рівновагу підприємства готельного та закладу
ресторанного господарства, і до яких наслідків це може привести?
а) зниження рентабельності підприємства, зниження рентабельності капіталу і його
оборотності, власного капіталу, позикового капіталу;
б) іммобілізації оборотних активів підприємства;
в) зниження фінансової стійкості і платоспроможності;
г) зростання ціни.
23. Датою виникнення податкових зобов’язань за ПДВ з продажу товарів є дата:
а) зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку;
б) відвантаження товарів;
в) оприбуткування товарів платником податку;
г) яка припадає на податковий період, упродовж якого відбувається будь-яка подія, що
сталася раніше або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника
податку, або дата відвантаження товарів.
24. До прямих податкових пільг, що надаються підприємству готельного та закладу
а) пільги щодо окремих видів діяльності;
б) встановлення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
в) пільги при реалізації окремих видів товарів;
г) пільги по окремих видах витрат підприємства.
25. Не можуть здійснювати податковий контроль підприємства готельного та закладу
а) державні органи;
б) органи, уповноважені державою;
в) аудиторські компанії;
г) приватні підприємства.
32
ТЕМА 6. УПРАВЛІННЯ ДОХОДАМИ, ПОТОЧНИМИ ВИТРАТАМИ,
ПРИБУТКОМ І РЕНТАБЕЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ ГОТЕЛЬНОГО І
ЗАКЛАДІВ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА
6.1. Управління доходами підприємств готельного та закладів ресторанного

господарства
1. Валовий дохід підприємства готельного господарства являє собою:

а) різницю виручки від реалізації продукції і операційних витрат;
б) відношення операційних витрат і валового прибутку;
в) результат господарської діяльності підприємства з розміщення та обслуговування
клієнтів;
г) різницю операційного прибутку і податку на прибуток.
2. Валовий доход підприємств ресторанного господарства складається з:
а) доходів від виробничо-торговельної діяльності, доходів від позареалізаційних операцій,
інших доходів, що не плануються, доходу від додаткових послуг;
б) чистого доходу, операційного доходу, доходів від виробничо-торговельної діяльності;
в) доходу від звичайної діяльності, доходів від позареалізаційних операцій;
г) доходу від додаткових послуг, доходу від не операційної діяльності.
3. Основним джерелом формування валового доходу на підприємствах ресторанного
а) доходи від звичайної та надзвичайної діяльностей;
б) торгові надбавки і націнки;
в) доходи від продажу купованих товарів;
г) валовий прибуток та маржинальний дохід.
4. Найбільшу питиму вагу в структурі доходів підприємства ресторанного господарства
займають:
а) доходи від надзвичайної діяльності;
б) валовий прибуток, який формується за рахунок торговельних надбавок на сировину і
продукти та націнок на кулінарну продукцію та куповані товари;
в) валовий прибуток від обороту з продукції власного виробництва;
г) дохід від використання майна та капіталу.
5. Валовий дохід підприємства готельного та закладу ресторанного господарства відіграє
важливу роль у:
а) формуванні прибутку, за якого створюються на підприємстві різні фонди;
б) поповненні власних обігових коштів та сплати податкових платежів;
в) покритті операційних витрат;
6. Дохід підприємств готельного господарства формується за рахунок:
а) мінімізації собівартості реалізації готельних послуг;
б) виручки від реалізації готельних послуг;
в) рентабельності туристичних послуг;
г) основного і оборотного капіталу туристичного підприємства.
7. Сума отриманої оплати за надану послуги готелем утворює його:
а) валовий дохід;
б) дохід від фінансової діяльності;
в) дохід від звичайної діяльності;
г) чистий дохід.
8. До доходів від іншої звичайної діяльності підприємства готельного та закладу
33
ресторанного господарства належать доходи від:
а) ліквідації необоротних активів;
б) реалізації фінансових інвестицій;
в) реалізації інших необоротних активів;
9. На величину валового доходу підприємства ресторанного господарства впливає:
а) обсяг товарообороту, зміна складу товарообороту;
б) рівень торговельних надбавок і націнок, ціни на сировину та товари;;
в) зміна кількості сировини та продуктів, витрачених на вироблення продукції власного
виробництва;
10. Валовий дохід підприємства готельного та закладу ресторанного господарства
розподіляється в наступній черговості:
а) покриваються операційні витрати, з неї віднімаються непрямі податки в порядку
зворотному тому, в якому вони включалися у відпускну ціну, частина, що залишилася, - прибуток
від реалізації.
б) з неї віднімаються непрямі податки в порядку зворотному тому, в якому вони
включалися у відпускну ціну, потім покриваються поточні витрати; частина, що залишилася, -
прибуток від реалізації;
в) з неї віднімаються непрямі податки в тому ж порядку, в якому вони включалися у
відпускну ціну, потім покриваються поточні витрати фірми; частина, що залишилася, - прибуток
від реалізації;
г) покриваються позареалізаційні витрати, з неї віднімаються непрямі податки в порядку
зворотному тому, в якому вони включалися у відпускну ціну, частина, що залишилася, - прибуток
від реалізації.
11. Чистий дохід підприємства готельного та закладу ресторанного господарства – це:
а) сума загального доходу та ПДВ;
б) різниця між загальним доходом та витратами на виробництво і реалізацію продукції;
в) різниця між виручкою від реалізації продукції, ПДВ, акцизним збором та іншими
відрахуваннями з доходу;
г) сума виручки від реалізації продукції та державної дотації підприємству.
12. Інші операційні доходи підприємства готельного та закладу ресторанного господарства
включають (1) виручку від реалізації продукції;2) дохід від здавання майна в оренду;3) дохід від
операційних курсових різниць;4) дохід від реалізації оборотних активів;5) дивіденди.
а) 1,2,3;
б) 2,3,4;
в) 1,2,4;
г) 1,2,5.
13. До абсолютних показників, що характеризують доходи підприємства готельного
а) обсяг доходів в цілому по підприємству, комерційна маржа;
б) склад доходів, обсяг доходів в цілому по підприємству;
в) склад доходів, рівень валового доходу від реалізації послуг;
г) обсяг доходу в цілому по підприємству, обсяг доходів по окремих видах діяльності.
14. Основними завданнями аналізу доходів підприємства готельного та закладу ресторанного
а) підвищення стимулюючої ролі доходів в результатах господарської діяльності
б) оцінка повноти отримання доходів з усіх джерел і їх впливу на прибуток і рентабельності
в) виявлення шляхів і можливостей збільшення доходів при підвищенні якості
обслуговування споживачів;
34
15. Динаміку чистого доходу підприємства готельного господарства в діючих цінах
розраховують:
а) ; б) ;
в) ; г) ,
де, ЧДфакт – фактичний чистий дохід; ЧДбаз – базисний чистий дохід; ЧДплан – плановий
чистий дохід; Зфакт – фактичні товарні запаси.
16. Виберіть формулу для визначення впливу зміни доходів на роздрібний товарооборот
підприємства ресторанного господарства:
а) ; б) ;
в) ; г) ,
де, ТОо, ТО1 – роздрібний товарооборот в плановому і звітному періоді; ВД1, ВД0 – сума
валових доходів в плановому і звітному періоді; РВО1, РВО0 – рівень витрат обігу в плановому і
звітному періоді; РВД0, РВД1 – рівень валового доходу в плановому і звітному періоді.
17. Рівень валового доходу підприємства ресторанного підприємства розраховується:
а) ; б) ;
в) ; г) ,
де, ВД – валовий дохід; ТО – роздрібний товарооборот; Іц – індекс цін.
18. Стратегічне управління формування доходу підприємства готельного та закладу
ресторанного господарства – це:
а) програма перспективних заходів з врахуванням минулого досвіду;
б) програма перспективних заходів з екстраполяцією даних на перспективу;
в) логічно побудована програма перспективних заходів, яка направлена на досягнення
прибутку;
г) логічно побудована програма перспективних заходів, спираючись на яку підприємець
зможе досягти поставлених цілей.
19. Які чинники враховуються при обґрунтування планового обсягу доходів підприємств
готельного та закладів ресторанного господарства?
а) порядок створення нового бізнесу; співвідношення місцевих та міжнародних
конкурентів; антимонопольне законодавство; потенційні конкуренти;
б) місткість ринку; витрати підприємства; правове середовище; фінансова незалежність;
конкурентні умови; платоспроможність; ділова активність;
в) пропоновані підрядники та партнери; реклама продукції; екологічна чистота продукції;
митні процедури; реалізація продукції; монополізація ринку; конкурентні умови;
г) загальні зовнішні умови; аналіз внутрішніх можливостей; цілі на міжнародних ринках;
очікувані ціни на продукцію; політична ситуація; можливі канали збуту продукції.
20. Вихідними передумовами планування доходів підприємства готельного та закладу
а) витратомісткість діяльності, цільова стратегія, економічний потенціал підприємства;
б) економічні методи державного регулювання діяльності, план товарообороту, потреба в
прибутку;
в) статистичні дані макроекономічної стабілізації галузі;
г) економічні відносини, що виникають при реалізації власної продукції, купованих товарів,
наданні послуг, організації харчування.
21. Ефективність планування доходів на підприємствах готельного та закладу ресторанного
господарства залежить від дотримання таких вимог:
35
а) об’єктивна оцінка зовнішніх і внутрішніх чинників та можливість їх використання в
плановому періоді;
б) поєднання перспективного, поточного й оперативного планування доходів;
в) обґрунтування закупівельних і оптово-відпускних цін, договорів реалізації, матеріалів
аналізу доходів у передплановому періоді, планового рівня рентабельності, ставки податків;
22. До внутрішньогосподарських проблем стратегічного планування доходу підприємств
готельного господарства не відносять:
а) проблему врахування зовнішнього економічного середовища підприємства;
б) врахування інвестиційних альтернатив;
в) вибір методу обґрунтування стратегії стійкого збільшення доходів і розвитку
підприємства на власній інвестиційній основі;
г) розробку заходів щодо забезпечення стратегії розвитку підприємства.
23. Джерелом збільшення доходів підприємства ресторанного господарства здійснюється у
таких напрямах:
а) покращення використання обладнання;
б) зниження фондоємності продукції;
в) раціональне використання матеріалів, палива й електроенергії.
24. Недоотримання можливого доходу підприємства готельного та закладу ресторанного
господарства пов’язана з використанням:
а) залучених ресурсів;
б) статутного капіталу;
в) власного капіталу;
г) власних ресурсів;
25. Важливим методом оптимізації доходу від основної діяльності в готельному бізнесі є:
а) орієнтація на цільовий прибуток;
б) орієнтація на максимальний прибуток;
в) забезпечення мінімального розміру собівартості;
г) забезпечення належного рівня рентабельності.
6.2. Управління поточними витратами та собівартістю послуг підприємств

