Мерва Мар’яна

ФІНб-1-18
Семінарське заняття 2
“Дике полювання короля Стаха” за структуралізмом
Аналізуючи твір за таким підходом до структуралізм варто визначити його
особливості те перенести на твір .Перший і головний його аспект це
поєднання хронотопу місця та часу в творі .У повісті “Дике полювання короля
Стаха” наш хронотоп це Білорусь ,а саме місто М.(можна зразу зробити логічне
припущення ,що це місто -Мінськ) та час -близько 1888 р. .Хоч цей твір і
вважається історичною повістю (адже є дата та час ) і не має реальних
історичних персонажів ,але тут розповідається про минуле країни ,її важку
долю в ті часи та прагнення народу боротися за свою націю.
Насамперед слід зауважити , що повість була написана в середині ХХ
століття, коли в білоруській літературі панував метод соціалістичного реалізму
з його соціологізмом, вимогою показати класову боротьбу тощо. З цієї причини
твори Володимира Караткевича рішуче засуджують соціальний гніт,
деспотизм ,втіленням якого є дике полювання, що наводить жах і на Надію
Яновську, власника маєтку Болотні Ялини, і на селян повіту. Шляхта (за
винятком Білорецького, Свеціловича та Надії Яновської) оголошена автором
поза законом: вона аморальна, корумпована, злочинна, а тому, на думку автора,
не має права на існування. Насамперед Ригор Дубатюк, який, на думку деяких
дослідників, схожий на короля Радзивілла «Пана Коханця». Про це свідчить
характеристика героя, для якої Короткевич використав відомі портрети
магната: сукно. Халат на грудях і животі — халат із вишневого сукна із золотом
— ось-ось загрожував лопнути. Поверх нього чоловік натягнув старовинний
білоруський верхній одяг. Чуга висіла вільно, гарними складками, вся
переливаючись зеленими, золотими та чорними візерунками і була зав'язана
майже під запахами турецьких стрічок райдужних кольорів. А над усім цим
сиділа дивно маленька для цієї туші голова з такими надутими щоками, ніби
цей чоловік ось-ось розсміявся. Довге сиве волосся ззаду випрямляло голову,
сірі очі сміялися, сиві вуса звисали до середини грудей.

Володимир Короткевич, використовуючи популярну форму роману

(детективно-готичну), висловлює важливі історико-філософські ідеї. Вона дає
те, чого хоче читач: білоруську історію, легенди, забобони, привиди, родові
прокляття, жахливі вбивства, кохання, палаци, фактично заборонені
радянською владою.Оповідання У. Короткевича вдало використовує прийоми
та правила детективного жанру. Також автор вніс у свою творчість багато
типово готичних елементів. Він влаштував дійство «Дике полювання короля
Стаха» в старому, похмурому палаці, який ховається у мокрому, обнесеному
стіною парку. Садиба Яновського розташована посеред боліт, боліт, тому її
постійно оточує туман. Посередині Палацу Болотної смереки зображено
готичний архітектурний масштаб (великий коридор, ряд порожніх кімнат), на
нього нанесено відбиток стрімкого занепаду (пил на старовинній коштовності
ітд).
Привиди є дуже важливою частиною цієї історії. У «Дикому мисливцеві
Стаха» їх декілька: Чоловічок з болотних смерек, «Синя жінка» і, звісно,
полювання на привидів. Як і в готичних творах, їх наявність знаходить логічне
пояснення. Маленький Чоловік виявляється істотою з плоті і крові, карликом,
душевнохворим братом Бермана-Гацевича. Щоб зберегти віру в існування
Блакитної жінки,Якщо ми візьмемо головного героя – Андрія Білорецького –
то це безумовно втілення боротьби білоруського народу за національну
єдність ,а Берман та Дуботовк – це ті люди ,яке намагалося притиснути
національне відродження та заплямувати білоруську історію з її прекрасною
культурою . Дана картина нам може також вказувати на бінарні опозиції або ж
подвійні протиставлення в даній повісті (що є характерною рисою аналізу
творів у структуралістів – пошук протиставлень ).

Також я б звернула увагу ,що твір своєю ідеєю доволі схожий на

українську Енеїду ,й відповідно тут описано Білорусь (як Україну в Енеїді) як
пригніченим ,проте національно окремішнім краєм зі своєю власною
історією ,де добре описуються звичаї, традиції ,їжу та побут білорусів .Тобто
даний факт дає нам стверджувати ,що “Дике полювання короля Стаха” для
білоруського народу -це частково як своєрідна “Енеїда” Котляревського для
українського народу та “ Енеїда ” Вергілія для римлян .Це той твір ,який міг
би послугувати для народу як дзвінок до боротьби за національний дух.
Варто виділити й той факт ,що паралельно твір схожий на детективний
роман  А. Конан-Дойла «Собака Баскервілів».У детекивному романі як завжди
присутня добра (у випадку нашого твору – це Надія ) та погана (наш твір -
Берман,Дубовик ) сторони ,а також той ,хто покликаний знайти
правду(Білорецький) .У творі завжли присутня напруга ,підтримується інтерес
читача ,використовуються такі підсилюючі засоби як образи привидів та
поліції.

Дана повість є замкненою системою ,у якій є присутні всі рівноправні

елементи для того ,аби вийшло одне ціле. До того ж твір має текст та підтекст
(поставлення національної проблеми та її вирішення),що є неабиякою
особливістю структури твору .І якщо б ми його розглядали у великій системі
культури – то він би виступав там як знак (знак про важливість національної
єдності )