готельного і закладів ресторанного господарства
1. До поточних витрат підприємства готельного та закладу ресторанного господарства

належать:
a) збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу, погашення
одержаних позик;
б) попередня (авансована) оплата запасів, робіт, послуг;
в) платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами
на користь комітента, принципала;
2. Групування витрат операційної діяльності підприємства готельного та закладу
ресторанного господарства відбувається за такими економічними елементами:
a) матеріальні витрати, фінансові витрати, амортизація, інші операційні витрати;
б) витрати на соціальні заходи, операційні витрати, інші операційні витрати, амортизація,
витрати на сировину та матеріали;
в) витрати на соціальні заходи, надзвичайні витрати, операційні витрати, амортизація,
фінансові витрати;
36
г) матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи,
амортизація, інші операційні витрати.
3. Усі витрати підприємства готельного та закладу ресторанного господарства за часом
поділяють на:
а) операційні, стратегічні, поточні;
б) авансовані, поточні;
в) прямі, непрямі;
г) постійні, змінні.
4. Постійні витрати підприємства ресторанного господарства – це витрати, абсолютна
величина яких:
а) має незмінні норми на тривалий час;
б) із збільшенням (зменшенням) обсягу товарообороту істотно не змінюється;
в) однакова для різних видів продукції;
г) не залежить від обсягу товарообороту в межах даної виробничої потужності.
5. Граничні витрати підприємства ресторанного господарства – це:
a) допустимі поточні витрати підприємства;
б) максимальні поточні витрати підприємства;
в) приріст поточних витрат підприємства внаслідок зростання обсягу товарообороту на
гранично малу величину;
г) максимальні витрати підприємства на одиницю продукції.
6. Собівартість послуг, що надаються підприємствами готельного господарства, являє
собою:
а) сукупність поточних трудових, матеріальних і фінансових витрат, виражених у грошовій
формі;
б) досягнутий техніко-організаційний рівень експлуатаційної діяльності готелів, пов’язаної
з реалізацією послуг;
на користь комітента, принципала;
г) відповіді а і б правильні.
7. Собівартість послуг підприємства готельного господарства складається з
а) витрат на утримання й експлуатацію основних фондів;
б) обігових коштів, що направляються на придбання матеріальних ресурсів і
в) витрат на оплату праці;
г) усі відповіді правильні
8. До прямих витрати підприємства готельного господарства, що можуть бути
безпосередньо віднесені на собівартість одиниці готельних послуг (місце-день) відносять:
а) витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу, опалення, водопостачання,
електроенергію, прання білизни, телефонізацію;
б) максимальні витрати підприємства на одиницю продукції;
в) трудові, матеріальні і фінансові витрат, виражених у грошовій формі;
г) витрати поєднання перспективного, поточного й оперативного планування витрат.
9. До змінних витрат підприємства готельного господарства належать:
а) витрати на водопостачання, прання білизни;
б) паливо, що використовується на підігрів води;
в) витрати на видачу туристам предметів гостинності (мило, шампунь, крем для гоління);
10. Характерною особливістю статті «Знос санітарного та спеціального одягу, малоцінного
інвентарю, посуду» є те, що:
а) відображають амортизаційні відрахування на повне відновлення як власних, так і
орендованих основних фондів;
37
б) знос за малоцінними та швидкозношуваними предметами нараховується у розмірі 50,0 %
їх вартості під час передачі зі складу в експлуатацію й ренту 50,0 % вартості після списання за
непридатністю;
здійснюються на користь постачальника;
г) потребує постійних оборотних коштів для купівлі господарського інвентарю.
11. За рахунок росту товарообороту ресторанного господарства рівень витрат виробництва і
обігу:
а) знижується;
б) підвищується;
в) лишається незмінним;
г) знижується або підвищується залежно від динаміки цін на сировину та товари.
12. Оптимальними вважаються економічні витрати на виробництво та реалізацію продукції
підприємства ресторанного господарства, які забезпечують:
а) беззбиткове виробництво продукції;
б) отримання максимального прибутку;
в) отримання граничного доходу;
13. Витрати господарської системи підприємства готельного і закладу ресторанного
господарства є доцільним, якщо маржинальний прибуток:
a) рівний нулю;
б) не перевищує постійні витрати;
в) перевищує змінні витрати;
г) перевищує валовий прибуток.
14. Організаційна система управління витратами поточними витратами на підприємствах
готельного і закладах ресторанного господарства пов’язана із забезпеченням:
a) економічною націленістю самого підприємств щодо своєчасного погашення поточних,
довгострокових та одноразових витрат;
б) постійного існування резервного фонду;
в) покращенням результативності господарсько-фінансової діяльності;
г) координацією фінансових потоків.
15. Мотиваційний аспект системи управління витратами підприємства готельного і заклади
ресторанного господарства полягає у:
a) зниженні витрат на придбання сировини та матеріалів;
б) зростанню впровадження інноваційних механізмів покращення положення підприємства
в конкурентному середовищі;
в) спонуканні працівників до дотримання ними встановлених планом витрат і пошуку
шляхів до їх зниження;
г) покращенні фінансової незалежності підприємства від зовнішніх запозичень.
16. На зниження собівартості послуг підприємства готельного господарства впливають такі
фактори:
a) зміна розміщення виробничих потужностей;
б) підвищення технічного рівня виробничих можливостей;
в) поліпшення використання природних ресурсів;
г) поліпшення структури виробленої продукції.
17. Фактичні витрати на одиницю продукції підприємства ресторанного господарства
відхиляються від витрат минулого періоду під впливом таких чинників:
а) структурних змін у загальному обсязі реалізації продукції;
б) динаміки рівнів витрат виробництва і обігу окремих найменувань продукції;
в) коливання оптових цін на ринку товарів;
38
18. Вплив зміни структури товарообороту на рівень витрат підприємства ресторанного
господарства обчислюється за формулою:
а) ; б) ;
в) ; г) ,
де, В – плановий рівень витрат обертання; С – питома вага власної продукції в загальному
товарообороті за планом; а – витратоємність власної продукції і купованих товарів.
19. Сума відносної економії (перевитрат) витрат підприємства ресторанного господарства
порівняно з планом визначається таким чином:
а) відношенням зміни витрат виробництва і обігу та фактичного товарообороту;
б) добуток зміни рівня витрат виробництва і обігу та фактичного роздрібного
товарообороту ресторанного господарства ділиться на 100;
в) відношенням зміни рівня витрат виробництва і обігу та планового товарообороту;
г) добуток зміни рівня витрат виробництва і обігу та планового роздрібного товарообороту
ресторанного господарства ділиться на 100.
20. Зі зменшенням обсягу реалізації послуг підприємства готельного господарства частка
постійних витрат у загальній їх сумі:
а) зменшується;
б) збільшується;
в) змінюється залежно від конкретних умов;
г) спочатку зменшується, а згодом зростає.
21. Джерелами планування обсягу поточних витрат підприємств готельного та закладів
а) статистична звітність, бухгалтерська звітність;
б) аналітичні огляди і запити, оперативний облік;
в) одноразові обстеження підрозділів підприємства, пропозиції співробітників
22. До методів планування обсягу поточних витрат підприємств готельного та закладів
а) нормативний, науковий, органолептичний, економічний;
б) балансовий, нормативний, програмно-цільовий, за техніко-економічними факторами;
в) стратегічний, оперативний, нормативний, балансовий;
г) оперативний, програмно-цільовий, техніко-економічний, нормативний.
23. Зниження собівартості послуг підприємства готельного господарства може
здійснюватись внаслідок скорочення:
а) витрат уречевленої праці, що може бути досягнуто поліпшенням використання засобів та
предметів праці;
б) затрат живої праці, що можуть бути скорочені за умов зростання продуктивності праці;
в) адміністративно-управлінських витрат, зниження яких досягається розумною економією;
г) ризику та терміну інвестиційного циклу із зміною структури оборотних коштів.
24. Які фактори зниження витрат виробництва і обігу підприємству ресторанного
господарства слід враховувати при її плануванні?
а) удосконалення організації виробничого процесу та його управління;
б) зміни структури та обсягів виробництва власної продукції;
в) підвищення технічного рівня виробництва та споживання продукції;
25. Визначте стратегічні заходи додержання режиму економії поточних витрат на
підприємствах ресторанного господарства:
39
а) збільшення товарообороту, скорочення чисельності працівників, зниження зарплати,
випуск більш дешевих страв, обмеження асортименту власної продукції найбільш популярними
стравами;
б) економне витрачання столової білизни, швидке списання основних фондів, посилення
фінансової дисципліни, запровадження штрафних санкцій за псування спецодягу, бій посуду,
скорочення часу обслуговування одного клієнта;
в) встановлення прогресивних видів обладнання, переведення підприємства на
самообслуговування, економія електроенергії за рахунок освітлення обідньої зали, економія
палива;
6.3. Управління прибутком і рентабельністю підприємств готельного та

закладів ресторанного господарства
1. Основним показником господарсько-фінансової діяльності підприємства готельного та

закладу ресторанного господарства є:
а) дохід підприємства;
б) ліквідність та платоспроможність;
в) прибуток підприємства;
г) вартість майна підприємства.
2. Залежно від виду діяльності прибуток підприємства готельного господарства поділяють
на:
а) номінальний прибуток, реальний прибуток;
б) мінімальний прибуток, цільовий прибуток, максимальний прибуток;
в) прибуток від реалізації послуг, прибуток від реалізації основних фондів та іншого майна;
прибуток від іншої діяльності;
г) економічний прибуток, бухгалтерський прибуток.
3. Прибуток від реалізації власної продукції і купованих товарів на підприємствах
ресторанного господарства розраховується як:
а) сума торгових надбавок та націнок на власну продукцію і куповані товари;
б) різниця між виторгом і податком на додану вартість, акцизним збором, купівельною
вартістю сировини і товарів, витратами виробництва й обертання та іншими видатками
в) різниця між товарооборотом та вартістю сировини за відпускними цінами;
г) різниця між товарооборотом і валовим доходом.
4. Необхідна величина прибутку підприємства готельного та закладу ресторанного
господарства визначається із:
а) потреби фінансування соціально-економічного розвитку;
б) створення фінансових резервів;
в) утворення фондів ризику і фонду виплати дивідендів;
5. Операційний прибуток підприємства готельного та закладу ресторанного господарства
визначається як:
а) валовий прибуток, скорегований на різницю фінансових доходів і фінансових витрат;
б) валовий прибуток, скорегований на різницю інших операційних доходів та операційних
витрат;
в) прибуток від операційної діяльності за мінусом операційних витрат;
г) різниця між валовим прибутком та операційними витратами.
40
6. Економічна роль і значення показників рентабельності підприємства готельного та
закладу ресторанного господарства полягає у:
а) забезпеченості окупності капіталовкладень підприємства;
б) нестачі коштів для придбання сировини, товарів та покращення організації споживання
в) активному використанні нових управлінських рішень для постійного зростання
г) визначенні критеріальної оцінки ефективності роботи підприємства, характеризує його
мету та фінансову стійкість.
7. Рентабельність фінансової діяльності підприємства готельного та закладу ресторанного
господарства розраховують за допомогою показників:
а) рентабельність товарообороту, рентабельність поточних витрат;
б) рентабельність активів, фондорентабельність, коефіцієнт реінвестування;
в) рентабельність власного капіталу, рентабельність оборотних коштів,
ресурсорентабельність, рентабельність доходу, коефіцієнт стійкого економічного зростання;
8. Визначте основний показник рентабельності підприємства готельного та закладу
ресторанного господарства як:
а) добуток різниці прибутку і суми витрат обігу та обсягу товарообороту;
б) відношення прибутку до середньорічної вартості обігових коштів;
в) різниця операційного прибутку та фінансових витрат;
г) відношення прибутку до суми товарообороту.
9. Рентабельність товарообороту підприємства ресторанного господарства визначається як
відношення:
а) товарообороту до операційного прибутку;
б) чистого прибутку до товарообороту;
в) чистого доходу до товарообороту;
г) товарообороту до валовго доходу.
10. Назвіть формулу розрахунку ресурсорентабельності підприємства готельного та закладу
а) ; б) ;
в) ; г) ,
де, То – товарооборот; П – прибуток; ОФ – основні фонди; ОК – оборотні кошти; ФОП –
фонд оплати праці.
11. Рентабельність активів підприємства готельного та закладу ресторанного господарства
розраховується за формулою:
а) ; б) ;
в) ; г) ,
де, – середньорічний розмір активів; ЧП – чистий прибуток.
12. Коефіцієнт ефективності діяльності підприємства готельного та закладу ресторанного
господарства визначається за формулою:
а) ; б) ;
в) ; г) ,
де, ЧП – чистий прибуток; Змат – матеріальні затрати; Зфін – фінансові затрати; Зтр –
трудові затрати.
41
13. Рентабельність оборотних коштів підприємства готельного та закладу ресторанного
господарства розраховується у формі відношення чистого прибутку до:
а) середньорічної вартості основних фондів;
б) середньорічної вартості оборотних коштів;
в) суми оборотних фондів;
г) суми фондів обігу.
14. Визначення ступеня впливу складу товарообороту на рівень валового прибутку
підприємства ресторанного господарства проводиться за формулою:
а) ; б) ;
в) ; г) ,
де, Вв.в. – плановий рівень валового прибутку від обороту продукції власного виробництва;
Вк.п. – плановий рівень валового прибутку від обороту з купованих товарів; С ф, Сп – питома вага
обороту з власної продукції в загальному товарообороті фактично і за планом.
15. Частка приросту прибутку за рахунок підвищення ефективності використання
ресурсного потенціалу підприємства готельного та закладу ресторанного господарства
обчислюється за формулою:
а) ; б) ;
в) ; г) ,
де, Ер1, Ер0 – ресурсовіддача у звітному та базовому році;Р 1 – загальний об’єм ресурсів, що
застосовується у звітному році; ΔП – приріст прибутку підприємства.
16. На рівень валового прибутку підприємства ресторанного господарства впливають:
а) обсяг і склад товарообороту, структура сировини і продуктів;
б) розміри торговельних надбавок, націнок і зміна цін;
в) зміна макроекономічних показників розвитку держави;
г) негативне (позитивне) зовнішньоторговельне сальдо.
17. Основні завдання, що вирішують при управлінні прибутком і рентабельністю в
підприємствах готельного та закладах ресторанного господарства, передбачають:
а) визначення обсягу реалізації, що забезпечує беззбиткову діяльність в довго- і
короткостроковому періодах;
б) визначення обсягу реалізації для забезпечення досягнення запланованої величини
операційного прибутку;
в) визначення величини та рівня фінансової надійності підприємства;
18. Управління рентабельністю підприємства готельного та закладу ресторанного
господарства здійснюють методом:
а) збалансування доходів і витрат;
б) складання основного кошторису;
в) співвідношення результатів і затрат;
г) різниці доходів і витрат.
19. Ефективність управління формування і використання прибутку підприємства готельного
та закладу ресторанного господарства залежить від:
а) якості аналізу, економічного обґрунтування використання прибутку на майбутній період;
б) реальності виявлених резервів збільшення прибутку, економічного обґрунтування
планування формування прибутку на майбутній період;
в) інформаційного забезпечення, методів і методики оцінки прибутку;
42
20. Зниження рентабельності підприємства готельного та закладу ресторанного
господарства може здійснюватись внаслідок скорочення:
а) витрат уречевленої праці, що може бути досягнуто поліпшенням використання засобів та
предметів праці;
б) затрат живої праці, що можуть бути скорочені за умов зростання продуктивності праці;
в) адміністративно-управлінських витрат, зниження яких досягається розумною економією;
г) ризику та терміну інвестиційного циклу із зміною структури оборотних коштів.
21. Основною метою планування розподілу чистого прибутку підприємства готельного та
закладу ресторанного господарства є:
а) визначення критеріїв вибору певного варіанта санації;
б) зменшення витрат підприємства на виробництво і збут продукції;
в) оптимізація пропозиції між частиною прибутку, що споживається, та частиною, що
залишається в кругообігу коштів підприємства;
г) підвищення продуктивності праці на підприємстві.
22. Планування розподілу прибутку підприємства готельного та закладу ресторанного
господарства не передбачає:
а) визначення потреби в прибутку за напрямами його використання;
б) формування цільової структури розподілу прибутку;
в) збалансування потреби в прибутку з можливостями його отримання;
г) погашення кредитів фінансових установ.
23. Першим етапом складання проектованих фінансових звітів діяльності підприємства
готельного та закладу ресторанного господарства є:
а) визначення чистого прибутку, який необхідно отримати;
б) прогнозування доходу від реалізації товарів;
в) прогнозування валюти балансу;
г) оцінка платоспроможності підприємства.
24. Визначте фактори, які впливають на виконання плану формування прибутку
підприємства готельного та закладу ресторанного господарства:
а) непрямі податки, операційні витрати, поточні зобов’язання, структура матеріальних
ресурсів, ділова активність підприємства;
б) валові доходи, витрати виробництва і обігу, сальдо надзвичайних доходів і витрат,
надзвичайні витрати, собівартість продукції;
в) валовий товарооборот, валові доходи, витрати виробництва і обігу, сальдо надзвичайних
доходів і витрат;
г) валовий товарооборот, валові доходи, витрати виробництва і обігу, сальдо надзвичайних
доходів і витрат, продуктивність праці.
25. Планування розподілу прибутку підприємства готельного та закладу ресторанного
господарства не передбачає:
а) збалансування потреби в прибутку з можливостями його отримання;
б) формування цільової структури розподілу прибутку;
в) визначення потреби в прибутку за напрямами його використання та формування;
г) погашення кредиторської заборгованості перед фінансовими установами.
43
ТЕМА 7. УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ, РИЗИКОМ ТА
ШЛЯХИ ЗАПОБІГАННЯ БАНКРУТСТВУ ПІДПРИЄМСТВ ГОТЕЛЬНОГО І
ЗАКЛАДІВ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА
1. Інвестиційна діяльність підприємства готельного та закладу ресторанного господарства –

це:
а) практичні дії інвесторів та учасників інвестиційного процесу щодо здійснення інвестицій
з метою одержання прибутку;
б) пошук потенційних інвесторів та вивчення можливостей практичного одержання
інвестицій;
в) вивчення можливостей одержання кредитів для вкладення грошових коштів у
розширення господарської діяльності;
г) сукупність практичних дій щодо максимізації прибутку підприємства.
2. До основних цілей здійснення інвестиційної діяльності підприємства готельного та закладу
а) одержання прибутку;
б) рефінансування дебіторської заборгованості;
в) створення ліквідних резервів;
г) збереження лідерства на ринку.
3. Необхідний обсяг реальних інвестицій підприємства готельного та закладу ресторанного
господарства не залежить від:
а) економічної ситуації в роковому середовищі ведення бізнесу підприємством;
б) співвідношення між іноземними, вітчизняними та спільними інвестиціями;
в) можливостей кредитування підприємницької діяльності комерційними банками;
г) економічна політики держави щодо приватного сектора підприємництва.
4. Врахування чинника часу при визначенні ефективності інвестицій підприємства
готельного та закладу ресторанного господарства необхідне для:
а) визначення терміну окупності капітальних вкладень по кожному з представлених
інвестиційних проектів;
б) встановлення терміну довгострокового кредитування підприємства;
в) передбачення майбутніх змін у ставках процента;
г) приведення різночасових капітальних вкладень до одного розрахункового періоду.
5. До показників оцінки економічної ефективності інвестицій підприємства готельного та
закладу ресторанного господарства з врахуванням вимог ринку віднесений:
а) сума приведених грошових потоків;
б) чиста дисконтована вартість, індекс прибутковості інвестицій;
в) коефіцієнт вибуття інвестицій;
г) вартість інвестиційного проекту.
6. Ефективна ставка процента за фінансовими інвестиціями підприємства готельного та
закладу ресторанного господарства характеризує:
а) ліквідність та платоспроможність;
б) ділову активність та фінансову стійкість;
в) реальну ставку дохідності інвестиційних вкладень за визначений період;
г) суму дисконту за фінансовими інвестиціями.
7. Індекс дохідності інвестиційного проекту підприємства готельного та закладу
ресторанного господарства розраховується:
а) ; в)
б) ; г)
де, К – сума інвестиційні вкладень; ГП – грошовий потік.

44
8. Чиста теперішня вартість інвестиційного проекту підприємства готельного та закладу
ресторанного господарства розраховується:
а) ; в)
б) ; г) ,
де, Вt – вигоди проекту в рік t; Сt – витрати на проект у рік t;

9. Інвестиційний проект підприємства готельного та закладу ресторанного господарства
може бути визнаний як прийнятний, якщо виконується умова:
а) ЧТВ=0;
б) ЧТВ<0;
в) ЧТВ>Ід;
г) ЧТВ>0.
де, ЧТВ – чиста теперішня вартість; Ід – індекс дохідності інвестицій.
10. Внутрішня норма рентабельності інвестиційного проекту підприємства готельного та
закладу ресторанного господарства розраховується:
а) ; в) ;
б) ; г) ,
де А - величина ставки дисконту, при якій ЧТВ позитивна; В - величина ставки дисконту,
при якій ЧТВ негативна; а - величина позитивної ЧТВ, при ставці А; в - величина негативної ЧТВ,
при ставці В.
11. Під інвестиційним ризиком у діяльності підприємства готельного та закладу
ресторанного господарства розуміють:
а) збільшення прибутку підприємства в процесі реалізації інвестиційного проекту;
б) ймовірність виникнення додаткових витрат у процесі реалізації інвестиційного проекту;
в) можливе скорочення чисельності працівників підприємства;
г) можливість виникнення несприятливої події, що спричиняє втрату частини
інвестиційних ресурсів.
12. Ризик в господарсько-фінансовій діяльності підприємства готельного та закладу
ресторанного господарства – це:
а) відсутність повної та достовірної інформації про основні фактори, що впливають на
результати діяльності підприємства;
б) ступінь невизначеності результату управлінського рішення, ймовірність можливих втрат
внаслідок ризикових подій;
в) фінансові втрати підприємства, що виникають в результаті ризикової події;
13. Залежно від економічних наслідків ризикових подій у господарській діяльності
підприємства готельного та закладу ресторанного господарства розрізняють:
а) чистий ризик, спекулятивний ризик;
б) чистий ризик, валовий ризик;
в) операційний ризик, фінансовий ризик;
г) спекулятивний ризик, економічний ризик.
14. Рівень ризику фінансової діяльності підприємства готельного та закладу ресторанного
господарства оцінюється через концентрацію в зоні ризику:
а) постійного капіталу;
б) залученого капіталу;
в) сукупного капіталу;
г) власного капіталу.
45
15. Під економічністю управління ризиками у фінансовій діяльності підприємства готельного
та закладу ресторанного господарства розуміють використання заходів з нейтралізації
ризиків витрати, стосовно яких:
а) перевищують можливі втрати;
б) не перевищують можливих втрат;
в) не перевищують потенційних доходів;
г) не перевищують потенційного прибутку.
16. Ризик на стадії реалізації продукції підприємство ресторанного господарства пов’язаний
із:
а) невиконанням договірних зобов’язань, змінами в асортиментній структурі попиту,
втратою грошових коштів для проведення платежів, зберіганням товарів;
б) невиконанням договірних зобов’язань, змінами в асортиментній структурі попиту,
втратою грошових коштів для проведення платежів, транспортуванням;
в) невиконанням договірних зобов’язань, змінами в асортиментній структурі попиту,
втратою грошових коштів для проведення платежів, втратою виручки під час її інкасації;
г) неправильно визначеними цінами реалізації, умовами зберігання, недоліками в
організації продажу, втрати товарів внаслідок стихійних лих.
17. Якісна оцінка рівня ризику у фінансовій діяльності підприємства готельного та закладу
ресторанного господарства базується на визначенні:
а) кількості балів;
б) абсолютного або відносного розміру фінансових втрат;
в) ймовірності ризику;
18. Коефіцієнт варіації як показник міри невизначеності господарської діяльності
підприємства готельного та закладу ресторанного господарства розраховується за
формулою:
а) ; в)
б) ; г) .
де середньоквадратичне відхилення; - середнє значення очікованої дохідності.
19. Банкрутство підприємства готельного та закладу ресторанного господарства – це:
а) можливість виникнення несприятливої події, що спричиняє втрату частини
інвестиційних ресурсів.
б) неодмінна властивість економіки, яка характеризує настання такого періоду в діяльності
підприємства, коли воно стає неспроможним задовольнити вимоги кредиторів і виконувати
фінансові зобов’язання перед державою місцевим бюджетом;
в) визначення терміну окупності капітальних вкладень по кожному з представлених
інвестиційних проектів та терміну довгострокового кредитування підприємства;
г) вивчення можливостей одержання кредитів для вкладення грошових коштів у
розширення господарської діяльності;
20. Внутрішнім чинником банкрутства підприємства готельного та закладу ресторанного
господарства слід вважати:
а) політичну нестабільність суспільства;
б) недосконалість механізму цінової політики;
в) високий рівень інфляції;
г) низький попит на продукцію підприємства.
21. Здійснення організаційно-економічних, правових і технічних заходів, спрямованих на зміну
структури підприємства готельного та закладу ресторанного господарства, називають:
а) реструктуризацією;
б) санацією;
в) ліквідацією;
46
г) фінансовим оздоровленням.
22. Реструктуризаційні зміни, які проводяться на підприємстві готельного та закладі
ресторанного господарства стосуються:
a) нововведень;
б) кооперації;
в) автоматизації;
г) реорганізації.
23. Реструктуризація на підприємстві ресторанного господарства спрямовується на:
a) розвиток ринкової інфраструктури;
б) реорганізацію неплатоспроможних підприємств;
в) зменшення витрат підприємства на виробництво і обігу продукції;
г) підвищення продуктивності праці на підприємстві.
24. Комплекс послідовних заходів, спрямованих на виведення підприємства готельного та
закладу ресторанного господарства з кризового стану, називається:
а) стагнацією;
б) ліквідацією;
в) санацією;
г) реструктуризацією;
25. Процес фінансового оздоровлення підприємства готельного та закладу ресторанного
господарства починається з:
а) формулювання стратегічної програми санації;
б) визначення критеріїв вибору певного варіанта санації;
в) обґрунтування необхідності здійснення санації;
г) тактичного планування здійснення санації.
47
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
1. Господарський кодекс України. – К. : Атіка, 2003. – 208 с.

2. Україна. Закон. Про туризм : вiд 18. 11. 2003 № 1282-IV.–ВР.
3. Наказ Державного комітету по житлово-комунальному господарству
України і Державного комітету України з туризму. Про затвердження Правил
користування готелями і надання готельних послуг в Україні : від 10. 09. 1996 р. №
77/44.
4. Наказ Державного стандарту України. Правила обов'язкової сертифікації
послуг харчування : від 27. 01. 1999 р. № 37.
5. Наказ Державного стандарту України. Правила обов'язкової сертифікації
готельних послуг : від 27. 01. 1999 р. № 37.
6. Агамирова Е. В. Управление персоналом в туризме и гостинично-
ресторанном бизнесе : практикум / Е. В. Агамирова. – Издательство : Дашков и Ко. –
2007. – 180 с.
7. Агафонова Л.Г. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення,
конкуренція, державне регулювання : навч. посіб. / Л. Г. Агафонова, О. Є.
Агафонова. – К. : Знання України, 2002. – 358 с.
8. Архіпов В. В. Ресторанна справа: асортимент, технологія і управління
якістю продукції в сучасному ресторанні : навч. посіб. / В. В. Архіпов, Т. В.
Іванникова, А. В. Архіпова. – К. : Центр учбової літератури, Фірма «Інкос», – 2008.
– 384 с.
9. Байлик С. И. Гостиничное хозяйство : учеб. / С. И. Байлик. – [для студ.
ВНЗ]. – 2–е изд., перероб. и доп. - К. : Дакор, 2009. – 368 с.
10.Бородина В. В. Ресторанно-гостиничный бизнес: учет, налоги, маркетинг,
менеджмент / В. В. Бородина. – М. : Книжный мир, 2006. – 165 с.
11.Ваген Л. В. Гостиничный бизнес : учеб. пособ. / Л. В. Ваген – Ростов-на-
Дону : Феникс, 2001. – 412 с.
12.Волков Ю. Ф. Экономика гостиничного бизнеса / Ю. Ф. Волков. – М. :
Фенікс, 2003. – 384 с.
13.Гвозденко А. А. Гостиничный и туристический бизнес : учеб. / А. А.
Гвозденко – М. : Ассоциация авторов и издателей «Тандем», 2006. – 284 с.
14.Економіка підприємства : навч. посіб. / за ред. А. А. Фастовець. – К. :
Укоопосвіта, 2000. – 571 с.
15.Емельянова Т. В. Экономика общественного питания : учеб. /Емельянова Т.
В., Кравченко В. П. – Минс: Высшая школа, 2008. – 383 с.
16.Ефимова О. П. Экономика гостиниц и ресторанов / О. П. Ефимова, Н. А.
Ефимова, Т. А. Олефиренко. – [под ред. Н. И. Кабушкина]. – 3-е изд. – М. : Новое
знание, 2006. – 392 с.
17.Зорин И. В. Туристический бизнес и гостиничное хазяйство : учеб. / И. В.
Зорин, В. А. Квартальнов. – М. : Финансы и статистика, 2006. – 393 с.
18.Коган Т. Л. Экономика, организация и планирование гостиничного
хозяйства / Т. Л. Коган, Л. Я. Бабуцкий. – К. : Вища школа, 1990. – 310 с.
48
19.Кравченко Н. И. Экономический анализ деятельности предприятий торговли
и общественного питания / Н. И. Кравченко. – Мн. : Высшая школа, 1999. – 254 с.
20.Кузнєцова Н. М. Основи економіки готельного та ресторанного
господарства : навч. посіб. / Н. М. Кузнєцова. – К. : Федерація профспілок України.
Інститут туризму, 1997. – 173 с.
21.Линн Ван Дер Ваген. Гостиничный бизнес : учеб. пособ. / Линн Ван Дер
Ваген. – Ростов н/Д : Феникс, 2001. – 416 с.
22.Мальська М. П. Готельний бізнес: теорія та практика : навч. посіб. / М. П.
Мальська, І. Г. Пандяк. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 472 с.
23.Медлик С. Гостиничный бизнес : учеб. / С. Медлик, Х. Ниграм. – М. :
ЮНИТИ, 2005. – 224 с.
24.П’ятницька Г. Т. Менеджмент громадського харчування: підруч. для
вузів. / Г. Т. П’ятницька, Н. О. П’ятницька. – К. : Київ. нац. торг.–екон. ун-т, 2001. –
655 с.
25.Пуцентейло П. Р. Економіка і організація туристично-готельного
підприємництва : навч. посіб. / П. Р. Пуцентейло. – К. : ЦУЛ, 2007. – 344 с.
26.Филипповский Е. Е. Экономика и организация гостиничного хозяйства / Е.
Е. Филипповский, Л. В. Шмарова. – М.: Финансы и статистики, 2005.–176 с.
27.Яковлев Г.А. Экономика гостиничного хазяйства : учеб. пособ. / Г. А.
Яковлев. – М. : Издательство РДЛ, 2006. – 224 с.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
28.Агеева O. A. Туризм и гостиничное хозяйство : учеб. для студ.вузов / O. A.
Агеева, Д. Н. Акуленок, Н. М. Васильєв, Ю. Л. Васянин. - [под ред. А. Д.
Чудновского]. – М. : Тандем, Экмос, 2001. – 400 с.
29.Байлик С. И. Гостиничное хозяйство. Организация, управление,
обслуживание / С. И. Байлик. – К : ВИРА-Р, 2002. – 252 с.
30.Балашова Е. А. Гостиничный бизнес. Как достичь безупречного сервиса / Е.
А. Балашова. – М. : ООО "Вершина", 2005. – 176 с.
31.Браймер Р. Основы управления в индустрии гостеприимства / Р. Браймер. –
М. : Тандем, Экмос, 2006. – 321 с.
32.Виноградова О. В. Розвиток готельного бізнесу в Україні: основні складові
розвитку / О. В. Виноградова, О. В. Куценко // Торгівля і ринок України : темат. зб.
наук. пр. – Вип. 26, Т. 1 – Донецьк : Дон НУЕТ, 2008. – С. 253-263.
33.Візерський С. Ю. Сучасний стан розвитку готельного господарства
України / С. Ю. Візерський // Формування ринкових відносин в Україні. – 2009. – №
10. – С. 118-125.
34.Городня Т. А. Пріоритети та стратегія розвитку туристичної індустрії
України / Т. А. Городня // Вісник ЛІЕТ : Збірник наукових праць. - Випуск 4. - Львів:
ЛІЕТ, 2009. – С. 76-81.
35.Економіка підприємства: теорія і практикум : навч. посіб. / За ред. Н. Г.
Міценко, О. І. Ященко. – Львів : Магнолія 2006, 2008. – 688 с.
36.Іванова Л. О. Дослідження сучасного ринку готельних послуг в Україні / Л.
О. Іванова // Маркетинг в Україні. – 2008. – № 1. – С. 33-39.
49
37.Кабушкин Н. И. Менеджмент гостиниц и ресторанов : учеб. пособ. / Н. И.
Кабушкин, Г. А. Бондаренко. – Мн. : Новое знание, 2001. – 216 с.
38.Калакура М. М. Вдосконалення технології виробництва і обслуговування в
громадському харчуванні та готельному господарстві / М. М. Калакура. – К. : КНЕУ,
1995. – 148 с.
39.Ковалёв С. Н. Гостиничный бизнес. Классификация гостиниц и стандарты
первоклассных отелей / С. Н. Ковалёв. – С-Пб: Изд. СПГУЭФ, 2001. – 111 с.
40.Конвісер І. О. Устаткування закладів ресторанного господарства : навч.
посіб. / І. О. Конвісер, Г. А. Бублик, Т. Б. Паригіна. – [за ред. І. О. Конвісер].– К. :
КНТЕУ, 2005.–566 с.
41.Котлер Ф. Маркетинг. Гостеприимство и туризм : учеб. для вузов / Ф.
Котлер, Дж. Боуэн, Дж. Мейкенз. – М. : ЮНИТИ, 1998. – 787 с.
42.Кристофер Эгертон-Томас. Ресторанный бизнес. Как открыть и успешно
управлять рестораном / Эгертон-Томас Кристофер. – [пер. с англ.]. – М. :
РосКонсульт, 1999. – 272 с.
43.Левченко М. М. Експериментальне дослідження якості роботи
управлінського персоналу на підприємствах ресторанного господарства / М. М.
Левченко, Л. Є. Камініна // Вісник ДонНУЕТ. – 2009. – № 3. – С. 145-155.
44.Лесник А. Л. Маркетинг и реклама в гостиничном бизнесе / А. Л. Лесник,
М. Н. Смирнова. – М. : ЮНИТИ, 2001. – 354 с.
45.Лесник А. Л. Практика маркетинга в гостиничном и ресторанном бизнесе /
А. Л. Лесник, А. В. Чернышев. – М. : ЮНИТИ, 2000. – 296 с.
46.Лойко О.Т. Туризм и гостиничное дело : учеб. пособ. / О. Т. Лойко. – К. :
Ізд-во ТПУ. – 2005. – 152 с.
47.Лук'янова Л. T. Уніфіковані технології готельних послуг : навч. посіб. / Л.
T. Лук'янова. – К. : Вища школа, 2001. – 236 с.
48.Лупак Р. Л. Економічні основи забезпечення конкурентоспроможності
підприємства в умовах ринкових відносин / Р. Л. Лупак // Науковий вісник НЛТУУ:
Збірник науково-технічних праць. - Вип. 20.5. - Львів: НЛТУ України, 2010. - С. 285
– 291.
49.Лупак Р. Л. Система конкурентних відносин на макро- і мікрорівнях
економічної безпеки господарювання / Р. Л. Лупак // Економічна безпека і проблеми
господарсько-політичної трансформації соціально-економічних систем: Зб. тез
допов. міжнарод. наук.-практ. конф. – Полтава: [РВВ ПУСКУ], 2009. - С. 145–148
50.Лупак Р. Л. Оцінка рівня конкурентоспроможності підприємств сфери
послуг / Р. Л. Лупак // Найновите постижения на европейската наука: Зб. тез докл.
международ. науч.-практ. конф. – Том 8. Экономики. София. «Бял ГРАД-БГ» ООД.
– С. 21–25
51.Лялина И. Ю. Организация и технология гостиничного обслуживания :
учеб. / И. Ю. Ляпина. - М.: ПрофИздат, 2001. – 208 с.
52.Мунін Т. Б. Менеджмент готельно-ресторанного бізнесу : навч. посіб. / Т.
Б. Мунін, Ю. О. Карягін, Х. Й. Роглєв, С. І. Руденко. – [під ред. М. М. Поплавського
і О. О. Гаца]. – К. : Кондор, 2008. – 460 с.
50
53.Мунін Т. Б. Франчайзинг у готельно-ресторанного бізнесу : навч. посіб. / Т.
Б. Мунін, Ю. О. Карягін, С. І. Руденко, Комиль Ю. В. – [під ред. Л .С. Трофименка і
О. О. Гаца]. – К. : Кондор, 2008. – 460 с.
54.Неразік Є. В. Оцінка ефективності заходів щодо управління якістю в
ресторанному господарстві / Є. В. Неразік // Вісник ДонНУЕТ. – 2008. – № 4. – С.
154-159.
55.Нечаюк Л. І. Готельно-ресторанний бізнес: Менеджмент : навч. посіб. / Л. І.
Нечаюк, Н. О. Нечаюк. – К. : ЦУЛ, 2009. – 344 с.
56.П’ятницька Г. Т. Збутова діяльність та її планування в системі управління
підприємствами ресторанного господарства / Г. Т. П’ятницька, Т. М. Амброзевич //
Вісник ДонНУЕТ. – 2009. – № 3. – С. 155-167.
57.П’ятницька Г. Т. Концептуальні засади розвитку ресторанного
господарства в Україні / Г. Т. П’ятницька // Вісник КНТЕУ.– 2009. – № 3. – С. 15-24.
58.Папирян Г. А. Менеджмент в индустрии гостеприимства (отели и
рестораны) / Г. А. Папирян. – М. : Экономика, 2000. – 207 с.
59.Патти Д. Ш. Маркетинг в ресторанном бизнесе / Д. Ш. Патти, Джон Т.
Боуэн, Джон М. Стефанелли. – М. : Ресторанные ведомости, 2000. – 234 с.
60.Попова О. Любо и не дорого: рынок элитных ресторанов / О. Попова //
Бизнес. – 2009. – № 8. – С. 39 – 46.
61.Ремеслова О. Л. Готельне господарство як об’єкт дослідження в умовах
ринкової економіки / О. Л. Ремеслова // Вісник ДонНУЕТ. – 2009. – № 3.–С. 167-175.
62.Роглєв Х. Й. Основи готельного менеджменту : підруч. / Х. Й. Роглєв. – К. :
Кондор, 2009. – 408 с.
63.Сало Я. М. Організація обслуговування населення на підприємствах
ресторанного сервісу. Ресторанна справа: довідний офіціанта / Я. М. Сало – Львів :
Афіша. – 2007. – 301 с.
64.Скибінський С. В. Маркетинг готельних послуг / С. В. Скибінський, Л. О.
Іванова, О. Ф. Моргун. – Львів : В-во ЛКА, 2000 – 246 с.
65.Скобин С. С. Маркетинг и продажи в гостиничном бизнесе / С. С. Скобин.
– М. : ЮНИТИ, 2001. – 276 с.
66.Соловьев Б. Л. Менеджмент гостеприимства : справ.-метод. пособие / Б. Л.
Соловьев, Л. А. Толстова. – М. : РМАТ, 1997. – 108 с.
67.Сорокина Т. Мотивационный менеджмент в управлении гостинично-
ресторанным комплексом / Т. Сорокина // Маркетинг. – 2007. – № 6. – С. 97-104.
68.Уокер Дж.Р. Введение в гостеприимство : учеб. пособ. / Уокер Дж. Р. –
[пер.с англ. – 2-е изд.]. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 607 с.
69.Федорченко В. К. Готельне господарство: основні показники, оцінка якості
послуг / В. К. Федорченко, І. М. Мініч. – К. : КІТЕП, 1999. – 352 с.
70.Чудновский А. Д. Туризм и гостиничное хозяйство : учеб. / А. Д.
Чудновский. – Изд. 2-е перераб. доп. – М. : ЮРКНИГА, 2005. – 448 с.
71. http://www.buklib.net.
72. http://www.library.knukim.edu.ua
73. http://www.tourlib.net/metod.htm
74. http://www.twirpx.com
75. http://www.vuzlib.net

Методичка (ТЕСТИ+) економіка

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Методичка (ТЕСТИ+) економіка

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

УКООПСПІЛКА

ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ

для контролю знань студентів напряму підготовки

Укладачі: к.е.н., ст. викл. Лупак Р. Л.

Відповідальна за випуск: к.е.н., проф. Міценко Н. Г.

Рекомендовано до друку кафедрою економіки підприємства.

Рекомендовано до друку науково-методичною комісією Інституту економіки

Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту економіки та фінансів ЛКА.

З метою підвищення якості знань студентів напряму підготовки 6.140101

1. Готельне господарство – це:

1. Підприємство готельного і заклад ресторанного господарства в ринковому механізмі

ТЕМА 3. УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ, ТРУДОВИМИ,

3.1. Управління товарооборотом і виробничою програмою підприємств

1. Роздрібний товарооборот підприємства ресторанного господарства – це:

1. До керівників управлінського рівня підприємства готельного господарства належать:

3.3. Формування та розвиток матеріально-технічних ресурсів підприємств

1. Матеріальні ресурси підприємства готельного господарства – це:

3.4. Управління фінансовими ресурсами підприємств готельного та закладів

1. Поняття фінансових ресурсів підприємств готельного та закладів ресторанного

де, Р – обсяг реалізованих послуг; - середній залишок оборотних коштів.

де, ВГП – валовий грошовий потік, ЧГП – чистий грошовий потік.

ТЕМА 4. ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ ГОТЕЛЬНОГО

1. Планування виробничої діяльності підприємства готельного господарства – це:

де Чкл – чисельність клієнтів, Кн – кількість реалізованих номерів.

де Чвик - кількість спальних місць, фактично використаних у певному періоді, Чпот -

місце-днів вимушеного простою та приросту відповідно.

ТЕМА 5. ЦІНОУТВОРЕННЯ, ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА У

1. Основними функціями ціни є:

6.1. Управління доходами підприємств готельного та закладів ресторанного

1. Валовий дохід підприємства готельного господарства являє собою:

6.2. Управління поточними витратами та собівартістю послуг підприємств

1. До поточних витрат підприємства готельного та закладу ресторанного господарства

6.3. Управління прибутком і рентабельністю підприємств готельного та

1. Основним показником господарсько-фінансової діяльності підприємства готельного та

1. Інвестиційна діяльність підприємства готельного та закладу ресторанного господарства –

де, К – сума інвестиційні вкладень; ГП – грошовий потік.

де, Вt – вигоди проекту в рік t; Сt – витрати на проект у рік t;

1. Господарський кодекс України. – К. : Атіка, 2003. – 208 с.

You might also like